Федоренко Юрій Володимирович. Оцінка та корекція адаптаційних можливостей організму за умов одночасного впливу стрес-чинників хімічної природи (на прикладі свинцю і фтору)

Краткое описание

Федоренко Юрій Володимирович. Оцінка та корекція адаптаційних можливостей організму за умов одночасного впливу стрес-чинників хімічної природи (на прикладі свинцю і фтору): дис... канд. мед. наук: 14.03.03 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2005

Федоренко Ю. В. Оцінка та корекція адаптаційних можливостей організму за умов одночасного впливу стрес-чинників хімічної природи (на прикладі свинцю і фтору). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 нормальна фізіологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Львів, 2005.
Дисертація присвячена обґрунтуванню корекції та підвищенню адаптаційних можливостей організму та біопрофілактики порушення гомеостазу за умов тривалої одночасної комбінованої дії хімічних стрес-чинників свинцю і фтору шляхом комплексного застосування біопротекторів пектину, кальцію і тріовіту. Встановлено, що тривалий вплив свинцю і фтору призводить до порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в тканині печінки і крові, порушення функціонального стану печінки і порфіринового обміну, гальмування безумовно-рефлекторної діяльності і емоційної реактивності тварин, зниження вмісту кальцію у сироватці крові. Виявлено особливості розвитку зазначених змін та ультраструктури печінки до і після введення біопротекторів, закономірності накопичення в організмі свинцю та виведення фтору, типи їх комбінованої дії, фазовість перебігу адаптації. Запропоновано метод інтегральної оцінки антиоксидантного захисту при дії хімічних стрес-чинників, критерії оцінки динаміки адаптаційно-компенсаторних процесів, обґрунтовано спосіб підвищення функціональних резервів організму та біопрофілактики дезадаптаційних станів за умов одночасного впливу свинцю і фтору.

1. У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що стосується обґрунтування корекції та підвищення адаптаційних можливостей організму та біопрофілактики порушення гомеостазу за умов тривалої комбінованої дії хімічних стрес-чинників свинцю і фтору шляхом комплексного застосування біопротекторів пектину, кальцію і тріовіту. На основі паралельного вивчення метаболічно-структурних змін та особливостей перебігу адаптаційно-компенсаторних процесів за умов окремого й одночасного впливу свинцю і фтору на фоні послідовного додавання до раціону пектину, пектину і кальцію, комплексу
пектину, кальцію і тріовіту з’ясовано залежність перебігу адаптаційного процесу від застосованих біопротекторів та обґрунтовано їх ефективність.
2. Пероральне надходження нітрату свинцю в дозі 36 мг/кг маси тіла і фториду натрію в дозі 10 мг/кг маси тіла та їх комбінації упродовж 30 діб призводить до поступового зниження адаптаційних резервів організму з напруженням регуляторних систем та порушенням механізмів адаптаційного захисту стрес-лімітуючої антиоксидантної системи, що виявлялося за ефектами неспецифічного і специфічного характеру. Перебіг адаптаційного процесу за умов комбінованої дії речовин ускладнювався підвищенням концентрації свинцю в крові і тканині печінки при дії фтору.
3. Метаболічні зміни, що призводили до порушення дисбалансу між показниками ліпопероксидації й антиоксидантної активності тканини печінки і крові при окремій і комбінованій дії речовин, полягали в підвищенні рівня дієнових кон’югатів і ТБК-активних продуктів, зниженні активності каталази та різноспрямованих змінах активності супероксиддисмутази. Особливістю тривалої комбінованої дії речовин виявилося гальмування утворення продуктів ПОЛ, зниження антирадикального і антиперекисного захисту, що може свідчити про дистрофічні зміни в клітинах і виснаження адаптивних реакцій.
4. Зниження функціональних резервів організму при моделюванні дезадаптаційних станів відбувалося внаслідок порушення окисного гомеостазу, функціонального стану печінки і центральної нервової системи, порфіринового обміну. Максимальні зміни зниження антиоксидантного захисту в тканині печінки і крові, вітаміну С у наднирникових залозах, зниження рівня кальцію та підвищення активності трансаміназ у сироватці крові, гальмування безумовно-рефлекторної діяльності та емоційної реактивності спостерігалися наприкінці досліду, що узгоджується зі зростанням концентрації дельтаамінолевулінової кислоти і фтору в сечі, свинцю у біосубстратах, процесами біодеградації та дезорганізації ультраструктури печінки, розвитком окремих вогнищ некрозу при комбінованій дії речовин.
5. Застосування пектину сприяло покращанню перебігу метаболічних процесів у організмі в першій половині дослідів, передусім за умов дії свинцю та комбінованої дії свинцю і фтору завдяки пригніченню дії самого свинцю. Пектинопрофілактика для підвищення адаптаційних резервів організму виявилася недостатньою при дії самого фтору, тривалому надходженні свинцю та свинцю і фтору.
6. Корекції адаптаційних можливостей організму за умов одночасного впливу свинцю і фтору ефективно сприяють кальцій і пектин за домінуючої ролі кальцію у відновленні гомеостатичних реакцій. Адаптація супроводжувалася нормалізацією рівня кальцію в сироватці крові, покращанням безумовно-рефлекторної діяльності, зниженням приросту активності трансаміназ у сироватці крові, екскреції дельтаамінолевулінової кислоти у 2,6 рази і фтору до 2 разів з сечею та концентрації свинцю в кістках у 2,1 рази, крові в 3,1 рази, а також зміною характеру комбінованої дії за окремими ефектами до взаємопослаблення і менш ніж адитивної дії.
7. Активація механізмів адаптаційного захисту стрес-лімітуючої антиоксидантної системи відбувалася завдяки застосуванню тріовіту. Тріовіт, пектин і кальцій, як біопротектори, виявляють синергічну дію, ефективно активують метаболічні процеси, забезпечують достатні адаптаційні можливості організму до тривалої дії свинцю і фтору. Це засвідчується налагодженістю стану прооксидантно-антиоксидантної системи тканини печінки та крові, антитоксичної функції та ультраструктури печінки, безумовно-рефлекторної діяльності й емоційної реактивності тварин та узгоджується зі зниженням екскреції дельтаамінолевулінової кислоти у 5,7 5,9 рази та в 5,1 6,3 рази фтору із сечею, у 3,3 рази концентрації свинцю в кістках і в 4 рази в крові. Для вивчення адаптаційно-компенсаторних процесів при корекції донозологічних станів еколого-хімічного генезу поряд з неспецифічними показниками доцільно проводити визначення специфічних ефектів для даної речовини та її концентрацію у біосубстратах.
8. Зниження інтегральних коефіцієнтів у динаміці характеризує наростання окисного стресу. Послідовне додавання пектину, кальцію і тріовіту сприяє підвищенню інтегральних коефіцієнтів від 0,09 до 1, що свідчить про відновлення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги. Запропонований метод інтегральної оцінки антиоксидантного захисту можна рекомендувати як критерій метаболічних зрушень у системі ПОЛ-АОЗ та стану адаптації при дії стрес-чинників хімічної природи, аналізу динаміки перебігу адаптаційно-компенсаторних реакцій за умов застосування біопротекторів, а також як діагностичний критерій контролю ефективності корекції порушень антиоксидантного захисту. Його використання підвищить інформативність оцінки адаптаційних можливостей організму при дослідженні впливу довкілля на організм.
9. Застосування математичного планування експерименту дозволило оцінити динаміку змін комбінованої дії свинцю і фтору та сумарного ефекту при послідовному додаванні біопротекторів. Виявлені хвилеподібні й різноспрямовані зміни ефектів, різні типи комбінованої дії за досліджуваними ефектами характеризують фазовий перебіг адаптивних реакцій. Сам характер комбінованої дії залежить від реєстрованого ефекту, сили і тривалості дії стрес-чинника та застосованого біопротектора і може бути критерієм оцінки динаміки адаптаційно-компенсаторних процесів при корекції дезадаптаційних станів, викликаних комбінацією речовин.
10. Оптимальний коригуючий ефект (профілактичний) у разі одночасного впливу свинцю і фтору досягається за допомогою комплексу пектину, кальцію і тріовіту. Комплекс доцільно застосовувати для адаптивної біопрофілактики (корекції) порушень гомеостазу та синдромів екологічної дезадаптації. Перспективи подальших досліджень пов’язані з пошуком нових шляхів біопрофілактики негативного одночасного впливу інших стрес-чинників хімічної та фізичної природи з метою підвищення функціональних резервів організму, корекції донозологічних станів і забезпечення повноцінної адаптації до умов довкілля.