ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Клименко Наталія Григорівна

УДК 351.82:332.146

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
д. е. н., професор
Амосов Олег Юрійович

Харків 2005

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ............................................................................13
1.1. Генезис та розвиток інноваційної та інвестиційної парадигми
суспільного відтворення.......................................................................................13
1.2. Стратегія регіоналізації” соціально-економічного розвитку в умовах
глобалізації сучасного світу.................................................................................30
1.3. Зміст регіональної інноваційно-інвестиційної політики та сучасні
моделі соціально-економічного розвитку...........................................................48
Висновки до розділу 1...........................................................................................70
РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ТА ДІЄВІСТЬ МЕХАНІЗМІВ СУЧАСНОЇ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ............................................................................................................79
2.1. Стан регіональної інноваційно-інвестиційної політики та тенденції
її змін.......................................................................................................................79
2.2. Експертна оцінка соціально-економічної ситуації
у Північно-Східному регіону України та ефективності діяльності
органів державного управління............................................................................93
2.3. Роль органів виконавчої влади й місцевого самоврядування
в розробці та реалізації інноваційно-інвестиційної політики.........................113
Висновки до розділу 2.........................................................................................132
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ.....................................................140
3.1. Поліваріантність політики щодо стимулювання залучення іноземних інвестицій.............................................................................................................140
3.2. Програмно-цільове управління регіональним інвестиційним процесом..............................................................................................................159

3.3. Основні компоненти інноваційно-інвестиційної моделі регіонального
розвитку за трансформаційних перетворень....................................................177
Висновки до розділу 3.........................................................................................197
ВИСНОВКИ.........................................................................................................203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................207
Додаток А.............................................................................................................230

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВВП валовий внутрішній продукт
ВЕЗ вільна економічна зона
ВПК військово-промисловий комплекс
ЄБРР Європейський Банк реконструкції і розвитку
КБ конструкторське бюро
КМУ Кабінет міністрів України
МВФ Міжнародний Валютний Фонд
НДІ науково-дослідний інститут
НДР науково-дослідна робота
НТП науково-технічний прогрес
НТР науково-технічні розробки
ОДА обласна державна адміністрація
ПДВ податок на додану вартість
ПІІ прямі іноземні інвестиції
СЕЗ спеціальна економічна зона
СРІД спеціальний режим інвестиційної діяльності
ТПР теорія пріоритетного розвитку
ХО Харківська область

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток та вдосконалення ринкових відносин у сучасному суспільстві характеризується новими викликами щодо динамічності та дієвості державного управління. Глобалізаційні процеси, що мають не лише позитивні, а й негативні наслідки, сприяють поглибленню міжрегіональних диспропорцій як на мега- (певна множина держав), так і на мезорівні (окрема держава). Політика збалансованого розвитку або загальнодержавного територіального вирівнювання”, що ґрунтується на підтримці економічно конкурентноспроможних регіонів, як правило, призводить до поглиблення диспропорцій та соціальних суперечностей. Разом з тим, необхідність проведення активної політики розвитку регіонів вважається вимогою часу, найважливішим компонентом реструктуризації, лібералізації та стабільного зростання.
Отже, політика регіонального розвитку має розглядатись, з одного боку, у безпосередньому зв`язку з процесом реформування державного управління в напрямку підвищення його ефективності та посилення децентралізації, а з іншого, у відповідності до загальної економічної та соціальної стратегії, ресурсів, інституційної структури та правової бази кожної країни. У цьому відношенні особливої актуальності набуває активізація інноваційно-інвестиційних процесів на регіональному рівні та упровадження дієвих механізмів щодо їх державного регулювання.
Стан наукової розробки проблеми. Окремі питання державного управління структурно-інноваційними зрушеннями в економіці України та проблеми інвестицій досліджують окремі українські та російські фахівці: О.Баранов, С.Біла, Д.Богиня, Л.Борщ, В.Борщевський, С.Буковинський, О.Вовченко, А. Гальчинський, В.Геєць, Б. Григоренко, І.Гурняк, О.Дмитрієва, М.Жук, Ю.Канігін, Р.Кігель, В.Кіров, О.Колосов, А.Кузнецов, А.Кузнецова, О.Кузьмін, М.Кульчицький, О.Кухленко, Л.Лисяк, Е.Максименко, В.Мартиненко, Н.Мова, М.Недошківський, Л.Нейкова, О.Носова, В.Онищенко, В.Паламарчук, Ю.Петруня, А.Семенов, О.Солдатенко, В.Хаустов, М.Чечетов, М.Чумаченко, М.Шарко, Н.Шелудько, В.Шумський та ін.
Регіональні аспекти інноваційного та інвестиційного розвитку висвітлюють у своїх працях: П.Бубенко, М.Бутко, М.Василенко, О.Гуриненко, М.Гусаков, М.Дацишин, О.Затолокін, В.Максимов, А.Мерзляк, В.Міщенко, В.Московкін, О.Новиченко, О.Олійник, Ю.Перевалов, О.Пилипяк, М.Плахтій, С.Романюк, О.Румянцев, С.Слухай, Л.Шайбакова, І.Школа, І.Юрій тощо.
Оцінка ефективності інноваційних та інвестиційних проектів здійснюється у наукових працях І.Бутенка, В.Вітлинського, О.Горошанської, В.Козика, М.Лесечка, В.Макаренка, В.Оспищева, А.Распутіна, В.Савчука, М.Стирського, В.Федоровського, А.Чемериса.
