ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КЕРІВНИКІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУРИЛО Тетяна Миколаївна
УДК: 614.2/477/:61(07)+339.924+342.5+331.108.47

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ
КЕРІВНИКІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник:
РАДИШ Ярослав Федорович,
доктор наук з державного управління, професор

КИЇВ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...........................................................4
ВСТУП.................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КЕРІВНИКІВ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ДЖЕРЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ..........15
1.1. Історичні аспекти розвитку системи державного управління охороною здоров’я та підготовкою медичних кадрів на теренах Київської Русі, Російської імперії та України до початку ХХ ст.......................... .........15
1.2. Державне управління підготовкою керівників охорони здоров’я як предмет науково-теоретичного аналізу...................................................26
1.3. Перспективи розвитку вищої медичної освіти в України на засадах Болонського процесу.................................................................................59
Висновки до першого розділу..........................................................................76
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КЕРІВНИКІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ.....................................................................................................79
2.1. Програмно-цільова структура та методологія дослідження..................79
2.2. Категорійно-понятійний апарат державного управління системою підготовки керівників для охорони здоров’я України...........................83
2.3. Пріоритетні напрями та реалізація державного управління системою підготовки керівних кадрів для охорони здоров’я України..................96
2.3.1. Дистанційне навчання в підготовці керівників охорони здоров’я..........................................................................................114
2.3.2. МВА в медичному управлінні......................................................120
Висновки до другого розділу.........................................................................129
РОЗДІЛ 3
ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДГОТОВКОЮ КЕРІВНИКІВ ДЛЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИФІКАЦІЇ...........................................131
3.1. Система підготовки менеджерів охорони здоров’я в США, ЄС та Росії: досвід для України..................................................................................131
3.2. Функції та якості керівника в системі управління охороною здоров’я144
3.3. Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги..152
3.3.1. Типова програма підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою Магістр управління охороною здоров’я”, Master of Health Administration (MHA)..172
3.3.2. Номенклатура спеціальностей в галузі медичного менеджменту....179
Висновки до третього розділу........................................................................180
ВИСНОВКИ184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...188
ДОДАТКИ........211-274

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сучасному етапі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС) одним із основних напрямів розвитку системи охорони здоров’я є перебудова державного управління галуззю з метою проведення державної політики, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я населення в нових соціально-економічних умовах. Реалізація державної політики у сфері охорони здоров’я тісно пов’язана з удосконаленням системи підготовки і використання медичних ресурсів, яке передусім полягає у визначенні реальних потреб у лікарях різних спеціальностей та інших працівниках охорони здоров’я; обґрунтуванні порядку і механізмів державного замовлення на підготовку цих кадрів; переорієнтації переддипломної освіти на підготовку лікарів загальної практики/ сімейних лікарів та інших фахівців первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД); підготовці висококваліфікованих фахівців з організації та управління галуззю охорони здоров’я, здатних здійснити її реформу­вання; впорядкуванні мережі закладів медичної освіти. Ефективність та якість використання медичних кадрів, безумовно, залежить не лише від рівня їх теоретичної та практичної професійної підготовки, а й від низки набутих суто людських позитивних моральних якостей, без яких неможливе становлення медичного працівника. Саме тому розробка відповідних механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції є одним з основних завдань реформування здоровоохоронної галузі.
Важливість наукового аналізу державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції пов’язана з необхідністю виконання положень Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 для забезпечення ефективного розвитку системи охорони здоров’я, збереження генофонду нації, прове­дення глибоких структурних змін у медичній галузі та запровадження європейських стандартів реалізації права громадян на медичну допомогу.
Актуальність дослідження значною мірою зумовлюється й необхід­ністю пошуку нових шляхів забезпечення високого рівня вищої медичної освіти з урахуванням визначеного Україною орієнтира на входження в освітній простір Європи в контексті Болонського процесу. Таким чином, державне управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції є не тільки перспективним напрямом стратегічного управління охороною здоров’я, а й тією його складовою, де існує багато теоретичних і практичних проблем, вирішення яких сприятиме виходу галузі із тривалої системної кризи.
