ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОМИСЛОВОСТІ

Краткое описание

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«Запорізький інститут державного та муніципального управління»

На правах рукопису

ДЕМИДОВИЧ Володимир Вікторович

УДК 351:82: 658.152

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В ПРОМИСЛОВОСТІ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ДЄГТЯР Андрій Олегович,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ

Вступ

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

9

1.1. Теоретико-методологічна база досліджень державного регулювання інвестиційної діяльності

9

1.2. Принципи організації управління інвестиціями

27

1.3. Форми і методи державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості

43

Висновки до розділу 1

50

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОМИСЛОВОСТІ

54

2.1. Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в промисловості регіону

54

2.2. Державне регулювання залучення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування інвестицій у промисловість

69

2.3. Оцінка системи регулювання використання інвестиційних ресурсів

89

Висновки до розділу 2

106

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОМИСЛОВОСТІ

110

3.1. Підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності

110

3.2. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств України

123

3.3. Розробка моделі прийняття рішень з управління інвестиціями

131

Висновки до розділу 3

148

Висновки

151

Список використаних джерел

155

Додатки

172

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реалізація завдань розвитку ринкової економіки України, особливо у виробничій сфері, не привела до очікуваного значного зростання ефективності виробництва як на мікро-, так і на макрорівні. Більшість вітчизняних промислових підприємств не має достатнього обсягу ресурсів навіть для забезпечення простого відтворення, триває фізичний і моральний знос виробничого потенціалу.
Негативні наслідки має недооцінка багатьма посадовцями та підприємцями теоретичного обґрунтування практичних рішень. Розвиток реформаційних процесів підтвердив неможливість такого підходу до вирішення завдань розвитку ринкових відносин. Разом з тим стає очевидною необхідність глибоких наукових досліджень усього комплексу проблем державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Очевидно, що стан виробничої бази, рівень її відповідності науково-технологічній моделі економічного зростання, а також конкуренто­спроможність промисловості в цілому та її продукції зокрема визначають місце країни в системі міжнародного поділу праці. Ураховуючи сучасний стан розвитку світової економіки і виходячи із завдань реформування вітчизняного промислового виробництва, можна визначити, що особливої актуальності набувають питання дослідження проблем державного регулювання інвестиційної діяльності в напрямі ринкового перетворення виробничо-господарської діяльності промислових підприємств.
Одним з аспектів економічних перетворень, що відбуваються сьогодні в Україні, є формування системи державного регулювання залучення інвестицій у регіони. Для економічної ситуації, що склалася на сьогодні, характерна низька інвестиційна активність. Це пояснюється тим, що перехід промисловості до ринкових відносин сприяв зміні інвестиційної політики в багатьох регіонах, змістивши центр ваги у бік самих підприємств і поклавши на них усю повноту відповідальності за результати прийнятих інвестиційних рішень.
Науковий аналіз проблем державного регулювання інвестиційної діяльності здійснений у працях багатьох українських науковців: О.І.Амоші [1], М.Д.Білик [13], І.K.Бланка [14], Б.В.Букринського [24], М.С.Герасимчука [29], Н.В. Дацій [36], М.Х. Корецького [96], А.В.Мерзляк [103], А.А.Пересади [123], П.С.Рогожина [180], М.Г.Чумаченка [10], В.Г.Федоренка [146], В.Я.Шевчука [180], О.М.Ястремської [190] та зарубіжних Л.Гітмана [30], М.Джонка [30], Дж.Кейнса [88], Д.Норткотта [111], У.Шарпа [178].
При всій важливості проведених досліджень окремі аспекти проблеми державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості ще не знайшли свого належного розв’язання, оскільки немає однозначних підходів до визначення інвестиційної привабливості підприємств промисловості, ефективності інвестиційних проектів у сучасних умовах. Потребують уточнення та подальшого вивчення питання державного регулювання залучення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестицій у промисловість, оцінки системи регулювання використання інвестиційних ресурсів і підвищення інвестиційного рейтингу. Розв’язання завдань активізації інвестиційного процесу в регіоні потребує подальшої розробки моделі прийняття рішень з управління інвестиціями.
