Державне регулювання ринку праці в РЕГІОНІ

Краткое описание

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Запорізький інститут державного та муніципального управління”

На правах рукопису

ЗАЇКА Олена Вікторівна

УДК 351.5.024.5

Державне регулювання ринку праці в РЕГІОНІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Огаренко Віктор Миколайович,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ............................................................................ 8
1.1.Поняття ринку праці та його особливості.................................................. 8
1.2.Розвиток сучасних концепцій, теорій та моделей ринку праці................ 20
1.3.Методичні основи державного регулювання ринку праці...................... 49
Висновки до розділу 1...................................................................................... 62
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ........ 64
В РЕГІОНІ............................................................................................................ 64
2.1.Становлення ринку праці та політики зайнятості населення в регіоні.... 64
2.2.Формування регіональної моделі ринку праці......................................... 82
2.3.Використання програмно-цільового методу регулювання ринку праці та зайнятості в регіоні..................................................................................... 103
Висновки до розділу 2.................................................................................... 110
РОЗДІЛ3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В РЕГІОНІ................................................. 114
3.1.Концепція державної стратегії зайнятості населення............................. 114
3.2.Розвиток маркетингової концепції розвитку регіональних вищих навчальних закладів..................................................... 134
3.3.Удосконалення державного механізму реалізації політики зайнятості в регіоні........................................................................................................... 155
Висновки до розділу 3.................................................................................... 164
ВИСНОВКИ....................................................................................................... 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 173
ДОДАТКИ.......................................................................................................... 190

ВСТУП

Актуальність теми. Питання ефективного державного регулювання зайнятості та ринку праці є однією з головних проблем нашого суспільства. З метою подолання бідності, формування середнього класу, зменшення безробіття, підтримки знедолених та інвалідів, формування страхових пенсійних фондів різних рівнів необхідно, насамперед, забезпечити працездатним громадянам можливість отримати гідно оплачувану роботу. Особливості державного регулювання ринку праці зумовлені тим, що він, маючи економічні витоки, набуває в процесі функціонування соціально-економічного забарвлення. Багатогранність означеного процесу зумовлює потребу в органічному поєднанні та водночас розумній диференціації важелів та механізмів регулювання, що робить державну політику щодо регулювання ринку праці поліфункціональною. Можливість реалізації поліфункціональності означає, насамперед, необхідність державного регулювання повного ринку праці. Недооцінювання ролі зайнятості як інтегральної частини механізму регулювання макроекономічних процесів, ефективного інструменту вирішення економічних і соціальних проблем призвела до того, що політика зайнятості була недостатньо вбудована в стратегію реформ і соціально-економічного розвитку України, слабо пов'язана із заходами її реалізації. Звідси логічно випливає, що функцію регулювання зайнятості на макрорівні має взяти на себе держава, пов'язуючи ситуацію у сфері зайнятості і на ринку праці з макроекономічними умовами функціонування народного господарства в цілому.
Зазначена проблематика перебуває в полі зору вчених, її різні аспекти досліджували такі українські науковці, як: Д.Богиня, А.Дєгтярь, Ю.Краснов, Б.Кравченко, Л.Костровець, А.Ліпенцев, В.Мартиненко, О.Мельников, В.Мандибура, Н.Нижник, В.Огаренко, Е.Лібанова, Л.Лісогор, С.Серьогін, А.Чемерис, П.Шевчук, І.Шумляєва та ін. Серед зарубіжних учених ці проблеми вивчали Д.Рікардо, В.Савченко, Ж.Сей, А.Сміт, Л.Харріс, А.Філліпс, Ф.Хайєк та інші.
Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти проблеми державного регулювання ринку праці залишились невирішеними. Так, потребують подальшого дослідження теоретичні засади та методичні підходи щодо державного регулювання ринку праці на регіональному рівні. Не визначено напрямів впливу державної політики зайнятості населення на розвиток економіки. Відсутня методика оцінювання заходів державного регулювання зайнятості. Потребує вдосконалення механізм реалізації державної політики на ринку праці. Не обґрунтовано механізму державної підтримки зайнятості населення.
Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення системи державного регулювання ринку праці в регіоні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й розробка рекомендацій з удосконалення системи державного регулювання ринку праці в регіоні як складової державного регулювання суспільного розвитку України.
