ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

ПРОКОПІВ Тамара Василівна

УДК 37.026+37.013.3:796.071.4

ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13.00.09 Теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Кричфалушій Михайло Васильович
кандидат педагогічних наук, доцент

Львів 2005

З М І С Т

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
ГУМАНІТАРНИХ ЗНАНЬ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
1.1. Системний аналіз сутності та наукових засад гуманітарної
підготовки особистості 13
1.2. Узагальнення основних теоретичних засад становлення
гуманітарної освіти 18
1.3. Дослідження педагогічних аспектів гуманітарної підготовки
майбутніх учителів фізичного виховання 38
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СУЧАСНОЇ
ГУМАНІТАРНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
2.1. Сучасний погляд на систему гуманітарної підготовки фахівців
фізичного виховання 75
2.2. Дослідження актуальних проблем гуманітарної освіти студентів
у процесі інноваційної підготовки 91
2.3. Узагальнення основних тенденцій розвитку гуманітарного
компонента підготовки сучасних фахівців 106
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ЛОГІКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА СИСТЕМА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ
3.1. Організація та методика дослідження 134
3.2. Аналіз та узагальнення результатів дослідження 147
ВИСНОВКИ 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 160
ДОДАТКИ 182

В С Т У П

Актуальність. Становлення національної державності на сучасному етапі актуалізувало питання щодо якісного оновлення гуманітарної сфери освіти загалом і галузі фізичного виховання та спорту зокрема, що є стратегічним напрямом формування нової освітньої ідеології в Україні. Гуманітарна наука й освіта динамічно реагують на суспільні процеси, пов’язані з державним будівництвом, соціальною практикою, вихованням молоді засобами фізичної культури та спорту. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.
Закон України „Про вищу освіту” визначає завдання з підготовки в нашій державі фахівців нового покоління. Втілюючи його в життя, необхідно утвердити людину як найвищу соціальну цінність, найповніше розкрити її здібності та задовільнити різноманітні освітні потреби, забезпечити пріоритет національних цінностей, гармонію людини і довкілля, суспільства і природи. Ця ідея має стати центральною в процесі перебудови всієї системи освіти, виховання і організації навчально-виховного процесу. Висувається завдання підвищення гуманістичної, культурної, духовно-моральної цінності цієї системи і окремих її елементів.
Фізична культура невід’ємна важлива складова загальнолюдської культури, світогляду сучасного фахівця, підґрунтя його фізичного та духовного добробуту, запорука успіхів у професійній діяльності. Вона якісно й динамічно впливає на рівень розвитку та реалізації здібностей і можливостей людини, забезпечує біологічний потенціал її життєдіяльності, необхідний для гармонійного розвитку, прояву соціальної активності, творчої самореалізації. Усе це зумовлює соціальну необхідність в оволодінні особистістю фізичною культурою на всіх етапах її формування. Особливе значення це має у навчальних закладах фізичного виховання і спорту, які готують фахівців у цій галузі. Тому розбудова гуманітарної освіти має відбуватися на основі поєднання глибоких національних традицій з орієнтацією на загальні світові гуманістичні цінності та стандарти, що виступає передумовою визнання України в загальносвітовому освітянському просторі.
У державних стандартах освіти відображено її гуманітарне спрямування. Зокрема, ними передбачається нормативна частина змісту освіти, якою забезпечується обов’язкове вивчення соціально-гуманітарних дисциплін: української мови, права, екології, валеології, охорони праці, етики, філософії, світової та вітчизняної культури тощо. На дисципліни людинознавчого та народознавчого характеру відводиться до 20% навчального часу, запланованого на підготовку фахівців. Окрім того, державними стандартами передбачено надання гуманістичної спрямованості змісту фундаментальних і спеціальних дисциплін. Ці нормативні та навчально-методичні документи орієнтовані на формування європейського рівня освіти та вироблення професійних навиків, а також на виховання соціально активної, толерантної людини з високими духовними якостями, здатної до саморозвитку і самовдосконалення. Отже, результат освітянської діяльності проявляється у вигляді не тільки певної компетенції майбутнього фахівця, а й конкретних запланованих змін у поглядах особи, її розумінні, переконаннях, цінностях, поведінці та інших сформованих якостях.
Потужним стимулом для здобуття ґрунтовних знань з обраної професії, розвитку самовдосконалення стало затвердження програми підготовки фахівців у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст і магістр за спеціальностями Фізичне виховання”, Олімпійський та професійний спорт” та Фізична реабілітація”. Водночас потрібно відзначити, що ринкові відносини вимагають введення нових спеціалізацій, розширення їхнього профілю, що збільшує можливості фахівців і спонукає їх до активного самовираження та самовиявлення їх людських якостей. У рамках фахової спеціальності Фізичне виховання” відкриваються нові спеціалізації Рекреація і оздоровча фізична культура”, Туризм”, Валеологія”.
Впровадження ступеневої системи вищої освіти надає широкі можливості для задоволення освітніх потреб особи, забезпечує гнучкість загальноосвітньої, загальнокультурної та наукової підготовки фахівців, підвищення їх соціального захисту на ринку праці та інтеграцію у міжнародне освітянське співтовариство.