Відсутність концептуально цілісної теоретико-методологічної бази, недосконалість науково обґрунтованих рекомендацій і висновків з питань державного регулювання інвестиційної діяльності у промисловості визначили актуальність дослідження, його науково-практичне значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані у межах наукової теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Автором розроблено інвестиційну карту регіону, модель управління інвестиціями в регіоні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування підходів до удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості України.
Реалізація мети дослідження потребує вирішення таких завдань:
науково обґрунтувати політику держави щодо активізації інвестиційної діяльності в промисловості;
навести сутність понять інвестиційного процесу та інвестування, виходячи з їх взаємозв’язку у складі інвестиційної діяльності;
розглянути сучасну теорію державного регулювання інвестиційної діяльності;
проаналізувати причини недостатності обсягів інвестицій у промисловість регіону;
запропонувати заходи з активізації інвестиційної діяльності в промисловості;
застосувати системний підхід при формуванні інвестиційної політики на державному рівні;
розробити практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
Предметом дослідження є механізм здійснення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості в умовах розвитку ринкової економіки України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що заходи з підвищення ефективності державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості будуть сприяти забезпеченню інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності, а також ефективному інвестуванню національного господарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи: абстрактно-логічний (при теоретичному узагальненні й формуванні висновків), статистико-економічний (у процесі аналізу регулювання розвитку інвестиційних процесів), розрахунково-конструктивний (для удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості) та інші.
Інформаційною базою для дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблем державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості, законодавча база, офіційні матеріали органів статистики, статистична звітність підприємств промисловості.
Наукова новизна дослідження полягає в науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування системи державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості.
У межах проведеного дослідження стосовно розв’язання наукової проблеми в роботі
уперше:
запропоновано формування інвестиційної карти регіону, яка охоплює всі об’єкти на території області із зазначенням місць та напрямів реалізації певних інвестиційних проектів;
удосконалено:
системний підхід при формуванні інвестиційної політики на державному рівні, головною метою якого є соціальна, бюджетна й економічна ефективність, що залежить від ресурсного, інституційного потенціалів і від якості розробки самої політики;
модель управління інвестиціями в регіоні, яка передбачає надання державних гарантій не на рівні Міністерства економіки та Міністерства фінансів, а на регіональному рівні;
дістали подальшого розвитку:
визначення сутності механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності, які ефективно забезпечують цільове використання інвестицій, що передбачає науково обґрунтовану політику держави з визначення реальних джерел, напрямів, структури інвестицій, здійснення раціональних та ефективних заходів для виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих програм розвитку промислового виробництва;
теоретичні підходи в галузі стратегії розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні в рамках цілісного підходу, тобто у взаємозв'язку з господарськими процесами, що дає змогу вичерпно описати місце і роль інвестиційного процесу в промисловості та в системі регіональних відносин;
