ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
  • Кол-во страниц:
  • 198
  • ВУЗ:
  • ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

    На правах рукопису


    КОТЕНКО АРТЕМ МИХАЙЛОВИЧ
    УДК 347.73


    ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ
    У СФЕРІ ФІНАНСОВО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ

    Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
    фінансове право; інформаційне право


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук

    Науковий керівник –
    Лукашев Олександр Анатолійович,
    доктор юридичних наук, доцент




    Харків – 2012





    ЗМІСТ

    Вступ ………………………………………………………….………..………...3

    Розділ 1. Теоретичні передумови застосування
    договірних конструкцій у фінансово-правовому регулюванні ….....…...11
    1.1. Підстави договірного регулювання в умовах
    публічно-правового впливу на фінансові відносини …………………...........11
    1.2. Природа договірних відносин у сфері публічних фінансів….…..…...…41
    Висновки до Розділу 1 ……….…………………………………………..…….70

    Розділ 2. Види договірних відносин
    в галузі фінансово-правового регулювання …………………....…………75
    2.1. Види договірних конструкцій у
    фінансово-правовому регулюванні ………………………….…………...….. 75
    2.2. Договірні відносини у сфері
    бюджетно-правового регулювання ….............................................................104
    2.3. Договірні відносини у сфері
    податково-правового регулювання….………………...………………….….134
    Висновки до Розділу 2 ………………………..………………………….…...169