Розв’язанню комплексу проблем щодо спеціального режиму інвестування, а також питань удосконалення інноваційної та інвестиційної діяльності присвячені праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених (О.Блинов, Л.Васильєв, М.Гапоненко, М.Гончаренко, В.Гусєв, С.Буткевич, В.Гриньова, Н.Гринчук, Н.Давидова, Ю.Дехтяренко, В.Завгородній, О.Іванилов, Н.Лисиця, В.Пила, В.Пономаренко, А.Перетятько, Н.Сеперович, А.Сидоров, О.Чмир, О.Швиданенко, Г.Шульга, Й.Шумпетер, О.Ястремська).
Особливо плідними для розробки теми дисертації виявилися ідеї та теоретичні узагальнення, що пов’язані з осмисленням механізмів регулювання та управлінням економічними системами (В.Бодров, І.Галиця, М.Герасимчук, С.Захарін, В.Осецький).
Питання регіональної політики Європейського Союзу та стійкості регіональної економіки аналізують В.Баштанник, І.Бойко, А.Гайдуцький, В.Кузьменко, Ф.Мьоллерс, А.Прохоров, Л.Хоффманн.
Предметом наукового аналізу стають: (а) досвід держаної інноваційно-інвестиційної політики інших країн (О.Мрінська, С.Чоботар, Л.Шаборкіна); (б) проблеми зміцнення потенціалу регіонів та подолання соціально-економічних диспропорцій регіонального розвитку (В.Варналій, М.Герасимчук, І.Лукінов); (в) системне управління інтелектуальною власністю, науково-технічна політика в Україні (М.Вачевський, І.Жиляєв, В.Іванов, М.Іванов, Р.Іванух, Г.Калитич, Л.Колосова, А.Пантюхіна, В.Рижих, О.Цвєтков); (г) інвестиційні процеси в глобальному середовищі (Б.Губський, Н.Чеснокова); (д) інноваційні соціальні технології державного і муніципального управління (В.Іванов, О.Канюка, В.Патрушев, Л.Шремф); (е) системний аналіз напрямків інноваційного та інвестиційного розвитку підприємств (О.Біловодська, С.Бреус, Н.Гнатюк, В.Гніденко, О.Зінченко, Н.Гончарова, А.Даниленко, Т.Дорошенко, А.Золотарьов, Є.Кузькін, І.Волик).
Усе зазначене щодо стану розробки проблеми свідчить не лише про нагальну необхідність, а й про реальну можливість комплексного теоретичного опрацювання процесу інноваційно-інвестиційного розвитку регіону та ефективних механізмів державного регулювання як сутнісних складових даного процесу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування”, що реалізується в Національній академії державного управління при Президентові України як складова частина досліджень кафедри економічної теорії та фінансів Харківського регіонального інституту державного управління за темою Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних питань вдосконалення механізму державного регулювання інноваційної та інвестиційної діяльності в регіоні.
Відповідно до зазначеної мети, в роботі вирішуються такі задачі:
з’ясування історичних етапів розвитку інноваційно-інвестиційної парадигми суспільного відтворення;
опрацювання стратегії регіоналізації” соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації сучасного світу;
уточнення змісту регіональної інноваційно-інвестиційної політики та узагальнення основних компонентів сучасних моделей соціально-економічного розвитку;
визначення ролі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо покращення інноваційно-інвестиційного клімату в регіоні;
виявлення сутнісних особливостей стосовно стану регіональної інноваційно-інвестиційної політики та тенденцій її змін;
проведення експертної оцінки соціально-економічної ситуації в Північно-Східному регіоні Україні та ефективності діяльності органів державного управління;
обґрунтування механізмів та чинників вдосконалення інноваційно-інвестиційної політики в регіоні.
Об’єкт дослідження регіональна інноваційно-інвестиційна політика.
Предмет дослідження механізми реалізації інноваційно-інвестиційної політики в регіоні.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети використано такий комплекс методів: метод єдності історичного і логічного при аналізі генезису та розвитку інноваційно-інвестиційної парадигми суспільного відтворення; методи аналізу і синтезу при узагальненні змісту регіональної інноваційно-інвестиційної політики та особливостей стратегії регіоналізації” соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації сучасного світу; методи порівняльного аналізу, індукції та дедукції при дослідженні моделей соціально-економічного розвитку та інвестиційної політики окремих країн; методи експертного опитування та експертних оцінок при обробці результатів соціологічного дослідження; статистично-економічний метод при аналізі результативності сучасної інноваційно-інвестиційної політики регіонального розвитку в Україні та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових напрямів та розробці пропозицій щодо удосконалення механізмів державного регулювання інноваційною та інвестиційною діяльністю в регіоні. Вона конкретизується у наступних наукових положеннях:
уперше:
● здійснено систематизацію етапів еволюції інноваційно-інвестиційних підходів щодо суспільного відтворення у відповідності до історичного розвитку економічної думки (меркантилізм, класична політична економія, маржиналізм, монетаризм), на основі чого з’ясовано напрямки поступового посилення державного регулювання у сфері соціально-економічних відносин;
● доведено, що дієвим засобом колективного захисту від небезпек глобалізації сучасного світу служить стратегія регіоналізації, яка передбачає реалізацію сукупності ефективним механізмів впливу органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на процеси руху капіталів з метою забезпечення пропорційного та гармонійного розвитку регіональної соціально-економічної системи (полюс зростання”, поле тяжіння”), досягнення новітньої якості управлінських і соціальних послуг громадянам з можливістю задоволення їх динамічно зростаючих потреб;
● визначено основні принципи взаємодії органів виконавчої влади і місцевого самоврядування регіону стосовно забезпечення ефективної державної політики (субсидіарності, вибірковості і послідовного управління пріоритетів, взаємоузгодженості та поєднання державних і місцевих інтересів, партнерства, інтеграції та акумулювання державних ресурсів, невтручання органів державної влади до компетенції місцевого самоврядування) та сучасні шляхи її упровадження (підвищення ролі регіону у прискоренні НТП; раціональне використання історично-культурного потенціалу; вплив на ринкову інфраструктуру, підприємницьку та ділову активність; підтримка розвитку профільних виробництв; збалансованість економічного і соціального розвитку; забезпечення європейських стандартів нормативного рівня та якості життя; раціональне розміщення продуктивних сил у системі держава регіон” та ін.);
