ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Орлов Валентин Валентинович

УДК 351: 316. 346.32 - 053.6 ( 477)

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
д. держ.упр., доцент
Іваницька Ольга Михайлівна

Запоріжжя 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ

10

1.1. Поняття державної молодіжної політики

10

1.2. Соціальна безпека держави через формування державної молодіжної політики України

32

Висновки до розділу 1

63

РОЗДІЛ 2. СТАН ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

67

2.1. Аналіз проблем розвитку молодіжного руху в Україні

67

2.2. Правове забезпечення молодіжного кредитування як механізм здійснення державної молодіжної політики в Україні

85

Висновки до розділу 2

101

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

105

3.1. Стратегія державної молодіжної політики в Україні

105

3.2. Напрями вдосконалення державної молодіжної політики України

132

3.3. Визначення критеріїв ефективності державної молодіжної політики

145

Висновки до розділу 3

157

ВИСНОВКИ

163

ДОДАТКИ

169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

200

ВСТУП

Актуальність теми. На кожному етапі історичного розвитку держави перед молодим поколінням ставляться нові завдання інтеграції до соціальної структури суспільства, вироблення життєвої траєкторії застосування набутих вмінь і знань. Водночас держава має гарантувати молоді соціальну безпеку, що здійснюється через механізми державної молодіжної політики.
Останніми роками в Україні відчувається дефіцит мережі установ соціального обслуговування молоді, молодіжних центрів зайнятості. Спостерігаються тенденції невизначеності молоді щодо власного соціального статусу, практичної відсутності державної підтримки різноманітних заходів, які мають бути скеровані на духовне, культурне виховання молоді, розмиття ціннісних орієнтирів і соціальних стандартів, зниження рівня освіти молоді, жебракування підлітків, їх соціально небезпечна зайнятість у дозвіллі, невирішеність житлових проблем молоді, нерозуміння ними реалій життя.
Проблема здійснення державної молодіжної політики полягає в обмеженості підходів до її реалізації як необхідної складової соціальної безпеки. Враховуючи комплексний характер проблематики, зазначимо, що відсутність системного підходу приводить до негативних наслідків на конкретних напрямах її здійснення. Неузгодженість і недоопрацювання прийнятих останнім часом окремих рішень, що стосуються молоді, лише посилюють негативні тенденції в її середовищі.
У теоретичному плані бракує системного викладення проблем реалізації державної політики відносно молоді, виникає необхідність визначення нових критеріїв ефективності державної молодіжної політики, адекватних новим вимогам часу. Лише системні заходи і механізми державної молодіжної політики здатні забезпечити правові і економічні гарантії достойного життя молоді, дотримання найважливіших соціальних прав кожної молодої людини.
У зв’язку з цим, реалізація державної молодіжної політики має спрямовуватися на подолання соціальних потрясінь у суспільстві, бідності підростаючого покоління, підвищення молодіжної зайнятості, створення реальних механізмів виховання молодого конкурентоздатного покоління в майбутньому, яке було б здатне обіймати управлінські посади в державі, приймати ефективні рішення, спрямовані на соціально-економічний розвиток країни.
Теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних учених у сфері державного управління: В. Авер’янова, В. Бакуменка, С. Білої, А. Дєгтяря, О. Долгальової, О. Іваницької, В. Князєва, О. Крюкова, М. Латиніна, В. Лугового, А. Мерзляк, О. Мордвінова, Н. Нижник, В.Огаренка, В. Скуратівського, О. Черниш, В.Шамрая.
Серед дослідників другої половини ХХ ст. молодіжної проблематики, зокрема тих, які досліджували політику держави стосовно молоді періоду СРСР, помітно виділяються зарубіжні науковці, а саме: С.Алещонок, М.Антонов, І.Ільїнський, А.Козлов, В.Криворученко, В. Лісовський, В.Луков, М.Мошняга, Д.Полієва, С.Путинський, В.Чупров тощо.
В Україні дослідженню проблем молодіжної політики в умовах ринку значну увагу приділяли такі дослідники як В.Барабаш, В. Бульба, А.Матвієнко, М. Перепелиця, В. Цибух, А.Шаповал тощо. Окремим аспектам державної молодіжної політики приділяли увагу зарубіжні вчені: П.Кваккестейн, К.Лазос, П.Лаурітцен, Ф. Мюллер, М.Харрісон, К.Хартман-Фріч, А.Цокаліс тощо.
З'явилися змістовні праці, присвячені ринку праці молоді Д. Богині, І. Бондаря, В. Васильченка, Г. Волинського, О. Грішнової, М. Долішнього, В. Коваленка, А. Колота, Л. Кривенко, Е. Лібанової, І. Петрової, В. Савченка, Л. Шевченко.
Незважаючи на велике різноманіття порушених питань і глибину їх дослідження, у сучасній науці окремі їх аспекти формування державної молодіжної політики залишились невирішеними. Так, потребує подальших обґрунтувань доцільність розробки Стратегії державної молодіжної політики, вибору критеріїв визначення ефективності реалізації державних цільових молодіжних програм в рамках державної молодіжної політики, поглиблення розробки законодавчого забезпечення реалізації державної молодіжної політики в Україні.
Актуальність проблеми, її теоретичне та практичне значення, а також недостатнє відображення в науковій літературі, зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) Класичного приватного університету.
