Демченко Олена Миколаївна. Педагогічна діагностика як засіб оптимізації самостійної навчальної діяльності студентів медичних коледжів

Краткое описание

Демченко Олена Миколаївна. Педагогічна діагностика як засіб оптимізації самостійної навчальної діяльності студентів медичних коледжів : Дис... канд. наук: 13.00.09 2008

Демченко О.М. Педагогічна діагностика як засіб оптимізації самостійної навчальної діяльності студентів медичних коледжів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 теорія навчання. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2008.
Дисертація є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми педагогічної діагностики різних видів самостійної діяльності у ВНЗ, в основному професійно-творчого спрямування. Здійснено аналіз та узагальнення новітніх педагогічних положень про творчу самостійну діяльність студентів, її педагогічну діагностику. Розкрито сутність, зміст, умови застосування критеріально-діагностичного підходу та розробленої автором діагностичної технології для оптимізації самостійної творчої діяльності студентів медичного
коледжу. Запропоновано вдосконалений діагностичний інструментарій для виявлення рівнів професійно-творчої самостійності, якості самостійних творчих продуктів. Встановлено взаємозв’язки та взаємовплив евристичної і діагностичної діяльності суб’єктів освіти. Доведено, що успішна діагностика обумовлена основними принципами евристичного навчання суб’єктності, відкритості, завершеності, особистісної значимості обраного виду творчої роботи, свободи вибору теми, мети, способів діяльності.

1. У проведеному дослідженні розглядалась і розв’язувалась проблема оптимізації самостійної діяльності студентів за допомогою педагогічної діагностики. У дослідженні виявлено, що діагностичний і рефлексивний аспекти самостійної діяльності студентів взагалі і студентів медичних коледжів зокрема, вивчені недостатньо і вимагають суттєвого поглиблення. З’ясовано недосконалість розробки необхідних і достатніх елементів діагностики пізнавально-творчої діяльності студентів як провідної ланки їхньої освітньої діяльності.
Для вирішення цієї актуальної проблеми навчального процесу в дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально випробувано наукову концепцію і відповідну їй технологію педагогічної діагностики, що ґрунтується на змістовно збагаченому діагностичному підході до всіх компонентів самостійної діяльності студентів, на вичерпному діагностичному інструментарії для всієї необхідної номенклатури самостійних робіт і системній взаємодії виконавців та експертів самостійної діяльності.
2. У дисертації на теоретичному й процесуальному рівнях обґрунтована діагностична технологія як важливий оптимізаційний чинник пізнавально-творчої діяльності, яка детермінована специфікою творчої діяльності студентів, що спрямована згідно з теорією евристичного навчання на створення нових, особистісно значимих для студентів освітніх продуктів, спирається на ідею поширення зони діагностичного підходу на всі компоненти самостійної діяльності від мотиваційного до рефлексивно-корекційного, на вичерпний діагностичний інструментарій стосовно всієї чітко визначеної номенклатури продуктів самостійної праці студентів. Діагностична технологія включає такі складники: а) методологічну основу, що базується на гуманістичній освітній парадигмі, критеріально-діагностичному підході до діяльності, на теорії зворотної аферентації П. Анохіна, принципах евристичної діяльності і готовності викладачів та студентів до застосування системи діагностичних операцій; б) мотиваційно-спонукальний, змістовий, процесуальний і рефлексивно-корекційний компоненти; в) педагогічні умови, які забезпечують суб’єкт-суб’єктну взаємодію, достатній час для виконання, діагностики й корекції роботи, володіння діагностичним інструментарієм щодо різних видів самостійної діяльності, органічне поєднання діагностичних операцій викладача і самодіагностику студентів з постійною тенденцією підвищення місця і ролі останньої.
3. У дослідженні шляхом аналізу й узагальнення основних кваліфікаційних характеристик майбутнього фахівця-медика, які формуються в процесі самостійної навчальної праці, встановлено провідну, інтегративну якість майбутнього бакалавра його професійно-творчу самостійність, на якій має бути сконцентровано основну увагу в фаховій підготовці і, насамперед, в організації самостійної праці та її діагностиці.
4. Експериментальна робота довела важливість глибокої теоретичної підготовки як до виконання самостійних творчих робіт, так і для їх ретельної, валідної, об’єктивної діагностики.
5. Аналіз результатів експериментальної роботи переконує в тому, що:
5.1. Розроблена діагностична технологія стала суттєвим оптимізаційним чинником : при мінімально необхідних витратах часу вона позитивно вплинула на мотивацію самостійної діяльності, на якість самостійного виконання важливих професійних продуктів (наукового реферату, доповіді, проблемного професійного завдання, професійно спрямованого проекту та ін.); на швидкість становлення такої важливої якості студентів, як здібність до самооцінки власних самостійних зусиль; на формування професійно-творчоїсамостійності молодшого спеціаліста і бакалавра.
5.2. У результаті застосування ідей діагностичного підходу і комплексної діагностичної технології до організації творчої самостійної діяльності студентів медичних коледжів практично три чверті студентів від 72 до 82 % від їхньої загальної кількості почали виконувати самостійні завдання на оптимальному, тобто високому (творчому) і достатньому (евристичному) рівнях.
5.3. Позитивні результати стали наслідком не тільки застосування інноваційної діагностичної технології, але й комплексу педагогічних умов, які супроводжували її впровадження. По суті діагностика була підпорядкована принципам евристичного, особистісно зорієнтованого навчання суб’єктності, творчості, особистісної значущості предмета діяльності, модульності (завершеності) навчальних операцій, гуманістичних, паритетних відносин викладача і його вихованців. Сам діагностичний підхід до самостійної праці став дійовим органічним принципом евристичної гуманістичної освіти.
5.4. Експеримент виявив залежність діагностичної діяльності студентів від особистісної осмисленості й значимості того чи іншого виду творчої діяльності. У разі зниження особистісних сенсів діяльності, переважання репродуктивних дій суттєво гальмується процес творчої роботи і відповідно її діагностики.
6. На основі проведеного дослідження підготовлено й впроваджено в практику навчальний посібник Методологія та організація наукових досліджень студентів-бакалаврів медичних коледжів”, який одержав гриф МОЗ України.
Не претендуючи на повне розв’язання проблеми оптимальної діагностики самостійної творчої праці студентів, вважаємо перспективними для педагогічної науки і практики подальші дослідження названої проблеми в напрямі виявлення оптимального співвідношення репродуктивних і креативних тестів з метою вимірювання й оцінки різних видів самостійної праці студентів, а також подальшу розробку та вдосконалення діагностичного інструментарію для всебічної, об’єктивної і надійної оцінки всіх видів самостійної навчальної діяльності майбутніх фахівців.