ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ

Краткое описание

Київський національний торговельно-економічний університет

На правах рукопису

Мосенко Юлія Олександрівна

УДК 342 (477)

ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Крегул Юрій Іванович,
кандидат юридичних наук, професор

Київ – 2011
ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-правові засади здійснення державної інформаційної політики України
1.1 Поняття та зміст державної інформаційної політики України 10
1.2 Принципи здійснення державної інформаційної політики України 27
1.3 Правові передумови становлення та розвитку інституту державної інформаційної політики України 40
Висновки до розділу 1 56
Розділ 2. Організаційні засади здійснення державної інформаційної політики України
2.1 Формування державної інформаційної політики України 60
2.2 Реалізація державної інформаційної політики України 89
2.3 Контроль за реалізацією державної інформаційної політики України 119
Висновки до розділу 2 138
Розділ 3. Удосконалення організаційно-правового забезпечення здійснення державної інформаційної політики в Україні
3.1 Вдосконалення правового регулювання інформаційної сфери в контексті здійснення адміністративної реформи України 142
3.2 Адміністративна відповідальність як засіб здійснення державної інформаційної політики України 168
Висновки до розділу 3 185
Висновки 190
Список використаних джерел 194

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку цивілізації у світі загалом та в Україні зокрема характеризується переходом від індустріального суспільства до суспільства інформаційного типу. Це є закономірним, оскільки інформація відіграє значну роль у житті кожної людини, суспільства, держави. Усі суспільні відносини нерозривно пов’язані з інформацією, яка проникає у будь-яку сферу суспільного життя. Як наслідок – постійно зростають темпи розвитку інформаційних технологій та ступінь впливу інформації на суспільні відносини всіх напрямків, що позначається як на якості внутрішньодержавного розвитку будь-якої країни, так і на ролі, яку країна відіграє на міжнародній арені. Саме тому існує необхідність у більш активному приєднанні України до процесу становлення та розвитку світового інформаційного суспільства. Це неможливо здійснити без наукової розробки та практичного втілення державної інформаційної політики України.
На шляху приєднання України до світового інформаційного простору виникає низка проблемних питань щодо державної інформаційної політики України. Найважливішими серед них є відсутність належного адміністративно-правового впливу на процес здійснення державної інформаційної політики, який у свою чергу складається з низки таких невирішених питань, як: відсутність єдиного підходу до визначення основних понять категоріального апарату державної інформаційної політики; відсутність належної системи принципів здійснення державної інформаційної політики; недосконалість інституціонального механізму здійснення державної інформаційної політики; недосконалість нормативно-правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері; недосконалість юридичної відповідальності за правопорушення в інформаційній сфері та ін.
Актуальність викладених аспектів обумовила необхідність проведення дисертаційного дослідження, присвяченого організаційно-правовим засадам здійснення державної інформаційної політики України, механізм реалізації якої перебуває сьогодні у стані пошуку оптимальної моделі функціонування.
Істотний внесок у вирішення питань здійснення державної інформаційної політики зробили такі науковці: І.В. Арістова, І.Л. Бачило, К.І. Бєляков, В.М. Брижко, О.О. Гаврилов, В.О. Копилов, Б.А. Кормич, Т.А. Костецька, А.І. Марущак, І.С. Мелюхін, Н.Б. Новицька, О.В. Олійник, А.Г. Плитко, Г.Г. Почепцов, О.В. Соснін, В.С. Цимбалюк, С.А. Чукут та ін.
Окремі питання, пов’язані з предметом нашого дослідження, перебували у центрі уваги таких дослідників, як: В.Б. Авер’янов, С.С. Алексєєв, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, І.О. Галаган, Т.В. Галицька, І.П. Голосніченко, П.В. Діхтієвський, В.А. Дозорцев, В.М. Дрешпак, О.Т. Зима, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, В.К. Колпаков, Г.М. Красноступ, Ю.І. Крегул, Л.В. Кузенко, О.В. Логінов, В.Н. Лопатін, Д.М. Лук’янець, В.М. Марчук, Л.А. Микитенко, В.П. Печуляк, О.П. Полінець, Ю.С. Шемшученко та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі правознавства Київського національного торговельно-економічного університету в рамках Держбюджетної теми: «Правові засади державного управління в сфері економіки України: стан та перспективи розвитку» (номер державної реєстрації 0110U002487).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у розробленні теоретичних основ здійснення державної інформаційної політики України, а також у з’ясуванні проблемних питань в інформаційній сфері України, формулюванні науково обґрунтованих висновків і наданні пропозицій щодо усунення адміністративно-правових проблем, які виникають під час здійснення державної інформаційної політики України.
Відповідно до поставленої мети визначено такі основні завдання:
дослідити категоріальний апарат державної інформаційної політики України та розробити пропозиції щодо вирішення проблемних питань;
визначити ступінь наукової розробки питання принципів здійснення державної інформаційної політики України, розробити відповідну класифікацію за критеріями поділу;
з’ясувати правові передумови становлення та розвитку інституту державної інформаційної політики в Україні;
проаналізувати існуючу систему державних органів на основі здійснення ними функцій формування, реалізації та контролю за реалізацією державної інформаційної політики України та розробити пропозиції щодо її вдосконалення;
розробити рекомендації з удосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері України;
дослідити питання адміністративної відповідальності в інформаційній сфері України як одного із засобів забезпечення належного здійснення державної інформаційної політики України та запропонувати шляхи вдосконалення її реалізації.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення державної інформаційної політики України та взаємодії різних суб’єктів у державі під час вказаної діяльності.
