Каталог / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)
скачать файл:
- Название:
- ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
- Альтернативное название:
- ДИДАКТИЧНЫЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ АЛГОРИТМИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
- ВУЗ:
- ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
- Краткое описание:
- ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ
На правах рукопису
Мельник Юрій Степанович
УДК 373.545053.5 (048)
ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
13.00.09 теорія навчання
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник
Мелешко Віра Василівна,
кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
Київ 2007
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП.....................
3
РОЗДІЛ
І.
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ............................................................................
15
1.1.
Проблема формування алгоритмічної культури учнів як об’єкт теоретико-методичних досліджень..........................
15
1.2.
Сутність, структура і зміст алгоритмічної культури особистості в контексті досліджуваної проблеми..............
32
1.3.
Психолого-педагогічні особливості формування алгоритмічної культури молодших школярів.....................
52
1.4.
Пропедевтика алгоритмічної культури у навчальній діяльності молодших школярів............................................
71
1.5.
Стан досліджуваної проблеми у педагогічній практиці....
89
Висновки до першого розділу .........................................................................
108
РОЗДІЛ
ІІ.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ............................................................................
111
2.1.
Організація та етапи проведення педагогічного експерименту..........................................................................
111
2.2.
Системно-структурний аналіз алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти......................................................
115
2.3.
Організація алгоритмічної діяльності молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі..............................................................................
135
2.4.
Конструювання системи вправ для формування алгоритмічної культури учнів початкової школи...............
156
2.5.
Вплив експериментальної методики на формування алгоритмічної культури учнів молодшого шкільного віку
179
Висновки до другого розділу....................................
196
ВИСНОВКИ ...................................................
198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................
204
ДОДАТКИ.......................
224
ВСТУП
Процеси, пов’язані зі становленням світового інформаційного простору, зумовили потребу вирішення завдань, спрямованих на подальше вдосконалення вітчизняної системи освіти.
У Національній доктрині розвитку освіти України визначено головну мету безперервного освітнього процесу забезпечення умов для творчої самореалізації кожного громадянина, формування інтелектуального та духовного потенціалу особистості як найвищої цінності нації.
Одним із важливих напрямів досягнення поставленої мети є оновлення змісту навчально-виховного процесу, пошук та розроблення сучасних форм і методів формування у школярів алгоритмічної культури.
Алгоритмічна культура як цивілізаційна складова культури загалом це сукупність специфічних уявлень, умінь і навичок, пов’язаних з поняттям алгоритм”, типами алгоритмів, формами й способами їх запису тощо. Компоненти алгоритмічної культури належать до базових методологічних понять. Вони є об’єктом вивчення учнями різних вікових груп на всіх стадіях навчання.
Формування алгоритмічної культури це цілеспрямований процес інтелектуального розвитку особистості, виявлення соціально значущих мотивів її діяльності (створення певної етичної матриці). Однією з визначальних умов становлення алгоритмічної культури є потреба особистості в гармонійному поєднанні інтелектуальних здібностей і духовних засад. Тому її обов’язковими компонентами мають бути, з одного боку, інтелектуальний розвиток (знання, уміння й навички, способи творчої діяльності, здатність до самоорганізації), з другого особистісні мотиви (пізнавальні, моральні інтереси).
Враховуючи стандартизовану” природу алгоритмічної культури, учитель за допомогою усвідомленої учнями етичної матриці, початкових естетичних уявлень навчає їх зберігати гармонію між раціональним і психоемоційним рівнями сприйняття, що унеможливлює шаблонізацію” мислення.
У результаті школярі не просто наповнюють” пам’ять певною кількістю інформації про алгоритмічну культуру, а й навчаються самостійно оцінювати її, нагромаджуючи власний навчальний, естетичний і культурний досвід. Успішна реалізація цього процесу сприяє утвердженню світогляду, який разом з емоційно-ціннісними орієнтирами надає знанням і вмінням особистісного характеру, трансформуючи їх у переконання, закріплюючи (парадигмізуючи) у свідомості учня.
Різнорівнева структура алгоритмічної культури дає також можливість учням використовувати основні принципи альтернативного мислення, які не суперечать їх власним судженням і прагненням. Вибір альтернативи визначається уявленнями виконавця про ймовірність досягнення результату (прогностично-евристичною функцією алгоритмічного мислення). Це озброює учнів методологією прийняття важливих рішень, максимально звільняючи їх від елементів суб’єктивізму, незалежно від кількості отриманої інформації.
Алгоритмічна культура охоплює загальні риси наукової сфери духовної культури, тому її поетапне формування здійснюється протягом тривалого часу. Це передбачає застосування різноманітних дидактичних прийомів: добір ефективних засобів навчання, відповідної інформації, засвоєння знань і набуття практичних навичок, використання соціокультурного досвіду тощо.
Проблема формування алгоритмічної культури учнів перебуває в центрі уваги дидактів, психологів, працівників методичних служб і вчителів-практиків. Зокрема, предметом досліджень були такі аспекти:
· формування алгоритмічної культури учнів у процесі вивчення математики (А.Х. Бахит, М.І. Бурда, Б.А. Гохват, С.А. Іскандарян, Р.Ю.Маханов, Е.М. Марданов, В.М. Монахов, О.О. Михно, М.П. Лапчик, М.А.Радюк, Б.Д.Раковер, І.Ф. Тесленко, В.А. Успенський, Л.П. Червочкіна та ін.);
· розгляд алгоритмів як складового компонента у процесі розроблення комп’ютерних програм (Н.Б. Бальцюк, Ю.О. Дорошенко, Г.А. Звенигородський, В.М. Монахов, Н.В. Морзе, С.Й. Шварцбурд та ін.);
· алгоритмічна культура як компонент інформаційної (С.О. Бєшенков, А.Ф. Верлань, Н.Я. Вiленкiн, Р. Вільямс, О.С. Дубинчук, А.А. Дуванов, А.В.Горячев, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, В.А. Каймін, О.А. Кузнєцов, М.М.Левшин, А.С. Лєснєвський, Л.Г. Лучко, Ю.І. Машбиць, Р. Ніколов, С.Пейперт, Ю.А. Первин, Б. Сендов, Б. Хантер та ін.);
· формування алгоритмічної культури учнів під час вивчення окремих навчальних дисциплін (Н.М. Алгазіна, Ю.К. Бабанський, Н.М. Бібік, А.І.Власенков, Г.Г. Граник, М.О. Данилов, Л.В. Занков, Л.Н. Ланда, І.Я.Лернер, М.І. Махмутов, В.Ф. Паламарчук, М.М. Скаткін, А.В. Усова та ін.);
· застосування алгоритмічних приписів різного рівня складності для управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (Д.М. Богоявленський, Дж. Брунер, П.Я. Гальперін, М.В. Гамезо, С.У. Гончаренко, В.В. Давидов, Є.М.Кабанова-Меллєр, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Ю.І. Машбиць, В.В.Мелешко, Н.О. Менчинська, Ф. Мітчел, Ж. Піаже, О.Я. Савченко, Н.Ф.Тализіна, Л.Ф. Фрідман, С.Й. Шапіро, Д.Б. Ельконін та ін).
