Дейнека Тетяна Анатоліївна Виклики і суперечності глобальної економіки: політико-економічний аналіз

Краткое описание

Дейнека Тетяна Анатоліївна, доцент кафедри між­народної економіки ВНЗ Укоопспілки «Полтавський уні­верситет економіки і торгівлі»: «Виклики і суперечності глобальної економіки: політико-економічний аналіз» (08.00.01 - економічна теорія та історія економічної дум­ки; 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економіч­ні відносини). Спецрада Д 26.006.01 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОН України

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА МОН УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА МОН УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ДЕЙНЕКА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 330.1: 339.9 – 047.52
ДИСЕРТАЦІЯ

ВИКЛИКИ І СУПЕРЕЧНОСТІ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: ПОЛІТИКО- ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Подається на здобуттянаукового ступенядоктора економічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень.Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело Дейнека Т. А.

Науковий консультант:Зайцев Юрій Кузьмич,доктор економічних наук,професор

Київ 2019

ЗМІСТ

ВСТУП… 24
РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА СУПЕРЕЧНОСТЕЙ В ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ І МЕТОДОЛОГІЯ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ В СУЧАСНІЙ ПОЛІТИЧНІЙ
ЕКОНОМІЇ… 37
1.1. Суперечлива сутність світової економічної системи та виклики сучасного етапу її глобалізації… 37
1.2. Філософські та економічні погляди на природу, сутність, зміст і функції суперечностей суспільного розвитку……………………………………………...
……64
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження суперечностей у сучасних економічних системах у контексті теорії глобальної політичної економії…………..
86
Висновки до розділу 1… 108
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО ЕТАПУ ЇЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ… 114
2.1. Причини та чинники динамізації процесу глобалізації сучасних економічних систем… 114
2.2. Предметне поле еволюції глобалізованої економіки в політико-економічному аналізі… 136
2.3. Економічні, соціальні, політичні, цивілізаційні суперечності в умовах глобалізації суспільного розвитку: методологічний підхід до аналізу… 155
Висновки до розділу 2… 176
РОЗДІЛ 3. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ПАРАДИГМА ГЛОБАЛІЗОВАНОГО
СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ СУПЕРЕЧНОСТІ… 181
3.1. Сучасна техніко-економічна парадигма: глобальний контекст формування нового способу виробництва… 181
3.2. Суперечності сучасної техніко-економічної парадигми в системі координат інформаційної глобалізації… 204
3.3. Кризові явища як форма та результат системних суперечностей техніко- економічної парадигми у сучасному суспільстві… 229
Висновки до розділу 3… 248
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У ГЛОБАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ТА СУПЕРЕЧНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ… 253
4.1. Виклики та суперечності процесу інституціоналізації глобалізованої економіки… 253
4.2. Глобальні політико-економічні суперечності у контексті процесів інституційного оформлення поділу світу і влади… 274
4.3. Дисфункціональність ринку як вияв суперечностей глобалізованої економіки… 296
Висновки до розділу 4… 315
РОЗДІЛ 5. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ТА МОДЕЛЬ ЯКІСНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СУСПІЛЬСТВА… 322
5.1. Глобалізована економіка та глобалізоване суспільство: діалектика взаємозалежності процесів формування, функціонування та розвитку… 322
5.2. Асиметричність як іманентна ознака єдиної (економічної, політичної, соціальної
, духовної) геосутності багатополярного світу… 340
5.3. Гармонізація економічної, соціальної, політичної та духовної систем суспільства в умовах «нової» глобалізації… 357
5.4. Україна у глобалізованому світі: проблеми, потенціал та можливості подолання суперечностей політико-економічного характеру на шляху до зони ядра у планетарному суспільстві… 389
Висновки до розділу 5… 419
ВИСНОВКИ… 428
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ… 434
ДОДАТКИ… 479

ВСТУП

Актуальність теми. Важливість політико-економічного аналізу викликів і суперечностей глобальної економіки зумовлена, з одного боку, формуванням новітніх передумов і факторів цивілізаційного прогресу, а з іншого, високими ризиками, яким у наш час піддається суспільство. Сила їх впливу, планетарний масштаб і прояв в усіх сферах життєдіяльності соціуму виводить досліджувану проблему в розряд найбільш значущих для майбутнього людства. Нинішній період у житті глобального суспільства робить надзвичайно контроверсійним те, що відбувається системна трансформація у процесі переходу від пізнього капіталізму до посткапіталізму та постіндустріалізму на основі інформатизації та діджиталізації із загостренням та водночас розв’язанням найбільш визначальних проблем розвитку.
Необхідність з’ясування сутності глобальних соціально-економічних суперечностей стала імперативом для сучасної науки. На фундаментальному рівні ця проблема широко представлена в наукових дослідженнях економіки, соціології та політології. Названі аспекти наукових розвідок відображені у працях багатьох вітчизняних науковців. Серед них: О. Амоша, Ю. Бажал, В. Базилевич, О. Білорус, В. Вернадський, А. Гальчинський, В. Геєць, А. Гриценко, П. Єщенко, Ю. Зайцев, М. Звєряков, І. Каленюк, Т. Кальченко, В. Кириленко, В. Лагутін, П. Леоненко, Е. Лібанова, Д. Лук’яненко, О. Лук’яненко, З. Луцишин, О. Мельник, О. Москаленко, О. Новікова, Т. Орєхова, Є. Панченко, А. Поручник, В. Рокоча, В. Савчук, Н. Стукало, В. Тарасевич, В. Фещенко, А. Філіпенко, В. Чужиков, Т. Циганкова, О. Швиданенко, В. Якубенко та ін.
Великий внесок у дослідження викликів і суперечностей глобальної економіки та суспільства зробили іноземні вчені: Д. Асемоглу, У. Бек, Д. Белл, А. де Бенуа, Б. Берберуглу, К. Боулдинг, Ф. Бродель, О. Бузгалін, І. Валлерстайн, Дж. Гелбрейт, В. Говіндараджан, Д. Гольдблатт, Г. Дерлугьян, Т. Джексон, Е. Елліотт, Дж. Ікенберрі, М. Інтрілігатор, Г. Іцковіц, К. Калхун, Р. Каплінскі, Е. Караяніс, М. Кастельс, Д. Кемпбел, А. Колганов, Р. Коллінз, Г. Колодко, С. Кроуфорд, П.

