Джеджула Олена Михайлівна. Теорія і методика графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів

Краткое описание

Джеджула Олена Михайлівна. Теорія і методика графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2007

Джеджула О. М. Теорія і методика графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2007.
Дисертація містить результати досліджень теоретичних та методичних основ графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Науково обґрунтовано і розроблено концепцію графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей, за якою з позицій системного, інформаційно-семіотичного, функціонального, особистісно-діяльнісного розкривається сутність змістового та процесуального блоків формування графічних знань та вмінь студентів.
Розроблено модель графічної діяльності майбутнього інженера, що відтворює перебіг психологічних процесів при оперуванні графічними зображеннями.
Розроблено й експериментально перевірено систему графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів та педагогічні умови її реалізації.
Запропоновано методику графічної підготовки, що спрямована на формування професійно важливих видів графічної діяльності на основі інтерактивних технологій та передбачає використання професійно-орієнтованих завдань з елементами комп’ютерного інжинірингу, дизайну, ергономіки, методів імітації майбутньої виробничої діяльності.

Результати аналізу теорії і педагогічної практики свідчать, що незважаючи на зростання кількості досліджень, присвячених проблемі формування графічних знань і вмінь у різних закладах освіти, відсутні фундаментальні дослідження проблеми графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів, у яких всебічно висвітлювались б концептуальні підходи до графічної підготовки як цілісної педагогічної системи, що забезпечує формування професійної компетентності інженера, його творчої особистості.

Характерними недоліками графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів є: неналежно розроблений концептуально-понятійний апарат теорії графічної підготовки студентів вищих навчальних закладів; недостатня педагогічна ефективність традиційного змісту, форм і методів графічної підготовки; невизначеність професійно важливих видів графічної діяльності та відсутність прицільних методики їх формування; нерозробленість високотехнологічного середовища графічної підготовки. Графічна підготовка, спрямована лише на формування системи графічних знань та вмінь, гальмує у студентів перспективне бачення тенденції використання графічних засобів та методів для розв’язання професійних задач, пізнання та комунікації, уповільнює загальний інтелектуальний розвиток особистості.
На основі аналізу професійної діяльності інженера, стандартів освіти з підготовки фахівців інженерного напряму, розробленої професіограми визначено професійно важливі якості (виробничо-технологічна мобільність, технічний інтелект, креативність, рефлексія, комунікабельність, здатність до саморозвитку та ін.) та основні компетенції (виробнича, графічна, інформаційна, комунікаційна, знання засобів і технологій виробництва та ін).
2. Теоретично обґрунтовано методологічні підходи до розробки проблеми графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей: системний передбачає конструювання педагогічного процесу з позицій цілісності, взаємозумовленості його компонентів, виявлення структури графічної підготовки, основних механізмів керування нею; інформаційно-семіотичний відображає специфіку графічної підготовки, яка визначається основним об'єктом графічної діяльності графічним зображенням, як формальної семантичної системи, та дає можливість описати процеси оперування графічними зображеннями як інформаційні процеси; функціональний відображає диференціацію видів графічної діяльності на основі функцій графічних зображень, створює можливості для побудови системи професійно важливих видів графічної діяльності, прицільних методик їх формування; особистісно-розвивальний реалізується як науково обґрунтована система формування розвитку особистості майбутнього інженера.
Обґрунтовано концепцію розвитку сучасного графічного знання, яка має концентрично-інтегральний характер поступового переходу від етапу візуально-образного графічного моделювання до комп’ютерного моделювання тривимірних об’єктів (комп’ютерної графіки) та чотиривимірного моделювання чотиривимірних об’єктів (комп’ютерної анімації).
Концепцію графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей побудовано на таких основних положеннях: особистісне, практичне спрямування цілісної педагогічної системи графічної підготовки; комплексне застосування системного, інформаційно-семіотичного, функціонального, особистісно-розвивального підходів; дотримання принципів системності, мобільності і динамічності змісту й форм навчання, інформаційної технологічності навчання, розширення функціональних можливостей графічних зображень, ускладнення професійних функцій; урахування перспективних напрямів сучасної інженерної діяльності, концентрично-інтегрального розвитку графічного знання, ієрархічної структури графічної діяльності, поліфункціональності графічних зображень; створення належних умов для набуття інтелектуального розвитку, професійної компетентності, творчого потенціалу, рефлексії власної діяльності, здатності до саморозвитку.
У межах поняттєво-категоріальної парадигми графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей досліджено та обґрунтовано зміст понять: графічна компетентність інженера”, графічна діяльність”, професійно важливі види графічної діяльності”, система графічної підготовки”.
3. Особливості графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей визначаються тісним взаємозв’язком з професійною діяльністю інженера та специфікою графічної діяльності. Специфіка графічної діяльності зумовлена різноманітністю способів утворення графічної інформації, її форм, функцій, характером графічних задач та умов їх розв’язання. На основі типологічного аналізу різновидів графічних зображень розроблено їх класифікацію, яка відображає концептуальний розвиток графічного знання і враховує декілька ознак для побудови. Розроблена класифікація є релевантною щодо провідного положення дослідження графічна підготовка спрямовується на формування графічної компетентності як складової професійної компетентності майбутнього інженера, його творчої особистості.
З позицій інформаційно-семіотичного підходу визначено, що структура графічної діяльності обумовлена функціями графічних зображень. Графічні зображення дозволяють функціонально відтворювати реальність, приймати та передавати повідомлення у графічній формі, бути засобом орієнтування в реальності, отримувати об’єктивно нову інформацію. Виділено наступні види графічної діяльності: заміщення, кодування, декодування, схематизація, моделювання. Ці види діяльностей не існують ізольовано один від одного, а утворюють систему, в якій ієрархічно підпорядковані один одному. В професійній діяльності провідними виступають моделювання та схематизація, що зумовлено характером професійних задач.
4. Виділення системи видів графічної діяльності дало можливість перейти від глобального її опису до створення моделі. Обґрунтовано, що теоретична модель графічної діяльності включає: науково-обґрунтовану структуру графічної діяльності, механізми послідовності переробки графічної інформації, етапи розгортання психологічних процесів під час оперування графічною інформацією та відтворює повний розгорнутий цикл графічної діяльності, який відповідає наступним завданням: прочитати графічну інформацію; розумово перетворити її; подати кінцевий результат розумових перетворень у графічній формі.
5. Для діагностування рівнів сформованості графічної готовності у дослідженні конкретизовано критерії: інформаційно-пізнавальний, мотиваційно-ціннісний та операційно-діяльнісний. Відповідно до критеріїв виділено п’ять рівнів сформованості графічної підготовки, що узгоджуються зі шкалою ECTS: високий (A) творчий характер графічної діяльності, достатній (BC) відповідає графічній діяльності реконструктивного характеру; середній (DE) графічна діяльність має репродуктивний характер; низький (FX) графічна діяльність студента має копіювальний характер; критично низький (F) студент не відтворює графічну діяльністькопіювального характеру. Обґрунтовано генетичний зв'язок між рівнями сформованості графічної готовності та сформованістю графічної діяльності.
6. Систему графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей, представлено у формі ієрархічно взаємопов'язаних компонентів підсистем різного рангу. Компонентами системи визначено: студент як центральний компонент системи (його потреби, мотиви, інтереси); викладач (його спрямовуюча, координуюча, діагностуюча діяльність); мета і конкретні цілі графічної підготовки формування графічної компетентності майбутнього інженера та його особистісних якостей; модернізований зміст графічної підготовки, методи, форми, інформаційно-предметне забезпечення на основі комп’ютерних технологій, що створюють високотехнологічне середовище навчання; графічна діяльність студента як специфічний засіб пізнання та комунікації, оцінювання та корекція отриманих результатів.
Основними умовами реалізації системи графічної підготовкиє: урахування в змісті та процесі графічної підготовки перспективних напрямів діяльності інженера, концентрично-інтегрального розвитку графічного знання, особливостей оперування графічними формами інформації; формування мотивації навчання шляхом використання комплексних професійно-орієнтованих завдань з елементами комп’ютерного інжинірингу, дизайну, ергономіки та методів імітації майбутньої інженерної діяльності на основі використання сучасних інформаційних технологій; систематичність у формуванні професійно важливих видів графічної діяльності; системне діагностування та корекція професійно важливих видів графічної діяльності.
Доведено, що графічна підготовка студентів інженерних спеціальностей передбачає чітке визначення основних етапів проведення контролю та корекції. Виділено чотири етапи контролю та корекції графічних знань та умінь студентів, кожний з яких має свою мету та відповідні завдання.
7. Експериментальна перевірка системи графічної підготовки виявила, що формування графічних знань та вмінь студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів не може відбуватись за традиційними методиками. Запропонована методика графічної підготовки в умовах високотехнологічного освітнього середовища сприяє формуванню професійної готовності і особистісних якостей майбутнього інженера, активізує навчальну діяльність студента, створює умови для найбільш зручного, індивідуального для кожного студента сприйняття навчальної інформації, передбачає використання модернізованого змісту, прицільного формування професійно важливих видів графічної діяльності на основі проблемного навчання, індивідуалізації навчально-виховного процесу, використання мультимедійного навчально-методичного комплексу, мережі INTERNET; ділових ігор як методу імітаційного моделювання професійної діяльності та рольової поведінки майбутніх фахівців; комплексних професійно орієнтованих графічних завдань. Упровадження запропонованої методики суттєво підсилює практичну домінанту графічної підготовки за рахунок інтерактивної взаємодії студента з мультимедіа об’єктами.
8. Результати експериментальної роботи підтвердили висунуті у процесі дослідження припущення, що навчання за запропонованою системою графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей позитивно вливає на: сформованість професійно важливих видів графічної діяльності студентів, рівень їх графічної готовності, показники навчальної діяльності зі спеціальних дисциплін, на інтелектуальний розвиток студентів. Результати дослідження дали можливість сформулювати педагогічні рекомендації щодо вдосконалення графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей.
Поставлені та розв’язані у процесі дослідження завдання не вирішують усіх проблем графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей. Потребують детального вивчення мотиваційний аспект графічної підготовки, питання визначення трудомісткості графічних робіт та нормування часу на їх виконання під час проведення занять та в позааудиторний час з оглядом на інформаційні технології, організації самостійної роботи у процесі графічної підготовки, створення віртуального простору графічної підготовки на основі мультимедійних технологій, оптимізації теорій і практики графічної підготовки студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів. Ці та інші проблеми зумовлюють перспективи подальшого експериментального дослідження.