ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КАПІНУС Євгеній Валерійович

УДК 351.823:338.439

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
(НА ПРИКЛАДІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ОНИЩЕНКО
Олексій Мусійович
доктор економічних наук, професор, академік НАН України

КИЇВ 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 3
ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ І СТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ КРАЇНИ.. 12
1.1. Стан наукових досліджень державного регулювання розвитку соціально-економічних систем в умовах становлення ринкових відносин. 12
1.2. Межі і структура продовольчого комплексу країни. 30
1.3. Сутність та характеристика регіональних продовольчих комплексів. 40
Висновки до першого розділу. 48
РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА МЕТОДОЛОГІЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОДОВОЛЬЧИХ КОМПЛЕКСІВ.. 53
2.1. Перший досвід наукового підходу до формування в Україні агропродовольчих систем. 53
2.2. Виникнення і поширення нових форм агропромислової інтеграції на сучасному етапі 63
2.3. Методологія реформування системи державного регулювання регіональних продовольчих комплексів. 87
Висновки до другого розділу. 104
РОЗДІЛ 3
УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ.. 109
3.1. Продовольчий комплекс Черкаської області як об’єкт державного регулювання 109
3.2. Тенденції розвитку продовольчого комплексу Черкаської області 119
3.3. Вдосконалення системи державного регулювання розвитку продовольчого комплексу Черкаської області 137
Висновки до третього розділу. 156
ВИСНОВКИ.. 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 165
ДОДАТКИ.. 181
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АІК