Особливо актуальним є розв’язання проблеми формування алгоритмічної культури молодших школярів, коли закладаються пропедевтичні основи навчальної діяльності, всебічного розвитку та виховання особистості, здійснюється ознайомлення з основними поняттями, потрібними для розуміння навколишнього інформаційного середовища, формування цілісної системи знань.
Окремі питання, пов’язані з пропедевтикою основ інформатики, логічними діями з операторами, методикою навчання учнів початкової школи елементів алгоритмізації розкрито у працях В.О. Буцика, Т.Б. Волобуєвої, Н.І.Володіної-Панченко, А.В. Горячева, Ю.Я. Коган, Є.П. Коляди, Є.Я.Крилової, М.М. Левшина, А.С. Лєснєвського, А.Г. Олійника, С. Пейперта, Ю.А. Первина, З.І. Слєпкань, І.Ф. Тесленка, А.Ю. Уварова, В.А. Успенського, М.Д. Угринович, Б. Хантер та інших.
Різні рівні формалізації поведінки й мислення передбачають відповідні ступені формалізації поведінкових та інтелектуальних процедур (від нижчого рівня до вищого). Вони мають відповідати мовно-мислительним формам, що реалізуються в алгоритмічних приписах з різними дозами алгоритмічності”.
Враховуючи різні рівні засобів представлення алгоритмів, алгоритмічності” запису, характеру і складності завдань, на першому етапі вивчення елементів алгоритмічної культури в початковій школі формуються інтуїтивні уявлення про алгоритм і його властивості, уміння, потрібні для виконання алгоритмів, їх зміни, пошуку помилок в алгоритмах, конструювання алгоритмів різної структури.
Алгоритмічна пропедевтика в початковій школі, з одного боку, це формування операційного стилю мислення, що передбачає планування процесу діяльності, моделювання різноманітних явищ, опрацювання інформації, з другого загальних способів розумової діяльності: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, визначення головного, абстракція, аналогія, встановлення первинних зв’язків тощо. Синтезуючи методологічні процеси, перетворюючи набуті учнями знання в систему (методологізація знань), вчитель визначає єдиний підхід, найбільш адекватний в конкретних умовах навчання.
Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи полягає в засвоєнні на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних способів поетапної діяльності. На цьому рівні провідним елементом навчання є пізнавальна діяльність учнів, у процесі якої засвоюються загальні вміння й навички, потрібні для роботи в інформаційному середовищі, формуються основні алгоритмічні уявлення (діяльнісний аспект алгоритмічної культури).
У Законі України Про загальну середню освіту” наголошується на тому, що одним із пріоритетних завдань у галузі народної освіти є не лише засвоєння певної суми знань, а й формування вмінь самостійного їх здобуття та практичного використання, виховання активності, самостійності мислення.
М.М. Скаткін, І.Я. Лернер визначають фактори й умови, що сприяють розвитку пізнавальної самостійності: усвідомлення учнями мети й значущості майбутньої діяльності; наявність потреби в знаннях і самоосвіті; оволодіння методологією створення пізнавальних завдань і способами навчальної діяльності. Важливими умовами формування навичок самоосвіти, на їхню думку, є специфіка змісту навчальних предметів, активність особистості.
Орієнтація освітньої системи загальноосвітньої школи на ефективне формування навичок самоосвіти передбачає поєднання пошукового та алгоритмічного компонентів самостійної діяльності. А побудова алгоритму розв’язання того чи іншого завдання забезпечується органічним поєднанням пізнавальної самостійності з дидактичною метою процесу алгоритмізації.
У широкому розумінні проблема формування алгоритмічної культури молодших школярів це організація мислення дитини, тобто алгоритмізація у стандартних репродуктивних ситуаціях з метою створення фундаменту для розвитку творчого потенціалу особистості. На перший погляд, алгоритмічні навички лише точне виконання певної інструкції, адже результат формування алгоритмічного стилю мислення забезпечує лаконічність, точність і впорядкованість мисленнєвих операцій. За твердженням Норберта Вінера, ніщо так не звільняє мозок для творчості, як добре знання алгоритмів. Зазначимо, що процес конструювання, опису й виконання алгоритму вимагає від автора пошуку оптимального способу. Питання алгоритмічного і творчого мислення (пошук розв’язків завдань у нестандартних ситуаціях, використання методу спроб і помилок) постійно дискутується в науковій літературі.
Аналіз наукової літератури з проблем формування різних компонентів алгоритмічної культури учнів початкових класів, структурування змісту алгоритмічного матеріалу навчальних предметів початкової школи, практичного використання алгоритмічних знань, умінь і навичок свідчить про недостатній рівень їх розкриття. Водночас питання, пов’язані з визначенням та обґрунтуванням дидактичних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів, не були об’єктом спеціального вивчення. У процесі дослідження виявлено суперечності між потребами інформаційного суспільства та рівнем алгоритмічної культури особистості, вимогами до алгоритмічної діяльності учнів старших ланок навчання та їхньою алгоритмічною підготовкою, що бере початок у 14-х класах.