Предметом дослідження є організаційно-правові аспекти здійснення державної інформаційної політики України.
Методи дослідження. З метою вирішення поставлених завдань використовувались як загальнонаукові, так і спеціально-юридичні методи: логічні (аналіз, синтез, узагальнення, екстраполяція, гіпотеза), діалектичний, історично-правовий, формально-юридичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний. Так, метод аналізу та синтезу застосовано для з’ясування істинності чи хибності змісту такої категорії, як державна інформаційна політика (підрозділ 1.1); метод узагальнення – для встановлення критеріїв класифікації принципів державної інформаційної політики України, що полягало у віднесенні та об’єднанні окремих принципів до певного узагальнюючого критерію поділу (підрозділ 1.2); метод екстраполяції – для дослідження юридичної відповідальності в рекламній сфері та сфері телебачення й обґрунтування необхідності створення в сфері телебачення подібного існуючому в рекламній сфері підзаконного акта, який передбачатиме механізм застосування відповідних санкцій за порушення в сфері телебачення (підрозділ 3.2); метод гіпотези – для обґрунтування припущення стосовно можливості наділення Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо здійснення державної інформаційної політики України (підрозділ 2.2); історично-правовий метод – для характеристики та визначення правових передумов становлення та розвитку інституту державної інформаційної політики України (підрозділ 1.3); формально-юридичний метод – для аналізу системи та змісту правових норм, що регулюють відносини під час здійснення державної інформаційної політики та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення (підрозділ 3.1); діалектичний метод – для розгляду інформаційних відносин та розвитку їх правового регулювання (підрозділ 1.3); порівняльно-правовий – для розгляду системи державних органів як в Україні, так і за кордоном, зокрема у Великобританії (підрозділ 2.2); метод структурно-функціонального аналізу – для всебічного аналізу всіх структурних елементів державної інформаційної політики, визначення їх сутності, функціонального наповнення та призначення (підрозділ 1.1, 2.1, 2.2) тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним дослідженням, в якій проведено системний аналіз організаційно-правових засад здійснення державної інформаційної політики України з урахуванням її сучасного стану та можливих перспектив розвитку. Наукова новизна здобутих результатів полягає у такому:
вперше:
визначено як правову категорію «інформаційні потреби», під якими запропоновано розуміти необхідність суб’єктів у створенні, накопиченні, обміні, поширенні та зберіганні інформації;
запропоновано визначення категорії «інформаційний інтерес», під яким пропонується розуміти інтерес, що виникає у будь-яких суб’єктів для задоволення їх інформаційних потреб;
проведено класифікацію державної інформаційної політики України за часовим критерієм, територіальною ознакою та об’єктами впливу;
обґрунтовано необхідність застосування Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення таких видів санкцій за правопорушення у сфері телерадіомовлення: зупинення дії ліцензії на визначений строк, необхідний для усунення порушення ліцензійних умов та анулювання ліцензії;
удосконалено:
- визначення поняття «інформація», під якою пропонується розуміти вираження у будь-якій формі змісту подій, дій та явищ, що існували, існують та існуватимуть у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі;
- визначення поняття «інформаційні ресурси», під якими пропонується розуміти джерела інформації, штучно закріплені на відповідних носіях, з яких вона надходить;
- положення статті 5 Закону України «Про природні монополії» шляхом доповнення закріпленого в ній переліку сфер природних монополій сферою надання послуг для здійснення зв’язку;
положення ч. 3 ст. 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», доповнивши перелік основних завдань Кабінету Міністрів України завданням щодо забезпечення реалізації державної інформаційної політики України.
набули подальшого розвитку:
система принципів здійснення державної інформаційної політики України та їх класифікація;
систематизація інформаційного законодавства у частині формування структури Кодексу України про інформацію;
правовий статус Національної комісії з питань регулювання зв’язку України.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та результати дослідження можуть бути застосовані:
під час нормотворчої та правозастосовчої діяльності – з метою вдосконалення законодавства в інформаційній сфері України;
під час вдосконалення роботи органів державної влади щодо здійснення ними державної інформаційної політики України;
у навчальному процесі – при викладенні дисциплін «Адміністративне право», «Інформаційне право», «Правознавство» «Інформаційна безпека», а також у процесі підготовки до друку навчальної та навчально-методичної літератури з вказаних дисциплін (акт впровадження в навчальний процес КНТЕУ від 2.12.2010 р.);
у науково-дослідницькій сфері – для подальшого вивчення проблем у державній інформаційній політиці України;
у процесі вдосконалення роботи Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (довідка про впровадження у роботу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 17/82 від 17.01.2011р.).