    Висновки …………………………….….……………………..……..……….173

    Список використаних джерел ………………………………………….….178







    ВСТУП

    Актуальність теми. Договірні відносини, що донедавна були характерні тільки для галузей права з диспозитивним методом правового регулювання, знайшли підстави для своєї реалізації в публічних галузях права, зокрема, фінансовому. На сучасному етапі розвитку фінансово-правових відносин в Україні, що зумовлений динамічним реформуванням законодавства, важливого значення набуває поєднання інтересів різних суб’єктів (держави, її органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів бюджетного процесу, платників податків тощо) для досягнення взаємовигідного економічного результату. Потреба у механізмі врахування позиції всіх учасників фінансових відносин породжує пошуки нових способів правового упорядкування, серед яких на окрему увагу заслуговує договір. Публічно-правова природа фінансового регулювання визначає потребу в теоретичному вивченні договірного упорядкування фінансових відносин.
    Складність у дослідженні договірних відносин у фінансово-правовій царині пов’язана з існуванням доволі сталої позиції, що юридичні засоби, які використовуються в одній сфері правового регулювання (приватній), не можуть бути застосовані в іншій (публічній) і – навпаки. Ця ситуація призвела до того, що аналіз договору як способу правового впливу на відносини, що складають предмет фінансового права, залишається на невисокому теоретичному рівні, хоча окремі питання саме договірного регулювання публічної діяльності були в полі зору вчених, проте характер проведених досліджень не був спрямований саме на всебічне вивчення можливостей договірного упорядкування фінансових відносин.
    Важливими в науковому плані для роботи над дисертацією стали теоретичні доробки фахівців радянської доби й сучасної юридичної науки, зокрема: М. М. Агаркова, С. С. Алексєєва, М. Г. Александрова, С. В. Бошно, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, С. В. Дорохіна, О. В. Дьоміна, А. І. Єлістратова, В .В. Іванова, С. Ф. Кечек’яна, М. М. Коркунова, О. О. Красавчикова, О. Е. Лейста, М. М. Марченка, П. О. Недбайла, В. С. Нерсесянца, П. М. Рабіновіча, Н. М. Пархоменко, С. В. Резніченка, Ю. О. Тихомирова, Р. Й. Халфіної, Г. Ф. Шершеневича, Л. С. Явича. Досягнуті ними наукові результати мали вагоме значення для побудови висновків автором цієї дисертації.
    Окремі узагальнення при з’ясуванні окремих питань договірного регулювання фінансових відносин були зроблені з використанням положень, представлених у роботах таких учених-фінансистів, як С. А. Баєв, Д. В. Винницький, Л. К. Воронова, О. М. Горбунова, О. О. Дмитрик, С. Г. Єрьомін, І. Б. Заверуха, С. В. Запольський, М. В. Карасьова, О. М. Козирін, І.Є. Криницький, Ю. О. Крохіна, М. П. Кучерявенко, О. А. Лукашев, О. П. Орлюк, С. Г. Пепеляєв, Г. В. Петрова, Ю. А. Ровинський, І. В. Рукавишникова, А. О. Селіванов, О. І. Худяков та ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до цільових комплексних програм «Права людини та проблеми організації і функціонування органів держави і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» (номер державної реєстрації 0106U002285) та «Проблеми правового забезпечення справляння податків та зборів в Україні» (номер державної реєстрації 0111U000965).
    Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 6 від 18.12.2009 р.).
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення правової природи договірних відносин у сфері фінансово-правового регулювання, з’ясування їх сутності, а також обґрунтування можливості та доцільності існування договірних конструкцій у процесі регулювання руху публічних фінансів.
    Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
     з’ясувати правову природу договірних відносин, що виникають у процесі публічної фінансової діяльності;
     визначити передумови застосування фінансово-правових договорів;
     узагальнити та систематизувати підходи до визначення місця фінансових відносин договірного типу;
     охарактеризувати особливості застосування договірних конструкцій залежно від інституту (підгалузі) фінансового права;
     встановити стадії фінансової діяльності, на яких можливе договірне регулювання відносин;
     виявити ознаки фінансово-правових договорів та з’ясувати можливість їх законодавчого закріплення;
     визначити межі прояву свободи суб’єктів фінансових відносин при укладенні фінансово-правових договорів, зважаючи на можливість вибору контрагента та визначення умов;
     визначити можливість застосування окремих засобів і способів диспозитивного методу правового регулювання до окремих видів фінансових відносин.
    Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають у процесі формування, розподілу і використання публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів.
    Предмет дослідження є договірні відносини у сфері фінансово-правового регулювання.
    Методи дослідження. Методологічну основу становить сукупність загальних та спеціальних методів наукового пізнання, використання яких дозволило досягти поставленої мети й забезпечити наукову достовірність та чіткість отриманих результатів. Усі методи були застосовані у взаємозв’язку, що в кінцевому підсумку сприяло всебічності, повноті й об’єктивності наукових висновків.
    При здійсненні дослідження основним був діалектичний метод, що забезпечив об’єктивне та всебічне пізнання правової дійсності, визначення суті досліджуваних явищ в єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Структурний та функціональний аналізи завдяки врахуванню таких якостей системи, як інтегративність, компонентність, співвідношення цілого і частини, структури і функцій, сприяли поглибленому вивченню природи договірних відносин у сфері публічних фінансів (п. 1.2). Дослідження чинного вітчизняного та зарубіжного фінансового законодавства проведено завдяки порівняльно-правовому методу, що дало змогу узагальнити наукові концепції провідних учених щодо теоретичних та практичних проблем існування договірних відносин у сфері фінансово-правового регулювання (п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Застосування історико-правового методу дозволило з’ясувати еволюцію юридичної думки щодо сутності та значення договірного регулювання в різних інститутах фінансового права (п. 1.1.). Спеціально-юридичним методом проведено змістовний аналіз сучасного стану законодавчих положень, завдяки чому розроблено пропозиції щодо подолання наявних теоретико-правових суперечностей, а також колізій у законодавчих актах (п.п. 2.1, 2.2, 2.3).
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в українській правовій науці комплексним науковим дослідженням договірних відносин у сфері фінансово-правового регулювання.
    У результаті проведеного дослідження дисертантом сформульовано такі основні наукові результати, які мають наукову новизну та практичну значимість:
    уперше:
     сформульовано поняття індивідуального фінансово-правового договору як угоди, що закріплює узгоджене волевиявлення сторін щодо формування, розподілу і використання коштів публічних грошових фондів та укладається між владним суб’єктом (органами держави і місцевого самоврядування), з однієї сторони, та зобов’язаним суб’єктом фінансових правовідносин – з другої, а за певних умов і між рівними суб’єктами, однак лише в тій частині, що прямо дозволена імперативною нормою права та направлена на реалізацію публічного інтересу;
