ДЕРЖАВНО - ПРАВОВІ ЗАСАДИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Краткое описание

З М І С Т
ВСТУП.................................................................................................……..3
РОЗДІЛ I. Характеристика філософських і теоретико-правових
джерел концепції громадянського суспільства..................................11
1.1. Передумови становлення та розвиток ідеї про громадянське
суспільство у світовій теоретико-правовій думці.........................................….11
1.2. Історія формування політико-правової думки в Україні
про громадянське суспільство............................................................................28
1.3. Істореографія з питання державно-правових засад громадянського суспільства….........................................................................................................46
Висновки до розділу......................................….........................................58
РОЗДІЛ II. Характеристика державно-правових засад громадянського суспільства..............................................................................61
2.1. Поняття і cтруктура державно-правових засад громадянського суспільства ........................................................................................................…61
2.2. Гуманізація державно-правових засад громадянського
суспільства……………………………………………………………………….
2.3. Вплив державно-правових засад на формування основних інститутів громадянського суспільства .........................................................…95
Висновки до розділу.................................................................................121
РОЗДІЛ II1. Генезис та розвиток правового забезпечення громадянського суспільства в незалежній Україні..................…………123
3.1. Становлення державно-правових основ громадянського суспільства в Україні перехідного періоду..........………………...........…………..……….123
3.2.Напрямки розвитку громадянського суспільства в контексті європейської інтеграції України.................................................................…...154
Висновки до розділу..................................................................................171
ВИСНОВКИ......................……...................……....................................173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................. ……...177

ВСТУП

Актуальність теми. Політичні та економічні зміни, що відбуваються в Україні, починаючи з проголошення нею незалежності, спонукають до активізації наукових досліджень у напрямку формування теоретичних уявлень щодо майбутнього суспільства. Особливої актуальності в Україні набула концепція громадянського суспільства.
Протягом двох останніх десятиліть питання становлення і розвитку громадянського суспільства активно вивчалися представниками різних галузей наукового знання, у тому числі й галузі правознавства. Така актуальність тематики громадянського суспільства зумовлена сучасними процесами реформування в Україні основних сфер соціального життя, окремих соціальних інститутів. Вчені активно намагаються знайти пояснення тим змінам, що відбуваються в організаційних та функціональних основах громадянського суспільства, пов’язати їх із розширенням соціальних функцій держави, віднайти нові форми взаємодії з державними структурами.
Особливу увагу вчених-юристів привертають питання основних принципів та шляхів формування громадянського суспільства у контексті впливу на них державно-правових засад. Проте розмаїтість наукових точок зору, відсутність науково-теоретичної єдності у вирішенні подібних питань свідчить про недостатній рівень розробленості проблематики громадянського суспільства як у зарубіжній політико-правовій думці, так і в українському правознавстві.
Формування громадянського суспільства неможливе без належного вироблення концепції взаємодії держави і громадянського суспільства, а також без аналізу стану правового забезпечення діяльності основних інститутів громадянського суспільства. Досвід розвинених країн світу підтверджує, що громадянське суспільство розвивається на основі саморегуляції, а його члени намагаються обмежити вплив держави на процеси, які в ньому відбуваються. Однак в умовах, коли інститути громадянського суспільства ще не є самодостатніми, держава має сприяти становленню структур громадянського суспільства, суттєву частину повноважень яких з часом мають виконувати органи місцевого самоврядування, громадські організації і політичні партії та інші форми самоорганізації громадян. Визнаючи той факт, що державно-правові засади активно впливають на становлення громадянського суспільства, ми мусимо констатувати, що межі впливу держави на процеси становлення громадянського суспільства не завжди адекватні. Так, на етапі становлення основних інститутів громадянського суспільства вплив держави є значно відчутніший, ніж тоді, коли такі інститути належним чином функціонують і не потребують суттєвої опіки держави.
Основними показниками розвиненості громадянського суспільства є гарантоване забезпечення прав людини, рівень свободи, демократії, захищеності приватної власності, розвиток підприємницького сектора.
Вагомі напрацювання науковців не вичерпали можливостей дослідження широкого кола питань, пов’язаних з функціонуванням громадянського суспільства, які виникають з розвитком його основних інститутів. Часте використання терміна “громадянське суспільство” в монографіях, посібниках, наукових журналах, у засобах масової інформації ще не є показником вичерпності вивчення даної теми. Так, серед усієї сукупності досліджень переважають ті, які присвячені генезису ідеї громадянського суспільства, або такі, що акцентують увагу на окремих моментах цієї багатопланової теми, досліджують стан розвитку окремих інститутів громадянського суспільства. Даною дисертаційною роботою автор доповнює і поглиблює вивчення цієї актуальної проблеми.
У ході підготовки дисертаційного дослідження використані відповідні ідеї з праць Аристотеля, Платона, Ф. Гегеля, Т. Гоббса, Ф. Енгельса, І. Канта, Дж. Локка, К. Маркса, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Т. Пейна, робіт вітчизняних мислителів – М. Драгоманова, М. Міхновського, С. Подолинського, І. Франка, Т. Шевченка, С. Дністрянського, Б. Кістяківського та ін.
Цій проблематиці також присвячені праці представників сучасної західнофілософської, політичної та правової науки: Дж. Роулза, К. Поппера, Ф. Хайека, Д. Кіна, Р. Дарендорфа, Е. Геллнера, Дж. Міл¬лера, М. Кеннеді, Е. Арато, Дж. Сороса, Дж. Когена, та ін.
Теоретичною основою даної праці стали роботи українських вчених у галузі загальної теорії держави і права – В. Бабкіна, С. Бобровник, О. Богініч, В.Головченко, В.Горшеньова, А. Зайця, О. Зайчука, А. Колодія, В.Копєйчикова, Т. Ковальчук, М. Козюбри, В. Медведчука, О. Петришина, П. Рабіновича, О. Скакун, О.Скрипника, М. Цвіка; конституційного права та інших галузей юриспруденції, політології – В. Баштанника, В. Борденюка, М. Братасюк, С. Головатого, В. Кременя, І. Кресіної, А. Мацюка, Н. Нижник, В. Погорілко, В. Речицького, С. Рябова, Л. Слінченко, В. Тація, Ю.Тодики, В. Селіванова, В. Шаповала, І. Хижняка, А. Юлдашева, О. Хуснутдінова, Г.Щедрової; представників російської юридичної науки – А. Андреєва, С. Алексєєва, В. Варивдіна, А. Венгерської, К. Гаджієва, А. Кочеткова, М. Марченка, В. Нерсесянца та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р.
Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001-2005 роки. Тему дисертації “Державно-правові засади громадянського суспільства” обговорено та затверджено вченою радою Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 30 січня 2001 р.).
Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні рівня впливу державно-правих засад на процес становлення громадянського та правового забезпечення функціонування основних інститутів громадянського суспільства.
Для досягнення вказаної мети були визначені такі завдання:
• запропонувати періодизацію вивчення проблеми і розвитку концепції громадянського суспільства;
• визначити сутність та сформулювати поняття категорії “державно-правові засади громадянського суспільства”;
• встановити динаміку змін меж державного втручання у сферу громадянського суспільства;
• охарактеризувати роль державно-правового регулювання у формуванні основних інститутів громадянського суспільства та провести їх класифікацію;
• простежити процес гуманізації державно-правових засад громадянського суспільства у відповідності до міжнародних стандартів прав людини;
• дослідити процес еволюції державно-правових засад громадянського суспільства залежно від ступеня зрілості його громадян;
• визначити структуру громадянського суспільства та охарактеризувати його основні структурні елементи в контексті правової соціалізації;
• визначити й обґрунтувати основні тенденції формування і подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні;
• дослідити стан правового забезпечення функціонування громадянського суспільства та запропонувати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, якими регламентується життєдіяльність його окремих інститутів громадянського суспільства в Україні.
Об’єктом дисертаційного дослідження є громадянське суспільство як загальнолюдська цінність.
Предметом дослідження є державно-правові засади формування, функціонування та розвитку громадянського суспільства та стан його сучасного правового забезпечення.
Методи дослідження. Питання державно-правових засад громадянського суспільства досліджувались із врахуванням останніх досягнень вітчизняної і світової філософської та теоретико-правової думки. У роботі використано загальні принципи, серед яких принципи обґрунтованості, об’єктивності, наступності у проведенні дослідження та узагальнення філософсько-правової та політичної спадщини.
Для послідовності виконання поставлених науково-дослідних завдань автором роботи було використано загальнонаукові та конкретні методи пізнання, що забезпечило можливість отримання достовірних і обґрунтованих результатів.
Методологічний синтез інституціонального і аксіологічного підходів посприяв розгляду у єдності інститутів громадянського суспільства і правових цінностей, на яких члени громадських об’єднань приймають рішення і будують свою поведінку. Завдяки “новому інституціоналізму” можливо прослідкувати органічний зв’язок моральності і правопорядку у суспільстві.
Діалектичний метод дав можливість розглянути явища держави і громадянського суспільства у їх розвитку та взаємодії та сформулювати основні тенденції їх подальших відносин.
Метод історизму застосовувався при аналізі окремих наукових здобутків мислителів минулого у їх генезі і еволюції.
При дослідженні взаємодії громадянського суспільства і держави було використано системний підхід, котрий дав змогу здійснити аналіз зазначених соціальних явищ, що поєднуються в систему - суспільство та взаємодіють з іншими соціальними системами.
Спеціально-юридичний метод був використаний для визначення власне правових властивостей таких явищ, як держава, право, громадянське суспільство, механізми їх взаємодії тощо.
Функціональний метод дав змогу окреслити основні напрямки діяльності держави стосовно формування окремих структур громадянського суспільства.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження у тому, що в ньому здійснено загальнотеоретичний авторський аналіз поняття державно-правових засад громадянського суспільства та основних його характеристик, стану і тенденції розвитку його інститутів. Проведено дослідження рівня впливу державно-правових засад на формування основних інститутів громадянського суспільства та здійснена класифікація інститутів громадянського суспільства. Досліджено та обґрунтовано державно-правові засади подальшого формування громадянського суспільства в умовах українського сьогодення та сформульовані наступні підсумкові положення:
запропоновано визначення поняття “державно-правові засади громадянського суспільства” та розкрито його структуру та вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено класифікації державно-правових понять;
дисертантом здійснено періодизацію становлення і розвитку ідеї громадянського суспільства у вітчизняній та зарубіжній філософській і політико-правовій думці;
встановлено еволюцію державно-правових засад в залежності від ступеня зрілості громадянського суспільства, та визначено ступінь правового забезпечення формування основних інститутів громадянського суспільства;
спеціально проаналізовано правову забезпеченість економічної основи громадянського суспільства в Україні, та встановлено недосконалість правового регулювання у цій сфері, що перешкоджає формуванню “середнього класу” з людей, які не займаються виробництвом матеріальних благ чи наданням послуг;
підготовлено висновок про необхідність подальшого вдосконалення конституційного законодавства як правової бази громадянського суспільства шляхом закріплення норм щодо поняття, основних характеристик діяльності його інститутів, їх взаємодії з державними органами влади. Акцентується увага на пропозиції внесення змін до Конституції України у частині, що стосується дефініції “громадянське суспільство” і основоположних засад його функціонування у розділі 1 “Загальні засади”.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні теоретичні положення, пропозиції, рекомендації та висновки сприятимуть становленню і подальшому удосконаленню концептуальних основ формування громадянського суспільства в Україні.
Отримані результати можуть бути використані у науково-дослідній діяльності для подальших теоретичних пошуків, у розробці проблем громадянського суспільства, при підготовці проектів законів, а також інших правових актів, спрямованих на поліпшення реалізації, охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина.
Теоретичні доробки можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні таких навчальних дисциплін, як “Теорія держави та права”, “Конституційне право України” і спецкурсу “Права, свободи та обов'язки людини і громадянина”. Матеріали проведеного дисертаційного дослідження можуть також знайти застосування при підготовці окремих розділів підручників, навчальних посібників і при розробці окремих спецкурсів.