Як зазначено у „Концептуальних засадах гуманітарної освіти в Україні (вища школа)” та у „Концепції безперервної фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх шкіл” та інших нормативних документах [96, 99, 102] про необхідність всебічної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, в її структурі одним із важливих компонентів є загальнокультурний розвиток, під яким належить розуміти гуманітарну освіту. Проблема розриву між достатньо високим професійним рівнем підготовки фахівців і недостатньо сформованим гуманітарним рівнем є загальнопоширеною, що зумовлено людським фактором. Людство на шляху цивілізаційного поступу, замість дбайливо оберігати природу як середовище існування та базу розвитку, нещадно експлуатує її, не замислюючись над наслідками. З огляду на ці загрозливі тенденції провідні університети світу ще в 5060-х рр. ХХ ст. запровадили на негуманітарних спеціальностях обов’язкову норму викладання гуманітарних дисциплін 3035% (зараз вона доходить до 3540%), тоді як в університетах України ця норма складала 79%. На початку XXI ст. виведення національної освіти на рівень освіти розвинутих країн світу передбачає вивчення гуманітарних дисциплін для технічних спеціальностей на рівні 2025%, а для інших спеціальностей, в тому числі в галузі фізичного виховання і спорту, не менше 3035% від загального обсягу навчального часу.
Тому поряд із вищезазначеними інноваціями в системі вищої освіти держава приділяє особливу увагу розвитку та вдосконаленню гуманітарної освіти, визначивши її як першочергове завдання, що знайшло своє відображення у Конституції України, Законах України Про освіту” (1991, 1996), Про внесення змін і доповнень до Закону України Про освіту” (1996), Про вищу освіту” (2002), Про фізичну культуру і спорт” (1994, 1999), в Державній національній програмі „Освіта: Україна ХХІ століття” (1994), в Державній програмі розвитку фізичної культури і спорту (1994), у програмних документах Міністерства освіти і науки України Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні (вища школа)” (1996), Концептуальні засади демократизації та реформування освіти України” (1997), державних тестах і нормативах оцінки фізичної підготовленості населення України, концепції фізичного виховання у системі освіти України, концепції безперервної фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх шкіл [ 64, 66, 67, 76, 77, 78, 98, 99, 100, 101, 102, 103].
Зазначений комплекс нормативно-правових документів пройшов апробацію на міжнародному рівні та визначив ідеологію реформування всієї освітньої галузі, в тому числі і фізичного виховання і спорту, в напрямі гуманітарної підготовки молоді до самостійної, активної та творчої життєдіяльності в нових суспільно-політичних, соціально-економічних і культурних умовах.
Фундаментом гуманітарної підготовки є національна система освіти, фізичного виховання і спорту, демократизація навчального процесу та виховання [74, 75]. Важливою функцією гуманітарної освіти є виховання у майбутніх фахівців національної свідомості, розвиток почуття національної гідності і самоповаги та гуманістичних якостей: людяності, поваги до людей, людської гідності, культури спілкування, цивілізованого співжиття, толерантності [65].
Саме тому на сучасному етапі гуманітарна підготовка виступає вирішальною ланкою у формуванні майбутніх фахівців як нової генерації української інтелігенції. Особлива відповідальність за гуманітарну підготовку покладена на суспільно-гуманітарні, загальнотеоретичні та спеціальні кафедри, викладачів, які насамперед покликані професійно і творчо розвивати й вдосконалювати концепцію формування особистості майбутнього фахівця, адекватну потребам часу, і здійснювати її практично в навчально-виховному і науково-дослідницькому процесах. Розробка якісно нової системи освіти і виховання майбутніх фахівців неможлива без суттєвої перебудови самого змісту програм викладання, особливо предметів гуманітарного циклу. Це дозволить вийти на глобальні світоглядні проблеми і визначити методологічні орієнтири в усіх сферах гуманітарної освіти і виховання.
Однак лише незначна частина праць присвячена вивченню окремих аспектів гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту. Зокрема, сучасний ціннісний потенціал фізичної культури і спорту та шляхи його засвоєння суспільством і особистістю В.Видрін (1992), Н.Візитей, В.Бальсевич (1995), Н.Лубишева (1997); підготовку фахівців фізичної культури і спорту: національні засади навчання і виховання Ф.Медвідь (1998); реформування системи фізичного виховання і спорту в Україні М.Третьяков (1997), В.Парфенов (1997), М.Дутчак (1999), В.Платонов (1999), С.Єрмаков (2002), окремі аспекти гуманізації освіти в галузі фізичного виховання і спорту досліджував Ю.Румянцев (2000).
Водночас низка проблем, важливих для теорії і практики освіти в галузі фізичного виховання і спорту, залишаються нерозв’язаними: не порушувалося питання про сутність, роль та значення гуманітарної підготовки як важливої складової навчально-виховного процесу, не висвітлено становлення системи гуманітарної освіти фахівців фізичного виховання і спорту, не проаналізовано її особливості.