Кругман, Е. Ласло, Л. Лейдесдорф, Р. Лейярд, Е. Макгрю, М. Манн, Г.-П. Мартін, Е
. Медисон, Д. Х. Медоуз, Д. Л. Медоуз, П. Мейсон, Г. Меркузе, Б. Міланович, А. Наарро, Дж. Нейсбит, Р. Нельсон, Д. Норт, Е. Остром, К. Перес, Дж. Перратон, Ч. Перроу, Е. Петерс, К. Поланьї, І. Пригожин, М. Рассел, Е. Рейнерт, Дж. Рендерс, Дж. Ріфкин, Дж. А. Робінсон, Р. Робертсон, Дж. Розенау, Д. Ромер, Д. Сакс, І. Стенгерс, Дж. Стігліц, Д. Тапскотт, А. Тернер, Е. Тоффлер, Ф. Уебстер, С. Уінтер, К. Уолтц, Е. Фелпс, Т. Фрідман, Г. Хакен, С. Хантінгтон, Р. Хейнберг, Д. Хелд, А. Шефар, В. Штрик, Х. Шуманн, Й. Шумпетер та ін.
Проте, незважаючи на наявність ґрунтовних досліджень викликів і суперечностей глобальної економіки, їх сучасна природа та наслідки потребують подальшого вивчення з позицій міждисциплінарної методології та ретельного емпіричного аналізу. Час вимагає від науки позитивістських концепцій суспільного розвитку, реалізація яких змогла б забезпечити соціуму безперервний прогрес із постійним, перманентно зростаючим поліпшенням якості життя. Це забезпечує синергія наук, що надають людству знання про цілісність і багатогранність сучасного планетарного життя суспільства – загальнонаукових (передусім політичної економії) і прикладних (світової економіки та міжнародних відносин, глобальної економіки, геополітики та ін.). Свого вирішення потребують, насамперед, проблеми розв’язання суперечностей новітньої глобальної економічної парадигми, особливості якої зумовлюють процеси технологізації, інформатизації та діджиталізації; викликів і політико-економічних суперечностей процесу інституціоналізації глобалізованої економіки; дисфункціональності ринку як вияву суперечностей глобалізованої економіки. Нагальною є необхідність методологічної ідентифікації відповідних критеріїв і понять у сучасному міждисциплінарному форматі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Проблеми політекономічного аналізу сучасного економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0112U005377), де автором визначено системні суперечності сучасної техніко-економічної парадигми, та кафедри

міжнародної економіки Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» «Сучасні процеси глобалізації: рушійні сили, мегатренди, суперечності» (номер державної реєстрації 0113U006220), де автором обґрунтовано особливості викликів і суперечностей глобалізованого суспільства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є політико-економічний аналіз природи викликів і суперечностей глобальної економіки, їх сутнісної специфіки, умов виникнення, особливостей трансформації відтворювального циклу, наслідків для суспільства та можливостей цивілізаційного розвитку. Відповідно до мети поставлено та вирішено такі завдання:
– визначити суперечливу сутність глобальної економічної системи та викликів сучасного етапу її розвитку;
– узагальнити філософсько-природничі та економічні погляди на сутність, зміст і функції суперечностей суспільного розвитку;
– визначити методологічні засади дослідження суперечностей у різнорівневих економічних системах із позицій теорії глобальної політичної економії;
– виявити причини та чинники динамізації процесу глобалізації сучасних економічних систем;
– визначити зміст предметного поля політико-економічного аналізу еволюції глобалізованої економіки;
– розробити методологічний підхід до аналізу економічних, соціальних, політичних, цивілізаційних суперечностей глобалізації суспільного розвитку;
– обґрунтувати сучасну глобальну парадигму формування нових способів виробництва;
– розкрити суперечності новітньої глобальної економічної парадигми в системі координат технологізації, інформатизації та діджиталізації;
– ідентифікувати кризові явища як форму та результат системних суперечностей у сучасному суспільстві;
– виявити виклики та політико-економічні суперечності процесу інституціоналізації глобалізованої економіки в контексті інституційного оформлення поділу світу та влади;