Практичне застосування дані результати можуть мати в агітаційно-пропагандистській діяльності, у правовому навчанні з метою підвищення рівня правової та громадянської культури населення України.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї положень дисертаційного дослідження були апробовані на Міжнародній науково-практичній конференції “Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні” (Київ, 30 травня 2001 року ); Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (м. Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.); на науково-методичному семінарі “Актуальні питання реалізації Державної програми розвитку юридичної освіти в Україні” (м. Київ, 15 лютого 2002 р.); республіканській міжвузівській науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми права 2003” (м. Київ, 9 квітня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції пам’яті П. І. Новгородцева ( ІІІ Новгородцевські читання) “Ідея правової держави: історія і сучасність” (м. Луганськ, 22-23 квітня 2003 р); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми прав людини, правової системи та держави” (м. Львів, 7-8 травня 2003р.); регіональній міжвузівській науковій конференції “Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 16 квітня 2004 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в дев’ятьох наукових публікаціях автора, у тому числі у п‘ять з них у фахових наукових виданнях України.
Обсяг і структура роботи обумовлені метою і завданнями дослідження, а також логікою викладу проблеми.

Список литературы

В И С Н О В К И

1. Вперше дисертантом було сформульовано поняття державно-правових засад та обумовлено їх вплив на становлення громадянського суспільства. Під державно-правовими засадами громадянського суспільства в широкому розумінні дисертант розуміє певну сукупність правових норм, у яких знайшли відображення основні принципи, ідеали, доктрини, поняття, категорії щодо громадянського суспільства, державних інститутів, які здійснюють вплив на формування громадянського суспільства та знаходяться у правових відносинах з громадянським суспільством, що реалізується у формі здійснення державної діяльністі. Таким чином уявляється можливим виділити ті явища, які складають разом структуру механізму впливу держави на громадянське суспільство:
норми права є одним із базових елементів у системі державно-правових засад,
правові відносини між державними інститутами і громадянським суспільством,
державна діяльність як комплекс заходів держави по відношенню до громадянського суспільства, в тому числі і інституційна основа державної діяльності, тобто інститути держави, які носять організаційно-управлінський характер,
функції державної діяльності, мета та принципи державної діяльності.
Під вузьким розумінням державно-правових засад громадянського суспільства пропонується розуміти лише сукупність правових норм як правий елемент функціонування правової системи.
2. Враховуючи різноманітність підходів до співвідношення держави і громадянського суспільства, вважаємо, що найвиваженішими вони виглядають як результат співпраці і партнерських взаємовідносин, за яким вони існують паралельно і не посягають на чітко обумовлені сфери. До сфери громадянського суспільства відносимо сім’ю, церкву, неполітичні форми організації громадян, комерційні організації і пов’язані з ними відносини власності, місцеве самоврядування, засоби масової інформації, вибори, референдуми як форму репрезентації суспільної думки, а також певні елементи судової системи та правоохоронної діяльності, групи тиску як форми захисту інтересів членів громадянського суспільства, народне обговорення, відкрите правове мислення, громадянську та правову освіту, та низку інших факторів. Проте окремі інститути є як приналежністю громадянського суспільства, так і держави. Вони і є тією ланкою, котра забезпечує взаємодію громадянського суспільства і держави.
3. Дисертант робить висновок, що значно відчутнішим є вплив держави на інститути громадянського суспільства на етапі їх становлення. По мірі їх утвердження вплив держави зменшується. Подібна ситуація пояснюється, на думку дисертанта, тим фактом, що держава часто є ініціатором становлення громадянського суспільства, адже цінності правової, соціальної, демократично-орієнтованої держави збігаються із низкою цінностей громадянського суспільства, тому наявність розвинутого громадянського суспільства дає можливість державі з часом перекласти частину своїх функцій на таке суспільство, а зосередити свою увагу лише в тих сферах, які потребують державного врегулювання.
4. На основі проведеного дисертаційного дослідження автор дійшов висновку, що для громадянського суспільства України мають бути характерні такі ознаки:
основною цінністю громадянського суспільства є людина, а також її права, свободи, потреби, інтереси, переконання тощо;
у громадянському суспільстві існує пріоритет інтересів суспільства над державою, остання повинна регулювати за допомогою права суспільні відносини та гарантувати і забезпечувати права та свободи кожної конкретної людини, а не втручатися у сферу громадянського суспільства;
громадянське суспільство повинно сприяти реалізації приватного інтересу індивідів, а також у ньому має існувати різноманітність та недоторканність власності членів суспільства, основою громадянського суспільства є “середній клас”, який в Україні в стані становлення;
громадянське суспільство повинно забезпечити економічну свободу для своїх членів та їх об’єднань і в разі потреби - захист економічних прав;
у громадянському суспільстві мусить існувати політична, ідеологічна духовна свобода особистості;
громадянське суспільство повинно забезпечити захист соціальних прав свої членів, а також впроваджувати норми справедливості, гуманності, толерантності, терпимості;
відносини в громадянському суспільстві мають регулюватися на основі правового закону, в ньому повинен діяти принцип верховенства права;
громадянське суспільство створює атмосферу вільного формування різноманітних поглядів у людей, і є цариною вільної громадянської думки;
для громадянського суспільства характерний високий рівень правосвідомості громадян;
громадянське суспільство сприяє зростанню добробуту своїх членів, звільняє людей від страху і забезпечує їм душевний спокій;
громадянське суспільство – це спільнота високоморальних індивідів;
діяльність державних органів здійснюється з врахуванням і забезпеченням різноманітних потреб та інтересів індивідів та соціальних груп (спільностей).
Основними суб’єктами громадянського суспільства є людина, а також об’єднання людей за інтересами, територіальні громади, які є структурними одиницями громадянського суспільства.
