Дубівська Світлана Станіславівна. Клініко-метаболічні особливості у хворих на ішемічний інсульт

Краткое описание

Дубівська Світлана Станіславівна. Клініко-метаболічні особливості у хворих на ішемічний інсульт : дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005.

Дубівська С.С. Клініко метаболічні особливості у хворих на ішемічний інсульт. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2005.
За результатами дисертаційного дослідження подано теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової проблеми діагностики, патогенезу, клініки у гострому періоді ішемічного інсульту різного ступеня важкості та вироблення лікувальної тактики в залежності від змін метаболізму. У роботі виділено основні клінічні особливості та встановлено, що більш тяжкі зміни свідомості, суттєві вегетативні порушення, порушення черепно мозкових нервів спостерігались у хворих у вкрай тяжкому стані на тлі тяжких рухових та чутливих порушень. Показана можливість використання комплексу сучасних інструментальних методів дослідження, серед яких більш інформативними були УЗДГ та МРТ. На підставі комплексу біохімічних досліджень доведено, що в основі метаболічних змін ішемічного інсульту лежить поглиблення вільно радикального окислення ліпідів, пригнічення АОС, порушення ОВП, біоенергетичного гомеостазу організму, що призводить до стійкої біомембранної патології. На підставі отриманих змін запропоновано до комплексу традиційних заходів надати ліпідкоригуючі, антиоксидантні, антирадикальні, мембраностабілізуючі препарати.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми діагностики, патогенезу, клініки гострого періоду ішемічного інсульту різного ступеня важкості та вироблення лікувальної тактики в залежності від змін метаболізму.
2. Більш тяжкі зміни свідомості спостерігались у хворих у тяжкому та вкрай тяжкому стані, з перевагою у хворих на ішемічний інсульт у вертебро базилярному басейні та при наявності великого півкулевого вогнища. У хворих з відносно задовільним станом був швидкий темп відновлення неврологічного дефіциту, у них переважали координаторні порушення, які пов'язані з ішемією у вертебро базилярному басейні. Суттєві вегетативні порушення, менінгіальні симптоми, порушення черепно - мозкових нервів мали місце у хворих з вкрай тяжким станом на тлі тяжких рухових та чутливих порушень.
3. Комплексне інструментальне дослідження хворих на ішемічний інсульт вказує на наявність у 7,6 % хворих 2 групи, 43,7 % хворих 3 групи та у хворих 4 групи стійкої гемодинамічно значущої патології, що відповідно призводить до суттєвої недостатності кровообігу, за даними УЗДГ. Суттєві структурні зміни головного мозку (за даними КТ, МРТ та Ехо-ЕГ дослідження), мали місце у хворих у вкрай тяжкому стані, у них переважали вогнища великих розмірів із вираженим набряком мозку з ознаками латерального та транстенторіального зсуву. Оцінка порушень біоелектричних змін головного мозку (за даними ЕЕГ дослідження) вказує на перевагу нормальної ЕЕГ у хворих з відносно задовільним станом та дезорганізованого типу у хворих інших груп.
4. Провідною ланкою патогенезу в гострому періоді ішемічного інсульту є стійка напруга плазмових показників ліпідного обміну зі збільшенням ХС, КА та зниженням ХС ЛПВГ прямо пропорційно ступеню важкості захворювання. Зниження СГК при дослідженні клітинних показників ліпідного обміну має зворотньо пропорційну залежність зі ступенем важкості захворювання, із значенням у 1,19 рази нижчим від контролю у хворих у вкрай тяжкому стані на 1-3 добу дослідження. Плазмово клітинні показники ліпідного обміну мали тенденцію до покращення на 7-9 добу захворювання. При дослідженні переважали найбільш атерогенні типи дісліпідемій: IIА 79,0 %, IIБ 7,2 %, IV 2,4 % хворих.
5. При дослідженні окислювально відновлювальних процесів отримано підвищення активності мембранозв'язаних ферментів прямо пропорційно ступеню важкості захворювання, у хворих 1-4 груп КФК ( у 1,84 2,6 раз від контрольних значень), 1-3 груп ГГТП ( у 1,24 1,36 раз) та ЛДГ ( у 1,42 1,5 раз), 1-2 груп ЛФ ( у 1,19 1,29) з тенденцією до зниження на 7-9 добу захворювання.
6. В усі строки досліджень відмічено збільшення вмісту нітритів у сироватці крові хворих на ішемічний інсульт. Отримані дані вказують на прямо пропорційне збільшення рівня нітрит аніонів у сироватці крові обстежених хворих в залежності від ступеня важкості перебігу захворювання з максимальним збільшенням у 1,78 раз у хворих у вкрай тяжкому стані (4 група). Це свідчить про підвищення вмісту оксиду азоту у крові, як субстрату для утворення цього з’єднання. Спостерігалось пригнічення антиоксидантної системи у вигляді зниження у крові хворих вмісту вітамінів А, Є, С. Відмічено зворотньо пропорційний зв'язок між вмістом віт. Є та станом важкості захворювання зі значенням у 2,71 раз нижчим від контролю у хворих у вкрай тяжкому стані на 7-9 добу захворювання.
7. З урахуванням багатоланцюгових механізмів ішемічного ураження головного мозку, а також гемодинамічних змін, структурних порушень головного мозку та змін біоелектрогенезу, доцільно включення до комплексу традиційних лікувально реанімаційних та реабілітаційних заходів відповідних доз ліпідкорегуючої терапії, антиоксидантів, антирадикальних, мембрано-стабілізуючих препаратів, з увагою на ступінь важкості хворого.