-

агро-індустріальний комбінат

АПК

-

агропромисловий комплекс

АПФГ

-

аграрно-промислово-фінансова група

АТ

-

акціонерне товариство

ВВП

-

валовий внутрішній продукт

ВРХ

-

велика рогата худоба

ДП

-

державне підприємство

КСП

-

колективне сільськогосподарське підприємство

ПК

-

продовольчий комплекс

ПКО

-

продовольчий комплекс області

ПП

-

приватне підприємство

РАПО

-

районне агропромислове об’єднання

СК

-

сільськогосподарські кооперативи

ТОВ

-

товариство з обмеженою відповідальністю

ФГ

-

фермерські господарства

ВСТУП

Актуальність теми. У наукових дослідженнях розвитку суспільства вчені оперують переважно двома категоріями потребами і здібностями людей. Первинними є потреби. Потреби членів суспільства надзвичайно різноманітні й динамічні. Однак серед безлічі людських потреб є такі, які виникли разом із появою людини й існуватимуть завжди, поки існує людство. Насамперед це потреба в їжі. Потреби у продуктах харчування мають задовольнятися в першу чергу, щоб могли з’являтися інші потреби людини.
За останні роки в Україні значно погіршилось споживання продуктів харчу­вання. Якщо в 1990 р. в середньому на душу населення споживалось 3597 ккал на добу, то у 2003 р. лише 2798 ккал, або майже на чверть менше. Ситуація виглядає ще гірше, якщо брати до уваги не лише кількісне, але і якісне забез­печення населення продуктами харчування. Вирішення цієї проблеми не-можливе без державного втручання. Виробництво продовольства сьогодні є і в перспективі залишатиметься пріоритетним напрямом державної політики як в Україні в цілому, так і в кожному з її регіонів. Розвиток продовольчого комплексу значно залежить від регіональних особливостей країни. Тому ефективне державне регулювання його розвитку можливе лише за умови максимального врахування відповідних регіональних особливостей.
Україна посідає особливе місце серед інших країн світу в міжнародному поділі праці у сфері виробництва продовольства. Вітчизняні науковці мають вагомі напрацювання щодо можливостей успішного розв’язання продовольчої проблеми в Україні та забезпечення її продовольчої безпеки. Проте через низку суб’єктивних чинників, передусім у сфері прийняття управлінських рішень, недостатньо виважену державну політику у розв’язанні продовольчої проблеми ці можливості не були повністю використані на практиці.
Серед вітчизняних науковців, які вивчали проблеми розробки та прий­няття управлінських рішень у галузі здійснення державної продовольчої політики, необхідно назвати П.П.Борщевського [16, 17, 18, 19, 20, 147], П.І.Гайдуцького [29, 30, 31], Л.Д.Дейнеку [42], Ю.П.Лебединського [75, 162], В.М.Марченко [98, 99, 100], В.Я.Месселя-Веселяка [103, 158], О.М.Онищенка [117, 118, 119, 120, 162. 191], Б.Й.Пасхавера [108, 124, 125, 152, 154], П.Т.Cаблука [157, 158, 159, 160, 161, 176, 191], В.М.Трегобчука [172, 173, 189], В.В.Юрчишина [30, 117, 118, 119, 191], М.Д.Янківа [16, 194] та ін. Механізми державного регулювання досліджуються в роботах В.Б.Авер’я­нова [8, 47], В.Д.Бакуменка [11, 46], В.Г.Бодрова [15], В.Є.Воротіна [27], М.І.Долішного [48, 49], В.М.Князєва [5, 11, 46, 142, 146], М.Х.Корецького [86, 87, 96], О.Ю.Лебединської [45, 74], А.В.Мерзляк [102], О.Г.Мордвінова [109, 110], П.І.На­долішного [11], Н.Р.Нижник [8, 115], В.М.Рижих [155], І.В.Розпутенка [9, 51, 52], В.В.Юрчишина [52] та ін.
Водночас сьогодення вимагає суттєвого і послідовного вдосконалення організації виробництва, насамперед на основі посилення комплексного підходу до вирішення існуючих проблем. У системі цілей, пов’язаних з досяг­ненням високих темпів розвитку продовольчого комплексу та підвищенням його ефективності, провідне місце належить удосконаленню організаційного та економічного механізмів його регулювання.
Досліджень, присвячених державному регулюванню продовольчих комп­лексів обласного рівня в умовах становлення ринкових відносин, поки що недостатньо незважаючи на те, що вони відіграють особливу роль у розв’язанні продовольчої проблеми країни. Це пов’язано з тим, що саме на цьому рівні формуються відносини між сільським господарством і переробними ланками. Оскільки напрями, спеціалізація, концентрація агропромислового виробництва значною мірою залежать від місцевих умов, а область є одночасно адміні­стративно-територіальною і господарською одиницею, то тут найповніше проявляється залежність економічного розвитку від п