5. Пропонуємо внести зміни в чинне законодавство з метою сприяння становленню окремих інститутів громадянського суспільства в наступні законодавчі акти:
у Закон України “Про місцеве самоврядування ” внести положення щодо розширення фінансових можливостей органів місцевого самоврядування з метою сприяння становленню “первинного” рівня громадянського суспільства;
у Закон України “Про підприємницьку діяльність” – визначити чітку мету підприємницької діяльності, розробити дієву систему кредитного сприяння “малому” і “середньому” бізнесу;
у Закон України “Про всеукраїнський і місцевий референдум” внести положення, яке б закріпило позицію законодавця з приводу можливості проведення консультативного як всеукраїнського, так і місцевого референдуму;
у Закон України “Про політичні партії” внести зміни щодо відповідальності депутатів обраних за партійним списком в разі міжпартійого переходу.
У контексті побудови громадянського суспільства доцільним виглядає правове закріплення механізму співпраці громадських організацій правозахисного характеру з Уповноваженим з прав людини з метою максимального захисту прав і свобод людини та громадянина.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Теория права. – М.: БЕК, 1995. – 320с.
2. Алексеев С. С. Философия права. – М.: НОРМА, 1998. – 336с.
3. Андреев А. Л. Становление гражданского общества: российский вариант // Росийский независимый институт социальных и национальных проблем. Фонд Фридриха Эберта. Становление институтов гражданского общества: Росия и международный опыт. М. – 1995.
4. Антология мировой правовой мысли. В 5 т. т. 111. Европа. Америка:XV11- XX вв. / Нац. Общест.-науч. Фонд, Руководитель науч. Проекта Г. Ю. Семичин.-М.: Мысль, 199.-829с.
5. Андрусяк Т. Г. Шлях до свободи (Михайло Драгоманов про права людини). Львів: Світ. - 1998. – 189с.
6. Андрусяк Т. Г. Теоретичні основи прав людини в працях Михайла Драгоманова. // Право України. № 8.- 1993.- С. 33-35.
7. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини. К. Вид. Дім «КМ. АСАDEMIA» - 2000.- 630 с.
8. Арато Е., Коген Дж. Громадянське суспільство: відродження та реконструкція концепції // Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. / С. Макєєв (керівник авторського колективу). – К.: Політична думка, 1997. – С. 169-182.
9. Аристотель. Политика. Афинская политика. – М.: Мысль, 1997. – 254с.
10. Арон Р. Демократия и тоталитаризм. – М., 1993.
11. Бабкіна О. Роль государства в реформирующейся политической системе. Персонал. № 4. - 2002. - С. 45-53.
12. Батыр К. И. История государства и права Франции периода буржуазной революции 1789-1794 гг. М. 1984. - 80с.
13. Баштанник В. Владний характер політични гарантій як фактор становлення громадянського суспільства. Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. № 1. - 2001.- С. 121-126.
14. Бекешкіна І. Демократія, політична культура та громадянське суспільство в Україні. // Розвиток демократії в Україні: Метеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000 р.). – К.: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. – С.629-639.
15. Білик Р. Мале підприємництво: бути чи не бути? Віче. № 8. - 2001. - С. 29-43.
16. Боголюбов С. О гражданском обществе и правом государстве.//Советская юстиция.-1991.-18 сентября.-С.1.
17. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні. Право України. 2001. - № 12. - С. 24-27.
18. Братасюк В. До проблеми формування відкритого правового мислення у в умовах трансформаційних процесів в сучасній Україні // Актуальні проблеми державотворення в Україні. Матеріали четвертої міжвузівської наукової конференції. Рівне.-25 квітня 2001.- С. 26-32.
19. Братасюк М. Г. Приватне життя як загальнолюдська цінність і необхідна засада ствердження правової держави. // Актуальні проблеми правознавства.Тернопіль, 2001. - С. 6 – 19.
20. Братасюк М. Г. Філософія права. Курс лекцій. Ч. 1. Тернопіль. – 2002. –131с.
21. Бромхет Питер. Эволюция британской конституции. М., «Юридическая литература», 1978. – 336с.
22. Будуємо Україну на засадах верховенства права і європейських цінностей: Додаток до послання парламентської асамблеї Ради Європи стосовно роз’яснень з деяких питань судово-правової реформи та забезпечення прав людини в Україні // Час-Тime. 1995.- 13 жовтня; - 1995. – 6 жовтня.
23. Вартанов Г. “Розкріпачити” – а що далі? // Урядовий кур”єр від 26 липня 2003 року № 137. - С. 6.
24. Великая Хартия вольностей (1215 г.) // Международные акты о правах человека. – М.: Юридическая литература? 1999. - 784c.
25. Величко А. М. Учение Б. Н. Чичерина о праве и государстве: Автореф. дис... канд. Юрид. Наук. – Спб., 1995.
26. Венгеров А.Б. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов. 3-е изд. М., Юриспруденция, 2000. – 528 с.
27. Венгерськой А.Н. Гражданское общество в условиях постсоциализма: проблемы интерпритации. // Росийский независимый институт социальных и национальных проблем. Фонд Фридриха Эберта. Становление институтов гражданского общества: Росия и международный опыт. М. – 1995.
28. Вимір людського розвитку: Права і свободи людини в Україні: Результати загальнонаціонального опитування громадської думки / Інститут політики. — К. : Сфера, 2000. — 116с.
29. Возьний В. Правова концепція С. Дністрянського. Право України. - № 6. - 1999. - С.116-118.
30. Гаджиев К. С. Политическая философия. – М.: Єкономист, 1999. – 606с.
31. Гансова Е. А. Демократія та соціальна політика в сучасній Україні. // Розвиток демократії в Україні: Метеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000 р.). – К.: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. –С. 119-145.
32. Гегель Г. В. Философия права – М., - 1990.
33. Гегель Г. Основи філософії права, або природне право і державознавство / Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2000. – 329 с.
34. Геллнер Єрнест. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники. – М. 1995. «A. D. Marginem».- 210с.
35. Гоббс Т. О гражданине. Сочинение в 2 томах. Т. 1. – М.: Мысль, 1989. – 622с.
36. Гоббс Т. Избранные произведения: В 2 т. – М., 1964. – Т. 2: О свободе и необходимости (1654). – 736с.
37. Головатий С.В. Конституція України 1996 р. в системі європейського конституціоналізму // Право України. – 1997. – № 8. – С. 3-6.
