ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДЗЯКУН Валерій Михайлович

УДК 371:351.851

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Ільяшенко Вікторія Анатоліївна,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ 10
1.1. Необхідність і специфіка державного регулювання освіти 10
1.2. Принципи державного регулювання освіти 25
1.3. Державна стратегія розвитку освіти 41
Висновки до першого розділу 56
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 58
2.1. Сучасний стан державної освітньої політики в Україні 58
2.2. Адміністративні методи формування освітньої політики 77
2.3. Фінансово-економічні методи формування освітньої політики 88
Висновки до другого розділу 100
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ОСВІТУ В УКРАЇНІ 103
3.1. Оцінка результативності освітньої політики в умовах її реформування 103
3.2. Пріоритетні напрями формування освітньої політики 118
3.3. Інститут державно-громадського контролю в системі освіти 130
Висновки до розділу 3 155
ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161

ВСТУП

Актуальність теми. Державна освітня політика України за останнє десятиліття зазнала докорінних змін, зумовлених соціально-економічною трансформацією в Україні. Відсутність довгострокової стратегії призвела до вольового проведення ряду поспішних і суперечливих реформ системи освіти, що торкнулися як її змісту, так і механізмів державного управління. Водночас, накопичений досвід дає змогу виявити загальні тенденції нової державної освітньої політики, головним пріоритетом якої стає формування вільної особистості, адекватної характеру сучасного демократичного суспільства з ринковою економікою.
Сучасна освітня політика розглядається як сукупність доктринальних ідей і стратегічних цілей, що визначають функціонування й розвиток системи освіти в рамках чинного законодавства України. Національний аспект розвитку системи освіти розуміється як компонент змісту освіти та повноважень органів державного управління, що відбиває національну своєрідність культури (рідна мова, література, історія, географія), потреби й інтереси держави. Введення державних стандартів професійно-технічної освіти та вищої освіти, поява інноваційних освітніх установ (ліцеїв, гімназій, коледжів) – як державних, комунальних, так і приватних – свідчить про виникнення гнучкого варіативного освітнього середовища й нового елемента змісту освіти.
Наукові дослідження, присвячені проблемам оптимальності мережі навчальних закладів, залишають без уваги питання узгодження державних освітніх стандартів, принципів функціонування системи освіти і єдиного освітнього простору, гуманізації та інтеграції педагогічних технологій, які використовуються в різних типах освітніх установ, цілісній концепції виховання молоді в нових соціально-економічних умовах.
Оцінюючи в цілому позитивно сучасний процес розвитку освіти, не можна не визначити її суперечливий характер, наявність негативних явищ. По-перше, спостерігається тенденція автономізації навчальних закладів, їх дистанціювання від фундаментальних основ єдності. По-друге, слабка і суперечлива законодавча база в сфері освіти спричинила неузгодженість у методології формування державної освітньої політики в Україні, відсутність системності та комплексності. По-третє, непрозорість вертикалі державного управління освітою в країні не заповнено змістом договорів про взаємодію, розмежування повноважень органів державної влади у сфері освіти.
Питання управління освітою вивчали В. Андрущенко, В. Бакуменко, М. Білинська, В. Бодров, В. Дзоз, Д. Дзвінчук, С. Домбровська, О. Жабенко, О. Зайченко, О. Іваницька, І. Каленюк, В. Князєв, В. Козубняк, В. Кремень, В. Лутай, В. Луговий, Т. Лукіна, В. Майборода, О. Мінаєв, А. Мерзляк, В. Огаренко, Н. Нижник, В. Огнев’юк, Н. Островерхова, Є. Суліма, Н. Протасова, О. Падалка, О. Поважний, Н. Подольчак, Д. Табачник, В. Тертичка, В. Цвєтков, С. Шевченко та ін.
Серед найбільш відомих зарубіжних учених, котрі розробляли проблеми розвитку освіти, можна назвати Ф. Альтбаха, Г. Келлі, К. Павловського, А. Річардса, П. Скотта та ін. Досить ґрунтовно досліджують розвиток сучасної вищої школи російські вчені, а саме: А. Галаган, Б. Гершунський, О. Ліферов, В. Садовнічий та ін. В Україні питання реформування вищої освіти вивчали такі фахівці, як: В. Андрущенко, М. Згуровський, К. Левківський, В. Козаков, К. Корсак, М. Степко та ін.
Таким чином, накопичений останніми роками досвід розвитку вітчизняної системи освіти диктує необхідність і дає основи для глибокої та науково обґрунтованої розробки сучасної державної освітньої політики. Науково-практичне та методичне значення й недостатнє наукове вирішення проблеми освітньої політики, зумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах виконання наукової теми Класичного приватного університету «Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0109U002113). У рамках теми особисто здобувачем обґрунтовано та запропоновано впровадження стратегічного підходу до розробки державної освітньої політики, положення щодо формування складових механізму нормативного прогнозування та програмування системи освіти, які виділено в два блоки: адміністративне та фінансово-економічне регулювання.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування механізмів та розробка практичних рекомендацій щодо формування державної освітньої політики в Україні.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
 уточнити понятійний апарат науки державного управління в питаннях формування освітньої політики;
 проаналізувати сучасний стан та особливості розвитку освіти в Україні;
 науково обґрунтувати та запропонувати стратегічний підхід до розробки державної освітньої політики;
 розвинути науково-практичний підхід до впровадження державного механізму модернізації системи освіти;
 розробити методологічний підхід до прогнозування розвитку системи освіти;
 запропонувати підхід до формування складових механізму нормативного прогнозування та програмування системи освіти.
Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин, що виникають між державою, суспільством, громадськістю щодо формування державної освітньої політики в Україні.
Предмет дослідження – процес формування державної освітньої політики.
Гіпотеза дослідження побудована на припущенні про те, що формування сучасної освітньої політики буде ефективним, якщо: здійснюватиметься формування адекватно характеру соціокультурної трансформації України; будуть забезпечені розробка та прийняття системи законодавчих актів, які зумовлять збереження єдиного освітнього простору; процес розвитку освіти не вичерпуватиметься розподілом повноважень між різними рівнями державного управління освітою, а стосуватиметься змістових аспектів розвитку освіти.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали положення науки державного управління, викладені в працях провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Для досягнення мети й вирішення поставлених завдань використано загальні й спеціальні методи наукового пізнання: історично-логічний метод – при дослідженні ґенези функціонування та розвитку державної освітньої політики; інституціональний аналіз – при дослідженні внутрішніх і зовнішніх механізмів функціонування освіти; при інституціональному проектуванні розвитку освіти; аналіз і синтез – при оцінюванні сучасного стану розвитку освіти та обґрунтуванні висновків; проблемно-цільовий та структурно-функціональний аналіз основних теорій і практики управління системи освіти – для виділення й обґрунтування державної освітньої політики; історико-логічне вивчення наукових праць провідних учених у сфері державного управління, загальної теорії управління та управління освітою; узагальнення – при вивченні й узагальненні нормативно-правової бази, яка регулює відносини держави та суспільства в процесі формування державної освітньої політики; аналітичний і структурно-логічний – при розробці пропозицій щодо впровадження механізму модернізації системи освіти.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні матеріали Державної служби статистики України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, інших органів державного управління, інформаційні бюлетені, статистичні збірники тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
– запропоновано стратегічний підхід до розробки державної освітньої політики, який, на відміну від існуючого, передбачає умови, що відрізняють його методологію від традиційного регулювання системи освіти використанням аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища освітньої сфери (методологія РЕSТ- і SWОТ-аналізу), визначенням пріоритетів, розробкою конкретного механізму реалізації державної стратегії розвитку системи освіти;
удосконалено:
– теоретичний підхід до розробки державного механізму модернізації системи освіти, що полягає в створенні механізму стійкого розвитку системи освіти, забезпечення її відповідності соціальним і економічним потребам розвитку держави, запитам особи, суспільства;
– методологічний підхід до прогнозування розвитку системи освіти, який, на відміну від існуючих, структурований за рівнями освіти в кількості років навчання, та враховує: показники трудомісткості за кожним рівнем освіти; моделювання базових нормативів ресурсного забезпечення сфери освіти; розробку фінансових нормативів;
– теоретичний підхід до визначення складових державного сектора освіти, що включає інфраструктурне забезпечення, реалізацію державної підтримки наукового забезпечення освітніх процесів, розвиток механізму бюджетного фінансування, посилення державної монополії у сфері освіти;
дістало подальшого розвитку:
– обґрунтування необхідності централізованого прийняття управлінських рішень у сфері освіти та її фінансування, що є більш ефективним, ніж децентралізоване;
– визначення поняття державної освітньої політики як системи економічних, соціальних, правових, політичних та організаційних форм і методів державного впливу на суб’єктів освітньої діяльності, які визначають освітнє середовище для реалізації ними цілей і завдань та одночасно відповідають як стратегічним інтересам держави, і безпосереднім інтересам самих цих суб’єктів;
– формування складових механізму нормативного прогнозування та програмування системи освіти, які виділено в два блоки: адміністративне й фінансово-економічне регулювання.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів формування державної освітньої політики забезпечує створення передумов та визначення основних концептуальних положень, що дають змогу оптимізувати процес модернізації освітньої системи й сформулювати основні напрями вдосконалення державної політики в цій сфері.
Результати досліджень використано в діяльності Запорізької обласної державної адміністрації при проведенні аналізу зовнішнього й внутрішнього середовища освітньої системи в Запорізькій області (довідка № 147 від 11.01.2012 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовують у навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: «Соціально-демографічна політика», «Державне управління», «Соціальний захист населення», «Соціальна і гуманітарна політика», «Державне та регіональне управління», «Інноваційні технології в освіті», «Вища освіта і Болонський процес», «Освітні технології», «Університетська освіта», а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 14-07 від 21.05.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто й викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних науково-практичних конференціях, круглих столах, симпозіумах: «Наука і освіта – 2008» (м. Софія, 2008 р.), «Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики» (Луцьк, 2008 р.), «Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития» (Мінськ, 2010 р.), «Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність» (м. Мелітополь, 2010 р.), «Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні» (м. Запоріжжя, 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в семи публікаціях загальним обсягом 3,1 обл.-вид. арк., із них чотири – у наукових фахових виданнях, три – тези доповідей і матеріали конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації викладено на 177 сторінках, список використаних джерел (161 найменування) займає 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання формування державної освітньої політики в Україні. Отримані в процесі дослідження результати, їх узагальнення дають змогу сформулювати висновки та внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Реформи у сфері освіти почалися раніше, ніж ринкові перетворення в Україні, але втілювалися в життя набагато складніше. Цей факт можна пояснити певним консерватизмом сфери освіти, адже технологічні процеси в ній значно триваліші, ніж в інших галузях національної економіки (від 10 до 18 і більше років). Істотна тривалість освітніх технологій не дає змогу системі освіти швидко й радикально змінюватися. Однак більш серйозною причиною сформованої ситуації в модернізації освіти є непослідовність у діях реформаторів, яка, у свою чергу, визначається відсутністю концептуально розробленої загальної державної освітньої політики.
2. Ґрунтуючись на прийнятих принципах регулювання та використовуючи сучасну методологію стратегічного управління (аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища розглянутої сфери, методологія РЕSТ- і SWОТ-аналізу, системне оцінювання її ролі), запропоновано основні елементи державної освітньої стратегії. Вихідні умови сучасного кризового стану освіти є такими, що будь-які програми та концепції її розвитку повинні мати стратегічний характер. Однак наявні програми, доктрини й концепції (як на державному, так і на регіональних рівнях) не відрізняються повною мірою властивостями стратегічних підходів. Стратегічна мета розвитку системи освіти включає такі аспекти: розвиток освіти як умова саморозвитку людини; розвиток освіти як умова розвитку економіки; розвиток освіти як умова розвитку суспільства; розвиток освіти як умова саморозвитку сфери освіти. Механізми реалізації стратегії повинні використовувати інструменти не тільки державного управління освітою, але більшою мірою – державного регулювання освіти.
За наявності основних принципів регулювання й розробленої стратегії розвитку безпосередньо формування державної освітньої політики має починатися з прогнозу освіти й підготовки навчальних програм, які б відповідали сучасним вимогам. Для регулювання освіти необхідний нормативний за характером прогноз, структурований тільки за рівнями освіти. Кількісні параметри прогнозу можуть бути задані за допомогою пропонованої моделі, в якій використовуються дані про чисельність населення та враховується закон Гаусса нормального розподілу.
3. Модернізація системи освіти – це політичне та загальнодержавне, громадське завдання, вона не повинна й не може здійснюватися як відомчий проект. В усіх розвинених країнах освітні реформи були успішними, якщо вони проводилися сильною державною владою спільно із суспільством. Інтереси суспільства й держави у сфері освіти далеко не завжди збігаються з галузевими інтересами самої системи освіти, а тому опрацювання й обговорення напрямів модернізації та розвитку освіти не повинні й не можуть замикатися в рамках освітнього співтовариства. Для успішної модернізації системи освіти потрібне вирішення таких пріоритетних, взаємопов’язаних завдань: забезпечення державних гарантій доступності й рівних можливостей здобуття повноцінної освіти; досягнення нової сучасної якості дошкільної, загальної та професійно-технічної освіти; формування в системі освіти ефективних нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення й використання ресурсів; підвищення соціального статусу та професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної й громадської підтримки; розвиток освіти як відкритої державно-громадської системи на основі розподілу відповідальності між суб’єктами освітньої політики та підвищення ролі всіх учасників освітнього процесу.
4. Визначено, що нормативне прогнозування та система програмування системи освіти стають тим фундаментом, на якому будуються всі інші форми, методи та інструменти впливу держави на сферу освіти, процеси й тенденції, які в ній відбуваються. На основі отриманих структурних нормативів, з урахуванням трудомісткості за кожним рівнем освіти моделюються базові фінансові нормативи та нормативи ресурсної забезпеченості сфери освіти. Принциповим моментом подібної моделі прогнозування є відмова від екстраполяції сформованих тенденцій у майбутнє. Далі на основі подібного прогнозу розробляється система програм, що включає державні програми різного рівня, а також програми, які відображають приватні інноваційні ініціативи.
5. Встановлено, що механізм централізованого державного управління освітою значною мірою не діє, тому що він не відповідає новим реаліям трансформацій ринкової економічної системи в цілому. Ринковий же механізм у сфері освіти не може розвиватися так, як і в інших галузях у зв’язку зі специфічними особливостями цієї сфери. Тому необхідно розглядати економічний механізм функціонування та розвитку освіти як диверсифікований, що являє собою ринковий механізм самоорганізації та механізм державного регулювання.
6. Державна освітня політка являє собою систему економічних, соціальних, правових, політичних та організаційних форм і методів впливу на суб’єкти освітньої діяльності, які визначають освітнє середовище для реалізації ними цілей та завдань, одночасно відповідають як стратегічним інтересам держави, так і безпосереднім інтересам самих цих суб’єктів. При цьому державний вплив має виражатися не тільки з боку пропозиції освітніх послуг у державному секторі освіти, а й з боку попиту на освіту, наприклад, у формі державного замовлення, що гарантує загальний високий рівень розвитку людського потенціалу. Сутність і необхідність державного регулювання сфери освіти реалізується в конкретних елементах цього механізму, таких як: основні принципи державного регулювання; державна стратегія розвитку освіти; прогнозування та програмування сфери освіти; форми й методи адміністративного регулювання; фінансово-економічні методи регулювання; пріоритетні напрями регулювання.
7. Щодо формування складових механізму нормативного прогнозування та програмування системи освіти, які виділено в два блоки: адміністративне й фінансово-економічне регулювання, то до першого блоку віднесено: нормативно-правове регулювання освіти; державний сектор і державну власність в освіті; посилення державної монополії в освіті, виражені у формах ліцензування, атестації та акредитації, включаючи контроль якості освіти; державні інвестиції в розвиток освіти. До другого блоку належать такі форми: бюджетне фінансування освіти; альтернативні форми фінансування освіти; податкове регулювання освіти; регулювання ціноутворення на ринку товарів і послуг освітніх закладів. Очевидно, що арсенал конкретних методів та інструментів державного регулювання освіти досить широкий. Однак більшість з них перебуває на стадії внутрішньо суперечливого становлення, проходять період відбору найбільш стійких та оптимальних алгоритмів і моделей, часто протидіють один одному.
8. Розроблені пропозиції мають сприяти вдосконаленню механізму державного регулювання системи освіти, зокрема в частині нормативного прогнозування та програмування. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення механізмів державного регулювання системи освіти, розвитку державної освітньої політики належать: проведення парламентських слухань з питань розвитку освіти та прийняття Верховною Радою України за результатами проведення цих слухань державної стратегії розвитку освіти, визначення єдиних загальнодержавних критеріїв оцінювання якості освіти, обґрунтування напрямів інноваційного розвитку освіти, створення сприятливих умов для діяльності навчальних закладів недержавної форми власності, підвищення ефективності державного та громадського моніторингу стану розвитку освіти.  

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аблов А.Ф. Влада і політика / А.Ф. Аблов. – Одеса : Маяк, 1998. – 35 с.
2. Андрущенко В.П. Вища освіта в пост-болонському просторі: спроба прогностичного аналізу / В.П. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – № 2.
3. Алферов Ю.С. Мониторинг развития образования в мире // Ю.С. Алферов // Педагогика. – 2002. – № 7. – С. 91.
4. Андрущенко В.П. Наука, освіта і культура України в пост-Болонському просторі / В.П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 4. – С. 11–13.
5. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : курс лекций / Г.В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – С. 23.
6. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом / В.Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1977. – С. 234–236.
7. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В.Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
8. Беззубко Л.В. Розвиток системи освіти у сучасних умовах / Л.В. Беззубко, О.І. Черниш, Л.С. Соколова. – Макіївка, 2005. – 132 с.
9. Боголіб Т.М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2005. – № 2. – С. 106.
10. Білинська М. Аспекти управлінської діяльності щодо створення системи якості вищої медичної освіти в Україні / М. Білинська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Дніпропетр. регіон. ін-ту держ. упр. НАДУ. – Д., 2003. – Вип. 2(12). – С. 79–86.
11. Білинська М. Управління якістю навчання студентів вищої медичної школи на основі математичної моделі / М. Білинська // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 2. – С. 197–202.
12. Рейтингова оцінка вищих медичних навчальних закладів: кваліметричний аналіз // Статистика України. – 2004. – № 1. – С. 27–31.
13. Вдовенко С. Управління освітою в перехідний період. Стан, тенденції. Напрями реформування та критерії оцінки // Білинська М. // Вісник УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 176–180.
14. Вітренко Ю. Економічний механізм системи вищої освіти: напрями удосконалення / Ю. Вітренко // Вища школа. – 2003. – № 1. – С. 37–50.
15. Вікторов В. Основні критерії та показники якості освіти / В. Вікторов // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 54–59.
16. Вознесенский Е.А. Финансовый контроль в СССР / Е.А. Вознесенский. – М. : Юридическая литература, 1973. – 134 с.
17. Воронова Л.К. Фінансове право України : підручник / Л.К. Воронова. – К. : Прецедент : Моя книга, 2006. – 448 с.
18. Григанська С.В. Визначення основних пріоритетних напрямів діяльності держави у сфері освіти та науки / С.В. Григанська // Проблеми державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасного політичного вибору України : збірник тез доповідей міжнародної наукової конференції. 11–12 жовтня 2007 р. – Запоріжжя : ГУ “ЗІГМУ”, 2007. – Т. 3. – С. 31–32.
19. Григанська С.В. Визначення пріоритетних напрямів державного фінансування освіти / С.В. Григанська // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – Т. 1. – С. 41–43.
20. Гуляева Н.М. Вища європейська освіта в Україні / Н.М. Гуляева // Освіта України. – 2005. – № 3 – С. 12.
21. Григанська С.В. Державно-громадський контроль в сфері вищої освіти / С.В. Григанська // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. – 2006. – № 4. – С. 123–129.
22. Григанська С.В. Досвід реформування вищої освіти в країнах Центральної та Східної Європи і його значення для України / С.В. Григанська // Наука і вища освіта : збірник тез доповідей 16-ї міжнародної наукової конференції молодих науковців, м. Запоріжжя,
17–18 квітня 2008 року : у 4 т. / Класичний приватний університет. – Запоріжжя : КПУ, 2008. – Т. 2. – С. 214–215.
23. Дзякун В.М. Теоретичні підходи до поняття державної освітньої політики в Україні / В.М. Дзякун // Фінансовий механізм державного управління економікою України. Серія «Державне управління»: зб. наук. праць. – Д. : ДонДУУ, 2011. – Т. ХІІ. – Вип. 214. – С. 57–68.
24. Дзякун В.М. Розвиток вищої освіти України на ринку міжнародних освітніх послуг / В.М. Дзякун // Актуальні проблеми сучасного державного управління. Серія «Державне управління : зб. наук. праць. – Д. : ДонДУУ, 2011. – Т. ХІІ. – Вип. 189. – С. 53–64.
25. Дзякун В.М. Міжнародний досвід функціонування та державного управління системою освіти / В.М. Дзякун // Право та державне управління. – 2012. – № 2. – С. 159–164.
26. Дзякун В.М. Система освіти – соціокультурний феномен / В.М. Дзякун // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія «Державне управління : зб. наук. праць. – Д. : ДонДУУ, 2011. – Т. ХІІІ. – Вип. 222. – С. 267–280.
27. Дзякун В.М. Особливості фінансування освіти: поняття та проблеми / В.М. Дзякун // «Наука і освіта – 2008» матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. 3–5 січня 2008 року. – Софія : «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2008. – Т. 5. – С. 90–91.
28. Дзякун В.М. Формування механізму фінансового забезпечення розвитку системи освіти / В.М. Дзякун // Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики : матеріали наук.-практ. конф. : тези доп., (2–3 жовтня 2008 р.) / [відп. ред. В.Я. Малиновський]. – Луцьк : СПД Гадяк Ж.В., 2008. – С. 36–41.
29. Дзякун В.М. Методичні підходи побудови моделі функціонування державного управління системою освіти / В.М. Дзякун // Проблемы прогнозирования и государственного регулирования соцмально-экономического развития : материалы XI междунар. науч. конф. (Минск, 14–15 октября 2010 г.) : в 5 т. – Мн. : НИЭИ М-ва экономики Респ. Беларусь, 2010. – Т. 3. – С. 10–13.
30. .Дем’яненко Н.М. Університет України і Європейський регіон вищої освіти: процес інтеграції / Н.М. Дем’яненко // Проблеми освіти : наук.-метод. зб. / кол. авт. – К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2005. – Вип. 42. – С. 10.
31. Дем’янчук О. Державна політика незалежної України в галузі освіти / О. Дем’янчук // Нова політика. – 2000. – № 4. – С. 26–29.
32. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: монографія / кол. авт.; за заг. ред. проф. О.Ю. Оболенського. – Хмельницький : Поділля, 1999. – 294 с.
33. Дзвінчук Д. Центральні органи управління освітою в законодавстві України / Д. Дзвінчук // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 265.
34. Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу / Г.А. Дмитренко. – К. : Ін-т змісту і методів навчання (МОУ), 1996. – 130 с.
35. Дмитренко Г. Управлінські можливості морального оздоровлення українського суспільства / Г. Дмитренко // Вища школа. – 2003. – № 6. – С. 24–32.
36. Днепров Э.Д. Современная школьная реформа в России / Э.Д. Днепров. – М. : Наука, 1998. – С. 156–163.
37. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Ф. Друкер. – М., 1992. – С. 40–57.
38. Євтух М. Система вищої освіти в контексті європейського освітнього простору: позитивні результати і застереження. Загальні збори АПН України / М. Євтух, І. Волощук // Педагогічна газета. – 2006. – № 12. – С. 4–5.
39. Єльнікова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні : монографія / Г.В. Єльнікова. – К. : ДАККО, 1999. – 303 с.
40. Єльнікова Г.В. Атестація загальноосвітніх навчальних закладів в Україні: передумова, зміст, експеримент : наук-метод. посіб. / Г.В. Єльникова. – Х. : Гімназія, 1999. – 160 с.
41. Жарая С. Проблеми управління якістю освіти в Україні в контексті становлення навчального закладу нового типу / С. Жарая // Вісник УАДУ. – 1997. – № 4. – С. 175–181.
42. Жуков В. Соціальне партнерство в Україні : навч. посіб. / В. Жуков, В. Скуратівський. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 200 с.
43. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / В.С. Журавський. – К. : Ін Юре, 2003. – С. 11.
44. Загородній А. Європейська система забезпечення якості вищої освіти / А. Загородній // Вища школа. – 2006. – № 4. – С. 15–22.
45. Зайчук В. Нормативно-правове забезпечення освіти в Україні / В. Зайчук // Вища школа. – 2002. – № 2–3. – С. 3–18.
46. Коваленко В.П. Державне управління післядипломною освітою: проблема специфіки / В.П. Коваленко // Державне регулювання економіки та соціального розвитку територій та підприємств. – Донецьк : ДонГАУ, 2002. – Т. III. – Вип. 14. Серія: Державне управління. – С. 237–247.
47. Коваленко В.П. Специфіка державного управління інноваційним розвитком / В.П. Коваленко // Менеджер. – 2005. – № 2. – С. 165–175.
48. Коваленко В.П. Теоретичні засади розробки механізму державного управління якістю післядипломної освіти / В.П. Коваленко // Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 1. – С. 232–245.
49. Коваленко В.П. Можливості управлінського впливу на мотиваційну сферу особистості в умовах післядипломної освіти в Україні / В.П. Коваленко // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України : збірник наукових праць Донецького державного університету управління. – Донецьк : Норд-Прес, 2005. – Т. VI. – Вип. 48. Серія: Державне управління. – С. 284–294.
50. Колисниченко Н. Відкрита модель вищої освіти як базова в період трансформацій / Н. Колисниченко // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 2. – С. 171–172.
51. Красняков Є.В. Державна освітня політика та її законодавче забезпечення / Є.В. Красняков // Рідна школа. – 2003. – № 7. – С. 3.
52. Кремень В.Г. Освіта і наука України – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В.Г. Кремень. – К. : Грамота, 2005.
53. Кремень В. Вища освіта і наука – пріоритетні сфери розвитку суспільства у ХХІ столітті / В. Кремень // Вища школа. – 2002. – № 4–5. – С. 3–33.
54. Кремень В. Вища освіта і наука – пріоритетні сфери розвитку суспільства у ХХІ столітті / В. Кремень // Вища школа. – 2002. – № 6. –
С. 9–17.
55. Лобас В.М. Удосконалення механізмів фінансування гуманітарної сфери / В.М. Лобас // Менеджер. – 2003. – № 3. – С. 93–101.
56. Луговий В.І. Проблема адаптації системи вищої освіти України до стандартів європейського освітнього простору / В.І. Луговий // Вища освіта України. – Додаток 3 (т. 1) – 2006. – Тематичний випуск “Вища освіта у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” – 480 с.
57. Луговий В.І. Інститут вищої освіти: завдання сьогодення / В.І. Луговий // Вища освіта України. – 2007. – № 1. – С. 11–18.
58. Шилова В.І. Удосконалення державного регулювання ринку освітніх послуг / В.І. Шилова // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2006. – № 4. – С. 191–194.
59. Майборода С.В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура, функції, тенденції розвитку (1917–1959 рр.) : монографія / С.В. Майборода. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 308 с.
60. Майборода С. Управління вищою школою України в 1917–1920 рр. / С. Майборода // Вісник УАДУ. – 1996. – № 2. – С. 31–34.
61. Малиновський В.Я. Державне управління : навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
62. Матвієнко П.І. Комплексна оцінка ефективності навчально-виховного процесу / П.І. Матвієнко. – Полтава : ПОІПОПП, 2001. – 180 с.
63. Монаєнко А.О. Удосконалення нормативно-правового забезпечення управління освітою в Україні / А.О. Монаєнко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. – С. 16–19.
64. Монаєнко А.О. Фінансування видатків на освіту та науку як складова фінансової діяльності держави / А.О. Монаєнко // Наше право. – 2008. – № 1. – С. 101–106.
65. Монаєнко А.О. Класифікація видатків на освіту та науку А.О. Монаєнко // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. – Вип. 37. – С. 369–374.
66. Ніколаєнко С. Вища освіта – джерело соціально-економічного і культурного розвитку суспільства / С. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2005.
67. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє / С. Ніколаєнко // Вища освіта. – 2006. – № 2. – С. 5–6.
68. Ніколаєнко С. Сучасна законодавча основа в системі майбутніх освітнього та наукових процесів в Україні / С. Ніколаєнко // Вища освіта в Україні. – 2003. – № 4–5. – С. 9.
69. Ніколаєнко С. Невідкладені завдання Міністерства освіти і науки України на 2006–2010 роки / С.М. Ніколаєнко. – К. : Знання, 2006. – 58 с.
70. Ніколенко Ю. Фінансування вищої освіти: напрями та тенденції / Ю. Ніколенко, Ю. Жукова // Вища освіта України. – 2002. – № 2. – С. 31–36.
71. Общая теория финансов : учебник / под ред. Л.А. Дробозиной. – М. : Банки и биржи : ЮНИТИ, 1995. – 210 с.
72. Огаренко В.М. Розвиток вищої школи в умовах змін ринкового середовища / В.М. Огаренко // Актуальні проблеми держ. упр. : зб. наук. пр. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. – Вип. 3 (19). – С. 136–142.
73. Огаренко В.М. Розвиток вищої педагогічної освіти / В.М. Огаренко // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 2. – С. 544–551.
74. Огаренко В.М. Перспективи розвитку вищих начальних закладів в Україні / В.М. Огаренко // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2004. – Вип. 5 (19). – С. 28–37.
75. Огаренко В.М. Критерії ефективності управління вищим навчальним закладом / В.М. Огаренко // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 2. –
С. 248–253.
76. Огаренко В.М. Маркетингові підходи у системі державного управління вищою освітою / В.М. Огаренко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2008. – № 1. – С. 164–167.
77. Огаренко В.М. Наукові аспекти управління освітою / В.М. Огаренко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2008. – № 2. – С. 81–85.
78. Огнев’юк В. Стратегія розвитку освіти: національні та регіональні аспекти / В. Огнев’юк // Вісн. УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 22–29.
79. Огнев’юк В. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку / В.О. Огнєв’юк. – К. : Знання України, 2003. – 450 с.
80. Омелянович Л.О. Змістовні та організаційні оцінки реформації вищої освіти / Л.О. Омелянович // Вища освіта: сучасні підходи до формування нового змісту освіти у третьому тисячолітті : зб. тез доп. з метод. роботи. – Донецьк : ДонДУЕТ, 2001. – С. 6–8.
81. Остапчук В.В. Формирование Фонда поддержки высшего образования как фактор совершенствования качества образования / В.В. Остапчук // Збірник матеріалів ІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми управління. – К. : Політехніка, 2003. – Ч. 2 / уклад.: Б.В. Новіков, І.І. Федорова та ін. – С. 39–40.
82. Організація роботи з іноземними студентами і розвиток міжнародного співробітництва в освіті України : зб. інформ.-довід. матеріалів / уклад.: К.М. Лубинець та ін. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – С. 56.
83. Охрименко И.В. Реформування освіти регіону в контексті соціально-економічних проблем / И.В. Охрименко // Освіта і управління. – 1998. – С. 8–10.
84. Павловський К. Трансформації вищої освіти в XX1 столітті: польський погляд / К. Павловський. – К. : Навчально-методичний центр “Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”, 2005. – С. 81.
85. Підласий А. Оптимізація навчально-виховного процесу: педагогічні інновації / А. Підласий // Освіта і управління. – 2001. – Т. 3. – С. 59–68.
86. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В.М. Плішкін; за ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К. : НАВСУ, 1999. – С. 21.
87. Пономарьова Г. Демократизація управління і контролю за вищим навчальним закладом / Г. Пономарьова // Вища школа. – 2006. – № 5–6. – С. 3–9.
88. Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні в XX ст. / О.В. Попова; Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків : ОВС, 2001. – 256 с.
89. Программно-целевое управление развитием образования: опыт, проблемы, перспективы : пособие для руководителей образовательных учреждений и территориальных образовательных систем / под ред. А.М. Моисеева. – М. : Педагогическое общество России, 1999. – 191 с.
90. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку / Н.Г. Протасова. – К., 1998. – 176 с.
91. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів як відкрита система / Н.Г. Протасова // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – № 1. – С. 10–13.
92. Романовський О.О. Теорія і практика зарубіжного досвіду в підприємницькій освіті України : монографія / О.О. Романовський. – К. : Деміур, 2002. – 400 с.
93. Руденко О. Бізнес-освіта як бізнес. “Освітянський продукт” має купуватися / О. Руденко // Синергія. – 2003. – № 3. – С. 7–10.
94. Семиченко В.А. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів / В.А. Семиченко // Післядипломна освіта в Україні. – 2001. – № 1. – С. 54–57.
95. Сикорская И.Н. Государственная политика в сфере образовательных интеграционных процессов / И.Н. Сикорская // Фінансовий механізм державного управління економікою України : зб. наук. праць ДонДУУ. Серія “Державне управління”. – Донецьк : Норд-Прес, 2004. – Т. V. – Вип. 37. – С. 123–132.
96. Сиренко В.Ф. Интересы – власть – управление / В.Ф. Сиренко; АН УССР, Ин-т государства и права; отв. ред. В.В. Цветков. – К. : Наук. думка, 1991. – С. 109.
97. Скідін О.Л. Основи використання соціальних технологій в управлінні вищими закладами освіти : навч. посіб. / О.Л. Скідін. – Запоріжжя : ЗДУ, 2003. – 277 с.
98. Слюсаревський М. Випробування реформами або про деякі особливості відображення в громадській думці стану освіти і проблем її модернізації / М. Слюсаревський // Освіта: – 2006. – № 36–37.
99. Стиглиц Дж.Ю. Экономика государственного сектора / Дж.Ю. Стиглиц. – М. : ИНФРА, 1997. – 340 c.
100. Стратегії розвитку України: теорія і практика / за ред. О.С. Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.
101. Сурмін Ю. Пріоритети розвитку державного управління як галузі науки в дзеркалі проблемного простору українського суспільства / Ю. Сурмін // Вісник Національної академії державного управління. – 2004. – № 3. – С. 126–136.
102. Сучасні проблеми державного управління: дослідження, технології, методики / за заг. ред. В.М. Князева. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 204 с.
103. Табачник Д. Стан та перспективи розвитку освіти в Україні у контексті євроінтеграції / Д. Табачник // Вища школа. – 2004. – № 4. – С. 15.
104. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні / В. Тертичка. – К. : Основи, 2002. – 297 с.
105. Тимошенко З.І. Соціально-політичні аспекти та перспективи участі України в Болонському процесі / З.І. Тимошенко // Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. “Україна-суб’єкт європейського освітнього простору”. – К. : Видавництво Європ. ун-ту, 2005. – С. 9.
106. Токовенко В.В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізація взаємодії : монографія / В.В. Токовенко. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 37.
107. Ткаченко В. Освітня політика в контексті глобалізацій них процесів / В. Ткаченко // Освіта: – 2006. – № 36–37.
108. Финансы / под ред. В.М. Родионовой. – М. : Финансы и статистика, 1995. – С. 12.
109. Орлюк О.П. Фінансове право : навч. посіб. / О.П. Орлюк. – К., 2003. – 310 с.
110. Шамхалов Ф.И. Государство и экономика: основы взаимодействия : учебник для вузов / Ф.И. Шамхалов. – М. : Экономика, 2000. – 382 с.
111. Щерба Л.П. Информационная модель системы управления учебным процессом / Л.П. Щерба // Менеджер. – 2002. – № 1 (17). –
С. 149–153.
112. Щерба Л.П. Методика оценки эффективности внедрения современных информационных технологий в управлении учебным процессом / Л.П. Щерба // Социальный менеджмент и управление информационными процессами: серия “Государственное управление” : сб. науч. тр. ДонГАУ. – Донецк : ДонГАУ, 2001. – Т. ІІ. – Вып. 5. – С. 117–118.
113. Бобров В. Проблеми вищої освіти у створенні моделі інноваційно орієнтованої економіки / В. Бобров, О. Падалка // Вища освіта України. – 2004. – № 3. – С. 45–48.
114. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. – Л. : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. – С. 13.
115. Дзюба В. Проблеми організації інноваційної діяльності в системі освіти / В. Дзюба, М. Цой // Освіта і управління. – 2003. – Т. 6. – № 1. – С. 110–111.
116. Зеркин Д.П. Основы теории государственного управления : курс лекций / Д.П. Зеркин, В.Г. Игнатов. – Ростов н/Д : МарТ, 2000. – 235 с.
117. Зубко В. Надпроблема вищої освіти – фінансування / В. Зубко, К. Корсак // Освіта і управління. – 1999. – № 2. – С. 11–20.
118. Козаков В. Мета як основний фактор ефективного освітнього менеждменту / В. Козаков, Д. Дзвінчук // Освіта і управління – 1997. – № 3. – С. 31–36.
119. Князєв В. Філософсько-методологічні засади державно-управлінських рішень / В. Князєв, В. Бакуменко // Вісник УАДУ. – 2000. – № 2. – С. 341–358.
120. Луговий В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень / В. Луговий, В. Князєв // Вісник УАДУ. – 1997. – № 3–4. – С. 10.
121. Міщенко В. Особливості функціонування вищої школи України в ринкових умовах / В. Міщенко, С. Науменкова // Вища школа. – 2001. – № 1. – С. 6–17.
122. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління / Н.Р. Нижник, О.А. Машков. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
123. Нижник Н. Проблеми вдосконалення управління народною освітою в Україні / Н. Нижник, Р. Ільясов // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 3.– С. 28–44.
124. Поважный А.С. Характеристики государственного управления внедрением инноваций в образование / А.С. Поважный, В.В. Остапчук // Менеджер. Вісник ДонДАУ. – 2004. – № 2 (28). – С. 140–148.
125. Управление современным образованием: социальные и экономические аспекты / А.Н. Тихонов, А.Е. Абрамешин и др. – М. : Вита-Пресс, 1998. – С. 36–43.
126. Цвєтков В.В. Демократія – Управління – Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства : монографія / В.В. Цвєтков, В.П. Горбатенко. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 118–119.
127. Чупрунов Д.И. Экономика, организация и планирование высшего образования / Д.И. Чупрунов, Е.Н. Жильцов. – М., 1998. – 228 с.
128. Алёхин А.П. Административное право РФ : учебник / А.П. Алёхин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1997. – С. 4.
129. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко та ін.; за ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка. – К. : Знання, 2005. – 249 c.
130. Кириченко О. Ефективне фінансування вищої школи – шлях до конкурентної економіки і відкритого суспільства / О. Кириченко, С. Лаптєв, Ю. Неговська // Вища школа. – 2007. – № 4. – С. 23–34.
131. Лобас В.М. Планування у гуманітарній сфері регіону / В.М. Лобас, В.В. Дорофієнко, А.М. Устименко. – Донецьк : Вік, 2002. – 180 с.
132. Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття / авт. кол.: В. Литвин (кер.), В. Андрущенко, А. Гурій та ін. – МІСТО???, 2004. – Кн. 2: Освіта і наука: творчий потенціал державо- і культуротворення. – 672 с.
133. Пілюшенко В.Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення : навч. посіб. / В.Л. Пілюшенко, І.В. Шкрабак, Е.І. Славенко. – К. : Лібра, 2004. – С. 54.
134. Управление современным образованием: социальные и экономические аспекты / А.Н. Тихонов, А.Е. Абрамешин, Т.П. Воронина и др. – М. : Вита-Пресс, 1998. – С. 39–43.
135. Управление качеством : учебник / С.Д. Ильенкова, Н.Д. Ильенкова, B.C. Мхитарян и др.; под ред. С.Д. Ильенковой. – М. : ЮНИТИ, 2001. – 199 с.
136. Управление образовательными системами : учеб. пособ. / Т.И. Шамова, Т.М. Давыденко, Г.Н. Шибанова; под ред. Т.И. Шамовой. – М. : Академия, 2002. – 384 с.
137. Щетинин В.П. Экономика и государственный сектор. / В.П. Щетинин, М.А. Хроменков, Б.С. Рябушкин. – М. : ИНФРА, 2003. – 345 с.
138. Вища освіта і Болонський процес : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.Ф. Дмитриченко, Б.І. Хорошун, О.М. Язвінська, В.Д. Данчук. – К. : Знання України, 2006. – 400 с.
139. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / авт. кол.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин; за ред. В.Г. Кременя. – Т. : Начальна книга – Богдан, 2004. – С. 171.
140. Державне управління : навч. посіб. / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; за ред. А.Ф. Мельник. –
2-ге вид., випр. і доп. – К. : 3нання, 2004. – 221 с.
141. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління : монографія / О.Г. Осауленко, О.Ф. Новікова, Н.С. Власенко, І.В. Калачова; НАН України, Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. – К. ; Донецьк, 2004. – 656 с.
142. Всебічний розвиток освіти – примноження наукового та інтелектуального потенціалу суспільства / В. Майборода, В. Луговий, С. Крисюк, Н. Протасова, С. Майборода // Україна: поступ у ХХІ століття. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – С. 187–200.
143. Модернізація вищої освіти та Болонський процес / укл.: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, К.М. Левківський, Ю.В. Сухарніков; за ред. М.Ф. Степка. – К. : Освіта України, 2004. – С. 49.
144. Освіта України – 2005: Інформаційно-аналітичні матеріали діяльності Міністерства освіти і науки України у 2005 році та головні завдання на 2006 рік / уклад.: К.М. Левківський, В.П. Погребняк, Д.Б. Паначевич, А.К. Солоденько. – К. : Знання, 2006. – 150 с.
145. Роль держави у фінансуванні освіти: зарубіжний досвід / О. Поважний, В. Токарева, С. Степанчук, В. Остапчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. / редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 2 (20). – С. 140–148.
146. Український соціум: загрози екстремальних ситуацій : монографія / Рева Г.В. / В.К. Врублевський, В.П. Ксьонзенко, І.В. Мариніч; за ред. В.К. Врублевського. – К. : Інформаційно-видавничий центр “Інтелект”, 2003. – 432 с.
147. Реформування державного управління в Україні: проблеми та перспективи [кол. авторів; наук. кер. Цвєтков В.В.]. – К. : Оріяни, 1998. – С. 36–37.
148. Розвиток суспільства : монографія / Є. Афонін, Ю. Бажал, В. Бакуленко та ін.; за заг. ред. І. Розпутенка, Б. Лессера. – К. : К.І.Є., 2004. – 340 с.
149. Адміністративне право України. академічний курс : підручник : у 2 т. – К. : Юридична думка, 2004. – Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – 584 с.
150. Освіта України у перехідний період : дискусійна доповідь. – К. : Міжнародний Фонд Відродження, 1997. – 105 с.
151. Основні показники діяльності вищих навчальних закладів на початок 2007/08 навчального року // Статистичний бюллетень / Держкомстат України; за ред. О.Г. Осауленка; відп. за вип. І. Калачова. – К. : Держкомстат, 2008. – 196 с.
152. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Державний комітет статистики України; за ред. О.Г. Осауленко, – К., 2007. – 620 с.
153. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К. : Преса України, 1997. – 80 с.
154. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 р. № 1060–XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 34. – Ст. 451.
155. Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р. № 2984–III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 20. – Ст. 134.
156. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 37–38. – Ст. 189.
157. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. № 1247 “Про розроблення державних стандартів вищої освіти” [Електронний рсурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
158. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 396–р “Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006–2010 роки” [Електронний рсурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
159. Указ Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/2002 “Про Національну доктрину розвитку освіти” [Електронний рсурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
160. Указ Президента України від 17 лютого 2004 р. № 199/2004 “Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти” [Електронний рсурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
161. Указ Президента України від 12 вересня 1995 р. № 832/95 “Про основні напрями реформування вищої освіти” [Електронний рсурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.