У рамках виконаної теми особисто здобувачем було запропоновано ключові положення Стратегії державної молодіжної політики; вдосконалено підхід до визначення ефективності реалізації державних цільових молодіжних програм виділенням критеріїв: задоволення інформаційних потреб молоді; задоволення наукових потреб; ефективного використання сучасних інформаційних технологій; відповідності молодіжних потреб регіональним особливостям соціально-економічного розвитку.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування практичних рекомендацій щодо розвитку державної молодіжної політики в Україні. Для її досягнення було поставлено такі завдання:
- дослідити теоретичні основи формування державної молодіжної політики;
- проаналізувати сучасний стан здійснення державної молодіжної політики України;
- розробити рекомендації щодо розвитку чинного законодавства у сфері державної молодіжної політики України
- запропонувати ключові положення Стратегії державної молодіжної політики;
- обґрунтувати необхідність реалізації молодіжних проектів в Україні як механізму державної молодіжної політики;
- розробити критерії визначення ефективності реалізації державних цільових молодіжних програм.
Об’єктом дослідження є процес здійснення державної молодіжної політики в умовах становлення соціально-ринкових засад розвитку суспільства.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування механізмів державної молодіжної політики в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державної молодіжної політики та їх запровадження у практику діяльності органів державної влади дадуть змогу забезпечити молодь необхідними можливостями самореалізації, посилити суспільний контроль за розвитком молоді, покращити її виховання, підвищити ступінь соціальної відповідальності перед суспільством в майбутньому.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові методи: проблемно-цільовий та структурно-функціональний аналіз основних теорій і практики управління для виділення й обґрунтування механізмів державної молодіжної політики; історико-логічне вивчення наукових праць провідних учених у сфері державного управління, загальної теорії управління; конкретно-історичний аналіз для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку державної молодіжної політики; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі роботи з молоддю. Інформаційною базою дослідження є закони України; укази Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, статистичні дані, інформаційні матеріали зарубіжних країн тощо.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- обґрунтовано необхідність розробки й запропоновано ключові положення Стратегії державної молодіжної політики, мета якої полягає у задоволенні державою інтересів молоді, її залучення до суспільного життя і соціальної практики;
- запропоновано та обґрунтовано кроки до реалізації молодіжного проекту «Доброволець України», метою якого є мотивація молодих людей до надання допомоги уразливим верствам населення, прояву дієвої ініціативи у вирішенні проблем людей, які потребують допомоги, підтримка ефективної соціальної діяльності молодіжних громадських організацій і молодіжних об'єднань, розвиток добровільної праці молоді в сферах масового молодіжного спорту, туризму і дозвілля;
удосконалено:
- підхід до визначення ефективності реалізації державних цільових молодіжних програм виділенням критеріїв: задоволення інформаційних потреб молоді; задоволення наукових потреб; ефективності використання сучасних інформаційних технологій; відповідності молодіжних потреб регіональним особливостям соціально-економічного розвитку;
набуло подальшого розвитку:
- визначення поняття державної молодіжної політики як діяльності органів влади, спрямованої на розробку доктрини та концептуальних напрямів молодіжної політики, а також на практичне забезпечення реалізації цілісної системи соціально-економічних, організаційних заходів з метою гарантування соціально-правової захищеності молодого покоління, реалізації його прав на соціальний розвиток, творчу ініціативу відповідно до корінних інтересів, схильностей, фізичних можливостей і з урахуванням динамічних інтересів прогресу суспільства;
- розробка рекомендацій щодо розвитку чинного законодавства шляхом обґрунтування та прийняття законопроекту «Про покращення житлових умов молоді», метою якого є визначення правових, економічних, соціальних та організаційних засад державного фінансування та цільового довгострокового кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян України, які постійно проживають на території України, а також правових основ діяльності Державного фонду молодіжного житлового кредитування, до повноважень якого пропонується віднести питання акумулювання коштів державного та місцевих бюджетів, коштів, що надходять від юридичних і фізичних осіб, коштів забудовників, громадських організацій, кредитних спілок і банків, позабюджетних коштів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування заходів і механізмів державного управління у запропонованих напрямках розвитку молодіжної політики забезпечує створення передумов для ефективного розвитку та соціальної адаптації молоді в сучасних умовах розвитку суспільства.
Результати досліджень використані в діяльності органів управління освіти Запорізької обласної державної адміністрації (довідка №101/923від 25.06.2008р.), Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 11/123 від 09.07.2008 р.).
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Управління соціальною та екологічною безпекою діяльності”, Регулювання ринку праці та соціально-трудових відносин”, Соціальний захист населення”, Соціальна і гуманітарна політика”, Соціально-демографічна політика” (довідка №71-02від 07.09.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Наука і вища освіта” (м.Запоріжжя, 2008р.), Nowoczesnych naukowych osiągnięć - 2008” (м.Перемишль, 2008р.), Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2008р.), Формирование инновационной системы экономики и образования в условиях глобализации” (г.Воронеж, 2008р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10наукових праць загальним обсягом 4,10д. а., з них 6 у фахових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 168сторінках, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 220сторінок. Робота містить 5рисунків, 1таблицю, 2 додатки, список використаних джерел, який включає 172 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання формування державної молодіжної політики і визначення напрямів і механізмів її розвитку. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Державна молодіжна політика є внутрішньою політикою держави з регулювання відносин молоді і держави. Формування життєздатного підростаючого молодого покоління є стратегічним завданням розвитку держави. Молодь є об'єктом національно-державних інтересів, один з головних чинників забезпечення розвитку держави і суспільства. Молодь несе особливу відповідальність за збереження і розвиток своєї країни, за спадкоємність історичної і культурної спадщини, за відродження своєї вітчизни.
Встановлено, що державна молодіжна політика є діяльністю органів державної влади, спрямованої на розробку доктрини та концептуальних напрямів молодіжної політики, а також на практичне забезпечення реалізації цілісної системи соціально-економічних, організаційних заходів з метою гарантування соціально-правової захищеності молодого покоління, реалізації його прав на соціальний розвиток, творчу ініціативу відповідно до корінних інтересів, схильностей, фізичних можливостей і з урахуванням динамічних інтересів прогресу суспільства.
2. Державна молодіжна політика виражає у відношенні до молодого покоління стратегічну лінію держави на забезпечення соціально-економічного, політичного і культурного розвитку України, на формування у молодих громадян патріотизму і пошани до історії і культури вітчизни, до інших народів, на дотримання прав людини.
Метою державної молодіжної політики має бути забезпечення справжньої рівності прав, обов’язків і соціальної перспективи молоді поряд з іншими соціальними групами, але не за їх рахунок; соціальний захист молоді, вирішення різноманітних соціально-політичних, економічних проблем молоді, а також створення для юнаків та дівчат необхідних стартових можливостей для влаштування власного життя, адаптації у ньому, для саморозвитку і самореалізації; підтримка і стимулювання основних суспільно корисних ініціатив самої молоді, її організацій і рухів, що намагаються внести конкретний вклад у вирішення як суто молодіжних, так і загальносуспільних проблем.
Реалізація державної молодіжної політики спрямована на створення правових, економічних і організаційних умов і гарантій для самореалізації особи молодої людини, на розвиток і підтримку молодіжних і дитячих суспільних об'єднань, рухів і ініціатив.
3. За останні 10 років у сфері державної молодіжної політики загострилося чимало проблем, серед яких можна виділити наступні: низький рівень життя, безробіття і значна еко­номічна та соціальна залежність від батьків; шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень роз­лучень, сімейних конфліктів); низька народжуваність — вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворен­ня поколінь; матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов; поганий стан здоров'я і зростання рівня соціаль­них відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція); втрата ідеалів, соціальної перспективи, життє­вого оптимізму.
Вирішення цих проблем потребує розробки і вті­лення у соціальну практику державної молодіжної по­літики, яка повинна бути зорієнтована на створення нової системи професійної підготовки молоді з ураху­ванням тенденцій сучасного соціально-економічного буття, потреб ринку праці, подолання відчуження мо­лоді від політичних і суспільних процесів.
4. До особливо тривожних тенденцій у молодіжному середовищі належить відставання рівня освіти від рівня, досягнутого найбільш розвиненими країнами; прискорення падіння престижу загального і професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність із низьким рівнем освіти і не маючої бажання продовжувати навчання; орієнтація багатьох ланок освіти на "потокове" відтворення робітників, службовців і спеціалістів без урахування вимог споживачів; непідготовленість кадрів вищої, професійної і середньої школи до роботи в нових умовах; що посилює відставання матеріально-технічної бази всіх рівнів від нормативних вимог; зниження інтелектуального рівня аспірантського корпуса - майбутнього української науки, відтік обдарованої молоді із багатьох ВНЗ з країни.
Існуючі економічні і соціальні програми практично не враховують специфічну соціальну позицію молодого покоління в процесі суспільного розвитку. У зв'язку з цим, необхідно підсилити увагу до соціальних проблем молоді, визначенню засобів, форм, методів і критеріїв роботи з молодим поколінням. Соціальна незахищенність, нестача уваги суспільства визначає цю соціальну групу як дестабілізуючу суспільну силу, а в це ж час на молоді лежить відповідальність за майбутнє країни.
5. Механізм забезпечення молоді житлом на сь­огоднішній день не є досконалим. Тому необхідно переглянути план діяльності Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву і внести деякі зміни до чинного законодавства.
Одним з дієвих механізмів здійснення державної молодіжної політики має стати прийняття нових законів України, які були б спрямовані на розвиток державної молодіжної політики. Зокрема, запропоновано прийняти новий закон України «Про покращення житлових умов молоді». Доцільність прийняття цього закону пояснюється тим, що державна молодіжна політика, що спрямована на сприяння соціальному становленню та розвитку молоді, реалізується через низку загальнодержавних і регіональних програм, а також законодавство, що передбачає державні соціальні та фінансові гарантії молоді у сфері житлового забезпечення. Прийняття закону дозволить впровадити ефективне системне адміністрування та фінансування заходів державної молодіжної політики. Із прийняттям Закону очікується розширення масштабів молодіжного житлового кредитування разом з удосконаленням системи надання молодим сім’ям доступних кредитів для будівництва та придбання житла, що сприятиме вирішенню ряду важливих соціально-економічних завдань: активізації попиту на житло з боку населення; зростанню обсягів будівництва та економічному зростанню, пов’язаних з будівництвом галузей промислового виробництва, збільшенню податкових надходжень; підвищенню зайнятості населення та його платоспроможності; залученню позабюджетних коштів до фінансування житлового будівництва; залучення до фінансування будівництва житла особистих заощаджень громадян, що зберігаються поза банківською системою, а також грошових коштів, що перебувають на особистих рахунках в фінансово-банківських установах; зміцненню соціальної стабільності в суспільстві, збільшенню народжуваності дітей та поліпшенню демографічної ситуації як в окремих регіонах країни, так і в державі в цілому.
6. З метою ефективного формування державної молодіжної політики обґрунтовано необхідність розробки й запропоновано ключові положення Стратегії державної молодіжної політики. Запропонована Стратегія дозволить створити дієві механізми діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування у напрямку прийняття необхідних нормативно-правових актів, які б дозволили реалізувати права та інтереси молоді відповідно до її потреб в суспільстві.
Крім того, запропонована Стратегія розглядає проектний підхід в якості системоутворюючого напряму розвитку державної молодіжної політики і визначає систему проектів, покликаних сформувати державний компонент молодіжної політики в Україні. Запропоновані молодіжні проекти в рамках реалізації Стратегії є засобом і інструментом безпосереднього залучення молоді у вирішення власних проблем і загальноукраїнських завдань. Вони делегують молодому поколінню право, повноваження і відповідальність у вирішенні пріоритетних задач національного розвитку, відкривають перед молодими людьми всеукраїнські масштаби і перспективи розвитку і досягнень.
7. В рамках реалізації Стратегії державної молодіжної політики запропоновано розробити молодіжний проект «Доброволець України». Реалізація даного проекту надасть можливість розвитку і підтримки молодіжних ініціатив, спрямованих на поліпшення якості життя й організацію добровільної роботи молоді, створення умов для повноцінної реалізації громадянського й особистісного потенціалу молоді, сформувати особистісні цінності соціальної відповідальності в молодих людей, залучити молодь до добровільної роботи в регіонах України й за кордоном у сферах масового молодіжного спорту, туризму й дозвілля, вирішити проблему залучення молоді до соціальної діяльності, підвищити соціальну активність молоді, вирішити проблему дефіциту кадрів у сфері реалізації соціальної політики.
8. За результатами дисертаційного дослідження удосконалено підхід до визначення ефективності реалізації державних цільових молодіжних програм виділенням критеріїв: задоволення інформаційних потреб молоді; задоволення наукових потреб; ефективного використання сучасних інформаційних технологій; відповідності молодіжних потреб регіональним особливостям соціально-економічного розвитку.
Результатом впровадження критеріїв визначення ефективності реалізації державних цільових молодіжних програм очікується зміцнення соціальної захищеності молоді, диференціація інформації по таких напрямах як освіта, профорієнтація і підготовка кадрів, зайнятість, підвищення кваліфікації, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, житлові питання, спорт, відпочинок, міжнародна співпраця; надання юридичних консультацій і психологічної допомоги; впровадження системи збору, обробки і аналізу інформації про стан і умови молодіжного середовища, розробки рішень, рекомендацій до проектів і планів законодавчих і виконавчих органів державної влади, що беруть участь в реалізації державної молодіжної політики.
Запропоновані критерії відображатимуть реальний стан молоді і служитимуть основою інформаційного молодіжного моніторингу в регіонах. Вони доповнюватимуть найважливіші положення керівних матеріалів державної молодіжної політики і розвиватимуть їх на основі практичного досвіду.

9. До напрямів подальшого дослідження формування державної молодіжної політики належать: проведення парламентських слухань з питань вирішення основних молодіжних проблем в Україні та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань стратегії державної молодіжної політики, визначення єдиних загальнодержавних критеріїв оцінки якості реалізації державної молодіжної політики, створення сприятливих умов для самореалізації молодого покоління у всіх сферах суспільного життя, доцільність збільшення обсягів бюджетного фінансування на реалізацію молодіжних проектів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашина О.В. Молодь найважливіший резерв трудових ресурсів // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Сер.: Економічні науки. Кіровоград: Вид-во КДТУ. 2003. Вип. 4. Ч. ІІ. С. 105-110.
2. Актуальні проблеми теорії і практики соціальної роботи на межі тисячоліть: Монографія. К.: УДЦССМ, 2001. 344 с. // Соціальна робота. Книга І.
3. Бабинцев В.П. Реализация государственной молодежной политики в условиях села // Актуальні проблеми державного управління. Харків, 2002. Вип. 2. С. 35-39.
4. Баглей Б. Виконавча влада та молодіжні громадські об’єднання: тенденції розвитку // Зб. наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг.ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид.-во УАДУ, 2000. - Вип.1. С. 3-12.
5. Бакаєв О., Білянчук П. Деякі концептуальні проблеми молодіжної політики в Україні // Розбудова держави. К., 1996. - № 1. С. 13.
6. БакуменкоВ.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: монографія / В.Д.Бакуменко. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328с.
7. Балакірєва О. М. Ґендерний паритет в системі економічних відносин / О. М. Балакірєва, Ю. М. Галустян // Український соціум. 2005. № 56. С. 721.
8. Балакірєва О.М., Дупленко П.Ю., Жогло І.І., Пилипенко О.І., Рущенко І.П. Соціальні умови попередження девіантної поведінки молоді на сучасному етапі : Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Зб.наук.публ. Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконаних програм і проектів у 1997 році. Вип.7. Х.: НВФ Студцентр”, 1998. С.58-65.
9. Болбат Т.В., Головенько В.А., Жуков Ю.М., Заячківський О.Й. Генеза молодіжного руху України // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб.наук.публ. Українського науково-дослідного інституту проблем молоді за підсумками виконаних наукових програм і проектів у 1995 році. Вип.5. К.: А.Л.Д., 1996. 235 с.
10. Буда Т. Й. Вторинна зайнятість молоді // Регіональна економіка. 1998. №3. С.96-97.
11. Буда Т. Проблеми реалізації трудового потенціалу молоді в Україні / Теодозія Буда. [Електронний ресурс]. Режим доступу до публікації : http://intkonf.org/teodoziya-buda-problemi-realizatsiyi-trudovogo-potentsialu-molodi-v-ukrayini.
12. Варивончик Д.В. Девіантна поведінка підлітків та ризик соціальних захворювань // Сучасні методи залучення до здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок та захворювань у дітей та підлітків. К., 2001. С.120-123.
13. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості. К.: КНЕУ, 2003. 252с.
14. Васильченко В.С., Василенко П.М. Ринок праці: теоретичні основи і державна практика: Посіб. для працівників держ. служби зайнятості. К., 2000. 318 с.
15. Візир В. Основні напрями взаємодії органів державної влади та громадських організацій з соціальної реабілітації неповнолітніх, які вступили в конфлікт із законом // Актуальні проблеми державного управління.-Дніпропетровськ, 2002. Вип.1. С.130-140.
16. Волинець Л.С., Іванова І.Б., Пундик Л.Є., П’єша І.В. Соціально-психологічні причини та проблеми сучасного сирітства в Україні // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб. наук.публ. Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконаних наукових програм і проектів у 1997 році. Вип. 7.- Х.: НВФ Студцентр”, 1998. С.54-58.
17. Герасименко Г.В. Гендерні аспекти безробіття в Україні // Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (13-14 трав. 2004р.) Тернопіль: Економічна думка, 2004. С.172-173.
18. Головатий М Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення. — К.: Наук. думка,1993. С. 37-39.
19. Головатий М. Державна молодіжна політика як феномен суспільного розвитку і нова парадигма державотворення у країнах перехідного стану / М. Головатий // Український соціум. 2002. № 1. C. 5462.
20. Головатий М. Ф. Соціологія молоді: Курс лекцій. / М. Ф. Головатий. 2-ге вид. переробл. і допов К. : МАУП, 2006. 304 с.
21. Головенько В. Ставлення молоді до громадського життя // В кн.: Молодь України у дзеркалі соціології” / За заг.ред. О.Балакірєвої , О.Яременка. К.: УІСД, 2001. С.125-133.
22. Головенько В.А. Проблеми розвитку українського молодіжного руху на сучасному етапі // Український соціум: соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики. К.,2002. - № 1. С.71-81.
23. Головенько В.А. Український молодіжний рух у XX столітті (історико-політологічний аналіз основних періодів). К.: А.Л.Д., 1997. С.97.
24. Голубева І.Є. Молодь у відтворенні населення: теоретико-методологічні підходи дослідження // Економіка АПК. 2005. №7. С.140-145.
25. Гонтарук О. Соціальна сфера та розвиток молоді як категорії в державній регіональній політиці // Зб.наук.праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2001.- Вип.2. В 4 ч. Ч.І. С.62-66.
26. Гришаєва І.В., Бурлачук Л.Ф. Фактори ризику: що молодь та підлітки знають про СНІД ? // Практична психологія та соціальна робота. 1998. - № 3. С.39-42.
27. Грішнова О.А. Людський капітал: Формування в системі освіти і професійної підготовки. К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. 254с.
28. Данилов О. Молодь сьогодні: самоствердження над матеріалами соціологічних досліджень // Філософія і соціологічна думка. - 1993. - № 2. С.32-45.
29. Декларація Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні”. [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.unkmo.org.ua/movement/act.shtml .
30. Демічева А.В. Особливості девіантної поведінки молоді в умовах трансформації українського суспільства // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики: Матеріали міжнароджної науково-практичної конференції, Київ, 11-13 жовтня 1995 р. К.: А.Л.Д., 1996. С.161-163.
31. Демченко І.Л. Економічна активність молоді: сучасний стан і тенденції розвитку // Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки: Міжнар. наук.-практ. конф. К.: РВПС України НАН України, Укр. ін-т соц. досліджень. 2000. Т.1.
32. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2002 року. К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003.- 232 с.
33. Державна політика: аналіз та механізми її впровадження в Україні // Кол. авт., за заг.ред.В.А.Ребкала, В.В. Терлички. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 232 с.
34. Державне управління в Україні // За заг.ред. В.Б.Авер’янова. Київ, 1999. 265 с.
35. Державне управління: навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; за ред. А.Ф.Мельник. 2-ге вид., випр. і доп. К.: 3нання, 2004. 221с.
36. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: монографія / кол. авт.; за заг. ред. проф. О.Ю.Оболенського. Хмельницький: Поділля, 1999. 294с.
37. Детская и молодежная политика. Помощь детям и молодежи: Молодежная работа в Федеративной Республике Германии. Bonn: IJAB, 1997. С.2428.
38. Диновський Д. Формування організаційно-правового механізму державної ювенальної політики в контексті адміністративної реформи // Зб.наук.пр. УАДУ при Президентові України / За заг.ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 1999. Вип. 2. В.2 ч.- Ч.ІІ. С.249-256.
39. Дитяча праця в Україні // О.О.Яременко (кер.авт.кол.), О.М.Балакірєва, Л.С.Волинець та інш. К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. 132 с.
40. Діденко Я. Формування ефективної державної політики зайнятості в Україні // Україна: аспекти праці. 2002. №2. С.3-7.
41. Дії неурядових організацій в інтересах дітей, які працюють // Тематична державна доповідь про становище дітей в Україні: Праця дітей в Україні. Український інститут соціальних досліджень, 2001. С.80-82.
42. Діти, жінки та сім’я в Україні: Стат. зб. К.: Державний комітет статистики України, 2004. С.282.
43. Діяльність громадських молодіжних і дитячих об’єднань // Про становище молоді в Україні (за підсумками 1999 р.) : Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України. К.: Український інститут соціальних досліджень, 2000. С.71-82.
44. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: Сучасний стан і перспективи розвитку // Кер.авт.кол. Толстоухова С.В. Київ, 1999. 243 c.
45. Дупленко П.Ю. Молодіжна наркоманія в Україні: стан, проблеми вивчення та профілактика // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики: Матеріали міжнароджної науково-практичної конференції, Київ, 11-13 жовтня 1995 р. К.: А.Л.Д., 1996. С.173-175.
46. Евтух В.Б. Социально-политические ориентации молодежи Украины // Молодежь Украины: состояние, проблемы, пути решения: Сб. науч. тр. УкрНИИ проблем молодежи. К., 1992.
47. Журженко Т. Ю. Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине / Т. Ю. Журженко. Харьков : Фолио, 2001. 240 с.
48. Зайцева З.Г., Гуляр О.О. Профілактика сімейного неблагополуччя: алкоголізм батьків і формування особистості дитини // Соціально-педагогічні та медико-психологічні заходи протидії вживанню наркогенних засобів неповнолітніми і молоддю: Науково-методичний посібник. К.: А.Л.Д., 1995.- 100 с.
49. Закон України Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю». [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2150-15.
50. Закон України Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки” [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1281-15.
51. Закон України Про зайнятість населення” [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=803-12.
52. Закон України Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2998.
53. Закон України „Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді”. [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1659-15.
54. Закон України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків». [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту: http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2866-15.
55. Звєрєва І.Д., Козубовська І.В., Керецман В.Ю., Пічкар О.П. Соціальна робота з дітьми та молоддю (теоретико-методологічні аспекти). - Ч. І. Ужгород, 2000.- 192 с.
56. Звонок О.С. Соціально-психологічний аналіз причин злочинності серед неповнолітньої молоді // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. Матеріали міжнароджної науково-практичної конференції, Київ, 11-13 жовтня 1995 р. К.: А.Л.Д., 1996. С.166-169.
57. Зінченко А.Г. Дитяча безпритульність: історія та сучасність // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб.наукових публікацій Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконаних наукових проектів і програм у 1997 році. Х.: НВФ Студцентр”, 1998. Вип.7. С.68-75.
58. Золотарьов В.Ф. Форми і методи роботи державних органів по роботі з молоддю щодо сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді в Україні // Актуальні проблеми державного управління. Харків, 2001. Вип.3. С.99-106.
59. Зубок Ю.А. Молодёжь между интеграцией и исключением: социально-экономический аспект // Социально-гуманитарные знания. 2000. №2. С.183198.
60. Івченко Н.М. Участь молоді у волонтерській діяльності як соціально-педагогічна проблема (інтерпретаційний аспект) // Соціальна робота в Україні: теорія та практика. К., 2003. --№ 1. С.23-28.
61. Інтеграція молоді в сучасні економічні відносини: Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2000року). К.: Укр. ін-т соціальних досліджень, 2001. 166с.
62. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: монографія / О.Г.Осауленко, О.Ф.Новікова, Н.С.Власенко, І.В.Калачова; НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. К.; Донецьк, 2004. 656с.
63. Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х. Характеристика різних форм девіації дітей та молоді // В кн. „Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи” К., 2002. С. 67-80.
64. Карнух А. Проблеми молодіжної політики в сучасній Україні // Політичний менеджмент. 2005. №4. С .63-69.
65. Клипенштейн Т. Проблема молодежной занятости в современных условиях / Т. Клипенштейн [Електронний ресурс] Режим доступу до публікації: http://www.-ic.dcn-asu.ru.
66. Ковалішина Н.А. Жіночі громадські організації: регіональні аспекти та базові моделі діяльності // Зб.наук.праць Української Академії державного управління при Президентові України / За.заг.ред. В.І.Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип.2.- В 4 ч. Ч І.- С.101-106.
67. Коляка І.В. Молодіжний рух як об’єкт наукового дослідження // Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференціїї, Київ, 11-13 жовтня 1995 р. К.: А.Л.Д., 1996. С. 136-137.
68. Комарова Н.М. Дитяча праця в Україні // В кн.: Соціальна політика в Україні та сучасні стратегії адаптації населення”: Зб.наук.статей. Київ: НВФ Студцентр”/ Ніка-центр, 1998. С.198-203.
69. Комарова Н.М., Білоус Ю.Я., Буда Т.Й. Причини та наслідки дитячої зайнятості в Україні // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання. Зб.наук.публ. Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1997 році. Вип. 7. Х.: НВФ Студцентр”, 1998. С.125-130.
70. Комплексні програми центрів соціальних служб для молоді // За заг.ред. С.В.Толстоухової. К.: УДЦССМ, 2001. 204 с.
71. Конституція України. [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту : http://www.rada.gov.ua/const/const1.htm - 1k.
72. Концепція Державної цільової соціальної програми „Молодь України” на 2009-2015 роки [Електронний ресурс] Режим доступу до нормативного акту : http://www.odessamik.org.ua/img/62/koncepciya skan1.doc.
73. Корнієвський О.А. До проблем визначення правових засад утворення та діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб.наук.публ. Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1997 році. Вип. 7. Х.: НВФ Студцентр”, 1998.
74. Корнієвський О.А. Молодіжні громадські об’єднання та владні структури в добу державотворення // Молодь України: стан, проблеми, шляхи розв’язання: Зб.наук.публ. Українського інституту соціальних досліджень за підсумками виконання наукових програм і проектів у 1997 році. Вип. 7. Х.: НВФ Студцентр”, 1998.
75. Корнієвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об’єднання в сучасній Україні. К., 1997. 110 с.
76. Кравченко В. Оцінка зрушень у регіональній структурі молодіжного сегменту ринку праці України // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Тернопіль: Економічна думка. 2002. Вип. 7. С.120124
77. Кращі практики в молодіжній політиці: Випуск 2 / Автори-укладачі В.Г.Бульба, О.В.Кулініч, В.В.Нестеренко. Харків, 2008. 266 с.
78. Кривачук Л.Ф. Молодіжна політика, як пріоритетний і специфічний напрям діяльності держави // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України (Львівський філіал) // За заг. ред. А.О. Чемериса. Львів: ЛФ УАДУ; Кальварія, 2001. Вип. 5. С. 224-229.
79. Кривачук Л.Ф. Основні принципи діяльності інститутів виконавчої влади у сфері державної молодіжної політики в Україні // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції. К.: Вид. во НАДУ, 2003. Т.2. С. 450-451.
80. Кривачук Л.Ф. Становлення молодіжного руху в Україні та співпраця інститутів державної влади і молодіжних громадських організацій // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А.О. Чемериса. Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2003. Вип. 4. С. 229-236.
81. Кузнецова О. Сучасні тенденції до підготовки та забезпечення роботою фахівців із вищою освітою // Україна: аспекти пра