Окремі положення та висновки, що сформульовані в дисертації, мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, у якій використано авторський підхід до дослідження організаційно-правових засад здійснення державної інформаційної політики України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднено на таких науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Современные направления теоре¬тических и прикладных исследований 2008» (15–25 березня 2008 р., м. Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2008» (1–15 жовтня 2008 р., м. Одеса); Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Простір і час сучасної науки» (23-25 квітня 2009 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (13 березня 2010 р., м. Запоріжжя).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднено у чотирьох статтях, з яких три – у наукових фахових виданнях, що включені до переліку ВАК, а також у тезах науково-практичних конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (220 найменувань на 22 сторінках), трьох додатків обсягом 5 сторінок. Загальний обсяг роботи становить 220 сторінок друкованого тексту, з них 193 сторінки – основний зміст роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження одержано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у проведенні комплексного аналізу організаційно-правових засад державної інформаційної політики України, у результаті чого отримано самостійні висновки, сформульовано нові наукові положення та розроблено практичні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання цих відносин.
1. Надано та уточнено визначення таких понять інформаційної сфери:
«інформація» – вираження у будь-якій формі змісту подій, дій та явищ, що існували, існують та існуватимуть у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі;
«інформаційна сфера» – це середовище, де створюється, накопичується, зберігається та розповсюджується інформація, яка є причиною виникнення, зміни та припинення інформаційних правовідносин;
«інформаційні правовідносини» – це врегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають, змінюються та припиняються в процесі задоволення інформаційного інтересу;
«інформаційні ресурси» – це джерела інформації, штучно закріплені на відповідних носіях, з яких вона надходить;
«інформаційний інтерес» – це інтерес, який виникає у суб’єктів з приводу задоволення їх інформаційних потреб;
«інформаційні потреби» – це необхідність суб’єктів у створенні, накопиченні, обміні, поширенні та зберіганні інформації;
«світовий інформаційний простір» – це середовище, в рамках якого міститься та здійснюється обмін інформацією між суб’єктами інфор¬маційних відносин.
2. Розроблено класифікацію державної інформаційної політики за: часовим критерієм – короткострокова, середньострокова та довгострокова; територіальною ознакою – зовнішня та внутрішня; об’єктами впливу – засоби масової інформації: телебачення та радіомовлення, преса, електронні засоби масової інформації; інформатизація: інфоінфраст¬руктура, програмне забезпечення, цифрові системи; видавнича справа: поліграфія, книговидання, книгорозповсюдження; бібліотечна та архівна справа; інтелектуальна власність: авторське право та суміжні права; зв’язок: телефонний, поштовий, спеціальний; реклама; Інтернет; інформаційна безпека.
3. Обґрунтовано необхідність класифікації принципів здійснення державної інформаційної політики за такими критеріями: сфера застосування принципів державної інформаційної політики; суб’єкти, що беруть участь в інформаційних правовідносинах; етапи здійснення державної інформаційної політики; режим доступу до інформації. Доповнено перелік базових принципів державної інформаційної політики України, до яких слід віднести: рівність прав усіх учасників інформаційних відносин при наданні, отриманні, зберіганні та поширенні інформації; регулярність і своєчасність надання інформації; достовірність та повнота інформації; оперативність та доступність інформації, що розкривається; дотримання конфіденційності відносно інформації, що становить державну, службову чи комерційну таємницю; принцип інтеграції єдиного інформаційного простору України до світового інформаційного простору; інформаційне забезпечення; свобода використання інформації.
4. Здійснено періодизацію становлення та розвитку інституту державної інформаційної політики в Україні, у результаті якої виділено такі етапи: до 1991 р. – етап зародження інституту державної інформаційної політики України; з 1991 – 1996 рр. – етап стихійного плюралізму у здійсненні державної інформаційної політики України; з 1996 – 2005 рр. – етап становлення державної інформаційної політики України; з 2005 р. – по сьогодні – етап подальшого розвитку державної інформаційної політики України.
5. Обґрунтовано положення щодо здійснення державної інформаційної політики України шляхом виконання державними органами функцій формування, реалізації та контролю за реалізацією державної інформаційної політики.
6. Відзначено необхідність надання статусу незалежного регулятора Національній комісії з питань регулювання зв’язку України. Підставами для цього є підпорядкованість Національної комісії з питань регулювання зв’язку України Кабінету Міністрів України, який може лобіювати інтереси на користь відповідних державних підприємств.
7. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення структури проекту Кодексу України про інформацію, запропонованого науково-дослідним центром правової інформатики Національної академії правових наук України.
8. Розроблено пропозиції з вдосконалення нормативно-правового регулювання інформаційної сфери України. Зокрема запропоновано викласти ч.2. ст.9 чинного Закону України «Про інформацію» у такій редакції: «Реалізація права на інформацію суб’єктами інформаційних відносин не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи та законні інтереси інших суб’єктів інформаційних відносин». Пропонується також внести зміни до статті 30 чинного Закону України «Про інформацію», де наведено визначення конфіденційної інформації, під якою доцільно розуміти будь-яку інформацію, яка знаходиться у користуванні фізичних та юридичних осіб і може поширюватись за бажанням осіб, які мають право володіння чи право розпорядження нею, за винятком випадків, передбачених законодавством України.