Для досягнення мети дисертаційної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:
визначити теоретичні засади та методичні підходи щодо державного регулювання ринку праці;
дослідити механізми функціонування та регулювання ринку праці;
проаналізувати стан ринку праці та політики зайнятості населення в регіоні; сформувати регіональну модель ринку праці;
обґрунтувати програмно-цільовий метод регулювання ринку праці та зайнятості в регіоні;
запропонувати концепцію державної стратегії зайнятості населення;
розробити маркетингову концепцію розвитку регіональних вищих навчальних закладів.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання ринку праці в регіоні.
Предмет дослідження теоретичні аспекти, практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання ринку праці в регіоні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що цілеспрямована соціальна політика, програмно-цільовий метод регулювання ринку праці та зайнятості в регіоні, запровадження концепції державної стратегії зайнятості населення сприятимуть ефективному державному регулюванню ринку праці в регіоні.
Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, наукові дослідження у галузі програмно-цільового управління, законодавчі та нормативно-правові акти, що встановлюють правові та організаційні основи суспільних відносин у сфері регулювання ринку праці в Україні та регіоні.
Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи для дослідження теоретичних засад зайнятості населення; абстрактно-логічний для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний для аналізу сучасного стану ринку праці та політики зайнятості населення в регіоні; методи аналізу й синтезу для розробки ефективного механізму реалізації державної політики у сфері зайнятості; експериментальний для формування напрямів удосконалення державного регулювання ринку праці в регіоні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
запропоновано авторське визначення поняття «державне регулювання ринку праці» як сукупність економічних, правових, соціальних, адміністративних та організаційних методів, які є інструментом впливу держави на процеси зайнятості й застосовуються нею для реалізації заходів активної політики зайнятості;
удосконалено:
регіональну програму розвитку нестандартних форм зайнятості, яка складається з таких етапів: визначення бази вакансій нестандартного працевлаштування; підготовка фахівців служб зайнятості; робота з клієнтами та роботодавцями; організація тимчасової зайнятості;
методику визначення ефективності регіональних програм сприяння зайнятості населення введенням комплексних показників: соціальної та економічної ефективності політики зайнятості населення в регіоні;
структуру маркетингової концепції розвитку регіональних ВНЗ як центрів безперервної професійної освіти шляхом створення регіональної міжвузівської маркетингової служби з наділенням її науково-методичною, інформаційною та експертно-оціною функцією;
механізм реалізації програми сприяння зайнятості населення в регіоні шляхом виділення сукупності організаційного, правового, економічного, інформаційно-аналітичного та освітнього блоків;
модель гнучкості та сегментованості ринку праці шляхом виділення сегментів первинного та вторинного ринку;
набуло подальшого розвитку:
напрями державного регулювання нестандартних форм зайнятості шляхом виділення принципів цілеспрямованості, регіональної диференціації, розподілу повноважень, багатоваріантності, саморегуляції, адресної політики та оперативності впливу на сферу зайнятості.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використані в діяльності Запорізького обласного центру зайнятості при розробці комплексу заходів, спрямованих на поліпшення ситуації на регіональному ринку праці у 20072008 рр. (довідка №179-8 від 21.12.2006р.). Управлінням освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації було впроваджено елементи маркетингової концепції розвитку регіональних вищих навчальних закладів (довідка №980-8 від 22.03.2007р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: Управління персоналом”, Теорія державного управління”, Державне регулювання економіки”, а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка №19 від 18.01.2007р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто й викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях, конгресах: Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2005р.), Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку України в умовах євроінтеграції” (м.Запоріжжя, 2005р.), Наука та інновації 2005” (м.Дніпропетровськ, 2005р.), Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (м.Дніпропетровськ, 2005р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 8 публікаціях, із них 4 у наукових виданнях загальним обсягом 4,3 обл.-вид. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 207 сторінок, із них 14 рисунків, 4 таблиці 3 сторінки, 2 додатки 9 сторінок, список використаних джерел з 189 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання державного регулювання ринку праці на регіональному рівні шляхом визначення теоретичних підходів, удосконалення механізму державного регулювання зайнятості, процесу регулювання ринку праці, розробки заходів державного регулювання ринку праці. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і надати пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1.Сегментування ринку праці має велике значення для аналізу його структури і місткості, виявлення контингенту, що утворює пропозицію праці і попит на неї, визначення перспектив ринку праці. У межах дослідження запропоновано проводити сегментування ринку праці за допомогою одно- та багатофакторних моделей. Сегментування ринку праці є основою теорії подвійності ринку праці, у якій передбачається його поділ на дві частини: первинний і вторинний ринки. Первинний ринок праці характеризується такими рисами: стабільна зайнятість і надійність становища працівника, високий рівень заробітної плати, наявність службових сходів з чітко визначеними можливостями для професійного зростання і просування; використання прогресивних технологій, наявність сильних і ефективних профспілок. На вторинному ринку велика плинність кадрів і нестабільна зайнятість; низький рівень заробітної плати; практично не існує просування службовими сходами; технологія виробництва примітивна і трудомістка; відсутні профспілки.