Сьогодні існує нагальна потреба в широкому і ґрунтовному вивченні цієї проблеми з огляду на реформування і розвиток національної системи фізичного виховання і спорту та підготовки фахівців сучасної генерації для цієї галузі. Саме це і визначає актуальність дисертаційного дослідження та зумовило вибір теми „Дидактичні засади структурування змісту гуманітарної освіти майбутніх учителів фізичного виховання”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до Зведеного плану науково-дослідницької роботи у сфері фізичної культури і спорту на 20012005 рр. Державного комітету молодіжної політики і туризму України за темою 2.3.7 Структурно-функціональна систематизація вищої фізкультурної освіти в межах регіону” з номером державної реєстрації 0101U001888. Роль автора у виконанні цієї теми полягала у вивченні та аналізі системи становлення гуманітарної освіти фахівців фізичного виховання і спорту, її особливостей та виявленні основних тенденцій гуманітаризації змісту їх підготовки.
Об’єкт дослідження процес реалізації змісту гуманітарної освіти у професійній підготовці учителів фізичного виховання.
Предмет дослідження дидактичні умови, форми та методи організації навчально-пізнавальної діяльності гуманітарної освіти майбутніх учителів.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці цілісної моделі гуманітарної освіти у процесі формування творчої особистості вчителя фізичного виховання у пошуково-дослідницькій діяльності.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці.
2. Дослідити особливості становлення та еволюції гуманітарної освіти у системі підготовки фахівців фізичного виховання і спорту та визначити й обґрунтувати структурні компоненти розвитку пізнавальної діяльності майбутніх учителів, починаючи з 1930-х рр. і до нинішнього часу.
3. Виявити основні сучасні тенденції змісту гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Україні.
4. Експериментально перевірити та розробити рекомендації з використанням результатів дослідження щодо оптимізації навчально-виховного процесу в плані гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.
Методологічну основу дослідження становлять наукова теорія гуманізму в її загальнофілософському розумінні, положення про пріоритет людських цінностей, діалектична єдність національної і загальнолюдської ідей про сутність людини (її місця і призначення у суспільстві та світі), філософсько-культурологічне розуміння сутності фізичної культури та спорту, її ціннісного потенціалу та впливу на духовну сферу особистості як важливого засобу інтелектуального, морального, естетичного виховання.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної у дисертації мети і розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів дослідження: теоретичні (аналіз психолого-педагогічної літератури; синтез і узагальнення історичних аспектів); емпіричні (опитування, діагностичне анкетування, інтерв’ю, бесіда, метод експертних оцінок); обсерваційні (пряме і опосередковане спостереження); прогностичні (шкалювання, ранжування, комплексний рейтинг, системне узагальнення); експериментальні (констатуючий і формуючий експеримент); праксиметричні (аналіз результатів пошуково-дослідницької діяльності гімназистів); системно-рівневий аналіз (рівні сформованості творчої особистості, моделювання, прогнозування).
Організація та основні етапи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося у три етапи впродовж 1994 2003 років.
На І етапі (20002001 рр.) на основі вивчення відповідних джерел були визначені вихідні теоретичні положення дослідження, його об’єкт і предмет, мета, розроблено програму і методику дослідження. Нами вивчалися теоретичні основи гуманітарної підготовки педагогів, становлення гуманітарної освіти фахівців фізичного виховання і спорту, виявлялися особливості сучасної гуманітарної освіти вчителів фізичного виховання і спорту. Використовувалися бесіди, анкетування, інтерв’ю. На підставі цього здійснювався аналіз фактів, порівняння, виявлення закономірностей гуманітарної підготовки.
На ІІ етапі (20012002 рр.) проводилося соціологічне дослідження та опрацьовувалися отримані дані і готувалися до друку статті та здійснювалася їх публікація.
На цьому етапі, досліджуючи процес гуманітарної підготовки у навчальних закладах фізичного виховання і спорту, ми використовували різноманітні науково-педагогічні методи: анкетування, індивідуальні та колективні бесіди, інтерв’ю необхідні методи для узагальнення інформації про майбутніх педагогів, важливі інструменти педагогічної діагностики.
На ІІІ етапі (20022003 рр.) проведено систематизацію, узагальнення, аналіз та інтерпретацію результатів дослідно-експериментальної роботи.
Наукова новизна дослідження:
- уперше досліджено розвиток системи гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту, яка функціонувала у конкретному хронологічному періоді (1930-ті рр. і до цього часу);
- на основі детермінованого аналізу конкретно-історичних обставин визначено й обґрунтовано періодизацію еволюції гуманітарної освіти у навчальних закладах фізичного виховання і спорту України;
- розкрито сутнісний зміст процесу гуманітарної підготовки та його значення для формування фахівця фізичного виховання і спорту;
- окреслено основні тенденції, сучасні проблеми й перспективи розвитку гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.
Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні тенденцій та особливостей розвитку гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту. Проаналізовано історичний аспект гуманітарної освіти та її значення для становлення особистості спеціаліста. Розкрито зміст та форми гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту.
