ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГРИШКО ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 37.032:37.134:37-057.875

ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Євтух Микола Борисович,
доктор педагогічних наук, професор

Запоріжжя – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10
1.1. Постановка проблема цінності самореалізації у міждисциплінарному просторі . . . . . . . . . . . .
10
1.2. Аналіз дефініцій “майбутній педагог”, “фахова підготовка”, “цінність самореалізації”. . . . . . . . .
32
1.3. Сутність, змістовні характеристики, критерії “цінності самореалізації”. . . . . . . . . . . . . . . . . . .
51
1.4. Аналіз перспективних концептів професійної підготовки, спрямованих на створення умов для самореалізації майбутніх педагогів. . . . . . . . . . . . . . .

76
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ. .

104
2.1. Обгрунтування організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації майбутніх педагогів .
104
2.2. Етапи, модель та зміст формування цінності самореалізації майбутніх педагогів. . . . . . . . . .
117
2.3. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з формування цінності самореалізації майбутніх педагогів .
159
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 193
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . 235

ВСТУП
На початку 2009 р. світ опинився на складному етапі розвитку, що позначений пошуком оптимального суспільно-економічного формату співіснування в глобальному просторі. Не винятком є й освітнє середовище, в якому конкурують, виборюючи своє право на домінування, національні концепції підготовки молоді до життя в мінливому й непередбачуваному світоустрої.
Українська Доктрина розвитку освіти спирається на гуманістично спрямовану ідеологію, декларуючи особистість як вищу цінність буття, а створення умов для її самореалізації – як важливу місію держави. Тому особливої гостроти й національного значення набуває проблема органічного поєднання професійної підготовки майбутніх українських педагогів з їх професійною самореалізацією в процесі навчання у вищих педагогічних закладах, яка з різних причин ще не стала особистісною цінністю педагога. Цінність професійної та особистісної самореалізації українців у цілому й українських педагогів зокрема залишається декларацією на рівні теорії, жорстко стикаючись з реаліями практичної життєдіяльності освітніх систем.
Головні причини такого стану, на наш погляд, знаходяться в рамках існуючих у практиці і теорії професійної педагогіки суперечностей:
• між командно-адміністративною традицією управління педагогічними процесами у вищій школі та зростанням соціальної потреби в педагогах з високим рівнем ініціативності, ентузіазму та нонконформістською життєвою позицією;
• між визнанням особистісної та професійної самореалізації майбутніх педагогів одним із завдань професійної освіти та відсутністю усталеної традиції цілеспрямованого розвитку в них критичного мислення, креативності й толерантності в ставленні до важко передбачуваного характеру професійної діяльності;
• між необхідністю реформації традиційної лекційно-практичної форми професійної підготовки педагогів та надто обережним упровадженням інтерактивних і контекстних методів навчання, спрямованих на їх самореалізацію та фахову ідентифікацію.
Методологічний, теоретичний, нормативний фундамент для вирішення окреслених суперечностей з урахуванням задекларованих у Конституції гуманістичних пріоритетів поступово утворюється за рахунок самовідданої праці науковців різних напрямів. Сучасні українські філософи В. Андрущенко, І. Зязюн, К. Корсак, В. Кремень, В. Кудін, В. Лутай, Г. Нестеренко, М. Мегрелішвілі, Н. Юхименко та інші представили цінні узагальнення щодо сутності самореалізації людини в особистісному та професійному просторі, окресливши на загальнофілософському рівні методологічні підходи до вирішення поставленої проблеми. Головним результатом цієї роботи стали висновки про те, що потреба у формуванні цінності самореалізації в освітян є виявом фундаментальної властивості, що детермінує більш якісну організацію та упорядкування цивілізації.
У роботах Д. Дубравської, Д. Леонтьєва, П. Лушина, Н.Максимчука, І. Манохи, Л. Мови, В. Семиченко та інших науковців на психологічному рівні деталізовано феномен самореалізації людини як потреби, як діяльності, як об’єктивного й суб’єктивного результату цієї діяльності.
Усвідомлюючи виняткове значення вузівської освіти для подальшої особистісної та професійної самореалізації, фахівці з її теорії і методики: О. Абдулліна, В. Бондар, М. Вашуленко, А. Вербицький, В. Гриньова, Н. Гузій, О. Гура, О. Дубасенюк, І. Зязюн, В. Ковальчук, М. Кулюткін, В. Лозова, Н. Лосєва, В. Мазін, А. Мудрик, С. Сисоєва, В. Сластьонін, А. Сущенко, Т. Сущенко, Г. Терещук, Р. Хмелюк, О. Цокур, В. Шахова, Н. Шемигон, М. Чобіток – кожен у рамках прийнятої освітньої парадигми та відповідно виділеного концепту (контекстне, проблемне, інтерактивне, рефлексивне тощо навчання) пропонують різновекторні шляхи її вдосконалення.
Здійснена науковцями робота не вичерпала всіх аспектів вирішення проблеми особистісної та професійної самореалізації майбутніх педагогів. Про необхідність її подальшого дослідження свідчать такі аргументи:
• потреба навчальних закладів у фахівцях, здатних виробляти самостійну стратегію педагогічної діяльності в мінливих важко передбачуваних умовах;
• орієнтація системи професійної освіти на європейські стандарти підготовки педагогів, коли відсутність у них сформованої цінності професійної самореалізації практично нівелює можливість отримання диплома.
Отже, наведені аргументи породжують необхідність подолання певної фрагментарності знань про цінність самореалізації та її формування в рамках професійної підготовки, що й зумовило вибір теми дисертації: “Формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер держреєстрації № 0105U002557), в якій автор брав безпосередню участь.
Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Класичного приватного університету (протокол № 8 від 29 березня 2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 27 червня 2006 р.).
Мета дослідження – виявлення, обґрунтування та апробація сукупності організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації педагогів на етапі фахової підготовки.
Завдання дослідження:
1) на основі аналізу наукових джерел уточнити зміст дефініцій “фахова підготовка”, “майбутній педагог”, “цінність самореалізації”;
2) обґрунтувати критерії й показники цінності самореалізації педагогів, визначити рівні її сформованості та методики оцінювання;
3) визначити існуючі теоретичні та емпіричні резерви вдосконалення фахової підготовки майбутніх педагогів та обґрунтувати сукупність організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації;
4) перевірити ефективність організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації в навчальній та практичній підготовці майбутніх педагогів.
Об’єкт дослідження – фахова підготовка майбутніх педагогів.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки.
В основу дослідження покладено таку гіпотезу: ефективність формування цінності самореалізації майбутнього педагога залежить від реалізації в процесі фахової підготовки сукупності організаційно-педагогічних умов:
• насичення педагогічного процесу методами та засобами, що стимулюють вияв студентами критичності мислення, креативності, ціннісного самовизначення;
• забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами в реальному та опосередкованому навчальними засобами вигляді;
• фіксація цінності самореалізації як необхідної компоненти в навчально-методичній документації;
• організація і стимулювання колективного дискусійного простору з проблем особистісного та професійного самопізнання, саморозуміння та самовизначення.
Відповідно до визначених завдань і гіпотези було використано такі методи дослідження:
• теоретичні: ретроспективний аналіз, інтерпретація й узагальнення наукової, нормативно-правової, енциклопедично-словникової та методичної літератури – для порівняння існуючих уявлень про головні понятійні конструкти роботи; аналіз та узагальнення існуючих моделей фахової підготовки майбутніх педагогів – для обґрунтованої експлікації сукупності організаційно-педагогічних умов;
• емпіричні: експертна оцінка, тестування, бесіда, включене та відсторонене спостереження з метою визначення рівнів сформованості цінності самореалізації; педагогічний експеримент – для виявлення результативності визначених організаційно-педагогічних умов;
• статистичні: кількісний і якісний аналіз даних для обробки результатів дослідно-експериментальної роботи.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
• уперше експліковано сукупність організаційно-педагогічних умов формування цінності самореалізації майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки, зорієнтованих на забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами, організації колективного дискусійного простору з питань професійного самоздійснення, стимулювання розвитку креативності, критичності мислення, толерантності до непередбачуваного характеру майбутньої професії;
• уточнено професійно-педагогічний зміст феномену цінності самореалізації як відображеної у свідомості, почуттях та волі особистісної позиції людини щодо найбільш повного втілення своєї природи й сутнісних сил у педагогічній діяльності;
• удосконалено зміст, методи та засоби фахової підготовки майбутніх педагогів, спрямованої на формування цінності самореалізації;
• набули подальшого розвитку теоретичні та методичні аспекти розвитку педагогічної майстерності педагога.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що створено, апробовано й упроваджено в практику фахової підготовки майбутніх педагогів авторські навчально-методичні комплекси з дисципліни “Основи педагогічної майстерності” (навчальна і робоча програма, матеріали лекцій, практичних занять та рекомендації до педагогічної практики).
Результати науково-дослідної та методичної роботи впроваджено у процес професійної підготовки майбутніх педагогів Класичного приватного університету (довідка № 209 від 25 травня 2006 р.), Запорізького національного університету (довідка № 313 від 3 червня 2007 р.), Запорізького педагогічного коледжу (довідка № 191 від 13 червня 2008 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались та обговорювались на конференціях різного масштабу, зокрема: міжнародних: “Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення” (Запоріжжя, 2006); “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008); “Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (Суми, 2009); “Актуальные вопросы высшего профессионального образования” (Донецьк, 2009); “Наука і вища освіта” (Запоріжжя, 2009); “Вища школа: удосконалення якості підготовки фахівців” (Черкаси, 2009); всеукраїнських: “Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи” (Запоріжжя, 2008).
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету, кафедри акторської майстерності Запорізького національного університету, предметно-циклових комісій Запорізького педагогічного коледжу.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 16 наукових працях, з яких: 9 одноосібних статей у фахових наукових виданнях з педагогіки, 7 тез і матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (213 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 255 сторінок, з них основного тексту – 177 сторінок. Робота містить 10 таблиць, 1 рисунок на 15 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичну експлікацію та експериментальне дослідження організаційно-педагогічних умов, що детермінують формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки. Одержані результати стали вихідними положеннями для таких висновків:
1. Багаторічні спостереження за розвитком педагогічної освіти в Україні дозволяють констатувати рух до більш вільного вибору й реалізації вчителями, викладачами вищої школи, вихователями своїх можливостей у професійній діяльності. Педагог постає суб’єктом значно більшої свободи самоздійснення, що дозволяє втілити обрані ним можливості буття. З цієї причини проблема формування цінності самореалізації в майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки набуває особливої актуальності.
2. Розгляд основних дефініцій дослідження не виявив значних суперечностей у поглядах, викладених у найбільш авторитетних словникових, енциклопедичних та суто наукових виданнях. “Фахова підготовка” дефінійована як частина організованого педагогічного процесу з надбання контекстних щодо професії знань, умінь та ціннісних установок, яка реалізується в рамках відповідного циклу галузевого стандарту, “майбутній педагог” – особа, що перебуває у фазі активної професійної підготовки у вищому навчальному закладі до педагогічної діяльності на професійній основі.
Аналіз феномену “цінність самореалізації” дозволив вивчити його формальну й змістовну природу та дефініювати як відображену у свідомості, почуттях та волі особистісну позицію людини щодо найбільш повного втілення своєї природи і сутнісних сил у педагогічній діяльності.
3. У ході проведеного аналізу експліковано критерії, показники та рівні сформованості цінності самореалізації, встановлено можливість їх операціоналізації через вивчення діяльнісної, почуттєвої та когнітивної сфери майбутніх педагогів. Обґрунтовано три головних критерії цінності самореалізації:
• у когнітивній сфері – ціннісна установка на самопізнання, саморозуміння та самовизначення як етапи процесу самореалізації;
• у сфері діяльності – ціннісна установка на інтерактивну взаємодію в навчально-професійній та квазіпрофесійній діяльності;
• у почуттєвій сфері – ціннісна установка на конгруентне самовираження, емпатію та толерантне прийняття іншої людини.
4. Аналіз існуючих теоретичних та емпіричних резервів фахової підготовки дозволив обґрунтувати головні обставини, які через насичення педагогічного процесу методами та засобами, що стимулюють вияв студентами критичності мислення, креативності, ціннісного самовизначення; забезпечення тривалого фізичного, інтелектуального й емоційного контакту студентів з педагогами-майстрами у реальному та опосередкованому навчальними засобами вигляді; фіксацію цінності самореалізації як необхідної компоненти в навчально-методичній документації; організацію і стимулювання колективного дискусійного простору з проблем особистісного та професійного самопізнання, саморозуміння й самовизначення, постають необхідними та достатніми організаційно-педагогічними умовами, що забезпечують формування цінності самореалізації майбутніх педагогів.
Аналіз циклу професійної та практичної підготовки майбутніх педагогів різних спеціальностей, змістовних характеристик і цільових орієнтирів дисципліни “Основи педагогічної майстерності”, подальшої педагогічної практики доводять відповідність їх природи експлікованим організаційно-педагогічним умовам та конструктивність використання для сфокусованого формування цінності особистісної й професійної самореалізації.
5. У педагогічному експерименті доведено ефективність використання поетапної моделі формування цінності самореалізації, яка включає:
• рекламно-мотивувальний етап, методи й засоби в якому спрямовані на презентацію перспектив найбільш повного втілення власної природи й сутнісних сил студентів у педагогічній професії, доведення до свідомості студентів педагогічних спеціальностей суті та змісту формувальної роботи;
• діагностично-залучальний етап, методи й засоби в якому спрямовано на здійснення оцінки рівня сформованості цінності самореалізації у студентів педагогічних спеціальностей та одночасно стимулюють процеси професійного самопізнання, саморозуміння й самовизначення;
• активно-контактний етап, методи й засоби якого мають забезпечити тривалий та глибокий контакт студентів педагогічних спеціальностей з професійною позицією, поведінкою та мисленням педагогів-майстрів у реальному або ідеальному вигляді;
• прагматично-дослідний етап, методи й засоби в якому дають можливість зафіксувати через квазіпрофесійну діяльність неефективні та ефективні стереотипи в поведінці, інтелектуальній та емоційній сфері майбутніх педагогів, озброїти їх мінімальною педагогічною технікою (психофізичний апарат, вокальні характеристики мовлення, жести, постава, переміщення, рухи очей, експресія обличчя тощо), зафіксувати їх професійну приналежність;
• катарсисно-кульмінаційний етап, методи й засоби в якому спрямовано на досягнення студентами “пікових переживань” у реальному педагогічному процесі на робочих місцях та фіксацію переходу ціннісних установок у відповідні акти педагогічної діяльності;
• консультативно-моделювальний етап, методи й засоби в якому спрямовані на консультативну підтримку в подальшому професійному розвитку та розробці індивідуальної траєкторії професійної самореалізації.
Доведено ефективність використання авторських та запозичених методичних розробок з моделювання квазіпрофесійних ситуацій, проведення зустрічей і круглих столів з педагогами-майстрами, інтерактивних ділових ігор, тренінгу педагогічної техніки, рефлексивного аналізу педагогічної діяльності під час педагогічної практики, методичні прийоми з “катарсизації” занять.
За підсумками статистичної обробки результатів формувального експерименту встановлено достовірно вищі показники сформованості цінності самореалізації в експериментальних групах (р