ФАСЦІОЛЬОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ТРИВАЛОГО ВПЛИВУ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ (ЕПІЗООТОЛОГІЯ, ПАТОГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ)

Краткое описание

Міністерство аграрної політики України
Державний агроекологічний університет

На правах рукопису

Довгій Юрій Юрійович

УДК 636.09. : [636.2 : 616.995.122-085](043)

Фасціольоз великої рогатої худоби в умовах тривалого впливу іонізуючого випромінювання (епізоотологія, патогенез та лікування)

16.00.11 паразитологія, гельмінтологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
ветеринарних наук

Науковий консультант:
доктор ветеринарних наук, професор
Галат Владислав Федорович

Київ - 2005

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень..............................................................................

6

Вступ .....................................................................................................................

7

Розділ 1. Огляд літератури ТА ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...

14

1.1. Розповсюдження фасціольозу великої рогатої худоби на території України .....

14

1.2. Епізоотичний процес при фасціольозі жуйних тварин ........................

24

1.3. Вплив радіоактивних речовин на організм тварин ...............................

30

1.4. Методи діагностики та заходи профілактики фасціольозу тварин .....

38

1.5. Роль гуморальних та клітинних факторів неспецифічної резистентності в організмі тварин.............................................................

40

1.6. Біотехнологічні аспекти підвищення природної резистентності великої рогатої худоби ..........................................

43

1.7. Показники функціонального стану імунної системи при гельмінтозах...........................................................................................................

47

1.7.1. Ефекторні та регуляторні механізми імунітету при гельмінтозах ...

47

1.7.2. Імунокорегувальна терапія великої рогатої худоби при фасціольозі в забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах .....................................................................

57

1.7.3. Корегування стану імунної системи організму тварин в умовах підвищеного іонізуючого випромінювання ..

68

Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ............................................

74

Розділ 3. Власні дослідження ..................................................................

79

3.1. Радіологічна характеристика територій дослідних господарств..........

79

3.2. Вдосконалення методів діагностики при фасціольозі тварин..............

84

3.3. Розповсюдження фасціольозу великої рогатої худоби в забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах Центрального Полісся України......................................................................................................

86

3.4. Основні аспекти особливостей епізоотології фасціольозу великої рогатої худоби в зоні забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах.................................................................................

93

3.5. Вплив іонізуючого випромінювання на організм тварин

99

3.5.1. Особливості клінічного прояву та патогенезу фасціольозу великої рогатої худоби в зоні забрудненій радіоактивними речовинами.....................................................................................

100

3.5.2. Морфологічні зміни в печінці корів, хворих на фасціольоз при різній інтенсивності інвазії в умовно чистій щодо забруднення радіонуклідами зоні.................................................

106

3.5.3. Функціональний стан імунної системи великої рогатої худоби здорової і хворої на фасціольоз у забрудненій радіоактивними речовнами та умовно чистій зонах...................

119

3.5.4. Стан неспецифічної резистентності телят, отриманих від здорових і хворих на фасціольоз тварин у забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій щодо забруднення радіонуклідами зонах..............................................

127

3.5.5. Зміни показників імунітету у хворої на фасціольоз худоби залежно від інтенсивності інвазії та впливу іонізуючого випромінювання.............................................................................

136

3.5.6. Біохімічні показники в крові корів у забрудненій радіоактивними речовинами і умовно чистій щодо радіонуклідів зонах........................................................................

148

3.5.7. Зміни окремих жирних кислот, фосфоліпідів у крові великої рогатої худоби при фасціольозі....................................................

150

3.5.8. Особливості показників кількості еритроцитів з мікроядрами в крові здорових і хворих на фасціольоз корів при різній інтенсивності інвазії в забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах...............................................

157

3.6. Ефективність антигельмінтиків при фасціольозі та їхній вплив на показники функціонального стану імунної системи корів у забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій щодо радіонуклідів зонах..................................................................................

164

3.6.1. Ефективність і вплив лікарських форм альбендазолу (вальбазену, бровальзену та вермітану) на природну резистентність, біохімічні показники, кількість еритроцитів з мікроядрами в крові, жирні кислоти загальної фракції ліпідів, екстрагованих із лейкоцитів крові здорових і хворих на фасціольоз тварин .........................

165

3.6.2. Ефективність левамізолу та динаміка показників імунітету при фасціольозі корів у забрудненій радіонуклідами зоні........

185

3.6.3. Ефективність івомеку-плюс при фасціольозі та його вплив на показники імунітету корів у забрудненій радіоактивними речовинами зоні.............................................................................

190

3.6.4. Вплив ацемідофену на імунобіологічні показники великої рогатої худоби, хворої на фасціольоз...........................................

196

3.6.5. Ефективність роленолу при фасціольозі та його вплив на функціональний стан імунної системи .......................................

198

3.7. Корегування показників гуморального та клітинного імунітету телят, народжених від хворих на фасціольоз корів, у забрудненій радіонуклідами зоні..................................................................................

204

3.8. Комплексна терапія фасціольозу великої рогатої худоби в забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах ....

207

3.8.1. Ефективність комплексного застосування роленолу і тималіну при фасціольозі корів....................................................

207

3.8.2. Вплив роленолу і тималіну на показники імунітету корів, уражених фасціолами в забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах ......................................................................

208

3.8.3. Ефективність та вплив бровальзену і левамізолу на імунологічні показники крові корів, уражених фасціолами в зоні забрудненій радіоактивними речовинами...........

