ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Краткое описание

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Т.Г.ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Кивлюк Ольга Петрівна

УДК 372.8:004

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

13.00.09 теорія навчання

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Руденко Віктор Дмитрович,
кандидат педагогічних наук, доцент

Чернігів 2007

ЗМІСТ

стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................... 4

ВСТУП.......................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.. 18
1.1. Формування елементів комп’ютерної грамотності молодших
школярів як педагогічна проблема.................................................... 18
1.2. Психолого-педагогічні основи використання інформаційно-
комунікаційних технологій у навчальному процесі початкової школи 39
1.3. Зміст, завдання і організація навчання пропедевтики інформатики в початковій школі .............................................................................................................. 58
1.4. Місце інформаційних технологій у системі навчальних дисциплін
початкової школи................................................................................ 74
Висновки до першого розділу................................................................... 87

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ, ФОРМИ, МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ
ЕЛЕМЕНТІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 91
2.1. Педагогічно-пізнавальні особливості формування елементів
комп’ютерної грамотності учнів у процесі навчання........................ 91
2.2. Зміст курсу ”Елементи комп’ютерної грамотності” та форми,
методи і засоби його впровадження в навчальний процес
початкової школи............................................................................. . 110
2.3. Експериментальна перевірка ефективності курсу Елементи
комп’ютерної грамотності” для початкової школи... 126
2.4. Рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних
технологій у навчальному процесі початкової школи.................... 146
Висновки до другого розділу.................................................................. 166

ВИСНОВКИ............................................................................................. 170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................. 176

ДОДАТКИ................................................................................................ 199

ВСТУП

Актуальність дослідження. Реформування національної освіти в Україні здійснюється в умовах глибокого проникнення інформаційно-комунікаційних технологій майже в усі сфери людської діяльності. ІКТ стають потужним каталізатором і показником науково-технічного розвитку суспільства. Вони суттєво впливають на зміст, форми і методи навчання.
В умовах бурхливого розвитку ІКТ суспільство поступово наближається до нового, інформаційного етапу свого розвитку, у якому особливого значення набуває вміння працювати із засобами ІКТ та використовувати їх у повсякденній діяльності. У рекомендаціях Верховної Ради України, які були прийняті у вересні 2005 року на парламентських слуханнях з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, вперше відзначено, що впровадження новітніх ІКТ у всі сфери суспільного життя та розвиток інформаційного суспільства в нашій країні є одним з пріоритетних напрямків державної політики [221].
Функції та можливості комп’ютера постійно змінюються та зростають. Саме ці обставини об’єктивно вплинули на те, що змінюється концептуальна роль самого комп’ютера, а саме: він стає засобом комунікації і отриманням інформації в будь-яких умовах.
Процеси інформатизації суспільства та освіти взаємопов’зані й взаємозумовлені. Рівень сучасної освіти повинен відповідати існуючому соціальному замовленню. Від рівня інформаційної компетентності та інформаційної культури підростаючого покоління залежить у майбутньому науковий, технічний та виробничий потенціал нашої країни [153].
Особливого значення набуває проблема навчання молоді вмінням користуватися сучасними комп’ютерними засобами, орієнтуватися в їх функціональних можливостях, а також проблема підготовки молоді до активної, плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
Проблема забезпечення комп’ютерної грамотності актуальна і для молодших школярів, тому що комп’ютеризація стала масовим явищем. Відповідно до державної програми Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці” на 20062010 рр., затвердженої Кабінетом Міністрів України в грудні 2005 року, уже найближчим часом усі загальноосвітні, а також дошкільні та позашкільні навчальні заклади будуть комп’ютеризовані та буде створена освітня інформаційна інфраструктура.
ІКТ суттєво впливають на зміст, форми і методи навчання, але їх інтенсивний розвиток, зокрема розвиток їхніх функціональних можливостей випереджає розвиток методів використання цих засобів у навчальному процесі, особливо в початковій школі. З’явилася суперечність між можливостями та методами використання ІКТ в навчальному процесі. У розв’язанні цієї суперечності важливе місце посідає пропедевтика інформатики в початковій школі.
Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2005 року) Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання” в освітню галузь Технологія” введено змістову лінію Пропедевтика інформаційної культури” [62].
Методика впровадження ІКТ в навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, теорія і досвід розробки педагогічних програмних засобів та використанню їх у навчальному процесі, принципи та методи навчання з використанням комп’ютера висвітлені в роботах Л.І. Білоусової [13], В.Ю.Бикова [14, 15], Р.Вільямса [32], А.М.Гуржія [54], Ю.О.Дорошенка [66, 69, 70], А.П.Єршова [79], М.І.Жалдака [8185], Ю.О.Жука [8688], В.В.Лапінського [67], Н.П.Листопад [68], В.М.Монахова [168, 169], І.П.Підласого [201], О.В.Співаковського [245247] та інших.
Проте, темпи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій випереджають наукові досягнення в цій галузі. Комп’ютери, які ще вчора здавалися бездоганними, зараз уже технічно застаріли, нові види і версії програмного забезпечення входять до повсякденного життя настільки швидко, що школа не встигає відреагувати на це. Суперечність між потенційними можливостями ІКТ та ступенем розробки методів їх використання в навчальному процесі вимагає активізації наукових досліджень у визначенні поняття комп’ютерної грамотності та пошуку змісту, форм, методів і засобів її формування. Нині треба виходити з того, що використання комп’ютера та ІКТ в початковій школі не тільки можливе, але й необхідне.
Використання комп’ютерів у навчанні вже не є завданням тільки курсу інформатики. У нинішній час активно ведуться експерименти з впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у предметне навчання, переосмислюються традиційні методи, розвиваються концепції викладання, переглядаються педагогічні умови формування основних понять курсу інформатики. Не залишається осторонь не лише початкова школа, а й дитячі дошкільні заклади [127, 177, 236].
Мотиваційні та розвивальні компоненти використання комп’ютера в початковій школі на сучасному етапі знаходяться на рівні наукового обґрунтування та експериментального дослідження. Однак ще не встановлено, який вплив можуть здійснити специфічні методи діяльності на структуру навчальної діяльності школярів, яким може бути внесок формування елементів комп’ютерної грамотності в молодших класах для підготовки до засвоєння базового курсу інформатики [7, 18, 30, 75, 128, 222, 238, 246].
У той же час, проведені експериментальні дослідження виявили, що можливості інтелектуального розвитку молодших школярів набагато ширші, ніж це передбачено навчальною програмою [57, 58, 73, 74, 95, 230, 269]. За визначеного змісту і умов навчання, можна сформувати поняття, оперування якими вказує на наявність у молодших школярів достатньо високого рівня здібностей до узагальнення і абстракції, до оволодівання знаннями теоретичного характеру.
Дослідження вчених та педагогів-практиків В.О.Буцика [26], І.Г.Вєтрова [30], А.Г.Гейна [37], А.В.Горячева [4851], С.О.Гунько [53], М.М.Левшина [139144], Ю.І.Машбіця [159162], Ю.А.Первіна [194197], Т.Г.Проценко [213214], Ф.М.Ривкінд [216219, 249251], І.М.Смирнової [243], О.В.Суховірського [248], М.І.Фролова [265], Б.Хантера [267], О.І.Шиман [278] та інших переконливо свідчать, що використання сучасних ІКТ у молодшій школі мають такі основні переваги:
· здійснюється диференціація навчального процесу;
· забезпечується діалогова взаємодія учня з моделями відповідних явищ і процесів;
· реалізується діагностика інтелектуального і психічного рівня розвитку та уможливлюється створення на цій основі відповідної моделі учня з управлінням його навчальною діяльністю;
· розширюється контроль за навчальною діяльністю учнів і забезпечується на цій основі зворотній зв’язок;
· вдається значно підвищити рівень зацікавленості учнів у навчальній діяльності завдяки внесенню елементів новизни;
· розвиваються творчі здібності, підвищується пізнавальна активність учнів у навчальному процесі.
Вітчизняні та зарубіжні вчені визначають такі проблеми, які виникають у процесі використання ІКТ у навчально-виховному процесі [14, 18, 30, 33, 53, 55, 56, 66, 81, 87, 90, 125, 141, 220, 232, 243, 248, 278, 284]:
· необхідність внесення змін у всі компоненти педагогічної системи зміст, організаційні форми, методи та засоби навчання;
· забезпечення шкіл високоякісними вітчизняними програмними засобами навчального призначення;
· підготовка вчителів початкових класів до використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій;
· необхідність розробки методики раціонального використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі.
Вивчення інформатики та застосування ІКТ у навчальному процесі сприяє розвитку вмінь та навичок учнів використовувати різноманітну інформацію про навколишній світ, що є важливою якістю особистості в сучасному інформаційному суспільстві. Формування цієї якості обумовлюється наявністю в учнів знань об’єктивних законів інформатики, умінь застосовувати сучасні методи збору, накопичення, зберігання, пошуку й обробки інформації, які ґрунтуються на використанні обчислювальної техніки та телекомунікаційних мереж.
Загальноосвітнє значення курсу інформатики та ІКТ, перш за все, полягає в покращенні підготовки учнів до практичної діяльності в сучасному суспільстві, де пристрої, створені на основі мікроелектроніки та обчислювальної техніки, уже набули широкого розповсюдження та продовжують проникати в усі нові сфери суспільного виробництва. Тому дуже важливо розкрити учням реальні можливості ІКТ, а також їхнє місце в суспільстві.
Інформатизація в суспільстві нині набрала таких темпів, що школа просто повинна адекватно реагувати на процеси, які відбуваються. Інакше суспільство в недалекому майбутньому буде відкинуто далеко назад. Дослідники стверджують, що закон Мура, за яким щільність розміщення напівпровідникових приладів збільшується удвічі кожні 18 місяців, буде діяти ще щонайменше 15 років. А це визначає, що і темпи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій за цей період не зменшаться. За деякими дослідженнями, уже сьогодні понад 60% родин в Україні, у яких є діти шкільного віку, мають вдома комп’ютери. Крім того, значна кількість учнів спілкується з комп’ютером не в закладах освіти, а серед них і учні молодшого шкільного віку. Засоби обчислювальної техніки стають доступними для всіх бажаючих. З іншого боку, сфера послуг, яка надається за допомогою ІКТ постійно поширюється і набуває побутового характеру. Для сучасної людини засоби ІКТ стають знаряддями праці та життєдіяльності. Тому проблема використання ІКТ учнями, у тому числі молодшого шкільного віку, набуває особливого значення.
Впроваджуючи елементи комп’ютерної грамотності в початкову школу, не треба залишати поза увагою такі загальні педагогічні аспекти, як цілісність навчального процесу, принцип наступності навчання тощо. Тому вчені виділяють кілька етапів оволодіння основами інформатики, формування інформаційної культури та комп’ютерної грамотності. Дане питання розглядається в роботах: [10, 23, 44, 51, 60, 65, 78, 115, 116, 132, 136, 153, 163, 178, 194196, 284].
У даному дослідженні розглянуто тільки перший етап, тобто формування елементів комп’ютерної грамотності в початковій школі.
Одним з компонентів теоретичної основи даного дослідження є концепція розвивального навчання, що розроблена П.Я.Гальперіним [36], В.В.Давидовим [57], Д.Б.Ельконіним [73, 74], Н.Ф.Тализіною [252] та іншими. У ній вчені підкреслюють значення молодшого шкільного віку для формування мислення, зокрема, на їхню думку, ключ” до розумового розвитку молодших школярів лежить у засвоєнні певної системи наукових понять і способів їх отримання.
Проблема впровадження ІКТ в навчально-виховний процес початкової школи та пропедевтики інформатики відображається в роботах українських дослідників та вчителів-практиків: І.Г.Вєтрова [30], С.О.Гунько [53], М.М.Левшина [140142], Т.Г.Проценко [214], Ф.М.Ривкінд [216219], І.М.Смирнової [243], О.В.Суховірського [248], О.І.Шиман [278] та інших, а також зарубіжних авторів: В.О.Буцика [26], Ю.А.Первіна [194, 195], С.Пейперта [199], М.І.Фролова [265], Б.Хантера [267] та інших.
У наукових працях В.О.Буцика [2226], А.А.Кузнєцова [130132], Т.А.Кувалдіної [133], І.Б.Милової [165], І.Г.Овчиннікової [179], Г.Ю.Протодьяконової [212] розглядаються результати досліджень, пов’язані з пропедевтикою інформатики в навчанні молодших школярів, тобто в умовах початкової школи.
Особливого значення в останні роки, в нашій країні, набув курс Сходинки до інформатики” [249251]. В ньому велика увага приділяється розвитку логічного мислення учнів, а вивчення ІКТ здійснюється шляхом їх інтеграції в навчальні предмети початкової школи, що не вирішує всіх проблем формування комп’ютерної грамотності молодших школярів.
Отже, проблема підготовки підростаючого покоління до активної, плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, наявність суперечності між потенційними можливостями ІКТ та методами їх сучасного використання в навчальному процесі, об’єктивна потреба в розробці нових підходів до використання ІКТ у початковій школі, а також недостатня кількість завершених досліджень, у яких би цілісно і комплексно розглядалися зазначені проблеми, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематичним планом науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки, психології і методики викладання математики Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки педвузів III-IV рівнів акредитації”, номер державної реєстрації 0102U000737.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка (протокол №7 від 02 лютого 2000 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол №8 від 30 жовтня 2001 року).
Об’єкт дослідження навчально-виховний процес у початковій школі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Предмет дослідження зміст, форми, методи і засоби формування у молодших школярів елементів комп’ютерної грамотності.
Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці змісту, форм, методів та засобів формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів буде ефективним за умов:
· обґрунтування теоретико-методологічних та дидактичних засад формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти;
· дидактичного обґрунтування змісту навчального матеріалу та методичних підходів до викладання курсу Елементи комп’ютерної грамотності” в умовах навчально-виховного процесу початкової школи та з дотриманням санітарно-гігієнічних норм;
· педагогічно обґрунтованого використання засобів ІКТ на уроках, зокрема математики, малювання, трудового навчання, що відповідає фізіологічним особливостям учнів молодшого шкільного віку та навчальним можливостям кожного школяра.
Завдання дослідження.
1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури і педагогічного досвіду з метою визначення рівня дослідженості проблеми формування елементів комп’ютерної грамотності та використання ІКТ у навчальній діяльності учнів початкових класів.
2. Виділити приоритетні напрями та педагогічні умови формування комп’ютерної грамотності на початковому етапі освіти.
3. Розробити зміст курсу Елементи комп’ютерної грамотності”, конкретизувати вимоги до знань, умінь та навичок, необхідних для раціонального використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання молодших школярів.
4. Розробити та теоретично обґрунтувати зміст, форми, методи та засоби формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів у процесі використання ІКТ на уроках, зокрема математики, малювання, трудового навчання тощо з урахуванням санітарно-гігієнічних норм і фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку.
5. Експериментально перевірити ефективність змісту, форм, методів та засобів формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів.
Методологічними засадами дослідження стали наукові положення теорії пізнання про загальний зв’язок і взаємозумовленість явищ навколишньої дійсності; про процес сприймання та засвоєння особистістю наукових понять, про формування вмінь і навичок розумової діяльності, про взаємозв’язок теорії і практики, висновки й положення вітчизняних і зарубіжних учених із досліджуваної проблеми; ідеї сучасних концепцій навчання і нових педагогічних технологій.
Теоретичною основою дослідження є концепція розвивального навчання (П.Я.Гальперін, Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов, Н.Ф.Тализіна); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін, Н.Ф.Тализіна); особистісно-діяльнісна концепція навчання (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн); загальнодидактичні закономірності процесу навчання (Ю.К.Бабанський, Н.М.Бібік, І.Я.Лернер, О.Я.Савченко); результати досліджень в галузі інформатичної підготовки студентської молоді та викладання інформатики в школі (Ю.О.Дорошенко, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.А.Каймін, А.А.Кузнєцов, М.П.Лапчик, В.М.Мадзігон, Н.В.Морзе, В.М.Монахов, В.Д.Руденко); концепції інформатизації освіти (В.Ю.Биков, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, Ю.І.Машбиць, Ю.А.Первін); теоретичні дослідження впровадження пропедевтичного курсу інформатики в початкову школу (В.О.Буцик, А.А.Дуванов, М.М.Левшин, С.Пейперт, Ю.А.Первін, І.М.Смирнова, О.В.Суховірський, Б.Хантер, О.І.Шиман)
Для розв'язання поставлених завдань у роботі використано такі методи дослідження:
· теоретичні вивчення вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної, методичної, дидактичної літератури з проблеми дослідження; аналіз та узагальнення досвіду впровадження експериментальних і загальнодержавних шкільних програм з основ інформатики та обчислювальної техніки, навчальних і навчально-методичних посібників з інформатики для початкової школи, педагогічного досвіду використання інноваційних технологій; аналіз програмного забезпечення та дидактичних можливостей ІКТ, які використовуються в навчально-виховному процесі початкової школи;
· емпіричні анкетування, бесіди, тестування, опитування, проведення педагогічного експерименту щодо впровадження в початковій школі курсу Елементи комп’ютерної грамотності”, інтерпретація, кількісний і якісний аналіз здобутих результатів експериментального навчання.
Організація та основні етапи дослідження. Наукове дослідження проводилось у три етапи протягом 19982007 років.
На першому етапі (19982000рр.) проведено пошукову роботу, спрямовану на обґрунтування теми, визначення об’єкту, предмету, мети, завдань і гіпотези дослідження; на основі вивчення і теоретичного аналізу психолого-педагогічної, методичної літератури та програмних засобів навчального призначення визначено дидактичні підходи до дослідження вказаної проблеми; уточнено понятійний апарат дослідження, розроблено програму експериментальної роботи.
На другому етапі дослідження (20002004рр.) розроблено і теоретично обґрунтовано варіант пропедевтичного курсу Елементи комп’ютерної грамотності” для початкової школи. Проводилась експериментально-дослідна робота та експериментальна апробація методики формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів.
На третьому етапі дослідження (20042007рр.) проведено обробку експериментальних даних; систематизовано й узагальнено результати дослідження, отримані в процесі теоретичного аналізу проблеми та дослідно-експериментальної роботи; сформульовано загальні висновки.
Експериментальна база дослідження. Основною експериментальною базою, на якій здійснювались: первинна апробація методів формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів, коригування, вдосконалення і впровадження навчального курсу Елементи комп’ютерної грамотності”, були початкові класи загальноосвітніх №№3, 7, 20, 25, 35 та спеціалізованих №№2, 12, 36 шкіл, загальноосвітнього колегіуму №11 і загальноосвітнього ліцею №15 м.Чернігова. Усього дослідно-експериментальною роботою було охоплено 367 учнів експериментальних класів і 329 учнів контрольних класів. У експерименті також взяли участь 16 учителів інформатики, 10 учителів початкових класів як учасники впровадження експериментальної методики навчання, та, додатково, як респонденти анкетування 86 учителів початкових класів і 21 учитель інформатики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
вперше теоретично обґрунтовано необхідність формування в учнів молодших класів елементів комп’ютерної грамотності, визначено пріоритетні напрями та педагогічні умови їх формування на початковому етапі освіти, розроблено зміст та теоретично обґрунтовано форми, методи та засоби формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів, відібрано основні теоретичні поняття курсу Елементи комп’ютерної грамотності” та доведено його позитивний вплив на результати навчання з інших дисциплін;
вдосконалено форми та методи використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів на уроках математики, малювання, трудового навчання; уточнено суть поняття комп’ютерна грамотність”;
подальшого розвитку набули прийоми застосування інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі початкової школи з урахуванням санітарно-гігієнічних норм та вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено зміст курсу Елементи комп’ютерної грамотності”, визначені зміст, форми, методи і засоби формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів.
Результати проведеного експериментального дослідження та запропонована методика формування елементів комп’ютерної грамотності можуть бути використані в підготовці науково-методичних рекомендацій щодо використання ІКТ у навчанні учнів початкових класів, для підготовки та написання спеціальних методичних посібників з вивчення елементів комп’ютерної грамотності, а також учителями у практиці роботи сучасної школи (на уроках та факультативах) у молодших класах.
Розроблені дидактичні матеріали можуть бути використані викладачами і студентами вищих педагогічних навчальних закладів України та у системі перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителів початкової школи.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи загальноосвітніх №№3, 7, 20, 25, 35 та спеціалізованих №№2, 12, 36 шкіл, загальноосвітнього колегіуму №11 і загальноосвітнього ліцею №15 м.Чернігова (довідка про впровадження №01373 від 13 лютого 2006р.) та кафедри інформатики і обчислювальної техніки Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка в процесі викладання студентам 5-го курсу фізико-математичного факультету спецкурсу Вибрані питання методики викладання інформатики” (довідка про впровадження №04 11/144 від 13 лютого 2006 р.)

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комп’ютер, який впевнено і надійно зайняв належне місце як серед усіх інших традиційних шкільних предметів, так і в житті сучасної людини, активно впроваджується в початкові ланки навчання.
Не викликає сумніву той факт, що крім досконалого володіння рідною мовою час вимагає від молодої людини і володіння комп’ютерною грамотністю, знайомства із сучасними інформаційними технологіями. Використання комп’ютера як засобу навчання, на самих ранніх етапах навчання є однією з умов формування комп’ютерної грамотності учнів як соціального замовлення школи. Вступаючи в комп’ютеризований світ”, людина повинна знати теоретичні основи інформатики та вміти застосовувати комп’ютер у своїй професійній діяльності.
Суперечки, що точаться навколо змісту самої інформатики як шкільного предмету, та її місця в базовій та варіативній частинах навчального плану, лише підвищують її багатоплановість. З огляду на це, виникає необхідність більш раннього знайомства дітей з комп’ютером у вигляді регулярних занять. Тому у ході запровадження предмету інформатики в початкових класах середньої школи виникає необхідність формування елементарних умінь та навичок під час роботи з комп’ютером, сформувати основні поняття інформатики, використовуючи різні типи програм і тренажерів, будуючи навчальний процес із врахуванням вікових та індивідуальних особливостей.
Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки:
1. У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури та педагогічного досвіду було зроблено висновок про необхідність дослідження передумов формування елементів комп’ютерної грамотності та впровадження програмних засобів навчального призначення в навчально-виховний процес початкової школи.
В умовах розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність підвищення інформаційної культури всіх членів суспільства, а отже формування в учнів розвинутого мислення та новаційного, евристичного підходу до постановки і розв’язання суспільно значимих завдань. Перехід до інформаційного суспільства зумовлює необхідність оновлення змісту, форм, засобів та технологій навчання в молодших класах.
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховний процес початкової школи, зокрема комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих, комунікативних форм навчання, здійснюється підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики.
2. В результаті теоретичного дослідження було визначено пріоритетні напрями викладання інформатики в молодших класах, а саме:
· навчально-інформаційний (формування початкових знань з предметної галузі „Інформатика”, умінь та навичок роботи в комп’ютерному середовищі);
· програмно-інформаційний (використання програмних засобів навчального призначення в процесі вивчення інших навчальних предметів);
· розвивальний (розвиток естетичних і творчих здібностей учнів та їх інтелектуальний розвиток).
Визначені педагогічні умови формування комп’ютерної грамотності на початковому етапі освіти:
· підготовка майбутніх вчителів молодших класів до викладання пропедевтичного курсу інформатики та використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в своїй професійній діяльності; створення програмно-методичного забезпечення для реалізації комп’ютерного навчання в початковій школі;
· здійснення комп’ютерного” підходу до традиційного навчання (міжпредметні зв’язки, інтегровані уроки);
· наявність необхідного рівня технічного забезпечення, навчальних посібників та інших компонентів обраного навчально-методичного комплексу;
· створення програми неперервного курсу вивчення інформатики.
3. Враховуючи вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, розроблено навчальний курс „Елементи комп’ютерної грамотності”, розрахований на три роки навчання (24-і класи), загальним обсягом 84 години. Курс впроваджено за рахунок годин шкільного компоненту.
Основні завдання курсу: ознайомлення учнів з поняттями інформації, повідомлення та їх використанням; формування початкових практичних умінь і навичок роботи з ПК та прикладним програмним забезпеченням; ознайомлення з поняттям значення і місця обчислювальної техніки в різних галузях людської діяльності; ознайомлення з операційною системою; формування уявлення про алгоритм, його властивості, методи описання; ознайомлення з поняттям обчислювальної системи, тобто з основними складовими частинами ПК та їх призначенням тощо.
Реалізація змісту курсу передбачає формування початкових теоретичних знань та навичок роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями та відповідним програмним забезпеченням, що, у свою чергу, допомагає спрямувати набуті знання, уміння й навички на розв’язання загально-педагогічних завдань початкової школи.
Зміст навчання створює основу для реалізації загальної (для навчальних предметів початкової школи) сукупності цілей: формування інтелектуальної та емоційно-вольової активності молодших школярів; формування знань, умінь і навичок необхідних для вивчення інших предметів, формування уявлень про місце науки Інформатика” у пізнаваній дійсності.
4. Розроблено зміст та теоретично обґрунтовано форми, методи та засоби формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів в процесі використання ІКТ на уроках, зокрема математики, малювання, трудового навчання з урахуванням санітарно-гігієнічних норм і фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку.
Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що процес формування в молодших школярів елементів комп’ютерної грамотності є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового рівня в навчанні учнів початкової школи. Воно органічно поєднується з пошуком інноваційних технологій формування знань молодших школярів, за яких у центр навчально-виховного процесу ставиться особистість дитини, її всебічний розвиток.
Для впровадження курсу „Елементи комп’ютерної грамотності” розроблені рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі початкової школи, у яких висвітлено процес управління розумовою діяльністю учнів щодо розв’язання пізнавальних завдань під час роботи на ПК, що сприяло підвищенню рівня сформованості в них елементів комп’ютерної грамотності.
На основі аналізу навчальних і методичних посібників, словників, довідників та інших літературних джерел у нашому дослідженні розглядаються основні теоретичні поняття курсу інформатики. З огляду на це, відібрано основні поняття, які рекомендуються для використання під час вивчення елементів комп’ютерної грамотності учнями початкової школи.
5. Експериментально доведено ефективність сформованості елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів розробленого змісту курсу „Елементи комп’ютерної грамотності” та запропонованої технології його реалізації.
Загальною тенденцією, виявленою у процесі обробки результатів формувального етапу експерименту, було поступове зростання кількості учнів експериментальних класів, порівняно з контрольними класами, що досягли високого рівня сформованості елементів комп’ютерної грамотності. Так, наприклад, якщо високий рівень засвоєння характерний для 18,3% учнів 2-ого класу, то для учнів 4-ого класу він становить 28,1%. У контрольних класах цей показник відповідно для 0% учнів 2-ого класу і 1,5% учнів 4-ого класу. Характерним є і той факт, що зменшується кількість учнів з низьким рівнем засвоєння основних понять. Так, він властивий для 12,8% учнів 2-их і лише для 9,9% учнів 4-их експериментальних класів. У той час, як у контрольних класах 75,7% учнів 2-их і 59,3% учнів 4-их класів основні поняття курсу Елементи комп’ютерної грамотності” засвоїли на низькому рівні.
З метою дослідження впливу вивчення курсу Елементи комп’ютерної грамотності” на результати навчання інших предметів, у якості яких використано підсумкові оцінки учнів 4-х класів з математики, малювання, трудового навчання, отриманих у контрольних і експериментальних групах, та його ефективності було визначено коефіцієнт ефективності КЕ=1,15.
Порівняння даних, отриманих у контрольних класах і в експериментальних, дає можливість зробити однозначний висновок про результативність впровадження курсу Елементи комп’ютерної грамотності” за експериментальною педагогічною технологією. Разом з тим, слід відзначити наявність прояву зазначеної вище тенденції освоєння учнями засобів ІКТ навіть без цілеспрямованого навчання, яка виявляється у безумовному збільшенні кількості учнів контрольних класах, які мають середній і достатній рівні сформованості елементів комп’ютерної грамотності.
Учні експериментальних класів швидше орієнтуються в нових навчальних ситуаціях і застосовують набуті знання й уміння, у них вищий пізнавальний інтерес та прагнення знаходити відповіді на запитання, шляхи розв’язання пізнавальних завдань, пов’язаних із різним видами знань.
Результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу, згідно з якою формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів може бути досягнуто, якщо: зміст пропедевтичного курсу інформатики орієнтований на специфіку вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку та з урахуванням вимог Державного стандарту початкової загальної освіти; відбір навчального матеріалу та програмного забезпечення пропедевтичного курсу виконаний з урахуванням валеологічних та дидактичних особливостей; створюється певне коло педагогічних умов, які сприяють формуванню елементів комп’ютерної грамотності та дозволять підготувати учнів початкової школи до вивчення базового курсу інформатики в середніх та старших класах; використання ІКТ пов’язане не тільки з предметною галуззю Інформатика”, а й з методикою викладання в молодших класах взагалі.
Проблема формування комп’ютерної грамотності молодших школярів має багатоаспектний характер, тому наше дослідження не вичерпує всіх питань. Перспективними є такі напрями подальшої роботи:
· роль нових інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі в початковій школі;
· створення та методика використання програмних засобів навчання для учнів початкових класів.
Проблема формування комп’ютерної грамотності молодших школярів має багатоаспектний характер, тому наше дослідження не вичерпує всіх питань. Перспективними є такі напрями подальшої роботи: роль нових інформаціно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи; створення та методика використання програмних засобів навчання для учнів початкових класів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айзенк Г. Коэффициент интеллекта: Америк. бестселлер №1. К.: Гранд, 1994. 112 с.
2. Альбов А.С., Хайт А.М. Атлас персонального компьютера для школьников. СПб.: Издат. Дом Нева”, М.: ОЛМА-ПРЕСС”, 2000. 96 с.
3. Антипов И.Н. Программируем, рисуем и управляем // Начальная школа. 1989. №6. С. 4446.
4. Арисава Макото. Что такое компьютер / Перевод с англ. К.: Высшая школа, 1988. 168 с.
5. Ассонов Г.Ф., Желтан Т.А. Информационное обеспечение инновационных процессов в новых условиях хозяйствования. К.: УкрНИИНТИ, 1990. 22 с.
6. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. М.: Просвещение, 1985. 208 с.
7. Барнаш О.В., Ільницька В.С. Викладання інформатики в школі // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1999. №2. C. 3637.
8. Басов М.Я. Дети и компьютеры. М.: Педагогика, 1990. 183 с.
9. Белошапка В.К. Мир, как информационная структура // Информатика и образование. 1988. №5. C. 39.
10. Беляева И.Н. Перспективы и возможности курса информатики на современном этапе // Информатика и образование. 1996. №1. С. 1720.
11. Бешенков С.А., Давыдов А.Л., Матвеева Н.В. Гуманитарная информатика в начальном обучении // Информатика и образование. 1977. №3. С. 96111.
12. Бешенков С. Экспериментальная программа преподавания начал информатики в младших классах // Информатика и образование. 1987. №2. C. 4445.
13. Білоусова Л.І., Башмакова Н.О. Мотивація учіння та шляхи її формування у шкільному практикумі з інформатики // Інформаційно-методичний вісник управління освіти Харківської обласної державної адміністрації. 1994. Випуск №56. С. 146152.
14. Биков В.Ю., Мадзігон В.М., Руденко В.Д. Яким бути базовому курсу інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2001. №6. С. 36.
15. Биков В.Ю., Руденко В.Д. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів універсального та фізико-математичного профілів. Інформатика, 8-11 класи // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2005. №1. С. 311.
16. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. М.: Просвещение, 1959. С. 311312.
17. Большунов А.Я., Серых А.В. Реализация развивающей и воспитывающей функций в условиях компьютерной школы // Вопросы психологии. 1986. №5. С. 7273.
18. Бондаровська В.М. Діти та нові інформаційні технології: позитивні та негативні наслідки нової культури людського життя // Інформатика та комп’ютерно-орієнтовані технології навчання: Зб. нак. праць. К.: Педагогічна думка, 2001. С. 1116.
19. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Информатика и образование. 1993. №5. C. 4245.
20. Дж. Брунер. Психология познания за пределами непосредственной информации. Перевод с англ. К.И. Бабицкого. Предис. и общ. ред. А.Р. Лурия. М.: Прогрес, 1997. 412 с.
21. Брушлинский А.В. Психология мышления и программное обучение. М.: Знания, 1983. 96 с.
22. Буцик В.А. Обучение элементам информатики в начальных школах. Методическая рекомендация для учителей и студентов педагогических институтов. Омск: Изд. ОГПИ, 1990. 55 с. 16 рис.
23. Буцик В. Обучение младших школьников началам информатики // Информатика и образование. 1991. №2. С.3238.
24. Буцик В.А. Преподавание основ информатики в начальных школах // Новые информационные технологии в учебном процессе и управлении: Тез. доклад научно-практической конференции. Омск, 1989. C. 7678.
25. Буцик В.А. Пропедевтика основ информатики в начальных школах // Научно-практические аспекты повышения качества подготовки учителей математики и информатики в условиях перестройки народного образования Казахской ССР: Тез. доклад научно-практической конференции. Алма-Ата: Изд. Каз. НИИНКИ, 1991. C. 7173.
26. Буцик В.А. Пропедевтика основ информатики в 14 класах. Дис. канд. пед. наук. М., 1992. 176 с.
27. Васильєва Т. Використання алгоритмів на уроках математики // Початкова школа. 2006. №1. С. 2226.
28. Вержиковский В.П., Чабанова А.П. Нові інформаційні технології в початкових класах. Експериментальна програма затверджена на засіданні Вченої Ради Бердянського педінституту. C. 1017.
29. Верлань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика. Підручник для учнів 10-11 класів середніх загальноосвітніх шкіл. Київ: Квазар-Мікро, 1998. 200 с.
30. Вєтрова І.Г. Методика обучения информатике в школах нового типа. Дис. канд. пед. наук. Симферополь, 2000. 183 с.
31. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. К.: Радянська школа, 1976. 269 с.
32. Вильямс Р., Маклин К. Компьютеры в школе: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1988. 336 с.
33. VI Всемирная конференция ІЕІР Компьютеры в образовании” (WCCЕ-95) / Под ред. М.А. Кузьменко, Т.Н. Орлова // Информатика и образование. 1996. №1. С. 3336.
34. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 479 с.
35. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6-ти томах. / Гл. редак. А.В. Запорожец. Т. 4. Детская психология. / Под. ред. Д.Б. Эльконина. М.: Педагогика, 1984. 432 с.
36. Гальперин П.Я. О психологических основах программированного обучения. М.: Издательство МГУ, 1965. 15 с.
37. Гейн А.Г. Земля Информатика // Еженедельное приложение к газете 1-е сентября”. 1996. №43. С. 63.
38. Гейн А.Г., Житомирский В.Г., Линецкий Е.В. и др. Основы информатики и вычислительной техники: Проб. учеб. для 10-11кл. ср. шк. 2-е изд. М.: Просвещение, 1992. 254 с.
39. Гейн А.Г. и др. Информатика в задачах / Е.В. Линецкий, М.В. Сапир, В.Ф. Шолохович. Кишенів, 1991. 284 с.
40. Гергей Т.В., Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы эффективности применения компьютера в учебном процессе // Вопросы психологии. 1985. №3. С. 4149.
41. Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы. М.: Педагогика, 1987. 263 с.
42. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. . Пер. с англ. Л.И. Хайрусовой, общ. ред. Д.П. Адлера. М.: Прогресс, 1976. 495 с.
43. Глушков В.М., Довгялло А.М. и др. Основные проблемы использования вычислительной техники в учебном процессе: Сборник докладов научно-методического семинара / Под редакцией А.И. Берга. М.: Изд-во МГУ, 1966. С. 734.
44. Годник С.М. Преемственность воспитательно-образовательной деятельности в условиях непрерывного образования. / Под ред. Б.С. Гершунского. М.: Педагогика, 1990. С. 148165.
45. Гомезо М.В., Михальчик Т.С. Общая и детская психология. Учебн.-метод. руководство для студент. заоч. факульт. (отделений дошкольного воспитания пед. инст). Под.ред. А.П. Гурниной. М.: Просвещения, 1965. 72 с.
46. Горвиц Ю.М., Заворыгина Е.В. Психолого-педагогические основы использования программно-методической системы КИД/Малыш” // Информатика и образование. 1996. №2. С. 4351.
47. Горвиц Ю.М. Развивающие программы для школьников // Информатика и образование. 1990. №4. C. 100112.
48. Горячев А.В. Информатика. М.: Просвещение, 1998. 128 с.
49. Горячев А.В. и др. Информатика в играх и задачах. 1 класс. (1 4). М.: Баласс, 1998. 146с.
50. Горячев А.В., Лесневский А.С. Информатика, 16 классы общеобразовательных учреждений: Программы общеобразовательных учреждений. Информатика. М.: Просвещение, 1998. 98 с.
51. Горячев А.В., Лесневский А.С. Программа курса информатики для 1-9 классов средней школы // Информатика и образование. 1997. №7. С. 1217.
52. Грабарь М.И., Краслинская К.А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. М.: Педагогика, 1977. 135 с.
53. Гунько С.О. Формування системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів. Дис. канд. пед. наук. Луцк, 1998. 184 с.
54. Гуржій А.М., Жук Ю.О. Інформатика і школа: проблеми і перспективи // Комп’ютер у школі і сім’ї. 1998. №1. С. 810.
55. Гурьева Л.П. Психологические последствия компьютеризации: функциональный, онтогенетический и исторический аспекты // Вопросы психологии. 1993. №3. С. 1014.
56. Гурьева Т.Н. Школа на пути к мировому информационному пространству // Информатика и образование. 1996. № 36. С. 98104.
57. Давыдов В.В. Психологическое развитие младших школьников: экспериментальное психологическое исследование, научно-исследовательский Институт общей и педагогической психологии Академии педагогических наук СССР. М.: Педагогика, 1990. 160 с.
58. Давыдов В.В. и др. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для пед. инст. / В.В. Давыдова, Т.В. Драгунова, Л.Б. Ительсон и др. / Под ред. А.В. Петровского. 2-е изд. испр. и дополн. М.: Просвещение, 1979. 288 с.
59. Дворчик К.Л., Шейла О.М., Василенко С.В. Мишка программышка в стране информатики. М.: Педагогика, 1990. 123 с.
60. Демакова И. Компьютерная педагогика // Перспективы гуманитаризации образования в сш: Доклады Российско-американской конференции // Под ред. М.С. Мощковского и Р. Шейермана М.: Международный центр общечеловеческих ценностей, Университет СИЭТЛ Пасифик США, 1992. С. 170192.
61. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2004. №2. С. 35.
62. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. 2006. №2. С. 2244.
63. Дидактика современной школы: пособие для учителей / Под. ред. В.А. Онищука. К.: Рад. Школа, 1987. 351 с.
64. Дмитренко І.І., Кравченко І.І. Використання комп’ютера для відпрацювання навичок усної лічби // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1988. №2. С. 3132.
65. Долматов В. Методические проблемы построения курса информатики для VVI классов // Информатика и образование. 1989. №6. С. 3438.
66. Дорошенко Ю.О. Інформатизація пріоритетний напрям реформування освітньої галузі // Педагогічна газета. 1999. березень (№3(57)) С. 45.
67. Дорошенко Ю.О., Лапінський В.В. Роздуми вголос про майбутнє шкіл інформатики // Інформатика. 2000. травень (№20(68)). С. 13.
68. Дорошенко Ю.О., Листопад Н.П. Особливості застосування комп’ютерно-інформаційних технологій навчання математики в початковій школі // Педагогічні іновації: ідеї, реалії, перспективи: Зб. наук. праць / ред.. кол.: Л.І.Даниленко ( гол. ред.) та ін. К.: Логос, 2000. С. 184190.
69. Дорошенко Ю.О., Скуратівський Л.В. Застосування інформаційної лексики у навчальних закладах // Зб. наук. праць Східноукраїнського університету ім. В.Даля: Міжнародні Далівські читання. Луганськ: Вид-во Східноукраїнського університету, 2004. С. 2629.
70. Дорошенко Ю.О., Суховірський О.В. Методичні підходи до використання комплексу навчально-розвивальних ігрових програм з курсу Сходинки до інформатики” у початкових класах: Навчальний посібник. Хмельницький: Вид-во ХГПІ, 2003. 52 с.
71. Дубова Т.В. Розвиток пізнавальної активності учнів 56 класів на основі нових інформаційних технологій навчання на уроках математики. Дис. канд. пед. наук. К., 2002. 202 с.
72. Дуванов А.Г., Зейдельман Я.А., Первин Ю.А., Гольцман М.Т. Роботландия курс информатики для младших школьников // Информатика и образование. 1987. №5. С. 3745.
73. Эльконин Д.Б. Психологические вопросы формирования учебной деятельности в младшем школьном возрасте // Питання психології і виховання. 1961. С. 2330.
74. Эльконин Д.Б. Психология обучения младшего школьника. М.: Просвещение, 1974. 128 с.
75. Єрмаков І.Т., Паламарчук В.Ф., Рум’янцева Д.І. та ін. Педагогічні інновації у сучасній школі. К.: Освіта, 1994. 86 с.
76. Ерсипова Н.Д. Дифференциированный подход в обучении информатике // Информатика и образование. 1996. №6. С. 4546.
77. Ершов А.П. Компьютеризация школы и математическое образование // Информатика и образование. 1992. №5. С. 36.
78. Ершов А.П., Звенигородский Г.А., Первин Ю.А. Школьная информатика (концепции, состояние, перспективы): Препр. №152. Новосибирск: ВЦ СО АН СССР, 1979. 76 с.
79. Ершов А.П. Школьная информатизация в СССР. От грамотности к культуре // Информатика и образование. 1987. №6. С. 311.
80. Жабіна О.Г. Лого у 6-му класі // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2000. №4. С. 42.
81. Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу Основи інформатики” // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. №1. С. 38.
82. Жалдак М., Лапінський В., Шум М. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики // Інформатика. 2006. №34. 95 с.
83. Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Проект стандарту освітньої галузі Інформатика” // Державний стандарт загальної середньої освіти України: Проект. К.: Генеза, 1997. С. 4859.
84. Жалдак М.І., Морзе Н.В. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2000. №4. С. 1116.
85. Жалдак М.І., Морзе Н.В., Науменко Г.Т. Програма курсу Основи інформатики та обчислювальної техніки для середніх навчальних закладів (експериментальний варіант)” // Збірник наказів Міносвіти України. 1993. №13.
86. Жук Ю.О., Гуржій А.М. Засоби навчання: Навч. посібник для студ. вузів та слухачів системи підвищення кваліфікації. К.: ІЗМН, 1997. 209 с.
87. Жук Ю.О. Деякі психолого-педагогічні проблеми використання засобів нових інформаційних технологій у навчальному процесі середньої школи // Комп’ютер у школі та сім’ї. 1998. №4. С. 79.
88. Жук Ю.О., Шишкіна М.П. Використання комп’ютерно орієнтованого навчального середовища при викладанні арифметики в молодших класах // Інформатика та комп’ютерно орієнтовані технології навчання: Зб. наук. праць Всеукр. наук.-прак. конференції ( м. Хмельницький, 16-18 травня 2001 року) / Редкол. К.: Педагогічна думка. 2001. С. 4953.
89. Зарецкий А.В., Труханов А.В. А я был в компьютерном городе. М.: Просвещение, 1990. 102 с.
90.