Список литературы

висновки

Одержані наукові результати в сукупності дали змогу вирішити наукове завдання, яке має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: виявити і обґрунтувати шляхи вдосконалення розвитку і функціонування регіонального продовольчого комплексу та запропонувати механізми підвищення ефективності державного регулювання цих процесів на регіональному рівні. На основі здійсненого дисертаційного дослідження сформульовано такі загальні висновки.
1. Системний аналіз наукових праць за темою дослідження свідчить про те, що питання державного регулювання розвитку регіонального продовольчого комплексу ще недостатньо досліджені. Окремі праці науковців стосуються лише певних конкретних складових цієї проблеми, мають фрагментарний характер. Незавершеність розробки окресленої тематики створює необхідні передумови для її ґрунтовного та всебічного дослідження, особливо у сфері державного регулювання розвитку регіонального продовольчого комплексу.
2. Дослідження показало, що регіональний продовольчий комплекс являє собою сукупність взаємозалежних господарських одиниць і виробництв певного регіону з внутрішньо стійкими виробничо-економічними зв’язками, пов’язаними між собою єдністю цілей їх функціонування щодо забезпечення оптимального використання природно-економічних умов даного регіону з метою кількісного та якісного задоволення потреб населення у продуктах харчування. Головними завданнями державного регулювання в продовольчому комплексі є: забезпечення продовольчої безпеки, недопущення пере­виробництва окремих видів продукції та досягнення рівня споживання продуктів харчування, що відповідає науково обґрунтованим нормам, обмеження монополізму в суміжних з продовольчим комплексом галузях промисловості, розширення експорту основних видів продовольчих товарів та підвищення прибутковості їх виробництва. Розвиток продуктивних сил, науково-технічний прогрес привели до перерозподілу між сільським господарством та переробною і харчовою промисловістю обсягів постачання кінцевої продукції на продовольчий ринок. Але зазначені якісні зміни у розвитку продуктивних сил поки що не знайшли адекватного відображення в організаційній структурі державного регулювання продовольчого комплексу.
3. Здійснений аналіз свідчить, що з метою уточнення складових і меж структури продовольчого комплексу, визначення механізмів та напрямів державного регулювання його розвитку доцільним є виділення трьох її аспектів: функціонально-галузевого, продуктового, територіально-виробничого. Для ефективного регулювання розвитку продовольчого комплексу як критерій вибору управлінських рішень взяті науково обґрунтовані норми споживання основних продуктів харчування. Виходячи зі встановлених норм визначено ступінь забезпеченості населення країни та регіонів основними продовольчими продуктами та напрями подальшого розвитку продовольчого комплексу.
4. Доведено, що посилення впливу на сільське господарство переробної та харчової промисловості, галузей, що забезпечують зберігання, реалізацію продовольчої продукції, є характерною особливістю сучасного етапу розвитку агропромислового сектора економіки та стимулюючим чинником поширення і поглиблення інтеграційних процесів. Посилення інтеграційних процесів між сільськогосподарськими товаровиробниками і підприємствами харчової та переробної галузі зумовлено низкою чинників, зокрема: потребою у високому рівні самозабезпеченості й незалежності власного виробництва від зовнішніх чинників; забезпеченням рівномірного розподілу робіт і навантаження усіх працівників протягом року; максимальним використанням усієї побічної продукції, яку не можна реалізувати на ринку.
5. З’ясовано, що державна регіональна продовольча політика має сприяти формуванню оптимальної організаційної структури аграрного виробництва, розвитку інтеграційних процесів та кооперування різних форм аграрних утворень з урахуванням умов ведення сільського господарства в різних регіонах країни. Нині у продовольчому комплексі найбільше враховуватимуть різнобічні інтереси усіх суб’єктів економічних відносин, що входять до продовольчого комплексу, об’єднання, створені на кооперативних засадах у формі асоціацій, концернів, які інтегруватимуть матеріальні ресурси і орієнтуватимуть товаровиробників на захист та реалізацію їх економічних інтересів на всіх етапах руху продукції до кінцевого споживача.
6. Установлено, що в основу здійснення державної політики розвитку продовольчого комплексу має бути покладений обласний рівень. Організаційні структури продовольчого комплексу доцільно вдосконалювати шляхом чіткого розподілу функцій державного регулювання та функцій господарського самоврядування у межах об’єднань товаровиробників. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають основну увагу сконцентрувати на розробці стратегії розвитку продовольчого виробництва регіону. На сучасному етапі доцільно запропонувати таку управлінську ієрархію, при якій поряд із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування регулювання розвитку продовольчого комплексу здійснюватиме недержавна управлінська структура об’єднання.
7. Перспективним напрямом розвитку продовольчого комплексу регіону є запровадження інтеграційної моделі кластерного типу, коли в межах окремої території концентруються підприємства різних організаційно-правових форм, що спеціалізуються на окремих технологічних процесах, але в сукупності забезпечують здійснення замкненого циклу виробництва кінцевого продукту споживання. Стабільне функціонування продовольчого кластера на сучасному етапі можливе лише за умови створення відповідного ринкового середовища шляхом включення до складу продовольчого кластера суб’єктів інфра­структури.
8. Обґрунтовано, що реструктуризацію продовольчого комплексу Черкаської області доцільно проводити шляхом формування малих підприємств, орієнтованих на повне використання сільськогосподарської сировини, первинну її переробку до стадії напівфабрикату. Наступна його переробка має здійснюватися на переробних підприємствах, обладнаних високопродуктивним устаткуванням, що, в свою чергу, сприятиме пом’як­шенню впливу сезонності. Ключовими механізмами розвитку продовольчого комплексу області мають стати: впровадження високоефективних технологій вирощування і переробки сільськогосподарської продукції; формування ринків матеріальних ресурсів, капіталу та праці; відтворення балансу виробництва та споживання в області; розвиток підприємництва.
9. Доведено, що важливу роль у формуванні регіонального продовольчого об’єднання відіграє також обласна рада, яка має можливість залучати фінансові ресурси для стимулювання та підтримки розвитку регіонального продовольчого комплексу. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого само­врядування з метою забезпечення реалізації функцій державного регулювання продовольчого комплексу та оптимізації співпраці із суб’єктами цього комплексу мають виступати учасниками об’єднання та залучатися до управ­ління ним. Вони мають стимулювати та підтримувати інститути інфра­структури ринку, які організують взаємовідносини між учасниками об’єднання та задовольняють їх інвестиційні потреби.
10. Отримані результати дослідження дають можливість сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання. Зокрема, доцільно вжити таких заходів щодо подальшого вдосконалення механізмів державного регулювання продовольчого комплексу Черкаської області та розвитку цього сектора економіки:
­ сприяти розвитку інтеграційних процесів і кооперуванню різних форм аграрних утворень;
­ ініціювати створення продовольчого об’єднання кластерного типу, у якому місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають стати активними учасниками та залучатися до управління ним;
­ удосконалити та розвивати ринкову інфраструктуру в продовольчому комплексі регіону та оптимізувати співпрацю її підрозділів із продовольчим об’єднанням;
­ створити Центр наукового забезпечення продовольчого виробництва області;
­ прискорити впровадження високоефективних технологій, формування ринків матеріальних ресурсів, капіталу, праці а також розвиток під­приємництва.
Подальші дослідження в предметній галузі мають здійснюватися з ураху­ванням одержаних результатів і сформульованих висновків. Це сприятиме вдоско­на­ленню існуючої системи державного регулювання розвитку регіонального продовольчого комплексу.

список використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. Роль государства и борьба с экономическими догмами // Экономист. 1998. №9. С. 34.
2. Агафонов М., Радченко В. Ринковий механізм мотивації до праці в сфері аграрного виробництва // Економіка України. 1998. № 3. С. 6674.
3. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку (19902000) / За ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем'яненка, М.Ф. Кропивка. К.: ІАЕ УААН, 1999. 335 с.
4. Акимова И.М. Промышленное производство: рыночная ориентация и стратегия развития. Х.: Бизнесинформ, 1998. 173с.
5. Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Ред. кол.: А.Г.Ахламов, З.В.Балабаєва, В.М.Князєв та ін. О.: ОРІДУ УАДУ, 2002. 326с.
6. Алымов А.И., Кочерга А.И. и др. Социальная инфраструктура: вопросы теории и практики. К.: Наук. думка, 1982. 121 с.
7. Амосов О.Ю. Формування продуктивної зайнятості сільського населення шляхом розвитку підприємництва та інтеграції його в міжнародний ринок. К.: Мінпраці України, 1997. 37 с.
8. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность / В.Б.Авер'янов, В.В. Цветков, Н.Р. Нижник и др. К.: Наук. думка, 1993. 165с.
9. Бажал Ю., Кілієвич О., Мертенс О. та ін. Ефективність державного управління / За заг. ред. І.Розпутенка. К.: К.І.С., 2002. 420 с.
10.Базилюк А. В., Бесєдін В. Ф., Волик В. Ф. та ін. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: У 5 т. / Наук.дослід. екон. інт; За ред. В.Ф.Бесєдіна. К., 1996. 422с.
11.БакуменкоВ.Д. Формування державноуправлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія / За ред.: В.М.Князєв, П.І.Надолішній, М.І.Мельник та ін . К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.

