Данілочкіна Оксана Валеріївна. Формування та функціонування ринку засобів захисту рослин

Краткое описание

Данілочкіна Оксана Валеріївна. Формування та функціонування ринку засобів захисту рослин: дисертація канд. екон. наук: 08.07.02 / УААН; Інститут аграрної економіки. - К., 2003

Данілочкіна О.В. Формування та функціонування ринку засобів захисту рослин. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02- економіка сільського господарства і АПК Інститут аграрної економіки Української академії аграрних наук , Київ, 2003.
Дисертаційна робота спрямована на формування та функціонування ринку засобів захисту рослин в Україні.
Досліджено механізм формування ринку засобів захисту рослин з урахуванням загальної кон’юнктури, проведена комплексна оцінка функціонування регіонального ринку засобів захисту рослин за умов становлення ринкових відносин, запропоновано методику економіко-математичного моделювання з оптимізації пріоритетів вирощування сільськогосподарських культур залежно від забезпеченості господарств (регіонів) обіговими коштами. Обґрунтовані основні напрями підвищення ефективності використання засобів захисту рослин з урахуванням позиціювання та маркетингу на ринку засобів захисту рослин, розроблені та обґрунтовані моделі оптимізації використання засобів захисту рослин, доведено їх вплив на ефективність вирощування сільськогосподарських культур на підприємствах (регіонах) аграрного сектора, запропонований комплекс організаційно-економічних заходів підвищення ефективності функціонування ринку засобів захисту рослин, які визначають основні етапи реалізації державної політики щодо виробництва та підвищення ефективності їх використання.

Проведені дослідження стану формування і розвитку ринку засобів захисту рослин в Україні та зарубіжних країнах дають змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення:

Усього розрізняють чотири способи захисту рослин: хімічний, біологічний, агротехнічний, інтерференцію. Два з них хімічний та біологічний визначають базові підходи. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва найпоширенішим є базова орієнтація на хімічний підхід. Це пов’язано з тим, що за умов інтенсивного рільництва хімічний захист виявився найбільш надійним. Разом з тим, усі розвинуті країни докладають величезних зусиль аби відійти від нього хоча б частково.
У більшості країн з розвинутою економікою останнім часом гостро постало питання про зменшення пестицидного навантаження на навколишнє середовище. Обумовлено це переважно турботою про екологічне благополуччя довкілля, але велике значення має також економічна ситуація. Зменшенню використання пестицидів сприяє наявність у багатьох країнах нових сортів і гібридів з підвищеною стійкістю до хвороб та шкідників, де ключовим моментом у програмах інтегрованого захисту є саме стійкий сорт.
За середньостатистичними даними світове сільське господарство щорічно недобирає близько 20 % урожаю з негативною тенденцією до збільшення втрат. В Україні становище із захистом рослин особливе. Воно посилюється економічною кризою, дуже слабкою методичною базою, дорожнечею засобів захисту.
Близько 95% ринку засобів захисту рослин в Україні контролюється зарубіжними компаніями, що призвело до цінового диктату для товаровиробників сільськогосподарської продукції. В той самий час вітчизняні виробники засобів захисту рослин мають всі передумови виробництва в повному обсязі тих препаратів, які зареєстровані іноземними компаніями в Україні.
Для забезпечення заходів щодо збереження врожаю від шкідників, хвороб та бур’янів на сільськогосподарських підприємствах України необхідно проводити боротьбу на 25-35 млн. га сільськогосподарських угідь. Розрахункова потреба в засобах захисту рослин сьогодні становить 35 тис. т (або 300 млн. доларів США), критична або мінімально необхідна 27 тис. т (220 млн. доларів США).

Одним із шляхів підтримки вітчизняних виробників засобів захисту рослин є мито на препарати, що імпортуються, але можуть вироблятись на українських хімічних підприємствах. Як засвідчили дослідження, це дозволить знизити вартість засобів захисту рослин на 20-40% та отримати додаткові надходження в бюджет. Виробництво на хімічних підприємствах України пестицидів за формуляцією з імпортної діючої речовини дає змогу скоротити в середньому на 10% витрати на забезпечення сільського господарства відповідними засобами захисту рослин за рахунок використання вітчизняних розчинників та наповнювачів, зменшення транспортних витрат, залучення до виробництва персоналу з більш низьким рівнем заробітної плати.
Дослідженнями встановлено, що переважна більшість контрактів по засобах захисту рослин бартерні, вибір постачальника обумовлюється, насамперед, умовами та строками розрахунків. Схеми розрахунків, які використовуються зараз на ринку засобів захисту рослин, умовно можна поділити на три групи: спотова угода, часткова форвардна угода, форвардна угода (товарний кредит).
Ефективність того чи іншого препарату доцільно визначати у комплексі з іншими хімікатами, що використовуються при вирощуванні певної культури. Застосування дорожчих препаратів виправдовується відповідним підвищенням врожайності культур і, безперечно, високим економічним ефектом. Порівняно високі затрати на захист рослин є доцільними, оскільки допомагають не просто забезпечити збереження посівів від шкідників, хвороб та бур’янів, а й завдяки високій якості сполук сприяють збільшеннюврожаю і, відповідно, валових зборів продукції сільського господарства.
Для підприємств сільського господарства одним із шляхів підвищення ефективності застосування засобів захисту рослин є їх оптимізація з урахуванням наявності обігових коштів. Запропонована економіко-математична модель дозволяє оптимізувати пріоритети вирощування сільськогосподарських культур залежно від стану забезпеченості господарств коштами на придбання засобів захисту рослин (100%, 90%, 80%, 70%, 60%, 50%).

10. Реалізувати економічні заходи в галузі виробництва засобів захисту рослин держава може в три основних етапи:
1) створення прецедентів налагодження промислового виробництва вітчизняних засобів захисту рослин на промислових підприємствах з різними формами власності:
шляхом формуляції з імпортованої діючої сировини;
вітчизняних препаратів, одержаних шляхом синтезу або ресинтезу;
відновлення виробництва, що зупинилося;
2) виконання одержаного на першому етапі досвіду та прибутків для зміцнення галузі, технологічне переозброєння підприємств галузі; розширення випуску препаратів та їх асортименту;
3) розвиток другого етапу, завершення розробок, державна реєстрація і впровадження у виробництво нових вітчизняних засобів захисту рослин, що відповідають світовому рівню.