38. Горова О. Б. Конституційні громадянські права людини в Україні і їх забезпечення міліцією (роль міжнародно-правових норм в цьому процесі): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. –К., 2000. – 26с.
39. Градовский А. Государственное право важнейшихъ европейскихъ державъ. Т. 1 часть историческая. – 1886. , С. Петербургъ. – 774с.
40. Гражданское общество: истоки и современность // науч. ред. проф. И. И. Кальной, доц. И. Н. Лопушанский. 2-е изд., доп. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”. - 2002. – 296с.
41. Гражданское общество, правовое государство и право (круглий стол журналов Государство и право и “Вопросы филосифии». Государство и право. - 2002. - С. 12-50.
42. Грецкий М. Н. А Грамши – политик и философ. – М., Наука. - 1991
43. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права: Пер. с лат. – М.: Госюриздат, 1956. – 868 с.
44. Гулиев В. Е. Империалистическое государство. Издательство Московского университета, 1965. – 145с.
45. Гуренко М. М. Теоретико-правові проблеми гарантій прав і свобод людини і громадянина: Монографія. – Київ: 2001. – 218с.
46. Гуренко М. М. Конституційні гарантії прав та свобод людини і громадянина: можливості системного підходу // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – Дніпропетровськ, 200. - № 1.
47. Гуренко М. М., Третякова Т. А. та ін. Історія держави та права зарубіжних країн. – К., 2000. - 316с.
48. Даль Роберт.О демократии. / Пер. с англ. А. С. Богдановского; под ред. О. А. Алекринского. Аспект Пресс, - Москва: 2000. – 208с.
49. Декларация независимости Соединеных Штатов Америки ( 4 июля 1776 г.) // Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М., 1999. – 784с.
50. Декларация пра человека и гражданина (1789 г.) // Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М., 1999. – 784с.
51. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. – К.: Україна, 1991. – 8с.
52. Джон Кін. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. К.: К. І. С., 2000. - 191с
53. Diamond Larry. Developing Democracy Toward Consolidation.- 1999.
54. Диденко Н. Г. Селиванов В. Н. Право и свобода. // Правоведение. - 2001 - № 3 (236). – С.123-140.
55. Дидро Д. Собрание сочинений: В 10 т. – М.: Госиздат, 1939. – Т. 7.: Статьи из “Энциклопедий”. – 534с.
56. Довідник з історії України: У 3-х т. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. – К.: Генеза, 1995. – Т. 2. - 440с.
57. Драгоманов М. П. Вибране. – К.: Либідь, 1991. – 688с.
58. Драгоманов М. П. Літературно- публіцистичні праці. – К. Наукова думка, 1970. – 531с.
59. Дюги Леон. Общие преобразования гражданского права со времен кодекса Наполеона. Государственное издательство. М.: 1919. – 110с.
60. Ендрю Сенктон. Система міського управління / Перекл. З анг. С. Куц, - Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. – 96с. – (Демократична освіта.)
61. Энгельс Ф. Анти-Дюринг. // Маркс К., Энгельс Ф., Соч. 2-е изд., Т.2. – М. 1955.
62. Європейський вибір Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки.
63. Європейський Союз // Консолідовані договори. Под ред. В. Муравйова. К., Видавництво “Port-Royal”. – 1999. – 206 с.
64. Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 30 с.
65. Європейська інтеграція: крок за кроком: Посібник для журналістів. / Д Корбут, В Замятін, І Підлуська та ін. – К.: Фонд “Європа ХХ1”, 2—1. – 216с.
66. Задоянчук Олександр Іванович. Громадянське суспільство / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. — К. : Знання, 1999. — 18 с.
67. Забігайло В. К. Козюбра М. І. Демократія, права і свободи: реальність і ідеологічні міфи. – К.: Подитвидав України, 1983. – 158с.
68. Загальна теорія держави і права: // Цвік М. В., Ткаченка В. Д., Петришина О. В. – Харків: Право - 2002. – 432с.
69. Загальна декларація прав людини: Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. // Кур’єр ЮНЕСКО. – 1998. – Грудень. – С. 18-20.
70. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 248с.
71. Заєць А. П. Конституційно-правові засоби обмеження держави і контролю над владою // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - № 3. – С. 15-28.
72. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20.
73. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» // ВВРУ. – 1991. – № 25; – 1992. – № 20–№ 30; – 1993. – № 10–№ 26; – 1994. – № 13.
74. Закон України “Про об`єднання громадян” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34.
75. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48.
76. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 1.
77. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3 зі змінами та доповненнями.
78. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10.
79. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47.
80. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 24 квітня 1997 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 жовтня 1998 р. і від 16 липня 1999 р. // Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 304 с.
81. Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” від 16 вересня 1997 р. // Голос України. – 1997. – 16 жовтня.
82. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20.
83. Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1.
84. Закон України “Про професійні спілки та їх права і гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. // Голос України. – 1999. – 5 жовтня.
85. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 48.
86. Закон України “Про громадянство України” від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13.
87. Закон України “Про політичні партії України” від 5 квітня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 28 квітня.
88. Закон України “Про мажоритарні вибори”
89. Закон України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” від 23 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №50. – Ст. 302 (Із змінами, внесеними згідно із Законом України №2680–ІІІ від 13.09.2001 року, Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №2. – Ст.5 ).
90. Закон України “Про інформаційні агентства” від 28 лютого 1995 року
// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №13. – Ст.84
91. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст.490 (Із змінами та доповненнями, внесеними Законами України №647–ХІV від 13.05.1999, №2493–ІІІ від 07.06.2001 року).
92. Ильин И. А. Философия Гегеля как учение о конкретности бога и человека. В двух томах. Санкт-Петербург, Наука, - 1994.
93. История буржуазного конституционализма Х1Х століття. / отв. ред. Нерсесянц В. С., Графський В. Г., Мамут Л. С. - М., Изд-во “Наука”, 1986. – 280с.
94. История Киева: В 3 т. 4 кн. Главн.ред. Ю. Ю. Кондуфор // АИ УССР Ин-т истории. – К.: Наук. думка, 1982. – Т. 1. Древний и Средневековый Киев. – 407с.
