ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Краткое описание

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
На правах рукопису
ПОЗНАНСЬКА Ольга Володимирівна
УДК 378.016:502/504
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Науковий керівник:
ТВЕРЕЗОВСЬКА Ніна Трохимівна,
доктор педагогічних наук, професор
Київ-2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ФАХІВЦІВ В УМОВАХ КОМ-
ПЕТЕНТНІСНОЇ ПАРАДИГМИ ОСВІТИ 10
1.1. Становлення і розвиток екологічної освіти 10
1.2. Структура сучасного екологічного знання 28
1.3. Сутність й аналіз еколого-креативної компетентності студентів
вищих навчальних закладів 59
Висновки до першого розділу 81
Розділ 2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ
ЕКОЛОГО-КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 85
2.1. Підходи, принципи та педагогічні умови формування еколого-кре-
ативної компетентності студентів 85
2.2. Критерії та показники еколого-креативної компетентності студен-
тів 108
2.3. Модель формування еколого-креативної компетентності майбут-
нього фахівця 119
Висновки до другого розділу 136
Розділ 3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-КРЕАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ 139
3.1. Організація експериментальної роботи 139
3.2. Реалізація розробленої моделі формування еколого-креативної ком-
петентності майбутніх фахівців 148
3.3. Аналіз результатів експерименту 167
Висновки до третього розділу 189
ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

ВСТУП
Актуальність теми. Проблема формування еколого-креативної компе-тентності зумовлена необхідністю підтримувати рівновагу і цілісність дов-кілля; новими можливостями і відчуттями на рівні інтуїції, уяви, фантазії, проекції висококваліфікованих інтелектуальних особистостей, які прагнуть сприяти забезпеченню сталого розвитку.
Вирішення екологічних проблем набуло особливого значення у зв’язку з наміром України інтегруватися у Європейську систему країн з високим рівнем вимог до чистоти довкілля. Техногенне навантаження на природнє середовище вимагає реалізації екологічно-ефективних управлінсько-технологічних рішень. За цих умов зростає значення екологічної культури у суспільному житті, особ¬ливої уваги потребує підготовка фахівців, здатних професійно впроваджувати екологізацію промислових об’єктів, транспорту, містобудування, застосовувати системи екологічного моніторингу, менеджменту, аудиту, усвідомлювати процеси оптимізації стану навколишнього середовища.
Суспільне прагнення сталого розвитку орієнтує усі види виробництв на впровадження маловідходних енергоощадних технологій, раціональне опти-мальне використання природніх ресурсів. Міжнародні форуми, учасником яких стала Україна, визнали освіту «фундаментом сталого розвитку, базовим елементом трансформації суспільства», а прийнята у Вільнюсі (Литва) 2005 р. «Стратегія Європейської економічної комісії ООН освіти для сталого розвитку» поставила завдання перед учасниками цього альянсу, у період до 2014 р., тобто під час Декади освіти для сталого розвитку, активізувати роботу з впровад¬ження розроблених рамкових угод щодо інтенсифікації практичних дій для реа¬лізації освітньої політики при досягненні мети.
Екологічна освіта є механізмом кадрового забезпечення природоохо-ронної сфери для сталого розвитку, тому її вдосконалення належить не тільки до пріоритетних державних завдань, але й визначає концептуальні підходи до проблеми формування системи сучасних знань та освітньої політики. Професійна підготовка фахівців у нинішніх умовах потребує вирішення низки теоретичних і методичних завдань формування фахівця як особистості нового типу, готового до вирішення практичних проблем охорони довкілля, з екологічним мисленням, свідомістю, етикою, культурою. У системі вищої освіти в Україні спільно з системами інших учасників Болонського процесу активно реалізується компетентнісна парадигма навчання на заміну когнітивно-орієнтованої з впровадженням креативного підходу у навчально-виховний процес, який спрямовує суспільство на засади сталого розвитку – екобезпечного, природоузгодженого, гармонійного.
Розробка ідеї екологізації навчання активно ведеться, починаючи від «Бєлградської хартії» (1975 р.), рішень Тбіліської конференції (1977 р.), Декларації і Порядку денного на ХХІ століття (1992 р.). Суттєвим внеском стала Заява про освіту для сталого розвитку (2003 р.).
Нині освіту для сталого розвитку визначають як процес набуття знань, умінь, навичок, що формують нову особистість, екологічно свідому, духовну, з гармонійним світоглядом, екологічним мисленням, високими моральними якостями. Тільки така особистість може стати основою соціально бажаного, економічно життєздатного та екологічно збалансованого суспільства. Фундаментом освіти для сталого розвитку є екологічна освіта – системний засіб формування екологічного світогляду, культури, знань про місце і значення Людини в біосфері, розуміння взаємозалежних та взаємозворотних зв’язків у екосистемах.
Концептуальні та спеціальні питання екологічної освіти проаналізовано у працях Г.Білявського, В.Боголюбова, В.Бровдія, Ф.Вольвача, М.Дробно-хода, В.Крисаченка, В.Кучерявого, В.Межжеріна, В.Навроцького, В.Некоса, Т.Тимочко, Ю.Саталкіна, С.Степаненко.
Ноосферна концепція розвитку людства розроблена у працях В.Вер-надського, Е.Леруа, П.Тейяра де Шардена; зв’язок етногенезу і космічних проявів досліджував Л.Гумільов; єдність усього живого на планеті, природних процесів і здоров’я людини – О.Чижевський; пошук шляхів ви-ходу з глобальної екологічної кризи – М.Мойсєєв. Значний вклад у розвиток екології та екологізації людської свідомості внесли Ю.Одум, М.Реймерс, В.Хьосле, В.Данилов-Данильян, К.Лосєв; заслуговують на визнання праці науковців Римського клубу А. Печчеї, Дж. Форрестер, Д. Медоуз, М. Месарович, Е. Пестель та ін., які привернули увагу світової громадськості до стану довкілля, рівнів споживання, бідності та багатства, вичерпання земних ресурсів, необхідності впровадження глобальних, регіональних і місцевих природозахисних заходів у формуванні екологічної свідомості, мислення, культури майбутніх поколінь. Важливі досягнення належать українським вченим, зокрема, у дослідженні питань екологічної культури – В.Крисаченко, становлення екології як науки та її міждисциплінарного змісту – М.Кисельов, розгляді аспектів екологічної політики – А.Толстоухов, М.Хилько, аналізу проблем сталого розвитку – В. Пащенко, екологічної освіти – Г.Білявський, М.Дробноход, С.Степаненко.
Актуальність дослідження зумовлено протиріччями між:
 замовленням суспільства на високваліфікованих професіоналів з творчим інноваційним підходом до вирішення стратегічних завдань виробництва та відсутністю комплексних моделей і сценаріїв їх формування;
 профорієнтаційними вимогами вищих навчальних закладів на майбутніх студентів з високим природничотворчим потенціалом і недосконалістю природничо-мистецької підготовки у загальноосвітніх навчальних закладах;
 необхідністю покращення якості системи вищої освіти та недостатнім урахуванням питань формування еколого-креативної компетентності у Галузевих стандартах вищої освіти.
Нерозробленість зазначеної проблеми, наявні протиріччя і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування еколого-креативної компетентності у студентів вищих навчальних закладів»
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-таційне дослідження виконано згідно плану науково-дослідної роботи кафедри методики навчання з проблеми «Розробка інноваційних методик забезпечення навчального процесу в аграрних ВНЗ» (РК № 109U000952).
Тему дисертації затверджено вченою радою Природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного аграрного університету (протокол № 5 від 09.12.2001 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 7 від 17.09.2002 р.)
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування еколого-креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів.
Відповідно до мети визначено задачі дослідження:
1. Здійснити аналіз досліджуваної проблеми.
2. Розкрити особливості екологічної підготовки студентів вищих нав-чальних закладів.
3. Виявити критерії та рівні сформованості еколого-креативної компе-тентності студентів.
4. Визначити і теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування еколого-креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів.
5. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування еколого-креативної компетентності студентів ВНЗ.
Об’єкт дослідження − професійна підготовка майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – модель формування еколого-креативної компе¬тентності студентів.
Для вирішення поставлених задач, реалізації мети дослідження було використано методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез філософської, психолого-педагогічної, спеціальної літератури; вивчення, порівняння, узагальнення досвіду роботи вищих навчальних закладів з проблем формування еколого-креативної компетентності; емпіричні: спостереження, тестування, інтерв‘ю, бесіди; аналіз результатів виконання індивідуальних завдань студентів; педагогічний експеримент; статистичні: методи математичної статистики та обробки одержаних експериментальних даних з метою кількісного і якісного аналізу результатів експериментального дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
вперше розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально пере¬вірено модель формування еколого-креативної компетентності студентів;
визначено і обґрунтовано педагогічні умови формування еколого-креа-тивної компетентності студентів вищих навчальних закладів;
виявлено критерії та рівні сформованості еколого-креативної компетент-ності студентів;
запропоновано визначення поняття «еколого-креативна компетентність»;
уточнено особливості підготовки майбутніх фахівців з метою форму-вання еколого-креативної компетентності;
удосконалено зміст фахової підготовки майбутніх екологів з галузевою складовою;
подальшого розвитку набули теоретичні, практичні і методичні засади підготовки майбутніх фахівців.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці навчально-методичних комплексів з дисциплін: «Екологія», «Основи екологічної культури для сталого (збалансованого) розвитку».
Основні положення та результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Подільського державного агротехнічного уні-верситету (довідка про впровадження № 71-01-539 від 14.12.2011 р.), Дніп-ропетровського державного аграрного університету (довідка про впровад-ження № 17-01-565 від 20.03.2011 р.), Херсонського державного аграрного університету (довідка про впровадження № 000753 від 16.01.2011 р.), Тав-рійського державного агротехнологічного університету (довідка про впро-вадження № 21-05 від 12.05.2011 р.), Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт про впровадження від 02.02.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. У спільних працях автором: [129] – визначено особливості становлення і розвитку екологічної освіти у ХХІ столітті, [132] – здійснено аналіз структури сучасних природничих знань, [135] – розроблено комплекс інтерактивних засобів навчання для формування екологічної культури, [130] – представлено результати моніторингу стану екологічної освіти та культури у ВНЗ, [131] – обґрунтовано етапи розвитку української екологічної освіти у ХХІ столітті, [134] – проведено аналіз інтеграційних тенденцій екологічної освіти у європейському освітньому просторі, [126] – розроблено теми «Екологія людини», «Соціально-екологічні особливості сучасного постіндустріального суспільства», «Екологічна етика», які спонукають студентів до еколого-креативної діяльності у професійному середовищі та повсякденному житті.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у доповідях на
міжнародних: «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» (Київ, 2008 р., 2009 р.), «Wspolczesne wyzwania edukacyjno-wychowawcze w zmieni¬eniajacej sie Europie» (Кельце, Польща, 2009 р.), «Social-economic conditioning entrepreneurship development» (Кельце, Польща, 2010 р.), «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (Одеса, 2010 р.);
всеукраїнської молодих вчених (Одеса, 2008 р.) науково-практичних конференціях і семінарах.
Основні результати дисертаційного дослідження доповідались на кафед¬рах: методики навчання (2002-2009 рр.), соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті (2010-2011 рр.).
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено у 10 наукових працях, 3 з яких – одноосібні, 5 – статей у фахових наукових виданнях, 4 – матеріалів конференцій, 1 – науково-методичний посібник.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (198 найменувань, з них 8 – іноземною мовою на 19 сторінках). Повний обсяг дисертації складає 213 сторінок (основного тексту – 194 сторінок). Робота містить 9 таблиць (на 5 сторінках), 8 рисунків (на 6 сторінках), 3 формули.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що потреба в розвитку екологічної освіти викликана необхідністю професійного вирішення глобальних, національних, регіональних, місцевих екологічних проблем: «парниковий ефект», «кислотні дощі», «озонові діри», «демографічний вибух», збіднення біорізноманіття, глобальні зміни клімату, дефіцит питної води та продовольства, деградація ґрунтового покриву, забруднення усіх складових навколишнього середовища, ефтрофікація водойм, опустелювання, низький рівень екологічної освіти всіх категорій населення.
Визначено потребу в підготовці фахівців різного призначення з різними нетрадиційними творчими підходами у вирішенні екологічних завдань з покращення стану водних і наземних екосистем і процесів як лінійного антропогенного, так і нелінійного природного походження.
2. Особливістю еколого-креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів є принципово якісні інноваційні, екологічно позитивні, матеріальні та духовні процеси, продукти, моделі, технології, послуги, твори мистецтва, наукові результати та досягнення, а саме: інженерно-технологічні й управлінські концепції, стратегії, плани і програми для соціально-економічного екологобезпечного розвитку суспільства і природи, включаючи такі структурно-функціональні властивості ірраціональної сфери особистості, як фантазія, уява, інтуїція, сутність яких полягає у створенні кінцевого еколого-креативного результату та виражається у двох аспектах: психологічний процес інноваційного створення нового; перспективно-проекційна прогнозуюча здатність високоінтелектуальної особистості.
3. У процесі дослідження виявлено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний) і рівні (високий, середній, достатній) сформованості еколого-креативної компетентності. Високий рівень передбачає повну біосоціальну адаптованість фахівця до професійної діяльності, високу інтенсивність професійного зростання. Середній рівень характеризується здатністю професійно адаптовуватись до фахової діяльності, помірною інтенсивністю професійного зростання. Для достатнього рівня характерні базова адаптованість фахівця до професійно-орієнтованої діяльності, достатня швидкість професійного зростання.
4. У процесі дослідження визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування еколого-креативої компетентності студентів, а саме: забезпечення позитивної мотивації студентів до еколого-творчої навчально-виховної, побутової, фахово-професійної діяльності; спрямованість методів і форм навчання на формування еколого-креативних здатностей студентів; проектування еколого-креативного середовища. Зазначені умови сприяли реалізації моделі формування еколого-креативної компетентності майбутніх фахівців.
5. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування еколого-креативної компетентності майбутніх фахівців, яка передбачає покрокове сходження тих, хто здобуває освіту впродовж життя: базові витоки природничо-творчих здібностей і здатностей; фахова компетентність, спеціальна компетентність. Розроблена модель відображає процес становлення креативної ірраціональної особистості від соціально незрілої дитини у процесі научіння в середньому загальноосвітньому навчальному закладі до фахово-компетентного та висококваліфікованого професіонала, здатного вирішувати у професійному середовищі складні багатофакторні завдання екосистемного типу нетрадиційними засобами.
Експериментальне дослідження підтвердило ефективність запропонованої моделі. Так, за мотиваційним критерієм приріст високого рівня сформованості еколого-креативної компетентності у студентів експериментальних груп склав 8,2%, контрольних – 1,4%; середнього рівня – 12,0% та 1,6% відповідно, а зменшення достатнього рівня відбулося у студентів експериментальних груп на 20,2%, а контрольних – лише на 3,0%; за когнітивним критерієм цей приріст склав на високому рівні – 14,4% (1,6%), середньому – 19,8% (6,0%), достатньому – -34,2% (-7,6%); за особистісно-діяльнісним критерієм відповідно на високому рівні – 5,7% (0,5%), середньому – 17,2% (3,1%), достатньому – -22,9% (-3,6%). Це свідчить про доцільність запропонованої моделі та логічність визначення педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх екологів.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов‘язаних з проблемою формування еколого-креативної компетентності у випускників ВНЗ. У процесі пошукової роботи виявлено актуальні питання, що потребують подальшого вивчення, зокрема: теоретичне дослідження доцільності розробки і впровадження відповідних спеціалізацій за напрямами підготовки у випускників ВНЗ; удосконалення навчально-методичного забезпечення спеціалізацій за напрямами підготовки у випускників ВНЗ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверинцев С.С. Архетипы: Мифы народов мира : Энциклопедия в
2-х т. / С. С. Аверинцев – М.: Сов.энцикл., 1980. – Т.1. – с.110 – 111.
2. Айламазян А.К. Информатика и теория развития / А. К. Айламазян, Е. В. Стась. – М.: Наука, 1989. – 174 с.
3. Акимова Т.А. Экология: учебник для вузов [для студ. высш. учебн. завед.] / Т.А. Акимова, В.В. Хаскин. – М.: ЮНИТИ, 1998. – 455 с.
4. Алексеев С.В. Теория и методика эколого-педагогической подготовки учителя в системе пост дипломного образования: монография /
С. В. Алексеев. – СПб.: СпецЛит, 2001. – 205 с.
5. Алексюк А.М.Педагогіка вищої освіти України. Історія, теорія [підр. для студ., аспір. та молодих виклад. ВНЗ] / Анатолій Миколайович Алексюк. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.
6. Америка: сталий розвиток, новий консенсус заради майбутнього/ [Президентська рада США з питань сталого розвитку]. – К.: Інтелсфера, 2001. – 165 c.
7. Андрущенко В.П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В.П. Андрущенко // Вища освіта України. – К.: [б.в.], 2004. – №1. – С. 5-9.
8. Андрущенко В.П. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на рубежі століть / В.П. Андрущенко // Вища освіта України : теор. та наук.- метод. часоп. – К.: [б.в.], 2001. – № 1. – С. 13-18.
9. Антологиямировойфилософии : [в 4-х т.]. – М.: Мысль, 1969-1972. – 3185 c. – (АН СССР. Ин-т философии. Философ. наследия / ред. кол. Соколов В.В. [ и др.]). – 1969. – 576, [1] с.
10. Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление / ВасилийГригорьевичАфанасьев. – М.: Политиздат, 1986. – 333 с.
11. Базельський протокол об ответственности и компенсации. [Электрон¬ный ресурс] / Режим доступа: www.basel.int/meetings/oewg/oewg3/ 11r.pdf.
12. Бачинський П.П. На шляху створення системи екологічної освіти школярів та студентів / П.П. Бачинський // Педагогіка і психологія. – К.: [б.в.], 1999. – № 2. – С. 106-112.
13. Біблія. Книги священного писання старого та нового завіту. – К.: Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату [в укр.перекл. з парал. місцями та додат.], 2004. – 1416 с.
14. Білик Л.І. Теоретико-методологічні основи формування екологічної відповідальності студентів у системі виховної роботи вищого технічного навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.04 «теорія і методика професійної освіти» / Л.І. Білик. – Черкаси, 2005. – 51 с.
15. Білявський Г.О. Стан екологічної освіти в Україні, просвітницька діяльність та виховання екологічної свідомості людей силами Українського товариства природи / Г.О. Білявський // Трилисник : газета укр. тов. природи. – 2008. – № 3. – С. 4-6.
16. Білявський Г.О. Нові концептуальні підходи до розвитку екологічної освіти в Україні на початку ХХІ ст. / Г.О. Білявський, В.М. Боголюбов // Наукові записки НУКМА : спец. випуск, 2000, т.18. – С. 300-305.
17. Білявський Г.О. Основи екології. Теорія та практикум.: [навч. посібн. для студ. ВНЗ] / Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко. – К.: Лібра, 2006. – 368 с.
18. Білявський Г.О. Проблеми реалізації в Україні програми ЄЕК ООН «Освіта для екобезпечного (сталого) розвитку»/ Г.О. Білявський, Т.В. Саєнко// Екологія і ресурси : зб. наук. праць. – 2007. – Вип. 16. – С. 90-97.
19. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: избр. психол. труды / Лидия Ильинична Божович [под ред. Д.И. Фельдштейна]. – М.: Воронеж: Ин-т практической психологии, 1995. – 352с.
20. Борейко В.Е.Краткий курс экологическойэтики : [учебн. пособ. для студентов] / В.Е. Борейко. – К.: Киевский эколого-культурный центр, 2004. – 72 с.
21. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід. (Дидактичний аспект) / Ю.В. Васьков. – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.
22. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1989. – 188 с.
23. Вернадский В.И. Размышления натуралиста / В.И. Вернадский // Научная мисль как планетное явление.– М.: Наука, 1975. – 191 [Кн.2] с.
24. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений / В.К. Вилюнас. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 143 с.
25. Виховання в контексті соціальної адаптації студентства: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.-семінару кер. ВПЗ та вчен.-дослідників із пробл. вихованнястуденства в сучас. умовах, (Харків, 7 лист. 2003 р.), Ч. 1 / Ред. В. І. Астахова; АПН України [ та ін.]. – Х.: Народна укр. академія, 2003. – 219 с.
26. Гардищук Т.В., Ісаєнко В.М., Мовчан Я.І. Екологія, екоосвіта та екопросвіта як чинники переходу до екологічного збалансованого розвитку / Т.В Гардищук, В.М. Ісаєнко, Я.І. Мовчан // Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги: освітні та етичні засади збалансованого розвитку. – К.: ВЕЛ, 2008. – №7. – С. 27-32.
27. Гончаренко С.У. Про критерії оцінювання педагогічних досліджень / С.У. Гончаренко // Шлях освіти. – 2004. – № 1. – С. 2-6.
28. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 375 с.
29. Гор А. Равновесие на Земле: экология и человеческие души / А. Гор. – М.: Прогресс, 1993. – 576 с.
30. Горелов А.А. Экология: курс лекций / А.А. Горелов. – М.: Центр, 1998. – 240 с.
31. Горелов А. А.Человек – гармония – природа / А.А. Горелов. – М.: Наука, 1990. – 186 [2 ] с.
32. Гузій Н.В. Педагогічний професіоналізм: історико-методологічні та теоретичні аспекти: монографія / Н.В. Гузій.– К.: НПУ імені
М.П. Драгоманова, 2004. – 243 с.
33. Гумилев Л.Н. Этногенез и біосфера Земли / Л.Н. Гумилев. – М.: Айрис-Пресс, 2007. – 558 с.
34. Гура А.И. Профессиональная компетентность педагога высшей школы: системный и синергетический подходы к исследованию/ А.И Гура. // Акмеология развития / Под общ.ред. В.Н. Гладковой,
С.Д. Пожарского. – СПб.: 2006. – С. 94-101.
35. Гура О.І. Психолого-педагогічна компетентність викладача вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект: монографія / О.І. Гура. – Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2006. – 332 с.
36. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі / В. Гьосле ; [перекл. з нім., примітки та післямова А.Єрмоленка]. – К.: Лібра, 2003. – 248 с.
37. Данилишин Б.М. Сталий розвиток України: реалії і проблеми / Б.М. Данилишин. // Зб. наук. допов. «Проблеми сталого розвитку України». – К.: БМТ, 2001. – С. 133-150.
38. Данилко В.К. Методологічні засади екологічної статистики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.03.01 «статистика» / В.К. Данилко. – К., 2005. – 32 с.
39. Данилов-Данильян В.И.Экологический вызов и устойчивое развитие / В.И. Данилов-Данильян, К.С. Лосев– М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 415с.
40. Дробноход М.І. Концепція переходу України до стійкого екологічно безпечного розвитку : проект / М.І. Дробноход. – К.: Інститут відкритої політики, 2002. – 17 с.
41. Дробноход М.І. Філософія екологічної освіти: концептуальні основиМ.І. Дробноход // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 43-49.
42. Дробноход М.І. Екологія як навчальна дисципліна: проблеми методології та змісту / М.І. Дробноход, Ф.В. Вольвач // Освіта і управління, 1997. – Т. 1. – № 1. – С. 13-38.
43. Дробноход М.І. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини будувати гармонійні відносини з природою / М.І. Дробноход, Ф.В. Вольвач, С.Г. Іващенко – К.: МАУП, 2000. – 76 с.
44. Екологічна політика в Україні: погляд громадськості: матеріали Першої Всеукраїнської конференції екологічної громадськості 15-16 грудня 2000 р. – К.: Інфотерра, 2001. – 392 с.
45. Екологічний менеджмент: [зб.наук. праць / за ред. Гайченка В.А.]. – К.: МАУП, 2006. – 265 с.
46. Екологія і природокористування: зб. наук. праць Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України . – Дніпропетровськ: [б.в.], 2000. – Вип. 2. – С. 46-77.
47. Екологія і природокористування: зб. наук. праць Ін-ту проблем природокористування та екології НАН України. – Дніпропетровськ: [б.в.], 2001. – Вип. 3. – С. 76-134.
48. Екологія та охорона навколишнього середовища: матеріали до лекцій [укл. проф. Г.О. Статюха]. – К.: ВМУРоЛ, 2003. – 140 с.
49. Екологія :dtv-Atlas / Дітер Гайнріх, Манфред Гергт / [наук. редактор перекладу – В.В. Серебряков] – К.: Знання-Прес, 2001. – 287 с.
50. Ефимова Е.И. Методологические основы становления экологической культуры: монография / Е.И. Ефимова. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2000.– 174 с.
51. Євтух М.Б. Методичні засади реформування системи вищої освіти України / М.Б. Євтух, І.С. Волощук // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – К.: [б.в.], 2006. – Д. 3 – Т. 2. – С. 120-127.
52. Єрмаков І.Г. Проектне бачення компетентнісної спрямованої 12-річної середньої школи /І.Г.Єрмаков, Д.О. Пузіков.– Запоріжжя:[б.в.], 2005. – 112 с.
53. Зверев И.Д. Экогласность и образование/ И.Д. Зверев // Советская педагогика. – 1991. – № 1. – С. 9-12.
54. Згуровський М.З. Системна методологія передбачення / М.З. Згуровський. – К.: Політехніка, 2001. – 50 с.
55. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э.Компетентностный поход к модернизации профессионального образования / Э.Ф. Зеер, Э.Э. Сыманюк // Высшее образование в России. – 2005. – № 4. – С. 23-30.
56. Злобін Ю.А. Загальна екологія / Ю.А. Злобін, Н.В. Кочубей. – Суми: Університетська книга, 2003. – 415 с.
57. Зязюн І.А. Інтелектуально творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : [монографія] / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – С. 11-57.
58. Зязюн І.А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні / І.А. Зязюн// Педагогіка і психологія проф. освіти. – 2000. – №1. – С. 11-24.
59. Зязюн І.А. Філософія свідомого і несвідомого у професійній освіті / І.А. Зязюн// Психологічні проблеми професійної освіти: наук.-метод. зб. – К.: 1994. – С. 3-8.
60. Избранные психологические труды: в 2 т. / [сост. Ананьев Б.Г.; ред. Бадалев Н.А, Ломов Б.Ф.]. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 1. – 230 с.
61. Ільїн І.А. Шлях до очевидності / І. А. Ільїн. – М.: Республіка, 1993. –
430 с.
62. Казначеев В.П. Учение В.И.Вернадского о преобразовании биосферы и экологии человека / В.П. Казначеев, Ф.Т. Яншина // Знание: науки о Земле. – 1986. – № 3. – С. 21-25.
63. Калмыков А.А. Проблемы и перспективы экологического образования / А.А. Калмыков // Прикладная психология. – 2002. – №1. – С. 35-44.
64. Каропа Г.Н. Системный подход к экологическому образованию и воспитанию: монография / Г. Н. Каропа. – Минск: Университетское, 1994. – 212 с.
65. Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття. [Електронний ресурс] / Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_935.
66. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология / Николай Николаевич Киселев. – К.: Наукова думка, 1990. – 215 с.
67. Кисельов М.М. Концептуальні виміри екологічної свідомості / М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, А.В. Толстоухов та ін. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. – 308 с.
68. Книш І. В. Екологічне знання в сучасному освітньому дискурсі: автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.10 «Філософія освіти» /І.В. Книш. – К., 2008. – 20 с.
69. Книш І. В. Теорія В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу: сучасні концептуальні виміри / І.В. Книш // Практична філософія. – 2005. – № 3. – С. 77-80.
70. Кобылянский В.А. Экология и экологическое образование / В.А. Кобылянский // Философия экологического образования. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – С. 185-210.
71. Коммонер Б. Замыкающийся круг / Б. Коммонер. – Л.: Гидрометеоиздат, 1974. – 298 с.
72. Конференція з екологічної освіти: зб. матеріалів. – К.: ЗАТ «ДКТ», 1998. – 95 с.
73. Концептуальні засади духовного розвитку особистості в ХХІ столітті: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 14 квітня 2006 року, м. Київ. – К.: Основа, 2006. – 223 с.
74. Концепція екологічної освіти України [затв. рішенням Колегії МОН України від 20.12.2001 р.] // Екологія і ресурси : зб. наук. праць, 2002. – Вип. 4. – С. 5-25.
75. Концепція національної програми інтегрованої екологічної освіти. –Вісник НАН України, 1999. – № 11. – С. 41-49.
76. Концепція сталого розвитку України : проект [заг. керівн. Б.Є. Патон, Ю.І. Самійленко, І.О. Заєць]. – К.: [б.в.], 2000. – 23 с.
77. Концепція сталого розвитку України : проект [Ю.І. Костенко та ін.]. Газета «Світ», 1997. – № 12. – С. 4-7.
78. Концепція сталого розвитку України: проект: [наук. керівн. В.П. Кухар, Б.М. Данилишин] // Україна: прогрес на шляху сталого розвитку. – К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2002. – С. 196-220.
79. Корпачев В.В. Популярно о фармакологии / В.В. Корпачев. – К.: Наукова думка, 1989. – 184с.
80. Корсак К.В. До проблеми парадигми сучасної національної освіти / К.В. Корсак // Освіта і управління. – К.: [б.в.], 1997. – Т. 1. – Ч. 4. –
С. 12-21.
81. Корсак К.В. Система освіти України: цілі, структура, досягнення і проблеми / К.В. Корсак // Вища освіта України: теор. та наук.- метод. часоп. – К.: [б.в.], 2001. – № 1. – С. 91-102.
82. Краткий психологический словарь / [ред.-упоряд.А.В. Петровский]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 505 с.
83. Кремень В.Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум / В.Г. Кремень. – К.: Грамота, 2007. – 576 с.
84. Крисаченко В.С. Людина і довкілля : у двох книгах [упорядн., автор вступ. розд. В.С. Крисаченко]. – К.: Заповіт, 1995. – 864 с.
85. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: навч. посібник / В.С. Крисаченко. – К.: «Заповіт», 1996. – 350 с.
86. Крисаченко В.С. Україна: природа і люди / В.С. Крисаченко,
О.І. Мостяєв [друге видан., перер. і доповн.]. – К.: НІСД, 2002. – 624 с.
87. Кузьмина Н.В. Акмеологическая теорія повышения качества підготовки специалистов образования /Н.В. Кузьмина. – М.: Исследовательский центр проблем качестваподготовеиспециалистов, 2001. – 144 с.
88. Леонтьев А.Н. Мышление / А.Н. Леонтьев // Познавательные психические процессы [cост. и общ.ред. А.Г.Маклакова]. – СПб.: 2001. – С. 356-367.
89. Лихачев Б.Т. Экологияличности / Б.Т. Лихачев. –Педагогика, 1993. –№2. – С. 19-23.
90. Лозко Г. Українське язичництво / Г.Лозко. – К.: Український центр духовної культури, 1994. – 97 с.
91. Лозко Г. Етнологія України : філос.-теор. та етнорелігійний аспект /
Г. Лозко. – К.: АртЕк, 2001. – 304 с.
92. Лозко Г. С. Пробуджена Енея: Європейський етнологічний ренесанс / Г.С. Лозко. – Харків: Див, 2006. – 464 с.
93. Лозко Г. Українське народознавство : видан. друге, допов. та перер. /
Г. Лозко. – К.: АртЕк, 2004. – 470 с.
94. Луговий В.І. Професійна освіта в безперервній освітній системі: світовий досвід / В.І. Луговий // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. Тематичний випуск «Наука і вища освіта в Україні: міра інтеграції». – К.: [б.в.], 2009. – Д. 1. – №2.– 308 с.
95. Лук’янова Л. Б. Освіта для сталого розвитку:національна доповідь /Л.Б. Лук’янова [уклад.: А. В. Кудін, К. М. Лемківський, С. М. Степаненко та ін.;за заг. ред. С.М. Ніколаєнка]. – К.:Знання, 2007. – 112с.
96. Лук’янова Л.Б. Екологічна освіта у професійно-технічних навчальних закладах: теоретичний і практичний аспекти: монографія /
Л.Б. Лук’янова. – К.: Міленіум, 2006. – 252 с.
97. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти: навчальний посібник /
В.С. Лутай. – К.: Центр «Магістр-S» творчої спілки вчителів України, 1996. – 256 с.
98. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М.: Знание, 1996. – 308 с.
99. Маркович Д.Ж. Социальная экология / Д.Ж. Маркович. – М.: РУДН, 1997. – 129 с.
100. Марушевський Г.Б. Етика збалансованого розвитку: монографія / Г.Б. Марушевський. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2008. – 440 с.
101. Машбиц С.Д. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения / С.Д. Машбиц. – М.: Педагогіка, 1988. – 192 с.
102. Медоуз Д.Х. За пределами роста: учебн. пособие / Д.Х. Медоуз, Д.Л. Медоуз, И. Рандерс. – М.: Издательская группа «Прогресс-Пангел», 1994. – 304 с.
103. Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера: книга 1 / В.А. Межжерин. – К.: [б. изд.], 1996-97. – С. 43-56.
104. Межжерін В.О. Учення про ноосферу: утопія чи наука? / В.О.Межжерін // Вісник АНУкраїни, 1991. – № 11.– С. 25-31.
105. Мельник Л.Г. Основи стійкого розвитку:навч. посібник для післядипломної освіти / Л.Г. Мельник. – Суми: Університетська книга, 2006. – 370 с.
106. Мельник Л.Г. Экономика развития: учебн. пособие для студ. ВУЗ / Л.Г. Мельник – Сумы: Университетская книга, 2001. – 450 с.
107. Мельник Л.Г. Экономикаустойчивогоразвития: учебн. пособие для последипломногообразования / Л.Г. Мельник. – Сумы: Университетская книга, 2001. – 377 с.
108. Моисеев Н.Н. Экология в современноммире / Н.Н. Моисеев// Наука и жизнь: научн.-попул. журн., 1998. – №3. – С. 2-19.
109. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи. – К.: К.І.С., 2004. – 127 с.
110. Мудрак О.В. Проблеми і шляхи розвитку екологічної освіти в Україні / О.В. Мудрак // Зб. «Людина і довкілля. Проблеми неоекології». – Харків: Видавництво ХНУ, 2002. – Вип. 3. – С. 14-18.
111. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев. – Л.: Наука, 1983. – 188 с.
112. Мукан Н.В. Система неперервної професійної педагогічної освіти США // Наука і сучасність: зб. наук. праць Національного педагогічного універ. ім. М.П. Драгоманова. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. – Т. 59.– С. 90-100.
113. Науково-популярний екологічний журнал «Рідна природа», 2003.– № 1.
114. Науково-популярний екологічний журнал «Рідна природа», 2003.– № 2.
115. Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку [«Оцінка національного потенціалу в сфері глобального екологічного управління в Україні»]. – К.: ПРООН/ГЕФ, 2007. – 184 с.
116. Нижник Н.Р. Національна безпека України / Н.Р. Нижник, Г.П. Ситник, В.Т. Білоус В.Т. // Методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку. – К.: Преса України, 2000. – С. 45-78.
117. Никаноров А.М.Глобальнаяэкология / А.М. Никаноров, Т.А. Хоружая. – М.: [б. изд.], 2000. – С. 25-63.
118. Ніколаєнко С.М. Невідкладні завдання Міністерства освіти і науки України на 2006-2010 роки / С.М. Ніколаєнко. - К.: Знання, 2006. – 58 с.
119. Ніколаєнко С.М. Стратегія розвитку освіти України: початок ХХІ століття / С.М. Ніколаєнко. – К.: Знання, 2006. – 253 с.
120. Одум Ю. Экология: [у 2 т.]. – М.: Мир, 1986. – 328 [1] с. – 376 [2] с.
121. Ожегов С.И. Словарь руського языка / С.И. Ожегов. – М.: Русский язык, 1984. – 296 с.
122. Освіта для сталого розвитку: досвід українських освітян [серія «Екологічна освіта і виховання»]. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2007. – № 1. – 37 с.
123. Папа Іван Павло ІІ на тему створіння та екології: екологічне вчення церкви. – Івано-Франківськ: Екологічний центр Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, 2006. – 100 с.
124. Педагогическая психология: учебник для студ. высш. учеб. заведений / [под ред. Н.В. Клюевой]. – ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 400 с.
125. Петровська Ю.Є. Болонський процес: проблеми і перспективи розвитку вищої освіти в Україні та Європі / Ю. Є. Петровська // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – К.: [б.в.], 2006. – Д. 3. – Т. 1. – С. 271-278.
126. Познанська О.В. Екологія: навч.-метод. посібник для студентівВНЗ / Т.В. Саєнко, О.В. Мудрак, О.В. Познанська. –К.: Видавництво «Слово». – 2011. – 180 с.
127. Познанська О.В. Екологічна компетентність фахівців у період Декади освіти для збалансованого розвитку // Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави : Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Одеса: ОДУВС, 2010. – С. 56.
128. Познанська О.В. Нетрадиційні методи навчання у формуванні еколого-креативної компетентності студентів / О.В. Познанська // Освіта Донбаса. – 2011. – № 5 (148). – С. 44-48.
129. Познанська О.В. Нова парадигма розвитку української освіти у ХХІ столітті / Т.В. Саєнко, О.В Познанська // Вища освіта України:теор. та наук.-метод. часоп. – К.: [б.в.], 2008. – №2. – С. 18-26.
130. Познанська О.В. Моніторинг стану екологічної освіти та культури у вищих навчальних закладах / Т.В. Саєнко, О.В. Познанська // Матер. Міжнародної наук.-практ. конфер. «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» 9-10 листопада 2008 р., м. Київ. – К.: Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – К.: [б.в.], 2008. – Д. 3. – Т. 2. – С. 125-133.
131. Познанська О.В. Парадигма розвитку української екологічної освіти у ХХІ столітті /Т.В.Саєнко, О.В. Познанська // Матеріали VІІІ наук. конфер. молодих вчених ОДЕКУ. – Одеса:ОДЕКУ,2008. – С. 132.
132. Познанська О.В. Педагогічні аспекти екологічного навчання / Т.В. Саєнко, О.В. Познанська // Наукові праці Донецького націон. техн. універ., серія: педагогіка, психологія і соціологія: зб.наук. праць Донецьк. націон. техн. універ. – Донецьк: ДНТУ, 2008. – Вип. 2. –
С. 341-345.
133. Познанська О.В. Психолого-педагогічний аспект еколого-креативної компетентності студентів ВНЗ / О.В. Познанська // Вісник Запорізького національного університету. – Серія Педагогічні науки. – 2011. – № 2 (15). – С. 143-149.
134. Познанська О.В. Стан, перспективи і шляхи розвитку вищої екологічної освіти України / Т.В. Саєнко, О.В.Познанська //Матер. Міжнародної наук.-практ. конфер. «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» 27-29 листопада 2009 р., м. Київ. – К.: Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – К.: [б.в.], 2009. – Д. 4. –Т. 2. – С. 20-26.
135. Познанська О.В. Формування екологічної культури студентів вищих навчальних закладів інтерактивними засобами навчання / Т.В. Саєнко, О.В. Познанська // Наук. часопис Нац.пед. унів. ім. М.П. Драгоманова, сер. 5: пед. науки, реалії, перспективи : зб. наук. праць. – К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – Вип. 17. – С. 175-182.
136. Поляков В.И. Экзамен на “Homosapiens” / В.И. Поляков. – Саранск: Из-во Саранского университета, 2004. – 495 с.
137. Пригожин И. Познание сложного: введение /И. Пригожин, Г. Николис [пер. с англ., предисл. Г.Г. Малинецкого. изд. 3-е, доп.] – М.: Из-во ЛКИ, 2008. – 352 с.
138. Пригожин И. Время. Хаос. Квант : к решению парадокса времени /
И. Пригожин, И. Стенгерс [пер. с англ., под. ред. В.И. Аршинова, изд. 6-е]. – М.: КомКнига, 2005. – 232 с.
139. Проблемы методологии системного исследования / [ред. коллегия
И.В. Блауберг и др.]. – М.: Мысль, 1979. – 454 с.
140. Программа по образованию в области окружающей среды на тринадцатую пятилетку и на перспективу до 2005 года. – М.: [б. изд.], 1989.– 32 с.
141. Психология личности в трудах отечественных психологов /под. ред. Л.В. Куликова. – СПб. : Питер, 2000. – 480 с.
142. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: монографія / Г.П. Пустовіт. – К.: Луганськ: Альма-матер, 2004 – 540с.
143. Пустовіт Н.П. Екологічна освіта учнів у позашкільних закладах: стан та перспективи // Матер. Всеукраїнської наук.-практ.конфер. «Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи». – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2001.– С. 32-38.
144. П’ята Всеєвропейська Конференція Міністрів Охорони Навколишнього Середовища «Довкілля для Європи». / матеріали та документи. Київ, 2004. – 542 с.
145. Радьо Т.В. Динаміка Землі та глобальні екологічні проблеми /
Т.В. Радьо. – К.: Основа, 2003. – 255 с.
146. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс] / Режим доступу – http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_164.
147. Реймерс Н.Ф. Экология: теории, законы, правила, принципы и гипотезы / Н.Ф. Реймерс. – М.: Из-во журнала «Россия Молодая», 1994. – 367 с.
148. Рубинштейн С.Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности /С.Л. Рубинштейн. – Самара: Издательский дом «БАХРАМ», 1999. – С. 227-244.
149. Саєнко Т.В. Екологізація знання і виробництва в умовах інформаційного суспільства / Т.В. Саєнко // Вища освіта України: теор. та наук.-метод. часоп. – К.: [б.в.], 2005. – № 4. – С. 95-102.
150. Саєнко Т.В. Освіта екобезпечного інформаційного суспільства: проблеми і перспективи: монографія / Т.В. Саєнко. – К.: Освіта України. – 2008. – 288 с.
151. Салтовский О.І. Основи соціальної екології: курс лекцій / О.І. Сал-товський. – К.: МАУП, 1997. – 168 с.
152. Самсонов А.Л. На пути к ноосфере/ А.Л. Самсонов // Вопросыфилософии: научн.-теорет. журн., 2000. – № 7. – С. 53-61.
153. Семиченко В.А. Идеиинтеграции, системности и целосности в теории и практикевысшейшколы / В.А. Семиченко, Е.С. Барбина. – Киев, Херсон: [б. изд.], 1996. – 278 с.
154. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія: наукові, етичні та філософські ракурси: навч. посібн. / Л.І. Сидоренко. – К.: Видавець ПАРАПАН, 2002. – 150 с.
155. Симонов П.В. Эмоции и воспитание (вопросы воспитания в свете информационной теории эмоций) / П.В. Симонов // Вопросы философии. – 1981. – №5. – С. 39-48.
156. Скребец В.А. Экологическая психология: учеб. пособ. для студ. ВУЗов / В.А. Скребец. – К.: МАУП, 1998. – 143с.
157. Сластенин В.А. Педагогика: Инновационная деятельность /
В.А. Сластенин, Л.С. Подымова. – М.: ИЧП «Издательство Магистр», 1997. – 234 с.
158. Сластенин В.А. Введение в педагогическую аксиологию: учеб. пособ. для студ. высш. учеб. заведений / В.А. Сластенин, Г.И. Чижикова. – М.: Изд. центр «Академия», 2003. – 192 с.
159. Соколова Е.Е. Тридцать диалогов о психологии [хрестоматия с комментариями по курсу «Введение в психологию»] / Е.Е. Соколова. – М.: Наука, 1994. – 395 с.
160. Сталий розвиток суспільства : тлумачний словник. – К.: ПРОН, 2001. – 27 с.
161. Сталий розвиток суспільства: роль освіти [путівник ]. – К.: СПД «Ковальчук», 2005. – 88 с.
162. Сталий розвиток України: матер. Всеукраїнської студ. конфер. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2006. – 310 с.
163. Степаненко С.Н. Десятилетие ООН по образованию для устойчивого развития (2005-2014 гг.). – Одесса: [б. изд.], 2005. – 20 с.
164. Стратегічні напрямки розвитку вищої освіти в Україні: матер. Міжнародної наук.-практ. конфер., м. Судак, 16-18 жовтня 2003 р. – К.: МАУП, 2004. – 224 с.
165. Стратегія ЄЕК ООН освіти для сталого розвитку. – Одеса: Екологія, 2005. – 44 с.
166. Татур Ю.Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста / Ю.Г. Татур. – Высшее образование сегодня. – 2004. – № 3. – с. 20-26.
167. Тимочко Т.В. Мета і завдання Всеукраїнської екологічної ліги у галузі екологічної освіти та виховання / Т.В. Тимочко // Екологічна освіта і виховання: досвід та перспективи : матер. Всеукр. наук.-практ. конфер. – К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2000. – С. 23-26.
168. Толстоухов А.В. Екобезпечний розвиток / А.В. Толстоухов, М.І. Хилько. – К.: Знання України, 2001. – С. 192-237.
169. Философия: учебн. пособие для студентоввузов. – К.: Фита, 1994. –
383 с.
170. Філіпчук Г.Г. Екоетична парадигма в освіті дорослих / Г.Г. Філіпчук // Педагогічний процес: теорія і практика: зб. наук. праць. – К.: П/П «ЕКМО», 2005. – С. 281-286.
171. Фролов Ю.В. Компетентностная модель как основа оценки качества підготовки специалистов / Ю.В. Фролов, Д.А.Махотин – М.: Высшее образование сегодня, 2004. – № 8. – С. 34-41.
172. Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования /А.В. Хуторской// Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58-64.
173. Чалий О.В. Синергетичні принципи освіти і науки: монографія / О.В. Чалий // Акад. пед. наук України, Націон. мед. універ. ім. О.О. Богомольця. – К.: [б.в. ], 2000. – 253 с.
174. Червонецький В.В. Екологічна освіта учнів країн Східної та Центральної Європи / В.В. Червонецький. – Донецьк: Юго-Восток, 1998. – 284.
175. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека: учеб. пособ. для высш. учебн. завед.(2-е изд., перер. и доп.)/ Владимир Дмитриевич Шадриков. – М.: Издательская корпорация «Логос», 1996. – 320 с.
176. Швед М. Екологічна ситуація за кордоном і в Україні/ Мария Швед. – Львів: Вид-во «Світ», 1997. – 103 с.
177. Швед М. Тенденції розвитку зарубіжної екологічної освіти / М. Швед // Вісник Львів. ун-ту. Серія педагогічна.– 2003.– Вип. 17. – С. 167-174.
178. Швейцер А. Благоговение перед жизнью/ А. Швейцер.– М.: Прогресс, 1992. – 572 с.
179. Шевчук В.Я. Про Концепцію переходу України до сталого розвитку / В.Я. Шевчук // Проблеми сталого розвитку України: зб. наук.доповідей. – К.: БМТ, 2001. – С. 42-55.
180. Шевчук В.Я. Про стан техногенної та природної безпеки в Україні / В.Я. Шевчук В.Я.// Екологія і ресурси: зб. наук.праць, 2002. – Вип.4. – С. 26-34.
181. Шевчук В.Я. Основи професійного навчання з екологічної політики і управління: навч.-метод. посібник / В.Я. Шевчук, Г.О.Білявський,Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький, О.О. Мазуркевич. – К.: Геопринт, 2002. – 78 с.
182. Шевчук В.Я. Порядок денний на ХХІ століття: національний шлях до гармонійного розвитку / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Літсофт, 2002. – 51 с.
183. Шевчук В.Я. Екологічне управління: підруч. для студ. екологічних спеціальн. ВНЗ / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський, В.М. Навроцький, В.В. Гетьман. – К.: Либідь, 2004. – 430 с.
184. Шмалєй С.В. Система екологічної освіти в загальноосвітній школі в процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу: автореф. дис. док. пед. наук: 13. 00. 01 / Світлана Вікторівна Шмалєй. – К., 2005. – 43 с.
185. Штейнер Р. Духовные основы воспитания / Р. Штейнер. – Рига: [б. изд.], 1922. – С. 15-57.
186. Экологическая антология: экологические произведения западнях авторов [ред. кол.: И. Уорнер и др.]. – М.; Бостон: Голубка, 1992. – С. 262 – 266.
187. Экология города: учеб. для вузов под ред. проф. Стольберга Ф.В. – К.: Либра, 2000. – 463с.
188. Экология и здоровье человека:сб. научн. трудов за материалами ХІІ Международной научно-технической конференции. – Харьков, 2004. – 237с.
189. Экология и учебный процесс: тематический сборник научных трудов. – К.: УМК ВО, 1990. – 100 с.
190. Юрченко Л.І. Формування екологічної культури в процесі екологічної освіти / Л.І. Юрченко // Вісник Одеської державної Академії будівництва і архітектури. – Одеса: Зовнішрекламсервіс, 2008. – Вип. 29. – С. 389-396.
191. Britannica Book of theYear, 1999. – P.209-212.
192. Energieokologische Modellstadt: Ostritz – St. Marienthal. – DBU, Osnabruck, 2005. – 40 p.
193. Focus on Environment: International activities of the DBU. – Osnabruck, 2005. – 48 p.
194. Global Environmental Issues : editet by Frances Harris. – England, West Sussex, 2004. – 324 p.
195. Sustainable Churches. Nachhaltigkeits management. Sustainability Management EMAS – plus. – DBU, 2005. – 13 p.
196. Sustainable development: system analysis in ecology [ 2nd Practical Conference in Ukraine, September 9-12] – Sevastopol: [no publisher], 1996. – 207 p.
197. World Development Indicators : the World Bank. – USA: Development Data Center, 2000. – P. 7-11.
198. World Summit on Sustainable Development : Plan of Implementation. – South Africa: Johannesburg, 4 September 2002. – 27 p.