· розроблено комплекс механізмів державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку регіонів, який включає фінансово-економічний, нормативно-правовий, інституційно-організаційний, інформаційно-ресурсний та потрібнісно-мотиваційний механізми; узагальнено їх основні змістовні характеристики;
удосконалено:
· методологію програмно-цільового управління регіональним інноваційно-інвестиційним процесом з урахуванням тенденцій розвитку сучасного інформаційного суспільства в напрямку до якісно іншого, нового інноваційно-інформаційного суспільства, що здатне ефективно відповідати на завжди несподівані, динамічно виникаючі виклики ринкових відносин та забезпечувати стабільний розвиток соціально орієнтованої ринкової економіки;
· методи стимулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання з використанням математичних засобів;
дістало подальшого розвитку:
· уточнення змісту інноваційно-інвестиційної моделі регіонального розвитку з використанням досвіду шведської "держави добробуту", що має широкі перерозподільні функції, німецького соціального партнерства, французького "дирижизма", італійського кооперативизма та британського дерегулювання;
· інноваційно-інвестиційна складова політики держави, що враховує регіональний чинник і формується на таких засадах: системність та комплексність регіонального інвестування, підпорядкованість інвестицій вимогам ринку та попиту населення, оптимальність термінів та вартості інвестицій, оптимізація програм за прибутком і ризиком, пріоритетність у розвитку перспективних технологічних напрямків та інноваційних проектів, які забезпечують вирішальний вплив на ефективність та конкурентоспроможність економіки регіону, формування міжрегіонального інноваційного ринку (створення центрів високих технологій на основі крупних наукових організацій), організаційно-правова забезпеченість у розвитку національної інфраструктури (венчурний капітал, ВЕЗ, бізнес-інкубатори тощо) з дієвим регіональним компонентом та ін.
Практичне значення одержаних результатів дослідження та їх реальність використання в управлінській практиці регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування полягає в науковій обґрунтованості конкретних механізмів, інструментів та дієвих засобів щодо упровадження інноваційно-інвестиційного розвитку. Застосування рекомендацій дисертації може сприяти підвищенню ефективності суспільного господарства, досягненню суттєвих економічних та соціальних ефектів. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, методичних рекомендацій, що стосуються сфери науки державного управління та сучасних механізмів державного управління.
Результати, одержані в процесі дисертаційного дослідження, були використані у роботі Головного науково-експертного управління Верховної Ради України при проведенні наукової експертизи законопроектів з питань стратегії економічного розвитку регіонів, зокрема: проектів Законів України Про засади стимулювання розвитку регіонів”, (реєстр. № 3025) та Про стимулювання розвитку регіонів” (реєстр. № 3384), Про основні засади державної політики підтримки розвитку пріоритетних галузей економіки” (реєстр. № 5435) (довідка про впровадження від 28.01.2005 р. №16/3-95), у діяльності виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області при розробці та впровадженні механізмів залучення інвестицій та створення привабливого інвестиційного іміджу міста Харкова, результати дослідження знайшли своє відображення також у щорічному бюджеті м. Харкова та щорічній Програмі соціально-економічного розвитку міста Харкова” (довідка про впровадження від 03.02.2005 р. № 95/08-11) та Міністерства аграрної політики України при підготовці проекту Державної інвестиційної програми в АПК (довідка про впровадження від 27.01.2005 р. № 23-1-10/184).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною наукою працею. Отримані в ній науково обґрунтовані результати в сукупності вирішують конкретне наукове завдання з удосконалення механізмів державного регулювання сучасної інноваційно-інвестиційної моделі розвитку регіону.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації було оприлюднено та схвалено на ІІІ-му та IV-му міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (Харків, 2003, 2004), на Міжнародній науково-практичній конференції "Современная парадигма укрепления российской государственности: сущность, тенденции, проблемы и пути их решения (Курск, 2004), інших наукових та науково-практичних конференціях: "Реформа державної служби: здобутки та проблеми" (Харків, 2001); "Бюджет та фінансовий контроль у державному управлінні" (Харків, 2002); "Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз" (Київ, 2002) та ін.
Публікації. Основний зміст дисертації відображено в одинадцятьох публікаціях: 5 статті в збірниках наукових праць, включених до затвердженого ВАК України переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидати наук з державного управління; 4 публікації в матеріалах науково-практичних конференцій та 2 публікації в збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 обл.-вид. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації - 238 сторінок. Список використаних джерел налічує 275 найменувань (22 сторінки), додатки становлять 12 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено комплекс проблем, пов'язаних з удосконаленням механізмів державного регулювання інноваційно-інвестиційного розвитку регіону. Проведено системний аналіз управлінських аспектів інноваційно-інвестиційної політики, що дозволило обґрунтувати, опрацювати та розробити адекватні заходи та інституціональні підвалини сучасної моделі розвитку регіону. Головні результати роботи полягають у наступному:
1. Починаючи з середини ХХ століття не лише з’являється дихотомія глобалізація регіоналізація”, де закладено суперечливість шляхів подальшого розвитку зовнішніх зв’язків, руху інвестицій і т. ін., адже саме в цей час нарощується потенціал двох суттєвих історичних тенденцій, які багато в чому визначають панораму сучасного світового устрою: відцентрова (роз’єднувальна), що пов’язана з регіоналізацією та доцентрова (об’єднавча), що обумовлена глобалізацією. Не випадково європейським співтовариством на засіданні Асамблеї Європейських регіонів (АЄР) 04.12.1996 р. ухвалюється Декларація щодо регіоналізму в Європі”. Сьогодні регіони в окремих країнах стають центрами зростання” держави в її соціально-економічному розвитку у глобалізованому світі.