теорія державного регулювання інвестиційної діяльності на неокласичній основі, яка включає у поле наукового аналізу поведінку індивідуального інвестора в міжнародній інвестиційній діяльності, що не охоплена кейнсіанською та інституціональною теоріями, яка, виходячи з глобалізації економік, зумовлює необхідність розробки єдиних засад державного регулювання інвестиційної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дають теоретичне підґрунтя для подальших досліджень питань державного управління інвестиційною діяльністю, проблем сталого розвитку і практичні рекомендації з регулювання цих процесів. На основі проведених досліджень Запорізькою обласною державною адміністрацією сформовано систему прогнозів і програм щодо перспективного інвестиційного розвитку промислової галузі Луганської області на базі створення інвестиційної карти регіону (довідка №12-330/112 від 07.09.2006р.). Рекомендації щодо запровадження моделі управління інвестиціями використані Міністерством промислової політики України та Державною Податковою Адміністрацією України при розробці змін до законодавчих актів України у сфері регулювання інвестиційної діяльності (довідка №06-11/13-178/110935 від 11.09.2006р., довідка №12674/6/03-0016 від 08.11.2006р.)
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: Інвестиційний менеджмент”, Теорія державного управління”, Державне регулювання економіки”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 441 від 08.09.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблені автором особисто і викладені в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: Наука та інновації 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005р.), Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м.Дніпропетровськ, 2005р.), Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” (м.Запоріжжя, 2006р.), Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (м.Київ, 2006 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць (5 у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 3,1 обл.- вид. арк.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 188 сторінок. Робота містить 9 рисунків, 13 таблиць, додаток. Список використаних джерел складається із 193 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове рішення наукового завдання державного регулювання інвестиційної діяльності в промисловості. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Основною проблемою розвитку промисловості в сучасних умовах становлення ринкових відносин є переведення її на інвестиційний тип розвитку. Без цього неможливо здійснити інтенсифікацію промислового виробництва. У вирішенні цієї проблеми важливу роль відіграє науково обґрунтована політика держави в активізації інвестиційної діяльності в промисловості. В українському законодавстві при визначенні інвестиційної діяльності не враховується цільове використання інвестицій. Рішення такої проблеми вимагає розробки й упровадження в практику спеціальних механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності, які б ефективно забезпечували цільове використання інвестицій. Це, у свою чергу, потребує вдосконалення правового, організаційного й економічного механізму регулювання інвестиційної діяльності.
2. Незважаючи на наукове значення і практичну важливість проблеми розвитку інвестиційної діяльності, в наукових публікаціях наявне досить неоднозначне тлумачення понять інвестиційного процесу та інвестування. Крім того, втрачається розгляд їх сутності та взаємозв’язку у складі інвестиційної діяльності. Тому інвестиційний процес пропонується розглядати в рамках цілісного підходу, тобто у взаємозв'язку з господарськими процесами. Це дає змогу вичерпно описати місце і роль інвестиційного процесу в промисловості та в системі регіональних відносин.
3. Доведено, що сучасна теорія державного регулювання інвестиційної діяльності будується на неокласичній основі, яка включає у поле наукового аналізу поведінку індивідуального інвестора у міжнародній інвестиційній діяльності, що не охоплена кейнсіанською та інституціональною теоріями. Тому глобалізація економік об'єктивно зумовлює необхідність розробки єдиних засад, що регулюють діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності на міжнародному ринку.
4. Встановлено, що, незважаючи на зростання останніми роками валової доданої вартості та обсягів промислового виробництва Запорізької області, обсяги інвестицій у промисловість залишаються ще не достатніми. Причинами цього є нерозвиненість інфраструктури підтримки інвестицій, як зарубіжних, так і вітчизняних, закриття вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, незначні трансферти з державного бюджету, недосконалість вітчизняного законодавства, великі бюрократичні перешкоди.
Збільшенню обсягів залучених інвестицій у промисловість Запорізької області будуть сприяти впровадження нових інвестиційних проектів, розвиток провідних напрямів інноваційного виробництва шляхом участі у реалізації державних і цільових програм, активізація процесів модернізації виробництва, впровадження енергоощадних технологій, упровадження систем управління якістю продукції.