– довести структурну невизначеність і дисфункціональність ринку як вияв суперечностей глобалізованої економіки;
– сформувати концептуальні підходи до визначення сутності глобалізованої економіки та глобалізованого суспільства в аспекті діалектики взаємозалежності процесів формування, функціонування і розвитку;
– ідентифікувати асиметричність як іманентну ознаку єдиної (економічної, політичної, соціальної, духовної) геосутності багатополярного світу;
– обґрунтувати засади гармонізації економічної, соціальної, політичної та духовної систем суспільства в умовах «нової» глобалізації;
– виявити проблеми, оцінити потенціал і можливості подолання Україною суперечностей політико-економічного характеру на шляху до зони ядра у планетарному суспільстві.
Об’єктом дослідження є процеси генерації викликів і суперечностей глобальної економіки.
Предметом дослідження є умови і фактори загострення / розв’язання викликів і суперечностей трансформації економічного життя глобалізованого соціуму.
Методи дослідження. Дослідження базується на загальнонаукових засадах і фундаментальних положеннях філософської й економічної думки. Використано міждисциплінарний науковий підхід. Застосовано такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: історико-логічний (для аналізу еволюції світової економіки, послідовності технологічних революцій, глобалізації як закономірної фази всесвітнього історичного процесу – п. 2.1); наукової абстракції, аналізу й синтезу, системного узагальнення (для визначення базових методологічних підходів до аналізу суперечностей сучасного розвитку суспільства, відображення діалектичних підходів до з’ясування джерел динамізації глобального економічного розвитку, формування системного уявлення про феномен новітньої глобальної економічної парадигми, формалізації динаміки світової економічної системи у відображенні відтворювального циклу суперечностей її розвитку – пп. 1.1, 1.2, 1.3, 2
.1, 3.1, 3.3); структурно-функціональний і функціонально-цільовий (для дослідження функцій інформаційної глобалізації, визначення причин

дисфункціональності ринку, опису гармонізованого планетарного соціоприродного комплексу – пп. 3.2, 4.3, 5.1); системно-структурний (для визначення умов внутрішньосоціальної гармонізації глобалізованого суспільства – п. 5.3); компаративний (для доведення спільності природи глобальних викликів і суперечностей, визначення місця України в системі сучасних міжнародних відносин– пп. 2.3, 5.4); факторний, статистичний аналіз (для здійснення вибірки та групування країн за ВВП на душу населення, аналізу основних макроекономічних показників розвитку країн, оцінки позицій України у міжнародних рейтингах – пп. 1
.1,4.1, 5.3, 5.4); процесний (для аналізу ринкових процесів в аспекті розв’язання / поглиблення суперечностей – п. 4.3); інституціональний (для ідентифікації інститутів глобального управління /регулювання, визначення основних суперечностей інституціоналізації міжнародних економічних відносин – пп. 4.1, 4.2
); математичного моделювання (для виявлення глобальних асиметрій і визначення індексу глобального статусу країн на основі кластерного аналізу та застосування нечіткої логіки – п. 5.2).
Інформаційною базою дослідження є монографії зарубіжних і вітчизняних науковців, статті в наукових періодичних виданнях, офіційні публікації міжнародних організацій – ООН, Міжнародного валютного фонду, Організації економічного співробітництва та розвитку, Всесвітнього економічного форуму ( WEF), Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Світової організації торгівлі, а також міжнародних клубів (G20, G7); звіти міжнародних аудиторських і консалтингових компаній – PwC, Deloitte, KPMG; інформаційні та аналітичні матеріали дослідницьких експертних рейтингових агентств, інститутів та університетів – Інституту дослідження бізнесу (KOF), Аналітичного центру Legatum Institut (Лондон), Корнелльського університету (Jonhson Cornell University), Центру екологічної політики та права Єльського університету; матеріали центральних органів виконавчої влади України – Державної служби статистики, Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби; ресурси мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів дослідженняполягає в розвитку методологічних засад аналізу викликів і суперечностей глобальної економіки,

виявленні протидійних тенденцій її розвитку в умовах ускладнення кризових станів і форм, розробленні політико-економічної концепції трансформації економічного та соціального розвитку глобалізованого суспільства, визначенні глобального статусу України, можливостей подолання країною політико-економічних суперечностей та створення потенціалу її руху до зони ядра у планетарному суспільстві. Наукова новизна визначається такими положеннями:
вперше:
– розроблено методологію політико-економічного аналізу системи суперечностей суспільства, що передбачає: 1) пізнання на міждисциплінарній науковій основі (філософія, політична економія, глобальна економіка, геополітика) з ідентифікацією за критеріями (визначальні властивості носія соціальної активності у процесі організації його діяльності) та субкритеріями, якими є сфери ( економічна, соціальна, політична), детермінанти (потреби, інтереси) та відносини ( суб’єкт-об’єктні, суб’єкт-суб’єктні); 2) базування на концепції відтворювального циклу суперечностей, який трактується як відновлювальні та нескінченно повторювальні зміни внутрішнього стану суперечностей (виникнення – становлення – розвиток – конфлікт – розв’язання), що є інваріантом постійної взаємодії протилежностей (взаємодоповнювальних та взаємовиключних сторін суперечності), що в результаті поглинання однією зі сторін суперечності іншої та переспрямування дії їхніх сил забезпечує безперервний рух і саморух певної (у тому числі економічної) системи; застосування названої методології дозволяє суттєво поглибити аналіз економічної, політичної та цивілізаційної циклічності в часовому і просторовому вимірах, оцінити взаємообумовленість традиційних суперечностей і прогнозувати виникнення нових (08.00.01, 08.00.02);
– виявлено, ідентифіковано та оцінено протидійні тенденції розвитку глобального соціуму з використанням попарно супротивних ознак: протидіючі сили сучасності (глобальна еліта / громадянське суспільство); суспільна цінність ( матеріальне збагачення / гуманізм); домінуючий вид капіталу (фінансовий / інтелектуально-інноваційний); тип динаміки (економічне зростання / соціально- економічний розвиток); продукт, отримання якого є метою застосування капіталу (