Практичне значення одержаних результатів реалізувалося у розробці навчально-методичного посібника Основи культури мовлення і спілкування (семінарські та практичні заняття)” для студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту [175].
Результати досліджень впроваджено у практику діяльності Львівського державного інституту фізичної культури, Львівського училища фізичної культури та Івано-Франківського коледжу фізичного виховання, про що свідчать відповідні акти (від 30.06.2002 р., 1.07.2003 р.; 15.07.2003 р.; 15.06.2003 р.).
Вірогідність результатів забезпечується методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень дослідження, застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, предмету та завданням, кількісним і якісним аналізом даних, використання методів математичної статистики для обробки одержаних результатів.
Особистий внесок дисертантки полягає у самостійному визначенні проблеми, пошуку й аналізі джерельної бази, безпосередньому виконанні основного обсягу дослідницької роботи, вивченні, аналізі й інтерпретації та узагальненні отриманого матеріалу і написанні роботи. Розроблено й апробовано методичні матеріали щодо поліпшення стану навчально-виховного процесу підготовки фахівців в галузі фізичного виховання і спорту.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження були основою доповідей на міжнародних наукових конференціях „Молода спортивна наука України” (1518 березня 2001 р., 2022 березня 2002 р., 2729 березня 2003 р., м. Львів), IV Міжнародній науковій конференції „Фізична культура, спорт та здоров’я” (травень 2002 р.,), реалізувалися через публікації у наукових фахових і науково-методичному виданнях. Основні положення роботи використовуються при читанні лекцій гуманітарного циклу, на практичних заняттях із загальної та вікової педагогіки, основ педагогічної майстерності, охорони праці, безпеки життєдіяльності та валеології для студентів Львівського державного інституту фізичної культури, Львівського училища фізичної культури, Івано-Франківського коледжу фізичного виховання.
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр біологічних основ фізичної культури (12.03.2002 р., 9.07.2003 р.) і теорії та методики фізичного виховання (4.05.2004 р.), а також кафедри українознавства (23.09.2004 р.) Львівського державного інституту фізичної культури та кафедри педагогіки Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Публікації автора. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 10 публікаціях, 3 із яких вміщені у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (245 позицій), 22 додатки. Основний текст викладено на 159 сторінках, повний обсяг 253. Робота вміщує 7 таблиць, 15 рисунків на 8 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У нашому дослідженні науковий аналіз історичних та психолого-педагогічних джерел дозволив виявити, що проблема структурування змісту гуманітарної освіти майбутніх учителів фізичного виховання є актуальною. Однак особливості реалізації дидактичних засад у процесі формування творчої особистості вчителя у пошуково-дослідницькій діяльності висвітлена фрагментарно. В історичному аспекті вона розглядалася здебільшого зі спрямуванням на професійну діяльність студентів вищих навчальних закладів, але структуруванню змісту гуманітарної освіти приділялось недостатньо уваги. Теоретичне об’єднання окремих положень формування творчої особистості учителя фізичного виховання у процесі засвоєння гуманітарних знань висвітлено в окремих першоджерелах, воно подано розрізнено, безсистемно. Це утруднює об’єктивне концептуальне обґрунтування ролі дидактичних засад структурування змісту гуманітарної освіти у ході пошуково-дослідницької діяльності як цілісної педагогічної системи у сучасній педагогічній науці. Виявлені нами теоретичні прогалини були наслідком недооцінки ролі формування творчої особистості вчителя фізичного виховання у процесі гуманітарної освіти, що привело до нових позитивних пошуків у розв’язанні обраної проблеми.
2. У процесі наукового дослідження ми виявили, що дидактичні засади структурування змісту гуманітарної освіти учителя фізичного виховання передбачають розвиток таких складових професійної майстерності як цілісність, неперервність, послідовність, рівень педагогічного впливу на формування особистості учня, відповідність змісту, форм та методів педагогічної діяльності психолого-фізіологічним закономірностям вікового розвитку старшокласників. Це обґрунтування базується на педагогічних принципах єдності навчання, технології та розвитку особистості; синтезі дидактичної та позааудиторної діяльності; ефективності комплексного впливу педагогів, соціуму, родини на формування особистості вчителя. Об’єднуючою ланкою дослідження стала ідея формування творчої особистості педагога як цілісної детермінанти, що дозволила реалізувати дидактичну мету у пошуково-дослідницькій діяльності, підвищити ефективність засвоєння гуманітарних знань студентами.
3. Доведено, що процес цілісного неперервного структурування змісту гуманітарної освіти особистості у пошуково-дослідницькій діяльності є взаємозв’язаним та забезпечується реалізацією моделі педагогічної технології, яка відображає сукупність трьох аспектів: теоретично-дидактичної мети (моделі творчої особистості вчителя); організаційно-технологічного дидактичного завдання (моделі пошуково-дослідницької діяльності); науково-педагогічного дидактичних умов (моделі педагогічної діяльності та фізкультурно-оздоровчої роботи).
4. Обґрунтовано, що до впливу зовнішніх факторів (зокрема педагогічних) нині набуває перспективи актуалізація власного творчого потенціалу дидактичних мотивів, що сприяють досягненню високих результатів в одному чи кількох видах фізичної культури, забезпечують самореалізацію у професійній підготовці. Запропонована нами модель творчої особистості вчителя відображає сукупність якостей, знань, умінь і навичок, сформованих у пошуково-дослідницькій діяльності, які мають забезпечити майбутньому педагогу реалізацію особистісних потреб, здібностей і нахилів, професійне самовизначення та самореалізацію у засвоєнні гуманітарних знань. Серед якостей творчої особистості вчителя фізичного виховання було виділено ключові компоненти: ціннісно-мотиваційний, індивідуально-характерологічний, когнітивно-діяльнісний, результативно-рефлексійний. Рівень сформованості кожного з них визначає загальні аспекти засвоєння гуманітарних знань, формування творчої особистості фахівця у пошуково-дослідницькій діяльності.
5. У ході проведеного дослідженням обґрунтовано зміст, форми та методи пошуково-дослідницької діяльності відповідно до сучасних вимог розвитку гуманітарної освіти. Вони стали основою моделі: дидактичне завдання пошуково-дослідницька діяльність. Визначено, що для студентів ІІІІ курсів оптимальною є колективно-індивідуальна дослідницька робота. Вона передбачає виконання колективом групи спільного творчого завдання під керівництвом педагога, забезпечує поступове оволодіння навичками дослідницької діяльності та індивідуальне самовизначення кожного студента у процесі засвоєння гуманітарних знань відповідно до їх структури. Структуризація здійснювалася як у процесі вивчення відповідних дисциплін на кожному курсі, так і в процесі корекції навчальних програм відповідно до завдань дослідження. Для студентів старших курсів оптимальною є індивідуальна пошуково-дослідницька діяльність, яка передбачає самостійне проведення дослідження в обраній галузі гуманітарної освіти.
6. У процесі дослідження обґрунтовано науково-дидактичні умови, які стали основою моделі педагогічної діяльності, визначено структурні компоненти теоретичних основ гуманітарної підготовки студентів, їх функції та взаємозв’язки, розкрито зміст чотирьох напрямів засвоєння гуманітарних знань науково-методичного, навчально-виховного, діагностично-корекційного, організаційно-управлінського. Вони в сукупності забезпечують ефективність пошуково-дослідницької діяльності та творчий розвиток вчителів фізичного виховання у засвоєнні складових гуманітарної освіти.
7. У процесі дослідження доведено залежність між результативністю процесу формування творчої особистості і раннім (на І курсі) залученням їх до пошуково-дослідницької діяльності. Вона виявляється у відстеженні двох якісно різних етапів. Перший етап засвоєння емпіричних гуманітарних знань у процесі використання: словників, довідників, науково-гуманітарної літератури. Другий характеризується написанням рефератів, проведенням наукових дискусій щодо розвитку гуманітарної освіти, реалізацією дослідницької діяльності, поступовим накопиченням досвіду, навичок та вмінь її проведення. У цей період відмічено стрімке зростання загального рівня сформованості творчої особистості вчителя фізичного виховання: високого з 3% до 17%, достатнього з 6% до 37% (у % від загальної кількості студентів). Така пропедевтична підготовка забезпечила високу якість індивідуальних досліджень респондентів та відносно сталі високі результати на другому етапі засвоєння гуманітарних знань. Упродовж п’яти років амплітуда коливання кількості студентів з достатнім рівнем сформованості гуманітарних знань у майбутніх вчителів фізичного виховання була в межах між 38% та 47%, а з високим рівнем між 24% і 37% (анкети, інтерв’ю, тести, контрольні роботи).
Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що гіпотеза та вихідна методологія є правильними, визначені завдання реалізовано, мети досягнуто. Сукупність одержаних наукових результатів має важливе значення для теорії та практики формування творчої особистості вчителя фізичного виховання у процесі засвоєння гуманітарних знань. Реалізація основних положень дослідження спрямовується на якісне перетворення існуючої педагогічної практики формування творчої особистості педагога в пошуково-дослідницькій діяльності та на подальший розвиток цілісних неперервних педагогічних технологій реалізації гуманітарних знань у процесі професійної підготовки.
8. Разом з тим наше дослідження не розкриває усіх гуманітарних аспектів формування творчої особистості майбутнього вчителя фізичного виховання. Потребують подальшого вивчення проблеми дидактичних засад структурування змісту гуманітарної освіти у процесі підготовці бакалаврів та магістрів. Джерельна база дослідження дозволила виділити загальні основи розвитку гуманітарної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту в Україні у соціокультурному контексті та виявити основні закономірності еволюції цього процесу в соціумі: зміна ціннісних координат суспільного життя; взаємодія трьох визначальних чинників розвитку загальноосвітнього, фахово-кваліфікаційного та функціонального і збагачення сукупної культури, оскільки від їхньої збалансованості залежить успішна реалізація системи підготовки фахівців; розвиток процесу в різних національно-культурних умовах, що забезпечується його цілеспрямованістю та динамікою еволюції і виявляється у різноманітних формах конкретно-національних модифікацій (систем, моделей, програм тощо) гуманітарної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аванесов Г.А., Савин М.С. Проблемы формирования гуманитарного мышления // Научный коммунизм. 1989. № 8. С.4753.
2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: Підручник. К.: Либідь, 1998. 560 с.
3. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968. 339 с.
4. Андрущенко В.П. Науковість формування патріота та громадянина основні тенденції трансформації гуманітарної освіти на Україні // Трансформація гуманітарної освіти: Гуманітарна освіта: досвід і проблеми: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Ужгород: МПП „Ґранда”, 1999. С.57.
5. Аристотель. Сочинения: В 4 т. М.: Мысль, 19771983. Т.14.
6. Архипова С.П. Сучасний стан і проблеми реформування гуманітарної освіти в Україні // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Педагогіка і психологія: Зб. ст. Ч.1. К., 2000. С.7073.
7. Астахов А.И. В школе у учителя Г.А.Чайки // Физическая культура в школе. 1990. № 2. С. 24.
8. Астахова В.І. Про сутність гуманітаризації освіти // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Педагогіка і психологія: Зб. ст. Ч.1. К., 2000. С.30, 31.
9. Байкова Я.А., Гребенкина Я.И. Педагогическое мастерство и педагогические технологии. М.: Педагогическое общество России, 2000. 83 с.
10. Бальсевич В.К., Лубышева Л.И. Физическая культура: молодежь и современность // Теория и практика физической культуры. 1995. № 5. С.1824.
11. Барабанов А.Г. Высшее физкультурное образование: Автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Кубанская гос. акад. физ. культуры. М., 1996. 48 с.
12. Барабанов А.Г. 30 лет по пути развития высшего физкультурного образования // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 1999. № 3. С.26.
13. Бацекало В.Д. Возможна ли гуманитаризация высшего образования без политической истории? // Вестник Удмуртского университета. 1991. № 1. С.69.
14. Бачинський П.П. Пошуки шляхів утілення концепції гуманітаризації освіти // Педагогіка та психологія. 1996. № 4. С.3763.
15. Бєланова Р. Досвід гуманізації та гуманітаризації освіти студентів Бєльського університету (США) // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2002. № 23. С.7882.
16. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. К.,1998. 204 с.
17. Библер В.С. Школа диалога культур: идеи, опыт, перспективы. Кемерово, 1993.
18. Бим-Бад Б.М., Петровский А.В. Образование в контексте социализации // Педагогика. 1996. № 1. С.38.
19. Бичко І. Українська ментальність і проблеми гуманітаризації національної вищої освіти // Розбудова держави. 1993. № 3. С.5863.
20. Божко Н. Гуманітаризація вищої освіти потреба часу // Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Львів, 2001. С.5,6.
21. Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. М., 1972. Т.7.
22. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования // Педагогика. 1997. № 4. С.1117.
23. Бондаревская Е.В., Бермус Г.А. Теория и практика личностно-ориентированного образования // Педагогіка. 1996. № 5. С. 7280.
24. Бородин Ю.А., Добровольский В.Б., Мальцев А.А., Сухорада Г.И. Современные проблемы физической культуры в формировании здоровья нации // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. Х., 2002. № 6. С. 4356.
25. Буяльська Т.Б. Концепція, що потребує втілення // Педагогіка і психологія. 1995. № 2. С.311.
26. Быховская И.М. Человеческая телесность в социокультурном измерении: традиции и современность. М.: РИО ГЦОЛИФК, 1993. 168 с.
27. Валицкая А.П. Философские основания современной парадигмы образования // Педагогика. 1997. № 3. С.1520.
28. Ващенко Г. Виховання волі і характеру. Ч.1. Лондон: Видавнича спілка української молоді, 1952. 256 с.
29. Ващенко Г. Виховний ідеал. Полтава: Полтавський вісник, 1994. 191 с.
30. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру // Ващенко Г. Твори. К.: Школяр, 2000. Т. 6: Праці з педагогіки та психології. С.271310.
31. Величко О.Б. Гуманітаризація освіти та її вплив на становлення особистості студента (соціокультурний аспект в межах кризового соціуму) // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. 2001. Вип.24. С.2529.
32. Вільчковський Е., Бельський Я. Праксеологічна модель вчителя фізичного виховання // Концепція підготовки спеціалістів фізичного виховання і спорту в Україні. Луцьк, 1998. С.120123.
33. Вишневська О.О., Калиновський І.С. До питання гуманізації та гуманітаризації педагогічного процесу // Теорія і методика навчання і виховання: Зб. наук. пр. ХДПУ. Х., 2002. Вип. 9. С.6264.
34. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.Вишневського. Дрогобич: Відродження, 2001. 268 с.
35. Вернадський В.И. Философские мысли натуралиста. М.: Политиздат, 1988.
36. Визитей Н.Н. Физическая культура личности. Кишинев: Штинница, 1989. 122 с.
37. Владиславлев О.П. Непрерывное образование: Проблемы и перспективы. М.: Молодая гвардия, 1978. 176 с.
38. Воробьев Г.Г. Твоя информационная культура. М.: Молодая гвардия, 1988. С.7387.
39. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М., 1982. Т.2; М., 1983. Т.3; М., 1985. Т.6.
40. Выдрин В.М. Культура телесности // Проблемы физического образования учащейся молодежи на рубеже ХХ1 века: Сб. науч. тр. / Под ред. В.И.Григорьева. С.Пб.: ГАФК, 1999. 130 с.
41. Вржесневский И.В., Малый А.А. Об улучшении подготовки студентов по дополнительным дисциплинам учебного плана // Всесоюзная научно-методическая конференция по совершенствованию учебно-воспитательного процесса в институтах физической культуры: Тез. докл. М.: ГЦОЛИФК, 1973. С.57.
42. Вузи УРСР: Довідковий матеріал / Підгот. В.І. Пітов, В.М. Попов. К.: Вид-во Київського ун-ту, 1968. 181 с.
43. Вульфсон Б.Л. Учитель: профессиональная духовность // Педагогика. 1995. № 2. С. 4852.
44. Вульфсон Б.Л. Западноевропейское образовательное пространство ХХ1 века: прогностические модели // Педагогика. 1994. № 2. С. 103112.
45. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века. М.: УРАО, 1998. 181 с.
46. Вучева В.В. Научно-методические основы формирования гуманистически ориентированной физической культуры студентов педагогических специальностей: Автореф. дис. ... канд. наук физ. воспитания. М.: РГАФК, 1998. 18 с.
47. Гончаренко С.У. Педагогічна сутність гуманітаризації шкільної освіти // Рідна школа. 1994. № 2. С.3033.
48. Гончаренко С. І все-таки гуманітаризація // Педагогіка і психологія. 1995. № 1. С. 37.
49. Гончаренко С.У. Гуманітаризація загальної середньої освіти // Початкова школа. 1995. № 3. С.410; № 4. С.914.
50. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. 2001. № 2. С.26; № 3. С.27.
51. Городецкая Е. Гуманитаризация как педагогическая проблема // Аlma mater. 1993. № 3. С.31, 32.
52. Гречина Г.А. Система образования в Германии и Европе // Проблемы образования на рубеже ХХІ века: Международный диалог: Тез. докл.: В 2 ч. М.: Магистр, 1996. Ч.2. С. 4345.
53. Гришаева В., Косякова Н. Проблемы гуманитаризации правового образования в вузе // Советская юстиция. 1991. № 2. С.26, 27.
54. Гуманізація і гуманітаризація пріоритетний напрямок державної політики України в галузі вищої освіти: Тези доп. міжвуз. наук.-практ. конф., 1315 трав.1992 р.: У 3 ч. / Упоряд.: К.С.Василенко та ін. Дніпропетровськ, 1992. 352 с.
55. Гуманітаризація навчально-виховного процесу: Зб. наук. пр. Слов’янськ: Вид. центр СДПІ, 2001. Вип. ХІІ / За ред. В.Г.Сипченка. 262 с.
56. Гуманитарии и культура (По материалам «круглого стола») // Вестник высшей школы. 1990. № 5. С.123126.
57. Гуманітарні науки і сучасність: Зб. наук. пр. / Київ. нац. торг.-екон. ун-т. К., 2001. 254 с.
58. Гуманітарна освіта: досвід і проблеми: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Трансформація гуманітарної освіти” (Ужгород, 2527 трав. 1998 р.). Ужгород: МПП Ґранда”, 1999. 603 с.
59. Гуманітарна освіта в технічному університеті: Проблеми та перспективи: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «АВІА-2000». К., 2001. 163 с.
60. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / В.В.Різун та ін. К.: КМ Akademia, 1994. 58 с.
61. Гуманізація та гуманітаризація професійної освіти: Наук.-метод. зб. К.: ІППО, 1996. 160 с.
62. Данилко М.Т. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури: Автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання. Луцьк, 2000. 19 с.
63. Державний архів Харківської області. Ф-Р-845, оп.3, од.зб. 1074. 116 арк.
64. Державна національна програма Освіта: Україна ХХІ століття”. К.: Райдуга, 1994. 61 с.
65. Державна програма Вчитель” /Затвердж. постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 р. № 379 // Освіта України. 2002. 2 квіт. С.17.
66. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту в Україні. К., 1994. 34 с.
67. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. К., 1996. 31 с.
68. Діалог культур і духовний розвиток людини: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 2426 січ. 1995 р. / Ред. кол.: В.Т.Титов та ін. К., 1995. 237 с.
69. Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В. Григорій Сковорода. К.: Молодь, 1984. 212 с.
70. Драчук А.І. Спортивна спрямованість занять як метод інтенсифікації навчального процесу з фізичного виховання у вузах: Дис. ...канд. наук фіз. виховання. Вінниця, 2000. 186 с.
71. Дутчак М.В. Окремі аспекти реформування системи фізичного виховання в Україні // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. пр. Рівне, 1999. С.158162.
72. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Голов. ред. О.С.Мельничук. К., 1982. Т.1.
