Дейніченко Тамара Іванівна. Диференціація навчання в процесі групової форми його організації (на прикладі предметів природничо-математичного циклу)

Краткое описание

Дейніченко Тамара Іванівна. Диференціація навчання в процесі групової форми його організації (на прикладі предметів природничо-математичного циклу) : дис... канд. пед. наук: 13.00.09 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2006

Дейніченко Т.І. Диференціація навчання в процесі групової форми його організації (на прикладі предметів природничо-математичного циклу). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.09 теорія навчання. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. Харків, 2006.
Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми диференціації навчання в умовах групової форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
У роботі визначено сутність диференціації навчання, її види, особливості надання педагогічної підтримки в умовах групової роботи; уточнено дефініції педагогічна підтримка”, дозована педагогічна підтримка”, адекватна педагогічна підтримка”; науково обґрунтовано сутність і способи організації диференційованої педагогічної підтримки, конкретизовано види допомоги та прийоми надання адекватної педагогічної підтримки; уточнено критерії для визначення об’єктивної динаміки сформованості реальних навчальних можливостей школярів; вперше розроблено й експериментально перевірено варіативну технологію надання педагогічної підтримки з метою диференціації навчання в процесі групової форми його організації (підтримка вчителем, лідерами навчальних мікрогруп, надання алгоритмів самодопомоги); з’ясовано вплив реалізації педагогічної підтримки на якісні показники в навчанні школярів; виявлено умови ефективності застосування розробленої технології.
Результатами експериментальної роботи доведено ефективність розробленої технології організації педагогічної підтримки як засобу диференціації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Аналіз наукових досліджень дозволив визначити сутність диференціації навчання як організації навчальної роботи, варіативної за змістом, обсягом, складністю, методами і засобами; розкрити особливості диференціації навчання в умовах групової роботи, що розглядається як спосіб організації навчальної діяльності школярів, за якого певній групі учнів пропонується завдання для сумісного розв’язання.
2. Науково обґрунтовано сутність педагогічної підтримки як бажаної для школярів допомоги в розв’язанні питань, пов’язаних з їхнім успішним просуванням у навчанні, можливістю самореалізації.
Розроблено й науково обґрунтовано технологію організації педагогічної підтримки в умовах диференціації навчання, яка вимагає діагностики реальних навчальних можливостей учнів і їхнього групування на основі врахування результатів вивчення індивідуальних особливостей та особистісних відносин школярів; організацію педагогічної підтримки шляхом надання допомоги безпосередньо від учителя, лідерів навчальних мікрогруп, алгоритмів самодопомоги.
3. Проведено варіативний педагогічний експеримент, який дозволив виявити, що організація цілеспрямованої педагогічної підтримки учнів сприяла:
підвищенню рівнів реальних навчальних можливостей учнів: кількість учнів з високим рівнем сформованості навчальних можливостей збільшилась в експериментальних класах на +14,6% (в контрольних класах кількість таких учнів залишилась незмінною); кількість школярів з низькими навчальними можливостями зменшилась на 17,1% (проти 3,6% у контрольних класах);
підвищенню показників научуваності та навчальної працездатності, але різною мірою: на рівні статистичної значущості виявлено зростання показників навченості, рівня інтелектуальних і навчальних умінь, самостійності мислення, пізнавального інтересу учнів; на рівні тенденції визначено зростання показників фізичної працездатності, ставлення учнів до навчання, групової роботи, наполегливості в навчанні та зменшення рівня загального хвилювання учнів.
4. Установлено, щопростежується різна ефективність впливу технології педагогічної підтримки на якісні показники навчання учнів залежно від обраного способу надання допомоги. Так, у роботі експериментально доведено, щонадання педагогічної підтримки безпосередньо вчителем (варіант)найкраще забезпечує зростання рівнів научуваності слабких” учнів кожної мікрогрупи за рахунок підвищення рівнів навченості до достатнього і сформованості інтелектуальних умінь, їхньої навчальної працездатності, комунікативних умінь, сформованості у школярів усіх мікрогруп уміння самоконтролю, що впливає на зростання коефіцієнта задоволеності груповою роботою, розуміння її значущості, на зниження рівня хвилювання школярів у самооцінювальній сфері.
Надання педагогічної підтримки лідерами навчальних мікрогруп (варіант)суттєво впливає на підвищення рівнів реальних навчальних можливостей не лише середніх” учнів, але й консультантів навчальних мікрогруп через поліпшення показників научуваності і навчальної працездатності: виявлено найбільш суттєве зростання коефіцієнтів повноти, глибини знань і оперативності дій школярів у зв’язку з підвищенням рівня їхньої навченості, підвищення рівнів сформованості інтелектуальних умінь та самостійності в навчанні, пізнавального інтересу, наполегливості в навчанні; покращення міжособистісних стосунків школярів, що сприяло зростанню коефіцієнта значущості групової роботи і вплинуло на зниження рівня хвилювання в міжособистісній сфері.
Здійснення педагогічної підтримки шляхом надання учням алгоритмів самодопомоги (варіант)за умов вільного вибору завдань різного рівня самостійності забезпечило не лише позитивні зміни рівнів реальних навчальних можливостей слабких” учнів, вплинуло на підвищення рівня комунікативних умінь середніх” учнів кожної мікрогрупи, а взагалі сприяло підвищенню інтересу школярів усіх навчальних мікрогруп до предметів природничо-математичного циклу, збільшенню кількості учнів з колективістичним” типом сприйняття групи, що виявилось у покращенні міжособистісних відносин учнів мікрогруп, зростанні коефіцієнта значущості групової роботи, збільшенні проявів звертання один до одного за допомогою (приріст +15,7%); отримано позитивні результати у зміні рівнів наполегливості слабких” учнів; виявлено зменшення рівня хвилювання до нормального у 22,3% хлопців експериментального класуу шкільних самооцінювальних ситуаціях.
Доведено доцільність вибору способів надання допомоги школярам залежно від конкретних цілей оволодіння змістом освіти.
5. Виявлено умови ефективності впровадження розробленої технології, а саме:
особистісна зорієнтованість педагогічної підтримки на учня як суб’єкта навчання;
теоретична і практична підготовка вчителя до організації диференційованої педагогічної підтримки;
підготовка школярів до спільного з учителем та однокласниками розв’язання проблем, що виникають у процесі групової форми організації їхньої навчально-пізнавальної діяльності.
6. Розроблено спецкурси ”Система профільної диференціації навчання” та Диференціація в процесі навчання математики” для студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
Проведене дослідження не вичерпує поставлену проблему. Перспективним може бути подальше вивчення питань здійснення педагогічної підтримки шляхом використання комп’ютерних методик навчання.