5. З метою створення позитивного міжнародного іміджу в роботі запропоновано до формування інвестиційну карту регіону. Складовими такої карти є: конкурентні переваги регіону, його унікальність та неповторність у контексті перспективи реалізації інвестиційних проектів і досягнення іноземним інвестором своїх цілей. Це дасть іноземному інвестору змогу оцінити сферу потенційного застосування власного капіталу, зорієнтуватися у загальній перспективі регіону та спланувати гіпотетичні напрями розвитку власного бізнесу.
6. Залишається неефективною система регулювання використання інвестиційних ресурсів. Головна проблема на даному етапі економічних перетворень полягає в тому, що зберігаються обмеженими можливості формування внутрішніх нагромаджень у країні, в розпаді механізмів трансформації нагромаджень у реальні інвестиції і в нездатності приватних інвесторів повною мірою компенсувати брак капіталовкладень для подолання інвестиційного спаду.
7. Запропоновано застосування системного підходу при формуванні інвестиційної політики на державному рівні. Він дає змогу розглядати інвестиційну політику як єдність взаємопов’язаних компонентів: мети, обмежень, входу, процесу і виходу. Важливу роль у системі інвестиційних процесів відіграє зворотний зв'язок, який вказує на взаємозалежність результатів інвестиційної діяльності і прогнозованого розвитку інвестиційних процесів.
8. Діючий порядок регулювання інвестиційної діяльності має ряд недоліків: відсутня чітко виражена схема управління інвестиціями; відсутня єдина схема розрахунку ефективності інвестиційних проектів; не розв'язується проблема складного пошуку інвестора, який має довгострокові інвестиційні ресурси, що необхідні економіці регіону. Тому в роботі розроблено модель управління інвестиціями в регіоні, яка, на відміну від діючої, передбачає надання державних гарантій на регіональному рівні. Цим спрощується процедура подання інвестиційних проектів промисловими підприємствами.
9. Запропоновано такі практичні рекомендації органам державної влади щодо регулювання інвестиційної діяльності в промисловості:
- у податковій сфері: законодавчо чітке розмежування технічних помилок й умисного ухилення від сплати податків;
- у бюджетній сфері: орієнтація на посилення інвестиційного потенціалу і зростання власних бюджетних доходів суб'єктів держави й органів місцевого самоврядування;
- у грошово-кредитній сфері: ясність у валютному законодавстві;
- в амортизаційній політиці: надання пільг підприємствам з капітальних вкладень щодо сплати податку на прибуток при інвестуванні в нематеріальні активи;
- у митній політиці: зменшення тиску з боку митних органів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амоша О.І. Проблеми та шляхи поліпшення інвестиційної діяльності у промисловості України. Донецьк: ІЕП НАН України, 1999. 29 с.
2. Амоша О.І., Збаразька Л.О. Реструктуризація промислового виробництва: регіональні проблеми та пріоритети // Економіка промисловості. 1999. №3 (5). С. 2947.
3. Антропов А. Льготы для киевлян отменили // Деловая столица. 2003. № 10/96. С. 33.
4. Бакош Г. Технологическая политика Японии: уроки для стран Восточной Европы // Вопросы экономики. 1997. №9. С. 98113.
5. Бандур С.І., Заяц Т.А., Терон І.В. Сучасна соціально-економічна політики держави: теорія, методологія, практика. К.: РВПС України НАН України ТОВ Принт-Експрес”, 2002. 250 с.
6. Бейдик О.О., Падун М.М. Географія. К.: Либідь, 1995. 217 с.
7. Березный А. "Приватизационный велосипед" // 2000. 2003 р. 7-13 березня. С. 112.
8. Бернар В., Колли П. Толковый финансовый словарь: Пер. с англ. М.: АОЗТ Интер-экспорт”; ИНФРА М, 1995. 427 с.
9. Бєлов О.Ф., Пирожков С.І. Про глобальні пріоритети розвитку України в програмі «Україна-2010» // Стратегічна панорама. 1999. № 1-2. С. 18-25.
10. Бик І., Чумаченко М., Саломатіна Л. Чи бути фінансово-промисловим групам в Україні // Економіка України. 1997. № 5. С. 1524.
11. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов: Пер. с англ.; Под. ред. Л.П. Белых. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 613 с.
12. Біла С. Державне регулювання галузевої структури економіки України // Економіка України. 2001. № 5. С. 3038.
13. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. К.: Знання, КОО, 1999. 312 с.
14. Бланк И.К. Инвестиционный менеджмент. К.: Техніка, 1995. 230с.
15. Богатырев А. Инвестиционное право. М.: Российское право, 1992. 272 с.