217

3.8.4. Ефективність та вплив івомеку-плюс і левамізолу на показники імунітету корів, уражених фасціолами ....................

221

3.8.5. Ефективність застосування бровальзену-плюс при змішаній фасціольозно-парамфістоматозній інвазії та його вплив на гематологічні і біохімічні показники організму ........................

225

3.8.6. Ефективність бронтелу-плюс при змішаній фасціольозно-парамфістоматозній інвазії та його вплив на гематологічні і біохімічні показники організму ...................................................

228

3.8.7. Ефективність роленолу і тималіну при ураженні корів фасціолами в асоціації з бактеріями і грибами ..........................

230

3.8.8. Вплив комплесного застосування вермітану з комбіфероном на кількість еритроцитів з мікроядрами, жирні кислоти загальної фракції ліпідів, екстрагованих із лейкоцитів крові корів, хворих на фасціольоз..........................................................

234

3.8.9. Гістологічні зміни в печінці корів на фоні дегельмінтизації вермітаном та імуностимуляції комбіфероном...........................

239

3.9. Виробниче випробування та економічна ефективність комплексної терапії при фасціольозі в забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах ..............................................................................................

241

3.10. Пасовищна профілактика фасціольозу великої рогатої худоби........................................................................................................

246

3.11. Обговорення результатів досліджень...................................................

249

Висновки ..............................................................................................................

277

Пропозиції виробництву ...................................................................................

281

Список літератури .............................................................................................

282

Додатки..................................................................................................................

337

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЛАСК лізоцимна активність сироватки крові;
БАСК бактерицидна активність сироватки крові;
ФІ фагоцитарний індекс;
ІРІ імунорегуляторний індекс;
ТФР теофілінрезистентні клітини;
ТФЧ теофілінчутливі клітини;
Бк беккерель;
Гр/с грей в секунду;
Кл/кг кулон на кілограм;
Кі Кюрі;
Рад/с рад в секунду;
Р рентген;
С.-г. сільського господарства;
ВРИЦ Всеросийский институт цитологии.

ВСТУП

Актуальність теми. Фасціольоз є одним із найбільш небезпечних і широко розповсюджених гельмінтозів, який спричиняє різке зниження продуктивності тварин.
Дослідниками виявлені постійні вогнища” фасціольозної інвазії на території України [99, 148, 170, 219, 229, 380]. Неблагополучні з цієї хвороби є і території всіх сусідніх держав: Російської Федерації [12, 360, 377], Білорусі [147, 162, 200], Словакії [399], Молдови [161].
Наявні дані свідчать про неблагополуччя щодо фасціольозу жуйних тварин, перш за все природно-кліматичних зон Карпат, Західного Полісся, Лісостепу [105, 172, 231, 279]. Проте такі дані відсутні щодо зони Центрального Полісся України, особливо на територіях, забруднених радіоактивними речовинами, де ведення тваринництва відрізняється від західних областей України, а природно-кліматичні умови мають певні особливості. Повідомлення з цих питань у доступній літературі відсутні.
Аварія на ЧАЕС призвела до забруднення радіоактивними речовинами значної території України, особливо північних районів Житомирської області. Під дією підвищених доз іонізуючого випромінювання опинилися живі організми, які заселяють цю територію [296]. Внаслідок дії зовнішнього і внутрішнього іонізуючого опромінення в організмі тварин виникають зміни перебігу метаболічних процесів, які передусім негативно позначаються на функціональній активності імунокомпетентних органів і систем. Це супроводжується не тільки послабленням імунологічної відповіді на антигенні подразники, але й зниженням загальної неспецифічної і специфічної резистентності організму тварин [10, 62, 319, 341]. Наведене зумовлює необхідність застосування засобів стимуляції природної резистентності і корекції імунологічного статусу в умовах іонізуючого опромінення.
Вивчення біологічної дії іонізуючого випромінювання на фасціольоз в забруднених радіоактивними речовинами територіях Центрального Полісся України не проводилося.
Не вивчено також механізми імунологічної недостатності при фасціольозній інвазії у жуйних тварин в зонах забруднених радіоактивними речовинами.
В зв’язку з цим актуальними є пошуки засобів поліпшення імунорегуляції організму тварин та методів імунокорегувальної їх терапії в забрудненій радіонуклідами і умовно чистій зонах і мають значний науковий та практичний інтерес.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до комплексних програм Міністерства аграрної політики України Вивчення особливостей основних паразитоценозів та терапевтичної ефективності деяких антигельмінтиків у господарствах України” (номер держреєстрації 01992003467) та ”Розробка науково-обгрунтованої системи діагностики, профілактики та лікування трематодозів великої рогатої худоби в забрудненій і чистій відносно радіонуклідів зонах” (номер держреєстрації 0103U006913).
Дослідження також проводили згідно з планами науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету. Вони є складовою частиною комплексної теми: Оцінка природної резистентності і розробка методів корекції імунологічного статусу і відтворення великої рогатої худоби в умовах впливу іонізуючого випромінювання”, що входила до державної науково-технічної програми Сільгоспрадіологія” (1994-1999 рр., номер держреєстрації 01960018644).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було вивчення розповсюдження фасціольозу великої рогатої худоби в зоні, забрудненій радіоактивними речовинами; визначення дії іонізуючого випромінювання, інвазії та сучасних протитрематодозних препаратів на імунологічний стан організму тварин і розробка заходів боротьби з хворобою в забруднених радіонуклідами та умовно чистих зонах Центрального Полісся України.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
- з’ясувати розповсюдження, сезонну динаміку фасціольозу великої рогатої худоби та строки зараження фасціолами тварин в забруднених радіонуклідами та умовно чистих зонах Центрального Полісся України;
- визначити потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на об’єктах утримання тварин та загальне забруднення радіонуклідами кормів для корів в умовах 2-ї та 3-ї зони, забрудненої радіоактивними речовинами;
- дослідити стан природної резистентності телят, отриманих від здорових і хворих на фасціольоз корів у забруднених радіонуклідами та умовно чистій зонах;
- з’ясувати вплив іонізуючого випромінювання на імунологічний стан здорової та хворої на фасціольоз великої рогатої худоби;
- вивчити дію іонізуючого випромінювання на динаміку інтенсивності інвазії та її вплив на показники імунітету;
- визначити терапевтичну ефективність сучасних антигельмінтиків (ацемідофену, бровальзену, вальбазену, вермітану, роленолу, івомеку-плюс) при фасціольозі та їх вплив на імунологічний стан організму корів в забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах;
- визначити вплив імуномодуляторів (левамізолу, Т-активіну) на імунологічні показники крові великої рогатої худоби за фасціольозу;
- вивчити патолого-морфологічні зміни в печінці хворих на фасціольоз тварин на фоні дегельмінтизації та імуностимуляції;
- розробити схеми комплексного застосування антигельмінтиків та імуномодуляторів за фасціольозу великої рогатої худоби;
- провести виробниче випробування комплексних схем застосування антигельмінтиків та імуномодуляторів із визначенням їхньої економічної ефективності в умовах чистої та з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання зонах.
Об’єкт дослідження фасціольоз великої рогатої худоби у забруднених радіонуклідами та умовно чистій зонах.
Предмет дослідження особливості епізоотології і патогенезу при фасціольозній інвазії, методи комплексної терапії із застосуванням антигельмінтиків та імуномодуляторів на основі даних показників оцінки стану імунітету в умовно чистій і забрудненій радіоактивними речовинами зонах.
Методи дослідження гельмінтологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні, радіологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено відмінності у поширенні фасціольозу великої рогатої худоби та інтенсивності інвазії у хворих тварин в забруднених радіонуклідами та умовно чистій зонах Центрального Полісся України.
З’ясовано вплив іонізуючого випромінювання на показники природної і специфічної резистентності здорової і хворої на фасціольоз великої рогатої худоби.
Виявлено прояви імунодефіцитного стану в організмі тварин, хворих на фасціольоз, що знаходилися під тривалим впливом іонізуючого випромінювання.
Вперше показана залежність показників гуморального та клітинного факторів захисту новонароджених телят, отриманих від здорових і хворих на фасціольоз корів у забрудненій радіонуклідами та умовно чистих зонах.
Показано значне зниження в крові вітамінів А і Е, холестеролу, фосфору, білків, креатиніну та підвищення вмісту деяких ферментів при зростанні інтенсивності інвазії.
Визначено імунологічний стан організму корів після дегельмінтизації ацемідофеном, бровальзеном, вальбазеном, вермітаном, роленолом, івомеком-плюс, левамізолом. Виявлені нові імуностимулюючі властивості препаратів тималіну, Т-активіну, комбіферону, що забезпечували зниження екстенсивності та інтенсивності фасціольозної інвазії у тварин при застосуванні їх у комбінації з антигельмінтиками.
Вперше виявлено збільшення кількості мікроядер в еритроцитах крові, а також вмісту жирних кислот загальної фракції ліпідів, екстрагованих з лейкоцитів у тварин, хворих на фасціольоз.
Встановлено, що ювенальні форми фасціол сприяють проникненню в печінку тварин умовно патогенних мікроорганізмів Esherichia coli, Staphуlococсus albus, Streptococсus viridans.
Удосконалено комбіновану терапію і діагностику хворих на фасціольоз корів у забруднених радіоактивними речовинами та умовно чистих зонах.
Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність роботи полягає у впровадженні в практику ветеринарної медицини науково-обгрунтованих оптимальних строків проведення профілактичних і лікувальних заходів серед хворої на фасціольоз великої рогатої худоби у зоні Центрального Полісся України. Визначена доцільність проведення комплексних імунологічних досліджень при фасціольозі, удосконалена етіотропна і патогенетична (імунокорегуюча) терапія впроваджена в господарствах Рівненської, Волинської і Житомирської областей.
Результати досліджень використані в навчальних посібниках: Фасціольоз сільськогосподарських тварин” (Житомир, 1998), Паразитоценози і асоціативні хвороби сільськогосподарських тварин (Житомир, 1999), Рекомендації по боротьбі з трематодозами (фасціольозом, дикроцеліозом, парамфістоматозом) великої рогатої худоби в зоні Центрального Полісся України” (Житомир, 2001), Особливості розповсюдження інвазійних захворювань та заходи боротьби в умовах довготривалого впливу іонізуючого випромінювання в зоні Центрального Полісся України” (Житомир, 2002), Довідник лікаря ветеринарної медицини” (Київ, 2004).
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів України, Російської Федерації і Республіки Білорусі, та підвищення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини, при підготовці магістрів та аспірантів.
Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні всього обсягу експериментальної та аналітичної роботи, статистичній обробці отриманих результатів.
Консультативну допомогу в проведенні епізоотологічного обстеження господарств, визначенні імунологічних показників крові тварин та патогістологічних змін у печінці, ураженій фасціолами, надали доктор біологічних наук, професор Чумаченко В.Ю. (НАУ), доктор біологічних наук Даниленко І.І. (Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України), доктор ветеринарних наук Горальський Л.П. (ДАУ), доктор ветеринарних наук, академік УААН Красніков Г.А. (ІЕКВМ УААН). Ряд досліджень автор проводив спільно з іншими науковцями. Їх результати опубліковані з співавторами та указанням участі в них здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданні секції Ветеринарна медицина” Міністерства аграрної політики України (19992001 рр.), Міжвузівській конференції паразитоценологів України (Луганськ, 1997); Міжнародній практичній конференції молодих вчених (Харків, 1997); науковій конференції та науково-методичному семінарі (Рівне, 1998); Міжнародному конгресі паразитологів (Японія, 1998); науковій конференції паразитоценологів (Вітебськ, 1999); науково-практичній конференції паразитологів (Київ, 1999); Всеросійській конференції патологоанатомів ветеринарної медицини (Омськ, 2000); 5-му з’їзді паразитоценологів України (Харків, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю від дня народження А.І. Собка (Крим, 2001); XII-й конференції Українського наукового товариства паразитологів (Севастополь, 2002); міжнародних науково-практичних конференція ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки” (Харків, 2002); Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002); Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва” (Феодосія, 2003); Міжнародній конференції асоціації паразитоценологів (Луганськ, 2003); Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів” (Феодосія, 2004); IV-й Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів” (Вітебськ, 2004).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 45 друкованих роботах, у тому числі: у трьох довідниках, 24 статтях (з них 14 одноосібно), що опубліковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 6 зарубіжних виданнях, 8 матеріалах і тезах конференцій, трьох патентах на винахід та одних методичних рекомендаціях.
Структура і обсяг дисертації. Робота викладена на 336 сторінках комп’ютерного тексту, включає 61 таблицю, 34 рисунки і складається із: вступу, огляду літератури, власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаної літератури із 482 джерел, у тому числі 86 іноземних та 10 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що фасціольоз великої рогатої худоби має широке розповсюдження на території Центрального Полісся України. Суттєву роль при цьому відіграють природно-кліматичні умови та рівень забруднення радіоактивними речовинами місць розташування господарств. Максимальна екстенсивність інвазії у господарствах другої і третьої зон, забруднених радіонуклідами (137Cs) досягала 70,174,5%; умовно чистої щодо забруднення радіонуклідами 46,663,3%. У тварин, які народилися і постійно утримувались на території із щільністю забруднення ґрунтів за 137Cs 37185, 185 370, 370 555 кБк/м2 при сумарній річній експозиційній дозі гамма-випромінювання 6,47 . 10 5±0,09 Кл/кг та сумарним забрудненням кормів у межах 2218,8-3229,6 Бк за добу на одну голову, порівняно з тваринами відносно чистих зон, виявлено пригнічення функціональної активності імунної системи, еритропоезу, зміни лейкоцитарної формули крові, багатьох біохімічних показників сироватки крові (вмісту білків, ліпідів, глюкози, вітамінів тощо). Випробувана комбінована терапія фасціольозу. Розроблено новий спосіб гельмінтооволярвоскопії та доведено імуносупресивну дію фасціол на організм тварин.
2. Зареєстровано два періоди інтенсивного зараження тварин фасціолами: з кінця травня до кінця червня та з середини серпня до закінчення пасовищного сезону. Захворювання великої рогатої худоби на фасціольоз має виражену сезонну динаміку з максимальним проявом у зимово-весняний період в зоні Полісся, де пік інвазії припадає на середину грудня середину березня, у господарствах другої і третьої зон забруднених радіонуклідами на початок березня. Інтенсивність зараження тварин у сезонному аспекті зростає влітку.
3. Для діагностики фасціольозу вперше запропоновано метод гельмінтооволярвоскопії з використанням камери на рентгенівських фотоплівках, що забезпечує виявлення яєць у 99,5% тварин, уражених статевозрілими.
4. Встановлено, що у хворих на фасціольоз тварин в умовно чистих зонах щодо забруднення радіонуклідами показники імунітету, порівняно зі здоровими тваринами, є зниженими: фагоцитарна активність на 4,8%, фагоцитарний індекс на 13,9%, абсолютний фагоцитоз на 17%, бактерицидна активність сироватки крові на 4,4%, лізоцимна активність на 6,0%, кількість Т-лімфоцитів на 5,2%, В-лімфоцитів на 5,9% (Р<0,001). Це зумовлено імуносупресивною дією фасціол на організм тварин.
5. Порушуються механізми імунорегуляції, еритроцитопоезу, клітинних процесів у враженої фасціолами худоби, що супроводжується збільшенням кількості еозинофілів (на 8%), лейкоцитів (на 9,5%), моноцитів (на 4%), мікроядер в еритроцитах крові (на 58%), насичених жирних кислот у ліпідах крові (на 23,2%), фосфоліпідів (фосфотидилхоліну та лізофосфатидилхоліну) у нативній крові (на 22,329,8%), активності ферментів (аспартатамінотрансферази, глутамілтрансферази) (на 31,443,2%) в порівнянні зі здоровими тваринами в умовно чистих зонах.
6. У хворої на фасціольоз великої рогатої худоби, порівняно зі здоровими тваринами, в зоні забрудненій радіонуклідами, зменшується вміст загального білка в сироватці крові (на 12,5%), альбумінів (на 19,5%), сечовини (на 9,5%), глюкози (на 2,4%), вітаміну А (на 3,6%), вітаміну Е (на 6,25%), креатиніну (на 14,3%), аланінамінотрансферази (на 7,25%), сегментоядерних нейтрофілів (на 5%), ненасичених жирних кислот (на 22,6%).
7. Опромінення тварин іонізуючою радіацією негативно впливає на імунну систему тварин, що проявлялося Т-лімфопенією, дефіцитом теофілінрезистентних і теофілінчутливих клітин, олігохромією, гіпоальбумінемією, гіпопротеїнемією та гіповітамінозами.
8. За інтенсивного ураження печінки великої рогатої худоби (60 фасціол і більше) спостерігається атрофія гепатоцитів та їх жирову інфільтрацію. У паренхімі часто виявляються осередки грануляційної тканини, фібробласти, лімфоїдні і велетенські клітини, великі макрофаги, а також руйнування клітин паренхіми печінки. З розвитком патологічного процесу спостерігається збільшення кількості жирових крапель у цитоплазмі клітин паренхіми печінки, що свідчить про їх жирову дистрофію.
9. Дегельмінтизація тварин вермітаном в комплексі з комбіфероном сприяє відновленню на 60-ту добу після лікування морфологічної структури печінки лише на ранніх стадіях розвитку патологічного процесу (при її незначному ураженні). При високій інтенсивності інвазії (понад 60 фасціол в печінці) їх часточки набувають характерної форми лише в окремих ділянках, що свідчить про незворотні процеси гістологічних змін органу.
10. Високоефективними препаратами при гострому перебігу фасціольозу корів виявилися роленол, івомек-плюс та ацемідофен. Вони мали незначну імуносупресивну дію на механізми імунного стану тварин як в забрудненій радіонуклідами так і умовно чистій зонах.
11. Вперше застосований імуностимулятор Т-активін через 14-ть діб після його введення телятам, які утримувалися в умовах підвищеної дії іонізуючого опромінення, забезпечив виражене посилення морфофункціональної активності клітинного та гуморального імунітету, збільшення кількості еозинофілів, вмісту гемоглобіну та еритроцитів.
12. Застосовані хворим на фасціольоз коровам в забрудненій радіоактивними речовинами та умовно чистій зонах імуностимулятори комбіферон, тималін, та левамізол сприяли посиленню морфофункціональної активності Т- і В-систем імунітету, зменшенню кількості еозинофілів та моноцитів на 30-ту добу після їх введення.
13. Запропоновані комбіновані методи застосування антигельмінтиків та імуностимуляторів (роленол і тималін, а також бровальзен, івомек-плюс і левамізол) підвищували ефективність лікарських засобів до 100% у забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах.
14. Застосування антигельмінтиків (вермітан і роленол) та імуностимуляторів (комбіферон і тималін) для лікування хворих на фасціольоз корів сприяли нормалізації імунологічних показників крові: загальної кількості лейкоцитів, а також Т- і В-лімфоцитів, фагоцитарної активності нейтрофілів, фагоцитарного індексу, бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові, паличко- і сегментоядерних нейтрофілів, еозинофілів, моноцитів, вмісту гемоглобіну, мікроядер в еритроцитах крові, насичених і ненасичених жирних кислот, загальної фракції ліпідів до рівня показників здорових тварин.
15. Розроблені схеми профілактичних та лікувальних заходів з урахуванням одержаних результатів забезпечили оздоровлення 9-ти господарств від фасціольозу у забруднених радіонуклідами та умовно чистих зонах Центрального Полісся України.
16. Використання для лікування хворих на фасціольоз корів антигельмінтиків в комбінації з імуностимуляторами сприяє збільшенню добового надою молока від однієї корови на 0,70 0,79 кг. Упродовж 2-х місяців окупність додаткових витрат становила 10,86 12,80 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для ветеринарної медицини запропоновано нові методи діагностики фасціольозу великої рогатої худоби:
1. Спосіб проведення гельмінтооволярвоскопії (метод Довгія). Патент на винахід №58689А від 15 серпня 2003 р., Бюл. №8.
2. Пристрій для реєстрації яєць і мертвих личинок гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід №58688А від 15 серпня 2003 р.,. Бюл. №8.
3. Удосконалення пристрою для реєстрації яєць і мертвих гельмінтів (камера Довгія). Патент на винахід А61В10/00 від 15 листопада 2004 р., Бюл. №11.
Розроблені, випробувані та запропоновані оптимальні схеми гельмінтоовоскопічних обстежень і строки проведення лікувально-профілактичних заходів проти фасціольозу великої рогатої худоби у забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах Центрального Полісся України. Ці дані увійшли до вузівського посібника Особливості розповсюдження інвазійних захворювань та заходи боротьби в умовах довготривалого впливу іонізуючого випромінювання в зоні Центрального Полісся України”, затвердженого вченою радою Державної агроекологічної академії України (протокол №5 від 19 січня 2002 року).
При фасціольозі великої рогатої худоби в забрудненій радіонуклідами та умовно чистих зонах необхідно впроваджувати комплексну терапію з використанням антигельмінтиків (роленолу, івомеку-плюс, вермітану) та імуностимуляторів (тималіну, левамізолу, комбіферону). Вона знайшла відображення в Рекомендаціях по боротьбі з трематодозами великої рогатої худоби в зоні Центрального Полісся України”, схвалених вченою радою ДАУ (протокол №4 від 27 грудня 2000 року) та секцією Ветеринарна медицина” НТР Міністерства аграрної політики України (протокол №7 від 27 грудня 2001 року).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдулмагомедов С.А., Шамхалов В.М. К вопросу об эпизоотологии трематодозов крупного рогатого скота в Дагестане // Актуальные вопросы теоретической и прикладной трематодологии и цестодологии: Материалы докл. науч. конф. М., 1997. С. 46.
2. Агаев О.Н., Адильханова Т.Х. Современное состояние очагов фасциолеза в связи с хозяйственным освоением земель в Дагестанской АССР // IX съезд Всесоюз. общества гельминтологов: Тез. докл. Всес. науч. конф. (Тбилиси, 3 5 апреля 1986). М., 1986. С. 1016.
3. Азимов Ш.А., Катайцева Т.В., Баева М.Б. Фасциолез жвачных животных в Узбекистане // Материалы 10-й науч. конф.: Укр. об-ва паразитологов: К., 1986. С. 1314.
4. Акопян К.А. Об адаптации скота по сезонам на Юго-Востоке СССР, изучаемой по крови // Физиол. основы породного районирования с.-х. животных. Л.: Наука, 1986. С. 96100.
5. Алаотс Н.В. Современные понятия о резистентности организма // Научные труды Эстонской с.-х. академии. Таллин, 1982. Т. 138. С. 1617.
6. Алексина М.Ю., Рясенко В.И., Римаренко П.И. Радиобиологические эффекты в различных органах и тканях животных в зоне радионуклидного загрязнения в результате аварии на ЧАЭС. К.: Урожай, 1994. 412 с.
7. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. М.: Агропромиздат, 1991. 287 с.
8. Антипов А.В., Ахмадиева А.Х., Заичкина С.И. Действие гамма- и вторичного излучения от протонов с энергией 70 Гэв на различные клетки млекопитающих // Радиобиология. 1993. Т.33. Вып.1. С. 71-73.
9. Апатенко В.М. Застосування рослинних імуностимуляторів // Ветеринарна імунологія та імунопатологія. К.: Урожай, 1994. 124 с.
10. Апатенко В.М., Борисов А.Е. Иммуноморфологические тесты при определении иммунного статуса телят // Труды конф. Проблемы с.-х. радиологии”. К., 1992. Вып. 2. 252 с.
11. Архипов Н.П. Влияние продолжительности предварительного кормления дойных коров грязным рационом” на оценку применения ферроцианидных препаратов // Праці 3-го радіобіологічного з’їзду. К. 1993. Т. 1. 38 с.
12. Архипов И.А., Рехвиашвили Э.И., Дурдусов С.Д. Репродуктивный потенциал трематод в организме дефинитивного хозяина в условиях юга России в разное время года // Тр. Всерос. ин-та гельминтологии. М., 1997. С. 1416.
13. Архипов И.А., Шемяков Д.Н. Эффективность микрокапсулированного альбендазола-плюс при стронгилятозах желудочно-кишечного тракта овец и фасциолезе коров // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями”. М., 1999. С. 1820.
14. Артамонова Н.О. Действие малых доз ионизирующей радиации на организм. Харьков: Медгиз, 1989. 247 с.
15. Астафьев Б.А., Федянина Л.В. Системные реакции аллергического характера при аскаридозе человека и экспериментальных животных // Актуальные вопросы мед. паразитол. и троп. мед. Баку, 1985. Вып. 5. С. 8489.
16. Астафьев Б.А. Роль иммуносупрессии, аллергии и аутоиммунных реакций в патогенезе гельминтозов // 10-я конф. Укр. об-ва паразитологов: Тез. докл. Одесса, 1986. С. 3233.
17. Асташева Н. П., Лазарева Н. М., Дрозденко В. П. и др. Влияние добавок микроэлементов на некоторые показатели обмена веществ и продуктивности у крупного рогатого скота на территории с повышенным уровнем радиоактивного загрязнения // Тр. конф. Проблемы с.-х. радиологии”. К., 1992. Вып. 2. 141 с.
18. Влияние хронического ионизирующего излучения малой интенсивности на антиокислительный статус крупного рогатого скота. Н. П. Асташева, В. П. Дрозденко, Н. М. Лазарев и др. // Тр. конф. Проблемы с.-х. радиологии”. К., 1992. Вып. 2. 154 с.
19. Асташева Н.П. Проблемы животноводства на территории Украины, подвергшейся радиоактивному зaгрязнению в результате аварии на ЧАЭС // Проблемы с.-х. радиологии. К.: Агропромиздат, 1991. С. 2228.
20. Астапов П.Н. Проблемы животноводства на территории Украины, подвергшейся радиоактивному загрязнению в результате аварии на ЧАЭС // Труды конф. Проблемы с.-х. радиологиии”. К., 1991. 22 с.
21. Атаев A.M. Гельминтозы в Дагестане // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями”. М., 1999. С. 2022.
22. Атаев A.M., Адильханова Т.К., Анаев М. С. Распространение и динамика фасциолеза крупного рогатого скота в равнинной зоне Дагестана // Сб. науч. тр. Дагестанского НИВИ. 1984. Т. 16. С. 4051.
23. Атаев A.M. Особенности профилактики фасциолеза овец при стационарно-пастбищном и отгонно-пастбищном их содержании в Дагестанской АССР // Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы: Тез. докл. Всес. конф. (Москва, 46 апреля 1989 г.). М., 1989. С. 2532.
24. Атауллаханов Р.И. Мембранозависимые молекулярные механизмы активации лимфоцитов полиионами: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук: 03.00.20 / ВИГИС. М., 1988. 23 с.
25. Балаян К.С. Иммунобиологическая реактивность овец при желудочно-кишечных стронгилятозах и пути ее повышения: Автореф. дис.... канд. вет. наук: 03.00.20 / ВИГИС. М., 1987. 19 с.
26. Бахтияров З.К. Влияние условий выращивания молодняка крупного рогатого скота на переваримость питательных веществ корма // Научно-технический бюллетень ВАСХНИЛ. 1982. №4. С. 1619.
27. Бегма А.А., Сенчак Э.М., Семенченко Н.А. Эффективность использования радиопротекторной добавки Дегульман” в молочном скотоводстве // Праці 3-го радіобіологічного з'їзду. К., 1993. Т. 1. 345 с.
28. Беклемешев Н.Д. Иммунопатология и иммунорегуляция. М.: Медицина, 1986. С. 110112.
29. Белов А.Д., Киршин В.А. Ветеринарная радиобиология. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Агропромиздат, 1987. 287 с.
30. Белозеров Г.А. Иммунологическая диагностика гельминтозов: Автор. дис. ... д-ра вет. наук: 03.00.20 / Всесоюз. науч. исслед. ин-т гельминтологии. М., 1990. С. 340344.
31. Бельденков А.И., Бенедиктова Т.Н. Физиологическое обоснование использования цеолитов в производстве комбикормов для молодняка крупного рогатого скота // Кормление сельскохозяйственных животных. Днепропетровск: Прогрес, 1986. С. 4244.
32. Бережко В.К. Иммунологическая реактивность, иммунодиагностика и иммунопрофилактика при гельминтозах: Дис. ... д-ра биол. наук:16.00.03. М., 1994. 431 с.
33. Березкина С.В., Новик Т.С., Волкова Г.И. Антгельминтная эффективность некоторых препаратов бензимидазольной группы с устраненным эмбриотропным действием // Матер. докл. науч. конф. Легочные и желудочно-кишечные нематоды человека, животных и меры борьбы с ними”. М., 1993. С. 1619.
34. Березовський А., Мандигра М., Кисельов В. Вивчення дії бровальзену на клітинний i гуморальний імунітет та його ефективність при фасціольозі овець // Вет. медицина України. 1999. №12. С. 3536.
35. Благов Н.А., Барышев М.Д., Фирсов В.Н. Некоторые показатели клеточного иммунитета у больных кишечными нематодами // Мед. паразитология и паразитарные болезни. М., 1987. №5. С. 5357.
36. Бортаевич Л.Г., Конопля Е.Ф., Малютин А.А. Клеточные реакции иммунной системы экспериментальных животных на воздействие малых доз ионизирующего излучения // Всесоюзн. иммунол. съезд (г. Сочи, 1517 мая 1989 г.). Тез. секц. и стенд. сообщ. 1989. Т. 1. С. 2235.
37. Борщенко В.В. Радіологічна оцінка різних типів кормових угідь i використання сорбентів як засобу зниження надходження цезію-137 в продукцію тваринництва : Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.02.02 / Житомир. с.-х.. ин-т. Житомир, 1994. 22 с.
38. Бочарова М.М. Особенности распространения дикроцелиоза на северных склонах Центрального Кавказа и пути его профилактики // Тез. докл. науч. конф. Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы”. М., 1989. Т. 1. С. 57.
39. Бочарова М.М. Теоретические основа борьбы с дикроцелиозом // Матер. докл. науч. конф. Теория и практика борьбы с паразитарными болезнями” . М., 1999. С. 4043.
40. Бочарова M.M. Антропогенное влияние на очаги фасциолезной инвазии // Тезисы докл. IX съезда Всесоюз. об-ва гельминтологов. М., 1986. С. 2123.
41. Бочарова М.М., Жаловага Л.А. О системном подходе к изучению эпизоотического процесса при дикроцелиозе // Матер. докл. науч. конф. Гельминтозы: меры борьбы и профилактика”. М., 1994. С. 3740.
42. Бочарова М.М. Эколого-популяционный анализ трематод Dicrocoelium lanceatum Stiles et Hassal, 1896, Fasciola hepatica L., 1758 и их хозяев в условиях северных склонов Центрального Кавказа и Восточного Предкавказья: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук: 03.00.19 / Всерос. науч.-исслед. ин-т гельминтологии. М., 1996. 35 с.
43. Бочарова М.М., Галазов В.И. Анализ сочетанной инвазированности животных дикроцелиями и фасциолами // Матер. докл. науч. конф. Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии”. М., 1995. С. 3031.
44. Бочарова М.М. Анализ смешанной структуры дикроцелиев и фасциол у дефинитивных хозяев // Тез. докл. науч. конф. Всерос. об-ва гельминтологов Ассоциативные паразитарные болезни, проблемы экологии и терапии”. М., 1995. С. 3031.
45. К вопросу об иммунологическом статусе крупного рогатого скота при хроническом воздействии радиоцезия. В.В. Бреславец, В.П. Славов, Б.В. Рудюк и др. // Материалы IV съезда паразитоценологов Украины (47 октября 1995 г). Харьков, 1995. С. 2627.
46. Бурлак В.А., Сибатаев А.К. Паразиты и паразитные болезни в Западной Сибири. Новосибирск, 1996. 25 с.
47. Бухарин С.В., Васильев Н.В. Лизоцим и его роль в биологии и медицине. Томск: Мир, 1974. 208 с.
48. Василенко И.Я. Биологическое действие продуктов ядерного деления. Отдаленные последствия ядерных поражений // Радиобиология. 1993. Т. 33, В. 3. С. 442451.
49. Василенко И.Я. Малые дозы радиации (состояние проблемы) // Матеріали 3-го радіобіологічного з’їзду. К., 1993. Т. 1. С. 168171.
50. Васильев Н.В., Одинцов Ю.Н., Федоров Ю.В. Методические указания к определению показателей неспецифической реактивности организма. Томск: Мир, 1972. 22 с.
51. Ватников Ю.А. Иммуносупрессия при фасциолезе овец // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. Методы профилактики и борьбы с трематодозами человека и животных”. М., 1991. С. 2223.
52. Ватников Ю.А. Эффекторные и регуляторные механизмы иммунитета при фасциолезе и пути его коррекции: Дис. ... канд. вет. наук: 03.00.20. М., 1993. 148 с.
53. Верховский О.А., Федоров Ю.Н., Лисицина А.А. Уровень иммуноглобулинов в сыворотке крови собак при демодекозе и дерматитах // Ветеринария. 1998. №6. С.3338.
54. Верховский О.А. Поли- и моноклональные антитела в анализе гуморального иммунного ответа, структуры и функциональных свойств иммуноглобулинов животных: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук: 03.00.04., 03.00.23 / Всерос. науч. исслед. ин-т экспер. ветеринарии. М., 1998. 47 с.
55. Вершинина С.Ф., Маркочев А.Б. Отдаленная лучевая патология при парциальном облучении животных // Мед. радиол. и радиац. безопасность. 1995. Т. 40, №6. С. 811.
56. Високос М.П., Калиновський Г.М. Патогенетичні аспекти оцінки неспецифічної резистентності організму тварин при довготривалій дії малоінтенсивного радіаційного забруднення // Наукові статті наук. метод. семінару Лабораторна ветеринарна медицина: фізико-хімічні методи досліджень” (м. Рівне 56 лютого 1998 р.). Рівне, 1998. С. 3738.
57. Високос М.П., Савченко І.Г. Радіологічні аспекти імунологічного стану молодняку великої рогатої худоби в умовах радіаційного забруднення довкілля // Вісник Дніпропетровського ДАУ. 1998. №12. С. 39-41.
58. Вишняускас А.Ю. Сравнительная оценка эффективности некоторых методов копрологической диагностики и антгельминтиков при фасциолезе овец: Автореф. дис. ... канд. вет. наук. Каунас, 1966. 18 с.
59. Волинчук М.К., Пономарчук Д.М., Корінченко А.Д. Вплив мінеральних добрив і вапна на нагромадження цезію-137 в традиційних і малопоширених рослинах // Методичний посібник з організації і проведення науково-дослідних робіт в галузі сільскогосподарської радіології. К.: Агропромвидат, 1992. С. 9697.
60. Высокос Н.П. Возрастные особенности реактивности молодняка крупного рогатого скота в ответ на воздействие гумата натрия // Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского СХИ, 1992. С. 187190.
61. Высокос Н.П. Физиологические показатели крови крупного рогатого скота в условиях Юго-Востока Украины // Информационный листок информации и пропаганды. Запорожье. 1986. №4. 7 с.
62. Высокос Н.П., Солодкий С.Н., Савченко И.Г. Влияние сапонита на состояние радиоактивного загрязнения молока // Тр. 2-й Междунар. конф. Проблемы с.-х. радиоэкологии. Десять лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС”. Житомир, 1996. 51 с.
63. Высокос Н.П., Грибан В.Г. Интенсивность роста и естественная резистентность телят под действием микробного каротина // Вестник с.-х. науки. 1986. №1. С. 120125.
64. Гаджиева И.А. Влияние стимуляторов на динамику Т- и В-лимфоцитов овец, спонтанно зараженных кишечными стронгилятами // Бюл. Всесоюз. ин-та гельминтологии. М., 1986. №43. С.3134.
65. Гаджиев Я.Г. Распространение фасциолеза в зависимости от категории хозяйств // Исслед. по гельминтол. в Азербайджане: Материалы науч. конф. Баку, 1986. С. 2324.
66. Гаджиева И.А., Даугалиева Э.Х. Влияние стимуляторов на динамику Т- и В-лимфоцитов овец, спонтанно зараженных кишечными стронгилятозами // Бюл. Всесоюз. ин-та гельминтологии. М., 1986. Вып. 43. С.3134.
67. Гаджиева И.А. Иммунное состояние животных при гельминтозах и возможность его моделирования (на примере нипостронгилеза мышей и желудочно-кишечных стронгилятозов овец): Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 03.00.20 / Всесоюз. ин-т гельминтологии. М., 1986. 19 с.
68. Гаджиев А.Г., Гараев В.Х. Эффективность действия политрема на фасциолы // Тезисы докл. Всесоюз. о-ва гельминтологов. М., 1992. С. 4344.
69. Гараздюк Г.В. Відтворювальна функція телиць і корів в екологічно несприятливій гірській зоні Карпат // Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.07 / Львів. акад. вет. медицини ім. Гжицького. Л., 1996. 22 с.
70. Галат В.Ф., Чумаченко В.Ю., Довгій Ю.Ю. Ефективний засіб проти фасціольозу овець // Матер. доп. наук. конф. професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ. К., 1994. &nd