2. Реальні зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають опрацювання нової моделі соціально-економічного розвитку держави, що має на меті:
підтримку галузей економіки, які ґрунтуються на так званих високих технологіях” та безпосередньо задовольняють потреби громадян;
орієнтацію виробництва не на масового споживача, а на специфічні потреби окремих індивідів, тобто на невеликі за місткістю ринки;
створення сприятливих умов для потужного розгортання малих та середніх підприємств, що здатні динамічно реагувати на зміни зовнішнього середовища;
упровадження дієвих механізмів перманентної модернізації життя людей щодо надання якісних товарів та послуг у їх різноманітності.
У сучасному суспільстві відбувається докорінна переоцінка людського фактору: зростає роль творчих кадрів людей, що володіють інноваційними знаннями і є активними носіями нововведень в сферах державно-управлінської, організаційної, науково-технічної, екологічної культури та ін.
3.Перехід до інноваційно-інвестиційної моделі соціально-економічного розвитку регіону вимагає упровадження дієвих заходів економічної та фіскальної політики, а також забезпечення їх монетарно. Проте, слід мати на увазі, що фіскальна політика, на відміну від монетарної, має ряд суттєвих недоліків, головним серед яких можна вважати нерівномірність податкового тиску, обтяжливого для легального бізнесу. Отже, виникає необхідність в упровадженні механізмів вирівнювання в умовах оподаткування доходів і майна з одночасною легалізацією доходів і капіталів та посиленням контролю щодо відповідності витрат доходам.
Відтак, не існує у світі бездоганного варіанта регіональної інвестиційної політики, яка б не мала недоліків. А це означає, що вона має ґрунтуватись на економічному аналізі, з урахуванням певної множини чинників, визначенні реальних умов для ефективного функціонування ринкового механізму або (у випадку виявлення тенденцій неспроможності ринку) коригування його дій за допомогою адекватних засобів державного управління.
4. Реорганізація та модернізація механізмів державного управління регіонами може розвиватися у таких напрямках:
від відносин підлеглості підприємств органам державного управління до відносин партнерства між ними;
від розробки планових завдань до організації і здійснення заходів щодо активізації діяльності у сфері виробництва товарів та послуг;
від територіальної замкненості до відкритості в усіх сферах господарської діяльності;
від прямих планових завдань підприємствам по виробництву товарів і послуг до регулювання виробництва економічними методами і координації замовлень на постачання товарів та послуг;
від контролю за виконанням планових завдань підприємствами до контролю за реальним функціонуванням економічних, ринкових механізмів виробництва товарів та послуг.
5. Перехід до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку є складним процесом, який потребує вирішення ряду важливих задач: формування ефективної законодавчої бази щодо створення сприятливих умов для суб’єктів-новаторів і захисту їх інтересів, наукового обґрунтування обраних пріоритетів стосовно фінансування інновацій та інвестицій, підвищення ефективності господарювання та якісного поліпшення економічного стану окремих підприємств та галузей регіону. Відмова від ситуативного формування чинників економічного зростання у зв’язку з упровадженням нової сучасної моделі вимагає раціонального спрямування інвестиційних процесів на основі створення відповідних стимулів та інфраструктури; задіяння заходів довгострокового інвестування; реалізації ефективної політики легалізації тіньових доходів населення та конверсії некримінальних тіньових капіталів; заохочення комерційних банків до надання кредитів під проекти, які передбачають інноваційну діяльність; опрацювання критеріїв відбору технологій та інноваційно-інвестиційних проектів за їхніми функціональними ознаками, тобто в залежності від впливу на соціально-економічний розвиток.
6. Стимулом для залучення інвестицій в Україну можуть бути наступні фактори: підтримка політичної стабільності; приведення правової системи до європейських стандартів, особливо відносно захисту прав власності; зменшення інфляції до припустимого рівня; посилення ролі української валюти у розрахунках на внутрішньому ринку; створення дієвої системи антикризового моніторингу; реальне упровадження ринкових механізмів в соціально-економічній сфері; подолання бюрократизму та корупції у відносинах з іноземними інвесторами.
7. Ключовими аспектами державної регіональної політики є вирівнювання умов та якості життя в країні, стимулювання фінансової спроможності слаборозвинених територій, підтримка стабільності і передбачуваності взаємовідносин у питаннях розвитку та запровадження стандартів, які б гарантували громадянам однакову доступність до державних послуг незалежно від місця проживання. Це вимагає формування мінімальної ресурсної бази, яка включала б місцеві податки й збори та комунальну власність. Необхідно ввести обґрунтовані нормативи відрахувань від загальнодержавних податків на основі диференційованих коефіцієнтів, які враховували б особливості розвитку регіонів.
8. Результативною складовою інвестиційної політики, що сприяє загальному зростанню надходжень іноземних інвестицій, розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, формуванню інноваційного клімату, збільшенню поставок високоякісних товарів і послуг на внутрішній ринок та створенню сучасної інноваційно-інвестиційної інфраструктури, можна вважати спеціальний режим інвестиційної діяльності. Він потребує, з одного боку, упровадження надійних ринкових механізмів державного контролю, а з іншого, стабільності законодавчих та нормативних актів.