Необхідність і можливість розв’язання виявлених суперечностей, недостатній рівень розроблення досліджуваної проблеми в теорії і практиці початкової освіти, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: Дидактичні умови формування алгоритмічної культури молодших школярів”. Їх визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ширше розкривають значення алгоритмічної культури як складової загальної культури школяра.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалося за планом науково-дослідної роботи лабораторії сільської школи Інституту педагогіки АПН України Організаційно-педагогічні засади функціонування 12-річної школи в сільській місцевості” (за державною реєстрацією № 0103V000366). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту педагогіки (протокол № 6 від 27 червня 2002 р.) та зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 17 вересня 2002 р.).
Об’єкт дослідження: процес формування алгоритмічної культури молодших школярів.
Предмет дослідження: дидактичні умови, що сприяють формуванню алгоритмічної культури молодших школярів.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні сукупності дидактичних умов, що забезпечують ефективність процесу формування алгоритмічної культури учнів початкових класів.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що рівень алгоритмічної культури учнів початкових класів підвищиться за таких умов:
· здійснення системно-структурного аналізу алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти;
· організації алгоритмічної діяльності молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі;
· конструювання системи вправ на основі принципів цілісності, ієрархічності, дотримання субординаційних зв’язків для формування алгоритмічної культури.
Відповідно до мети й гіпотези визначено завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у науковій літературі з метою виявлення дидактичних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів.
2. Визначити структуру і зміст алгоритмічної культури особистості.
3. Розкрити сутність пропедевтики алгоритмічної культури в навчальній діяльності учнів молодшого шкільного віку.
4. Визначити принципи відбору змісту алгоритмічного матеріалу навчальних предметів початкової школи.
5. Розробити систему вправ для формування алгоритмічної культури молодших школярів.
6. Експериментально перевірити ефективність досліджуваних дидактичних умов у процесі формування алгоритмічної культури.
Методологічною основою дослідження є: філософське вчення про сутність культури; основи структурно-функціональної теорії Т. Парсонса щодо взаємодії соціальної і культурної систем; основні положення психолого-педагогічної науки про закони пізнання, організацію навчально-пізнавальної діяльності, концепції розвитку особистості, системного та діяльнісного підходу, теорії поетапного формування розумових дій; ідеї і принципи законодавчих і нормативних документів (Закони України Про освіту”, Про загальну середню освіту”, Державна національна програма Освіта” (Україна ХХІ століття), Державний стандарт загальної середньої освіти, Національна доктрина розвитку освіти, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл).
Теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення про сутність культури як системи інтелектуальних і духовних цінностей (будь-який зовнішній прояв культури є свідченням відповідного рівня розвитку людини); усвідомлення культури не лише як системи матеріальних, ідейних, духовних цінностей, а як процесу її створення, динаміки й розвитку (П.С.Гуревич, М.М. Злобін, М.С. Каган, В.В. Келлє, В.М. Межуєв, Т. Парсонс); про системний (В.В. Афанасьєв, Н.А. Кузьміна, В.А. Семиченко) та діяльнісний підходи (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв); теорії пізнання про роль особистості в засвоєнні наукових понять, оволодінні загальнонавчальними і спеціальними вміннями (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.А. Зязюн, І.Я. Лернер, Н.Г. Ничкало, В.Ф. Паламарчук, О.Я. Савченко, А.В.Усова); теоретико-методологічні засади формування основ інформаційної культури (А.Ф. Верлань, А.П. Єршов, М.І. Жалдак, О.А. Кузнєцов, Ю.І.Машбиць, В.М. Монахов, Ю.А. Первин, С. Пейперт).
Для розв’язання поставлених завдань, отримання вірогідних результатів, перевірки гіпотези на різних етапах роботи використано теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження:
· теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, нормативної документації під час вивчення теоретичних основ досліджуваної проблеми; метод теоретичного моделювання та системного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження, виявлення дидактичних умов формування алгоритмічної культури в учнів школи першого ступеня; узагальнення результатів експерименту, визначення їх наукової новизни;
· емпіричні: діагностичні (спостереження, бесіда, анкетування, тестування); експериментальні (констатувальний, пошуковий і формувальний експерименти);
· статистичні: кількісне оброблення та якісний аналіз результатів дослідження; графічні форми унаочнення одержаної інформації (таблиці, діаграми).
Організація дослідження
Дослідно-експериментальна робота проводилася поетапно.
На першому етапі (19962000 рр.) здійснено вибір та обґрунтування теми дослідження; проаналізовано філософську, психологічну та педагогічну літературу щодо сутності алгоритмічної культури; розроблено програму експериментального дослідження, вивчено стан досліджуваної проблеми у педагогічній практиці.
На другому етапі (20012004 рр.) уточнено понятійний апарат дослідження; визначено сутність, структуру і зміст алгоритмічної культури; обґрунтовано дидактичні умови її формування у молодших школярів; розроблено систему вправ для формування алгоритмічної культури в учнів початкової школи; визначено й охарактеризовано рівні її сформованості; здійснено експериментальну перевірку ефективності досліджуваних дидактичних умов.
На третьому етапі (20052007 рр.) систематизовано й узагальнено результати дослідження, сформульовано основні положення та висновки. Визначено критерії, на основі яких перевірено ефективність запровадженої методики формування алгоритмічної культури молодших школярів.
Наукова новизна результатів дослідження:
· уперше теоретично обґрунтовано принципи відбору змісту алгоритмічного матеріалу навчальних предметів початкової школи, вимоги до конструювання системи вправ, в основу якої покладено закономірності процесу набуття алгоритмічних знань, умінь і навичок, загальнодидактичні принципи цілісності, наступності, науковості, систематичності, міжпредметності, психолого-фізіологічні особливості дітей обраної вікової групи; розроблено критерії визначення рівнів сформованості алгоритмічної культури учнів початкової школи.