Про важливість наукового пошуку у сфері державного управління підготовкою медичних кадрів свідчать численні наукові праці українських авторів: М.М.Білинської [8, 9], Ю.В.Вороненка [128], В.О.Жаховського [38], В.В.Загороднього [43], В.М.Мартиненка [82, 83], В.Ф.Москаленка [93], В.Г.Передерія [110], А.В.Підаєва [110], В.М.Пономаренка [93], Я.Ф.Радиша [118], І.М.Солоненка [36, 130], Т.І.Чернишенко [143] та ін. Про­те незважаючи на їх широкий спектр і не применшуючи вагомості й значущості внеску вказаних вчених, доводиться констатувати, що теоре­тичні та практичні аспекти управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції досліджені недостатньо.
Таким чином, актуальність дослідження зумовлюється, з одного боку, об’єктивними потребами у реформуванні системи охорони здоров’я України, а з другого недостатньою розробленістю проблематики підго­товки керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції.
Це й зумовило вибір теми дослідження, визначило його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертації висвітлюються результати досліджень, отримані автором при виконанні комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування (ДР-ОК № 0101U002899) і пов’язані з Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України (2000 р.), Міжгалузевою комплексною програмою Здоров’я нації” на 2002-2011 рр. та Національним планом дій на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я” (Дорожня карта реформування системи охорони здоров’я).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування й визначення концептуальних підходів, напрямів та механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і на цій підставі виявлення можливостей та визначення шляхів застосування отриманих наукових результатів як основи підвищення ефективності діяльності галузі.
Відповідно до мети дослідження ставилися такі завдання:
проаналізувати на базі системно-історичного та порівняльного підходів стан вивчення державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я українськими та зарубіжними дослідниками;
дослідити пріоритетні напрями державного управління системою підготовки керівників охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і уточнити формулювання поняття державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я”;
уточнити основні напрями та виявити тенденції в підготовці керівників системи охорони здоров’я в країнах ЄС, Росії та США з метою використання позитивного досвіду в Україні;
конкретизувати функції і якості керівників охорони здоров’я нової гене­рації та дослідити із застосуванням порівняльного аналізу загальне, особ­ли­ве та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я;
узагальнити результати теоретичного дослідження і розробити на їх основі Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги та Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту;
сформулювати рекомендації та пропозиції з удосконалення механізмів державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я України як основи підвищення ефективності галузі.
Об’єкт дослідження система підготовки керівників для охорони здоров’я України.
Предмет дослідження механізми державного управління підготов­кою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що науково обґрун­то­­вана і впорядкована система державного управління підготовкою керів­ників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції здатна зро­бити значний внесок в оптимізацію діяльності галузі шляхом її кад­рового забезпечення, а теоретичні положення, висновки, управлінські тех­нології стосовно механізмів державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я відпо­відно до суспільних потреб, потреб у перебудові галузі та гармонізації їх з міжнародними нормами і стандартами сприятимуть ефективному розвитку системи охорони здоров’я, збереженню генофонду нації та прискоренню проведення глибоких структурних змін у медичній галузі.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертаційному дослідженні мети й завдань застосовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів.
В основу дослідження покладено системний підхід у формі функціонально-структурного аналізу, що дало змогу дослідити як основні елементи системи підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я, так і її вплив на розвиток медичної галузі в цілому.
Для аналізу документальних та літературних джерел, вивчення рівня розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, еволюції політики держави щодо медичної освіти та кадрового забезпечення галузі охорони здоров’я застосовувалися історичний і логічний методи. Використання загальнонаукових методів дослідження сприяло виявленню особливостей підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я.
З метою визначення стану та основних тенденцій розвитку системи підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів у країнах ЄС, Росії та США застосовувалися такі емпіричні методи, як спосте­реження, опис, порівняння, індуктивне узагальнення.
Конкретизація змісту, цілей, завдань і функцій державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції здійснювалася за допомогою таких теоретичних методів, як аналіз і синтез, класифікація і систематизація, узагальнення та аналогія.
Для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо подальшого розвитку державного управління системою підготовки керівників для лікувально-профілактичних закладів України в умовах європейської інтеграції України застосовувалися прогностичні методи (моделювання, узагальнення незалежних характеристик).
Вірогідність отриманих результатів досягалася завдяки використанню методів наукової ідентифікації й зіставно-порівняльного аналізу літера­турних джерел.