73. Ермаков С.С. Физическое воспитание как раздел гуманитарного цикла дисциплин высшего учебного заведения // Физическая культура в системе образования: Сб. ст. V науч.-практ.конф. / Красноярский гос. ун-т. Красноярск, 2002. 250 с.
74. Жданова О.М. Управління фізичною культурою: Навч. посіб. для фізкульт. вузів. Львів, 1996. 127 с.
75. Завацький В.І., Маковецький В.І. До питання гуманізації навчання спеціалістів фізичної культури в умовах вищого навчального закладу // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні / Упоряд.: В.І.Завацький та ін. Луцьк , 1994. С.447449.
76. Закон України Про фізичну культуру і спорт”. К., 1994. 22 с.
77. Закон України Про внесення змін до Закону України Про фізичну культуру і спорт” (від 18 червня 1999 року) // Голос України. 1999. 17 лип.
78. Закон України Про освіту” // Голос України. 1991. 26 черв.
79. Закон України Про вищу освіту” // Освіта України. № 17. 2002. 26 лют. С.28.
80. Закон України Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР Про освіту” // Голос України. 1996. 25 квіт.
81. Зиннатнурова А.А. Програмно-нормативное и организационно-методическое обеспечение курса Становление профессионального мастерства” при подготовке преподавателей физической культуры: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Сибирская гос. акад. физ. культуры. Омск, 2000. 18 с.
82. Зинченко В.П. О целях и ценностях образования // Педагогика. 1997. № 5. С.316.
83. Зинченко В.П., Моргунов Е.Б. Человек развивающийся: Очерки российской психологии. М., 1994. 234 с.
84. Змеев С.И. Основы андрогогики: Учеб. пособ. для вузов. М.: Флинта; Наука, 1999. 320 с.
85. Зубанова Н.Ю. Формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього вчителя фізичної культури: Автореф. дис. ... канд.наук фіз. виховання. Луцьк, 1998. 15 с.
86. Зязюн І. Філософські проекції освіти й освітніх технологій // Шлях освіти. 1996. № 1. С.49.
87. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч. посіб. К., 1997.
88. Зязюн Л. Гуманістична парадигма освіти і виховання // Вища освіта України. 2002. № 3. С. 111116.
89. Імідж школи на порозі ХХІ століття / За ред. І.Г.Єрмакова. К., 1998. Ч.1. 382 с.; Ч.2.391 с.
90. Каган М.С. Что должно быть в основе? // Вестник высшей школы. 1990. № 5. С.1719.
91. Каган М.С. Системный подход и гуманитарное знание: Избран. ст. Л.: Изд-во Ленинградского гос. ун-та, 1991. 384 с.
92. Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посіб. К: Вища школа, 1993. 230 с.
93. Кезин А. Проблемы и перспективы гуманитаризации // Вестник высшей школы. 1991. № 9. С.3840.
94. Козібродський С.П. Програмно-нормативні основи фізичного виховання (історико-методологічний аналіз): Автореф. дис. канд. наук фіз. виховання. Львів, 2002. 15 с.
95. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. М.: Учпедгиз, 1955. 651 с.
96. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (Додаток 1 до Наказу Міносвіти № 285 від 31 липня 1998 р.) / Міністерство освіти України. Ін-т змісту і методів навчання. К., 1998. 118 с.
97. Конаржевский Ю.А. Что нужно знать директорам школ о системах и системном подходе: Учеб. пособ. Челябинский гос. пед. ин-т. Челябинск, 1986. 135 с.
98. Конституція України / Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 26 черв. 1996 р. К.: Вікар, 1996. 64 с.
99. Концептуальні засади гуманітарної освіти в Україні (вища школа) // Інформаційний бюлетень Міністерства освіти і науки України. К., 1996. С. 215.
100. Концептуальні засади демократизації реформування освіти в Україні: Педагогічні концепції. К.: Школяр, 1997. 148 с.
101. Концептуальні засади подальшого розвитку фізичної культури і спорту в Україні // Наука в олимпийском спорте. 1998. №1. С.512.
102. Концепція безперервної фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями загальноосвітніх шкіл. К., 1997. 18 с.
103. Концепція фізичного виховання в системі освіти України // Фізичне виховання в школі. 1998. № 2. С.27.
104. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К., 1989. 608 с.
105. Кравчук Т.М. Становлення та розвиток загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищих педагогічних закладах України в 2050-х рр. ХХ ст. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / Під ред. С.С. Єрмакова. Х.: ХДАДМ (XXIII), 2002. № 7. 100 с.
106. Кричфалушій М.В. Деякі аспекти побудови моделі вчителя фізичної культури // Науковий вісник ВДУ, 1997. № 6. с.2023.
107. Кричфалушій М.В. Інтерес як мотив формування особистості вчителя фізичної культури // Наука і освіта: Зб. наук. пр. К.: Хрещатик, 1997. С.273276.
108. Кричфалушій М.В. Розвиток усвідомлених уявлень про майбутню професію студентів факультету фізичної культури // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. пр. Вип. 2. Луцьк, 1997. С.3641.