· уточнено зміст поняття алгоритмічна культура”, розкрито сутність і визначено структуру алгоритмічної культури молодших школярів; виокремлено компоненти, засвоєння яких сприяє розвитку творчих здібностей особистості; встановлено взаємозв’язки між елементами процесу формування алгоритмічної культури молодших школярів: засвоєння на інтуїтивно-практичному рівні понять алгоритм”, виконавець”, набуття алгоритмічних умінь, їх практичне застосування;
· подальшого розвитку набули окремі аспекти методики навчання молодших школярів елементів алгоритмізації, набуття логічних дій з операторами, пропедевтики основ інформатики, підготовки вчителя до формування інформаційної культури учнів початкової школи, управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів з використанням алгоритмічних приписів різного рівня складності.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що:
· на основі принципів відбору алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти, вимог до конструювання системи вправ розроблено, апробовано та впроваджено в навчальний процес методику формування алгоритмічної культури молодших школярів;
· розроблено тестові завдання для діагностування ефективності дидактичних умов формування алгоритмічної культури учнів початкової школи, інструкції щодо навчально-методичного забезпечення уроків.
Ідеї і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у процесі розроблення навчальних курсів з підготовки вчителів початкових класів, спецкурсів для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, методичних рекомендацій для вчителів загальноосвітніх шкіл.
Основні положення, рекомендації і результати дослідження впроваджувалися в навчальний процес Копачівської ЗОШ ІІІ (довідка № 127 від 15 березня 2006 року), Семенівської ЗОШ ІІІІ ступенів (довідка № 131 від 14 квітня 2006 року) Обухівського району Київської області, НВК Домінанта” (дошкільний навчальний заклад спеціалізована школа І ступеня суспільно-гуманітарна гімназія) м. Києва (довідка № 0317/187 від 11 травня 2006 року), ЗОШ ІІІІ ступенів № 15 (довідка № 85 від 29 грудня 2005 року), № 17 (довідка № 54 від 16 березня 2006 року) м. Кам’янця-Подільського Хмельницької області, ЗОШ ІІІ ступенів № 5 (довідка № 145 від 31 травня 2005 року), № 6 (довідка № 49 від 31 травня 2005 року) м. Здолбуніва Рівненської області, ЗОШ ІІІІ ступенів №13 (довідка № 135 від 4 квітня 2006 року), № 34 (довідка № 18 від 12 січня 2004 року) м. Кіровограда (довідка Міністерства освіти і науки України № 2/2152539 від 5 грудня 2006 року).
Особистий внесок здобувача полягає у з’ясуванні сутності, структури, уточненні та доповненні змісту поняття алгоритмічна культура молодшого школяра”, визначенні та обґрунтуванні дидактичних умов її формування.
В опублікованих у співавторстві з В.В. Мелешко, Л.В. Осіпою працях автору належить розроблення методики формування логічних умінь як компонента алгоритмічної культури та визначення структури і форм алгоритмічної діяльності молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі.
Вірогідність здобутих результатів і висновків забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних положень, адекватністю методів дослідження меті й завданням, репрезентативністю вибірки учнів, які брали участь в експериментальному навчанні, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних матеріалів, коректним математичним обробленням кількісних показників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації і результати дослідження обговорювалися та отримали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях Сучасна початкова школа: проблеми, пошуки, знахідки (м. Тернопіль, 1996 р.), Златопільська гімназія: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Кіровоград, 1996 р.), Комп’ютери в навчальному процесі” (м. Умань, 1999 р., 2002 р.), Інформаційні технології в науці та освіті” (м. Черкаси, 2000 р.), Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Черкаси, 2000 р.), Інформатика та комп’ютерно-орієнтовані технології навчання” (м. Хмельницький, 2001 р.), Сільська школа: проблеми, пошуки, перспективи” (м. Умань, 20022004 рр.), В.О. Сухомлинський і сучасність” (м. Тернопіль, 2002 р., м. Кіровоград, 2003 р., м. Полтава, 2005 р.), Теоретико-практичні засади реформування системи управління закладами освіти сільських регіонів в умовах модернізації галузі” (м. Дніпропетровськ, 20052006 рр.), на звітних наукових конференціях Інституту педагогіки АПН України Зміст і технології шкільної освіти” (м. Київ, 20002006 рр.), перед учителями початкових класів у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, на семінарах, круглих столах”.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 праць, з яких 14 одноосібно: 7 наукових статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у наукових журналах, 6 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз проблеми становлення алгоритмічної культури особистості, апробовано новий підхід до процесу її формування.
Теоретично обґрунтовано сукупність дидактичних умов, що забезпечують ефективність процесу формування алгоритмічної культури молодших школярів, розроблено методику його реалізації у початковій школі.
Аналіз теоретико-методичних досліджень засвідчив, що формування алгоритмічної культури передбачає не лише розвиток розумового потенціалу особистості, а і духовних, морально-етичних якостей. Однією з визначальних умов становлення алгоритмічної культури є потреба особистості в гармонійному поєднанні інтелектуальних здібностей і духовних засад. Тому її обов’язковими компонентами мають бути, з одного боку, інтелектуальний розвиток, з другого особистісні мотиви.
Формування алгоритмічної культури у контексті проведеного дослідження розглядається як цілеспрямований процес розвитку особистості й формування соціально значущих мотивів її діяльності. Вона охоплює загальні риси духовної культури, тому її поетапне формування здійснюється протягом тривалого часу і передбачає застосування різноманітних дидактичних прийомів: добір ефективних засобів навчання, відповідної інформації, засвоєння знань і набуття практичних навичок, використання соціокультурного досвіду тощо.
2. Застосування системного підходу як одного з методологічних напрямів пізнання дає можливість стверджувати, що алгоритмічна культура це сукупність специфічних уявлень, умінь і навичок, пов’язаних з поняттям алгоритм” (розуміння сутності алгоритму та його властивостей, знання основних типів алгоритмів, варіативні усвідомлені способи діяльності, уявлення про можливості їх автоматизації, вміння описати алгоритм за допомогою певних засобів і методів); особистісні та соціально значущі мотиви діяльності; переконання; світоглядна позиція; духовні цінності; імперативи тощо.