2.Державне регулювання ринку праці є ефективним інструментом впливу держави на процеси зайнятості й застосовуються нею для реалізації заходів активної політики зайнятості. Сукупність економічних, правових, соціальних, адміністративних і організаційних методів державного регулювання ринку праці здійснюється через регулювання макроекономічного, демографічного, соціально-психологічного впливу на розвиток ринку праці; комплексну діяльність низових виробничих структур; діяльність системи інститутів, які забезпечують узгодженість інтересів контрагентів ринку праці.
3.Сучасний стан ринку праці України характеризується такими ключовими проблемами: недостатній рівень реформування трудової сфери; значні масштаби недовикористання робочого часу зайнятих, низька ефективність праці та недостатній рівень її оплати; зниження частки працюючих у високотехнологічних і наукоємних видах діяльності; відсутність взаємозв'язку між трудовим внеском і доходами працівників; втрата трудових навичок кваліфікованих і висококваліфікованих кадрів унаслідок закриття, реструктуризації великих промислових підприємств, їх збитковості; перехід фахівців у сферу неформальної зайнятості, тіньової економіки, міграція за кордон; погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць; невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили; неналежна державна підтримка підприємництва і малого бізнесу; недоліки в реформуванні системи державного професійного навчання й освіти; недостатня розвинутість системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; слабка зацікавленість роботодавців у підвищенні кваліфікації працівників; складна ситуація щодо працевлаштування окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців); недоліки системи дотримання норм трудового законодавства щодо режиму й охорони праці окремих груп працюючих; диференціація регіональних ринків праці.
4.Для покращення ситуації, які склалася на регіональному ринку праці, розроблено комплекс заходів, які спрямовані на поліпшення ситуації на регіональному ринку праці у 20072008 рр. та складаються з таких блоків: професійно-освітня підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили; збереження і створення робочих місць, сприяння розвитку підприємництва та самостійній зайнятості населення; розв’язання місцевих проблем зайнятості населення (монофункціональні міста, сільська місцевість); сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці; міждержавні трудові міграції, прикордонне співробітництво; надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним; регулювання соціально-трудових відносин.
5.Створення ефективної системи зайнятості передбачає посилене використання її нестандартних форм. При проведенні конкретної державної політики розвитку нестандартних форм зайнятості в дослідженні запропоновано виходити з певних принципів. Принцип цілеспрямованості державного регулювання передбачає чітке визначення завдань і заходів державного впливу на процеси розвитку форм зайнятості, пошук нових напрямів і відповідних механізмів регулювання праці. Принцип регіональної диференціації у сфері зайнятості включає заохочення диференційованої регіональної політики розвитку форм зайнятості з урахуванням специфічних особливостей регіонів. Принцип розподілу повноважень полягає в чіткому розподілі обов'язків державних і регіональних органів управління сферою нестандартної зайнятості. Принцип багатоваріантності передбачає розробку декількох варіантів у вирішенні проблем розвитку форм зайнятості з урахуванням змін економічного розвитку країни й регіонів. Принцип саморегуляції зайнятості передбачає створення умов для самостійного пошуку роботи і працевлаштування різних кол населення на нестандартних умовах зайнятості. Принцип адресної політики у сфері зайнятості полягає в розробці разом з «наскрізними заходами» впливу на процеси розвитку нестандартних форм працевлаштування. Принцип оперативності дії на сферу зайнятості передбачає не тільки швидке вжиття екстрених заходів у критичних ситуаціях, що виникають на ринку праці, а й прогнозування можливого погіршення стану цієї сфери і вжиття завчасних заходів, здатних запобігти негативним змінам.