     доведено зумовленість застосування договірних конструкцій стадіями руху публічних коштів, що виражається в поєднані можливості договірного регулювання під час формування, розподілу та використання коштів публічних грошових фондів та неможливості застосування угод на стадії контролю за рухом публічних фінансів;
     обґрунтовано відсутність спільних та загальних для всіх індивідуальних фінансово-правових договорів ознак, що можуть бути виокремленні та законодавчо закріплені, оскільки, кожний різновид договору має власний характерний лише для нього набір обов’язкових умов;
    удосконалено:
     характеристику передумов застосування індивідуальних фінансово-правових договорів, особливостями яких є: 1) здійснення у перебігу публічної фінансової діяльності; 2) потреба у поєднанні публічного і приватного інтересу; 3) нормативне закріплення можливості або необхідності вступу в договірні відносини;
     визначення методу добровільної мобілізації як прояву свободи у виборі поведінки, що реалізується переважно через застосування договірних конструкцій у процесі публічної фінансової діяльності. Відносини, що виникають при цьому, передбачають їх регулювання як імперативним методом, так і застосуванням окремих способів методу диспозитивного;
     характеристику обов’язкових структурних елементів договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), до яких віднесено: 1) вступ, що містить інформацію про орган державної податкової служби і платника податків, номер і дату рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу); 2) предмет та інші умови договору (відомості про розмір суми, що підлягає розстроченню (відстроченню), строк розстрочки (відстрочки), деталізація зобов’язань (боргу) за кожним видом податків і зборів та кодом бюджетної класифікації); 3) перелік прав і обов’язків як органу державної податкової служби, так і платника податків; 4) додаткові умови (порядок вирішення спорів, умови перенесення строків сплати); 5) реквізити сторін;
    набули подальшого розвитку:
     положення, що публічний характер фінансових відносин передбачає можливість їх врегулювання договором лише в частині, що прямо дозволена фінансовою нормою права. Специфіка методу фінансово-правового регулювання не передбачає зміни приписів нормативно-правових актів, внаслідок чого, виключена можливість укладення непередбаченого законодавством фінансово-правового договору;
     обґрунтування тези про те, що реалізація права платника на розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу передбачає дві умови, що зумовлюють одна одну: а) наявність управлінського акта; б) укладення двостороннього договору між органом державної податкової служби та платником податків;
     характеристика договору розстрочення (відстрочення) як певного компромісу між платником та органом державної податкової служби при погашенні податкового боргу, що зумовлює укладення відповідного договору і зміну прав та обов’язків зобов’язаної сторони фінансових правовідносин;
     твердження, що єдиним методом фінансово-правового регулювання є імперативний. У той же час, з огляду на майновий характер фінансових правовідносин, можливим є прояв свободи у виборі поведінки зобов’язаним суб’єктом.
    Практичне значення одержаних результатів. Дослідження має як теоретичний, так і прикладний характер. Одержані висновки та пропозиції можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері – для подальшого опрацювання проблем договірного регулювання руху публічних фінансів;
    – у правотворчості – при підготовці пропозицій щодо внесення змін до чинного фінансового законодавства України з метою вдосконалення правового регулювання відносин у сфері публічної фінансової діяльності, зокрема до Податкового та Бюджетного кодексів України;
    – у практичній діяльності – при проведенні науково-методичних семінарів із працівниками фінансових органів з проблем застосування фінансового, бюджетного та податкового законодавства;
    – у навчальному процесі – при підготовці розділів підручників і навчальних посібників з юридичних дисциплін «Фінансове право», «Бюджетне право», «Податкове право», а також під час їх викладання у вищих навчальних закладах.
    Апробація результатів дослідження. Результати проведеного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансового права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Основні наукові положення й висновки дисертаційного дослідження оприлюднені автором на наступних конференціях: «Проблеми реформування місцевого самоврядування України в контексті наближення до європейських стандартів» (м. Харків, 28 жовт. 2009 р.); «Проблеми правового забезпечення економічної політики держави на сучасному етапі» (м. Харків, 11 груд. 2009 р.); «Традиции и новации в системе современного российского права» (м. Москва, 2-3 квіт. 2010 р.); «Системообразующие категории в финансовом праве: состояние и перспективы трансформации» (м. Харків, 15-16 квіт. 2010 р.); «Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення» (м. Суми, 4-5 черв. 2010 р.); «Особливості розгляду податкових спорів у контексті прийняття Податкового кодексу України» (м. Харків, 11 лют. 2011 р.); «Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи» (м. Ірпінь, 4-7 жовт. 2011 р.); «Худяковские чтения по финансовому праву» (м. Алмати, 20 жовт. 2011 р.); «Юридическая наука как основа правового обеспечения инновационного развития России» (м. Москва, 29 груд. 2011 р.); «Принципы финансового права» (м. Харків, 19-20 квіт. 2012 р.).
    Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації відображено у 13 публікаціях (3 статтях, опублікованих у фахових виданнях, і тезах 10 доповідей на науково-практичних конференціях).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено комплексне теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначені правової природи договірних відносин у сфері фінансово-правового регулювання, з’ясування їх сутності, а також обґрунтування доцільності та можливості існування договірних конструкцій у процесі руху публічних фінансів. Пропонуються власні погляди та підходи до найбільш складних теоретичних питань договірного упорядкування фінансових відносин. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку таких висновків:
    1. Характер відносин зумовлюється методом, який у межах окремого правового утворення має бути єдиним, застосування якого, однак, передбачає поєднання різнотипних засобів регулювання. Публічне право забезпечує обмежувальний характер правового регулювання, що не виключає варіантності поведінки учасників, але при цьому вони не надають можливості учасникам, які представляють зобов’язану сторону відносин, самостійно встановлювати обов’язкові правила поведінки.