9. Виокремлено самостійну групу правопорушень в інформаційній сфері, за які може наставати адміністративна відповідальність, та запропоновано виділити їх в окрему главу Особливої частини чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення в інформаційній сфері».
10. Виявлено прогалини в законодавстві щодо встановлення розміру штрафів у сфері телебачення і радіомовлення. Доведено необхідність прийняття відповідного нормативно-правового акта, що встановить конкретні розміри штрафів до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення та надасть можливість здійснення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення дієвого контролю за діяльністю суб’єктів господарювання у сфері телерадіомовлення.
11. Зроблено висновок про необхідність доповнення переліку санкцій, що застосовує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення за порушення законодавства у сфері телерадіомовлення, зупиненням дії ліцензії на визначений строк, необхідний для усунення порушення ліцензійних умов та анулюванням ліцензії шляхом внесення відповідних змін до законодавства.
12. Встановлено необхідність у формуванні та закріпленні в особливій частині чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення глави під назвою «Адміністративні правопорушення в інформаційній сфері».
13. Запропоновано внести такі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом його доповнення статтею 186-7 «Поширення інформації, що може негативно вплинути на моральний, фізичний та інтелектуальний розвиток особи» та статтею 186-8 «Порушення вимог конфіденційності інформації про особу».

Список використаних джерел

1. Дрешпак В. Державна інформаційна політика України та її регіональний вимір: структура проблем / В. Дрешпак // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Д. ДФ УАДУ. – 2001. – Вип. 1(4). – 276 с.
2. Пелепей Н.П. Формування інформаційного простору і державної інформаційної політики в Україні // Науковий вісник нац. акад.ії держ. податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь. –2005. – № 1 (28) – С. 16–25.
3. Экономический и юридический словарь / под ред. А.Н. Азрилияна. – М. : Ин-т новой экономики, 2004. – 1088 с.
4. Оболенський О. Теорія системного підходу в державному управлінні // Вісник укр. акад. держ. управління. – 2003. – 345 с.
5. Печуляк В.П. Державна податкова політика в Україні: організаційно-правові аспекти здійснення / В.П. Печуляк. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 157 с.
6. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник / О.Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2006. – 656 с.
7. Леслі А.Пал. Аналіз державної політики / Леслі А.Пал. ; пер з англ. І. Дзюб. – К.: Основи, 1999. – 422 с.
8. Про телекомунікації : Закон України від 18 листоп. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст. 155.
9. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11 січ. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
10. Про інформацію : Закон України від 02 жовт. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992 р. – № 48. – Ст. 650.
11. Корчагін М. Поняття інформації як цивільно-правової категорії [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/ article.php?id=2392
12. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
13. Ушаков Д.Н. Большой толковый словарь современного русского языка / Д.Н. Ушаков. – М. : Альта-Принт, 2005. – VIII.
14. Дозорцев В.А. Информация как объект исключительного права / В.А. Дозорцев // Дело и право. – 1996. – № 4. – С. 27–35.
15. Соснін О.В. Проблеми державного управління системою національних інфор¬маційних ресурсів з наукового потенціалу України : монографія / О.В. Соснін. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 572 с.
16. Право інтелектуальної власності : підр. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. О.А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – К. : Ін Юре, 2002. – 623 с.
17. Семилетов С. И. Информация как особый нематериальный объект права / С.И. Семилетов // Государство и право. – 2000. – № 5. – С. 67–74.
18. Цимбалюк В. Інформація як об’єкт культурного усвідомлення та пізнання в суспільних відносинах / В. Цимбалюк. // Правова інформатика. – 2004. – № 2. – С. 22–27.
19. Лопатин В.Н. Информационная безопасность России: Человек. Общество. Государство / В.Н. Лопатин. – СПб. : Фонд «Университет», 2000. – 428 с.
20. Информационное право: основы практической информатики : учеб. пособие / И.Л. Бачило. – М., 2003. – 352 с.
21. Галицька Т.В. Теоретико-методологічні засади інформаційної політики / Т.В. Галицька– К., 2002. – Вип. 21-24. – С. 155-158. – «Серія : «Міжнародні відносини»).
22. Хортон Ф.У. Что такое «национальная информационная политика» / Ф.У. Хортон // Междунар. форум по информации и документации. – 1998. – Т.23, №3. – С. 3–10.
23. Мелюхин И.С. Информационное общество и государство [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// http://www.golob.narod.ru/istret.html
24. Висновок на проект Закону України «Про концепцію національної інформаційної політики» №2526 від 13 груд. 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
25. Брижко В. Е-майбутнє та інформаційне право / В. Брижко, В. Цимбалюк, М. Швець [та ін]; під ред. М. Швеця – 2-е вид. доп., К.: НДЦПІ АПрН України. – 2006. – 302 с.
26. Проект Закону України «Про Концепцію державної інформаційної політики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=68581&cat_id=33909
27. Арістова І.В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади : дис… доктора юрид. наук : 12.00.07 / І.В. Арістова. – Х., 2002. – 408 с.
28. Проект Закону України «Про інформаційний суверенітет та інформаційну безпеку України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=4192
29. Актуальні проблеми інформаційної безпеки України. Аналіт. доп. УЦЕПД // Національна безпека і оборона. – К., 2001. – № 1 – С. 2–59
30. Конституція України: Закон України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
31. Основы правовой информатики : учеб. пособие / О.А. Гаврилов. – М. : 1998. – 43 с.
32. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 4 лют. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України від. – 1998. – № 27. – Ст. 181.
33. Городов О.А. Основы информационного права России : учеб. пособие / О.А. Городов. – СПб. : Юрд. центр «Пресс», 2003. – 305 с.
34. Гаман Т.В. Вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій : дис… канд. наук з держ. управ. : 25.00.02 / Т.В. Гаман. – Л., 2006. – 240 с.
35. Словник законодавчих термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1078.24451.0
36. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії : монографія / Н.М. Оніщенко. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
37. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права : підручник / М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – Л., 2000. – 417 с.
38. Кормич Б.А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України : автореф. дис… на здобуття наук ступеня доктора юрид. наук / Б.А. Кормич. – Х., 2004.
39. Логінов О.В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади : автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / О.В. Логінов. – Х., 2005.
40. Почепцов Г.Г. Інформаційна політика : навч. посіб. / Г.Г. Почепцов, С.А. Чукут. – К. : Знання, 2006. – 663 с.
41. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / наук. кер. В.В. Цвєтков. – К. : Оріяни, 1998. – 364с.
42. Опрышко В.Ф. Народнохозяйственный комплекс: управление и право / В.Ф. Опрышко. – К. : Политиздат Украины, 1983. – 167 с.
43. Олійник О.В. Організаційно-правові засади захисту інформаційних ресурсів України : дис… к-та юрид. наук : 12.00.07 / О.В. Олійник. – К., 2006. – 191 с.
44. Кузенко Л.В. Правове регулювання права громадян на інформацію в сфері державного управління : дис… к-та юрид. наук : 12.00.07 / Л.В. Кузенко – Х., 2003. – 173 с.
45. Сиренко В.Ф. Проблема интереса в государственном управлении / В.Ф. Сиренко. – К. : Наукова думка, 1980. – 178с.
46. Словарь Ушакова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ushdict.narod.ru/ 184/w55310.htm
47. Плитко А.Г. Государственная информационная политика Российской Федерации: понятия, принципы и направления реализации : дис… д-ра полит. наук : 23.00.02 / А.Г. Плитко. – М., 2005. – 158 с.
48. Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки»: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=653-2007-%F0]
49. Крегул Ю.И. Организация выполнения наказов избирателей местными советами народных депутатов : дис... канд. юрид. наук / Ю.И. Крегул. – К., 1988. – 226 с.
50. Копылов В.А. Информационное право: ученик / В.А. Копылов. – М. : Юрист, 2002. – 512 с.
51. Костецька Т.А. Інформаційне право України : навч. посіб. / Т.А. Костецька. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 170 с.
52. Радіо і телебачення: події та дати [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://comin.kmu.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=33899&cat_id=33898
53. Державна інформаційна політика України та її регіональний рівень: еволюція пріоритетів / В.М. Дрешпак // Грані. – Дніпропетровськ. – 2000. – Вип. 5(13). – С. 98–100.
54. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР: Постанова Верховної Ради України 12 верес. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 621.
55. Про правонаступництво України: Закон України від 12 верес. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
56. Про мови в Українській РСР: Закон Української радянської соціалістичної республіки від 28 жовт. 1989 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 45. – Ст. 631.
57. Декларація про державний суверенітет України від 16 лип. 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
58. Про проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради України від 24 серп. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
59. О печати и других средствах массовой информации : Закон СССР от 12 июня 1990 г.
60. Об утверждении основных правил, регулирующих профессиональную деятельность корреспондентов средств массовой информации иностранных государств на территории СССР : Постановление Совета Министров СССР от 13 апреля 1989 г.
61. Історія органів влади у сфері інформаційної політики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.medialaw.kiev.ua/analitcs/141/
62. Про підсумки парламентських слухань «Інформаційна політика України: стан і перспективи»: Постанова Верховної Ради України від 2 черв. 1999 р. // Голос України. – 1999. – 12 июня.
63. Націю звеличують великі цілі і діла : виступ Президента України Л.Д. Кучми у Верховній Раді України 22 лют. 2000 р.// Урядовий кур’єр. – 2000. – № 34.
64. Зауваження до Проекту Закону України «Про Концепцію національної інформаційної політики України» (реєстраційний номер №2526) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
65. Парламентські слухання 21 вересня 2005 р. з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/control/uk/publish/article/news_left?art_id= 63259&cat_id=46666
66. Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки: Закон України від 9 січ. 2007 р. // Відомості Верховної Ради України вiд 23.03.2007. – 2007. – № 12. – С. 511, ст. 102.
67. Олійник О. Державна інформаційна політика та інформаційна безпека України: політико-правові аспекти / О. Олійник // Право України. – 2005. – № 5.
68. Кормич Б.А. Організаційно-правові основи політики інформаційної безпеки України: дис …доктора юрид. наук : 12.00.07 / Кормич Борис Анатолійович. – О., 2004. – 427 с.
69. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квіт. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України від 10.05.95. – 1995. – № 19, ст. 134.
70. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання : Постанова Верховної Ради України від 4 груд. 2007 р. / Голос України. – 2007. – № 230. – 8 груд.
71. Новицький А.М. Адміністративно-правовий аналіз функцій органів державної влади щодо формування інформаційної культури / А.М. Новицький, Н.Б. Новицька // Актуальні проблеми розвитку держави і права : зб. матеріалів круглого столу. – Чернігів : Вид-во ЧДІПСТП, 2008. – 144 с.
72. Інформація про комітет [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://www.rada.gov.ua/svobodaslova/info.html]
73. Положення про Громадську Раду з питань свободи слова та інформації від 25 жовт. 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/svobodaslova/rada_polozh.html
74. Гриценко В. Організаційно-правові питання формування державної інформаційної політики України / В. Гриценко, В. Гавловський, В. Цимбалюк // Державна податкова адміністрація України Академія державної податкової служби України : зб. наук. пр. – 2002. – №3 (17). – Ірпінь. – 246 с.
75. Кормич Б.А. Основні засади формування інституціональого механізму захисту інформаційної безпеки України / Б. А. Кормич // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. – Одеса : Юрид л-ра, 2003. – 720 с.
76. Комітет з питань національної безпеки і оборони: основні функції і завдання комітету [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kompnbo.rada.gov.ua/ kompnbo/control/uk/publish/article?art_id=45419&cat_id=45408
77. Про ратифікацію Європейської конвенції про транскордонне телебачення : Закон України від 17 груд. 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 15. С. 530, ст. 203.
78. Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля : Закон України від 6 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. –1999. – № 34, ст. 296.
79. Послання Президента України Віктора Ющенка до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0013100-08
80. Право вето глави держави як елемент системи стримувань і противаг [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/Monitor/ Juli08/11.htm
81. Про внесення змін до Конституції України : Закон України від 8 груд 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – С. 65, ст. 44.
82. Мазур Д.В. Особливості застосування Президентом права «вето» щодо законів, прийнятих парламентом в республіках зі змішаною формою правління // Форум права. – 2006. – №1. – С.61–65 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2006-1/06mdvzfp.pdf
83. Серьогіна С.Г. Теоретико-правові та організаційні засади функціонування інституту президентства в Україні / С.Г. Серьогіна. – Х. : Ксилон, 2001. – 278 с.
84. Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2003 від 11 берез. 2003 р. у справі за конституційним поданням 73 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) здійсненого Президентом України права вето стосовно прийнятого Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до статті 98 Конституції України» // Офіційний вісник України. – 2003. – № 16. – Ст. 710.
85. Тодыка Ю.Н. Президент Украины: Конституционно-правовой статус / Ю.Н. Тодыка, В.Д. Яворский. – Х. : Факт, 1999. – 256 с.
86. Сердюченко О.В. Адміністративно-правові засади забезпечення енергетичної безпеки України : дис. …к-та юрид. наук : 12.00.07 / О.В. Сердюченко. – К., 2009. – 211 с.
87. У справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) : Рішення Конституційного Суду України від 30 верес. 2010 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2010. – № 5. – С. 36.
88. Питання Національного інституту стратегічних досліджень : Указ Президента України від 16 груд. 2002 р. / Урядовий кур’єр. – 2007. – № 243. – 27 груд.
89. Кормич Б.А. Основні елементи механізму інформаційної безпеки України / Б.А. Кормич // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. – 2003. – № 18. – С. 399–404.
90. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 7 жовт. 2010 р. // Урядовий кур’єр. – 2010 – № 192.
91. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лип. 2007 р. // Урядовий кур’єр від. – 2007 – № 138.
92. Про затвердження переліку урядових комітетів та їх посадового складу: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 листоп. 2010 р. // Урядовий кур’єр від. – 2010 – № 212.
93. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 груд. 2010 р. / Урядовий кур’єр. – 2010. – № 234. – 14 груд.
94. Про систему центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 15 груд. 1999 р. / Урядовий кур’єр. – 1999. – 17 груд.
95. Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 черв. 2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 23. – С. 25, ст. 1716.
96. Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України : Закон України від 23 лют. 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30, ст. 258.
97. Історія Національної комісії з питань регулювання зв’язку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nkrz.gov.ua/ uk/about/history/
98. Про затвердження Положення про Національну комісію з питань регулювання зв’язку України : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лип. 2007 р. / Офіційний вісник України. – 2007. – №55, ст. 2227.
99. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листоп. 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 84. – С. 36, ст. 2945.
100. Обговорення проекту Закону України «Про Концепцію державної інформаційної політики» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://comin.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=76078&cat_id=74198
101. Можливі підходи до визначення основ державної політики забезпечення інформаційної безпеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/article.php? news_id=132
102. Концепція (основи державної політики) інформаційної безпеки України // Національна безпека і оборона. – 2001. – №1. – С.50-59 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ ukr/files/category_journal/NSD13_ukr.pdf
103. Кормич Б. А. Національна безпека як категорія аналізу законодавчого забезпечення державної політики // Парламентаризм в Україні: теорія і практика : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-й річниці з дня проголошення незалежності України та 5-й річниці з дня прийняття Конституції України. — К., 2001. – С. 228–231.