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти вищих державних органів влади, наукова література, зокрема монографії, статті зарубіжних і вітчизняних учених, опубліковані в періодичних виданнях, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів, офіційні публікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), комісій та органів ООН.
Зважаючи на об’єкт дослідження як системи, а також на характер методичного апарату згаданий об’єкт використаний згідно з системним підходом та системним аналізом, що дало змогу досягти мети дисертаційної роботи, вдосконалити механізми державного управління підготовкою керівників для лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я України та сформулювати основні висновки за результатами дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні найважливіших положень дослідження та на їх підставі формуванні практичних рекомендацій для органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій тощо у сфері планування і організації підготовки керівників охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції.
У дисертації
уперше:
проведено системний аналіз механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я у країнах ЄС, Росії та США, в результаті чого виявлено підходи до оптимізації досліджуваної системи в Україні в умовах її європейської інтеграції;
сформульовано поняття державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я”;
визначено функції і якості керівників охорони здоров’я майбут­ньо­го, конкретизовано зміст та науково обґрунтовано механізми оптимізації державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України відповідно до суспільних потреб перебудови галузі та міжнародних норм і стандартів;
виявлено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті й процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів і менеджерів охорони здоров’я;
доведено, що основними напрямами оптимізації підготовки керів­ників системи охорони здоров’я в зарубіжних країнах є: передача функцій підготовки вказаних фахівців приватним навчальним закладам, більша свобода вибору навчальних дисциплін тощо;
обґрунтовано, що принципи, провідні тенденції та закономірності роз­­витку державного управління системою підготовки керівників для ліку­вально-профілактичних закладів у країнах ЄС, Росії та США форму­ються під впливом глобальних процесів диференціації та інтерна­ціоналізації;
установлено пріоритетні напрями досліджень з державного управ­ління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції з урахуванням ступеня розробленості цієї проблематики у вітчизняній літературі;
розроблено Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги, Типову програму підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою Магістр управління охороною здоров’я”, Master of Health Administration (MHA) і Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту на основі рекомендацій Програми реорганізації медичної допомоги в Україні Перспектива 2010” та базуючись на досвіді Росії, країн Європи та США;
удосконалено:
підходи до систематизації етапів вироблення державної політики у сфері підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів для системи охорони здоров’я, а саме визначено етапи цього процесу: виявлення потреб у навчанні та планування навчання; управління навчальними закладами, що здійснюють таку підготовкою; нормативне врегулювання змін;
основні вимоги до фахівця зі спеціальності менеджер охорони здоров’я”;
науково-інформаційну базу з проблеми державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я України;
основні принципи і напрями покращання механізмів державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я;
набули подальшого розвитку:
науково-теоретичне обґрунтування та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду розробки механізмів державного управління підго­товкою керівників охорони здоров’я;
аналіз програм підготовки професіоналів охорони здоров’я низки європейських країн і США;
основи системного підходу до організації навчання керівників охорони здоров’я України в умовах євроінтеграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення роботи доведені до рівня конкретних пропозицій і можуть використовуватися:
в практиці державного управління охороною здоров’я та при науковому обґрунтуванні і здійсненні комплексу заходів щодо вдоско­налення механізмів державного управління під час організації шкіл охорони здоров’я в Україні, розробки і впровадження навчальних програм і планів підготовки керівників системи охорони здоров’я;
у навчальному процесі Національної академії державного управ­ління при Президентові України та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахів­ців з управління охороною здоров’я.
Результати дослідження щодо розробки та вдосконалення механізмів державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я України в умовах її європейської інтеграції використані:
в процесі опрацювання Програми розвитку системи охорони здоров’я Харківської області (довідка від 20 січня 2006 р. № 04/48);
під час підготовки рекомендацій з удосконалення управління сис­темою охорони здоров’я м. Харкова (довідка від 20 січня 2006 р. № 01-105);
кафедрами управління охороною суспільного здоров’я Націо­нальної академії державного управління при Президентові України і Харківського регіонального інституту НАДУ при підготовці магістрів державного управління зі спеціальності управління охороною здоров’я” у процесі викладання таких дисциплін: Державне управління охороною здоров’я” та Державна політика і стратегія в галузі охорони здоров’я” (довідки від 22 листопада 2005 р. № 352 і від 20 січня 2006 р. № 05/16);
департаментом кадрової політики військової частини А 1631 у процесі формування перспективного плану підготовки кадрового резерву на 2005-2006 рр. (довідка від 16 січня 2006 р. № 68).