6.Для виявлення ефективності регіональних програм сприяння зайнятості населення запропоновано використовувати два комплексні показники: соціальна ефективність і економічна ефективність політики зайнятості в регіоні. Показник соціальної ефективності політики зайнятості характеризує рівень можливого приросту рівня безробітних у регіоні. Збільшення значення цього показника свідчить про покращення соціальної політики зайнятості. Економічна ефективність політики зайнятості в регіоні визначається як розмір витрат на умовну одиницю соціальної ефективності. Чим нижчий рівень зареєстрованого безробіття в регіоні, тим вища в середньому соціальна ефективність соціальної політики зайнятості.
7.Ефективність механізму реалізації програми сприяння зайнятості населення в регіоні забезпечується шляхом встановлення рівноваги між попитом і пропозицією робочої сили на регіональному ринку праці, яка досягається завдяки узгодженню інтересів усіх суб'єктів ринку праці.
Проведений аналіз використання цільових програм у регулюванні ринку праці і зайнятості населення показав, що за останні три роки їх ефективність дещо зросла. Проте вони не стали дієвим регулятором ринку праці. У ході їх розробки і реалізації виявляється ряд проблем, які перешкоджають цьому, а саме: нечітке формування базових методичних принципів, на яких має ґрунтуватися регіональна програма; відсутність належної міжрегіональної ув'язки і координації; неузгодженість різних програм, відсутність спроб одночасно реалізувати великий комплекс не пов'язаних між собою дрібних і частих програм; недостатнє і нестійке фінансування як з державного і регіонального бюджетів, так і з, інших джерел; стабільне недофінансування програм; неналежний контроль за реалізацією програмних заходів; слабке обґрунтування ефективності й результативності програм, відсутність дієвого механізму оцінювання їх ефективності.
8.Запропоновано створення регіональної міжвузівської маркетингової служби, яка об'єднує аналогічні служби ВНЗ, представників обласних і міських центрів зайнятості населення і міністерства, експертну раду працедавців.
Маркетинг вищої школи стає найважливішим сегментом ринку праці, необхідним елементом підготовки фахівців. Реалізація на практиці запропонованої маркетингової концепції розвитку безперервної освіти на рівні регіону можлива лише за наявності концепції розвитку території, що об'єднує в єдине ціле генеральну схему розвитку і розміщення продуктивних сил території та схему розселення населення усередині регіону. При цьому концепція розвитку території повинна розроблятися паралельно або з урахуванням передового вітчизняного і світового досвіду щодо вдосконалення системи управління з урахуванням особливостей розвитку регіону.
9.Визначено, що перспективи поліпшення стану на ринку праці пов'язані з розвитком відповідних організаційних структур і форм управління зайнятістю в регіоні. Для ефективнішого проведення соціальної політики в регіоні запропоновано створення координаційної ради для вирішення і здійснення завдання соціальної політики в рамках різних соціальних програм.
У рамках реорганізації центрів зайнятості запропонована орієнтація на нестандартне працевлаштування, а саме: створення бази вакансій нестандартного працевлаштування, підготовка фахівців служб зайнятості, робота з клієнтами та роботодавцями, організація тимчасової зайнятості.
10.Для покращення державного регулювання ринку праці в Україні та її регіонах пропонується:
- Верховній Раді України: розробити та прийняти нормативно-правові акти щодо соціального захисту економічно активного населення, розширення сфери застосування праці в галузях і секторах економіки (створення нових робочих місць та покращення умов праці);
- Міністерству праці та соціального захисту взяти під контроль організацію роботи щодо дотримання законодавства про оплату праці суб’єктами господарювання в частині додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, легалізації заробітної плати та погашення боргів по ній, прискорення темпів зростання заробітної плати, погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України; забезпечити координацію дій з цих питань контрольних, правоохоронних органів, органів Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду України, організацій роботодавців та профспілок, а також висвітлення цієї інформації в засобах масової інформації;
- Головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій разом з головними управліннями з економіки, промисловості та розвитку інфраструктури, агропромислового розвитку вжити заходів щодо підвищення ефективності моніторингу за своєчасної і не нижче від визначеного державою мінімального розміру оплати праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агабекян Р.Л., Авагян Г.Л. Современные теории занятости. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 190с.