12.Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України: Стат. зб. К.: Держ. ком. статистики України, 2003. 65 с.
13.БалязинВ.Н. Профессор Александр Чаянов. М.:ВО "Агропромиздат", 1990. С.68.
14.Біленчук П.Д. та ін. Місцеве самоврядування в Україні. К.: Атіка, 2000. 304 с.
15.БодровВ.Г.,ЛеоненкоА.І.,КредисовП.М. Соціальне ринкове господарство / За ред. А.І.Кредисова. К.: Либідь, 1995. 126с.
16.Борщевський В.В., Янків М.Д. Регіональні аспекти реформування АПК // Регіон. економіка. 1997. № 2. С. 107111.
17.Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г. та ін. Регіональні АПК України. К.: Наук. думка, 1996. 262 с.
18.Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г., Мармуль Л.О. Регіональні агропромислові комплекси України: теорія і практика розвитку. К.: Наук. думка, 1996. 261 с.
19.Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Якушик І.Д. Природокористування в агропромисловому комплексі України (регіональний аспект). К.: РВПС України НАН України, 1998. 80 с.
20.БорщевськийП.П., ЧернюкЛ.Г., СмаглійО.Б. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості. К.: Наук. думка, 1994. 158с.
21.Бугуцький О.А., Орлатий М.К. Споживання матеріальних благ сільським населенням України // Україна: аспекти праці. 1996. № 6. С.2833.
22.Витрати і доходи домогосподарств України у 2003 році: Стат. зб. К.: Держ. ком. статистики України, 2004. 470с.
23.Вихонский О.С. Стратегическое управление. М.: Гардарики, 1999. 296с.
24.Власов B.I. Система державних програм підтримки фермерів США // Економіка АПК. 1995. № 2. С. 7981.
25.Воронин В.Г. Экономикоматематические методы в модели планирования и управления в пищевой промышленности. М.: Агропромиздат, 1986. 303с.
26.Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління. К.: Видво УАДУ, 2000. 156 с.
27.Воротін В. Державне регулювання інтеграційних процесів в Україні та його вплив на економічне зростання // Вісн. УАДУ. 2001. № 4. С. 174187.
28.Воспроизводство трудовых ресурсов /В.В.Оникиенко, А.А.Жук, В.Ф.Онищенко, М.В. Шаленко. К.: Наук. думка, 1984. С.178.
29.Гайдуцький П., Каракай Ю., Грамотнев В. та ін. Інвестиційний клімат в Україні. К.: Норадрук, 2002. 246 с.
30.Гайдуцький П., Юрчишин В. Досвід реформування сільського господарства у Східній Німеччині та можливості його використання в Україні // Економіка України. 1994. № 12. С. 39.
31.Гайдуцький П.І., Лобас М.Г. Відродження МТС (організація машиннотехнологічних станцій в ринкових умовах). К., 1997. 508 с.
32.Галушко В.П., Ковтун О.А. Ціноутворення і маркетинг в АПК розвинутих країн // Економіка АПК. 1995. № 9. С. 8993.
33. Гальчинський А.С. Україна: поступ у майбутнє. К.: Основи, 1999. 220 с.
34.ГладійМ.В. Використання виробничоресурсного потенціалу аграрного сектора економіки України: питання теорії, методології і практики. Л.: ІРД НАН України, 1998. 294 с.
35.Господарський механізм продовольчого комплексу в ринкових умовах: Зб. наук. пр. К.: Інт економіки НАНУ, 1997. 102 с.
36.ГрейК. Государственное регулирование сельскохозяйственного производства СССР и США: сравнительный анализ // Вестн. сельскохоз. науки. 1992. № 1. С. 5766.
37.ГубернаяГ.К., СкубенкоВ.П., ЧередникЛ.И., ТкаченкоА.П. Состояние экономики как основа сотрудничества государства и гражданина: опыт Украины. Донецк: ИЭП, 1998. 32с.
38.Губин Е.П. Действие экономических законов в условиях агропромышленной интеграции. М.: Мысль, 1980. 243 с.
39.Гурне Б. Державне управління / Пер. з фр. В.Шовкуна. К.: Основи, 1993. С. 1924.
40.Даниленко А.С. Розвиток підприємництва в АПК України: теоретикоприкладні аспекти. Л., 1997. 224 с.
41.Данилишин Б.М., Боженар В.Я., Лисецький А.С. Сільське господарство України: сучасний стан і перспективи розвитку. К.: РВПС, 1998. 26 с.
42.Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень: Проблеми теорії і практики. К.: Т-во Знання” України, 1999. 331с.
43. Демб А., Найбауер Ф. Корпоративне управління. К.: Основи, 1997. 302с.
44.Державна цінова підтримка сільського господарства в США і країнах Європи / За ред. О.М. Шпичака. К., 1995. 58 с.
45.Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України / В.М.Вакуленко, О.С.Ігнатенко, О.Ю.Лебединська та ін. К.: УАДУ, 2002. 112 с.
46.Державне управління: Словникдовідник / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України; Інт проблем держ. упр. та місцев. самоврядування; Зазаг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка К. : Видво УАДУ, 2002. 228с.
47.Державне управління: теорія і практика / Ред. В.Б.Авер'янов. К.: Юрінком Інтер, 1998. 431 с.
48.Долішній М.І., Даниленко А., Мицишин С. Інтегровані територіальні агропромислові комплекси: концептуальний аспект формування // Економіка України. 1997. № 4. С. 6167.
49.Долішній М.І.. Злупко С.М., Злупко Т.С.. Токарський Т.Б. Трудовий потенціал, зайнятість і ринок праці (теорія і практика). Л., 1997. 340 с.
50.Економічний аналіз: Навч. посіб. / За ред. М.Г.Чумаченка. К.: КНЕУ, 2001. 541 с.

51.Економічний розвиток і державна політика: Аграрна політика в сучасних умовах / За заг. ред. Ю.І.Єханурова, І.В.Розпутенка; Кол. авт.: Ю.М.Бажал, О.І. Кілієвич та ін. К.: К.І.С, 2001. 246 с.
52.Ефективність державного управління / Ю.Бажал, О.Кілієвич, О.Мертенс, В.Юрчишин та ін.; За ред. І.Розпутенка: Монографія. К.: К.І.С., 2002. 420 с.
53.Жаринов А.В. Научные основы организации агропромышленного производства / Отв. ред. A.M. Онищенко. К.: Наук. думка, 1990. 236 с.
54.ЗавадськийЙ.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК. К.: Вища шк., 1992. 367 с.
55.Закон про місцеве самоврядування в Україні: Наук.практ. коментар / В.І.Борденюк, Г.В.Виноградова та ін. К., 1999. 367 с.
56.Закон України про власність // Відом. Верховної Ради України. 1991. № 20. Ст. 523537.
57.Закон України про господарські товариства // Відом. Верховної Ради України. 1992. № 2. С. 323.
58.Закон України про державне прогнозування та розроблення програми економічного і соціального розвитку України // Орієнтир. 2000. 26 квіт. (№14), С.812.
59.Закон України про державну підтримку сільського господарства України // Відом. Верховної Ради України. 2004. № 49. Ст. 527
60.Закон України про колективне сільськогосподарське підприємство // Відом. Верховної Ради України. 1992. № 20. Ст. 570579.
61.Закон України про мінімальний споживчий бюджет // Відом. Верховної Ради України. 1991. № 42, Ст. 553.
62.Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верховної Ради України. 1999. №2021. С.190.
63.Закон України про місцеві державні адміністрації // Відом. Верховної Ради України. 1999. №2021. С.190.

64.Закон України про сільськогосподарську дорадчу діяльність // Відом. Верховної Ради України. 2004. №38. Ст. 470
65.Закон України про сільськогосподарську кооперацію // Відом. Верховної Ради України. 1997. № 39. Ст. 261
66.Закон України про стимулювання розвитку сільського господарства на період 20012004 років // Відом. Верховної Ради України. 2001. №11. Ст.52.
67.Збірник нормативних актів з питань реформування аграрного сектора економіки України. К.: УААН, 2000. 220 с.
68.Зіновчук В.В. Кооперативна ідея в сільському господарстві України і США. К.: Логос, 1996. 224 с.
69.Зубець М.В. Напрями економічного зростання агропромислового комплексу України. К.: Аграр. наука, 1999. 56 с.
70.Інституційна політика в Україні: Збірник / В.М.Геєць, М.Г.Чумаченко, В.І.Луговий та ін; Інт екон. прогнозування НАН України. К.: Ред.вид. група Центру оцінки політ. ризиків, 2000. 59 с.
71.Калінчик М.В. Наукові основи економічної адаптації сільського господарства до навколишнього середовища. К.: РВПСУ НАН України, 1997. 263 с.
72.КандибаА.Н. Внешнеэкономическая деятельность в агропромышленном комплексе. К.: Урожай, 1993. 224 с.
73.Капінус Є.В. Інтеграція в продовольчому комплексі України та її вплив на інвестиційні процеси // Упр. сучас. містом. 2004. № 1/13 (13). С.99105.
74.Капінус Є.В., Лебединська О.Ю. Методичні підходи до визначення пунктів розміщення переробних підприємств продовольчого комплексу України // Упр. сучас. містом. 2002. № 2,46(6). С. 1423.
75.КапінусЄ.В. Організація роботи голови районної державної адміністрації / За ред. В.М.Князева, Ю.П.Лебединського. К.: Видво РВПС України НАН України, 2003. С. 25-42.