прибуток і влада / розвиток людства); інструмент створення багатства ( фінансово-владна рента / інтелектуальна рента); джерело розширеного відтворення (матеріальні активи /нематеріальні активи); тип економічної системи (пізній капіталізм / посткапіталістичний постіндустріалізм) та її результативність ( цивілізаційний регрес / цивілізаційний прогрес) (08.00.01, 08.00.02);
– сформовано політико-економічну трансформаційну модель «хорошого життя» глобалізованого соціуму з визначенням його сфер (економічної, політичної, соціальної, духовної), найбільш важливих об’єктів трансформування (мети суспільної динаміки, структури суспільної системи, способу еволюціонування суспільства та системи його інституціоналізації), причини та визначального чинника трансформації (загострення / розв’язання суперечності між глобальним капіталом і громадянським суспільством); відповідно до параметрів прогностичного уявлення про трансформацію глобального суспільства предметно описано трансформацію кожної з його сфер за єдиною методологією та критеріями ідентифікації й на цій основі доведено, що гармонізована за внутрішнім змістом система глобального суспільства є цілісністю, кожна з підсистем якої відповідає найвищому імперативу суспільного розвитку – гуманізму; кінцевим результатом змін, що відбуваються у процесі трансформації суспільства та його господарської сфери, є сформована нова цінність потенціалу розвитку, наявність якої водночас означає створення умов для початку нового висхідного циклу відтворення через постійне збагачення названої цінності на основі знань, творчості людини та створених нею інновацій (08.00.01, 08.00.02);
– запропоновано методологічний підхід та логічно впорядкований інструментарій дослідження глобального позиціонування країн шляхом побудови множини кластерів за двох постійних величин (LPI та KOF) і п’яти змінних (GCI, GIІ, HDI, FSI, ЕРI)3 та визначення результативності функціонування сфер життєдіяльності суспільства відповідно вказаним параметрам їх ідентифікації – економічної (KOF – LPI – GCI), технологічної (KOF – LPI – GIІ), соціальної та духовно-культурної (KOF – LPI – HDI), політичної та функціонування державних
3KOF – IndexofGlobalization KOF;LPI – LegatumProsperityIndex; GCI – GlobalCompetitivnessIndex; GIІ – GlobalInnovationIndex; HDI – HumanDevelopmentIndex; FSI – FragileStatesIndex; ЕРI – EnvironmentalPerformanceIndex.

інститутів (KOF – LPI – FSI), природокористування (KOF – LPI – ЕРI); це дозволило вивести Індекс глобального статусу країн (ІГСК), довести за його використання поляризацію глобального суспільства, міжгрупові тенденції тяжіння країн, інтенсивність названих процесів та на цій основі аргументувати посилення суперечності та асиметрії глобального розвитку, а також окреслити вектори якісних трансформацій життєдіяльності глобалізованого суспільства (08.00.01, 08.00.02);
удосконалено:
– методологічний підхід до виявлення суперечностей, спричинених змінюванням форм капіталу; особливість підходу полягає у доведенні того, що в умовах глобальної економіки капітал діє не тільки як капітал-функція та капітал- власність, але також унаслідок превалювання керованої глобалізації над природною
, – як квазі капітал-функція (або капітал-функція штрих); трактування квазі капітал- функції як похідної від здійснення інституціоналізації влади на наднаціональному рівні дозволило показати, що продуктом капіталовкладень за цих умов стає прирощення влади, яке забезпечує отримання надприбутків глобального масштабу на основі застосування механізму неконкурентних рентних відносин (08.00.01, 08. 00.02);
– інструментарій аналізу викликів і суперечностей глобальної економіки, специфікою якого є доведення спільності природи цих явищ і забезпечення їх категоріальної визначеності в параметрах «сутність – зміст – функція»: глобальні суперечності трактуються як відтворювальний цикл (тотожність → суттєва розбіжність → протилежність → конфлікт); виклики глобальної економіки – це тип деструктивних системних відносин і результат реалізації відтворювального циклу суперечностей, який формується на всіх його стадіях, набуває остаточної визначеності на стадії «конфлікт» з подальшим посиленням дії в послідовності глобальний виклик → глобальна проблема → глобальний ризик → глобальна криза
→ глобальна катастрофа; така ідентифікація станів через заперечення ситуації, що склалась, вимагає від суспільства дій коригування; за змістом – сигнал суспільству про небезпеку, вимога до застосування заходів протидії, спрямованих на причину її виникнення, а за основною функцією – індикатор входження економіки у стадію

граничного загострення суперечності (08.00.01, 08.00.02);
– методологію дослідження інституціоналізації міжнародних економічних відносин, наукові засади якого відрізняються від наявних виявленням суперечностей, що стосуються а) цілісності / роз’єднаності управлінсько- регуляторної структури глобальної економіки, б) можливості /неможливості груп суб’єктів глобального управління в межах їх повноважень забезпечувати ступінь реальної влади для досягнення поставлених цілей, в) солідарності / конфронтації інтересів учасників цього процесу, що входять до однієї або різних груп; це дозволило визначити шляхи глобальної гармонізації інтересів і дій суб’єктів глобального управління / регулювання через: упровадження універсальних інститутів глобального управління / регулювання – норм, правил, процедур, звичаїв, конвенцій, контрактів тощо та інституцій із виконання відповідних функцій і заходів; поведінкові механізми взаємодії відповідно до їх приналежності (офіційні, пов’язані з міжнародною діяльністю країн та участю урядів держав у діяльності міжурядових організацій, змішані, пов’язані з партнерством державних суб’єктів і недержавних – представників приватного сектора та громадянського суспільства, приватні, пов’язані з діяльністю ТНК і закритих структур клубного типу) (08.00.01, 08.00.02);
– підхід до сценарного аналізу варіантності форм взаємодії, з одного боку, суб’єктів бізнесу, а з іншого – держав, міжнародних організацій, громадянського суспільства, відмінністю якого є визначення за кожним із досліджуваних варіантів ефектів спільності / роз’єднаності інтересів суб’єктів; виявлено та ідентифіковано як найбільш істотну форму конфронтації протистояння громадянського суспільства і ТНК, яка об’єктивує у глобалізованій економіці якісно нову (відповідно до постіндустріального змісту господарських відносин і, зокрема, відносин власності) суперечність між працею та капіталом (08.00.01, 08.00.02);
набуло подальшого розвитку:
– система форм аналізу суперечностей глобалізованого суспільства, яка відрізняється від наявних тим, що базується на концепції тематичного аналізу науки
, що дозволило визначити ключовим тематичним поняттям досліджуваної проблеми

суперечність, методологічною темою – дію законів розвитку на основі відтворювального циклу суперечностей, тематичною гіпотезою – можливість забезпечення вищого рівня економічного та соціального розвитку глобального суспільства на основі розв’язання суперечностей (08.00.01, 08.00.02);
– аналітичний апарат дослідження виникнення, розвитку та розв’язання суперечностей глобальної економіки, що проявляється у зміні їх форм (тотожність
→ суттєві розбіжності → протилежності → суперечність); це дозволило побудувати логіку наукового аналізу від ретроспективи (капіталізму монополістичної стадії та індустріалізму) до перспективи (посткапіталізму та постіндустріалізму) і дослідити повний цикл перетворення суперечності привласнення / відчуження, що об’єктивується у сфері відносин праця / власність (08.00.01, 08.00.02);
– засадничі вихідні положення з’ясування сутності економіки, що трансформується, у визначенні чинників динамізації та масштабізації глобалізації, особливістю визначення яких є системний аналіз суперечностей а) детермінізму, б) взаємозв’язку, в) розвитку: це забезпечило змістовно-логічну послідовність дослідження: чинники глобалізації – процес глобалізації – розвиток мегаекономічної (планетарної) системи; у сучасній науково-технологічній парадигмі аналіз суперечностей передбачає водночас дослідження провідного ( постіндустріального) типу відтворення, ключового ресурсу (інформації та інтелекту
), пріоритетної технології (ІКТ) та оптимальної форми організації зв’язків ( мережевої); це дозволило з’ясувати причини багатоукладності глобальної економіки, зумовленої розбіжністю технологічного розвитку країн і регіонів світу, в якій представлені індустріальні, постіндустріальні, інноваційні, інформаційні, цифрові, віртуальні сегменти (08.00.01, 08.00.02);
– тлумачення суперечностей сучасного періоду інформаційної глобалізації; засади їх трактування відрізняються від наявних комплексністю дослідження і передбачають аналіз у трьох аспектах (технології, суспільство, глобалізація), що дозволило виявити ефект «трикратної подвійності», який проявляється в такому: по
-перше, поява нових технологій є водночас чинником прогресу в суспільстві та суперечностей його розвитку; по-друге, суперечності в системі «людина – НТП –

природа» походять від того, що дії суспільства є водночас як причиною їх посилення, так і засобом розв’язання; по-третє, глобалізації властива двоєдина суперечлива сутність, що об’єктивується як глобалізація «по горизонталі» та «по вертикалі» (08.00.01, 08.00.02);
– ключові підходи до визначення специфіки сучасного світового економічного порядку, відмінністю яких є виявлення його дуалістичної природи, котра зумовлена розбіжністю інтересів і цінностей суб’єктів у площині централізації / децентралізації, економізації / гуманізації, уніфікації / локалізації, що дозволило аргументувати положення про побудову інституційного архетипу глобальної політики як про суперечливого, нестабільного і за кінцевим результатом неоднозначного процесу (08.00.01, 08.00.02);
– науково-практичні засади оцінки місця України у глобалізованому світі, які, на відміну від наявних, здійснюються через визначення ІГСК, що дозволило на основі кластерного аналізу з’ясувати групову приналежність країни (стан позиціонування), ідентифікувати міжгрупові тенденції її тяжіння та визначити можливі варіанти зміни статусу України в перспективі (08.00.01, 08.00.02).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, викладені автором у дисертації, є внеском у розвиток економічної теорії та практики міжнародної економіки. Дисертація відкриває нові можливості більш глибокого розуміння викликів і суперечностей глобальної економіки. Основні положення доведені до рівня методичних розробок і прикладних рекомендацій, можуть слугувати науковою основою для розроблення заходів державного регулювання з розв’язання викликів і суперечностей сучасного періоду розвитку України.
Одержані результати дослідження використано: Департаментом міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України – при виконанні завдань з реалізації державної політики в сфері міжнародного та інвестиційного співробітництва (довідка № 1598/06/0-3 від 27.07.2018 р.); Департаментом економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації – при коригуванні та розробці

стратегічних і програмних документів Полтавської області (довідка № 01-58/2628 від 26.06.2018 р.); FERREXPO ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (довідка № 46/138 від 6.07.2018 р.), Alico ПрАТ «Аліко Україна» (довідка
№ 48/228 від 27.06.2018 р.), JTI ЗАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» ( довідка № 41/165 від 25.06.2018 р.) – при розробці оперативних та стратегічних заходів у сфері господарської діяльності; Інститутом економіки промисловості НАН України (довідка № 127 / к-338 від 31.07.2018 р.) таІнститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України (довідка № 181-4 / 91 від 30
.07.2018 р.) – при підготовці аналітичних матеріалів, що були подані та використані в роботі органів державної влади.
Матеріали та результати дослідження використано в освітньому процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при розробці навчальних програм, методичного забезпечення та викладанні дисциплін кафедр політичної економії (довідка від 03.09.2018 р.) і міжнародного менеджменту (довідка від 03.09.2018 р.) та Вищим навчальним закладом Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» при розробці навчальних програм, методичного забезпечення та викладанні дисциплін кафедр економічної теорії та прикладної економіки (довідка № 23-38/445 від 05.06.2018 р.) і міжнародної економіки (довідка № 23-38/446 від 05.06.2018 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертації та виносяться на захист, одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, ідеї та висновки, що є результатом самостійної роботи автора.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації оприлюднено на 13 міжнародних науково-практичних конференціях і форумі:
«Україна в посткризовий період: економічний і політичний аспект» (м. Одеса, 2011 р.), «Современные подходы к модернизации экономики, образования и кооперации» (г. Белгород, 2012 г.),«Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності» (м. Київ, 2012 р.), «Бізнес та умови його розвитку: національний та міжнародний дискурси» (м. Донецьк, 2013 р.),

«Трансформація національних моделей економічного розвитку в умовах глобалізації» (м. Київ, 2013 р.),«Socio-Economic Aspectsof Economicsand Management» (Taunton, MA, UnitedStatesofAmerica, 2015),«Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.» (м. Київ, 2015 р.),«Наука и бизнес» (г. Днепр, 2016 г.),
«Економіка та право: проблеми взаємодії та перспективи розвитку» (м. Київ, 2017 р
.), «Актуальні питання фінансів, економіки, обліку та менеджменту: теорія і практика» (м. Полтава, 2017 р.), «Економіко-правові виклики 2018 року» (м. Львів, 2018 р.),«Актуальні питання економіки, управління та права» (м. Київ, 2018 р.),
«Економічна система України в умовах глобалізаційних викликів ХХІ століття» (м. Чернівці, 2018 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 49 наукових праць загальним обсягом 56,3 д.а., із них: 1 одноосібна монографія та3 монографії у співавторстві; 1 навчальний посібник у співавторстві; 10 статей у наукових фахових виданнях України; 16 – у наукових фахових виданнях України, зареєстрованих у міжнародних наукометричних базах даних;3 – у наукових періодичних виданнях інших держав; 15 – у інших виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації становить 410 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 25 таблиць на 14,5 сторінках, 27 рисунків на 15 сторінках, 23 додатки на 45 сторінках. Список використаних джерел налічує 484 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі політико-економічного аналізу здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове рішення наукової проблеми виникнення загострення та розв’язання викликів і суперечностей глобальної економіки, що забезпечує визначення їх природи, специфіки, особливостей відтворювального циклу, негативних і позитивних наслідків для суспільства. За результатами дослідження отримано такі висновки:
1. Розширення меж політико-економічного аналізу викликів і суперечностей глобалізованого суспільства та їх системне сприйняття забезпечує міждисциплінарність, основу якої утворює філософія, політична економія, глобальна економіка, геополітика. Такі наукові засади дозволяють з’ясувати природу викликів і суперечностей глобалізованого суспільства, застосувавши до ідентифікації критерії (властивості носія соціальної активності, його діяльність і організація такої діяльності) і субкритерії, якими є відносини (суб’єкт-об’єктні, суб’єкт-суб’єктні), детермінанти (потреби та інтереси) та сфери (економічна, політична, соціальна, духовна).
2. Рух суперечностей глобальної економіки проявляється у зміні їх форм ( тотожність → суттєві розбіжності → протилежності → суперечність). Аналітичний апарат, який ураховує цей принцип, дозволив побудувати логіку наукового дослідження процесів, що відбуваються в економіці та соціумі від ретроспективи ( капіталізму монополістичної стадії та індустріалізму) до перспективи ( посткапіталізму та постіндустріалізму), а також визначити та описати повний цикл перетворень суперечності привласнення / відчуження, що об’єктивується у сфері відносин праця / власність.
3. Вихідні передумови теоретичного аналізу суперечностей глобалізованого суспільства забезпечує концепція сучасної політичної економії та її складова – глобальна (міжнародна) політична економія, а методології – концепція тематичного аналізу науки. Згідно з цим тематичним поняттям досліджуваної наукової проблеми є суперечність, методологічною темою – дія законів розвитку на основі

відтворювального циклу суперечностей, тематичною гіпотезою – можливість забезпечення вищого рівня економічного та соціального розвитку глобального суспільства на основі розв’язання суперечностей.
4. Комплексний аналіз сутності світової економіки у визначенні діалектичних підходів до з’ясування динамізації передбачає таку послідовність: «чинники глобалізації – процес глобалізації – розвиток мегаекономічної (планетарної) системи
». Під час аналізу процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, зазначена методологія забезпечує відображення взаємозалежності глобалізації та розвитку світової економіки.Також комплексний аналіз ураховує, що динамізація процесу глобалізації сучасних економічних систем – процес суперечливий. Причиною є, насамперед, його багатофакторність, а також складноутвореність глобальної економіки як її іманентна властивість. Це проявляється як суперечності а) детермінізму, б) взаємозв’язку, в) розвитку.
5. Особливість сучасного періоду розвитку економіки полягає у тому, що
капітал, який став глобальним, діє не тільки як капітал-функція та капітал-власність, але також як квазі капітал-функція. Нова функція капіталу є похідною від інституціоналізації відносин влади на наднаціональному рівні, а продуктом капіталовкладень стає прирощення влади, що забезпечує отримання надприбутків глобального масштабу на основі застосування механізму неконкурентних рентних відносин.
6. Природа викликів і суперечностей глобальної економіки спільна, оскільки спільними є їх сутність, зміст і функції. Вихідним є положення про розуміння суперечностей глобальної економіки як відтворювального циклу (тотожність → суттєва розбіжність → протилежність → конфлікт), що дозволяє описати процес поступового утворення викликів на стадії «конфлікт» (глобальний виклик → глобальна проблема → глобальний ризик → глобальна криза → глобальна катастрофа). За сутністю виклики – це тип деструктивних системних відносин і результат реалізації відтворювального циклу суперечностей, який поступово формується на всіх його стадіях, набуває остаточної визначеності на стадії

«конфлікт», ідентифікує наявність цього стану та через заперечення ситуації, що склалася, вимагає від суспільства дій коригування; за змістом – сигнал суспільству про небезпеку, вимога до застосування заходів протидії, спрямованих на причину її виникнення; за основною функцією – індикатор входження економіки в стадію граничного загострення суперечності.
7. Аналіз суперечностей у сучасній науково-технологічній парадигмі передбачає водночас дослідження провідного (постіндустріального) типу відтворення, ключового ресурсу (інформації та інтелекту), пріоритетної технології ( ІКТ) та оптимальної форми організації зв’язків (мережевої). Це забезпечує з’ясування причин багатоукладності глобальної економіки, зумовленої розбіжністю технологічного розвитку країн і регіонів світу, в якій представлені індустріальні, постіндустріальні, інноваційні, інформаційні, цифрові, віртуальні сегменти.
8. В умовах інформаційної глобалізації виникає ефект «трикратної подвійності». За сукупністю ознак його результат виявляється так: 1) поява нових технологій є водночас чинником прогресу в суспільстві та суперечностей його розвитку; 2) суперечності в системі «людина – НТП – природа» походять від того, що власне саме суспільство, яке нині стало істотно техногенним, є як причиною їх посилення, так і засобом розв’язання; 3) глобалізації властива двоєдина суперечлива сутність – зумовлена об’єктивно (глобалізація «по горизонталі») та створена і керована штучно (глобалізація «по вертикалі»).
9. Розвиток глобалізованої економіки відбувається в умовах ускладнення її кризових станів і форм. У зв’язку з цим продуктивною є методологія, яка виходить з положення про відтворювальний цикл суперечностей, що є інваріантом постійної взаємодії протилежностей (взаємодоповнювальних та взаємовиключних сторін суперечності). Це викликає безперервний рух і саморух певної (у тому числі економічної) системи. Враховуючи ускладнення розвитку глобалізованої економіки в умовах її кризових станів і форм, доцільності набувають визначення особливості циклічної динаміки, притаманної індустріальному періоду та рівневий аналіз розвитку системи за стадіями (доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна). Така методологія дозволяє у формалізованому вигляді відобразити перехід людства

на новий (вищий) виток спіралі розвитку.
10. Основні суперечності інституціоналізації економічних відносин є такими: а) цілісності / роз’єднаності управлінсько-регуляторної структури глобальної економіки, б) можливості /неможливості груп суб’єктів глобального управління у межах їх повноважень забезпечувати ступінь реальної влади для досягнення поставлених цілей, в) солідарності / конфронтації інтересів учасників цього процесу, що входять до однієї або різних груп.
11. Гармонізація інтересів і дій суб’єктів глобального управління / регулювання можлива. Досягнення такої гармонізації в суспільстві залежить від упровадження ефективних (з погляду на інтереси розвитку суспільства) універсальних інститутів глобального управління / регулювання – норм, правил, процедур, звичаїв, конвенцій, контрактів тощо та інституцій із виконання відповідних функцій і заходів, а також поведінкових механізмів взаємодії відповідно до їх приналежності (офіційні, пов’язаних із міжнародною діяльністю країн та участю урядів держав у діяльності міжурядових організацій, змішані, пов’язаних із партнерством державних суб’єктів і недержавних – представників приватного сектора та громадянського суспільства, приватні, пов’язаних із діяльністю ТНК і закритих структур клубного типу).
12. Сучасній глобалізованій економіці властива варіантність взаємодії основних суб’єктів, з одного боку, суб’єктів бізнесу, а з іншого – держав, міжнародних організацій, громадянського суспільства. Ефектом такої взаємодії може бути як спільність інтересів, так і їх роз’єднаність. Викликом є конфронтація між громадянським суспільством і ТНК, оскільки цей процес об’єктивує в глобалізованій економіці нову (відповідно до постіндустріального змісту господарських відносин, зокрема відносин власності) форму суперечності між працею та капіталом.
13. Розв’язання викликів і суперечностей є визначальною умовою трансформаційних змін життя людства. Основний зміст концепції системних змін виходить з положення про необхідність створення глобального суспільства, основаного на принципах гуманізму, відповідно до моделі «хороше життя». Це

передбачає розбудову посткапіталістичного / постіндустріального суспільства на основі утворення гармонізованого соціоприродного комплексу за його природною та внутрішньосоціальною складовими. Найбільшою цінністю для суспільства є постійне відтворення потенціалу його розвитку, безперервним джерелом збагачення якого є знання, творчість індивідів та створення ними інновацій. Перетворення глобалізованого суспільства, що відбуваються за вектором досягнення щораз вищої якості життя, передбачає також внутрішньосоціальну гармонізацію системних змін. Єдина методологія та параметри ідентифікації дозволяють визначити гармонізоване життя суспільства як системну цілісність, кожна з підсистем якої відповідає найвищому імперативу суспільного розвитку – гуманізму.
14. У наш час рельєфно проявляють себе протидійні тенденції розвитку глобального соціуму. Вони піддаються визначенню як попарно супротивні, а саме: протидіючі сили сучасності (глобальна еліта / громадянське суспільство); суспільна цінність (матеріальне збагачення / гуманізм); домінуючий вид капіталу ( фінансовий / інтелектуально-інноваційний); тип динаміки (економічне зростання / соціально-економічний розвиток); продукт, отримання якого є метою застосування капіталу (прибуток і влада / розвиток людства); інструмент створення багатства (
фінансово-владна рента / інтелектуальна рента); джерело розширеного відтворення ( матеріальні активи /нематеріальні активи); тип економічної системи (пізній капіталізм / посткапіталістичний постіндустріалізм) та її результативність ( цивілізаційний регрес / цивілізаційний прогрес).
15. Методологія та логічно впорядкований інструментарій дослідження глобального позиціонування країн передбачає таке: побудову множини кластерів за двох постійних величин (індекс глобалізації KOF та LPI) і п’яти змінних (GCI, GIІ, HDI, FSI, ЕРI); визначення результативності функціонування сфер суспільного життя у відповідно вказаних параметрах їх ідентифікації – економічної (KOF – LPI– GCI), технологічної (KOF – LPI – GIІ), соціальної та духовно-культурної (KOF – LPI – HDI), політичної та функціонування державних інститутів (KOF – LPI– FSI),
природокористування (KOF – LPI – ЕРI); виведення на засадах нечіткої логіки ІГСК; доведення наявності глобальних суперечностей та якісних трансформацій життя

суспільства, посилення асиметричності сучасного світу, інтенсивності процесів поляризації і міжгрупових тенденцій тяжіння країн.
16. Комплексний аналіз за використання індексів KOF, LPI, HDI, GCI, GII, FSI, ЕРІ дозволяє визначити місце України в глобалізованому світі. Воно відповідає стану держави, яка в сучасній світ-системі балансує на межі між групами країн периферії та напівпериферії. Для подолання політико-економічних суперечностей на шляху України до зони ядра у планетарному суспільстві необхідне затвердження в українському соціумі пріоритету гуманістичних цінностей, формування та інституціональне закріплення системи економічних відносин, що базуються на спільності інтересів влади та суспільства, забезпечення умов інноваційного розвитку всіх сфер, упровадження інноваційної політики, за якої відбувається інтеграція діяльності суб’єктів комерційної та некомерційної сфер, підтримання державою інноваційного процесу на всіх його стадіях, надання моделі випереджального економічного розвитку статусу національного пріоритету та визнання цього на законодавчому і виконавчому рівнях.