2. Адамчук В. 5., Кокин Ю. П., Яковлев А. А. Экономика труда: Учебник. - М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999. - 431 с.
3. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. М.: ЮНИТИ, 1999. 407 с.
4. Александров Ю. Бегство от социализма // Pro et Contra. 2001. № 3. Т.6. С.2345.
5. Антропов В.В. Опыт регулирования рынка труда в ФРГ // Труд за рубежом. 2001. №4. С.3354.
6. Баланда А., Варецька О. Інститут мінімальної заробітної плати: світовий досвід встановлення та проблеми України // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С.3845.
7. Богиня Д. Трансформаційні процеси в системі формування національного ринку праці: інституційний аспект // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С.39.
8. Близнюк В. Оцінка регіональних ринків праці на основі інтегральних індексів розвинутості // Україна: аспекти праці. 2000. №8. С.1521.
9. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. 2-е изд. доп. и перераб. М.: Ин-т новой экономики, 1997. 864с.
10. Бондаренко А. Управление персоналом по-японски // Персонал. 1996. №4. С.1628.
11. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. М.: Книжный мир, 2001. 895с.
12. Борисов Е.Ф. Экономическая теория. Курс лекций для студентов высших учебных заведений. М.: Общество «Знание» России. Центральный институт непрерывного образования, 1996. 478с.
13. Борщ Л. Инвестиции в человеческий капитал основа экономического роста Украины // Персонал. 2001. №4. С.6465.
14. Бреев Б.Д. Становление рыночных отношений и занятость населения // Общество и экономика. 1995. №78. С.162165.
15. Брич В.Я. Регулювання ринку праці: регіональні аспекти. К.: Н.-д. Центр з проблем зайнятості населення та ринку праці, 1997. 216с.
16. Бункина М.К., Семенов В.А. Макроэкономика (основы экономической политики). М.: АО ДИС”, 1996. 320 с.
17. Буртник Л. Партнерство як перспектива на шляху до розв’язання соціально-економічних проблем // Україна: аспекти праці. 2002. №1. С. 4749.
18. Бухалков М., Бабордина О. Эффективная занятость персонала как фактор роста продуктивности труда // Человек и труд. 2001. №10. С.5153.
19. Бушмарин И.В. Современные требования к использованию трудовых ресурсов в свете мирового опыта // Общество и экономика. 1995. №1. С.3641.
20. Верба Д. Вплив створення робочих місць на продуктивність праці в економіці України у 2001 2003 рр. // Україна: аспекти праці. 2005. №8. С.4151.
21. Вітвицький В., Метельська З., Величко А. Сучасні проблеми заробітної плати в сільському господарстві та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. 2005. №2. С.1825.
22. Валлерстайн И. Межгосударственная структура современной мир-системы // Социальная экономика. 2001. №1. С.4452.
23. Васильченко В.С. Продуктивна зайнятість населення // Зайнятість та ринок праці. Вип.4. 1996. С.1530.
24. Васильчук Ю.А. Диалектика производительных сил // Вопросы философии. 1971. №9. С.3751.
25. Введение в рыночную экономику: Учеб. пособие для экон. Спец. Вузов / А.Я.Лившиц, И.Н.Никулина, О.А.Груздева и др. М.: Высш. шк., 1995. 447с.
26. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1990. 808с.
27. Веблен Т. Теория праздного класса. Институциональная экономика / Пер. с англ. М.: Прогресс, 1984. 367с.
28. Вейт-Уилсон Джон Государство благосостояния: проблема в самом понятии // Pro et Contra. 2001. Т.6. №3. С.128157.
29. Вишневская Н. Законодательство о защите занятости и рынок труда // Вопросы экономики. 2003. №4. С.114122.
30. Вишневская Н. Проблемы и перспективы рынка рабочей силы // Мировая экономика и международные отношения. 2000. №8. С.4146.
31. Вишневская Н. Рынок рабочей силы в ретроспективе ХХ столетия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. №9. С.5261.
32. Вугальтер А.Л. Логика общественно-экономического процесса. К.: Ника-Центр, 1999. 240с.
33. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т. Т.3. М.: Мысль, 1977. 471 с.
34. Геєць В. Фактори і умови формування середнього класу як стабілізуючого ядра суспільного розвитку в Україні // Україна: аспекти праці. №8. С.614.