Здійснена наукова робота створює передумови для подальших досліджень проблематики, змісту, форм та ефективності державного управ­ління охороною здоров’я.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є само­стійною науковою роботою. Висновки і результати, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, отримані й сформульовані автором самостійно. У дисертації не використовувалися ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисерта­ційного дослідження апробовані автором на науково-практичній конфе­ренції за міжнародною участю, присвяченій 10-річчю Національної академії державного управління при Президентові України Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005); а також на Другій міжнародній науково-методичній конференції Болонський процес: трансформація навчального процесу” (Київ, 2005).
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Матеріали з теми дослідження викладено в 10 наукових працях, у тому числі в шести статтях у наукових фахових виданнях та чотирьох наукових працях, опублікованих в інших наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох роз­ділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 274 сторінки. Дисертація містить 7 рисунків, 4 таблиці, 12 до­датків на 65 сторінках. Список використаних джерел налічує 206 най­менувань і розміщений на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні на теоретичному рівні вирішено актуальне наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: здійснено науково-теоретичне обґрунтування й визначення концептуальних підходів, напрямів та механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України в умовах європейської інтеграції і на підставі цього виявлено можливості та визначено шляхи застосування отриманих науко­вих результатів як основи підвищення ефективності діяльності галузі.
Одержані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізована мета і завдання дають змогу дійти таких основних висновків та внести певні пропозиції.
1.Системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного і зарубіжного досвіду, умов формування та управління підготовкою керівників для охорони здоров’я України на шляху до євро­пейської інтеграції свідчить, що державне управління кадровим потен­ціалом керівників лікувально-профілактичних закладів залишається надзвичайно важливою проблемою, що на сьогодні, незважаючи на значні наукові досягнення як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців і практиків, характеризується недостатнім ступенем дослідження. Особливого значення комплексне розв’язання цієї проблеми набуває в контексті європейської інтеграції України.
2.Пріоритетними напрямами державного управління системою підготовки керівників охорони здоров’я України визначено: удосконалення організації навчального процесу (вивчення навчальних програм провідних шкіл світу і адаптація їх до умов України, віддавання переваги самостійній підготовці студентів і слухачів, розвиток дистанційної форми навчання тощо), підготовка викладацького складу, інформаційне забезпечення керів­ників охорони здоров’я щодо можливостей навчання за різними програ­мами, законодавче забезпечення і запровадження механізмів держав­ного контролю за діяльністю даних закладів.
3.Державна кадрова політика з підготовки керівників охорони здоров’я це комплекс прийнятих загальнодержавних рішень чи взятих зобов’язань щодо забезпечення системи охорони здоров’я України високо­кваліфікованими фахівцями шляхом реалізації сукупності політичних, економічних, правових та наукових методів і критеріїв роботи з медичним персоналом.
4.Керівник майбутнього це конструктор, стратег, політик par excellence (без кордонів), лідер і провідник змін, який забезпечує стратегічний розвиток організації. Він повинен бути гнучким, добре освіченим, володіти професійними знаннями, уміти мислити системно й аналітично, управляти ресурсами, орієнтуватися на результати, бути готовим до безперервної освіти і саморозвитку, володіти комунікативними навичками. Виокремлено загальне, особливе та індивідуальне в умовах, змісті та процедурах підготовки керівників лікувально-профілактичних закладів та менеджерів охорони здоров’я.
5.Проведено системний аналіз механізмів державного управління підготовкою керівників для охорони здоров’я в країнах ЄС, Росії і США та виявлено основні напрями і тенденції такої підготовки. У США існує тенденція до розширення кількості програм, введення комбінованих і докторських програм для задоволення різних категорій фахівців охорони здоров’я; в Європейському регіоні спостерігається тенденція до прирівнювання освітніх програм до програм США, де дана освіта вважається більш досконалою; в Росії до створення ШОЗ на базі вищих медичних закладів і запровадження багаторівневої системи освіти. Для зарубіжних шкіл охорони здоров’я характерна велика свобода вибору навчальних дисциплін; в основному це приватні навчальні заклади; їх формування і розвиток здійснюються, як правило, з урахуванням міжнародного досвіду охорони здоров’я. Виявлені підходи використані при вдосконаленні системи підготовки зазначених професіоналів в Україні.
6.Пріоритетними напрямами наукових досліджень з підготовки професіоналів охорони здоров’я в Україні відповідно до курсу на євроінтеграцію визначено: діяльність галузі в нових соціально-економічних умовах; розвиток і вдосконалення законодавства охорони здоров’я, при­ведення його у відповідність з європейським; управління лікувально-профі­лактичними закладами і галуззю в цілому; підготовка керівників охорони здоров’я і медичного персоналу; розробка професійно-кваліфікаційних характеристик для різних категорій керівників охорони здоров’я; покращання надання медичної допомоги; освіта в галузі громадського здоров’я і профілактики захворювань; інтеграція вітчизняної медичної освіти і освіти з управління охороною здоров’я в європейський освітній простір тощо.
7.Розроблено Проект підготовки управлінських кадрів для сфери охорони здоров’я і медичної допомоги, Типову програму підготовки менеджера охорони здоров’я за магістерською програмою Магістр управління охороною здоров’я”, Master of Health Administration (MHA) і Номенклатуру спеціальностей в галузі медичного менеджменту. Визначено і розглянуто основні складові Проекту і Типової програми.
8.Основними механізмами оптимізації державного управління підготовкою керівників для системи охорони здоров’я мають стати: удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання цього процесу, послідовний перегляд навчальних робочих планів і робочих програм на користь різних способів самопідготовки слухачів і розробка номенклатури таких способів; перегляд нормування праці викладачів на користь методичного і контентного (змістового) забезпечення, моніторингу і контролю самостійної роботи слухачів. Для активізації самостійної роботи слухачів необхідно ефективніше застосувати такі ресурси, як дистанційна форма навчання; розробка різноманітних тестів і контрольних завдань для самостійної роботи; введення інституту т’юторів на випускаючих кафедрах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акініна Н. Управління державним замовленням на підготовку фахівців // Зб. наук. пр. УАДУ / Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV С.288-293.
2. Александров В. До питання про сутність поняття безперервна освіта” у контексті завдань сучасного державотворення // Зб. наук. пр. НАДУ / Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Вип. 2. С. 373-381.
3. Алькема В. Підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу як напрямок забезпечення якості бізнес-освіти // Зб. наук. пр. УАДУ / Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 293-298.
4. Алькема В. Реалізація принципу науковості у бізнес-навчанні// Вісн. УАДУ. 2000. №3. С. 357-362.
5. Баєва О. Формування напряму та стратегії підготовки менеджерів для галузі охорони здоров’я // Вісн. УАДУ. 2003. № 1. С. 233-236.
6. Баєва О., Черній В. Досвід організації проходження наскрізної практики студентами спеціальності 7.050201 менеджмент організацій” за спрямуванням менеджмент у медичному обслуговуванні” // Вісн. УАДУ. 2001. Вип. 2. В 2 ч. Ч. IІ. С. 383-386.
7. Бардачов Ю.М., Бондарчук Ю.В., Рогальський Ф.Б., ЧуйкоГ.П. Концепція трансформації учбового процесу в межах кредитно-модульної системи // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 39-41.
8. Білинська М. Стандарти вищої медичної освіти як шлях до міжнародної акредитації медичної школи // Вісн. УАДУ. 2002. № 4. С. 150-155.
9. Білинська М.М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні: Автореф. дис д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / НАДУ. К., 2004. 36 с.
10. Бутівщенко С. Управління професійною освітою в контексті адміністративної реформи в Україні // Вісн. НАДУ. 2004. № 1. С. 206-212.
11. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини: Навчальний посібник. 4-е видання, виправлене і доповнене. К.: Вища школа”, 1991. 431 с.
12. Витко Т. Окремі аспекти оцінки управлінського кадрового потенціалу як необхідна складова реалізації державної кадрової політики України // Зб. наук. пр. НАДУ / Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 2. С. 159-168.
13. Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посіб. для студ., слухачів із спец. Держ. упр.”, Держ. служба”. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 156 с. Бібліогр.: с. 98-100.
14. Гладун З.С. Державне управління в галузі охорони здоров’я. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. 312 с.
15. Гніденко М.П., Смірнов В.С. Кредитно-модульна система як основний чинник трансформації навчального процесу у технологію навчання// Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 5-7.
16. Гончарук Н.Т. Формування й реалізація державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.03 / УАДУ К., 2002. 20 с.
17. Государственное и муниципальное управление: Справочник. М.: Издательство Магистр”, 1997. 496 с.
18. Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. К.: Тріумф”, 1997. 336 с.
19. Д. Боссарт, К. Деммке. Державна служба у країнах кандидатах до вступу до ЄС: нові тенденції та вплив інтеграційного процесу (пер. з англ. О.М. Шаленко). К.: Міленіум, 2004. 128 с.
20. Даниленко Л. Управління загальноосвітнім навчальним закладом як відкритою соціально-педагогічною системою // Зб. наук. пр. УАДУ / Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV С. 312-315.
21. Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М.Солоненка, Л.І.Жаліло. К.: Вид-во НАДУ. 2004. 116 c. С. 103-108.
22. Державна політика та економіка охорони здоров’я. Практикум / М.Білинська, В.Григорович, Л.Жаліло та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка, І.Солоненка. К.: Вид-во К.І.С.”, 2002. 216 с.
23. Державне управління: Словн.-довід./ Уклад.: В.Д.Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варвар, В.М.Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штика; За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. Бібліогр.: 222-225 с.
24. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Кол. авт.; Відпов. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: УАДУ, 1997. 448 с.
25. Державне управління охороною здоров’я: Навчальна програма та методичні рекомендації до модулів з підготовки магістрів за спеціальністю 8.150000 Державне управління” та спеціалізацією Управління охороною здоров’я” // Українська академія державного управління при Президентові України. Кафедра управління охороною здоров’я. К.: УАДУ, 2001. 78 с.
26. Десятов Т. Дистанційне навчання в системі неперервної професійної освіти // Педагогіка і психологія. К. Педагогічна преса”, 2003. № 1. С. 75-80.
27. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників: Вип. 78 Охорона здоров’я” / Міністерство охорони здоров’я України; Міністерство праці та соціальної політики України. К., 2002. 372 с.
28. Долінська О.Г., Жданова Ю.Д. Демократизація і гуманізація системи вищої освіти головна передумова входження в Болонський процес // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 226-231.
29. Долінська О.Г., Лавриненко Т.І. Застосування інформаційних технологій в процесі навчання студентів-заочників та їх самостійній роботі // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 181-182.
30. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Н.Р.Нижник. К.: Ін Юре, 1999. 244 с. Бібліогр.: с. 162-166.
31. Дубовик Н.А., Кочеткова Г.В. Концептуальне моделювання дистанційно-активного навчання: логічний аспект // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 118-119.
32. Дубравка О. Маркетинг у державному управлінні вищою освітою України // Вісн. НАДУ. 2003. № 4. С. 386-391.
33. Дубравка О.В. Система маркетингу в державному управлінні вищою освітою України: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / НАДУ К., 2005. 20 с.
34. Жабенко О. Державне управління освітою у працях сучасних авторів // Вісн. УАДУ. 2002. № 4. С. 155-160.
35. Жабенко О.В. Державна освітня політика в умовах європейської інтеграції // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. У 2 т. Т. 2. С. 126-128.
36. Жаліло Л., Солоненко І., Скуратівський В. Охорона громадського здоров’я як соціальна інституція // Вісн. УАДУ. 2003. № 2. С. 72-77.
37. Жарая С.Б. Управління системою вищих навчальних закладів недержавної форми власності в Україні: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / УАДУ К., 1999. 19 с.
38. Жаховський В.О. Державне управління системою формування кадрового потенціалу медичної служби Збройних Сил у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / НАДУ К., 2005. 20 с.
39. Журавський В. Системний підхід до навчання у процесі підвищення кваліфікації кадрів податкової служби // Зб. наук. пр. УАДУ/ Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV С. 341-346.
