Дубовик Людмила Петрівна. Підготовка майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях

Краткое описание

Дубовик Людмила Петрівна. Підготовка майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2004

Дубовик Л.П.Підготовка майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2004.
Робота присвячена дослідженню процесу професійної підготовки майбутніх учителів. На основі теоретичного і дослідно-експериментального вивчення проблеми розроблено зміст діяльності вчителя праці зі створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. У дослідженні визначено критерії та показники, що дозволяють діагностувати рівень готовності студентів до означеної діяльності.
Розкрито систему підготовки майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Виконано комплексне дослідження навчальної, науково-дослідної, позааудиторної роботи та проходження виробничо-педагогічних практик, спрямованих на формування мотиваційного, змістового, діяльнісного компонентів готовності майбутніх фахівців. Розкрито основні підходи до розробки і впровадження інтегрованого спецкурсу Основи естетики шкільного інтер’єру”. Обґрунтовано доцільність упровадження педагогічних технологій, які базуються на професійній спрямованості та індивідуально-особистісному підході до вирішення завдань підготовки фахівців до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях.

1. Аналіз психолого-педагогічної літератури, нормативних, навчально-методичних матеріалів та роботи сучасної загальноосвітньої школи дозволив уточнити сутність поняття ”естетичне середовище шкільних приміщень”. Це саморозвивальна система, яка є результатом цілеспрямованої діяльності архітекторів, дизайнерів, учителів, важливою умовою організації навчання, виховання і розвитку молоді. Дослідження виявило теоретичні передумови підготовки майбутніх учителів до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях, під яким розуміється специфічний вид духовної, предметно-перетворювальної та педагогічної діяльності. Об’єктом цієї діяльності виступають взаємообумовлені компоненти (матеріальний, суб’єктивний, естетико-педагогічний) естетичного середовища шкільних приміщень.

Теоретично обґрунтовано зміст дидактичної, виховної, методичної, предметно-перетворювальної діяльності вчителя праці зі створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Дослідженням виявлено мету, завдання, зміст і послідовність діяльності у кожному з названих вище видів та сукупність знань, умінь, навичок, особистісних якостей, що забезпечують її ефективність. Підготовка майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях передбачала формування мотиваційного, змістового та діяльнісного компонентів готовності. Мотиваційний компонент орієнтує майбутнього вчителя на створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Змістовий компонент забезпечує оволодіння досвідом естетичного ставлення до шкільного середовища, знаннями, що необхідні для естетичної організації довкілля та проведення відповідного навчально-виховного процесу. Діяльнісний компонент реалізується у процесі практичного вирішення питань створення естетичного середовища, забезпечує оволодіння системою спеціальних умінь і навичок.

3. Визначено основні критерії (мотиваційний, змістовий і діяльнісний) та показники готовності, які відображають сформованість її компонетів. Мотиваційний компонент готовності характеризується професійно-педагогічною спрямованістю на створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях; готовністю до подолання труднощів, пов’язаних з організацією цієї діяльності; здатністю до самореалізації та самовдосконалення у процесі її підготовки та проведення. Показниками розвитку змістового компоненту є ступінь сформованості естетичного ставлення до архітектурно-предметного середовища школи; зміст, структура, обсяг, дієвість художньо-естетичних та професійно-педагогічних знань. Серед показників сформованості діяльнісного компоненту виділено майстерність в естетичній предметно-перетворювальній діяльності (навчально-виробнича, декоративно-прикладна та художньо-конструкторська); сформованість професійно-педагогічних умінь і навичок організації навчально-виховної діяльності зі створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях; характер естетико-педагогічної діяльності студентів.
4. На основі встановлених критеріїв визначено й охарактеризовано три рівні (високий, середній, низький) готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Студенти з низьким рівнем готовності не вміють цілісно сприйняти і оцінити естетичні властивості шкільних приміщень, не розглядають їх як необхідну умову підвищення ефективності педагогічного процесу. Мають поверхове уявлення про мету, зміст, форми, методи, принципи естетичної організації шкільних приміщень. Студентів, які мають середній рівень готовності, характеризують усвідомленість мотивів створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях, мобілізація вольових якостей, прагнення до самовдосконалення. Під час естетичної оцінки шкільного середовища та його естетичної організації реалізують спеціальні знання, уміння. Спостерігається недостатній рівень розробок проектів, обмеженість форм, шляхів та засобів створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Було виявлено, що для студентів, віднесених до високого рівня готовності, характерні: стала орієнтація на діяльність зі створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях; емоційні та логічно обґрунтовані естетичні оцінки шкільного середовища; достатній обсяг знань з естетики довкілля; внутрішні потреби у саморозвитку.
5. На основі теоретико-експериментального дослідження виявлено такі недоліки підготовки вчителів праці у вищих педагогічних навчальних закладах: відсутня мотивація діяльності зі створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях; не розроблено плани, програми підготовки студентів в означеному напрямі; не створено необхідної інформаційної бази підготовки; не забезпечується діяльність майбутніх спеціалістів у досліджуваному напрямі. Це зумовило необхідність здійснення підготовки майбутніх фахівців на програмно-цільовій, інформаційній та діяльнісній основі.
6. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, практичної діяльності вищої педагогічної школи теоретично обґрунтовано систему підготовки майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях, яка включала мету, завдання, функції, принципи, структурні складові, методи, форми, засоби організації навчально-виховного процесу, педагогічні умови, етапи, зміст. Характерними ознаками системи виступають: цілісність, структурність, обумовленість, ієрархічність, взаємопов’язаність, взаємозалежність між системою і середовищем.
7. Вирішення поставлених завдань передбачало використання низки методів, форм, засобів діяльності. Використовувалися методи організації сприймання та оцінки навколишнього середовища (показ, демонстрація, спостереження, розповідь про враження, відгук, рецензія, обговорення); методи передачі знань про створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях (лекції, бесіди, пояснення, ділові ігри, проблемні ситуації); методи залучення студентів до створення естетичного середовища у навчально-виробничих приміщеннях (творчі завдання, метод проектів, продуктивна діяльність). У процесі підготовки реалізовано такі форми організації педагогічного процесу: екскурсії, диспути, вечори, зустрічі, рейди, огляди, конкурси, виставки. Серед засобів підготовки виділено такі: вироби інтер’єрного призначення, пам’ятки архітектури, твори мистецтва, діяльність з естетичної організації довкілля, контроль, самоконтроль.
8. Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволило обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечували ефективність підготовки:
цілеспрямоване формування у майбутніх учителів праці естетичного ставлення до навколишнього архітектурно-предметного середовища та залучення їх до естетичного сприйняття, оцінки, проектування і перетворення довкілля;
включення у зміст навчальних дисциплін матеріалу з дизайну інтер’єру, художнього конструювання, технічної естетики та впровадження інтегрованого спецкурсу Основи естетики шкільного інтер’єру”;
упровадження педагогічних технологій, які базуються на професійній спрямованості та індивідуально-особистісному підході до вирішення завдань підготовки фахівців до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях;
організацію естетико-педагогічної діяльності майбутніх учителів під час навчальної, науково-дослідної, позааудиторної роботи та виробничо-педагогічних практик.
Керівництво системою підготовки здійснювалось у три етапи (мотиваційно-організаційний, змістово-процесуальний, професійно-діяльнісний), кожен з яких розглядався як частина цілісного процесу, був спрямований на розвиток і вдосконалення певних знань, умінь, навичок і якостей студентів, що відповідали основним компонентам готовності вчителя.
9. Виявлено, що ефективність системи підготовки забезпечувало впровадження розроблених навчально-методичних матеріалів (програм, методичних рекомендацій, навчального посібника, наочно-дидактичних засобів навчання тощо), необхідних для організації навчальної, науково-дослідної, позааудиторної діяльності та проходження виробничо-педагогічних практик.
10. Формуючий експеримент підтвердив ефективність системи підготовки майбутніх учителів праці до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях. Кількісні показники розподілу студентів випускного курсу за рівнями готовності засвідчили, що студенти експериментальної групи знаходяться в основному на високому (35,7%)та середньому (53,6%)рівнях, а переважна більшість студентів контрольних груп знаходиться на середньому (52%)та низькому (32%).Кількісний аналіз якісних змін, що відбулись під час проведення формуючого експерименту, здійснений за допомогою статистичних методів, підтвердив вірогідність та невипадковість отриманих даних.
11. Аналіз результатів експериментальної роботи свідчить, що запропонована система підготовки і технологія її реалізації дозволяє забезпечити більш високий рівень професійно-педагогічної підготовки. А тому можна стверджувати, що вона є більш результативною у порівнянні з традиційним підходом до розв’язання поставленої проблеми.
Дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми, передбачає подальший науковий пошук, який доцільно спрямувати на розв’язок питань, пов’язаних з підготовкою до створення естетичного середовища в шкільних приміщеннях на основі новітніх комп’ютерних технологій, вивчення комп’ютерного дизайну.