35. Генри Джордж Прогресс и бедность: исследование причины промышленных застоев и бедности, растущей вместе с ростом богатства. Средство избавления: Пер. с англ. М.: Генри Джордж Фондейшен, 1992. 384с.
36. Герасимчук В.І. Проблеми трансформації зайнятості і ринку праці України (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення). К.: Вид-во ТОВПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2001. 503с.
37. Герасимчук В.І. Ринкова інфраструктура та її вплив на ринок праці . К.: Укр. ін-т соц. досліджень: ПК Принт Експрес”, 1999. 33с.
38. Горелов Н.А. Экономика трудовых ресурсов: Учеб. пособие для студентов экон. спец. вузов. М.: Высшая школа, 1989. 208 с.
39. Горловський Р. Мінімальна заробітна плата як інструмент мотивації праці // Україна: аспекти праці. 2003. №1. С.4347.
40. Государственная программа занятости населения на 20012004 годы // Голос Украины. 2002. №76. С.611.
41. Гошовська В. Стабілізуюча роль середнього класу в Україні // Україна: аспекти праці. 2002. №8. С.1519.
42. Гулевич О. Нормативний аналіз державного регулювання ринку праці // Україна: аспекти праці. 2005. №8. С.37.
43. Гуляєв В. Інформація в системі соціального партнерства // Україна: аспекти праці. 2000. №7. С.2830.
44. Гутник В. Германия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. №8. С.7988.
45. Гутник В.П. Социальное рыночное хозяйство: опыт Германии // Общество и экономика. 1997. №1. С.7075.
46. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1979. 406с.
47. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За ред. Н.Р.Нижник, В.Я.Олуйка. Л.: Львівська політехніка, 2002. С.203.
48. Добровольська Л.М. Соціальні видатки бюджету України // Фінанси України. 2002. №2. С.1318.
49. Дорин А.В. Экономическая социология: Учеб. пособие. Мн.: ИПЭкоперспектива”, 1997. 254с.
50. Дяків О. Формування механізмів регулювання зайнятості // Україна: аспекти праці. 1998. №5. С.2023.
51. Журавлев П. В., Карташов С. А., Маусов Н. К., Одегов Ю. Г. Персонал. Словарь понятий и определений / Российская экономическая академия им. Г.В.Плеханова. — М. : Экзамен, 2000. — 512 с.
52. Економіка України за 2002 рік // Урядовий кур’єр. 2003. №13. С.1, 89.
53. Економічна енциклопедія: У 3т. / Редкол.: С.В.Мочерний (від. ред.) та ін. К.: Видавничий центр Академія”, 2000. Т.1. 864 с.
54. Загальноекономічні показники розвитку // Бюлетень НБУ. 2002. №12. С.4857.
55. Загальноекономічні показники розвитку // Бюлетень НБУ. 2003. №1. С.5067.
56. Заїка О.В. Вдосконалення механізмів функціонування та регулювання ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. №1. С.6771.
57. Заїка О.В. Формування регіональної моделі ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. №1. С.3841.
58. Заїка О.В. Формування державної політики на ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. №2. С.4753.
59. Заїка О.В. Використання програмно-цільового методу регулювання ринку праці та зайнятості в регіоні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. № 2. С.2533.
60. Заїка О.В. Вплив системних криз на проблему формування якісного кадрового потенціалу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” Жовті Води, 2005. Т.6. С.33.
61. Заїка О.В. Концепція державної стратегії зайнятості населення // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку України в умовах євроінтеграції”. Запоріжжя, 2005. Т.2. С.2930.
62. Заїка О.В. Проблеми функціонування недержавної сфери освіти в контексті державного управління освітою // Державне управління та місцеве самоврядування: Тези V Міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2005р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. С.9091.
63. Заїка О.В. Формування принципів управління вищою освітою державний аспект // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції Наука та інновації 2005”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. Т.12. Економічні науки. С.18.
64. Законодавство України про працю: Зб. нормат. актів: У 3кн. /Упоряд. і наук. ред. В.Вакуленко. К.: Істина, 1999. 704с.
65. Занятость и рынок труда: новые реалии, национальные приоритеты, перспективы / Л.С.Чижов, А.В.Кашепов, А.Д.Попов и др. М.: Наука, 1998. 254с.