Сукупність і характер внутрішніх та зовнішніх відношень і взаємозв’язків між елементами алгоритмічної культури обумовлюють її багаторівневу ієрархічну побудову: від поняття алгоритм” до наукової сфери духовної культури та системи знань. Система алгоритмічних уявлень та альтернативних способів діяльності це фундамент ґрунтовних алгоритмічних знань.
3. Процес формування алгоритмічної культури молодших школярів треба розглядати як розвиток певного системного об’єкта, тому що алгоритмічні знання, вміння, навички та духовні потреби особистості складають функціональну динамічну систему з різноманітними взаємозв’язками. Становлення алгоритмічної культури як цілісної системи призводить до появи нової якості утвердження світогляду, який разом з емоційно-ціннісними орієнтирами надає знанням і вмінням особистісного характеру, трансформуючи їх у переконання, та засвоєння нових технологій діяльності. Синтезуючи методологічні процеси, перетворюючи набуті учнями знання в систему, вчитель формує єдиний підхід, найбільш адекватний у конкретних умовах навчання.
4. Сутність пропедевтики алгоритмічної культури у навчальній діяльності молодших школярів полягає у формуванні операційного стилю мислення, розвитку загальних способів розумової діяльності, оволодінні вміннями самостійного здобуття і практичного використання системи алгоритмічних знань, забезпеченні умов для засвоєння фундаментальних алгоритмічних понять і розвитку творчого мислення особистості.
Орієнтація освітньої системи загальноосвітньої школи на ефективне формування навичок самоосвіти передбачає поєднання дослідницького та алгоритмічного компонентів самостійної діяльності. Побудова алгоритму розв’язання того чи іншого завдання забезпечується органічним поєднанням пізнавальної самостійності з дидактичною метою процесу алгоритмізації, способів алгоритмічного і творчого мислення.
5. Формування алгоритмічної культури учнів початкової школи полягає в засвоєнні на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних способів поетапної діяльності. На цьому рівні провідним елементом навчання є пізнавальна діяльність, в якій відображаються загальні вміння й навички, потрібні для розроблення, відбору та використання алгоритмів, формуються основні алгоритмічні уявлення (діяльнісний аспект алгоритмічної культури).
6. Результати дослідження свідчать про те, що рівень алгоритмічної культури учнів початкових класів підвищується за таких умов:
· здійснення системно-структурного аналізу алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти;
· організації алгоритмічної діяльності молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі;
· конструювання системи вправ на основі принципів цілісності, ієрархічності, дотримання субординаційних зв’язків.
З метою розроблення навчальних алгоритмів для різних предметів початкової школи; представлення змістового матеріалу у вигляді правил-алгоритмів; визначення меж алгоритмізації навчального матеріалу; виділення підмножини загальнонавчальних алгоритмів для формування загальних методів мислення; підвищення ефективності засвоєння навчального матеріалу шляхом алгоритмічного представлення правил; формування уявлень про алгоритм”, його властивості, способи представлення та типи, виявлення дидактичних умов засвоєння алгоритмів здійснено системно-структурний аналіз алгоритмічного матеріалу у змісті початкової освіти.
Відбір змісту алгоритмічного матеріалу навчальних предметів початкової школи здійснено на основі принципів цілісності, системності, пізнавальної й практичної значущості, можливості вивчення елементів алгоритмічної культури, доступності для самостійного розв’язання учнями пізнавальних завдань за такими критеріями: рівень відображення основних понять; відповідність методів пізнання системі алгоритмічних знань; систематизація алгоритмічних понять; рівень складності пізнавальних завдань.
Важливим аспектом системного аналізу є представлення об’єкта дослідження в різнорівневій побудові, функціонуванні та ієрархії, субординаційних зв’язках. Кожний об’єкт у різноманітності внутрішніх і зовнішніх зв’язків невичерпний для пізнання. Властивості цілісних складових системи алгоритмічної культури та їх системоутворюючі зв’язки вивчаються на вищому рівні, де елементи нищого рівня є відносно неподільною підсистемою з внутрішньою структурою.
Організація алгоритмічної діяльності молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі передбачає застосування ефективних способів взаємодії компонентів системи учитель комп’ютер учень колектив”, педагогічного програмного забезпечення, спрямованого на розвиток універсальних видів діяльності (рахунок, письмо, малювання, пошук, збір і збереження інформації), врахування вікових особливостей та індивідуальних здібностей молодших школярів, вибір раціональних методів і прийомів навчання, що сприяє формуванню навичок конструювання алгоритмічних приписів різних типів і структур, розвитку творчого потенціалу дитини.
Результативність навчального процесу молодших школярів у комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі залежить від способів його організації й досягається раціональним поєднанням комп’ютерних і традиційних видів діяльності.
До зовнішніх умов організації алгоритмічної діяльності молодших школярів у вказаному вище середовищі належать добір оптимальних способів взаємодії об’єктів у системі учитель комп’ютер учень колектив”, матеріально-технічне забезпечення.
До внутрішніх (психолого-дидактичних) визначення оптимальної структури й змісту уроку відповідно до рівня розвитку учнів і мети засвоєння ними знань у кожному класі; формування у школярів загальнонавчальних умінь і навичок; оптимальне поєднання традиційних та інформаційних технологій навчання; раціональне використання наочності та слова; технологічно вміле керівництво системою учитель комп’ютер учень колектив”.
Організація алгоритмічної діяльності молодших школярів, що передбачає розв’язування завдань, пов’язаних з поняттям алгоритм”, його властивостями, типами та способами опису, базується на виконанні системи вправ з формування алгоритмічної культури. В її основу покладено загальнодидактичні (цілісності, наступності, науковості, доступності, систематичності, між предметності) та психологічні (неявності, протидії виробленню стереотипу мислення) принципи.
Основні вимоги до конструювання системи вправ мета застосування, цілісність, наявність різних типів завдань та зв’язків між ними для формування алгоритмічних уявлень і вмінь, урахування психолого-педагогічних закономірностей формування елементів алгоритмічної культури, особливостей критичного мислення молодших школярів, можливостей застосування алгоритмічних знань під час розв’язання пошукових завдань.