40. Журавський В.Л. Управління системою підвищення кваліфікації кадрів державної податкової служби України: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / УАДУ К., 2001. 24 с.
41. Заболотний В. Забезпечення якості програм МВА та бізнес-освіти в Україні // Синергія. К.: Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні, 2003. №2. С. 24-28.
42. Заболотний В. Розвиток програм МВА в Україні // Синергія. К.: Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні, 2004. №1. С. 51-58.
43. Загородній В.В. Механізми державного регулювання реформуванням системи охорони здоров’я (на матеріалах м.Києва): Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / УАДУ К., 2001. 17с.
44. Здоров’я населення та діяльність галузі охорони здоров’я України в 1999 2003 роках (статистично-аналітичний довідник) / Гол. ред. А.В.Підаєв, відп. ред. М.В.Голубчиков. К.: ДМП Полімед”, 2004. 252 с.
45. Елін О’Кіф. Розвиток регіональної політики у галузі охорони здоров’я // Формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я: Матеріали наук. конф. / За ред. В.О. Колоденка. Одеса: ОФ УАДУ, 2001. с. 209 300 прим.
46. Іщенко О. Актуальні питання кадрової політики на сучасному етапі // Вісн. УАДУ. 2003. № 1. С. 5-11.
47. Кадрова політика і державна служба: Конспект лекцій: У 2ч./ Уклад. С.М. Серьогін, Н.Т. Гончарук, І.Г. Батраченко. Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. Ч. 2. 65 с.
48. Калашникова С. Державна політика в галузі вищої освіти: необхідність зміни визначальних параметрів // Зб. наук. пр. УАДУ/ Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV С. 359-364.
49. Калашнікова С., Журавльов А. Інтеграція України у сітовий інформаційний простір: глобальні діалоги та дистанційне навчання // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. У 2 т. Т. 2. С. 130-131.
50. Калашнікова С.А. Управління державним сектором вищої освіти в США: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.05 / УАДУ К., 1999. 19 с.
51. Калашникова С.А. Развитие дистанционного образования в Украине: интеграция в мировые образовательные структуры // Открытое образование. М.: МЭСИ, 2002. № 5. С. 26-28.
52. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Організація державної служби в Україні: Навчально-методичний посібник. Одеса: Юридична література, 2002. 328 с.
53. Коваленко В. Теоретичні засади розробки механізму державного управління якістю післядипломної освіти // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2004. Вип. 1. С. 232-245.
54. Колісніченко Н.М. Взаємозв’язок державного регулювання та механізмів самоорганізації в управлінні вищою освітою: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / УАДУ К., 2003. 20 с.
55. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. К.: Юрінком, 1996.
56. Концепція адміністративної реформи в Україні / Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. К., 1998. 61 с.
57. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України: Збірка офіційних матеріалів. О.: Моряк”, 2001. 29 с.
58. Концепция развития дистанционного образования на территории государств учасников Содружества Независимых государств (проэкт) // Открытое образованиею. М.: МЭСИ. 2003. № 3. С. 9-13.
59. Кравченко І. Сучасна парадигма ефективності підвищення кваліфікації керівних кадрів// Державне управління в Україні: реалії та перспективи. Зб. наук. пр. К.: Вид-во НАДУ, 2005. С. 84-89.
60. Кривуца В.Г., Гніденко М.П. Основні напрямки та перспективи розвитку вищої освіти України // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 2-4.
61. Крушельницька О.В. Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. К.: Кондор”. 2003. 296 с.
62. Кузьмин М.К. История медицины. М.: Медицина”, 1978. 200 с., илл.
63. Курило Т. Державне управління підготовкою керівних кадрів для охорони здоров’я України: вступ до проблеми // Зб. наук. пр. НАДУ/ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Вип. 1. С.106 116.
64. Курило Т.М. Дистанційне навчання в підготовці керівників охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: У 2 ч. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ Магістр”, 2005. № 2 (25). Ч. 2. С. 320 - 327.
65. Курило Т. Історичні аспекти розвитку державницького підходу в охороні здоров’я та підготовці кадрів цієї галузі на теренах України // Вісн. НАДУ. 2005. № 2. C. 216 - 228.