66. Заславский И. К новой парадигме рынка труда // Вопросы экономики. 1998. №2. С.8395.
67. Заєць Т. Попит на робочу силу: проблеми формування та економічного стимулювання // Україна: аспекти праці. 2005. №2. С.2529.
68. Избранные труды М. Фридмена // Вопросы экономики. 1989. №12. С.141146.
69. Иноземцев В. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная политика в ЕС // Мировая экономика и международные отношения. 2002. №2. С.314.
70. Іщенко Г. Мале підприємництво проти бідності // Уряд кур’єр. 2003. №209. С.9.
71. ИсаченкоТ.М. Основные принципы формирования Европейской стратегии занятости // Труд за рубежом. 2001. №4. С.317.
72. Каленюк І. Деякі проблеми організації та фінансування професійної підготовки кадрів // Україна: аспекти праці. 2001. №8. С.1417.
73. Кичко І. Елементи системного підходу до управління та фінансування соціальної сфери // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С.1721.
74. Кір’ян Т., Шаповал М. Насущні проблеми соціальної політики та шляхи їх вирішення // Україна: аспекти праці. 2005. №10. С.36.
75. КолотА., ГригоровичС. Соціально-трудові аспекти забезпечення стійкого розвитку національної економіки // Україна: аспекти праці. 2005. №1. С.816.
76. Куліков Ю., Михайленко Н. Механізм удосконалення пенсійної системи в контексті побудови соціальної держави // Україна: аспекти праці. 2005. №9. С.38.
77. Курило І. Про базисні принципи соціально-демографічної політики в Україні // Україна: аспекти праці. 2005. №11. С.2734.
78. Капелюшников Р. Российская модель рынка труда: что впереди? // Вопросы экономики. 2003. №4. С.83100.
79. Капелюшников Р.И. Российский рынок труда: адаптация без реструктуризации. М.: ГУВШЭ, 2001. 309с.
80. Каслс Франсис Дж. Собака, которая не залаяла: экономическое развитие и послевоенное государство благосостояния // Pro et Contra. 2001. Т.6. №3. С.158186.
81. Кашепов А. Об оценке эффективности политики на рынке труда // Общество и экономика. 2001. №6. С.5581.
82. Кашепов А.В. Рынок труда России: некоторые проблемы исследования конъюнктуры // Общество и экономика. 1995 №1. С.1928.
83. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег [Пер. с англ.]. М.: Гелиос АРВ, 1999. 352 с.
84. Кеннеди Пол. Вступая в ХХІ век: Пер. с англ. М.: Весь мир, 1997. 480с.
85. Кисільова Т. Державна служба зайнятості і приватні агентства зайнятості: не конкуренти, а потенційні партнери // Соціальний захист. 2002. №8. С.1921.
86. Кір’ян Т., Шаповал М. Середній клас основа стабільності держави // Україна: аспекти праці. 2002. №8. С.2023.
87. Коваленко Н.І. Категорія продуктивна зайнятість: якісні характеристики // Зайнятість та ринок праці. 1999. Вип.10. С.4348.
88. Кодекс законів про працю України. Вид. 3-тє із змінами та доповненнями станом на 1 грудня 2000 р. К.: Парламентське видавництво, 2000. 112с.
89. Колодко Г. Глобализация и сближение уровней экономического развития: от спора к росту в странах с переходной экономикой // Вопросы экономики. 2000. №10. С.427.
90. Колот А. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу // Україна: аспекти праці. 2001. №3. С.2329.
91. Колот А. Проблеми розбудови національної моделі соціально-трудових відносин // Україна: аспекти праці. 2002. №5. С.2328.
92. Колот А. Теоретичні й прикладні аспекти впливу заробітної плати на мотивацію трудової діяльності // Україна: аспекти праці. 2000. №8. С.814.
93. Комаров И. Гарантии занятости и мотивация персонала // Персонал. 2001. №4. С.4045.
94. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80с.
95. Корнаи Я. Дефицит. М.: Наука, 1990. 607 с.
96. Коростелев В. Реновация мотивации как условие выживания // Персонал. 2001. №4. С.3539.
97. Коротаев А.В. Тенденции социальной эволюции // Общественные науки и современность. 1999. №4. С.112125.
98. Котляр З.А. Структура занятости населения: проблемы совершенствования. М.: Наука, 1989. &nd