Фоміна Марина Василівна. Структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю

Краткое описание

Фоміна Марина Василівна. Структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". — Х., 2004. — 247арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 200-218

Фоміна М.В. Структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Вінниця, 2005.
Дисертація присвячена проблемі структурування змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю, яка розглядається як невід’ємний компонент формування їхньої професійної компетенції. Структуровано та теоретично обґрунтовано зміст навчального матеріалу психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів з урахуванням галузевих особливостей машинобудівного виробництва. Досліджено педагогічні умови ефективного функціонування системи цієї підготовки у вищих технічних навчальних закладах і критерії її ефективності.
Експериментально підтверджено, що підвищенню ефективності психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю сприяє раціональне використання основних чинників навчально-виховного процесу і забезпечення відповідних педагогічних умов підготовки фахівців; структурування змісту навчального матеріалу психолого-педагогічної підготовки з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності фахівців у поєднанні з широким застосуванням сучасних педагогічних технологій.

1. Аналіз проблеми психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах, освітньо-професійних програм інженерних спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних характеристик інженерів, державних стандартів із дисциплін психолого-педагогічного циклу дав змогу виявити вимоги до їхньої психолого-педагогічної підготовки, довести її значущість у професійному становленні сучасного спеціаліста, зокрема машинобудівного профілю.
Психолого-педагогічна підготовка інженера є невід’ємним компонентом його професійної підготовки і спрямована на розвиток особистісних і професійно значимих якостей, на формування знань, умінь і навичок, що сприяють ефективності його подальшої професійної діяльності, особистісному та професійному саморозвитку, самовдосконаленню і самореалізації.
Виявлено, що ускладнення в психолого-педагогічній підготовці інженерів пов’язані з відсутністю єдиних навчальних планів і програм цієї підготовки у вищих технічних навчальних закладах. У дисертації психолого-педагогічна підготовка студентів машинобудівного профілю розглядається як спеціально організований процес, спрямований на оволодіння ними психолого-педагогічними й управлінськими знаннями, уміннями й навичками, формування особистісно та професійно значимих якостей, необхідних в майбутній професійній діяльності.
2. Обґрунтовано й експериментально перевірено дидактичні підходи до структурування матеріалу дисциплін психолого-педагогічної підготовки студентів машинобудівного профілю. Його зміст має свою специфіку, пов’язану з необхідністю врахування галузевих особливостей майбутньої професійної діяльності студентів-машинобудівників, а саме: чисельність виробничих колективів; істотна взаємозалежність результатів діяльності кожного й усіх разом від результатів роботи окремого працівника; значне різноманіття технологічних процесів; переважання механообробки й механоскладальних робіт із їх одноманітністю й монотонністю; часта зміна продукції та технологій унаслідок випуску різних модифікацій машин і т.п. Це вимагає від інженера знання всієї гами технологій та уміння навчати виробничий персонал. Встановлено педагогічні умови ефективної реалізації психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів машинобудівного профілю.
Психолого-педагогічна підготовка відбувалася при широкому застосуванні сучасних педагогічних технологій, які включають різні методи та форми навчання. У процесі психолого-педагогічної підготовки використовуються колективні, групові та індивідуальні форми навчання. Для найбільш оптимального засвоєння знань, прищеплення студентам-машинобудівникам умінь і навичок, а також формування особистісних і професійно значимих якостей з метою подальшого їхнього використання у професійній діяльності у навчально-виховному процесі психолого-педагогічної підготовки застосовувалися: на практичних заняттях рольові й ділові ігри, тренінги, аналіз конкретних ситуацій, виробничі ігри та т.п., а традиційні лекційні заняття замінялися проблемними лекціями.
У дослідженні показано, що використання цих форм і методів організації навчально-виховної діяльності впливає на розвиток особистісних і професійно значимих якостей студентів, на формування знань, умінь і навичок, що будуть сприяти ефективності їх подальшої професійної діяльності.
Згідно з визначеними цілями і завданнями психолого-педагогічної підготовки студентів-машинобудівників розроблено експериментальний варіант програми курсу Основи педагогіки і психології”, зміст якого структурований відповідно до галузевих особливостей машинобудівного виробництва, який доповнюється спецкурсами, що більш детально знайомлять студентів з проблемами психології особистості; психології виникнення та розв’язання конфліктів; з педагогічними прийомами, формами та методами управління людьми та особливостями психології управління соціальними системами.
3. Визначено й теоретично обґрунтовано критерії ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів-машинобудівників. Здійснено відбір методик для перевірки ефективності запропонованої психолого-педагогічної підготовки. Ефективність психолого-педагогічної підготовки студентів факультетів машинобудівного профілю визначалася рівнем її відповідності обраним критеріям. Результати педагогічного експерименту засвідчили, що всі показники психолого-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-машинобудівників в експериментальних потоках вищі, ніж у контрольному.
4. Теоретично та методологічно обґрунтовано положення щодо психолого-педагогічної підготовки студентів машинобудівного профілю були покладені в основу: експериментального варіанту програми базового курсу «Основи педагогіки і психології», навчальних програм спецкурсів «Психолого-педагогічні основи управлінської діяльності інженера» та «Управління розвитком соціально-економічних систем», зміст і структура яких формувалися з урахуванням галузевих особливостей машинобудівного виробництва. Впровадження особистісно й діяльнісно орієнтованого підходу до визначення змісту й структури навчального матеріалу з психолого-педагогічних дисциплін сприяло підвищенню їх засвоєння, що засвідчують результати формуючого експерименту.
Виконане дослідження дозволило розробити рекомендації для викладачів дисциплін психолого-педагогічного циклу вищих технічних навчальних закладів щодо підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів.
Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретичних і методологічних основ підвищення ефективності психолого-педагогічної підготовки студентів усіх спеціальностей у технічних ВНЗ в умовах гуманізації та гуманітаризації освіти.
Перспективними напрямами подальших досліджень у цій важливій і актуальній проблемі є їх розповсюдження на підготовку інженерів для інших галузей промисловості, а також на систему перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських та інженерних кадрів промислових підприємств.