76.КапінусЄ.В. Продовольча безпека держави як одна з передумов євроінтеграції // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.практ. конф./ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Видво НАДУ, 2003. С. 440442.
77.КапінусЄ.В. Продовольча проблема: Україна у світовому вимірі // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.практ. конф. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Видво УАДУ, 2002. С. 247248.
78.КапінусЄ.В. Реформування системи управління обласним продовольчим комплексом // Упр. сучас. містом. 2004. № 79(15). С.176182.
79.КапінусЄ.В. Стратегічне планування регіонального агропромислового комплексу // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. моногр: У 4 ч. Ч.1: Соціальноекономічні проблеми розвитку села / За ред. П.Т.Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. К.: ІАЕ, 2002. С. 249251.
80.Коваленко Ю.С. Аграрний ринок України: організація та управління. К.: ІАЕ УААН, 1998. 108 с.
81.КоломийчукB.C. Соціальноекономічний розвиток адміністративного регіону: теорія, методологія, практика. Т.: ТОВ "ТерноГраф", 1998. 318с.
82.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996р. // Відом. Верховної Ради України. 1996. №30. Ст.141.
83.Концептуальні основи аграрної політики України / Під. ред. А.С.Даниленка і П.Т. Саблука. К., 1997. 21 с.
84.Концепція економічної безпеки України / Кер. проекту В.М.Геєць. К.: Логос, 1999. 56 с.
85.Концепція реформування і розвитку агропромислового комплексу України. К.: ІАЕ НАНУ, 1999. 22 с.
86.Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: Монографія. К. : Видво УАДУ, 2002. 260с.

87.КорецькийМ.Х., ДаційО.І. Інноваційний процес в АПК і перспективи його розвитку / Дніпропетр. держ. аграр. унт; Гуманіст. унт "Запоріз. інт держ. та муніцип. упр.". Д.: Наука і освіта, 2001. 143с.
88.КостиркоІ.Г. Ринкові трансформації форм і структур агропромислового виробництва: Теорія і практика / Інт економіки НАН України. К., 1995. 144 с.
89. Краткий экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. 2-е изд. доп. и перераб. М.: 2002. 1088 с.
90.КрисальнийО.В. Теоретичні аспекти переходу аграрного сектора економіки України до ринку // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті. К.: ІАЕ УААН, 2001. 638 с.
91.Крисанов Д.Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізми реалізації. К.: Інт економіки НАН України, 1998. 235 с.
92.Кропивко М.Ф. Інформаційне забезпечення агропромислового виробництва України в ринкових умовах. К., 1996. 159 с.
93.ЛукіновІ., ГерасимчукМ., КоломійцевВ. та ін. Концепція інвестиційної політики України. К.: Ін-т економіки НАН України, 1997. 84с.
94.ЛукіновІ.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). К.: Інт економіки НАН України, 1997. 455 с.
95.Лупенко Ю.О. Акціонерні товариства в АПК. К.: ІАЕ НАНУ, 1997. 185 с.
96.Макаренко П.М., Криворучко В.І., Кириленко І.Г., Корецький М.Х. Агробізнес в овочепродуктовому підкомплексі України: Монографія. К.: Нива, 1997. 138с.
97.МалиновськийВ.Я. Державне управління: Навч. посіб. Луцьк, 2000. 558с.
98.МарченкоВ.М., ФеддуловаІ.В., СичевськийМ.П. Організація, планування та управління виробництвом на підприємствах м'ясної промисловості. К.: УДУХТ, 2000. 40с.
99.МарченкоВ.М., ФедуловаІ.В. Міжнародні економічні відносини і світова економіка. К.: УДУХТ, 1998. 20 с.
100. МарченкоМ.В., КириченкоО.М., ТюхаІ.В. Організація міжнародних кредитних розрахунків. К.: НУХТ, 2005. 48 с.
101. Махненко М.М. Матеріальне стимулювання ефективності сільськогосподарського виробництва. К.: ІАЕ УААН, 1996. 188 с.
102. Мерзляк А. Рівень розвитку ринкових відносин та комерційної інфраструктури чинники інвестиційної привабливості регіону // Вісн. УАДУ. 2000. № 3. С. 181184.
103. МессельВеселяк В.Я. Реформування аграрного виробництва / ІАЕ УААН. К., 1999. 272 с.
104. Механізм біржової торгівлі продукцією АПК / Під. ред. О.М.Шпичака. К., 1995. 86 с.
105. МихасюкІ.Р., КрупкаМ.Г., ЗалогаЗ.М. Аграрна реформа і формування підприємницьких структур. Л.: Укр. технології, 1998. 26с.
106. Могильний О.М. Регуляторна політика держави в умовах глобалізації агропродовольчої системи // Розвиток ринкових відносин в АПК України: Зб.наук. пр. / Редкол.: В.Д.Слюсар та ін. К.: ІЕ НАНУ, 2000. С.3144.
107. МогильнийО.М. Реструктуризація колективних сільсько­господарських підприємств шлях до багатоукладної ринкової економіки // Економіка України. 2001. № 3. С. 5965.
108. Молдаван Л.В., Онищенко О.М., Пасхавер Б.Й. Деякі питання реалізації аграрної політики. К.: Інт економіки НАН України, 2001. 47 с.
109. Мордвінов О.Г. Природокористування в аграрній сфері перехідної економіки України. Ніжин: НДПУ, 2000. 188 с.
110. Мордвінов О.Г. Управління аграрним природокористуванням в умовах ринкової трансформації: Монографія. К.: Видво УАДУ, 2000. 344 с.
111. Мостовий Г.I. Ринок продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини: Монографія. К.: Видво УАДУ, 1997. 242 с.
112. МочернийС.В. Основи економічних знань. К.: Академія, 2000. 304с.
113. Мунтіян В.І. Економічна безпека України: Монографія. К.: КВІЦ, 1999. 464 с.
114. Народне господарство України за 2000 рік: Стат. щоріч. К., 2001.
115. НижникН.Р., МашковО.А..Системний підхід в організації державного управління. К.: Видво УАДУ, 1998. 159 с.
116. Огінський A.M. Національна система сільського господарства: вступ до соціальної теорії і практики державного управління. К.: ІАВ, 1999. 365с.
117. Онищенко О., Юрчишин В. Аграрна реформа: деякі підсумки і проблеми розвитку // Еко­номіка АПК. 1996. № 2. С. 2028.
118. Онищенко О., Юрчишин В. Концептуальні основи аграрної політики суверенної України // Економіка АПК. 1992. № 5. С. 1532.
119. Онищенко О., Юрчишин В. Формування підприємницьких структур в аграрній сфері України // Регіон. економіка. 1997. № 4. С. 818.
120. Онищенко О.М. Особливості сучасних земельних відносин в Україні // Економіка України. 2001. № 1. С. 5662.
121. Оніщук М., Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в України. К.: Освіта і культура, 1998. 56 с.
122. Організаційноекономічні проблеми розвитку АПК.: В 4 ч. Ч. 4: Ціноутворення, інфраструктура аграрного ринку та виробничий потенціал в АПК / За ред. П.Т. Саблука; Редкол.: О.М. Шпичак, С.Р. Камілова, Р.Я.Демченко та ін. К.: Ін-т аграр. економіки, 2001. 246 с.
123. Основні фінансові показники підприємств різних форм власності за окремими видами діяльності за 2003 р. К.: Держкомстат, 2004. Ч.1. 454 с.
124. Пасхавер Б. Аграрне ціноутворення в умовах кризи // Економіка України. 1999. № 7. С. 6776.
125. Пасхавер Б. Цінова ситуація і цінова політика в агросфері // Економіка України. 2001. № 1. С. 5866.
126. Питання Міністерства аграрної політики: Указ Президента України від 7лип. 2000 р. № 772 // Офіц. вісн. України. 2000. № 23. Ст.933.

127. Підприємництво в аграрній сфері економіки / За ред. П.Т. Саблука, М.Й. Маліка. К.: ІАЕ, 1998. 514с.
128. Подоленко М. Державний контракт та його роль у реформуванні аграрних відносин // Економіка АПК. 1995. № 3. С. 1517.
129.