66. Курило Т. Удосконалення підготовки менеджерів охорони здоров’я на Україні та досвід США // Вісн. НАДУ. 2005. - №3. С.214 - 221.
67. Курило Т.М. Питання підготовки управлінців у галузі охорони здоров’я // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ „Магістр”, 2005. № 3 (26). С. 296 - 308.
68. Курило Т. Порівняльний аналіз освіти громадського здоров’я європейських країн // Зб. наук. пр. НАДУ/ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Вип. 2. C. 224 - 234.
69. Курило Т. Підготовка нової формації керівників для галузі охорони здоров’я // Державна політика з охорони громадського здоров’я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М.Солоненка, Л.І.Жаліло. К.: Вид-во НАДУ, 2004. С. 103 - 108.
70. Лехан В.М., Лакіза-Сачук Н.М., Войцехівський В.М. та ін. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров'я в Україні / Під заг.ред. В.М. Лехан. К.: Сфера, 2001. 176 с.
71. Литвинова О. Підготовка управлінських кадрів у системі охорони здоров’я України на даному етапі // Зб. наук. пр. УАДУ / Заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 1. С. 312-319.
72. Луговий В., Князєв В., Куценко В., Литвинов Г. Проблеми та пріоритети удосконалення добору, розстановки й підготовки кадрів державного управління в Україні // Вісн. УАДУ. 2001. № 4. С. 5-19.
73. Луговий В.І. Про принципи і тенденції підготовки вищих керівників у галузі державного управління (професійно-методологічний підхід) // Вісн. НАДУ. 2004. № 2. С. 5-13.
74. Луговий В.І. Професійна підготовка державно-управлінських кадрів у контексті сучасних тенденцій // Вісн. НАДУ. 2004. № 3. С. 11-20.
75. Лукіна Т. Міжнародні системи індикаторів якості освіти як основа для порівняльного аналізу державного управління освітою // Вісн. УАДУ. 2003. № 1. С. 196-203.
76. Ляшенко О.І. Якість освіти як фактор інтеграції України в європейський освітній простір // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. У 2 т. Т. 2. С. 97-98.
77. Магуайр, Елістер та ін. Економіка охорони здоров’я: Вступ. курс /Е. Магуайр, Дж. Гендерсон, Г. Муні; Пер. з англ. В. Чайковський; Наук. ред. І. Соло ненко. К.: Основи, 1998. 313 с.
78. Мазак А.В. Управління освітньою галуззю в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: регіональний аспект: Автореф. дис канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / НАДУ К., 2005. 20 с.
79. Майборода С.В. Вища освіта України в умовах інтеграції у світовий освітній простір // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. У 2 т. Т. 2. С. 150-151.
80. Майборода С., Радиш Я. Керівник у галузі державного управління охороною здоров'я // Вісн. УАДУ. 2002. № 4. С. 144-150.
81. Майборода С.В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (1917-1959 рр.): Автореф. дис д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01 / УАДУ К., 2002. 36с.
82. Мартиненко В.М. Аналіз політики як демократичний інструмент державного управління соціально-економічними процесами// Актуальні проблеми державного управління: Наук. збірник. Х.: УАДУ ХФ. 2002. №1 (12). С. 12-17.
83. Мартиненко В.М. Контролінг як концепція інформації управління в системі державної адміністрації // Актуальні проблеми державного управління: Наук. збірник. Х.: УАДУ ХФ. 2001. №1(9). С. 144-150.
84. Медицина в Україні. Видатні лікарі. Кінець XVII перша половина ХІХ ст. Бібліографічний словник. Випуск 1. К.: Медицина України”, 1997. 242 с. / Медична біографістика/.
85. Мельник О.Л. Інформаційні технології необхідна умова сучасної освіти // Болонський процес: трансформація навчального процесу у технологію навчання: Матеріали ІІ міжнар. наук.-метод. конф. К.: ДУІКТ, 2005. С. 70-71.
86. Мельников О. Аналіз потреб у професійному навчанні керівників // Вісн. УАДУ. 2001. № 3. С. 31-36.
87. Менеджмент в охороні здоров’я: Структура та поведінка організацій охорони здоров’я / За ред. С. Шортела та А. Калюжного; Пер. з англ. Л. Тараруха. К.: Основи, 1998. 560 с.
88. М