16. Богдан І.Проблеми активізації інвестиційної діяльності в Україні // Економіст. 2000. № 7-8. С. 18-23.
17. Большой экономический словарь: 22 000 терминов / Под. ред. А.Н.Азрилияна. Изд. 4, перераб. и доп. М.: Ин-т новой экономики, 1999. 1248 с.
18. Бос Г. Перші вісімнадцять місяців економічної державності України: висока плата за інвестування держплану // Економічна реформа: Антологія: У 4 т. К.: ПЕРУ, 1994. Т.ІІ. С. 228308.
19. БромовияМ. Анализ экономической эффективности капиталовложений: Пер. с англ. М.: ИНФРАМ, 1996.
20. Бубенко П.Т. Регіональні аспекти інноваційного розвитку: Монографія. Харків: НТУ "ХПІ", 2002. 316 с.
21. Букин С.В. Экономические эссе // Інститут реформ. Вип. 2(10). К., 2001. 156 с.
22. Булеев И.П., Брюховецкая Н.Е. Проблемы реструктуризации предприятий // Економіка промисловості. 1999. №3(5). С. 7990.
23. Буркинский Б.В., Молина Е.В. Активизация инвестиционной деятельности в регионе. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2004. C. 123-140.
24. Буркинский Б.В., Молина Е.В. Инвестиционный потенциал региона. Политика мобилизации интегрального ресурса региона: В 2-х кн. / Рук. авт. кол-ва: член-корр. НАН Украины, д.э.н., проф. Б.В. Буркинский, д.э.н., проф. С.К. Харичков. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. Кн. 2. С. 96-152.
25. Валова додана вартість по регіонах України за 2001 р.: Статистичний бюлетень / Держкомстат України. К., 2003.
26. Васюренко О., Пасічник І. Шляхи розвитку кредитного забезпечення інноваційної діяльності // Економіка України. 2000. № 2. С.23-28.
27. Гальчинcький А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. Інноваційна стратегія українських реформ. К.: Знання України, 2002. 336 с.
28. Гелбрейт Д. Экономические теории и цели общества. М.: Прогресс, 1979. 406 с.
29. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України. 1998. №12. С. 1624.
30. Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования: Пер. с англ. М.: Дело, 1997. 1008 с.
31. Голіков В.І. Маяки та осередки розвитку сучасної економіки // Економіка промисловості. 1999. № 1(3). С. 916.
32. Голиков В.И. Госхолдинги // Украинская Инвестиционная Газета. 2001. № 45(317). С. 79.
33. Гохберг Ю. К вопросу об активизации инвестиционной деятельности на государственном и региональном уровне // Економіст. 2003. №9. С. 66.
34. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 495 с.
35. Гэлбрейт Д. Новое индустриальное общество. М.: Прогресс, 1969. 517 с.
36. Дацій Н.В. Інвестиційна діяльність в промисловості регіону // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2005. №2. С.40-45.
37. Демидович В.В. Державна політика в галузі інвестування промисловості // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Киів, 31 травня 2006р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2006. Т. 2. С.306.
38. Демидович В.В. Дослідження й регулювання існуючих підходів до оцінки інвестиційних процесів // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №2. С.51-55.
39. Демидович В.В. Застосування системного підходу в управлінні інвестиційною сферою регіону // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №3. С.47-52.
40. Демидович В.В. Інвестування соціально-економічного розвитку підприємств промисловості // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №1. С.41-46.
41. Демидович В.В. Регулювання інвестиційних процесів на регіональному рівні // Вісник НАДУ. 2006. № 2. С. 162-167.
42. Демидович В.В. Розвиток інвестиційних процесів регіону // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006; Ред.кол. В.М. Огаренко та ін. Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ”, 2006. Т. 1. С. 33-34.
43. Демидович В.В. Розробка критеріїв результативності регулювання інвестиційної діяльності // Наука та інновації 2005: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. Т. 12. Економічні науки. С. 12-13.
44. Демидович В.В. Формування державної політики розвитку інвестиційної діяльності в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. №2. С.74-78.
45. Демидович В.В. Формування ефективної інвестиційної політики в Україні // Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. Т. 6. С. 9-10.
46. Долішній М.І., Мошинець О.С. Ринкові механізми регіонального управління // Регіональна економіка. 2001. № 1. С. 718.
47. Дрозденко В.М., Кір’ян В.А., Підмогильний М.В., Невелєв О.М. Промислово-інноваційна політика в м. Києві: формування та реалізація. К.: НДІСЕП, 2003. 153 с.
48. Духненко В., Дуброва О., Хисамов А. Уязвимые лидеры и амбициозные челленджеры // Эксперт. 26 декабря 2005 1 января 2006. С. 78-79.