95. Іщенко А. В. Гуренко М. М. Проблеми непорушення прав і свобод людини та громадянина (досвід порівняння законодавств України та республіки Беларусь). // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. № 4. – 2001. – С. 13-21.
96. Кант И. Сочинения: в 6-ти томах. – М., - 1965. – Т. 4, ч. 2.
97. Каленский В. Г. Билль о правах в конституционной истории США. – М.: Наука, 1983. – 280с.
98. Карпачова Н. Людське життя – найвища цінність:[Виступ під час представлення першої щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у ВРУ] // Людина і політика. – 2000. - № 9-10.- С. 26-34.
99. Кириченко Л. Народовладдя і місцеве самоврядування в Україні. // Право України - 2001. - № 6. - С. 99-103.
100. Кириченко С. О. Громадянське суспільство і правова держава: поняття та зміст. — К. : Логос, 1999. — 47с.
101. Ковальчук Т. І. Громадянське суспільство: сутність і тенденції розвитку (порівняльно-правові аспекти): Автореф. дис.. канд. юрид. наук. – К., 1995.
102. Колодій А., Копейчиков В., Цвік Л. Народовладдя – як основа представницької демократії. Українське право 1 (2). - 1995. - С. 14-23.
103. Колодій А. М. Принципи права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 206с.
104. Колодій А. М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання). Автореф. дис... доктора юрид. наук: 12.00.01, 12.00.02 / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. –К., 1999. – 36с.
105. Колодій А. Ф. Історія еволюції громадянського суспільства та уявлень про нього(формування ідеалу) // Громадянське суспільство (незалежний культурологічний часопис) – Львів - №21 – 2001. – 6-28/
106. Колодій А. Ф. Проблеми і перспективи розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні.// Розвиток демократії в Україні: Метеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000 р.). – К.: Центр Освітніх Ініціатив, 2001.
107. Колодій А. Ф. Перешкоди на шляху інституціалізації громадянського суспільства в Україні. // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. Т. 1. - 2001.
108. Комаров С.А. Малько А.В. Теория государства и права. – М. : Изд. Группа НОРМА-ИНФРА. М, 1999. – 448с.
109. Конвенція о защите прав человека и основных свобод (Рим, 4 ноября 1950 года) // Права человека и полиция. – Страсбург, 1999. – 250с.
110. Копейчиков В.В. Громадське суспільство та проблеми розвитку підприємництва.//Реферативний огляд чинного законодавства України. Київ.-2000.-С.25-37.
111. Копиленком О, М. Копиленко ------. З невідомих сторінок політико-правової спадщини М. Грушевського. Право України. № 9.-1996. - С. 77-81.
112. Корпань О. В. Правові проблеми організації місцевого самоврядування в Україні. – К.: Оріяни, 2001. –346с.
113. Конституційне право України (під ред. В. Ф. Погорілка). – К.: Юрінком, 1999. – 734с.
114. Конституціонное право. Лекціи читанные проф. М. М. Ковалевскимъ. С. Петербургъ. - 1909. – 194с.
115. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник / В. О. Ріяка (керівник авт. кол.), В. С. Семенов, М. В. Цвік та ін., За заг. ред. В. О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512с.
116. Конституції країн парламентської демократії. / Під заг.ред. к. ю. н. доц. Кампо В. М. – Інститут державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України та Львівський державний університет і. І. Франка. К.: 1994. – 93с.
117. Конституція України. – К., 1996. – 63с
118. Конституция Соедененных Штатов Америки (17 сентября 1787 г.) // Конституции буржуазных государств. – М.: Юридическая литература, 1982.
119. Котюк В. О. Теорія права. – К.: Вентурі, 1996. – 207с.
120. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернатива поступу. Критика історичного досвіду.-Київ., 1996.- 586с.
121. Крашенникова Н. А. Великая французская буржуазная революция и ее первые конституционные акты. // Весник Московского университета. - № 4. - 1989. - Серия 11. Право. - С. 13-23.
122. Кресіна І., Полішкарова О. Громадянське суспільство: відокремимо зерна від полови. Віче № 4(121). - 2002. -С. 23-27.
123. Кресіна І., Перегуда С. До питання про законодавче забезпечення політичної реформи. Право України. 2003 № 3 С. 9-14.
124. Крестовская Н. Н. Цвиркун А. Ф. История политических и правових учений: Курс лекций. Х.: ООО “Одисей”, 2002. – 448с.
125. Кудін С. Деякі аспекти відповідальності органів місцевого самоврядування за “Руською Правдою” Право України 2002 № 9. – С. 134-136.
126. Кузьменко Б. Правління права, політична демократія, громадянське суспільство: перспективи інтегративної ідеології. // Право України. № 1.- 1999. – С. 32-38..-
127. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу від 16 серпня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. - № 33.
128. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К., 1998. – 60 с.
129. Лейст О. Є., Мачин И. Ф. Гражданское общество и современное государство. Весник московского университета. Серия 11, Право. 1995. - № 4. – С. 28-36.
130. Литвин В. На шляху державного самоствердження України. – Віче. – 2002. - № 9. - С.3-19.
131. Литвин В. Громадянське суспільство: міфи і реальність. // Дзеркало тижня. - № 3. - від 26 січня 2002. – С. 4.
132. Локк Дж. Два трактата о правлении // Сочинения: В 3 т. / АН СССР. Ин-т философии: Пер. с англ. и лат. – М.: Мысль, 1998. – Т.3. – С. 135-405.
133. Макеєв С. Громадянини обговорюють ініціативи Президента України щодо політичної реформи: поінформованість, участь, ставлення до механізмів здійснення. Політичний календар. № 2 (60) 2003. - С. 32-37.
134. Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание сочинений. – М., 1955.
135. Марченко Н. Государство и гражданское общество в ССРСР / Весник Московского университета, Серия 11 Право. 1992. - №4. С. 82-85.
136. Мацюк А. Громадянське суспільство – соціальна основа держави, влади і демократії. Українське право 1 (2) 19995. С. 24-35.
137. Медведчук В. В. Україна: актуальні питання розвитку суспільства, держави і права. – К.: Інтерпрес ЛТД, 1999. – 240с.
138. Мироненко О. Вітчизняний конституціоналізм від І. Мазепи до К. Розумовського (1687-1764). Вісник академії правових наук. – 2000. - № 1 (20). - С. 82-99.
139. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966р. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во “Право”, 1995. – 40 с.
140. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах от 16 декабря 1966 г., принятый Генеральной Ассамблеей ООН // Международные документы по правам человека. – Харьков: РИФ “Арсис, ЛТД”, 2000. – 288 с. – С. 90-101. // Права человека. Учебник для вузов. Отв. ред. Лукашева Е.А. – М.: Издательство НОРМА. (Издательская группа НОРМА – ИНФРА . М), 2000. – 573с.
141. Монтескье Ш.- Л. Избранные произведения. Государственное издательство Полит. Литературы. М., 1955. – 799с.
142. Муравйов В. Правові засади гармонізації законодавства в Європейському Союзі. Право України. 2002, № 7. С. 114- 120.
143. Мурашин О Г. Гарантії прийняття і реалізації актів безпосереднього народовладдя. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. № 3. – 2002. С. 91-102.
144. Мурашин О Г. Місце і роль Конституції у правовій системі України. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. № 4. – 2002. С. 62-69.
145. Мурашин О Г. Інститут звернень громадян: дійсність і перспектива розвитку. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. № 5. – 2002. – С. 136-144.
146. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства. Учебник для юридических вузов и факультетов. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М, 1999. – 552с.
147. Нерсесянц В. С. Философия права. – М.: Изд. Группа ИНФРА-М-НОРМА, 1997.- 647с.
148. Нижник Н. І., Черляняк І. Відкрите суспільство: ефективність державного управління. Т. 1 - С. 406 - 408.
149. Общая теория права и государства : Учебник // Под ред. В. В. Лазарева. – 2-е изд., перераб и допов.: Юристь, 1996. – 472с.
150. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – Том 1. Теория государства. – М.: Издательство “Зерцало”, 1998. – 416с.
151. Основні напрямки соціальної політики на період до 2004 року. Схвалені Указом Президента України від 24 травня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. - № 21.
152. Про засади державної політики України в галузі прав людини: Постанова Верховної Ради України від 17.06.99 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 35.
153. Про діяльність Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади щодо забезпечення свободи слова, задоволення інформаційних потреб суспільства та розвитку інформаційної сфери в Україні: Постанова Верховної Ради України від 16.02.99. // Голос України. – 1999. – 27 лютого.
154. Павленко Р., Рябов С. Динаміка громадянського суспільства в Україні. // Нова політика. – 1996. - № 5.
155. Пасько Я. І. Громадянське суспільство: світоглядні версії та історичне втілення (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис. канд. філос. наук. – К., 1998.
156. Пасько І. Т., Пасько Я. І. Громадянське суспільство і національна ідея: Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси / НАН України; Центр гуманітарної освіти. — Донецьк : Східний видавничий дім, 1999. — 184с.
157. Пейн Томас. Права людини. Пер з англ. Ігор Савчак. – Львів: Літопис, 2000.- 288с.
158. Петришин О. Громадянське суспільство – підгрунтя формування правової держави в Україні //Вісник Академі правових наук України. – Право. – № 2 (33)-№3 (34). - Харків. – 2003. – С.142-161.
159. Погорілко В.Ф. Основні засади теорії безпосередньої демократії // Право України. – 2001. – № 8. – С. 26-32.
160. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка.- К.: Видавничий центр “Акаднмія” , 2001. – 528с.
161. Полохало В. “Середній” українець – соціальна основа негромадянського суспільствав. – Політична думка № 4 (17). – 1999. - С. 30-43.
162. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Том 1. – К.: Основи, 1994. – 256с.
163. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. Том 2. – К.: Основи, 1994. – 246с.
164. Питхарт П. Гражданское общество в Чешской республике: старые традиции, новые ожидания и современные препятствия.// Росийский независимый институт социальных и национальных проблем. Фонд Фридриха Эберта. Становление институтов гражданского общества: Росия и международный опыт. М. – 1995.
165. Програма правової освіти населення України: Затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 366 від 29 травня 1995 р. // Юридичний вісник України. – 1995. – № 5.
166. Пройсс У. Модели конституционного развития и перемены в Восточной Европе//Полис.-1996.-№4- С. 36-45.
167. Прокопчук І. Імовірність конфлікту цінностей “свобода/демократія” Віче. № 4. - 2000. - С. 140-149.
168. Проценко О., Чепинога В. Походження свободи (осмислення витоків та розвиткцу концепції громадянського суспільства). – К. Смолоскип, 1996. – 142с.
169. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. – К.: Атіка. – 2001. – 176с.
170. Рабінович П. М. Права людини і громадянина у Конституції України. /до інтерпретації вихідних конституційних положень /. – Х.: Право. – 1997. – 64с.
171. Рабінович П. М. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування). Українське право. - № 3. - 1996. - С. 22 –35.
172. Речицький В. Громадянські права як юридичний засіб противаги державній владі. Українське право. 1 (2) 1995. С. 78-83.
173. Руссо Ж. Ж. Об общественном договоре. Трактаты. /Пер. с фран. – М.: «КОНОН – прес», «Кучково поле», 1998. – 416с.
174. СеливановВ. М. Право і влада суверенної України: методологічні аспекти. – Монографія. – К.: Видавний Дім “Ін Юре”, 2002. – 724с.
175. Селіванов В. Приватно-правові засади концепції державної політики захисту прав і свобод людини в Україні // Право України. – 1997. – № 11. – С. 32-44.
176. Селиванов В. Парадокси свободи і демократії. // Віче. № 12. - 2000.- С. 67-86.
177. Селиванов В. Державну політику в Україні – на правові і наукові засади. Право України. 2002. № 12. – С. 15-23.
178. Селиванов В., Щедрова Г. “Громадянське суспільство” та деякі погляди на нього у західній політологій. Право України.- № 11. - 1995. - С. 22- 30.
179. Селіванов В. До проблеми розроблення концепції розвитку вітчизняної юридичної науки. //Право України.- 2001. - № 7. – С. 11-19.
