ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Осійчук Микола Степанович

УДК 351.83:349.2

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Когут Петро Володимирович,
кандидат історичних наук, доцент

Львів 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 6
РОЗДІЛ1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА.. 15
1.1.Методологічні засади та теоретична основа дослідження. 15
1.2.Ґенеза управлінської діяльності у сфері регулювання трудових відносин та управління трудовими ресурсами. 28
1.3.Сучасний досвід регулювання трудових відносин та контролю за їх дотриманням: порівняльно-методологічний аналіз. 44
РОЗДІЛ2. ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ МЕХАНІЗМ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ.. 64
2.1.Розвиток соціально-трудових відносин: глобальні закономірності та національні особливості управління. 64
2.2.Реалізація принципів соціального партнерства та трипартизму в діяльності органів виконавчої влади у трудовій сфері 79
2.3.Державний контроль за дотриманням трудового законодавства як управлінський інструмент реалізації соціальної політики держави. 90
2.4.Виклики глобалізації в контексті тенденцій і перспектив розвитку соціальної та правової держави. 123
РОЗДІЛ3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ У СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІЙ СФЕРІ 139
3.1.Вдосконалення трудового законодавства як засіб підвищення конкурентно-спроможності держави у сучасних умовах поглиблення глобалізаційних процесів 139
3.2.Інтегрованна інспекція праці як оптимальна модель інституційного розвитку державного нагляду і контролю у сфері трудового законодавства України 156
ВИСНОВКИ.. 178
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 186
ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВВП

Внутрішній валовий продукт

ВВРУ

Відомості Верховної Ради України

ВРУ

Верховна Рада України

Головдержслужба

Головне управління державної служби України

Держгірпромнагляд

Державний комітет України по нагляду за безпечним веденням у промисловості і гірничого нагляду