Ефективність упровадження системи вправ значно підвищується за умови опори на суттєві ознаки поняття алгоритм” та алгоритмічний припис”; рефлексії учнями структури алгоритмічної діяльності, яка досягається завдяки використанню різних форм представлення алгоритмів та алгоритмічних приписів, різноманітних способів структурування дій.
Розв’язування завдань, спрямованих на виконання, зміну та конструювання алгоритмів, сприяє не лише ефективному засвоєнню загальнонавчальних знань, умінь і навичок, а й вільному оперуванню алгоритмами, поступовому усвідомленню їх властивостей.
Різні типи завдань відображають пізнавальну та практичну сторони алгоритмічних знань й умінь, етапи їх формування на репродуктивному, операційному, аналітико-синтетичному та творчому рівнях і передбачають застосування варіативних способів діяльності. Гармонійне поєднання різних форм розумових дій здійснюється з урахуванням превалювання формально-логічної компоненти у процесі виконання алгоритмів.
7. Перевірка ефективності дидактичних умов формування алгоритмічної культури молодших школярів здійснюється за такими критеріями: уміння відтворювати навчальні алгоритми; виконувати (за зразком, інструкцією, завданням), змінювати, знаходити помилки в алгоритмах; визначати їх логічну структуру; здійснювати логіко-математичні операції; конструювати алгоритми різної структури; застосовувати їх у нових дидактичних умовах.
8. На формувальному етапі експерименту простежено динаміку формування алгоритмічної культури молодших школярів, виявлено позитивні зміни в репродуктивному, операційному, аналітико-синтетичному, творчому рівнях її сформованості в учнів експериментальних груп порівняно з контрольними (на початку формувального експерименту показники рівнів сформованості алгоритмічної культури учнів 14-х класів вищі за результати констатувального етапу. Параметричні характеристики низького рівня збільшилися: для учнів першого класу приблизно на 5%, другого 2,3%, третього 4,2%, четвертого 3,4%. Рівень алгоритмічних знань молодших школярів (достатній, задовільний, високий) підвищився в середньому на 2,0%. На завершальному етапі формувального експерименту кількість учнів з низьким рівнем сформованості алгоритмічної культури зменшилася приблизно в 2,5 рази (у середньому з 48,2% до 17,0%). Збільшилося число респондентів, що мають задовільний і достатній рівень (перші класи з 17,2% до 23,2%, з 15,1% до 33,3%; другі з 18,6% до 27,4%, з 18,6% до 31,4%; треті з 19,8% до 27,7%, з 16,8% до 28,8%; четверті з 20,4% до 28,2%; з 21,4% до 30,1% відповідно). У середньому на 10% зросла кількість учнів з високим показником алгоритмічної культури.
На основі даних статистичного аналізу можна з імовірністю 0,95 стверджувати, що отримала підтвердження гіпотеза дослідження. Учні експериментальних класів розв’язують завдання, пов’язані з відтворенням, зміною, конструюванням алгоритмів різної структури; уміють застосовувати їх у нових дидактичних умовах; виконують логіко-математичні операції тощо.
Перспективи подальшого дослідження окресленої проблеми пов’язані з поглибленим вивченням закономірностей формування алгоритмічної культури учнів основної і старшої школи, засвоєнням алгоритмічних знань, умінь і навичок у процесі вивчення окремих навчальних дисциплін, застосуванням алгоритмічних приписів різного рівня складності для управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальные проблемы методики обучения математики в начальных классах / Под ред. Моро М.И., Пышкало А.М. М.: Педагогика, 1977. 247 с.
2. Алгазина Н.Н. и др. Обучение орфографии с применением ЭВМ: методика и опыт // Русский язык в школе. 1989. № 6. С. 3436.
3. Алгазина Н.Н. Методика изучения орфографических правил. М.:Просвещение, 1982. 124 с.
4. Алексеев Н.Г. Правомерен ли алгоритмический” подход к анализу процессов обучения // Вопросы психологии. 1963. № 3. С. 137142.
5. Андреев А.А., Меркулов В.П., Тараканов Г.В. Современные телекоммуникационные системы в образовании // Педагогическая информатика. 1995. № 1. С. 5563.
6. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. М.:Изд-во Политической литературы, 1981. 432 с.
7. Бешенков С.А. Развитие содержания обучения информатике в школе на основе понятий и методов формализации: Автореф. дис. ... докт. пед. наук. М.,1994. 35 с.
8. Бешенков С.А., Притыко Н.Н., Матвеева Н.В., Нурова Н.А. Формирование системно-информационной картины мира на уроках информатики в начальной школе // Информатика и образование. 2000. № 4. С. 9193.
9. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. М.:Просвещение, 1964. 547 с.
10. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопросы психологии. 1969. № 2. С. 2538.
11. Большой Энциклопедический Словарь / 2-е изд., перераб. и доп. М.:Большая Российская Энциклопедия; СПб.: Норинт, 1998. 1450 с.
12. Брудно А.Л. Программирование в содержательных обозначениях / 2-е изд., испр. М.: Наука, 1968. 144 с.
13. Брунер Дж. Психология познания / За пределами непосредственной информации. Перевод с англ. К. И. Бабицкого. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
14. Брыксина О.Ф. Планируем урок информационной культуры в начальной школе // Информатика и образование. 2001. № 2. С. 8692.
15. Большая советская энциклопедия / 3-е издание. Т. 13. М.: Советская энциклопедия, 1975 С. 450.
16. Большая советская энциклопедия / 3-е издание. Т. 20. М.: Советская энциклопедия. 1975. С. 251.
17. Бурда М.І., Богданович М.В., Набочук Ю. Пропедевтика доведень у початкових класах // Початкова школа. 1998. № 11. С. 611.
18. Варсанефьеф Д.В., Кушниренко А.Г., Лебедев Г.В. Е-практикум программное обеспечение школьного курса ОИВТ // Микропроцессорные средства и системы. 1985. № 3. С. 2732.
19. Варченко В.И. ПМК Радуга в компьютере” технология игрового обучения в начальной школе // Информатика и образование. 2001. № 3. С. 8893.
