Фомочкіна Ірина Іванівна. Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція

Краткое описание

Фомочкіна Ірина Іванівна. Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресу та їх корекція : дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2007. — 161арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 127-161.

Фомочкіна І.І. Метаболічні механізми розвитку іммобілізаційного стресута їх корекція. Рукопис.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2007. Дисертацію присвячено проблемі встановлення ролі протеолітичних і вільнорадикальних механізмів у розвитку ІС, а також його комбінації із турнікетним шоком та експериментального обґрунтування патогенетичних підходів до їх корекції. Дослідження базуються на аналізі результатів 150 експериментів, що виконані на білих щурах і кролях. Встановлено, що при ІС у тварин спостерігається активація систем протеолізу і ВРО ліпідів, що сприяє виникненню порушень церебральної гемодинаміки, розвитку компенсованого метаболічного ацидозу, ультраструктурних пошкоджень органів. Комбіноване використання контрикалу і корвітину приводить до зниження активності протеїназ і продуктів ВРО ліпідів.Ключові слова:іммобілізаційний стрес, протеїназ-інгібіторна система, вільнорадикальне окислення ліпідів.

У дисертаційній роботі подано обґрунтування і вирішення наукової задачі - встановлення ролі протеолітичних і вільнорадикальних механізмів у розвитку ІС, а також експериментальне обґрунтування патогенетичних підходів до його медикаментозної корекції за допомогою поєднаного застосування інгібіторів протеїназ і антиоксидантів. Наукова задача вирішена шляхом використання біохімічних, електрофізіологічних і морфологічних методів дослідження. Одержані дані доповнюють і уточнюють існуючі дані і розкривають нові ланки патогенезу ІС, а також дозволяють обґрунтувати нові підходи до корекції цього стану.

Розвиток ІС супроводжується активацією системи протеолізу і ВРО ліпідів, зростанням ТПА на 28,1% (р<0,01) і збільшенням ТБК-активних продуктів більш ніж в 2 рази (р<0,01) у порівнянні з контролем. Вказані зміни максимально виражені при хронічному і комбінованому впливові пошкоджуючого агента.
Вимушена іммобілізація приводить до зниження антипротеїназного і антиокислювального потенціалу організму, що проявляється зменшенням показників АТА на 15,1% (р<0,01), КСІ на 42,2% (р<0,01), зниженням активності антиоксидантних ферментів (СОД, КПА і ППА на 38%, 19,2% і 13,8%, р<0,01, відповідно) і ЦП на 27,3% (р<0,01) у порівнянні з контролем.
При поєднанні ІС і турнікетного шоку спостерігається більш значне зростання активності протеолітичних ферментів (ТПА - на 80,9%, р<0,01, ЕПА - на 49,8%, р<0,01), зниження інгібіторного потенціалу (КСІ - на 66,3%, р<0,01, АТА - на 74,8%, р<0,01), збільшення інтенсивності ВРО ліпідів, порівняно з ізольованим впливом цих екстремальних чинників.
На тлі зниження антипротеїназного і антиоксидантного потенціалу ІС характеризується зниженням показників гемодинаміки (падінням МК на 14,3%, р<0,01), рО2в тканинах головного мозку на 26,3% (р<0,01), розвитком компенсованого метаболічного ацидозу, зрушенням реакції в кислу сторону, за рахунок збільшення дефіциту буферних підстав і зменшення істинного і стандартного бікарбонатів.
При хронічному ІС на тлі порушень кровообігу спостерігаються ультраструктурні пошкодження міокарду, що проявляються розвитком набряку, деструкцією мітохондрій з дизорієнтацією крист; легенів, що супроводжуються структурно-функціональними змінами альвеолярних макрофагів, дегрануляцією тканинних базофілів, пошкодженням компонентів аерогематичного бар’єру; шлунку, з наявністю дрібнокрапкових крововиливів, з ознаками інтрацелюлярного набряку.
Комбіноване використання інгібітору протеїназ контрикалу і антиоксиданту корвітину приводить до зниження активності протеїназ (ТПА - на 20,1%, р<0,01) і продуктів ВРО ліпідів сироватки крові (ТБК-АП - на 40,3%, р<0,01), на тлі підвищення рівня їх інгібіторів (АТА - на 17,1%, р<0,01, КСІ - на 25,6%, р<0,05), що сприяє покращенню гемодинамічних показників і має виражену антигіпоксичну і антиацидотичну дію, а також знижує інтенсивність мікроциркуляторних і деструктивних змін в органах.