Запровадження зазначених заходів у системі державного управління допоможе досягти стратегічних цілей, а саме: високого рівня життя, зменшення безробіття, необхідної соціальної інфраструктури на місцевому й національному рівнях, а також стане реальними підґрунтям регіональної інноваційно-інвестиційної політики й створить та збереже конкурентноздатний і диверсифікований комплекс регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Абрамова І., Мацедонський С. Методи і критерії оцінки інвестиційних рішень на регіональному рівні // Управління сучасним містом. 2001. № 7 9. С. 48 53.
2.Азарова А.О., Бершов М. Оцінка ефективності інвестиційних проектів // Фінанси України. 2004. - № 9. С. 52 57.
3.Александрова В., Бажал Ю. Еконономічні проблеми державного програмування науково-технічного розвитку // Економіка України. 1999. - № 10. С. 29 37.
4.Алфімов М.В. Новая модель инновационного процесса // Реформа науки. М., 1997. - Вып. 1. - С. 4 9.
5.Антоненко Л.А., Нескородев С.Н. Итоги инновационного развития ведущих стран мира в ХХ веке // Социальная экономика. 2003. № 1. - С. 116 125.
6.Антонюк Л.Л. Інноваційна конкурентоспроможність України та її регіонів // Актуальні проблеми економіки. 2003. - № 4 (22). С. 37 46.
7.Асаул А. Формування інвестиційного клімату // Економіка України. 2002. - № 4. С. 83 87.
8.Бабаєв В.М. Управління міським господарством: теоретичні та прикладні аспекти: [Моногр.] Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. 204 с.
9.Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
10.Баранов О.Г. Інноваційний процес як об'єкт державного регулювання // Актуальні проблеми економіки. 2004. - № 6 (36). С. 172 178.
11.Барановський О. Державна підтримка малого бізнесу: світовий досвід і Україна // Економіка України. -1993. - № 6. - С. 74 79.
12.Баштанник В. Регіональна політика Європейського Союзу // Вісник УАДУ. 2000. № 3. С. 122 130.
13.Біла С. Державне управління структурно-інноваційними зрушеннями в економіці України // Вісник УАДУ. 2000. № 4. С.66 78.
14.Біловодська О.А. Системний аналіз і вдосконалення теоретико-методологічних підходів до вибору напрямів інноваційного розвитку підприємств. Проблеми науки. 2004. № 4. С.7 15.
15.Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. М.: Дело ЛТД, 1994. 688 с.
16.Блинов А. Технопарки: сущность, проблемы формирования // Маркетинг. М. 1997. - №3. С. 91 97.
17.Богиня Д., Волинський Г. Структурна перебудова економіки і проблема інвестицій // Економіка України. 1997. - № 12. С. 41 50.
18.Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізми регулювання та управління: Навч. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 104 с.
19.Бодров В.Г. "Лібералізм економічний", "Неолібералізм", "Ордолібералізм", "План Маршалла" та ін. // Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Відп. ред. Мочерний С.В. К.: Вид. центр "Академія", 2000. Т. 2. С. 178 181; 568 571; 654 655; 262 264 та ін.
20.Бойко И.В. Устойчивость региональных экономик в новом международном контексте: пример России // Социальная экономика. 2003. № 1. С. 304 313.
21.Бондарчук Р. Стратегия реструктуризации предприятий и организаций оборонно-промышленного комплекса Украины // Экономика Украины. 1999. - № 10. - С. 10 18.
22.Борщ Л.М. Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційний процес // Фінанси України. 2003. - № 12. С. 16 23.
23.Борщевський В.В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального розвитку // Фінанси України. 2003. - № 10. С. 108 117.
24.Бреус С.В. Аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України // Актуальні проблеми економіки. 2004. - № 5 (35). С. 121 128.
25.Бубенко П.Т.Регіональні аспекти інноваційного розвитку. Х., 2002. 312 с.
26.Буковинський С.А., Комаров В.А. Бюджет розвитку та пріоритети бюджетних інвестицій // Фінанси України. 2004. - № 9. С. 3 28.
27.Булєєв І., Щедрін О. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України // Економіка України. 2002. - №12. С. 89 90.
28.Бутенко І., Растяпін А. Про методи оцінки ефективності інвестиційних проектів // Економіка України. 2002. - № 12. - С. 80 83.
29.Бутко М. Проблеми реалізації інноваційної моделі розвитку економіки на регіональному рівні // Економіка України. 2002. - № 11. С. 11 17.
30.Варналій З.С. Зміцнення потенціалу регіонів та шляхи подолання соціально-економічної диспропорції регіонального розвитку. К.: НІСД, 2004. 22 с.
31.Василенко М.Е. Проблемы активизации инвестиционной деятельности в современных условиях // Актуальні проблеми економіки. 2004. - № 2 (32). С. 50 57.
32.Василик О.Д., Лютий І.О. Від теорії до інноваційної політики //Фінанси України. 2003. - № 12. С. 125 126.
33.Васильев Л. Свободные экономические зоны: от эйфории к продуктивной работе // Российский экономический журнал. - 1992. - № 11. - С. 35 39.; № 12. - С. 46 52.
34.Ватаманюк З.Г., Стирський М.В. Проблеми застосування динамічних методів оцінки інвестиційних проектів // Фінанси України. - 1998. - №7. - С. 54 66.
35.Вачевський М.В. Організаційна структура системи управління інтелектуальною власністю // Актуальні проблеми економіки. 2004. - № 4 (34). С. 155 162.
36.Веймер Д.Л., Вайнінг Е.Р. Аналіз політики: концепції та практика. / Пер. з англ.; Наук. ред. О. Кілієвич. К.: Основи, 2000. 654 с.