180. Семенюк В. Приватизація в Україні: куди йти далі? – Віче. – 2003. - № 2. С. 9-18.
181. Сіренко В. Ф., Тимошенко В. І., Ковальчук Т. І., Онищенко Н. М., Головченко В. В. Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К. : Логос, 1997. — 124с.
182. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704 с.
183. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. З рос. – Харків: Консум, 2001. – 656с.
184. Скакун О. Ф. Політичні і правові погляди В. Винниченка. // Вісник академії правових наук України. № 6. 1996. - С. 77-88
185. Скрипник О. Соціальна, правова держава в Україні. – К.: Інститут держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України, 2000. – 600с.
186. Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України. – 2001. – № 5. – С. 12-17.
187. Современные зарубежные конституции. Сборник документов по конституционному праву зарубежных стран. М. 1996. – 285с.
188. Сорос Д. Криза глобавльного капіталізму. – К., 1999.
189. Сравнительный очеркъ государственного рава иностанныхъ державъ / Н. Коркунов. Ч.1, Государство и его элементы. С. Петербургъ. – 1890. – 163с.
190. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Видання друге.- Харків: Консум, 2001.
191. Степаненко І. В. Концептуальна невизначеність громадянського суспільства в Україні: можливості подолання.// Розвиток демократії в Україні: Метеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000 р.). – К.: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. – С. 581-597.
192. Сурілов А.В. Основи загальної теорії держави і права. Одеса. Одеський університет: 1995. – 128 с.
193. Тарасов О. Чинне законодавство України про неурядові організації. Права людини в Україні. Щорічник 1996. - С. 33-37.
194. Тацій В. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини – головний конституційний обовязок демократичної, правової, соціальної держави. //Вісник академії правових наук України. № 4. - 2000. – С. 3-19.
195. Теория государства и права. Курс лекций // Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М.: Юристь, 1997. – 672с.
196. Теория государства и права. Учебник для вузов / Под ред. м. М. Рассолова, В. О. Лучинина, Б. С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ -ДАНА, Закон и право, 2000. – 640с.
197. Теорія держави і права: Навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков, та ін., за заг. Ред. С. Л. Лисенкова, В. В. Копейчикова. – К.: Юрінком. Інтер, 2002. – 368с.
198. Теория государства и права.: Учебник / Под ред. В. К. Бабаева. – М.: Юристь, 2000. – 592с.
199. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. – 450 с.
200. Теорія держави і права. За загальною ред. В.В. Копейчикова. – К.: Юрінформ, 1995. – 189 с.
201. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов // Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Изд. Группа ИНФРА–М – НОРМА, 1997. – 570 с.
202. Тодика Ю. Роль Конституції України в становленні громадянського суспільства. Вісник Академії правових наук. 1999. № 2. - С. 3-6.
203. Тодика Ю., Серьогін В. Конституційний принцип гласності як гарантія основних прав і свобод громадян // Право України. – 1998. – № 6. – С. 22-24.
204. Токвіль Алексіс де Демократия в Америке. – М.: Прогресс, 1992. – 554с.
205. Тоні Оноре. Про право. Короткий вступ.- Вид-во “Сфера”. – 1997. – 124с.
206. О. Ткаченко. Принцип верховенства права в регулюванні еколого-правових відносин: поняття та значення. // Право України. – 2003. - № 4. С. 63-68.
207. Тимченко С. М. Громадянське суспільство і правова держава в Україні: Монографія. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2002. – 193с.
208. Огородник І. В., Огородник В. В. Історія філософської думки в Україні. Курс лекцій: навч. посіб. – К.: Вища шк.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 543с.
209. Осипова Н. Вчення М. Ковалевського про особисті права людини. Вісник академії правових наук №4, 27 2001. С.172. - С. 164-175.
210. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. К.: Дніпро, 2001. Т. 5 кн. 1.- Х1Х ст. – / Передм., упор., прим. О. Сліпушко. - 512с.
211. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. К.: Дніпро, 2001. Т. 7. 20-40 ві рр. ХХ ст./ Упоря. Прим. Т. Гунчака, Р. Сольчаника. – 440с.
212. Тодика Ю. Роль Конституції України в становленні громадянського суспільства. Вісник Академії правових наук України № 2. – 1999. – С. 3- 11.
213. Томас Пейн Томас. Права людини. Пер з англ. Ігор Савчак. – Львів: Літопис, 2000.-
214. Угода про партнерство та співробітництво між ЄС і Україною від 14 чевня 1994 року, ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року / Представництво Європейської комісії в Україні. – К., 1998.
215. Указ Президента України “Питання Комісії зі сприяння розвитку громадянського суспільства” від 7 жовтня 2002 року N 898/2002
216. Указ Президента України “Про заходи щодо державної підтримки розвитку науково-просвітницької діяльності громадських організацій” від 16 травня 2001 року N 316/2001
217. Указ Президента України “Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя” від15 березня 2002 року N 258/2002.
218. Федераліст: коментар до конституції Сполучених Штатів. //А. Гамільтон, Д. Медісон, Д. Джей. – К.: Сфера. – 2002. – 542с.
219. Филатов В.В. Многопартийная система, как предпосылка формирования гражданского общества и правового государства//Гражданское общество: предпосылки формирования. – М., – 1991. – 119с.
220. Філик Н. Взаємовідносини особи і держави в громадянському суспільстві // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - № 2. - 2002. – С. 49-56.
221. Філик Н. Громадянське суспільство та проблема захисту прав людини // Підприємництво, господарство і право. - № 8. - 2003. – С. 61-65.
222. Філик Н. Власність і громадянське суспільство в Україні: основні проблеми і шляхи їх вирішення // Підприємництво, господарство і право. № 10. - 2003. - С. 71-74.
223. Філик Н. Особливості становлення громадянського суспільства в сучасному світі: компаративістський підхід (аналіз) //Підприємництво, господарство і право. № 12. – 2003. – С. 61-64.
224. Філик Н. В. Про деякі аспекти взаємозв’язку правової держави і громадянського суспільства //Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежн