ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ВОЙНА ГАЛИНА ГЕОРГІЇВНА

УДК 351.851

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Іваницька Ольга Михайлівна,
доктор наук з державного управління,
доцент

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ВИЩОЇ ОСВІТИ 9
1.1. Теоретичні основи дослідження сутності ринку послуг вищої освіти 9
1.2. Ринок послуг вищої освіти як об’єкт державної політики 41
1.3. Стратегічне управління діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг 51
Висновки до розділу 1 77
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 81
2.1. Регулювання діяльності вищих навчальних закладів України на ринку освітніх послуг 81
2.2. Аналіз економічного механізму взаємодії ринку освітніх послуг вищої освіти та ринку праці 94
2.3. Розвиток ринку послуг вищої освіти в умовах формування єдиного освітнього простору 116
Висновки до розділу 2 131
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РИНКУ ПОСЛУГ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 135
3.1. Підвищення якості регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти як економічної системи 135
3.2. Пріоритетні напрями вдосконалення регулювання ринку освітніх послуг вищих навчальних закладів 144
3.3. Розробка схеми підтримки прийняття рішень по управлінню структурою пропозиції освітніх послуг вищих навчальних закладів 168
Висновки до розділу 3 193
ВИСНОВКИ 197
ДОДАТКИ 203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 208

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний стан конкурентоспроможності України визначається не стільки обсягом природних і виробничих ресурсів, а, насамперед, інтелектуальним потенціалом та здатністю генерувати нові знання. З розвитком глобалізаційних процесів посилюється роль чинника знань, що стають в сучасних умовах товаром. Формування комерційних відносин у сфері освіти та мережі приватних навчальних закладів сприяло становленню ринку освітніх послуг, як системи товарно-грошових відносин, що складаються між суб'єктами освітнього процесу для досягнення визначеної мети, на принципах підприємництва та законах товарного виробництва.
Новий етап економічного та соціального розвитку в Україні характеризується тенденцією постійних децентралізованих змін у системі вищої освіти. Розвитку вищої освіти в Україні окрім скорочення мережі вищих навчальних закладів протистоїть проблема їх різного підпорядкування. Останні призводять до виникнення подвійності стандартів, в тому числі й стандартів якості освітніх послуг. Поряд із тенденцією зниження рівня освіченості населення в Україні невпинно зростає частка населення, яка отримала неповну, базову або повну вищу освіту, та вже перенасичує сучасний ринок праці. Причиною цього є невідповідність масштабів і структури підготовки кадрів реальній потребі у них.
Проблемам розвитку ринку освітніх послуг, сучасним засадам державного управління та напрямам вдосконалення системи освіти в сучасних умовах присвячено праці В.Г. Кременя, В.І. Куценко, Г.С. Лопушняк, М.А. Мартинюк, І.Ю. Ходикіної. Проблемам наближення вищих навчальних закладів України до світових стандартів якості освітніх послуг присвячені праці В.П. Андрущенка, В.Д. Базилевича, Т.М. Боголіб, Л.В. Губерського, М.З. Згуровського, В.І. Лугового. Ґрунтовне дослідження методологічних аспектів державного управління розвитком вищих навчальних закладів міститься у працях вітчизняних і закордонних вчених, а саме: В.П. Андрущенка, А.М. Алексюка, В.Д. Бакуменка, В.І. Бондаря, Т.В. Іванової, М.Х. Корецького, Н.Р. Нижник, О.С. Поважного, Н.Г. Протасової, О.М. Руденко, М.І. Шкіля (Україна), І.Г. Акперова, М.Б. Алексєєва, Н.Н. Пахомова (Росія), Б. Вульфсона (Франція), Д. Бока, Дж. Ріггса, П. Селдина (США), М. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі (Англія), Д. Солтиса (Канада).
Однак, при всій важливості проведених досліджень, нині в наукових колах не має одностайної думки щодо визначення наукових засад державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти. В роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, як правило, розкриваються загальні проблеми розвитку ринку вищої освіти, не враховуються особливості його формування в Україні. Напрямами подальших наукових досліджень залишаються розробка системи кадрового забезпечення, підвищення якості освітніх послуг та удосконалення структури пропозиції послуг вищої освіти. Необхідність теоретичного, методологічного та практичного вирішення окреслених питань зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методичних засад застосування механізмів державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні.
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні.
Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:
- проаналізувати сучасний науковий доробок щодо державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти;
- визначити об’єкт дослідження науки державного управління щодо ринку послуг вищої освіти, надати визначення останнього;
- проаналізувати систему регулювання діяльності вищих навчальних закладів України на ринку освітніх послуг та оцінити стан її економічної складової;
- виявити основні переваги і недоліки впливу Болонського процесу на управління вищою освітою;
- запропонувати новації в організаційно-економічний механізм та механізм стратегічного планування державної системи вищої освіти;
- визначити базові методи механізму державного регулювання ринку послуг вищої освіти та принципи побудови нової моделі управління системою вищої освіти;
- запропонувати науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні.
Об’єктом дослідження є державне управління освітньою галуззю.
Предметом дослідження є державне регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові і спеціальні методи досліджень, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний – для аналізу сучасного стану державної політики в умовах інтеграції вищої освіти України в міжнародний освітній простір; методи аналізу і синтезу – для дослідження системи державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні; розрахунково-конструктивний – з метою вдосконалення механізму державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти; експериментальний – для апробації системи концептуальних положень і заходів стратегії управління розвитком ринку послуг вищої освіти в Україні; порівняльного аналізу – для зіставлення ефективних форм і механізмів державної підтримки системи освіти України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуального наукового завдання в галузі державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень та напрямів удосконалення механізмів державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні.
Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні положення:
удосконалено:
- методологічний підхід до побудови системи стратегічного управління діяльністю вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг на основі комплексного аналізу зовнішнього середовища, який проводиться на підставі інтерпретаційних моделей факторів і змінних зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу, аналізу внутрішнього середовища та вироблення концепції стратегічного менеджменту;
- механізм державного регулювання ринку послуг вищої освіти шляхом застосування правових, адміністративних та економічних методів прямого та індикативного державного регулювання в їх єдності та взаємозв’язку;
- формування системи інформаційного доступу громадян до вищої освіти шляхом доповнення її моделлю моніторингу, на основі якої отримується інформація, що допомагає вибудовувати адекватну суспільним потребам та інтересам стратегію економічної підтримки доступу громадян до вищої освіти;
дістали подальшого розвитку:
- система принципів побудови нової моделі управління системою вищої освіти шляхом її доповнення принципами: орієнтації на інтегральні цілі розвитку українського суспільства загалом; відтворення ресурсів системи вищої освіти на основі гарантування соціальної та економічної справедливості їх розподілу та ефективного застосування; інноваційності; прозорості цілей і засобів освітньої політики; інформаційності; раціональності; комунікативності; здатності швидко перебудовуватися і реорганізовуватися;
- понятійно-категорійний апарат галузі науки «Державне управління» шляхом уточнення змісту низки понять, а саме: поняття послуг вищої освіти, що задовольняються суспільною працею, та відносин, в які вступають держава і її населення, як об’єктів державного управління в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання таких послуг; поняття “ринок послуг вищої освіти” як соціально-економічна система, основними складовими якої є сукупність виробників послуг вищої освіти (професорсько-викладацький склад освітніх установ вищої освіти), сукупність споживачів послуг вищої освіти (держава, суспільство, індивіди), а також зв'язків між ними, які надають цій сукупності нові властивості, відсутні у її елементів;
- підхід до функціонування організаційно-економічного механізму вищої освіти шляхом переходу від принципів жорстко стандартизованої державної системи організації освіти до диверсифікованої й гнучкої, що поєднують державну підтримку з приватною ініціативою, а саме: створення і пропозиція освітніх послуг в умовах вільної конкуренції; дотримання соціальних гарантій для малозабезпечених верств населення; задоволення поточних і майбутніх освітніх потреб особистості, організацій і суспільства в цілому.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть слугувати науковою основою для розроблення загальнодержавної стратегії державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти України з метою забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Пропозиції автора використані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в процесі вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні (дов. № 04-78/285 від 08.09.2010 р.). Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти використані рекомендації автора щодо реформування сучасної мережі освітніх закладів (довідка від 21.05.2011 р. № 07-12/19-231).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні таких дисциплін: “Державне регулювання економіки”, “Місцеве самоврядування” (дов. № 3/331 від 15.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, яке відображає авторський підхід до розв’язання завдання удосконалення державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні. Наукові результати, які виносяться на захист, одержані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009), “Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2009), “Ольвійський форум: стратегії України в геополітичному просторі” (м. Миколаїв, 2011), “Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (м. Ірпінь, 2011).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, з них 5 статей – у фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій – 3,8 обл.вид.арк.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 227 стор., у т.ч. 13 рисунків на 9 стор., 11 таблиць на 8 стор. Список використаних джерел з 200 найменувань викладено на 19 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні положення та напрями вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій стосовно удосконалення механізмів державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні. Отримані результати дослідження дають змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, які мають наукове й практичне значення.
1. Проаналізовано сучасний науковий доробок щодо державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти. Встановлено, що в працях науковців висвітлено основні тенденції та перспективи розвитку вищої освіти в Україні в умовах ринкової трансформації суспільства. Проте, доведено, що на сьогодні недостатньо досліджено теоретичні аспекти державного регулювання ринку послуг вищої освіти. Встановлено, що, незважаючи на те, що у сфері освіти працює значна частина зайнятого населення і що система освіти відіграє все більшу роль у суспільному відтворенні, ще й досі практично немає єдиної думки щодо механізму включення ринку послуг вищої освіти у науку державного управління.
З’ясовано, що на сьогодні в Україні ще не досягнуто європейського рівня якості та доступності освіти. Вітчизняна освіта не повною мірою спрямована на утвердження національної ідеї та патріотизму і, поки що, не відповідає вимогам формування громадянського суспільства, демократизації, відкритості та прозорості. Знижується престиж педагогічної і наукової праці, відбувається відплив перспективної творчої молоді в інші галузі економіки та за межі України, має місце процес старіння педагогічних і науково-педагогічних кадрів. Визначено, що державна освітня політика має конкретизуватися в пріоритетах державного регулювання ринку послуг вищої освіти.
2. Встановлено, що наука державного управління вивчає не зміст послуг вищої освіти, а відносини, в які вступають держава та її населення в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання таких послуг. Уточнено сутність поняття “ринок послуг вищої освіти”, що розглядається як соціально-економічна система, основними складовими якої є сукупність виробників послуг вищої освіти (професорсько-викладацький склад освітніх установ вищої освіти), сукупність споживачів послуг вищої освіти (держава, суспільство, індивіди), а також зв'язків між ними, які надають цій сукупності нові властивості, відсутні у її елементів.
Визначено, що в державній політиці послуги освіти мають розглядатися як в процесі передачі, так і в процесі отримання інформації, а також її освоєння, тобто з позицій їхнього виробника і споживача.
3. Проаналізовано систему регулювання діяльності вищих навчальних закладів України на ринку освітніх послуг та оцінено стан її економічної складової. Встановлено, що обмежене фінансування освіти і науки з державного та місцевих бюджетів призвело до погіршення стану матеріально-технічної бази навчальних закладів та їх соціальної інфраструктури, що гальмує впровадження сучасних інноваційних технологій і засобів навчання. Надано оцінку економічному механізму взаємодії ринку освітніх послуг вищої освіти та ринку праці. Встановлено, що попит на різних сегментах ринку праці визначається факторами мікрорівня, пов'язаними з продуктивністю найманих працівників і попитом на товари, вироблені ними, так і чинниками макрорівня, пов'язаними з динамікою ефективного попиту. Визначено специфічні нецінові детермінанти, що впливають на попит та пропозицію освітніх послуг, а саме: ступінь альтернативності, яка виступає деяким похідним фактором від нецінових детермінант пропозиції на товарному ринку (технології і ціни на ресурси). Збільшення впливу інформаційних технологій на функціонування ринкових механізмів поступово переносить частину освітніх послуг у віртуальне середовище (дистанційне навчання). Це приводить до появи нових послуг (комп'ютерні курси, навчання роботі в мережі Інтернет), тобто пропозиція змінюється під впливом детермінанти “рівень інформатизації”.
4. Виявлено основні переваги і недоліки впливу Болонського процесу на управління вищою освітою. Основними перевагами участі української вищої освіти в цьому процесі є: підвищення якості та рівня освіти і науки; підвищення конкурентоспроможності української системи освіти, вузів та випускників; нарощування експорту українських послуг освіти; створення системи взаємного визнання документів про освіту, курсів, модулів; підвищення конкурентоспроможності випускників на ринку праці; підвищення академічної мобільності випускників, забезпечення порівнянності принципів, процедур та критеріїв систем контролю якості; інтенсифікація академічної мобільності, створення єдиного освітнього інформаційного простору і визнання дипломів українських вузів. Основними недоліками участі української вищої освіти в болонському процесі є: втрата специфіки і, як наслідок, конкурентних переваг української вищої освіти; відтік фахівців з України; складність впровадження основних компонентів цього процесу; труднощі подолання мовного, організаційного, інформаційного, ресурсного, нормативного, змістовного бар'єрів; монополізація українського ринку послуг освіти західними вищими навчальними закладами і ринками внаслідок не конкурентоспроможності системи освіти України.
5. Запропоновано новації в організаційно-економічний механізм та механізм стратегічного планування державної системи вищої освіти. Зокрема, удосконалено підхід до функціонування організаційно-економічного механізму вищої освіти шляхом переходу від принципів жорстко стандартизованої державної системи організації освіти до диверсифікованої й гнучкої. Він має поєднувати державну підтримку з приватною ініціативою, відкривати для студентів простір вибору навчальних закладів, форм і методів освіти, освітніх програм; сприяти створенню і пропозиції освітніх послуг в умовах вільної конкуренції, дотриманню соціальних гарантій для малозабезпечених верств населення, задоволенню поточних і майбутніх освітніх потреб особистості, організацій і суспільства в цілому.
Розвинуто методологічний підхід до побудови системи стратегічного управління діяльністю вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг на основі комплексного аналізу зовнішнього середовища, який слід проводити на підставі інтерпретаційних моделей факторів і змінних зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу та аналізу внутрішнього середовища і вироблення концепції стратегічного менеджменту. Визначено, що ключове значення для дослідження стратегічного управління системою вищої освіти має лише невелика кількість доктрин, ідей та моделей з числа тих, що знайшли відображення в численних теоріях стратегічного менеджменту. Найбільш важливим для вивчення стратегій у галузі освіти є мережевий підхід з його ідеєю усунення системної ієрархії та модель відкритої системи. Його використання створює основу для глибокого аналізу стратегічного управління системою вищої освіти і пошуку шляхів його подальшого вдосконалення.
6. Визначено базові методи механізму прямого та індикативного державного регулювання ринку послуг вищої освіти. Методи прямого державного регулювання безпосередньо впливають на систему, а індикативні методи державного регулювання припускають непряме державне регулювання через формування та реалізацію макроекономічної політики. В якості вдосконалення економічних методів державного регулювання рекомендовано ввести систему кредитування на освітні цілі, яка заснована на інституті поруки з боку держави і майбутніх роботодавців, пільгових фіксованих процентних ставок за кредитом і відстрочки виплат по кредиту для позичальників на період закінчення навчання. Індикативні методи державного регулювання ринку послуг вищої освіти мають забезпечити опосередковане регулювання ринку праці, сприяти зміцненню взаємодії ринку праці та ринку послуг вищої освіти, розвитку взаємин роботодавців і вищих навчальних закладів, заохоченню підприємств. Вплив на розвиток ринку послуг вищої освіти має здійснюватися через стимулювання державного сукупного попиту.
Визначено принципи побудови нової моделі управління системою вищої освіти, а саме: орієнтація на інтегральні цілі розвитку українського суспільства в цілому; відтворення ресурсів системи вищої освіти, що гарантують соціальну та економічну справедливість їх розподілу та ефективного застосування; інноваційність; прозорість цілей і засобів освітньої політики; інформаційність; раціональність; комунікативність; здатність швидко перебудовуватися і реорганізовуватися.
7. З метою вдосконалення системи державного регулювання розвитку ринку послуг вищої освіти в Україні запропоновано такі науково-практичні рекомендації:
- реформувати сучасну мережу освітніх закладів з тим, щоб вона відповідала потребам економіки регіонів, інтеграції освіти і науки та інноваційним технологіям навчання; привести кількість і структуру вищих навчальних закладів у відповідність потребам ринку праці та світовому освітньому простору;
- запровадити принцип фінансування вищої освіти в залежності від досягнутого результату освітніх закладів за якісними та кількісними показниками їх діяльності;
- своєчасно контролювати та координувати освітню політику з урахуванням ринкових, економічних та культурно-історичних регіональних особливостей;
- продовжити розширювати систему навчальних науково-виробничих комплексів на базі об'єднання освітніх закладів та підприємницьких структур;
- удосконалити систему інформаційного доступу громадян до ресурсів системи вищої освіти України шляхом створення в складі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України спеціальної служби зі специфічними функціями та відповідальністю за успішне проведення моніторингу. Служба моніторингу доступу громадян до вищої освіти має безпосередньо контактувати з вищими навчальними закладами і надавати їм методичну допомогу, пов'язану з наданням інформації. Запропонована в дисертаційній роботі модель технології моніторингу доступу громадян до вищої освіти дозволяє отримати інформацію, яка допомагає вибудовувати адекватну суспільним потребам та інтересам стратегію економічної підтримки доступу громадян до вищої освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми реформування державного управління: матер. щорічної наук.-практ. конф. наук.-пед. персоналу, слухачів, аспірантів, докторантів Академії, 29 трав. 1997 р. / за ред. В. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 312 с.
2. Александров В. Освітня послуга: суть та моделі якості / В. Александров // Освіта і управління. – 2006. – №1 (9). – С. 156–164.
3. Алексеева М.Б. Экономика, организация и планирование деятельности образовательных учреждений на основе многокритериального подхода / Алексеева М.Б., Царев В.В., Раковщик Л.С. – СПб.: Нестор, 1999. – 371 с.
4. Альтбах Ф. Модели развития высшего образования в предверии 2000 р. / Ф. Альтбах // Перспективы: вопр. образования. – 1991. – № 2. – С. 40–58.
5. Амосов О.Ю. Перетворення механізмів державного регулювання економічного розвитку / Амосов О.Ю. // Державне управління та місцеве самоврядування: [зб. наук. пр.]: у 2-х ч. / за заг. ред. Г.І. Мостового, Г.С. Одинцової. – Х.: ХарРІ НАДУ, 2001. – Вип. 2. – С. 10–16.
6. Андрущенко В. Два погляди на проблему розвитку освіти України у ХХІ столітті: офіційний та опозиційний / Андрущенко В. // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – К., 2001. – С. 345-389.
7. Андрущенко В.П. Правове поле навчання / В.П. Андрущенко // Влада і політика. – 2000. – 21 березня. – С. 3–5.
8. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 231 с.
9. Антошкіна Л.І. Економіка вищої освіти: тенденції та перспективи реформування / Антошкіна Л.І. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2005. – 368 с.
10. Апопій В.В. Комерційна діяльність на ринку товарів і послуг / [Апопій В.В., Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Антонюк Я.М., Балабан П.Ю., Дудла А.А., Рудницький С.І., Хом’як Ю.М.] (за ред. проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я.А.). – Львів: вид-во ЛКА, 2001. – с. 249.
11. Астахова В. Як ся маєш, приватний ВНЗ? (Роздуми ректора зі стажем) / В. Астахова // Вища освіта України. – 2004. – №1.– С. 55–60.
12. Батченко Л.В. Менеджмент в образовании / Батченко Л.В., Гамаюнов В.Г., Поважный С.Ф. – Харьков, Основа, 1998. – 598 с.
13. Бєляков О.О. Нові тенденції у вищій освіті О.О. Бєляков // Проблеми освіти: [наук.-метод. зб.]. – Вип. 24. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2001. – С. 3– 14.
14. Болюбаш Я.Я. Освіта в країнах Заходу / Болюбаш Я.Я., Пуховська Л.П. // Рідна шк. – 1994. – № 9. – С. 51–57.
15. Боголіб Т.М. Оперативне фінансове управління вищим закладом освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2004 .– №6. – С. 46–52.
16. Боголіб Т.М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2005. –№2. – С. 106–113.
17. Бесчастний В. М. Бесчастний В.М. Створення нової нормативно-правової бази державного управління вищою освітою / В.М. Бесчастний // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – X.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. – Вип. 2(25). – С.179-187.
18. Бесчастний В. М. Реформування системи підготовки кадрів вищої освіти України / В.М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». Вип. 1(7). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2009. – С. 24-29.
19. Бесчастний В. М. Державне управління структурною перебудовою вищої освіти в Україні / В.М. Бесчастний // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – X. : Вид–во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. – № 3. – С. 14–22.
20. Бесчастний В. М. Засади державного регулювання навчання з використанням зарубіжного досвіду / В.М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління / за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К. : Видавничо–поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. – С. 18–24. – (Серія «Управління»: вип. 4 (6): Державне управління та місцеве самоврядування).
21. Быстряков И.К. Современные проблемы управления развитием переходных обществ: теоретико-методологическое эссе / И.К. Быстряков // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): наук. журнал / голов. ред. О.П. Степанов. – К.: НАУ, 2004. – Вип. 3-4. – С. 43–79.
22. Вакарчук І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи / І. Вакарчук // Вища школа. – 2008. – №3. – С. 3–18.
23. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід / Ю.В. Васьков. – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.
24. Ващенко Л.М. Школа зарубіжжя: шляхом реформ / Ващенко Л.М., Жебровський Б.М. – К., 1999. – 158 c.
25. Вища освіта України і Болонський процес: навчальний посібник / [М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І. Бабин]; за ред. В.Г.Кременя. – К.: Освіта, 2004. – 384 с.
26. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи: матеріали до підсумкової колегії МОН України (21 березня 2008 р.) // Освіта України (спецвипуск). – 2008. – №21-22 (905). – C. 1–23.
27. Вікторов В. Нові моделі управління освітою / В. Вікторов // Вища освіта України. – 2005. – №2. – С. 66–71.
28. Война Г.Г. Державне управління освітою в умовах економічної та освітньої глобалізації / Г.Г. Война // Економіка та держава. – 2008. – № 2. – С. 100–103.
29. Война Г.Г. Розвиток недержавних ВНЗ як фактор формування конкурентного середовища в освіті / Г.Г. Война // Наукові праці, 2011. – № 147(159). – С. 144–148. – (Серія “Державне управління”).
30. Война Г.Г. Державне регулювання ринку освітніх послуг / Г.Г. Война // Науковий вісник Академії муніципального управління / за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К. : Видавничо–поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2011. – С. 305–313. – (Серія «Управління»: вип. 3(11): Державне управління та місцеве самоврядування).
31. Война Г.Г. Аналіз відповідності законодавства України в галузях освіти і науки [Електронний ресурс] / Г.Г. Война // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2011. – №5. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
32. Война Г.Г. Моніторинг та використання зарубіжного досвіду в галузі освіти регіонами / Г.Г. Война // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 2(8). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2009. – С. 44–54.
33. Война Г.Г. Ефективність державного управління національною системою освіти / Г.Г. Война // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: міжнар. наук.-практ. конф., 20 берез. 2009 р.: матер. допов.: 3 ч., Ч.3. − К.: РВПС України НАН України, 2009. − С. 131133.
34. Война Г.Г. Оцінювання діяльності і розвитку навчальних закладів відповідно до реформи вищої освіти / Г.Г. Война // Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів: Міжнар. наук.-практ. конф., 10-20 берез. 2009 р.: тези доп.: 2 т.; Т. 1. – Дніпропетровськ, ДДФА, 2009. – С. 13–14.
35. Война Г.Г. Виховання як цілеспрямований процес соціалізації особистості в єдиному освітньому процесі держави / Г.Г. Война // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти: IX Ірпінський міжнар. наук.-педагог. читань: зб. статей: 2 ч., Ч. 1. – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2011. – С. 194–200.
36. Война Г.Г. Особливості розвитку вищої освіти в умовах комерціалізації та активізації підприємництва в освіті / Г.Г. Война // міжнар. наук.-практ. конф. „Ольвійський форум–2011: стратегії України в геополітичному просторі”, 8-12 черв., 2011 р. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – Т. 6. – С. 25–27.
37. Волович В. Болонський процес і нова парадигма освіти в Україні / В. Волович // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. – № 4. – С.189–199.
38. Воронько О. Маркетинг на ринку освітніх послуг: поняття та сутність освітньої послуги / Воронько О. // Вища школа. – 2006. – №5–6. – С. 84–88.
39. Вульфсон Б.Л. Последипломное образование в развитых странах / Б.Л. Вульфсон // Педагогика. – 1993. – № 3. – С. 63–72.
40. Гальперіна В. Деякі питання дослідження державної освітньої політики / В. Гальперіна // Вища освіта України. – 2002.– №4. – С. 70–75.
41. Гамаюнов В.Г. Эффективность дидактических систем управления / В.Г. Гамаюнов. – Донецьк: ДонДАУ, 2001. – С. 109 –113. – (Серія “Державне управління”.– Том ІІ, вип.7).
42. Голубченко О. До проблеми оновлення стандартів вищої освіти в контексті Болонських реформ / О. Голубченко, Т. Морозова // Вища школа. – 2006. – №5-6. – С. 10–18.
43. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
44. Горбань О.М. Економіко-математична модель визначення собівартості навчання студентів у вищому навчальному закладі / Горбань О.М., Бахрушин В.Є., Огаренко В.М. / Держава та регіони. – 2004. – № 4. – С. 68–71. – (Серія: Економіка та підприємництво).
45. Грішнова О. Освіта – головний чинник економічного і соціального розвитку України / Грішнова О., Заклекта О. // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2003. – №5-2. – С. 17.
46. Грішнова О. Розвиток вищої освіти в Україні: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення / О. Грішнова // Вища школа. – 2001. – № 2-3. – С. 22–33.
47. Гуляєва Н.М. Вища європейська освіта в Україні / Н.М. Гуляєва // Освіта України. – 2002. – № 3. – С. 12.
48. Гуревич Р. Наступність цілей і змісту навчання / Р. Гуревич // Професійно-технічна освіта. – 2002. – № 2. – С. 10–14.
49. Данилишин Б. Ринок освітніх послуг: основні тенденції та шляхи модернізації / Б. Данилишин, В. Куценко // Україна: аспекти праці. – 2005. – №8. – С. 28–34.
50. Даниленко Л.І. Управління загальноосвітнім навчальним закладом як відкритою соціально-педагогічною системою / Л.І. Даниленко // зб. наук. пр. УАДУ. – К., 2000. – Вип. 2., ч. 4. – С. 312–315.
51. Дарійчук Л. Система освіти в Україні: реформування чи оновлення? / Л. Дарійчук // Вища школа. 2004. – № 1. – С. 29–40.
52. Дарманський М.М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні / М.М. Дарманський. – Хмельницький: [без вид.], 1997. – 384 с.
53. Державне управління і менеджмент: навч. посіб. у табл. і схемах. / [Г.С. Одинцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.]. – Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
54. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. / Дідківська Л.І., Головко Л.С. – К.: Знання-Прес, 2002. – 214 с.
55. Друкер П. Практика менеджмента / Друкер П.; пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 398 с.
56. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу / Г.А. Дмитренко. – К.: ІЗМН, 1998. – 264 с.
57. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент у системі освіти: навч. посіб. / Г.А. Дмитренко. – К.: МАУП, 1999. – 176 с.
58. Добрянський І. Сучасні тенденції розвитку вищої школи: соціокультурний, регіональний та особистісний аспекти / І. Добрянський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 22–28.
59. Дубровка О. Маркетинг в державному управлінні вищою освітою України / О. Дубровка // Вісник Національної академії державного управління. – 2003. – №4. – С. 49–50.
60. Економічний вимір конкурентоспроможності вищої освіти: монографія / [Верхоглядова Н.І., Чередніченко О.М., Венгєрова В.Ю., Іванникова Н.А.]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – 172 с.
61. Економічна енциклопедія: 3 т., Т.2. / гол. ред. Б.Д. Гаврилишин. – К.: Академія, 2000. – 848 с.
62. Економічна енциклопедія: 3 т., Т.3 / гол. ред. Б.Д. Гаврилишин. – К.: Академія, 2000. – 952 с.
63. Євтушенко В. Маркетинг освітніх послуг у системі вищої освіти України / Євтушенко В., Бутенко Н. // Вища освіта України. – 2004. – №3 – С. 49–55.
64. Єльникова Г.В. Новий погляд на управління освітою / Г.В. Єльникова // Імідж сучасного педагога. – 2000. – № 3-4 (14-15). – С. 28–29.
65. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / Журавський В.С., Згуровський М.З. – К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2003. – С. 17–28.
66. Зайчук В. Нормативно-правове забезпечення освіти в Україні / В. Зайчук // Вища школа. – 2002. – № 2-3. – С. 3–19.
67. Зайчук В. Шляхи оновлення системи професійно-технічної освіти України / В. Зайчук // Професійно-технічна освіта. – 2002. – №1. – С. 2–5.
68. Закон “Про внесення змін до частини першої статті 12 Закону України “Про освіту” від 14 жовт. 1998 р. № 178-ХІV // Голос України. – 1998. – 3 листоп.
69. Закон України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року №2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – С. 134.
70. Закон України "Про пріоритетні напрямки інноваційного розвитку України" // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – С. 93.
71. Закон України “Про загальну середню освіту” // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 1999. – № 15. – С. 6–31.
72. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977 – ХІІ. Збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень 2006. – С. 100-114.
73. Закон України “Про освіту” (від 23 травня 1991 р.) // Закони України: Офіц. вид. в 16 т. – К., 1997. – Т.1. – С. 191–201.
74. Закон України “Про професійно-технічну освіту” // Закони України.– Т.15. – К., 1999.
75. Закон України про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 167.
76. Калашнікова С.А. Державна політика в галузі вищої освіти: необхідність зміни визначальних параметрів / С.А. Калашнікова // зб. наук. пр. УАДУ. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Вип. 2.(ІV). – С. 359–364.
77. Каленюк І.С. Приватний сектор на ринку освітніх послуг в Україні / Каленюк І.С., Кучеренко Д.І. // Теорія мікро- та макроекономіки.– К.: АМУ. – 2003. – Вип. 14. – С. 18–25.
78. Каленюк І.С. Освіта в економічному вимірі: потенціал та механізм розвитку / Каленюк І.С. – К., 2001. – 196 с.
79. Квієк М. Польське законодавство про вищу освіту: досвід та уроки / Квієк М., Фініков Т. – К.: Таксон, 2001. – 220 с.
80. Кейнс Джон Мейнард. Общая теория занятости, процента и денег / Кейнс Джон Мейнард; пер.с англ. Н.Н. Любимов. – М.: Гелиос АРВ, 1999. – 352 с. − (Ассоциация российских вузов).
81. Кемпбелл Р. Макконелл. Экономикс: принципы, проблемы и політика / Кемпбелл Р. Макконелл, Стенли Л.Брю; пер. с англ. – М.: Республика, 1992. – Т.2. – 400 с.
82. Кириченко О. Економіка освіти України: проблеми та перспективи реформування / О. Кириченко, Л. Паращенко // Вища школа. – 2008. – №2. – С. 46–51.
83. Кінах А. Стан та перспективи професійного розвитку трудового потенціалу україни / А. Кінах // Вища школа. – 2005. – №2. – С. 5–15.
84. Клиланд Д. Системный анализ и целевое управление / Клиланд Д., Кинг В. – М.: Совет радио, 1974. – 280 с.
85. Колісніченко Н.М. Особливості самоорганізованої ринкової моделі вищої освіти / Н.М. Колісніченко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. ОФ УАДУ. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2001. – Вип. 6. – С. 247–257.
86. Колісніченко Н.М. Функціональний зміст системи управління освітою / Н.М. Колісніченко // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОФ УАДУ. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2001.– Вип. 8. – С. 212–223.
87. Коломенський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту/ Н.Л. Коломенський. – К.: МАУП, 1996. – 176 с.
88. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К., 2002. – 97 с.
89. Коржова О. Підготовка державних службовців у процесі реалізації державної кадрової політики в Україні / О. Коржова // Проблеми реформування державного управління. – К.: УАДУ, 2000. – 202 с.
90. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер: пер. с англ. – СПб.: Питер, 1998. – 644 с.
91. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. – 736 с.
92. Кратт О. Специфіка функції попиту на послуги вищої школи / О. Кратт // Вісник ТАНГ. – 2001. – Спец. вип. 18/4. – С. 127.
93. Кратт О.А. Ринок послуг вищої освіти: методологічні дослідження кон’юктури: [монографія] / Кратт О.А. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лдт», 2003. – 360 с.
94. Кратт О.А. Сегментація ринку послуг вищої освіти: використання системного підходу: [монографія] / О.А Кратт, М.Г. Слоква. – Донецк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – 292 с.
95. Кобченко В. Іноземні студенти на світовому освітньому ринку / В. Кобченко // Вища освіта України. – 2005. – №1. – С. 117–121.
96. Кремень В. Філософія освіти ХХІ століття / В. Кремень // Вища школа. – 2002. – № 6. – С. 9–17.
97. Кремень В. Підвищення ефективності вищої освіти і науки як дієвого чинника суспільного розвитку та інтеграції в європейське співтовариство / В. Кремень // Вища школа. – 2003. – № 6. – С. 3–24.
98. Кремень В.Г. Пріоритетність вітчизняної освіти / В. Кремень // Професійно-технічна освіта. – 2000. – № 4. – С. 3–10.
99. Крижко В.В. Менеджмент в освіті: навч.-метод. посіб. / Крижко В.В., Павлютенков Є.М. – Київ, 1998. – 192 с.
100. Крыжко В.В. Основы менеджмента в образовании: теория, практика и психология успешного управления / Крыжко В.В., Павлютенков Е.М. – Запорожье: Просвіта, 2000. – 260 с.
101. Лагутін В. Релігіоналізація вищої освіти в Україні: проблеми і суперечності / В. Лагутін // Вища школа. – 2001. – № 1. – С. 18–25.
102. Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива / Ж.Ж. Ламбен. – СПб.: Наука, 1996. – 148 с.
103. Лелик Л.І. Планування і регулювання освітніх послуг та їх ефективність в умовах трансформації економіки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.02.03. «Організація управління, планування і регулювання економікою» / Л.І. Лелик. – Львів, 2004. – 28 с.
104. Луговий В. Управління освітою: навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спеціальності “Державне управління.” / В. Луговий. – К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 302 с.
105. Луговий В.І. Удосконалення системи управління освітою в умовах формування громадянського суспільства / Луговий В.І. Крисюк С.В., Майборода В.К. – К.: Вид-во УАДУ. – 2001. – С. 181–211.
106. Лукичев Г.А. Высшее образование и рынок труда: новая парадигма взаимодействия / Г.А. Лукичев // Высшее образование сегодня. – 2005. – №6. – С. 30–34.
107. Лысенко Ю.Г. Система финансового менеджмента высшего учебного заведения: уч. пос. / под ред. Ю.Г. Лысенко, В.Н.Андриенко. – Донецк: Юго-Восток, 2004. – 600 с.
108. Майборода С.В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (1917–1959 рр.): [монографія] / С.В. Майборода. – К.: В-во УАДУ, 2000. – 308 с.
109. Майборода С.В. Управління вищою освітою в Україні (20-ті роки ХХ ст.) / С.В. Майборода. – 1998. – № 2. – С. 142–149.
110. Майдебура Е.В. Маркетинг услуг / Е.В. Майдебура. – К.: ВИРА-Р, 2001. – 574 с.
111. Макконел К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконел, С.Л. Брю.; пер. с англ.  13-е изд.  М.: Инфра-М, 2001.  974 с.
112. Маслоу А. Самоактуализация личности и образование: пер. с англ. / Предисл. Г.А. Балла. – К. – Донецк, 1994. – 52 с.
113. Матвіїв М.Я. Методологія та організація маркетингового менеджменту в сфері вищої освіти: [монографія] / Матвіїв М.Я. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – 560 с.
114. Матвіїв М. Стратегічні пріоритети розвитку освіти в Україні / М. Матвіїв // Вісник ТАНГ. – 2003. – №5/1. – С. 196–199.
115. Матюшенко І.Ю. Перспективи розвитку освіти в Україні в умовах створення суспільства, побудованого на знаннях / І.Ю. Матюшенко // Економіка розвитку. Вид-во ХНЕУ. – 2006. – №1 (37). – С. 48–54.
116. Милль Дж.С. Собр. соч. в 3-х т.  М.: Прогресс, 1982.
117. Міщенко В. Особливості функціонування вищої школи України в ринкових умовах: вища школа між минулим і майбутнім / Міщенко В., Науменко С. Вища школа. – 2001. – № 1. – С. 6–17.
118. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті // Освіта. – 2001. – № 38–39. – С. 11–18.
119. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – № 33. – С. 4.
120. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент: навч. посіб. / Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. – К., 2001. – 241 с.
121. Нижник Н. Проблеми вдосконалення управління народною освітою в Україні / Нижник Н., Ільясов Р. // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 3. – С. 28–44.
122. Ніколаєнко С. Про законодавче забезпечення діяльності вищих навчальних закладів І та ІІ рівнів акредитації / С. Ніколаєнко // Вища школа. – 2004. – № 1 – С. 17–21.
123. Ніколаєнко С. Роль освіти у формуванні та розвитку трудового потенціалу України / С. Ніколаєнко // Вища школа. – 2005. – №2. – С. 16–21.
124. Нян Кай Лю. Академічний рейтинг університетів світу (Джерело: Higher Edukation in Europe. – Vol.ХХХ. – 2005. – №2. Пер. з англ. З.І. Роман) / Нян Кай Лю, Інь Чень // Вища школа. – 2006. – №5-6. – С. 67–77.
125. Оболенська Т.Є. Маркетинг освітніх послуг: вітчизняний та зарубіжний досвід / Т.Є. Оболенська // КНЄУ – К.: КНЄУ, 2001. – 208 с.
126. Оболенська Т.Є. Маркетинг у сфері освітніх послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук: спец. 08.06.02. «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Т.Є. Оболенська. – Харків, 2002. – 31 с.
127. Огаренко В.М. Концепція управління освітою в Україні / В.М. Огаренко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 1. – С. 211–217.
128. Огаренко В.М. Державне регулювання діяльності вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг: [монографія] / В.М. Огаренко – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 328 с.
129. Огаренко В.М. Державне регулювання фінансування діяльності вищих навчальних закладів / В.М. Огаренко // Менеджер. Дон. ДУУ. – 2005. – №3 (33). – С. 53–60.
130. Одерій Л. Оцінка в міжнародній системі освіти / Л. Одерій. – К.: ІСДО, 1995. – 195 с.
131. Олійник С. Два дипломи / С. Олійник // Експрес. –2006. – №103(2954) від 5-6 вересня. – С. 7.
132. О плате за обучение в вузах Великобританки; пер. с англ. // Экономика образования. – 2002. – №3. – с. 73–75.
133. Освіта в Україні: нац. звіт України до секретаріату ЮНЕСКО. – К.: М-во освіти і науки, 2000. – 24 с.
134. Освіта України: норматив.-правові док. – К.: Міленіум, 2001. – 472 с.
135. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. / заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
136. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на поч. 2007/08 н.р. Статистичний бюлетень. / Державний комітет статистики України – К., 2008. – 41 с.
137. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на поч. 2008/09 н.р. Статистичний бюлетень. / Державний комітет статистики України – К., 2009.– 197 с.
138. Патора Р. Ринок освіти в системі кадрового забезпечення стратегічного розвитку країни: [монографія] / Патора Р. – В-во Національного університету «Львівська політехніка». – Львів, 2002. – 336 с.
139. Пасінович І.І. Державне регулювання вищої школи в умовах активізації ринкових процесів / І.І. Пасінович // зб. наук. праць. ІРД НАН України.– Львів, 2006. – Вип. 4 (66). – С. 513–521.
140. Патора Р. Теоретичні аспекти маркетингу освіти / Р. Патора // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 29–39.
141. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія / за ред. А. Алексюка. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
142. Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затверджений постановою КМУ від 20 січня 1997 року №38. / збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень 2006. – С. 146-147.
143. Петрова Т. Державна політика зайнятості населення: проблеми та напрями актуалізації / Т. Петрова // Україна: аспекти праці. – 2005. – №5. – С. 6–9.
144. Петрова Т. Ринок освітніх послуг і ринок праці: проблеми взаємозв’язку і взаємодії/ Т. Петрова // Україна: аспекти праці. – 2006. – №4. – С. 3–18.
145. Положення про державний вищий навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996р. №1074 // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С. 429–446.
146. Положення про ліцензування освітніх послуг (проект). Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов надання освітніх послуг (проект) // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2002. – № 12. – С. 4–17.
147. Порядок надання платних послуг державними навчальними закладами, затверджений наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 27 жовтня 1997 року №383/239/131 / Збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень 2006. – С. 148–150.
148. Порядок надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затверджений постановою КМУ від 16 червня 2003 року № 916 / Збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень 2006. – С. 186–189.
149. Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти” від 5 верес. 1996 р. № 1074 // Держ. вісн. України. – 1996. – № 9–10.
150. Постанова Кабінету Міністрів “Про затвердження положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) від 20 січня 1998 р. № 65 // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С. 375–381.
151. Постанова КМУ «Про ліцензування освітніх послуг» від 29 серпня 2003 року № 1380. Збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень, 2006. – С. 115–119.
152. Право на освіту // Урядовий кур’єр. – 2006. – №207. – С. 16.
153. Протасова Н.Г. Гуманізація післядипломної освіти педагогів / Протасова Н.Г. – К., 1998. – 151 с.
154. Рудь Н.Т. Формування інноваційно-освітнього середовища у ВНЗ / Н.Т. Рудь // зб. наук. праць. – 2006. – Вип.2 (58). – НАНУ ІРД. – С. 255.
155. Самуэльсон П.Э. Экономика; пер. с англ. / Пол Э. Самуэльсон, Вильям Д. Нордхаус. – 16-е изд. – М.: Изд. Дом «Вильямс», 2000. – 680 с.
156. Сафонова В. Вища освіта в Україні: необхідність наукового передбачення основних напрямів її розвитку / В. Сафонова // Вища освіта України. – 2003. – № 2. – С. 41–45.
157. Современное управление: Энциклопед. справочник: В 2 т. – М.: Издатцентр, 1997. – 439 с.
158. Стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в України: зб. док. і матеріалів. – К.: Парламентське вид-во, 2003. – С. 33–40.
159. Технології соціально-педагогічної роботи: навч. посіб. / за заг. ред. проф. А.Й. Капської. – К., 2000. – 372 с.
160. Тугай А. Рада ректорів у керуванні вищою освітою / Тугай А., Девтеріва Т., Девтерів І. // Вісник УАДУ. – 2000. – №4. – С. 177–182.
161. Указ Президента України “Про заходи щодо державної підтримки освіти України” від 9 черв. 1994 р. // Уряд. кур’єр. – 1994. – 11 черв.
162. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення діяльності органів освіти” від 10 жовт. 1995 р. № 942 // Уряд. кур’єр. – 1995. – 17 жовт.
163. Указ Президента України “Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів” від 23 січня 1996 р. // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001.– С. 372–373.
164. Указ Президента України “Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні” від 2 верес. 1995 р. № 832 // Уряд. кур’єр. – 1995. –21 верес.
165. Указ Президента України “Про положення про національний заклад (установу) України” // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С. 374.
166. Федулова Л.І. Концепція інтелектуального капіталу в системі економіки знань / Л.І. Федулова // Проблеми науки (Міжгалузевий науково-практичний журнал). – 2006. – №3. – С. 34–39.
167. Фінніков Т.В. Вища освіта України: ліцензування та акредитація: Аналітичне дослідження / Т.В. Фінніков, О.І. Шаров. – К.: навч.-метод.центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2006. – 68 с.
168. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посіб. для студ