37.Вергун Л. Природні монополії як об’єкт державного регулювання // Вісник НАДУ. - 2003. № 4. - С. 318 328.
38.Вітлинський В.В., Макаренко В.О. Модель вибору інвестиційного проекту // Фінанси України. 2002. - № 4. С. 63 72.
39.Вовченко О.Л. Інвестиції: економічна сутність та форми // Акуальні проблеми економіки. 2004. - № 6 (36). С. 18 23.
40.Вожжов А.П., Бондар О.Л., Бородін С.В., Попова Н.В. Інвестиційне кредитування комерційними банками // Фінанси України. 2003. - №12. С. 84 97.
41.Воротін В.Є. Порівняльний аналіз державної політики та малого підприємництва в Україні і Росії // Зб.наук.праць УАДУ: Сучасні проблеми державного управління / За заг.ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип. 1. С. 130 133.
42.Впровадження класифікації видів економічної діяльності України у Черкаській області / Під ред. Н. Парфенцевої. К.: Мін-во статистики, 1997. 60 с.
43.Гаврилюк О. Методы регулирования деятельности иностранных инвесторов в странах-резидентах // Экономика Украины. - 2000. - №3. - С. 79 80.
44.Гайдуцький А.П. Євровалютна інтеграція та інвестиційні процеси // Актуальні проблеми економіки. 2003. - № 12 (30). С. 97 102.
45.Галиця І. Державне регулювання в умовах ринкових відносин // Економіка України. 2002. - № 6. С. 52 58.
46.Гапоненко Н. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку // Вопросы экономики. 1997. - № 9. С. 9 13.
47.Гальчинський А. С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. К.: Знання України, 2002. 336 с.
48.Геєць В. Соціогуманітарні складові перспективи переходу до соціально орієнтованої економіки в Україні // Економіка України. 2000. - №1. С. 4 11.
49.Герасимчук М., Галиця І., Задорожна О. Джерела інвестицій та їх економічне регулювання.- К.: Ін-т економіки НАН України, 1999. - 57 с.
50.Герасимчук М. Комплексна оцінка рівня сталого розвитку регіонів України // Економіка України. 2002. - № 2. С. 34 42.
51.Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования / Пер. с англ. - М.: Дело, 1997. - 1008 с.
52.Гнатюк Н.І. Інвестиційні аспекти розвитку спільного підприємства в Україні // Фінанси України. - 1999. - № 5. - С. 16 21.
53.Гніденко В., Зінченко О. Інноваційні чинники розвитку наукомісткої промисловості в Києві // Управління сучасним містом. 2001. № 7 9 (3). С. 120 124.
54.Гончарова Н.П. Наука и инновационный бизнес // Актуальні проблеми економіки. 2003. - № 12 (30). С. 154 167.
55.Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.І, Коюда О.П. Проблеми розвитку інвестиційної діяльності. Х.: ХДЕУ, 2002. 102 с.
56.Грицина В., Курнышева И. Особенности инвестиционного процесса // Экономист. - 2000. - №3. - С. 8 19.
57.Губський Б.В. Інвестиціні процеси в глобальному середовищі. К.: Наукова думка, 1998. 390 с.
58.Гужій А., Гусєв В., Гончаренко М. Перспективи розвитку системи технологічних парків в Україні // Вісник НАДУ. 2003. № 4. С. 139 149.
59.Гуриненко О.М. Удосконалення механизмів і фінансових джерел інвестування в економіку міста // Актуальні проблеми економіки. 2003. - № 6. С. 2 7.
60.Гурняк І.Л., Григоренко Ю.О. Взаємозалежність інвестиційного ринку регіонів України та основних статистичних показників // Актуальні проблеми економіки. 2003. - № 6. С. 8 13.
61.Гусаков М.А., Максимов В.В., Румянцев А.А. Методология исследования проблем научной и инновационной деятельности в регионе. СПб., 1996. 112 с.
62.Гусев В.А. Роль системы государственного управления в активизации инновационных процессов // Зб. наук. праць УАДУ: Сучасні проблеми державного управління / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип. 1. - С. 201 210.
63.Гуткевич С.О., Сеперович Н.В. Спеціальна економічна зона як пріоритетний об'єкт інвестування // Актуальні проблеми економіки. 2003. - № 12 (30). С. 16 20.
64.Гутник В. Модели социально-экономического развития стран Западной Европы // Общество и экономика. 2000. № 2. С. 92 98.
65.Давыдова Н. Приглашение в технопарк // Евразия. М., 1997. - № 6. С. 14 17.
66.Даниленко А.А. Ефективність прямих іноземних інвестицій в промисловість України // Фінанси України. 2002. - № 6. С. 115 121.
67.Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки // Економіка України. 2000. - № 5. С. 35 40.
68.Декларація щодо регіоналізму в Європі, прийнята Асамблеєю Європейських Регіонів // Управління сучасним містом. 2001. № 7 9 (3). С. 162 170.
69.Державне регулювання економіки / За ред. д-ра екон. н., проф. І.Р. Михасюка. - К.: Атака, Ельга Н, 2000. 592 с.
70.Державне управління в Україні: Навч. посіб. / За заг. ред. д-ра юрид. н., проф. В.Б. Авер’янова. К., 1999. 266 с.
71.Державне управління: словник-довідник / Уклад.: В.Д. Бакуменко, Д.О. Безносенко, І.М. Варзар, В.М. Князєв. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
72.Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / Кол. авт.; За ред. д. філос. н., проф. В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ Міленіум, 2003. 320 с.
73.Дехтяренко Ю., Гринчук Н., Шульга Г. Створення вільних економічних зон в Україні як інструментарій підтримки бізнесу та вирішення соціально-економічних проблем регіонів // Децентралізація державного управління: досягнення та невдачі місцевих влад. Матеріали регіон. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: ДФ УАДУ, 1998. - С. 165 171.
74.Дмитрієва О.А. Вплив ринку фінансових послуг на інвестиційний процес // Фінанси України. 2003. - № 5. С. 20 24.
75.Дорошенко Т.В. Формування оптимальної структури інвестиційних ресурсів на підприємстві // Фінанси України. 2002. - № 9. С. 134 137.
76.Дроздов В.В. Франсуа Кенэ (французкий экономист XVIII в.). М.: Экономика, 1998. 124 с.
77.Економічна енциклопедія: У 3-х т. / Відп.ред. Мочерний С.В. К.: Вид.центр Академія”, 2000.
78.Ефименко Т.И. Налоговая политика в Украине в условиях становлення риночного хазяйства // Зб.наук.праць УАДУ: Сучасні проблеми державного управління / За заг.ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип.1. С. 219 229.
79.Європейський вибір. Послання Президента України до Верховної Ради України. Концептуальні засади стратегії та соціального розвитку України на 2002 2011 роки. К., 2002.
80.Жиляев И.Б. Эволюция современной научно-технической политики Украины // Проблемы науки. 2004. № 4. С. 2 6.
81.Жук М.В. Важелі активізації інвестиційного чинника економічного зростання // Фінанси України. 2002. - № 8. С. 123 129.
82.Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Урядовий кур'єр. - 2000. 26 квітня.
83.Закон України Про загальні питання створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” // Урядовий кур’єр. - 1992. - № 5.
84.Закон України Про інвестиційну діяльність” // Урядовий кур’єр. - 1991. - № 177.
85.Закон України Про іноземні інвестиції” // ВВР України. 1992. - № 26. С. 818 832.
86.Закон України "Про режим інвестування" // Урядовий кур’єр. - 1996. - № 62.
87.Закон України Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова” від 11.05.2000р. // Голос України. - 2000. - № 84. С. 5 6.
88.Запорізька область в цифрах 2002: Корот. стат. довід. / Запорізьке обл. упр. статистики; Відп. за вип. Т.В. Захарова. Запоріжжя, 2003. 186 с.
89.Затолокін О. Інвестиційна модель регіонального розвитку: досвід, перспективи // Управління сучасним містом. 2001. № 4 6 (2). С. 143 147.
90.Захарін С.В. Державне регулювання іноземного інвестування //Фінанси України. 2002. - № 1. С. 92 101.
91.Згривець Л.Ф. Регулювання діяльності іноземних інвесторів //Фінанси України. 2002. - № 12. С. 90 94.
92.Золотарьов А., Кузькін Є., Волик І. Фактори зростання ефективності інвестицій у промисловості // Економіка України. 2000. - № 12. - С. 31 36.
93.Іванилов О., Перетятько А. Досвід спеціального режиму інвестиційної діяльності в Харкові // Економіка України. 2002. - № 9. С. 25 29.
94.Иванов В.В. Национальные инновационные системы: опит формирования и перспектива развития // Инновации. 2002. № 4. С. 14 18.
95.Іванов М.А. Державна політика як складова частина ефективного функціонування ринку лізингових послуг // Зб. наук. праць УАДУ: Сучасні проблеми державного управління / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип. 1. С. 229 233.
96.Иванов Н. Финансовые механизмы научно-технической политики (опыт стран Запада) // Проблемы теории и практики управления. М., 1997. - № 5. С. 78 85.
97.Иванов В.Н., Патрушев В.И. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления. М.: Экономика, 2001. 327 с.
98.Иванова Н. Инновационная сфера: итоги столетия // МЭИМО. 2001. № 8. С. 22 34.
99.Иванова Н. Малый инновационный бизнес в странах развитой рыночной экономики // Российский экономический журнал. - 1995. - № 12. - С. 76 81.
100.Іванух Р.А., Колобова Л.В., Ягодка А.Г. Інвестиційна політика держави і розвиток науково-технічного прогресу // Фінанси України. - 1998. - № 4. - С. 77 85.
101.Інвестиційна діяльність і приватизація / Рябченко О.Д., Тарасенко Г.Г., Цибань П.В., Чаленко О.М. - Харків: Основа, 1999. - 92 с.
102.Инвестиционный бюллетень. Информационно-аналитическое издание Харьковского инвестиционного совета. 2002. -№ 4. 9 с.
103.Инвестиционный бюллетень. Информационно-аналитическое издание Харьковского инвестиционного совета. 2002. - № 5. 4 с.
104.Инвестиционный бюллетень. Информационно-аналитическое издание Харьковского инвестиционного совета. 2003. - № 3 (8). 3 с.
105.Інноваційний Київ: наука та промисловість: Довідник / За ред. О.М. Невелева та О.П. Зінченка. К.: Дон-97, 2001. 600 с.
106.Інноваційно-статистичний бюлетень: Спецвипуск до розширеної колегії Мінпраці. К., 2001. 146 с.
107.Калитич Г. Функціонально-інформаційний синтез наукового, технологічного та інноваційного розвитку // Економіка України. 1999. - № 10. С. 37 44.
108.Канігін Ю. Соціально-економічні аспекти теорії та практики інноваційної діяльності в конкурентній економіці // Економіка України. 2004. - № 9. С. 90 94.
109.Канюка О. Моделі муніципального управління інвестиційними процесами // Управління сучасним містом. 2001. № 10 12 (4). С. 128 130.
110.Кейнс Дж. М. Избранные произведения / Пер. с англ. М.: Экономика, 1993. 542 с.
111.Келле В. Государство в сфере инноваций // Свободная мысль ХХІ. 2002. № 9. С. 43 55.
Кігель В.Р. Визначення найкращого варіанта інвестування в умовах ризику // Фінанси України. 2002. - № 12. С. 85 89.
112.Кіров В.В. До концепції державного регулювання інвестиційної діяльності // Фінанси України. - 1998. - № 3. - С. 116 118.
113.Клименко И.В., Литвинов Г.С. Проблемы внедрения информационной системы электронное правительство” в государственном управлении // Зб. наук. праць УАДУ: Сучасні проблеми державного управління / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2003. Вип. 1. С. 98 105.
114.Клименко Н.Г. Формування інноваційної інфраструктури Харківського регіону // Державне управління в умовах інтеграції України в Эвропейський Союз. - К.: УАДУ, 2002. С. 286 287.
115.Клименко Н.Г. Механізми управління інвестиційно-інноваційним розвитком регіону // Актуальні проблеми державного управління. Х.: УАДУ, 2003. - № 1 (15). С. 99 103.
116.Козик В.В., Федоровський В.А. Вплив амортизації на формування інвестиційної привабливості проектів // Фінанси України. 2002. - № 8. С. 107 116.
117.Колосов О.Є. Інвестиційний банк - ключовий ланцюг інвестиційної інфраструктури // Фінанси України. - 1999. - № 5. - С. 64 72.
118.Концепция государственной инновационной политики Российской Федерации на 2002 2005 годы // Инновации. 2002. № 4. С. 3 10.
119.Концепція державної регіональної політики / Затверджена Указом Президента України від 25.05.2001 р. № 341/2001 // Управління сучасним містом. 2001. № 7 9 (3). С. 153 162.
120.Корженко В.В., Гапоник С.В. Феномен малого і середнього підприємства та суспільний поступ // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук. праць. Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ. 2002. № 1 (12). С. 153 161.
121.Котляров Л. Розвиток малого підприємництва у Харківській області // Економіка України. 2003. - № 11. С. 86 88.
122.Коюда В.А. Інноваційна діяльність в Україні // Фінанси України. 2002. - № 10. С. 99 102.
123.Кравченко С. Обґрунтування умов фінансування інноваційних рішень // Економіка України. 2003. - № 2. С. 41 46.
124.Кузнецова А.Я., Возняк Г.В. Деякі аспекти фінансування інвестиційно-інноваційних проектів за рахунок власних коштів підприємств // Актуальні проблеми економіки. 2004. - № 7 (37). С. 42 52.
125.Кузнєцов А.О. Інновації міф чи реальність сьогодення? // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. № 1 (19). С. 161 169.
126.Кузьменко В.П. Инвестиционная политика в регионе. - К.: Наукова думка, 1992. - 249 с.
127.Кузьмін О.Є., Князь С.В. Регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. 2002. - № 3. С. 97 107.
128.Кульчицький М.І. Інвестиційне забезпечення розвитку виробничої сфери // Фінанси України. - 1998. - № 5. - С. 11 15.
129.Кун Т. Структура научных революций / Пер. с англ. И.З. Налетова. Общ. ред. и послесл. С.Д. Микулинского и Л.А. Марковой. М.: Прогресс, 1975. 288 с.
130.Кухленко О., Смірнова О. Стратегія інвестиційної діяльності в Україні // Економіка України. 2002. - № 11. С. 22 27.
131.Ламберт Х. Социальная рыночная экономика. Германський путь / Пер.с нем. М., 1994. 405 с.
132.Лахтин Г.А., Миндели Л.Э. Трудные пути инноваций // Весник РАН М., 1998. - Т. 68. - № 4. С. 306 313.
133.Лесечко М., Черемис А. Методичні підходи до оцінки інвестиційного клімату в регіоні // Управління сучасним містом. 2001. № 4 6 (2). С. 35 45.
134.Лисяк Л.В., Шумський В.М. Реальність потенційних джерел інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. - 2000. - № 2. - С. 71 78.
135.Лукинов И. Инвестиционная политика в стабильном экономическом развитии // Экономика Украины. - 1999. - № 10. - С. 50 56.
136.Лук'янченко В.Г., Білошапка В.А. Концепція інвестиційних полів в аналізі впливу іноземного капіталу на розвиток виробничо-експортного капіталу. К.: КНЕУ, 1995. 256 с.
137.Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. М.: Дело, Вита-Пресс, 1996. 544 с.
138.Майорова Т.В. Про стан та шляхи активізації інвестиційного процесу в Україні // Фінанси України. - 1996. - № 12. - С. 50 56.
139.Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2-х т. М.: Республика, 1992. - Т. 1. 420 с.; Т.2. 684 с.
140.Максименко Е.В. Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в Україну // Фінанси України. - 1998. - № 6. - С. 20 30.
141.Мальтус Т. Опыт о законе народонаселення. М.: Эконов Ключ, 1993. 132с.
142.Маричева О.В. Моніторинг інвестиційного проекту підприємства в умовах ВЕЗ // Фінанси України. 2003. - № 12. С. 75 83.
143.Мартиненко В. Інвестиційний процес як об’єкт державного управління. Вісник НАДУ. 2003. № 4. С. 301 311.
144.Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х т. М.: Прогресс Универс, 1993. - Т. 2 342 с.
145.Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., Васіна А.Ю., Гордієнко Л.Ю. Державне управління: Навч. посіб. / За ред. Мельник А.Ф. К.: Знання - Пресс, 2003. 343 с.
146.Мерзляк А. Державне управління економічним механізмом залучення іноземних інвестицій у розвиток регіону. Вісник НАД