Держкомстат

Державний комітет статистики

Держнаглядпраці

Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю у складі Мінпраці України

ДІП

Державна інспекція праці

ЄС

Європейський Союз

ІКРЕ

Індустріальні країни з ринковою економікою

КЗпП України

Кодекс законів про працю України

КМУ

Кабінет Міністрів України

МБП

Міжнародне бюро праці

Мінпраці

Міністерство праці та соціальної політики

МО

Міжнародна організація

МОЗ

Міністерство охорони здоров’я

МОН

Міністерство освіти та науки

МОП

Міжнародна організація праці

МСП

Малі і середні підприємства

НДІ

Науково-дослідний інститут

НРСП

Національна рада соціального партнерства

НСПП

Національна служба примирення та посередництва

ОВУ

Офіційний Вісник України

ООН

Організація Об’єднаних Націй

ОР

Об’єднання роботодавців

РЄ

Рада Європи

СОТ

Світова організація торгівлі

СНД

Співдружність незалежних держав

УККСЗН

Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення

Фонд ССНВВ

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

ФПУ

Федерація профспілок України

ЦНТЕІ

Центр науково-технічної і економічної інформації

ЦСЄ

Центральна і Східна Європа

HR-служби

Служби управління людськими ресурсами

ВСТУП
Актуальність теми. Формування нових суспільних відносин в Україні вимагає удосконалення всієї системи державного управління працею. Враховуючи те, що ключовою рушійною силою будь-якої організації є персонал, а держави людський капітал, необхідно впроваджувати такі механізми управління, які були б зорієнтовані на людину, її інтереси та потреби. Глобалізація економічних процесів, посилення кризових явищ потребують докорінного вдосконалення всієї системи управління працею. На таких засадах можливе й вирішення проблеми забезпечення належного контролю за дотриманням трудового законодавства, передумовою якою є наявність сучасних ефективних механізмів державного управління у цій сфері. Адже якість державного управління, значною мірою, обумовлена рівнем розвитку трудових відносин і є одним із показників рівня конкурентоспроможності держави.
В Україні, незважаючи на прийняття низки нормативно-правових актів, соціальний захист працюючих, додержання норм трудового законодавства вимагають покращення. Результати перевірок, проведених державними інспекторами праці, свідчать, що майже 90 відсотків роботодавців не дотримуються вимог трудового законодавства. Близько чверті підприємців порушують норми тривалості робочого часу та щорічних оплачуваних відпусток найманих працівників; третина роботодавців не укладає трудових договорів з працюючими; кожен восьмий підприємець не дотримується норм загальнообов’язкового державного соціального страхування; порушуються вимоги законодавства про працю щодо режимів роботи та надання додаткових відпусток жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; працівникам, які зайняті на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників, часто не надається додаткова відпустка за результатами атестації робочих місць за умовами праці тощо[58].
Як показує практика, найбільші порушення відбуваються у сфері оплати праці, зокрема не встановлюються доплати за важкі та шкідливі умови праці близько половині працівників у сфері малого та середнього підприємництва. Частина працівників отримують заробітну плату в межах мінімального рівня, а решту окремо, у так званих „конвертах”. Очевидно, що розмір „тіньової” частки заробітної плати не може бути врахований при визначенні розміру виплат із фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Крім того, прихована заробітна плата не дозволяє забезпечити належний рівень виплат соціально незахищеним верствам населення, насамперед пенсіонерам.
Загалом в Україні як держава, так і роботодавці недостатньо використовують економічні механізми управління умовами та охороною праці, спрямовані на заходи профілактичного характеру. У намаганні отримати швидкі прибутки і досягти низької собівартості, вони зменшують витрати на охорону та поліпшення умов праці. Співвідношення видатків на профілактику охорони праці та на виплати пільг, компенсацій і відшкодувань сьогодні становить 1 до 20. Разом з тим, економічні розрахунки свідчать, що 1 гривня вкладень у заходи поліпшення умов та охорони праці приносить 2,38 гривні економічного прибутку (див.: Додаток А).
Таким чином, процесам, що відбуваються у сфері соціально-трудових відносин ще не властиві повною мірою закони ринкової економіки. Це свідчить про потребу вдосконалення механізмів державного контролю за дотриманням законодавства про працю. Нині державний контроль у цій сфері здійснюється шляхом проведення перевірок підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, які використовують найману працю, на предмет відповідності вимогам трудового законодавства. Державний нагляд полягає у вжитті заходів для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності за порушення ними законодавства про працю та здійснення постійного моніторингу виконання роботодавцями приписів посадових осіб, уповноважених на здійснення державного контролю, щодо усунення виявлених порушень.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на працях українських та зарубіжних вчених, а саме: В.Авер’янова, Р.Агранофф, А.Алехіна, О.Андрійко, Г.Атаманчука, В.Афанасьєва, Д.Бахраха, І.Бачило, А.Білла, Ю.Битяка, Т.Брауна, Г.Бребана, М.Брюггрмайєра, Ч.Вайза, Д.Волтерза, В.Гаращука, С.Гончарука, В.Горшньова, І.Грицяк, Б.Гурне, С.Дубенко, Ж.Зіллера, А.Кармоліцького, К.Квотерлі, Ю.Козлова, Л.Кривенко, Б.Лазарєва, О.Я.Лазора, О.Д.Лазор, О.Луньова, В.Мельниченко, Н.Мироненко, В.Мормана, Н.Мяловицької, Н.Нижник, К.Ньюкамера, В.Олуйка, А.Омарова, О.Осавелюка, Р.Павловського, Т.Парпан, Н.Плахотнюк, Т.Проценко, Г.Райта, Дж.Ріггса, М.Розенберга, П.Сандевуара, Т.Сінклера, В.Скуратівського, М.Студенкіної, О.Сушинського, Ю.Тихомирова, А.Ткачука, У.Олешек, В.Цвєткова, В.Шамрая, В.Шевчука, Е.Шері, К.Шоріної, В.Юсупова, Ц.Ямпольської. Праці попередніх дослідників заклали методологічне підґрунтя для аналізу механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства. Проте комплексного дослідження, яке б містило аналіз механізмів контролю в державному управлінні у трудовій сфері з позицій системного підходу, досі не проводилося. Вищезазначені аспекти зумовлюють актуальність цієї проблеми та необхідність її дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося в рамках комплексних науково-дослідницьких проектів „Механізми формування соціального капіталу в Україні” (державний реєстраційний номер 0107 U 001602) та „Удосконалення підготовки державних службовців з питань європейської інтеграції в контексті співпраці та вступу України в ЄС” (державний реєстраційний номер 0107 U 001597) Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне узагальнення механізмів реформування державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства і розробка на цій основі пропозицій щодо реформування державного управління у цій сфері.
Для досягнення зазначеної мети у дослідженні поставлені і вирішені такі завдання:
проаналізувати теоретико-методологічні засади механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства;
дослідити ґенезу наукових поглядів та розвиток нормативно-правової бази в галузі державного контролю за дотриманням трудового законодавства;
провести семантичний аналіз понятійно-термінологічного апарату, уточнити зміст понять: „державний контроль за дотриманням трудового законодавства”, „механізм державного контролю за дотриманням трудового законодавства”, „інтегрована інспекція праці”;
узагальнити досвід і методологію регулювання трудових відносин та контролю за їх дотриманням у розвинутих країнах і виробити рекомендації щодо їх застосування в механізмах державного управління України;
проаналізувати вплив глобальних закономірностей та національних особливостей управління на державний контроль за дотриманням трудового законодавства;
визначити ефективні засади державної політики у сфері державного контролю за дотриманням трудового законодавства;
обґрунтувати доцільність формування інтегрованої інспекції праці в Україні та визначити її завдання, мету і механізми управління відповідно до сучасних умов розвитку соціально-трудових відносин;
розкрити основні напрями вдосконалення механізмів державного контролю за соціально-трудовими правовідносинами;
розробити „Концепцію реформування державного управління у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні”.
Об’єктдослідженняпроцес здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства в Україні.
Предметдослідженнятеоретико-методологічні засади функціонування механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що підвищення ефективності механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства вимагає системного удосконалення нормативно-правового регулювання соціально-трудових відносин і створення дієвого органу нагляду та контролю, яким є інтегрована (комплексна) інспекція праці.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної теорії державного управління, основоположні нормативно-правові акти України Конституція та закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, а також наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем державного управління та контролю у цій сфері.
Для досягнення зазначеної у роботі мети та вирішення поставлених завдань автор використав фундаментальні положення теорії управління, застосував системний аналіз, що забезпечило наукове опрацювання емпіричної інформації, осмислення процесу становлення і сучасного розвитку контролю в державному управлінні України, а також дало змогу сформувати авторське бачення шляхів підвищення ефективності системи контролю за дотриманням трудового законодавства. У роботі використовувалися такі методи, як аксіоматичний, завдяки якому були визначені висхідні параметри дослідження; індуктивний та дедуктивний методи, які застосовувалися при узагальненні та аналізі емпіричної інформації. Історичні аспекти становлення системи контролю в державному управлінні України досліджувалися на підставі порівняльно-ретроспективного, історико-ґенезисного методів, а також методів екстраполяції і факторного аналізу. Прогностичний аналіз, що передбачав виявлення ефективних шляхів розвитку системи контролю в державному управлінні України, здійснювався на підставі використання методів прогнозування, а саме методу експертних оцінок, екстраполяції та методу аналогій.
Емпіричною базою дослідження є статистичні матеріали Держнаглядпраці та Держгірпромнагляду, статистичні збірники Держкомстату України, а також фактичний матеріал, отриманий автором особисто, внаслідок опрацювання зібраних ним джерел.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є комплексним науковим дослідженням механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства, яке розкриває науково-теоретичні положення, що сприяють підвищенню його ефективності в сучасних умовах. У дисертаційній роботі:
вперше:
розроблено „Концепцію реформування державного управління у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні” (див.: Додаток А, Б, В);
запропоновано авторську періодизацію еволюції моделей управління в сфері трудових відносин у розвинутих країнах світу на основі синергетичного підходу, яка містить п’ять основних етапів: „стартова модель” (діяла до кін. ХІХст.); управління кадрами (поч. ХХ ст. 40рр. ХХст.); управління персоналом (50 70рр. ХХст.); управління людськими ресурсами (80рр. ХХст. кін. ХХст.) та управління людським капіталом (близько2000р. дотепер) (див.: Додаток Г);
визначено національні особливості періодизації у становленні системи державного управління у сфері нагляду та контролю за трудовими відносинами в Україні;
удосконалено:
зміст понять „державне управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства”, „державний контроль за дотриманням трудового законодавства”, „нагляд за дотриманням трудового законодавства”;
організаційну структуру державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства шляхом створення моделі інтегрованої інспекції праці, яка заснована на принципах поєднання різних складових системи контролю і контрольних механізмів;
організаційно-правові інструменти державного контролю, які закріплені у авторському проекті постанови Кабінету Міністрів України „Про удосконалення державного управління у сфері праці, промислової безпеки та гірничого нагляду” (див.: Додаток Д, Е) та в обґрунтуванні змін до проекту нового Трудового кодексу;
класифікацію видів контролю в державному управлінні.
набули подальшого розвитку:
форми та методи підвищення ефективності механізмів управління та державного контролю у сфері дотримання трудового законодавства;
механізми організації роботи діючих в Україні контрольних органів у нетипових управлінських ситуаціях, зумовлених соціально-економічними ускладненнями.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дисертаційного дослідження підтверджуються практикою управлінської діяльності Міністерства праці та соціальної політики України і Держнаглядпраці, що використовують елементи запропонованого автором управлінського механізму інтегрованої інспекції праці.
Наукове значення роботи полягає в тому, що положення дисертації сприяють розвитку наукових знань про підвищення ефективності механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні положення, наукові висновки та зроблені на їх основі практичні рекомендації можуть бути використані органами державної влади для: підвищення ефективності управління загалом; прийняття виважених управлінських рішень із урахуванням міжнародних стандартів, норм міжнародного права та вітчизняного законодавства, світового досвіду ринкових і глобалізаційних перетворень; втілення принципів соціального партнерства; запобігання і конструктивного вирішення соціально-трудових конфліктів та уникнення їх негативних наслідків; створення ефективно діючих інтегрованих органів контролю за дотриманням законодавства про працю з посиленням орієнтації на превентивні заходи.
Отримані автором результати дослідження втілені в автоматизованій системі моніторингу порушень трудового законодавства, яка використовується у роботі управлінських підрозділів Міністерства праці та соціальної політики при плануванні і проведенні ними перевірок дотримання законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та фізичними особамисуб’єктами підприємницької діяльності, які використовують найману працю. Розроблена нами „Концепція реформування державного управління у сфері контролю та нагляду за дотриманням законодавства про працю” використовується центральними органами державної влади (довідки Міністерства праці та соціальної політики України №12930/0/14-08/013 від 21.11.2008, Головдержслужби України №9397/06-08 від 19.11.2008; акт Держнаглядпраці від 10.12.2008).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням, у якому вирішується важливе наукове завдання щодо підвищення ефективності державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства. Висновки, пропозиції та рекомендації, зокрема й ті, що містять наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та представлено нове вирішення наукового завдання, яке полягає в узагальненні теоретико-методологічних основ реформування механізмів державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства і розробці на цій основі „Концепції реформування державного управління у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні”. За результатами дослідження сформульовані такі висновки:
1. Дослідження теоретико-методологічних засад, нормативно-правової і джерельної бази державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства засвідчує, що над вивченням цієї проблеми працювали відомі зарубіжні та вітчизняні науковці і фахівці практики. Проте комплексного дослідження, яке б містило аналіз механізмів контролю в державному управлінні у трудовій сфері з позицій системного підходу, досі не проводилося.
У державному управлінні контроль перебуває у тісному зв’язку з іншими управлінськими функціями та призначений для оцінки виконання управлінських рішень. Характерною рисою співвідношення державного управління і державного контролю є наявність у них компліментарності, що полягає у вторинності останнього, тобто контроль відносно управління є похідною, допоміжною функцією.
2. Запропонована авторська періодизація еволюції моделей управління в сфері трудових відносин у розвинутих країнах світу, яка включає п’ять основних етапів: „стартова модель” (діяла до кін. ХІХст.); управління кадрами (поч. ХХ ст. 40рр. ХХст.); управління персоналом (50 70рр. ХХст.); управління людськими ресурсами (80рр. ХХст. кін. ХХст.) та управління людським капіталом (близько 2000р. дотепер). Визначені національні особливості періодизації у становленні системи державного управління у сфері нагляду та контролю за трудовими відносинами в Україні. Початком процесу інституціоналізації у трудових відносинах стало ухвалення перших міжнародних трудові норм (м.Берлін, 1890р.). Прискорення соціального прогресу, зміни теорії та моделей управління зумовили створення професійних кадрових служб. Розпочали формуватись відділи кадрів у класичному розумінні. Формування теорій управління трудовими відносинами здійснювалось одночасно із формуванням теорії управління як науки. Післявоєнна демократизація політичних режимів у європейських країнах зумовила нове переосмислення суті соціально-трудових відносин. Розпочалося застосування колективних форм організації праці, змінилась система матеріального стимулювання, працівників стали залучати до участі у розподілі прибутків. Формується прогресивніша на той час теорія людських відносин, яка обґрунтовує значимість персоналу. Відділи кадрів трансформуються у служби управління персоналу, завданням яких є забезпечення ефективного використання трудових ресурсів.
Наслідком світових процесів лібералізації у 70-хрр. ХХст. стала поява на підприємствах професійних структурних підрозділів управління людськими ресурсами. Для них були властивими ширші функції, аніж у служб управління персоналом. Нова модель засновувалась на дослідженнях людських ресурсів та враховувала важливі складові елементи, зокрема: мотиваційні системи і компенсації, організаційний розвиток, організаційну (корпоративну) культуру. Високі технології, знання, інтелект, інформація кінця ХХ ст. стали визначальними у розвитку суспільства. Виникає теорія людського капіталу, яка ґрунтується на тому, що саме працівник створює домінуючу частину доданої вартості. Відтоді людські ресурси розглядаються як самостійний „капітал”, управління яким є найбільш значимим для роботодавця і потребує застосування специфічних управлінських механізмів. Особливої ваги набувають такі поняття, як інвестиції у людський капітал, сумарна якість, стратегічна інтеграція, культура управління, відданість працівників, унітарність корпоративної філософії (інтереси роботодавців та працівників співпадають). Відбувається перехід від системи мотивації до системи залученості персоналу, спрямованої на гармонізацію і збагачення життя працівників.
3. Для України, оскільки у ній тривалий час панували тоталітарні політичні режими, характерною моделлю управління трудовими відносинами була „модель управління кадрами”. Лише з початку 90-хрр. ХХст. новий тип економічного розвитку зумовив формування прогресивніших систем. Проте існують суттєві розбіжності у механізмах управління трудовими ресурсами. У приватному (недержавному) секторі кадровий менеджмент уже пройшов декілька ступенів еволюції, тут утверджується модель управління людськими ресурсами, але у державному управлінні продовжують домінувати механізми, притаманні моделі управління персоналом. Відповідно до трансформацій управлінських моделей, в Україні змінювались й органи управління, що забезпечують державний контроль та нагляд у сфері регулювання трудових відносин.
4. На основі проведеного аналізу розкрито вплив глобальних закономірностей та національних особливостей на державно-управлінський механізм контролю у сфері соціально-трудових відносини. Показано важливість принципів соціального партнерства та трипартизму в діяльності органів виконавчої влади у трудовій сфері. Особливістю України виступає те, що соціальне партнерство інституціалізоване через організації, що діють на тристоронній основі і мають за мету захист соціально-економічних інтересів найманих працівників та роботодавців. До таких організацій належать: Національна рада соціального партнерства, Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення, Національна служба примирення та посередництва і її територіальні підрозділи.
5. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюються у двох провідних сферах регулювання соціально-трудових відносин: сфері встановлення умов праці і сфері застосування встановлених умов праці. Розроблена автором узагальнена модель механізму державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства показує, що не усі реальні чинники впливу знаходять сьогодні вираження у формалізованих державою управлінських механізмах.
6. Особливістю інтегрованих інспекції праці є поєднання правової та технічної (у частині охорони праці) складових. В Україні ж до початку 90рр. ХХст. функція інспектування праці була покладена виключно на профспілки. Після передачі функцій державного нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства від них до спеціальних державних контролюючих органів, відбулося „розпорошення” комплексної системи контролю. Контроль за охороною праці (в основі якого людський фактор) передано Держгірпромнагляду, що здійснює нагляд за безпечним проведенням робіт на основі техногенного фактора, а контроль за правовими аспектами трудових відносин здійснює Держнаглядпраці. Авторська модель діючої структури організаційного механізму державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства наочно демонструє, що в Україні фактично триває роз’єднання наглядової діяльності у сфері дотримання законодавства про працю й у сфері охорони праці на виробництві.
7. Подано авторське бачення змісту понять „державне управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства”, „державний контроль за дотриманням законодавства про працю”, „механізм державного контролю за дотриманням трудового законодавства”, „інтегрована інспекція праці”.
„Державне управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства” визначається як специфічний вид діяльності уповноважених державою органів управління, спрямований на комплексне забезпечення законодавчо визначених трудових прав та належних умов праці.
„Державний контроль за дотриманням законодавства про працю” це особлива правозастосувальна діяльність спеціально уповноважених державою управлінських органів (інспекцій), спрямована на захист трудових прав, дотримання належних умов праці, забезпечення відносин соціального партнерства, що характеризується об’єктивністю рішень, винесених контролюючими органами держави.
„Механізм державного контролю за дотриманням трудового законодавства” сформована державою, внутрішньо узгоджена, нормативно визначена система забезпечення належного стану трудових відносин на підприємствах, установах, в організаціях, яка поєднує економічні, мотиваційні, організаційні та правові засоби цілеспрямованого впливу задля узгодження інтересів взаємодіючих суб’єктів соціально-трудових відносин.
„Інтегрована (комплексна) інспекція праці” це цілісна, узгоджена та гнучка організаційно-управлінська система, механізми якої побудовані на принципах адміністративної, процедурної та технічної інтеграції, а управлінські функції комплексно охоплюють усі сторони трудових відносин.
8. Визначено, що розвинуті держави світу особливу увагу приділяють соціальній стабільності і якісному, безпечному, здоровому, продуктивному виробничому середовищу. Від цього залежить рівень трудового життя, який визначає потенційні можливості працівника належно виконувати покладені на нього обов’язки. У цьому контексті особливого значення набуває імплементація міжнародно-правових стандартів у національно-правову систему, реалізація яких можлива за умови формування інтегрованої системи інспектування праці.
9. Виявлено, що засади державної політики у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства визначаються нормативно-правовою базою, основною складовою частиною якої є законодавство про працю. Однак чинний КЗпП України (1971р.) не відповідає сучасному стану соціально-трудових відносин. Для удосконалення механізмів державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства важливим є те, що окремою книгою „Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства” у проекті Трудового кодексу України (2003р.) уже передбачені загальні правила комплексного контролю та нагляду за дотриманням трудового законодавства, зокрема й законодавства про охорону праці. Натомість, динамічні зміни якості соціально-трудових відносин потребують корегування навіть тих контрольних механізмів, які сформульовані у положеннях зазначеного кодексу.
10. Доведено, що процеси глобалізації об’єктивно зумовлюють необхідність уніфікації трудового законодавства, механізмів його застосування, а отже, й відповідної модернізації системи контролюючих органів. Розпорошеність контрольно-наглядових функцій вимагає активнішого державного втручання з метою їх інтеграції. Формування соціальної та правової держави в умовах глобалізації об’єктивно вимагає й вдосконалення трудового законодавства в частині його лібералізації. Межі лібералізації трудового права можуть і повинні бути розширеними, якщо це відбувається з волі сторін колективних трудових відносин. Особливо важливого значення це набуває в Україні, де чинний Кодекс законів про працю гальмує розвиток механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням законодавства про працю.
11. Виявлено, що засади державної політики у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства визначаються нормативно-правовою базою, основною складовою частиною якої є законодавство про працю. Однак чинний КЗпП України (1971р.) не відповідає сучасному стану соціально-трудових відносин. Для удосконалення механізмів державного управління у сфері контролю за дотриманням трудового законодавства важливим є те, що окремою книгою „Державний нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства” у проекті Трудового кодексу України (2003р.) уже передбачені загальні правила комплексного контролю та нагляду за дотриманням трудового законодавства, зокрема й законодавства про охорону праці. Натомість, динамічні зміни якості соціально-трудових відносин потребують корегування навіть тих контрольних механізмів, які сформульовані у положеннях зазначеного кодексу.
12. Підтверджено, що необхідність запровадження на основі європейського досвіду інтегрованої (комплексної) інспекції праці полягає у тому, що в Україні існує об’єктивна потреба об’єднання правової і технічної (у частині охорони праці) складових комплексного інспектування. Така модель інституційного розвитку державного нагляду та контролю у сфері трудового законодавства України є оптимальною за своїми завданнями, функцією та механізмами реалізації. Метою запровадження інтегрованої інспекції праці є подолання негативних явищ чинного управлінського механізму контролю. Як найбільш ефективний управлінський механізм, інтегрована інспекція праці має стати основою дієвої загальнодержавної системи регулювання соціально-трудових відносин і головною передумовою утвердження сучасних методів нагляду та контролю.
13. Запропоновано основні напрямки удосконалення державного контролю за соціально-трудовими правовідносинами, які полягають у необхідності:
внесення змін та доповнень до проекту Трудового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших спеціальних законів, які регулюють трудові відносини і здійснення контролю за ними. Зокрема: розроблення законопроекту про державний нагляд у сфері трудової діяльності (робоча назва „Про інтегровану інспекцію праці”); перегляду чинних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів нагляду за дотриманням законодавства про працю; розроблення нормативно-правових актів діяльності інтегрованої Державної інспекції праці України на основі норм Міжнародної організації праці та досвіду інспекцій держав Європейського Союзу; виконання державних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
реформування інфраструктури державних органів управління та нагляду за дотриманням законодавства про працю, зокрема Держнаглядпраці, санітарно-епідеміологічного нагляду та Держгірпромнагляду; розмежування функцій інтегрованої Державної інспекції праці і Держгірпромнагляду, Міністерства охорони здоров’я України (далі МОЗ) та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;
формування державного замовлення на підготовку фахівців, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері праці та підвищення якості їх професійної підготовки; методичного забезпечення навчальних програм з підвищення кваліфікації та проведення семінарів із залученням представників навчальних закладів Міністерства освіти і науки України, Держгірпромнагляду, МОЗ та Мінпраці України;
залучення коштів Державного бюджету та установ, зацікавлених у створенні інтегрованої Державної інспекції праці України, а також міжнародних організацій, зокрема МОП.
14. Удосконалено механізми організації роботи діючих в Україні контрольних органів у нетипових управлінських ситуаціях, зумовлених соціально-економічними ускладненнями, які дають можливість запобігання і конструктивного вирішення соціально-трудових конфліктів та уникнення їх негативних наслідків; створення ефективно діючих інтегрованих органів контролю за дотриманням законодавства про працю з посиленням орієнтації на превентивні заходи.
15. Практичним втіленням механізмів державного управління у сфері забезпечення контролю за дотриманням трудового законодавства є розроблена дисертантом „Концепція реформування державного управління у сфері нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю в Україні”. Згадана концепція спрямована на реформування систем державного управління та нагляду за дотриманням законодавства про працю в Україні, підвищення ефективності діяльності органів державного контролю у цій сфері з урахуванням міжнародних стандартів, норм міжнародного права та вітчизняного законодавства.

Реалізація цієї концепції сприятиме подоланню соціальних проблем, забезпеченню додержання гарантованих державою соціальних та трудових стандартів, зменшенню соціальної напруженості, піднесенню рівня життя населення та створенню умов для динамічного, збалансованого сталого розвитку України.