104. Райт Г. Державне управління / Г. Райт ; пер. з англ. – К. : Основи, 1994. – 432 с.
105. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики / Дункан Джек У. ; пер. с англ. – М. : Дело, 1996. – 272 с.
106. Кхол Й. Эффективность управленческих решений / Й. Кхол ; пер. с чешского. – М. : Прогресс, 1975. – 165 с.
107. Про кінематографію : Закон України від 13 січ. 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22, ст.114.
108. Про бібліотеки та бібліотечну справу : Закон України від 27 січ. 1995 р. // Голос України. –1995. – 2 берез.
109. Про національний архівний фонд та архівні установи : Закон України від 24 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15, ст. 86.
110. Про музеї та музейну справу : Закон України від 29 черв. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25, ст. 191.
111. Програма діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» від 20 груд. 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0005120-08
112. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрі України від 20 груд. 2008 р. // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 242. – 24 груд.
113. Про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Про подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» : Наказ Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 9 січ. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ FIN43745.html
114. Яременко О. Вплив держави на формування в Україні інформаційного суспільства (організаційно-правовий аспект) // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 424 с.
115. Смолян Г.Л. Путь России к информационному обществу (предпосылки, индикаторы, проблемы, особенности) / Г.Л. Смолян, Д.С. Черешкин, О.Н. Вершинская. – М. : Ин-т системного анализа РАН, 1997. – 64 с.
116. Про природні монополії : Закон України від 20 квіт. 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30, ст. 238.
117. Материалы круглого стола «Государство и телеком: кризис управления и поиски выхода» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.telecomer.com/regulation/1603.html
118. A case study on public sector mergers and regulatory structures [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ofcom.org.uk/about/what-is-ofcom/a-case-study-on-public-sector-mergers-and-regulatory-structures/
119. Чиж І. Державний комітет телебачення і радіомовлення України в системі організаційно-правових гарантій конституційного права громадян України на інформацію / І Чиж // Держава і право. – К., 2005. – Вип. 27. – С. 197–202.
120. Про затвердження Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лип. 2007 р. // Урядовий кур’єр вiд. – 2007. – № 131. – 25 лип.
121. Парламентські слухання «Стратегія розвитку телерадіоінформа¬ційного простору України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/LIBRARY/povni_text/parlament_sluhan/teleprostir.html
122. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листоп. 2006 р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 220. – 22 листоп.
123. Про Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 листоп. 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 46. С. 48, ст. 3036.
124. Про затвердження Положення про Державну адміністрацію зв’язку : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 верес. 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 38. – С. 77, ст. 2517.
125. Про поштовий зв’язок : Закон України від 4 жовт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6, ст. 39.
126. Головне управління Державної фельд’єгерської служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.stc.gov.ua/ uk/publish/article/68990
127. Соглашение о Межправительственной фельдъегерской связи от 22 янв. 1993 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_318
128. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – С. 95, ст. 20.
129. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 берез. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27, ст. 382.
130. Про затвердження положення про державний комітет архівів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лип. 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 52. – С. 32, ст. 2104.
131. Про національний архівний фонд та архівні установи : Закон України від 24 груд. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15, ст. 86.
132. Макаренко Є.А. Національна інформаційна політика Україні: проблеми і перспективи розвитку інформаційної інфраструктури / Є.А. Макаренко / / Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2000. – Вип. 18 (ч.1). – С. 209–220
133. Григор О.О. Європейський досвід побудови інформаційного суспільства / О.О. Григор // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 359–361.
134. Костіна Н. Відносини між органами державної влади і громадянами в інформаційному суспільстві / Н. Костіна // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 318–321.
135. Довгопола Ю.В. Інформаційні технології для забезпечення прозорості державного управління / Ю.В. Довгопола // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 368-369.
136. Окинавская хартия глобального информационного общества [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=998_163
137. Кириченко В.М. Інформаційне забезпечення державного управління Україні / В.М. Кириченко // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 369–370.
138. Бєляков К. Організаційно-правові проблеми формування державної інформаційної політики України / К. Бєляков // Право України. – 2004. – № 10. – С. 16–19.
139. Арістова І.В. Організаційно-правові механізми ЮНЕСКО щодо розвитку інформаційного суспільства – орієнтир для України / І.В. Арістова // Правова інформатика. – 2009. – № 1(21). – С. 17–21
140. Про утворення Державного комітету інформатизації України : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року // Офіційний вісник України. – 2008. – № 25. – С. 71, ст. 791.
141. Про утворення Держаного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лип. 2010 р. // Урядовий кур’єр. – 2010 – № 127. – 14 лип.
142. Кабмін створив Держкомітет з питань науки, інновацій та інформатизації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zaxid.net/newsua /2010/7/14/102001/
143. Деякі питання діяльності Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лип. 2010 р. // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 142. 4 сер.
144. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999 р. – № 20, ст. 190.
145. Про затвердження рекомендаційних переліків управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серп. 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 58. – С. 26, ст. 2307.
146. Управління, відділи Черкаської обласної державної адміністрації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.oda.ck.ua/ index.php?lng=ukr§ion= 3&article=152
147. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. у 2-х т. Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : Юридична думка, 2007. – 592 с.
148. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : 12.00.07 / О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 38 с.
149. Барабаш Ю.Г. Механізм парламентського контролю в Україні: інституціональний аспект / Ю.Г. Барабаш // Актуальні проблеми чинного законодавства України. – Х., 2002. – 240 с.
150. Адміністративне право України : підруч. / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю.П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
151. Адміністративне судочинство України : підруч. ; за заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К. : Істина, 2008. – 219 с.
152. Полінець О. Контроль у сфері державного управління в умовах адміністративної реформи / О. Полінець // Українська Академія держ. упр. при Президентові України : зб наук. пр. – К., 2000. – Вип.1. – С.85–92.
153. Урганова Н.В. Державний нагляд і контроль за охороною праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/znpkhnpu/ Pravo/2008_10/Urganova.pdf]
154. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления. Проблемы надведомственного контроля / М.С. Студеникина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 160 c.
155. Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. В.Б. Авер’янова – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 1999. – 265 с.
156. Сушко Л. Зміст контрольної діяльності органів державної влади / Л. Сушко // Право України. – 2006. – № 11. – С. 118–121.
157. Теорія управління органами внутрішніх справ : підруч. / за ред. Ю.Ф. Кравченка. – К. : Нац. акад. внутрішніх справ України, 1999. – 978 с.
158. Бахрах Д.Н. Управленческий цикл / Д.Н. Бахрах // Правоведение. – 1976. – № 2. – С. 46–53.
159. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления / Б.М. Лазарев. – М. : Юрид. лит., 1973. – 280 с.
160. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 16 трав. 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 25. – С. 654, ст. 241.
161. Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 черв. 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 25. – С. 140, ст. 1060.
162. Про заходи щодо посилення контролю за обґрунтованістю проектів інформатизації діяльності центральних органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лют. 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 7. – С. 53.
163. Про Раду національної безпеки і оборони України : Закон України від 5 берез. 1998 р. // Урядовий кур’єр. – 1998. – 4 квіт.
164. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 черв. 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 139. – 30 лип.
165. Карпачова Н.І. Уповноважений з прав людини в системі конституційних механізмів захисту прав і свобод людини в Україні / Н.І. Карпачова // Конституція України – основа модернізації держави і суспільства : матеріали наук. конф. – Х. : Право, 2001. – С. 23–30.
166. Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини : Закон України від 23 груд. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. № 20, ст. 99.
167. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи : монографія / за ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Ко¬рецького, 2001. – 656 с.
168. Вісник Конституційного суду України. – К., 1998.
169. Малиновський В.Я. Державне управління : навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – Луцьк : Вежа, 2000. – 558 с.
170. Словник юридичних термінів (російсько-український) / Укл. Ф. Андерш та ін. – К., 1994. – 322 с.
171. Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення : Закон України від 23 верес. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 48, ст. 296.
172. Приступенко Т. Розвиток державної інформаційної політики України на сучасному етапі / Т. Приступенко // Журналістика. – К., 2003. – Вип. 2 (27). – С. 52–61.
173. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 лип. 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – С.32
174. Кормич Б.А. Сучасні підходи до проблеми правового регулювання інформаційної безпеки / Б.А. Кормич // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. – О., 2006. – Вип. 28. – С. 89–94.
175. Мураховський А.Л. Концепція національної інформаційної політики – стратегія розбудови інформаційного суспільства і захисту інформаційного суверенітету / А.Л. Мураховський // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К., 2004. – Вип.50, ч.1. – С. 14–16.
176. Костецька Т.А. Актуальні проблеми державно-правового регулювання інформаційних відносин / Т.А. Костецька // Часопис Київ. ун-ту права. – К., 2006. – № 4. – С. 63–69.
177. Гаман Т.В. Проблемні питання нормативно-правового забезпечення інформаційної діяльності органів державного управління (регіональний аспект) / Т.В. Гаман // Часопис Хмельниц. ун-ту управління та права «Університетські наукові записки». – 2005. – № 1–2. – С. 272–276.
178. Цимбалюк В.С. Питання кодифікації інформаційного законодавства / В.С. Цимбалюк // Правова інформатика. – 2009. – № 4(24). – С. 13–22.
179. Про підсумки парламентських слухань «Суспільство засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні»: Постанова Верховної Ради України від 16.01.2003 р. №441-IV//Правова інформатика. – 2004. – №2. – С.86-87.
180. Гавловський В.Д. До систематизації інформаційних відносин / В.Д. Гавловський // Правова інформатика. – 2009. – № 4(24). – С. 23–26.
181. Про затвердження Класифікатора галузей законодавства України : Наказ Міністерства юстиції України від 02.06.2004 №43/5.
182. Арістова І.В. Теоретичні засади державного управління в інформаційній сфері / І.В. Арістова // Правова інформатика. – 2008. – № 2(18). – С. 5–10
183. Проблеми кодифікації інформаційного законодавства України: круглий стіл [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// http://instzak.rada.gov.ua/instzak/control/uk/publish/article?art_id=45127&cat_id=45024
184. Калюжний Р. Питання кон