Демченко Аліна Вікторівна. Особливості церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді

Краткое описание

Демченко Аліна Вікторівна. Особливості церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді: дисертація канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2003

Демченко А.В. Особливості церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню особливостей церебральної гемодинаміки, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих ІМ в відновному періоді, з метою поліпшення результатів лікування таких хворих. Докладно досліджений нейропсихологічний статус хворих на ІМ у відновному періоді, проведено його оцінку в динаміці постінсультного періоду. Отримані результати не встановили лінійної корреляції між рівнем когнітивного дефіциту і структурними змінами головного мозку за даними методів нейровізуалізації. На підставі динамічного вивчення нейропсихологічного статусу, церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності мозку за даними комп’ютерної ЕЕГ із топоселективним картуванням, предикторів гострого порушення мозкового кровообігу виділені два типи перебігу постінсультного періоду: прогредієнтний і ремітуючий. Проведено порівняльну оцінку ефективності пірацетаму, серміону та комплексу інстенон+актовегін у хворих у відновному періоді ІМ. Доведено доцільність застосування флуоксетину у хворих на ІМ в відновному періоді.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі в оцінці стану мозкової гемодинаміки і компенсаторно-пристосувальних можливостей мозкового кровообігу, структурно-функціональних змін головного мозку та когнітивних розладів у хворих інфарктом мозку в відновному періоді, які дозволяють покращати діагностику та оптимізувати лікувальну тактику.
За результатами проведеного нейропсихологічного дослідження на початку раннього відновного періоду (12 15 день) у 94,7% пацієнтів, хворих на інфаркт мозку, відмічено подовження часу на переключення уваги за таблицями Шульте; тільки у 5,4% хворих збереглась короткочасна пам’ять; обсяг відстроченого відтворення був дуже низьким або відсутнім зовсім у 48,3% хворих. Відновлення порушених когнітивних функцій залежить від типу перебігу постінсультного періоду, локалізації патологічного вогнища, прогредієнтності цереброваскулярного захворювання.
Вираженість депресії у хворих на інфаркт мозку корелює із лівопівкульовою локалізацією вогнища. В результаті лікування постінсультної депресії флуоксетином протягом 10 тижнів, значне поліпшення стану виявлено у 80% хворих. У 35% хворих, через 3 місяці після відміни препарату, виник рецидив депресивних явищ, що свідчить про необхідність проведення при постінсультній депресії більш тривалих курсів антидепресивної терапії або повторного курсу.
У хворих півкульовим інфарктом мозку відмічено виражене зниження середньої лінійної швидкості кровотоку в іпсілатеральній середній мозковій артерії та індексу цереброваскулярної реактивності, в порівнянні з хворими, які перенесли транзиторну ішемічну атаку. Виявлено вірогідне зниження середньої лінійної швидкості кровотоку в хребетних артеріях у хворих на стовбуровий інфаркт мозку в порівнянні з пацієнтами, які перенесли транзиторну ішемічну атаку, а також відмінність коефіцієнту асиметрії лінійної швидкості кровотоку між цими групами хворих.
Постінсультні зміни у хворих на інфаркт мозку, за даними нейровізуалізації, розвиваються не тільки в клінічно обумовленому гострому, але і в ранньому відновному періоді. У пізньому відновному періоді інсульту обумовлені ним зміни стабілізуються. Не виявлено лінійної корреляції з рівнем когнітивного дефіциту і вираженістю перивентрикулярних і дифузних змін білої речовини головного мозку, а також зі ступенем церебральної атрофії і розширенням лікворовміщуючих просторів.
В результаті проведення комп’ютерної електроенцефалографії з топоселективним картуванням, виявлені зміни біоелектричної активності мозку визначались як тяжкістю неврологічних порушень, так і локалізацією ішемічного вогнища.
Порівняльна оцінка ефективності вазоактивної та метаболічної терапії, щодо впливу на когнітивні функції, у відновному періоді інфаркту мозку показала: ефективність пірацетаму в дозі 8 г парентерально протягом 15 днів, з наступним пероральним прийомом в дозі 4,8 г протягом 2-х місяців, у 81,8% хворих; комплексу інстенон+актовегін у 86,7% пацієнтів; серміону (ніцерголіну) у 80% хворих, що обумовлює можливість застосування їх в індивідуальному підборі терапії хворих, які перенесли інфаркт мозку, в відновному періоді.