49. Духненко В., Коваленко В., Дуброва О. Потенциалы и риски // Эксперт. 26 декабря 2005 1 января 2006. С. 72-77.
50. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Монографія: У 5-ти т. Т.1. Огляд економіки України за 19901994 роки / За ред. В.Ф.Беседіна, Л.К. Кульпинської. К., 1996. 480 с.
51. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика / Под ред. Л.Т. Гиляровской. М.: Финансы и статистика, 2001. 400 с.
52. Ехануров Ю. Как должна выглядеть базовая административно-территориальная единица? // Украинская Инвестиционная Газета. 2003. № 4 (382). С. 8.
53. Жуков Е.Ф. Самофинансирование при капитализме: теория и практика. М.: Финансы и статистика, 1990. 159 с.
54. Заблоцький Б.Ф. Економічна самодостатність регіону // Регіональна економіка. 2001. №1. С. 4050.
55. Закон України "Про бюджетну систему" від 5.12.1990 р. № 512-XII (із змінами за Законами вкл. від 18.05.2000 р. № 1746-III) // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 1. С. 1.
56. Закон України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України" від 15.11.2001 р. № 2779-III // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 9. С. 68.
57. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23.03.2000 р. №1602ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 25. С. 195.
58. Закон України "Про державний бюджет на 2003 р." (із змінами за Законами вкл від 11.12.2003 р. № 1397-IV і Рішенням Конституційного Суду від 17.03.2004 р. №7-рп/2004 р.) // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 10-11. С. 86-141.
59. Закон України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13.10.92 р. №2673 ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 50. С. 676.
60. Закон України "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні" від 18.11.1999 р. № 1242-ХІV (із змінами за Законами вкл. від 13.12.2001 р. № 2892-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 3. С. 20-23.
61. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1561-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. С. 646-674.
62. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. №40-IV (із змінами за Законами вкл. від 27.11.2003 р. №1344-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. С. 266-280.
63. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.2001 р. №2299-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 21. С. 103.
64. Закон України "Про лізинг". від 16.12. 1997 р. № 723/97-ВР // Голос України. 1998. 13 січня.
65. Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7.07.1999 р. №847XIV (із змінами за Законами вкл. від 17.02.2004 р. №1497-IV ) // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 37. С. 332-337.
66. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності" від 16.01.2003 р. №433IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 13. С. 93-98.
67. Закон України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничометалургійного комплексу України" від 14.07.1999 р. №934-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 38. С. 338-345.
68. Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова" від 11.05.2000 № 1714-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 32. С. 259.
69. Закон України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" від 16.07.99р. № 991-XIV (із змінами за Законами вкл. від 07.03.2002 р. № 3118-ІІІ) // Відомості Верховної Ради України. № 3-4. 2002. С.88.
70. Закон України Бюджетний кодекс України” від 21.07.2001 р. №2542-III (із змінами за Законами включно від 04.03.2004 р. №1577-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 37-38. С. 189.
71. Закон України Про державний бюджет України на 2004 рік” від 27.11.2003 р. №1344-IV (із змінами за Законами вкл. від 12.05.2004 р. № 1708-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 17-18. С. 250-289.
72. Закон України Про Державну програму приватизації” від 18 травня 2000 р. № 1723-III (із змінами за Законами вкл від 20.11.2003 р. №1294-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 33-34. С. 272.
73. Закон України Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. №1490-III (із змінами за Законами вкл від 20.11.2003 р. . №1294-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 20. С. 148.
74. Закон України Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” від 4.03.2004 р. №1580-IV // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 24. С. 332-340.
75. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” від 16.07.1999 р. №991-XIV (із змінами за Законами вкл від 04.03.2004 р. №1577-IV та офіційним тлумаченням Конституційного Суду Рішення від 20.05.2004 р. №12-рп/2004) // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. С. 170.
76. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР з поправками за ЗУ від 11.05.2004 р. №1701-IV // Відомості Верховної Ради України. 1995. № 4. С. 28.
77. Закон України Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків підприємств тракторобудування та комбайнобудування” від 20.04.2000 р. №1698-III // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 31. С.249.
78. Закон України Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. №723/97-ВР (із змінами за Законами вкл. від 14.01.1999 р. №394-XIV) // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 16. С. 68.
79. Захарін С. Оптимізація форм і методів державного регулювання іноземного інвестування // Економіка України. 2001. № 4.
80. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2001р. К.: ДКЦПФР, 2002. 123 с.
81. Зимин И.А. Промышленные фирмы в современной рыночной экономике. М.: АФПИ еженедельника "Экономика и жизнь", 1998. 303 с.
82. Золотарев А., Кузькін Є., Волик І. Фактори зростання ефективності інвестицій у промисловості // Економіка України. 2000. № 12. С. 31-36.
83. Зубрицкая И.С., Демидион В.А., Крижановський Б.Н. Производственный аппарат машиностроения: структура и эффективность. К.: Наукова думка, 1982. 287 с.
84. Іванов М. Приватизація державної власності // Економіка України. 2001. № 4. С. 2330.
85. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи / М.Г.Чумаченко, С.Е. Аптекар, М.Г.Білопольський та ін. — Донецьк: Юго-Восток, 2003. — 292 с.
86. Інвестиційний клімат: теорія і практика: Монографія / А.О.Чемерис, М.Д.Лесечко / За заг. ред. А.О.Чемериса. М.: ЛФ УАДУ, 2001. 160 с.
87. Калиниченко И.С., Романенко В.А. Региональная дифференциация в экономике Украины // Економіка України. 2001. № 6. С. 7881.
88. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Прогресс, 1988. 562 с.
89. Ковалев В.В. Региональная инвестиционная политика: проблемы формирования и реализации. М.: Экономика, 2002. 348с.
90. Коваленко В. В ожидании второй волны // Эксперт. 26 декабря 2005 1 января 2006. № 49. С. 80-82.
91. Коломойцев В.Є. Економічний потенціал регіонів України. Луганськ: Східноукраїнський державний університет, 1997. 288 с.
92. Кондраков Н.П. Бухгалтерский учет. М.: ИНФРАМ, 1997. 183с.
93. Конституція України (з офіційними тлумаченнями Конституційного Суду вкл. з Рішенням від 19.05.2004 р. №11-рп/2004) // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. С. 141.
94. Концептуальні напрями стратегічного планування економічного розвитку міста. Київ у ХХІ столітті: стратегія розвитку: Доп. наук.практ. конф., м.Київ, 26 січня 2001 р./ КМДА, НАНУ; Під ред. Б.М. Данилишина, О.М. Невелєва. К.: Обереги, 2001. 280 с.
95. Концепція державної промислової політики: Указ Президента України від 12.02.2003 р. № 102/2003 р.
96. Корецький М.Х. Удосконалення підходів до оподаткування прибутку підприємств як елементу інвестиційного розвитку економіки // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. №1. С. 5874.
97. Корпань О.В. Правові проблеми організації місцевого самоврядування в Україні. К.: Оріяни, 2001. 144 с.
98. Кэмпбелл Р., Макконнелл К., Стенли Л., Брю С. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Т.1. М.: Республика, 1992. 642 с.
99. МартиненкоВ.Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 295с.
100. Мартынюк Л. Бюджет поддержит только слабых // Киевский регион. 2003. № 4(88). С. 5.
101. Махмудов О. Інвестиційна політика виходу з депресії // Економіка України. 1998. №5. С. 3743.
102. Меньшиков С.М. Инфляция и кризис регулирования экономики. М.: Мысль, 1979. 367 с.
103. Мерзляк А.В. Механізми державного управління іноземними інвестиціями: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 300 с.
104. Мочерний С., Плотников О. Економічна безпека в контексті державного суверенітету України // Економіка України. 1998. №4. С. 6-12.
105. Надходження та освоєння інвестицій у СЕЗ і на ТПР за інвестиційними проектами в 2002 р. / Держкомстат України; Під ред. О.Г.Осауленка, відп. за вип. М.Г. Луценко. К., 2003. 304 с.
106. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат України. К., 2001. 315 с.
107. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат України. К., 2003. 483 с.
108. Наукова та інноваційна діяльність в Україні:. Стат. зб. / Держкомстат України. К., 2005. 290 с.
109. Недашківський М.М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування // Фінанси України. 2000. №2. С. 7985.
110. Новожилов В.В. У истоков подлинно