    2. Публічно-правове регулювання зумовлює правообов’язок держави вказувати кожній особі її правове положення, права та обов’язки, як щодо самої держави та її органів, так і щодо інших учасників розглядуваних відносин. Така конструкція упорядкування не може бути замінена і не передбачає з’ясування державою поглядів, інших учасників відносин не тільки стосовно їх прав, обов’язків, а й взагалі участі в цих відносинах. В умовах приватно-правового регулювання держава утримується від безпосереднього детального регулювання відносин між суб’єктами, надаючи їм право самостійно визначати умови та юридичні наслідки їх дій.
    3. Відносини, що опосередковують реалізацію обов’язкової мобілізації як методу фінансової діяльності, характеризуються тим, що органи держави або органи місцевого самоврядування в односторонньому порядку реалізують свої владні повноваження через відповідні акти управління, виконання яких є обов’язком другої (зобов’язаної) сторони фінансових правовідносин. У відносинах щодо добровільної мобілізації можливий прояв свободи у виборі суб’єктами фінансових відносин поведінки, що реалізується переважно через застосування договірних конструкцій у сфері фінансово-правового регулювання. До їх кола слід віднести договори, що укладаються при здійсненні державних та місцевих запозичень, а також при передачі коштів між місцевими бюджетами, визначенні умов утримання об’єктів спільного інвестування чи ліквідації негативних наслідків діяльності об’єктів спільного інвестування та ін. Добровільна мобілізація як метод фінансової діяльності держави є прикладом поєднання єдиного методу фінансово-правового регулювання – імперативного, з окремими способами методу диспозитивного.
    4. Правова природа фінансових відносин передбачає, що вони можуть бути врегульовані договором лише в частині, що дозволена імперативною нормою права. Специфіка методу фінансово-правового регулювання не передбачає відступу від приписів нормативних актів. Укладення непередбаченого фінансовим законодавством договору суперечить нормі ч. 2 ст. 19 Конституції України, що закріплює правообов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
    5. Неоднорідність договірного регулювання відносин у царині публічних фінансів не пов’язана із запозиченням правових засобів приватно-правової сфери. Можливим є змішаний режим регламентації. Однак вирішальне значення мають норми фінансового права, а договори в цілому є фінансово-правовими, адже вони опосередковують саме публічну фінансову діяльність. Специфіка методу фінансово-правового регулювання не передбачає відступу від приписів нормативних актів, тому говорити про укладення непередбаченого законодавством фінансово-правового договору неможливо. Однак неправильним є повне виключення можливості визначення умов договору як ознаки саме фінансово-правового договору.
    6. Договори у фінансово-правовій сфері поділено на нормативні (їх мета – забезпечення реалізації публічних інтересів у сфері фінансової діяльності держави; мають формальний, обов’язковий та загальновідомий характер) та індивідуальні (закріплюють узгоджене волевиявлення сторін щодо формування, розподілу та використання коштів публічних грошових фондів та укладаються між владним суб’єктом, з однієї сторони, та зобов’язаним суб’єктом фінансових правовідносин, з другої, а за певних умов і між рівними суб’єктами, лише у тій частині, що прямо дозволена імперативною нормою права та направлена на реалізацію публічного інтересу). У свою чергу залежно від порядку укладання та сфери дії таких угод, нормативні фінансово-правові договори можна класифікувати на внутрішньодержавні та міжнародні.
    7. Сутність публічної фінансової діяльності дозволяє виділити договори, які укладаються суб'єктами фінансового права, що стосуються: 1) мобілізації (договори у сфері державних та місцевих запозичень; надання державних та місцевих гарантій; виконання податкового обов’язку), 2) розподілу (при передачі коштів між місцевими бюджетами; визначенні умов утримання об’єктів спільного інвестування чи ліквідації негативних наслідків діяльності об’єктів спільного інвестування); 3) використання грошових коштів публічних фондів (при здійсненні державних закупівель). Договірні фінансово-правові відносини опосередковують: 1) формування фондів бюджетів; 2) розподіл коштів бюджетів; 3) закупівлю товарів, робіт та послуг за державний кошт; 4) виконання податкового обов’язку; 5) державний борг; 6) казначейське обслуговування.
    8. Порівняльно-правова характеристика договірних фінансових та цивільних відносин пов’язана з категорією «свободи договору», що передбачає вільний вибір контрагента, вільне визначення умов договору та вільне укладення договору. Свобода притаманна і фінансово-правовим договорам. Обмеженість свободи цивільно-правового договору випливає з нормативно-правових актів, зокрема Цивільного кодексу України, а фінансово-правового договору – з імперативного методу фінансово-правового регулювання.
    9. Відносини бюджетного запозичення, які виникають у разі необхідності збалансування бюджету, реалізуються шляхом укладання відповідних угод. За своєю суттю такі відносини не можна зводити винятково до кредитних чи розрахункових. Це пов’язано з тим, що в межах таких відносин відбувається задоволення публічного інтересу, а кошти, отримані як бюджетне запозичення, спрямовуються на задоволення публічних потреб відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Водночас обґрунтовано недоцільність законодавчої відмови від практики заборони фінансування дефіциту бюджету.
    10. Аналіз порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань або податкового боргу, закріпленого в п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України, дає змогу дійти висновку, що фактично йдеться про надання кредиту. Договірні відносини із розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу характеризуються особливим, характерним лише для них суб’єктним складом, предметом та законодавчо закріпленим порядком визначення умов. Однак платник податків не отримує ніяких коштів, а тільки здобуває право залишити суму коштів, що підлягає сплаті як податок, у своєму користуванні. Договірний порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу опосередковує узгоджену волю платника та органу державної податкової служби. За допомогою саме договору вдається поєднати протилежні за направленістю інтереси держави та платника податків. Платник податків за наявності передбачених п.п. 100.4 та 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України підстав для розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань або податкового боргу отримує право вимагати у державного податкового органу прийняти рішення про таке розстрочення (відстрочення). У свою чергу, праву платника кореспондує обов'язок уповноваженого органу прийняти рішення про розстрочення (відстрочення) податкового зобов'язання платника. При цьому порушується ієрархія суб’єктів фінансових відносин.
    11. Форма договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу є обов'язковою при укладенні відповідних угод з усіма платниками податків і не може бути змінена з волі однієї зі сторін. Елементами договору про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу є всі його умови. Реалізації права платника на розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу потребує не тільки прийняття управлінського акта, а й передбачає укладення договору між органом державної податкової служби та платником податків, що отримав та реалізує право на розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
    12. Укладення договору податкової поруки відбувається на межі публічно-правового та приватно-правового регулювання. Набір умов, що гарантують погашення податкового боргу та відображають публічний інтерес, регламентовані нормами податкового права і не можуть бути змінені. Приватний інтерес відображений в умовах, що визначаються банком та платником податків. Умови податкової поруки, що гарантують погашення податкового боргу, регламентовані нормами податкового права і не можуть бути змінені.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву: Уч. тр. ВИЮН / М. М. Агарков. – Вып. 3. – М.: Юрид. лит., 1940. – 192 с.
    2. Александров Н. Г. К вопросу о роли договора в правовом регулировании общественных отношений / Н. Г. Александров // Уч. тр. ВИЮН. – М., 1946. – Вип.VI. – С. 61-72.
    3. Алексеев С. С. Государство и право: начальный курс: [учеб. пособ.] / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1993. – 176 с.
    4. Алексеев С. С. Общая теория права: учеб.: [в 2-х т. – Т. 2.] / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
    5. Алексеев С. С. Право. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М., 1999.
    6. Андрієвський К. В. Спеціальні податкові режими: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07. / Андрієвський Костянтин Віталійович – Х., 2009. – 206 с.
    7. Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации // Собр. законодательства Российской Федерации. – 2002. – № 30. – Ст. 3012.
    8. Афанасьєв К. К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект): дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 / К. К. Афанасьєв. – Луганськ, 2002. – 191 с.
    9. Ашмарина Е. М. Структура финансового права РФ на современном этапе / Е. М. Ашмарина // Государство и право. – 2004. – № 9. –
    10. Баев С. А. Соглашения об избежании двойного налогообложения между Россией и государствами – членами ЕС : сравнительно-правовое исследование: [моногр.] / С. А. Баев. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 192 с.
    11. Беляневич Е. К. вопросу об универсальности конструкции договора // Е. К. Беляневич Гражданское законодательство. Статьи. Комментарии. Практика: избранное / под ред. А.Г. Диденко. – Алматы: Раритет, Институт правовых исследований и анализа, 2010. – Т 4. – С. 144-163.
    12. Бержель Ж. Л. Общая теория права / Ж. Л. Бержель ; под общ. ред. В. И. Даниленко ; пер. с фр. – М. : НОТА ВЕNЕ, 2000. – 576 с.
    13. Битяк Ю. Правова природа адміністративних договорів / Ю. Битяк, О. Константий // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2001. – № 3. – С. 101-109.
    14. Бошно С. В. Форма права: теоретико-правовое исследование: дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 / С. В. Бошно. – М., 2005. – 440 с.
    15. Брагинский М. И. Договорное право. Книга первая: общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – 3-е изд., стер. – М. : Статут, 2009. – 847 с.
    16. Бюджетний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 37. – Ст. 189.
    17. Бюджетний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 50-51. – Ст. 572.
    18. Бюджетний кодекс України. Науково-практичний коментар : станом на 1 берез. 2011 р. / за ред. Л.К, Воронової, М.П. Кучерявенка. – Х : Право, 2011. – 608 с.
    19. Вакарюк Л. В. Критерии определения финансово-правовых институтов / Л. В. Вакарюк // Фин. право. – 2005. – № 1. – С. 6-7.
    20. Венгеров А. Б. Теория государства и права: учеб. / А. Б. Венгеров. – М.: Омега – Л, 2006. – 608 c.
    21. Весельський М. М. Правові основи справляння податків в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / М. М. Весельський. – К., 2001. – 18 с.
    22. Винницкий Д. В. Российское налоговое право: проблемы теории и практики / Д. В. Винницкий. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 397 с.
    23. Воронова Л. К. Финансовое право: учеб. пособ. / Л. К. Воронова , И. Е. Криницкий, Н. П. Кучерявенко. – Х.: Право, 2006. – 384 с.
    24. Воронова Л. К. До дискусійних питань щодо предмета і методу фінансового права / Л. К. Воронова // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 313-324.
    25. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підруч. / Л. К. Воронова. – К.: Прецедент; Моя книга, 2008. – 448 с.
    26. Герваген Л. Л. На чем основано разделение права на публичное и частное, гражданское / Л. Л. Герваген. – Пг., 1915.
    27. Гонгало Б. М. Учение об обеспечении обязательств. Вопросы теории и практики / Б. М. Гонгало. – М.: Статут, 2002. – 222 с.
    28. Горєв В. О. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / В. О. Горєв. – К., 2007. – 21 с.
    29. Господарський процесуальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
    30. Грачева Е. Ю. Финансовое право: учеб. пособ. / Е. Ю. Грачева, Э. Д. Соколова. – М.: Юриспруденция, 2000. – 375 с.
    31. Демин А. В. Нормативный договор как источник административного права / А. В. Демин // Государство и право. – 1998 – № 2. – С. 15-21.
    32. Демин А. В. Общие вопросы теории административного договора / А. В. Демин. – Красноярск: Краснояр. гос. ун-т, 1998. – 92 с.
    33. Демин А. В. Административные договоры: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Александр Васильевич Демин. – Екатеринбург, 1996. – 206 c.
    34. Денисов В. Н. Статус міжнародних договорів в Конституції України / В. Н. Денисов // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1997. – № 1. – С. 29-34.
    35. Дигесты Юстиниана: избранные фрагменты / пер. и примеч. М. С. Перетерского; отв. ред. Е. А. Скрипилев. – М.: Наука, 1986.
    36. Дмитрик О. А. Категория «финансово-правовой договор»: право на существование // Системообразующие категории в финансовом праве: состояние и перспективы трансформации: матер. междунар. науч.-практ. конф., г. Харьков, 15-16 апр. 2010 г. / редкол.: В. Я. Таций, Ю. П. Битяк, Л. К. Воронова и др. – Х.: НИИ гос. стр-ва и мест. самоупр., 2010. – С. 52-54.
    37. Дмитрик О. О. Джерела фінансового права: проблеми та перспективи розвитку: [моногр.] / О. О. Дмитрик. – Х.: Віровець А. П. «Апостроф», 2010. – 328 с.
    38. Дмитрик О. О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Дмитрик Ольга Олександрівна – Х., 2003. – 187 с.
    39. Дорохин С. В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект / С. В. Дорохин. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 136 с.
    40. Дуравкін П. М. Забезпечення виконання податкового обов’язку: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Дуравкін Павло Михайлович. – Х., 2010. – 207 с.
    41. Елистратов А. И. Основные начала административного права / А. И. Елистратов. – М., 1917. – 422 с.
    42. Еремин С. Г. Договор в финансовом праве: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 / С. Г. Еремин. – М., 2008. – 20 с.
    43. Заверуха І. Б. Проблеми правового регулювання державного боргу України: дис. … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / Заверуха Ірина Богданівна. – Л., 2007. – 441 с.
    44. Загальна теорія держави і права: за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.
    45. Зайцева Н. А. Правове регулювання державного кредиту в Україні: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Зайцева Наталя Анатоліївна. – Х., 2008. – 206 с.
    46. Запольский С. В. О предмете финансового права / С. В. Запольский // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 23–27.
    47. Запольский С. В. Дискуссионные вопросы теории финансового права : моногр. / С. В. Запольский. – М. : РАП : Эксмо, 2008. – 160 с.
    48. Иванов В. В. К вопросу о теории нормативного договора / В. В. Иванов // Журн. рос. права. – 2000. – № 7. – C. 85-97.
    49. Иванов В. В. К вопросу об общей теории договора // Государство и право. – 2000. – № 12. – С. 73-79.
    50. Иванов В. В. К вопросу об общей теории индивидуального договора // Юрист. – 2000. – № 2. – С. 44-47.
    51. Иванов В. В. Некоторые вопросы теории нормативного договора // Право и политика. – 2000. – № 4. – С. 33-45.
    52. Исаков В. Б. Механизм правового регулирования и правовые режимы / В. Б. Исаков // Проблемы теории государства и права. М., 1987. – 448 с.
    53. Кавелин К. Д. Что есть гражданское право. Где его пределы / К. Д. Кавелин. – СПб.: Тип. Императ. акад. наук, 1964.
    54. Карасева М. В. Предмет и система финансового права: Доклад на Международной научно-практической конференции по проблемам финансового права (бюджет–налоги–право) / М. В. Карасева // Государство и право. – 1998. – № 10. – С. 10-14.
    55. Карасева М. В. Финансовое право России: новые проблемы и новые подходы / М. В. Карасева // Государство и право. – 2003. – №12. –
    С. 5-13.
    56. Карасева М. В. Финансовое правоотношение: моногр. / М. В. Карасева. – М.: НОРМА, 2001. – 288 с.
    57. Кечекьян С. Ф. К вопросу о различии частного и публичного права / С. Ф. Кечекьян. – Харьков, 1927. – 26 с.
    58. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1958. – 181 с.
    59. Кишкевич А. Д. Налоговое право Республики Беларусь / А. Д. Кишкевич, А. А. Пилипенко. – Мн.: Тесей, 2002. – 304 с.
    60. Кіценко В. С. Поняття та структура податкового спору як виду правового спору / В. С. Кіценко // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 458-461.
    61. Ковальчук А. Т. Финансовое право в рыночных системах (теоретическое исследование в практическом контексте): моногр. / А. Т. Ковальчук. – К.: Парламент. изд-во, 2008. – 506 с.
    62. Кодекс адміністративного судочинства України // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – 35-37. – Ст. 446.
    63. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
    64. Козырин А. Н. Соотношение частного и публичного в финансовом праве / А.Н. Козырин / Интерес в публичном и частном праве: материалы науч. конф. // Журн. рос. права. – 203. – № 1. – С. 142.
    65. Кокошкин Ф. Ф. Лекции по общему государственному праву.
    2-е изд. / Ф. Ф. Кокошкин. – М.: Тип. Братьев Башмаковых, 1912.
    66. Константий О. В. Джерела адміністративного права України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О. В. Константий. – Х., 2000. – 19 с.
    67. Конституция Российской Федерации // [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.constitution.ru
    68. Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 146.
    69. Конюхова Т. В. О системе российского бюджетного законодательства / Т. В. Конюхова // Журн. рос. права. – 2001. – № 6. –
    С. 41-52.
    70. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов; предисл. И. Ю. Козлихина. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003. – 430 с.
    71. Кримінальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 31.
    72. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
    73. Криницький І. Є. Теоретичні проблеми податкового процесу: моногр. / І.Є. Криницький. – Х.: Право, 2009. – 320 с.
    74. Крохина Ю. А. Бюджетное право и российский федерализм: моногр. / Ю. А. Крохина ; под ред. Н.И. Химичевой. – М. : НОРМА, 2001. – 390 с.
    75. Крохина Ю. А. Финансовое право России: учеб. / Ю. А. Крохина. – М.: Норма, 2004. – 704 с.
    76. Кухар О. В. Співвідношення принципів консолідації та індивідуалізації при виконанні податкового обов’язку: дис. … канд.. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Кухар Олександр Васильович – Харків, 2006. – 208 с.
    77. Кучеров И. И. Налоговое право России: курс лекцій / И. И. Кучеров. – М.: Центр ЮринфорР, 2006. – 448 с.
    78. Кучерявенко М. П. Податкове право : навч. посіб. / М. П. Кучерявенко. – Х. : Право, 2012. – 528 с.
    79. Кучерявенко М. П. Влада є Влада / М. П. Кучерявенко / Бізнес і Закон. Судова практика. – 2011. – № 40. – С. 10.
    80. Кучерявенко М. П. До проблеми колізійності фінансового законодавства в рішеннях Вищого адміністративного суду України (деякі аспекти методології) / М. П. Кучерявенко // Щорічник українського права. – Х. : Право, 2009. – № 1. – С. 70-77.
    81. Кучерявенко М. П. Податкове право України: Акад. курс / М.П. Кучерявенко. – К.: Всеукр. асоц. Вид. «Правова єдність», 2008. – 701 с.
    82. Кучерявенко М. П. Податкові процедури : правова природа та класифікація : [моногр.] / М. П. Кучерявенко. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 460 с.
    83. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права. [ в 6 т. – Т. II: Введение в теорию налогового права / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2004. – 600 с.
    84. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права. [в 6 т. – Т. ІІІ: Учение о налоге] / Н. П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2005. – 600 с.
    85. Латыпова Е. У. Обеспечение исполнения обязанности по уплате налогов и сборов: финансово-правовой аспект : автореф. дис. на соис. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / Е. У. Латыпова – М., 2004. – 31 с.
    86. Лебедев В. А. Финансовое право: учеб. – М.: Статут (в серии «Золотые страницы российского финансового права России»), 2000. – 461 с.
    87. Лейст О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права / О. Э. Лейст. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2002. – 288 с.
    88. Лисицын Д. А. Финансовая деятельность государства: содержание, методы осуществления: автореф. дис. на соис. учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 / Д. А. Лисицын. – Челябинск, 2004. – 16 с.
    89. Лукашев О. А. Система фінансового права: теоретичні проблеми розвитку і трансформації: дис. ... д-ра. юрид. наук: спец.12.00.07 / Лукашев Олександр Анатолійович. – Х., 2010. – 412 с.
    90. Лукьянова Е. Г. Теория процесуального права / Е. Г. Лукьянова. – М.: НОРМА, 2003. – 240 с.
    91. Львов Д. Курс финансового права: учеб. / Д. Львов. – Казань : Тип. Императ.. ун-та, 1887. – 520 с.
    92. Максак О. І. Правове регулювання уникнення подвійного оподаткування: дис. … канд.. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Максак Олег Іванович. – Х., 2009. – 201 с.
    93. Марченко М. Н. Теория государства и права: учеб. / М. Н. Марченко. – М.: ТК Велби, Проспект, 2004. – 648 с.
    94. Мозолин В. П. Система российского права: (докл. на Всерос. конф. 14 нояб. 2001 г.) / В. П. Мозолин // Государство и право. – 2003. – № 1. – С. 107-113.
    95. Морозова Л. А. Договор в публичном праве: юридическая природа, особенности, классификация / Л. А. Морозова // Государство и право. – 2009. – № 1. – С. 15-22.
    96. Морозова Л. А. Конституционное регулирование в СССР / Л. А. Морозова. – М., 1985. – 143 с.
    97. Музика О. А. Фінансове право: навч. посіб. / О. А. Музика. – К.: Вид. Паливода А.В., 2004. – 220 с.
    98. Муромцев С. А. Определение и основное разделение права / Муромцев С. А. – М.: Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1879. – 250 с.
    99. Налоговое право России: учеб. / отв. ред. Ю. А. Крохина. – М.: Норма, 2003. – 656 с.
    100. Налоговое право: учеб. пособие / под ред С. Г. Пепеляева. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2000. – 608 с.
    101. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть первая // Собр. законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 31. – Ст. 3824.
    102. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України [в 2-х т. – Т. 1]. / за заг ред. В. К. Матвійчука. – К.: КНТ, 2007. – 788 с.
    103. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм: моногр. / П. Е. Недбайло. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
    104. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства: учеб. / В. С. Нерсесянц. – М.: Норма, 2002. – 552 с.
    105. Нечай, А. А. Мета та напрямки подальшого розвитку фінансового права в сучасних умовах / А. А. Нечай // [Электрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nechai_dopovid_internet_konf_2009_final
    106. Об особенностях эмиссии и обращения государственных и муниципальных ценных бумаг: Федеральный закон Российской Федерации // Собр. законодательства Рос. Федерации. – 1998. – №31. – Ст. 3814.
    107. Овсянников С. В. Налоговые споры в арбитражном суде (общая характеристика) / С. В. Овсянников // Правоведение. – 1996. – № 3. – С. 144-149.
    108. Озеров И. Х. Основы финансовой науки / И. Х. Озеров. – М., 1908. – 535 с.
    109. Орахелашвили Д. Б. Понятие налоговых споров и отдельные направления их разрешения в Российской Федерации: автореф. дис. соиск. учен. степени канд. юрид. наук: 12.00.14 / Д. Б. Орахелашвили. – М., 2004. – 184 с.
    110. Орлюк О. П. Фінансове право: академічний курс: [ підруч. ] / О. П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 808 с.
    111. Основы теории государства и права / под ред. Н. Г. Александрова. – М.: Юрид. лит., 1963. – 319 с.
    112. Пархоменко Н. М. Конституційний договір як джерело права України: історичний досвід / Н. М. Пархоменко // Правова держава: щоріч. наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – Вип. 12. – К.: Вид. Дім «Юрид. кн.», 2001. – С. 61-69.
    113. Пархоменко Н. М. Договір у системі права України : автореф. дис. соиск. учен. степени канд. юрид. наук: 12.00.01 / Н. М. Пархоменко. – К., 1998. – 18 с.
    114. Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права / П. С. Пацурківський. – Чернівці : Чернів. ун-т, 1998. – С. 17.
    115. Петрова Г. В. Финансовое право: учеб. / Г. В. Петрова. – М.: Проспект, 2009. – 288 с.
    116. Питання Державного казначейства: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 лип. 1995 р., № 590 // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. – № 11. – Ст. 262.
    117. Погорілко В. Джерела права України (загальна теорія джерел конституційного права) / В. Погорілко, В. Федоренко // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2002. – № 1 (28). – С. 46-59.
    118. Податковий кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 13. – Ст. 112.
    119. Податковий кодекс України : постатейний коментар: [у 2 ч.] / В. В. Білоус, Л. К. Воронова, О. О. Головашевич та ін..; за ред. М. П. Кучерявенка. – Х.: Право, 2011. Ч.1. – 704 с.
    120. Покачалова Е. В. Доктрина финансового права и новое финансовое законодательство об институтах государственного кредита и государственного долга / Е. В. Покачалова // Правоведение: науч.–теорет. журн. 2002. – № 5. – С. 50-57.
    121. Покачалова Е. В. Доктрина финансового права и новое финансовое законодательство об институтах государственного кредита и государственного долга // Правоведение. – 2002. – №5 (244). – С. 50-57
    122. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М.: Статут, 1998. – 383 с.
    123. Порохов Е. В. Публично-правовой договор как форма применения налогового права. – Учитель, Ученый… / под ред. Н. П. Кучерявенко. – Харьков : Право, 2011. – 340 с.
    124. Порядок застосування податкового компромісу органами державної податкової служби в межах адміністративної апеляційної процедури: наказ Державної податкової адміністрації України від 26 квіт. 2001 р., № 182 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 22.
    125. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации «По делу о проверке конституционности абзацев второго и третьего пункта 2 статьи 7 Федерального закона «О налоге на добавленную стоимость» в связи с жалобой закрытого акционерного общества «Востокнефтересурс»» // Собр. законодательства Рос.Федерации. – 2001. – № 10. – Ст. 996.
    126. Пришва Н. Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів: моногр. / Н. Ю. Пришва. – К.: Екс об, 2003. – 280 с.
    127. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14 трав.1992 р., № 2343-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.
    128. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 7 лип. 2011 р., № 3614-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2012. – № 9. – Ст. 63.
    129. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України: Закон України від 7 жовт. 2010 р., № 2592-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 10. – Ст. 63.
    130. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України: Закон України від 07 лип. 2011 р., № 3609-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2012. – № 6. – Ст. 50.
    131. Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету: постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 14 січ. 1997 р., № 13 // Офіц. вісн. України. 1997. № 5. – Стор. 69.
    132. Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету: наказ Головного управління Державного казначейства України від 21 берез. 1997 р., № 28 // Офіц. вісн. України. – 1997. – № 14. – Стор. 223.
    133. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій: Закон України вiд 3 черв.1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 33. – Ст. 474.
    134. Про Державний бюджет України на 2011 рік: Закон України вiд 23 груд. 2010 р., № 2857-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 7-8. – Ст. 52.
    135. Про державний внутрішній борг України: Закон України від 16 верес. 1992 р., № 2604-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 41. – С. 598.
    136. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 груд. 1990 р., № 509-ХІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
    137. Про залучення банків України до касового обслуговування з метою оплати готівкою чеків органів Державної казначейської служби України у 2012-2014 роках: наказ Міністерства фінансів України від 09 груд. 2011 р., № 1587 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 100. – Ст. 3691.
    138. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення загрози виникнення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів ДПС для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань: наказ Державної податкової адміністрації України від 11 лют. 2010 р. № 72 // Вісн. податкової служби України. – 2010. – № 9.
    139. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України: постанова Правління Національного банку України від 17 черв. 2004 р., № 280 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 30. – Ст. 2033.
    140. Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України: наказ Міністерства фінансів України від 22 черв. 2012 р., № 758 // Офіц. вісн. України. –2012. – № 59. – Ст. 2384.
    141. Про затвердження Порядку відображення операцій, пов'язаних з державним боргом, при плануванні та виконанні державного бюджету: наказ Міністерства фінансів України вiд 28 січ. 2004 № 42 // Офіц. вісн. України.. – 2004. – № 8.– Ст. 510.
    142. Про затвердження Порядку застосування норм пункту 15.4 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: наказ Державної податкової адміністрації України від 19 берез. 2001 р., № 113 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 13. – Ст. 579.
    143. Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби: наказ Державної податкової адміністрації України від 28 серп. 2001 р., № 338 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №40. – Ст. 1816.
    144. Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами: постанова Кабінету Міністрів України від 19 січ. 2011 р., № 21 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 4. – Ст. 205.
    145. Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів: постанова Кабінету Міністрів України від 15 груд. 2010 р., № 1132 // Офіц. вісн. України – 2010. – № 96. – Ст. 3399.
    146. Про затвердження Порядку реєстрації податкової поруки органами державної податкової служби: наказ Державної податкової служби України від 24 груд. 2010 р., № 1038 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 2. – Ст. 43.
    147. Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу)платників податків: Постанови Кабінету Міністрів України від 24 груд. 2010 р. № 1036 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 2. – Ст. 141.
    148. Про затвердження Порядку розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків: наказ Державної податкової адміністрації України від 18 верес. 2001 р., № 378 // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 44. – Ст. 1997.
    149. Про затвердження Порядку складання Протоколу про порушення бюджетного законодавства та форми Протоколу про порушення бюджетного законодавства: наказ Міністерства фінансів України від 15 лист. 2010 р., № 1370 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 93. – Ст. 3316.
    150. Про затвердження Правил користування електричною енергією [Електрон. ресурс]: постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 лип. 1996 р., № 28. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc
    151. Про затвердження Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти та Інструкції щодо заповнення Типового договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти: наказ Міністерства економіки України від 27 лип. 2010 р., № 925 // Офіц. вісн. України . – 2010. – № 63. – Ст. 2209.
    152. Про затвердження форм повідомлень про зареєстровані та зняті з обліку транспортні засоби, що надаються органами, які здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів: наказ Державної податкової адміністрації України від 23 груд. 2010 р., № 995 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 3. – Ст. 182.
    153. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 01 черв. 2010 р., № 2289-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
    154. Про ліквідацію урядових органів: постанова Кабінету Міністрів України від 28 берез. 2011 р., № 346 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 26. – Ст. 1054.
    155. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 трав. 1997 р., № 280/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 24. – 170.
    156. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 20-21. – С. 190.
    157. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Закон України від 1 лип. 2004 р., № 1961-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 1. – Ст. 1.
    158. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 груд. 1994 р., № 334/94-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
    159. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 груд. 2010 р., № 1085/2010 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 94. – Ст. 3334.
    160. Про податок на доходи фізичних осіб: Закон України від 22 трав. 2003 р., № 889-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. - № 37. – Ст. 308.
    161. Про Положення про Державну казначейську службу України: Указ Президента України від 13 груд. 2011 р., № 460/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 29. – Ст. 1266.
    162. Про Положення про Державну податкову службу України: Указ Президента України від 12 трав. 2011 р., № 584/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 37. – Ст. 1515.
    163. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 груд. 2001 р., № 2181-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
    164. Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно: Закон України від 17 берез. 1999 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 17. – Ст. 119.
    165. Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно: Закон України від 6 жовт. 1995 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 36. – Ст. 246.
    166. Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал: Закон України від 26 трав. 1995 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 20. – Ст. 147.
    167. Про Рахункову Палату: Закон України від 11 лип. 1996 р., № 315/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 43. – Ст. 212.
    168. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лют. 2006 р., № 3480-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – №31. – Ст. 268.
    169. Рабинович П. М. Загальна теорія права та держави : конспект лекцій / Рабинович П. М. – Л.: ЛДУ, 1992. – 89 с.
    170. Рассолов М. М. Финансовое право / М. М. Рассолов. – М., 2002.
    171. Резніченко С. В. Договір як джерело конституційного права України: автореф. дис. на здоб. наук.ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 / С. В. Резніченко. – О., 1999. – 20 с.
    172. Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» // Офіц. вісн. України. – 2010 . – № 52. – Ст. 1746.
    173. Рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 р., № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 24. – Ст. 1076.
    174. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права / Е. А. Ровинский. – М.: Госюриздат, 1960. – 189 с.
    175. Рукавишникова И. В. Метод финансового права: моногр. / И. В. Рукавишникова; отв. ред. Н.И. Химичева. – М. : Юристъ, 2004 – 288 с.
    176. Рушайло В. Б. Административно-правовые режимы: моногр. / В. Б. Рушайло. – М.: Щит-М, 2000. – 264 с.
    177. Селиванов А. О. Конституція. Громадянин. Суд. Професійні та суспільні погляди / А. О. Селиванов. – К.: УАІД «Рада», 2009. – 560 с.
    178. Селіванов А. Д
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА