Фаст Аліна Сергіївна Профе­сійна підготовка магістрів публічного адміністрування в уні­верситетах США

Краткое описание

Фаст Аліна Сергіївна, старший викладач кафедри до­шкільної та початкової освіти КВНЗ «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської облради: «Профе­сійна підготовка магістрів публічного адміністрування в уні­верситетах США» (13.00.04 - теорія і методика професійної освіти). Спецрада Д 70.052.05 у Хмельницькому національ­ному університеті

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
і
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ФАСТ АЛІНА СЕРГІЇВНА
УДК 378.147:351/354(73)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО
АДМІНІСТРУВАННЯВ УНІВЕРСИТЕТАХ США
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Педагогічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

А. С. Фаст
Науковий керівник
Третько Віталій Віталійович,
доктор педагогічних наук, професор
Хмельницький - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 13
ВСТУП 14
РОЗДІЛ 1. ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО
АДМІНІСТРУВАННЯ ЯК ПРОБЛЕМА ПОРІВНЯЛЬНОЇ
ПЕДАГОГІКИ 21
1.1. Сутність і зміст публічного адміністрування у вимірах світового
освітнього простору 21
1.2. Проблема професійної підготовки магістрів публічного
адміністрування у науковому дискурсі 34
1.3. Еволюція розвитку американської школи публічного
адміністрування 58
Висновки до першого розділу 75
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО
АДМІНІСТРУВАННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ США 78
2.1. Загальна характеристика організації навчання магістрів
публічного адміністрування в університетах США 78
2.2. Зміст освітніх магістерських програм з публічного 108
адміністрування
2.3. Методичні засади професійної підготовки магістрів публічного
адміністрування 123
2.4. Оцінювання навчальних досягнень магістрів публічного
адміністрування за допомогою портфоліо 140
Висновки до другого розділу 150
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ США ТА УКРАЇНИ.. 154 3.1. Стан професійної підготовки магістрів публічного управління та адміністрування у закладах вищої освіти України в умовах сучасних
викликів 154
3.2. Порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки
магістрів публічного адміністрування у закладах вищої освіти США та
України 181
3.3. Напрями імплементації досвіду США з професійної підготовки
магістрів публічного адміністрування у закладах вищої освіти України 194
Висновки до третього розділу 204
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 206
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 209
ДОДАТКИ 238

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів дослідження проблеми професійної підготовки магістрів публічного адміністрування в університетах США вможливило формулювання низки висновків.
1. Проведений семантичний аналіз змістового наповнення ключових понять дисертації («державне управління», «публічне управління», «публічна політика», «публічне адміністрування», «публічна служба», «публічний менеджмент», «публічні послуги»») дав змогу виявити здобутки й суперечності щодо витлумачення їхньої сутності, узгодженості з міжнародними аналогами в суспільно-політичному дискурсі. Підсумовано, що українським аналогом нової освітньої галузі та спеціальності «Публічне управління та адміністрування» є «Публічне адміністрування» в американському досвіді, оскільки професійна підготовка публічних службовців у США відбувається в межах таких спеціалізацій: «Публічне адміністрування», «Публічні справи», «Публічне адміністрування та публічна політика», «Публічний менеджмент» й інші. У вітчизняній педагогічній літературі широко представлено різноманітні аспекти компетентнісного підходу до підготовки державних службовців, у межах якого специфіка «публічного управління та адміністрування» актуалізує необхідність пошуку нових підходів до формування змісту новоутвореної спеціальності на рівні магістра (перехід від державного управління до публічного управління та адміністрування), нове окреслення локусу управлінської діяльності (публічна сфера) і формування переліку фахових компетенцій (інтелектуальної, функціональної, соціальної) для забезпечення ефективної професійної діяльності в державних та самоврядних органах публічної влади, управління в громадській сфері. У межах практичного досвіду започатковано роботу з удосконалення професійної підготовки публічних службовців, з огляду на міжнародні стандарти. Нова галузь знань відкрита для пошуку ефективних механізмів упровадження наукових досліджень у сферу публічного управління, інтеграції найкращих світових практик публічного адміністрування. Звернення до досвіду США з професійної підготовки магістрів публічного адміністрування донині не мало системного викладу у вітчизняних наукових працях.
2. Виокремлено основні характеристики організації професійної підготовки магістрів публічного адміністрування в університетах США: спеціалізація (порівняно вузькі спеціалізовані напрями підготовки); професіоналізація (поширення практично-орієнтованих програм); запотребуваність (прикладний характер практичного навчання / стажування); децентралізація (належність до різних структурних підрозділів навчальних закладів); деперсоналізація (формування професійної особистості студента відповідно до чинного стандарту професійної підготовки); працевлаштування в публічному секторі. Розвиток і функціювання професійної підготовки магістрів публічного адміністрування виправдані часом, узгоджені з метою й завданнями публічної політики, потребами науки та суспільства. Система професійної підготовки магістрів публічного адміністрування - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних навчальних закладів, інституцій, наукових рад, організацій,

133
наукових центрів, центрів розвитку кар'єри, органів управління, що сприяють реалізації завдань професійної підготовки. До основних функцій названих установ належить удосконалення науково-методичної підготовки, професійної майстерності, підвищення загальнокультурного й наукового розвитку, використання та запровадження досягнень педагогічної науки й прогресивного педагогічного досвіду.
Аналіз змісту освітніх програм засвідчив, що професійна підготовка магістрів публічного адміністрування організована на міждисциплінарній основі через інтеграцію загальнонаукових, професійних, спеціалізованих знань, а також широке впровадження елективних курсів. Зміст освітніх програм у галузі публічного адміністрування є стандартизованим і забезпечує розвиток низки компетенцій (універсальної, спеціальної, професійної), а також професійно важливих якостей, орієнтований на науково-дослідницьку й фахову підготовку, задоволення перспективних кар'єрних можливостей, професійного розвитку в публічній сфері.
3. Підвищенню ефективності організації професійної підготовки магістрів публічного адміністрування сприяють специфічні принципи, зокрема: кар'єрної орієнтації; суспільного діалогу; пріоритетності самоосвіти; міждисциплінарної інтеграції; суб'єкт-суб'єктної взаємодії; комунікативної спрямованості; зв'язку навчальної й науково-дослідницької діяльності; професійно-мотиваційної спрямованості навчання на наукову діяльність; зворотного зв'язку; системності формування дослідницьких умінь. Якості професійної підготовки фахівців публічної служби досягають завдяки творчому поєднанню традиційних та інноваційних форм, методів і технологій навчання.
4. На підставі порівняльно-педагогічного аналізу окремих аспектів підготовки магістрів публічного адміністрування в США та У країні виокремлено спільні підходи й відмінності, що полягають насамперед у рівні: орієнтації на інтеграційні процеси та вимоги до професійної діяльності, професійної компетентності публічних службовців; нормативно-законодавчого, науково-методичного, матеріального, інформаційного забезпечення процесу навчання; практичної спрямованості навчання; використання освітніх інновацій у навчанні. Дослідження прогресивних ідей досвіду США вможливило обґрунтування науково-методичних рекомендацій стосовно вдосконалення підготовки майбутніх магістрів публічного адміністрування в Україні на таких рівнях: стратегічному - адаптація до постійних змін у попиті на послуги публічної справи; удосконалення нормативно-законодавчої бази, що регламентує діяльність ЗВО України в процесі професійної підготовки магістрів публічного адміністрування; організаційному - розроблення нової системи відбору абітурієнтів на спеціальність «Публічне управління та адміністрування» із застосуванням психологічного тестування на професійну придатність; розвиток міждисциплінарних програм; розширення міжнародних програм обміну; змістовому - розроблення й упровадження нових професійних стандартів для всіх освітніх рівнів; постійна адаптація змісту до сучасних тенденцій у сфері публічної справи; збільшення частки вибіркових дисциплін у підготовці майбутніх магістрів України; методичному - упровадження інноваційних методів і технологій навчання.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійної підготовки магістрів публічного адміністрування в США. До подальших

134
наукових напрямів належить студіювання кар'єрного розвитку публічних службовців в умовах дистанційної освіти; особливостей професійної підготовки державних службовців у країнах Східноєвропейського та Азійського регіонів.