20. Вейль Г. Математическое мышление: Пер. с англ. и нем. / Под ред. Б.В. Бирюкова и А.Н. Паршина. М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1989. 400 с.
21. Великий тлумачний словник української мови / Укладач і голов. ред. В.І. Бусел. К.: РИІНЗ, ВТР Перун”, 2001. С. 122.
22. Вирт Н. Систематическое программирование. М.: Мир, 1977. 183 с.
23. Витухновская А.А. Система подготовки специалистов в области информатизации начального образования // Информатика и образование. 2003. № 5. С. 9096.
24. Волков Г.Н. Этнопедагогика: Учеб. для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений. М.: Издательский центр Академия”, 2000. С. 29.
25. Волков Д. Школа, программирование, познание // Информатика и образование. 1989. № 6. С. 104107.
26. Волкова Р.А. Преподавание информационных технологий в начальной школе // Информатика и образование. 2001. № 6. С. 9092.
27. Волкова С.И. Задания развивающего характера в новом едином учебнике Математика” (для IV класса (школа 14) и III класса (школа 13) // Начальная школа. 1997. № 9. С. 6874.
28. Вопросы алгоритмизации и программирования обучения. Выпуск 2 / Под. ред. Л.Н. Ланды. М.: Педагогика, 1973. 264 с.
29. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте / Под ред. А.Н. Драчова. М.: Союз, 1997. 96 с.
30. Выготский Л.С. Избранные психологические исследования. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. 519 с.
31. Выготский Л.С. Мышление и речь. Психологические исследования. М.: Лабиринт, 1996. 416 с.
32. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480 с.
33. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. Т. 4. Детская психология / Под ред. Д.Б. Эльконина. М.: Педагогика, 1984. 432 с.
34. Вьюшкова Е.А. Программа по информатике для ІVІ классов // Информатика и образование. 2003. № 7. С. 9295.
35. Гальперин П.Я. Основные результаты исследований по проблеме формирования умственных действий и понятий. М.: Изд-во МГУ им.М.В.Ломоносова, 1965. 520 с.
36. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий. В кн.: Исследования мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С. 259276.
37. Гальперин П.Я., Решетова З.А., Талызина Н.Ф. Психолого-педагогические проблемы программированного обучения на современном этапе. М.: Изд-во МГУ им. М.В. Ломоносова, 1966. 39 с.
38. Гейн А., Линецкий Е., Сапир М., Шолохович В. Информатика: алгоритмические конструкции // Информатика и образование. 1989. № 2. С. 1623.
39. Гейн А.Г., Шолохович В.Ф. Десять лет спустя // Информатика и образование. 1995. № 2. С. 711.
40. Глазков В.В., Киселёв Г.М. Параллельное обучение алгоритмическим языкам // Информатика и образование. 2002. № 6. С. 3339.
41. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. Изд. 2-е, испр. М.:Наука. Гл. ред. физ-мат. лит. 1987. 552 с.
42. Гнеденко Б.В., Бирюков Б.В. Об алгоритмическом подходе к обучению. М.: Просвещение, 1966. 19 с.
43. Голиков В.Д. Использование алгоритма в процессе воспроизводящей и творческой познавательной деятельности учащихся: Автореф. дис. канд. пед. наук. М., 1983. 20 с.
44. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 374 с.
45. Горвиц Ю.М., Зворыгина Е.В. Психолого-педагогические основы использования программно-методической системы КИД / МАЛЫШ” // Информатика и образование. 1966. № 2. С. 4351.
46. Горячев А.В. Информатика в играх и задачах для детей 8 лет. Выпуск 2.1. М.: Экспресс, 1996. 28 с.
47. Горячев А.В., Волкова Т.О., Горина К.И. и др. Информатика в играх и задачах. 3 класс (14) / Методические рекомендации для учителя. М.: Баласс, Экспресс, 1997. 128 с.
48. Горячев А.В., Волкова Т.О., Горина К.И. и др. Информатика в играх и задачах. 4 класс (14) / Методические рекомендации для учителя. М.: Баласс, Экспресс, 1997. 144 с.
49. Готлиб М. Компъютеру дидактическое обеспечение // Информатика и образование. 1987. № 4. С. 314.
50. Грабар М.И., Краснянская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрическипе методы. М.:Педагогика, 1977. 136 с.
51. Гродская Н.В. О развитии мышления учащихся в процессе усвоения системы однородных понятий // Вопросы психологии. 1962. № 3. С. 106116.
52. Грузман М.З. Обучение учащихся средней школы программированию на основе структурного подхода: Автореф. дис. канд. пед. наук. К., 1987. 22 с.
53. Гутер Р.С., Овчинский Б.В., Резниковский П.Т. Программирование и вычислительная математика. М.: Наука, 1965. 447 с.
54. Давыдов В.В. Виды обобщения и обучения (логико-психологические проблемы построения учебных предметов). М.: Педагогика, 1972. 423 с.
55. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
56. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4-х т. М.: ГИС, 1955. Т. 2. 779 с.
57. Дебердеева С.Г. Развитие интеллектуальных и творческих способностей младших школьников на уроках информатики // Информатика и образование. 2003. № 10. С. 8087.
58. Декарт Р. Избранные произведения / Пер. с франц. и лат. Ред. и вступ. статья В.В. Соколова. М.: Госполитиздат, 1950. 710 с.
59. Демидович Н.Б., Монахов В.М. Алгоритмы вычислений // Математика в школе. 1976. № 4. С. 4651.
60. Демидович Н.Б., Монахов В.М. Алгоритмы невычислительных процессов // Математика в школе. 1976. № 5. С. 7075.
61. Дёмушкин А.С., Кириллов А.И., Сливина Н.А., Чубров Е.В., Кривошеев А.О., Фомин С.С. Компьютерные обучающие программы // Информатика и образование. 1995. № 3. С. 1522.
62. Державний стандарт початкової загальної освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2006. № 23. С. 4042.
63. Дидактика современной школы: пособие для учителей / Под ред. В.А.Онищука. К.: Радянська школа, 1987. 351 с.
64. Древс У., Фурманн Э. Организация урока: (В вопросах и ответах) / Пособие для учителя / Х. Вак: Пер. с нем. М.: Просвещение, 1984. 126 с.
65. Дуванов А., Зайдельман Я., Первин Ю. Роботландия // Информатика и образование. 1988. № 1. С. 109116.
66. Дуванов А., Зайдельман Я., Первин Ю., Гольцман М. Роботландия: курс информатики для младших школьников // Информатика и образование. 1989. № 5. С. 3744.
67. Ершов А.П. Школьная информатика в СССР: от грамотности к культуре // Информатика и образование. 1987. № 6. С. 311.
68. Ершов А.П., Звенигородский Г.А., Первин Ю.А. Школьная информатика (концепции, состояние, перспективы // Информатика и образование. 1995. № 1. С. 319.
69. Жалдак М.І., Морзе Н.В. Питання впровадження мікропроцесорної техніки у середні навчальні заклади. К.: Радянська школа, 1985. № 1. С. 2631.
70. Жалдак М.І., Рамский Ю.С. Програмування на мікрокалькуляторах: Посібник для самоосвіти вчителів. К.: Радянська школа, 1985. 226 с.
71. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Автореф. дис. докт. пед наук. М., 1989. 48 с.
72. Жалдак М.І. Основи інформаційної культури вчителя / Використання нової інформаційної технології в навчальному процесі: Зб. наук. праць / редкол. М.І. Шкіль та ін. К.: РНМК, 1990. 172 с.
73. Жалдак М.І. Проблеми інформатизації навчального процесу у школі і вузі / Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі: Зб. наук. праць / Редкол.: М.І. Шкіль (відп. ред.) та ін. К.: КДПІ, 1991. 180 с.
74. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Проект. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Освітня галузь математика. Інформатика. К.: Генеза, 1997. С. 4859.
75. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи інформатики і обчислювальної техніки. 1011 класи. К.: Шкільний світ, 2001. 72 с.
76. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів універсального профілю. Інформатика, 1011 класи // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2003. № 7. С. 37.
77. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Мостіпан О.І., Науменко Г.Г. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів фізико-математичного, природничого та технологічного профілів. Інформатика, 1011 класи // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2003. № 7. С. 713.
78. Жилина Е.И. Алгоритмизация и алгебраическая линия изучения числовых систем в курсе математики IVV классов: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. М., 1983. 16 с.
79. Жук Ю.О., Шишкіна М.П. Використання комп’ютерно орієнтованого навчального середовища при викладанні арифметики в молодших класах / Інформатика та комп’ютерно орієнтовані технології навчання: Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 1618 травня 2001 року / Редкол. К.: Педагогічна думка, 2001. С. 4953.
80. Зайдельман Я.Н., Лебедев Г.В., Самовольнова А.Е. Три кита школьной информатики // Информатика и образование. 1993. № 3. С. 1923.
81. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. М.: Просвещение, 1994. 318 с.
82. Занков Л.В. Избранные педагогические труды.М.: Педагогика, 1990. 424 с.
83. Звенигородский Г.А. Основные понятия программирования. Часть 1. Новосибирск, 1978. 55 с.
84. Зверева М.В. О понятии дидактические условия” // Новые исследования в педагогических науках. №1 (49). М., 1987. С. 2932.
85. Зорина Л.Я. Системность качество знаний. М.: Знание, 1976. 64 с.
86. Изучение основ информатики и вычислительной техники: Методическое пособие для учителей и преподавателей средних учебных заведений. Ч. 1. / Под ред. А.П. Ершова, В.М. Монахова. М.: Просвещение, 1985. 191 с.
87. Ильина Т.А. Системно-структурный поход к организации обучения. М.: Знание, 1972. 72 с.
88. Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, № 23 (січень). К.: Педагогічна преса, 2006. 64 с.
89. Исаков В.Н. Исполнение алгоритмов // Информатика и образование. 1987. № 2. С. 3043.
90. Исаков В.Н., Исакова В.В. Алгоритмизация и программирование: методические аспекты // Информатика и образование. 1995. № 2. С. 4448.
91. Искандарян С.А. Вопросы обучения младших школьников элементам алгоритмизации // Математика в школе. 1979. № 2. С. 5253.
92. Искандарян С.А. Методика обучения младших школьников элементам алгоритмизации: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. М., 1980. 15 с.
93. Ительсон Л.Б. Обучение понятиям // Лекции по проблемам современной теории обучения. Владимир: 1970. 360 с.
94. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приёмов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. М.: Просвещение, 1968. 288 с.
95. Казиев В.А. Дидактические алгоритмические единицы // Информатика и образование. 1991. № 6. С. 9395.
96. Каймин В., Григорьев С., Угринович Н., Щеголев А. Элементы логики и начала языка Пролог // Информатика и образование. 1989. № 4. С. 1521.
97. Каймин В.А., Угринович Н.Д. О преподавании курса ОИВТ по машинному варианту // Информатика и образование. 1989. № 2 С. 1722.
98. Каймин В.А. О логике, лжецах” и доказательном программировании // Информатика и образование. 1991. № 2. С. 107110.
99. Каймин В.А. Как всё начиналось... // Информатика и образование. 1995. № 3. С. 710.
100. Камалов Р.Р., Хлобыстова И.Ю. Понятие исполнитель” в школьном курсе информатики // Информатика и образование. 2001. № 9. С. 3035.
101. Каптелин В.Н. Психологические проблемы формирования компьютерной грамотности школьников // Вопросы психологии. 1986. № 5. С. 5465.
102. Касторнов А.Ф. Совершенствование методики решения задач с помощью применения схем и программ: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. М., 1979. 19 с.
103. Кацева В.П. Проблема использования ЭВМ в процессе обучения программированию: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. М., 1975. 19 с.
104. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования / Под ред. М.Н. Скаткина, В.В. Краевского. М.: Педагогика, 1978. 208 с.
105. Кибернетика и логика. Математико-логические аспекты становления идей кибернетики и развития вычислительной техники / Под р
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн