ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису
НАЗАРЕНКО Марина Павлівна

УДК 371.134:786

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник

ПЛЯЧЕНКО Тетяна Миколаївна,
кандидат педагогічних наук, доцент

Кіровоград – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 12
1.1. Методологічні основи процесу інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики 12
1.2. Ретроспективний аналіз досліджуваної проблеми 39
1.3. Змістовно-компонентна модель формування готовності сучасного вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності 68
Висновки до Розділу 1 93

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 96
2.1. Діагностика інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів 96
2.2. Поетапне формування в студентів готовності до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу 114
2.3. Результати експериментального дослідження 135
Висновки до Розділу 2 156
ВИСНОВКИ 159
ДОДАТКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188

ВСТУП
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства професійна діяльність учителя, який презентує освітню галузь «Мистецтво», набуває нового значення. Утілення нової парадигми мистецької освіти відповідно до Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХI століття), Національної доктрини розвитку освіти в Україні (2001 р.), Закону України «Про вищу освіту» (2002 р.) та «Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки» (2009 р.) зорієнтоване на оновлення всіх ланок навчання і виховання підростаючого покоління, а також передбачає реформування системи підготовки висококваліфікованих фахівців, які б відповідали потребам сучасної школи.
У «Концепції загальної мистецької освіти» обґрунтовано цілісну духовно-світоглядну модель навчання, виховання й розвитку особистості учня засобами мистецтва. Успішність практичної реалізації цієї моделі в змісті шкільного курсу «Мистецтво», що ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки, взаємопроникнення, інтеграції різних видів мистецтв, залежить від рівня фундаментальної підготовки вчителів відповідного профілю.
Незважаючи на широкий спектр наукових досліджень у галузі музичної педагогіки, система фахової підготовки майбутнього вчителя музики у вищих закладах освіти не відповідає вимогам сьогодення. Традиційна система інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів не охоплює всіх видів позакласної діяльності вчителя музики, а отже, потребує реалізації такого методологічного підходу, який міг би забезпечити інтеграцію мистецьких знань у систему інструментально-виконавських умінь і був би спрямований на озброєння студентів практичними прийомами й методами роботи не тільки з учнівськими вокально-хоровими, а й з хореографічними колективами та балетними групами. Аналіз нормативних актів і навчально-методичної документації засвідчив, що саме такий вид навчальної діяльності не передбачений програмами, за якими здійснюється інструментально-виконавська підготовка студентів педагогічних університетів, хоча забезпечення всіх видів позакласної роботи музичним супроводом увіходить до переліку фахових вимог.
Навички такої діяльності необхідно прищеплювати ще в процесі фахової підготовки, навчаючи студентів за спеціально розробленою методикою, що ґрунтується на принципах інтегративного підходу, поєднує традиційні й нові форми та методи інструментально-виконавської підготовки, формує в майбутніх учителів музики готовність до різнопланової інструментальної діяльності в загальноосвітній школі.
Формування готовності до професійної діяльності є метою та результатом тривалого процесу підготовки фахівця. Цю проблему, зокрема її теорію і практику, вивчали Л. Гусейнова, А. Ліненко, В. Смиренський, П. Харченко та ін. Власне готовність до професійно-педагогічної діяльності досліджували А. Деркач, К. Дурай-Новакова, Л. Кандибович, Г. Костюк, А. Петренко, В. Сластьонін та ін.
У системі освіти процес інтеграції досліджували такі вчені: В. Волгов, М. Кадемія, І. Козловська, М. Костюков, М. Сова, О. Соколова, Н. Талалуєва, Є. Яворський, І. Яковлєв та ін. Різноманітні прояви інтеграції в педагогіці мистецтва вищої школи завжди були в центрі уваги дослідників. Ідея цілісного пізнання мистецтва покладена в основу теорії видоутворення й синтезу мистецтв (А. Зись, М. Каган, В. Михальов, Л. Столович); учення про психологію художнього сприйняття (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Рубінштейн, П. Якобсон). Сучасні науковці досліджують питання комплексного мистецького навчання (Л. Масол, Н. Миропольська, Г. Падалка, Т. Рейзенкінд, О. Рудницька, О. Шевнюк), зокрема методику формування художньої культури вчителів (Л. Рапацька, О. Щолокова). Цим проблемам присвячена низка дисертаційних праць (Л. Воєводіна, Т. Костогриз, І. Могілевська, Т. Пляченко, Т. Стратан та ін.).
Вітчизняними дослідниками ґрунтовно розроблені концептуальні положення щодо фахової підготовки інструменталістів у вищій школі (Л. Арчажникова, М. Давидов, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Ципін, О. Щолокова та ін.), упроваджені окремі вузькоспеціальні методики: формування в студентів виконавських навичок (О. Бурська, Е. Економова, З. Румянцева, Л. Котова, О. Щербініна), готовності до творчої самореалізації (О. Теплова), теоретико-аналітичних умінь (І. Гринчук, Н. Мозгальова, Н. Сегеда), музично-історичних підходів до інструментального репертуару (О. Олексюк, Г. Падалка, Н. Плєшкова та ін.). Однак методика формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності засобом вивчення хореографічного репертуару ще не розроблена, що й зумовило вибір теми дисертації: «Формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка «Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів» (реєстраційний шифр теми – 0104U003704). Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 17.10. 2005 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології України (протокол № 291 від 25.05. 2006 р.).
Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати й експериментально перевірити методику поетапного формування в студентів інструментально-виконавських умінь, реалізація якої забезпечить їхню готовність до роботи з хореографічними колективами та балетними групами в загальноосвітніх і позашкільних закладах.
Реалізація поставленої мети передбачала розв’язання таких завдань:
1) дослідити методологічні основи процесу інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики;
2) здійснити ретроспективний аналіз накопиченого в цій галузі науково-методичного й практичного досвіду;
3) провести структурний аналіз чинної системи інструментально- виконавської підготовки студентів музично-педагогічної спеціальності й розробити змістовно-компонентну модель формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу;
4) обґрунтувати педагогічні умови реалізації інтегративного підходу в інструментальних класах на мистецькому факультеті, визначити критерії й показники та встановити рівні готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності в шкільних хореографічних колективах і балетних групах;
5) розробити й експериментально перевірити методику поетапного засвоєння студентами різножанрового й різностильового інструментального репертуару, який може застосовуватись як супровід до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій;
6) підготувати методичні рекомендації з інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутнього вчителя музики.
Предмет дослідження – процес формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу.
В основу дослідження покладено припущення про те, що формування готовності студентів мистецького факультету до інструментально-виконавської діяльності буде більш ефективним, якщо навчання в спеціальних класах (основного й додаткового музичних інструментів, акомпанементу й імпровізації) будуватиметься на принципах інтегративного підходу:
 взаємозв’язку й взаємообумовленості теоретичної (психолого- педагогічної, фахової), методичної і практичної підготовки студентів;
 поєднанні вузькоспеціальних та загальнопрофесійних знань, умінь і навичок;
 синтезу видів мистецтв (музики й хореографії);
 взаємовпливу загальнонаукових і фахових знань (психолого-педагогічних, спеціальних музичних, художньо-естетичних);
 міждисциплінарної взаємодії;
 універсалізації методів навчання, які застосовують у різних спеціальних класах;
 відповідності, доповненості, єдності всіх видів інструментально-виконавської діяльності вчителя музики;
 асиміляції процесів музичного мислення зі знаннями в галузі хореографічного мистецтва;
 єдності виховання й навчання;
 виокремленні загальної та диференційованої частин змісту навчальних предметів;
 трансформації набутих знань і навичок в уміння більш високого рівня;
 нерозривного зв’язку процесу й результату.
Для досягнення мети і розв’язання поставлених завдань використані такі методи дослідження:
 теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної та мистецтвознавчої літератури з проблеми дослідження, що дало змогу здійснити порівняльний аналіз загальних теоретичних питань і понятійного апарату означеної проблеми; ознайомлення з нормативними актами і державними документами з питань удосконалення системи освіти, аналіз навчальних планів і програм з метою виявлення реального стану інструментально-виконавської підготовки студентів педагогічних ВНЗ;
 емпіричні: педагогічне спостереження; опитування студентів, бесіда з учителями, інтерв’ювання викладачів з метою виявлення реального рівня сформованості в студентів готовності до поліаспектної інструментально-виконавської діяльності; педагогічне моделювання в процесі розв’язання педагогічних і творчих завдань; педагогічний експеримент (діагностувальний, формувальний), проведення якого дозволило перевірити ефективність запропонованої методики та педагогічні умови, що сприяють успішній реалізації інтегративного підходу у формуванні в студентів готовності до інструментально-виконавської діяльності; метод оцінювання, метод рейтингу, методи статистичної й математичної обробки експериментальних даних, опираючись на які визначено значущість отриманих результатів.
Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи:
На першому етапі (2003–2005 рр.) опрацьовано філософську, психолого-педагогічну, мистецтвознавчу літературу з досліджуваної проблеми; визначено тему, предмет, мету, завдання дослідження; вивчено архівні матеріали, програмно-методичні документи; розроблено програму дослідно-експериментальної роботи, систематизовано й відібрано навчальний матеріал для експериментального навчання.
На другому етапі (2005–2007 рр.) проведена експериментальна перевірка ефективності запропонованої методики поетапного засвоєння студентами різножанрового й різностильового інструментального репертуару, придатного для роботи зі шкільними хореографічними колективами та балетними групами.
На третьому етапі (2007–2008 рр.) здійснена статистична й математична обробка експериментальних даних, узагальнені результати експериментальної роботи, сформульовані висновки наукового дослідження.
Експериментальною базою дослідження стали: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка (мистецький факультет, кафедра музично-теоретичних та інструментальних дисциплін); Криворізький державний педагогічний університет (факультет мистецтв, кафедра теорії, історії музики та гри на музичних інструментах); Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка (факультет мистецтв, кафедра музично-інструментального виконавства); Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя (факультет культури і мистецтв, кафедра інструментально-виконавської підготовки). Експериментальною роботою було охоплено 375 студентів.
Наукова новизна одержаних результатів: уперше визначено й науково обґрунтовано зміст і структуру процесу формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу; розроблено змістовно-компонентну модель процесу формування готовності майбутнього вчителя музики до інструментально-виконавської діяльності на основі інтегративного підходу; визначено й обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості в студентів готовності до інструментально-виконавської діяльності в шкільних хореографічних колективах; удосконалено поняття «інструментально-виконавська підготовка» з урахуванням різнопланової діяльності сучасного вчителя музики; дістало подальшого розвитку поняття «готовність до інструментально-виконавської діяльності».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його експериментальні дані стали підґрунтям для оновлення змісту навчальних програм з інструментально-виконавських дисциплін для педагогічних університетів. Запропонована методика може застосовуватись у професійній підготовці студентів педагогічних і мистецьких навчальних закладів, а також у системі післядипломної педагогічної освіти. Матеріали дослідження придатні для використання в діяльності концертмейстерів дитячих хореографічних колективів і вчителів музики загальноосвітніх навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача: розроблено й апробовано методику реалізації інтегративного підходу в поетапному засвоєнні студентами різножанрового й різностильового репертуару, який може застосовуватися як супровід до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорені на міжнародних конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ, 26–27 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції «Європейське мистецтво на зламі століть: минуле в сучасному» (Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, м. Суми, 2–4 липня 2007 р.); а також на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) – 2006» (Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг, 1–2 листопада 2006 р.); «Сучасні освітні технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін» (Криворізький державний педагогічний університет, м. Кривий Ріг, 16–17 травня 2007 р.); «Сучасна мистецька освіта: проблеми, технології, перспективи» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, 15–16 травня 2008 р.).
Основні положення дослідження впроваджені в навчально-виховний процес факультету мистецтв Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 13 від 21 червня 2007 р.), факультету культури і мистецтв Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 2 від 10 жовтня 2008 р.), мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 3 від 23 жовтня 2008 р.), факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 4 від 20 листопада 2008 р.).
Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 10 одноосібних наукових працях, 9 з яких опубліковані в провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, 5 додатків, списку використаних джерел (339 найменувань). Робота містить 13 таблиць, діаграму, гістограму. Загальний обсяг дисертації – 220 сторінок. Основний текст викладено на 162 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Удосконалення системи інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики потребує вивчення методологічних основ цього виду фахової діяльності, критичного аналізу накопиченого в цій галузі науково-методичного й практичного досвіду та впровадження нових форм і методів навчання. Дослідження методологічних основ процесу інструментально-виконавської діяльності вчителя музики дозволило: розкрити філософські, психолого-педагогічні та мистецтвознавчі засади цього виду фахової підготовки; визначити наукові підходи його організації; спроектувати шляхи оптимізації зазначеного процесу. Результати проведеного дослідження свідчать про розв’язання поставлених нами завдань, на підставі чого сформульовані такі висновки.
1. Ураховуючи те, що інструментально-виконавська підготовка вчителя музики в педагогічному ВНЗ є складною динамічною системою, яка об’єднує відносно самостійні взаємопов’язані компоненти (теоретичний, методичний, практичний) і структурні елементи (предмети інструментально-виконавського циклу), кожен з яких характеризується власними специфічними функціями, вдосконалення цієї системи можливе за умови реалізації принципів інтегративного підходу, який передбачає синтез, взаємодію, асиміляцію, доповнення різних аспектів фахової підготовки студентів.
2. У результаті ретроспективного аналізу досліджуваної проблеми з’ясовано, що система інструментально-виконавської підготовки вчителя музики на різних етапах розвитку музично-педагогічної освіти залежала від вимог суспільства і мала суперечливий характер. Становлення системи музично-педагогічної освіти в Україні відбувалося поетапно й було зумовлене необхідністю підготовки висококваліфікованих викладачів музики. Хоч навчання спрямовувалося передусім на засвоєння вокально-хорового репертуару, однак в Україні накопичено позитивний досвід інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики (співів). Аналіз архівних матеріалів, програм музичних і педагогічних навчальних закладів кінця ХІХ – початку ХХ століть, а також радянського періоду, дозволив виявити, що в інструментально-виконавській підготовці майбутнього вчителя музики не використовували форми й методи навчання, які забезпечували б готовність студентів до концертмейстерської роботи в шкільних хореографічних колективах.
3. Структурний аналіз інструментально-виконавської діяльності сучасного вчителя музики засвідчив, що акомпанування учнівським хореографічним колективам є невід’ємною складовою його професійної діяльності й увіходить до переліку фахових вимог. Але цей вид навчальної роботи студентів не передбачений навчальними програмами з основного музичного інструмента. Тому видається доцільним інструментально-виконавські навички, необхідні вчителю музики для роботи зі шкільними хореографічними колективами, формувати ще під час навчання у ВНЗ шляхом упровадження до навчальних програм з інструментально-виконавських дисциплін творів, вивчення яких сприяє: а) формуванню й розвитку виконавської майстерності студента; б) збагаченню педагогічного репертуару студента творами народної танцювальної та балетної музики; в) виробленню навичок виконання музичного супроводу до музично-ритмічних вправ, пластичних етюдів і хореографічних композицій. Проведене дослідження переконливо доводить, що процес формування в студентів мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів означених умінь можливий за умови реалізації інтегративного підходу, який, згідно з розробленою змістовно-компонентною моделлю, ґрунтується на взаємозв’язку шістьох структурних компонентів: когнітивного, орієнтаційного, конструктивного, операціонального, креативного, рефлексивного.
4. Використання на діагностувальному етапі дослідження комплексу методів (аналізу, спостереження, опитування та ін.), а також традиційних форм контролю та звітності студентів (заліків, екзаменів, колоквіумів) дало можливість: а) обґрунтувати педагогічні умови реалізації інтегративного підходу в експериментальному навчанні студентів (дотримання принципів поступовості, системності, цілісності, різноманітності форм і методів; використання міждисциплінарної та міжвидової взаємодії; жанрова і стильова різноманітність навчального репертуару та ін.); б) визначити рівні сформованості готовності студентів до інструментально-виконавської діяльності за допомогою виокремлених критеріїв (когнітивного, операціонального, креативного) та їхніх показників. Результати діагностувального дослідження підтвердили припущення про те, що формування в студентів цілісної системи знань, умінь і навичок, необхідних для інструментально-виконавської діяльності в загальноосвітніх і позашкільних закладах, потребує реалізації інтегративного підходу у цьому виді фахової підготовки майбутніх учителів музики.
5. Організація експериментального навчання студентів за розробленою нами методикою з дотриманням принципів інтегративного підходу дозволила на кожному етапі дослідної роботи фіксувати рівень професійного росту студентів експериментальної групи (на початку експерименту низький рівень – 21,7%; середній – 40%; достатній – 31,7%; високий – 6,7%; наприкінці експерименту відповідно – 1,7%; 45%; 33,3%; 20%). Студенти контрольної групи показали такі результати: низький рівень – 25%; середній – 41,7%; достатній – 28,3%; високий – 5% на початку експерименту; наприкінці експерименту відповідні рівні – 13,3%; 50%; 30%; 6,7%. Отримані дані свідчать про досягнення учасниками експериментальної групи (порівняно з контрольною групою) більш високого рівня виконання спеціальних завдань на кожному етапі експериментального навчання.
6. Контрольна перевірка запропонованих форм, методів і засобів інструментально-виконавської підготовки в інших умовах і щодо іншого складу студентів довела ефективність і доцільність застосування методики реалізації інтегративного підходу у формуванні готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності. Поетапне формування в студентів складових запропонованої змістовно-компонентної моделі дозволило оптимізувати процес їхньої фахової підготовки. Упровадження експериментальної методики, що ґрунтується на принципах інтегративного підходу, сприяло формуванню готовності майбутніх учителів музики до різних аспектів інструментально-виконавської діяльності в загальноосвітній школі.
Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи переконують у тому, що процес інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких факультетів вищих навчальних закладів освіти буде ефективнішим, якщо навчання в спеціальних класах (основного та додаткового музичних інструментів, акомпанементу та імпровізації) ґрунтуватиметься на принципах інтегративного підходу.
Отже, висунуте на початку дослідження припущення підтверджено. Поставлені завдання виконано.
Проведене дослідження не претендує на остаточне вирішення багатоаспектної проблеми формування готовності майбутнього вчителя музики до професійної діяльності на основі інтегративного підходу. Подальшого вивчення й наукового обґрунтування потребують питання реалізації інтегративного підходу у формуванні готовності майбутніх учителів музики до музично-теоретичної та вокально-хорової діяльності. Перспективним вбачається також подальше дослідження проблеми інтеграції музичного й хореографічного мистецтв у професійній підготовці викладачів мистецьких дисциплін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллин Э. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе: пособие для учителя / Э. Абдуллин. – М. : Просвещение, 1983. – 112 с.
2. Абдуллин Э. Б. Методологическая культура педагога-музыканта / Абдуллин Э. Б., Ванилихина О. В., Морозова Н.В. – М. : Изд. центр «Академия», 2002. – 272 с.
3. Адищев В. И. Музыка в педагогических учебных заведениях дореволюционной России / В. И. Адищев // Вопросы профессиональной подготовки студентов на музыкально-педагогическом факультете: [сб. науч. трудов]. – М. : МГПИ, 1985. – С. 3–9.
4. Акимова М. К. Индивидуальность учащегося и индивидуальный подход / М. Акимова, В. Козлова. – М. : Знание, 1992. – 80 с.
5. Активные методы обучения и качество подготовки специалистов в вузе: [межвузовский сб. науч. трудов / ред. В. И. Онегин]. – Л. : Музыка, 1988. – 84 с.
6. Актуальные проблемы музыкального образования: [сб. статей / cост. И. К. Котляревский]. – К. : Музична Україна, 1986. – 128 с.
7. Александров Н. Комплексный поход к воспитанию в педагогических учебных заведениях / Н. Александров // Народное образование. – 1977. – № 12. – С. 33–38.
8. Алексеев А. Д. Творчество музыканта-исполнителя / Александр Дмитриевич Алексеев. – М. : Музыка, 1991. – 102, [2] с.
9. Алексеев А. Д. Методика обучения игре на фортепиано: учеб. пособ. [для муз. вузов и училищ] / Александр Дмитриевич Алексеев. – М. : Музыка, 1978. – 288 с.
10. Алексюк А. Удосконалення змісту, форм та методів навчання / Анатолій Алексюк // Проблеми вищої школи: наук.-метод. зб. – Вип. 79. – К. : Вища школа, 1994. – 97 с.
11. Алексюк А. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія / Анатолій Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 320 с.
12. Алікберова О. М. Особливості фортепіанної підготовки майбутнього вчителя / О. М. Алікберова // Початкова школа. – 1986. – № 7. – С. 60–65.
13. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Шалва Александрович Амонашвили. – М. : Изд. Дом Ш. Амонашвили, 1996. – 288 с.
14. Ананьев Б. Г. Психология чувственного познания / Борис Герасимович Ананьев. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 486 с.
15. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания / под. ред. А. Бодалева. – М. : Ин-т практической психологии, Воронеж, 1996. – 384 с.
16. Андреева Г. М. Социальная психология: [учебник для высших учебных заведений] / Галина Михайловна Андреева. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 376 с.
17. Андрієвська В. В. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: книга для вчителя / [В. В. Андрієвська, Г. О. Балл, А. Г. Волинець та ін.] – К. : ІЗМН, 1997. – 136 с.
18. Аністратенко Ж. Музична освіта на Україні в 20-х роках / Ж. Аністратенко // Музика. – 1971. – № 3. – С. 13–14.
19. Апраксина О. А. Основные направления исследований в области музыкального воспитания и подготовки соответствующих кадров учителей-музыкантов / Ольга Александровна Апраксина. – М. : Музыка. – 1981. – С. 3–10.
20. Апраксина О. А. Современные требования к учителю музыканту и задачи музыкально-педагогических факультетов / О. А. Апраксина // Музыка в школе. – 1983. – № 1 – С. 30–36.
21. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе: [учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2119 "Музыка и пение"] / Ольга Александровна Апраксина. – М. : Просвещение, 1983. – 224 с.
22. Арисменди А. Л. де. Дошкольное музыкальное воспитание / Альсира Легаспи де Арисменди; [пер. с испанского Ю. Ванникова]. – М.: Прогресс, 1989. – 176 с.
23. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе и его закономерные основы и методы / С. И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 367 с.
24. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки: книга для учителя / Людмила Григорьевна Арчажникова. – М. : Просвещение, 1984. – 111 с.
25. Арчажникова Л. Г. Развитие теории высшего музыкально-педагогического образования / Л. Г. Арчажникова, Л. А. Рапацкая // Советская педагогика. – 1989. – № 5. – С. 65–71.
26. Арчажникова Л. Г. Структура профессиональной деятельности учителя музыки / Людмила Григорьевна Арчажникова // Подготовка учителя музыки к профессиональной деятельности в школе: [сб. ст.] – Ярославль, 1985. – С. 3–20.
27. Арчажникова Л. Г. Формирование готовности учителя музыки к осуществлению профессиональной деятельности в школе // Взаимодействие педагогического вуза и школы в музыкально-эстетическом воспитании: [сб. науч. трудов] – К. : КГПИ, 1984. – С. 10–17.
28. Асафьев Б. В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании / Борис Владимирович Асафьев. [2-е изд., доп.]. – Л. : Музыка, 1973. – 144 с.
29. Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс / Борис Владимирович Асафьев. – М. : Музыка, 1971. – 375 с.
30. Асимов М. Современные тенденции интеграции науки / М. Асимов, А. Турсунов // Вопросы философии, 1981. – № 3. – С. 57–69.
31. Афасижев М. Н. Искусство как предмет комплексного исследования / Мурат Нурбиевич Афасижев. – М. : Знание, 1983. – 63 с.
32. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса: (в вопросах и ответах) / Ю. Бабанский, М. Поташник. – К. : Рад. школа, 1984. – 287 с.
33. Базарова Н. Азбука классического танца. Первые три года обучения.: [учеб.-метод. пособие] / Н. Базарова. – Л. : Искусство, 1983. – 207 с.
34. Балет: Энциклопедия / [гл. ред. Григорович Ю. Н.]. – М. : Сов. энциклопедия, 1981. – 623 с.
35. Банфи А. Философия искусства / Антонио Банфи. – М. : Знание, 1989. – 384 с.
36. Баренбойм Л. А. Музыкальная педагогика и исполнительство / Лев Аронович Баренбойм. – Л. : Музыка, 1974. – 287 с.
37. Безбородова Л. А. Методика преподавания музыки в общеобразовательных учреждениях: [учеб. пособие для студ. муз. фак. педвузов] / Л. А. Безбородова, Ю. Б. Алиев. – М. : Изд. центр «Академия», 2002. – 416 с.
38. Бекина С. И. Музыка и движение / С. И. Бекина, Т. П. Ломова. – М. : Музыка,1984. –180 с.
39. Беляева А. Интеграционно-модульная педагогическая система профессионального образования / А. Беляева. – СПб., 1997. – 270 с.
40. Березова Г. О. Хореографічна робота з дошкільнятами: [метод. посіб.] / Галина Олексіївна Березова – К. : Муз. Україна, 1989. – 202, [3] с.
41. Березова Г. Класичний танець у дитячих хореографічних колективах: [посібник] / Галина Березова. – К. : Муз. Україна, 1990. – 254, [1] с.
42. Бернштейн Н. Физиология движений и активность: [сборник] / Николай Бернштейн. – М. : Наука, 1990. – 494, [1] с.
43. Берулава М. Н. Гуманизация образования: Направления и проблемы / М. Н. Берулава // Педагогика. – М., 1996. – № 4. – С. 23–27.
44. Беспалько В. П. Программированное обучение: Дидактические основы / В. П. Беспалько. – М. : Высшая школа, 1970. – 300 с.
45. Бесядынский С. Ф. Воспитание личности музыканта-пианиста в процессе формирования его исполнительских навыков // Вопросы теории, истории и методики фортепианного искусства / С. Ф. Бесядынский, В. В. Левинзон. – Кишинёв, Штиинца, 1991. – С. 75–81.
46. Бех І. Інтеграція як освітня перспектива / І. Бех // Початкова школа. – 2002. – № 15 – С. 5–6.
47. Болгарский А. Г. Задачи профессиональной подготовки будущего учителя музыки в условиях реформы школы // Совершенствование профессиональной подготовки учителя музыки в условиях реформы школы: сб. науч. трудов / ред. кол.: А. Г. Болгарский (отв. ред) и др. – К. : КГПИ, 1988. – С. 3–7.
48. Бондаренко Л. А. Методика хореографічної роботи в школі і позашкільних закладах / Людмила Анатоліївна Бондаренко. – К. : Музична Україна, 1968. – 196 с.
49. Бондаренко Л. А. Ритміка і танець у 1-4 класах загальноосвітньої школи / Людмила Анатоліївна Бондаренко. – К. : Музична Україна, 1989. – 232 с.
50. Бондаренко Л. А. Танцювальні композиції та етюди танців народів світу / Людмила Анатоліївна Бондаренко. – К. : Музична Україна, 1969. – 230 с.
51. Борев Ю. Б. Эстетика / Юрий Борисович Борев. – М. : Политиздат, 1981. – 399 с.
52. Борисова Н. М. Содержание урока по концертмейстерскому классу на МПФ пединститута / Н. М. Борисова // Вопросы исполнительской подготовки учителя музыки. – М. : Просвещение, 1982. – С. 130–140.
53. Бочарникова Э. В. Тем, кто любит балет / Э. В. Бочарникова, Г. В. Иноземцева. – М. : Русский язык, 1987. – 245 с.
54. Бочкарёв Л. Л. Психология музыкальной деятельности / Л. Л. Бочкарёв. – М. : Ин-т психологии РАН, 1997. – 351 с.
55. Бромлей Ю. Мировая культура: традиции и современность / Юлиан Бромлей. – М. : Наука, 1991. – 339 с.
56. Брыкина Г. Особенности работы пианиста-концертмейстера с виолончельным репертуаром / Г. Брыкина // Фортепиано. – 1999. – № 2. – С. 14–15.
57. Брюсова Н. Вопросы профессионального музыкального образования / [под ред. Л. Оболенского]. / Н. Брюсова – Л.: Теакинопечать, Главискусство, 1929. – 23 с.
58. Брянская Ф. Навык игры с листа, его структура и принципы развития / Ф. Брянская // Вопросы фортепианной педагогики [вып. 4]. – М. : Музыка, 1976. – С. 46–62.
59. Букач М. М. Спеціальні практики на музично-педагогічному факультеті: [навч. посіб. для I – III курсів] / Микола Миколайович Букач. – Одеса : Логос,1993. – 114 с.
60. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – Киев : Наук. думка, 1989. – 200 с.
61. Буров А. В. Эстетическая сущность искусства / Абрам Вениаминович Буров. – М. : Искусство, 1956. – 290 с.
62. Ваганова А. Я. Основы классического танца: [учеб. для высш. и сред. учеб заведений ис-ва и культуры] / Агриппина Яковлевна Ваганова. – Л. : Искусство, 1980. – 191 с.
63. Васянович Г. П. Педагогіка вищої школи: [навч.-метод. посіб.] / Г. П. Васянович. – Львів : Ліга-Прес, 2000. – 100 с.
64. Верховинець В. М. Весняночка: [ігри з піснями для дітей дошк. і мол. шк. в. – 5-те вид.] / Василь Миколайович Верховинець. – К. : Муз. Україна, 1989. – 343 с.
65. Верховинець В. Теорія українського народного танцю / Василь Верховинець. – К. : Муз. Україна, 1968. – С. 111.
66. Взаимодействие и интеграция искусств в полихудожественном развитии школьников / под общ. ред. Г. Шевченко и Б. Юсова. – Луганск : Изд. ВНУ. – 1990. – 160 с.
67. Вишнякова Н. Ф. Взаимосвязь теории и практики в развитии педагогического творчества будущего учителя // Взаимосвязь теоретической и практической подготовки будущего учителя в вузе: [сб. науч. статей]. – Минск : МГПИ, 1991. – С. 17–26.
68. Воеводина Л. П. Формирование целостного восприятия у студентов педагогических институтов: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / Л. П. Воеводина. – НИИ педагогики УССР. – К., 1987. – 22 с.
69. Воробкевич Т. П. Методика викладання гри на фортепіано / Т. П. Воробкевич. – Львів : ЛДМА, 2001. – 144 с.
70. Воротной М. В. О концертмейстерском мастерстве пианиста: к проблеме получения квалификации в вузе / М. В. Воротной // Проблемы музыкального воспитания и педагогики: [сб. науч. трудов / науч. ред. Н. К. Терентьева]. – СПб. : РГПУ им. А. И. Герцена, 1999. – Вып. 2. – С. 66–70.
71. Воскресенская Т. Заметки о чтении с листа в классе аккомпанемента / Т. Воскресенская // О мастерстве ансамблиста: [сб. науч. трудов]. – Л. : Изд-во ЛОЛГК, 1986. – С. 31–48.
72. Выготский Л. С. Психология искусства: Анализ эстетической реакции / Лев Семёнович Выготский. – М. : Лабиринт, 1997. – 416 с.
73. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Лев Семёнович Выготский. – М. : Педагогика, 1996. – 533 с.
74. Гармонія танцю. Методичний посібник з викладання курсу «Мистецтво балетмейстера» для хореографічних відділень педагогічних університетів / упоряд. А. Кривохижа. – Кіровоград, 2003. – 99 с.
75. Гинзбург Л. С. О работе над музыкальным произведением / Лев Соломонович Гинзбург. – М. : Музыка, 1981. – 143 с.
76. Гласс Д. Ж. Статистические методы в педагогике и психологии / Д. Ж. Гласс, Д. Ж. Стенли. – М. : Прогресс, 1982. – С. 25–39.
77. Глебов И. Музыка в единой трудовой школе / Игорь Глебов // Из истории советского музыкального образования: [сб. материалов и документов. 1917-1927]. – Л. : Музыка, 1969. – С. 121–126.
78. Глушковский А. П. Записки балетмейстера / Адам Павлович Глушковский. – М.; Л. : Искусство, 1940. – 173 с.
79. Головина О. Л. Влияние воображения на творческую активность учителя музыки / О. Л. Головина // Искусство и образование. – 1999. – № 3. – С. 47–52.
80. Головкина С. Н. Уроки классического танца в старших классах / Софья Николаевна Головкина. – М. : Искусство, 1989. – 149, [1] с.
81. Гольденвейзер А. Задачи инструкторско-педагогического факультета консерватории / А. Гольденвейзер // Музыкальное образование. – 1926. – № 1–2. – С. 49–51.
82. Гончаренко С. Проблеми інтеграції змісту шкільної освіти / Семен Гончаренко // Інтеграція елементів змісту освіти. – Полтава, 1994. – С. 18–25.
83. Гончаренко С. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі / С. Гончаренко, І. Козловська // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 2. – С. 26–34.
84. Гончаренко О. Культурологія і проблеми інтегрованого навчання учнів / О. Гончаренко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. –№ 2. – С. 66–70.
85. Горбач Н. Я. Теорія та історія світової і вітчизняної культури / Н. Я. Горбач, С. Д. Гелів, З. П. Російська. – Львів. : Каменяр,1992. – 165 с.
86. Горошко Н. Н. Современная подготовка пианиста-концертмейстера: от узкой направленности к разностороннему воспитанию исполнительского мастерства // Музыкальное образование на пороге ХХІ века в контексте эволюции отечественного музыкального искусства: материалы Российской научно-практической конференции, (Оренбург, 17-18 декабря 1998 г.) / ред. колл.: М. С. Каргопольцев, Г. П. Коломиец и др., Оренбург. гос. пед ун-т. – Оренбург : Изд-во ОГПУ, 1998. – С. 98–100.
87. Горюнова Л. Размышления о проблемах музыкально-педагогического факультета / Л. Горюнова // Музыка в школе – 1984. – № 1. – С. 17–21.
88. Григорьев В. Ю. Музыкально-исполнительское искусство: Проблемы стиля и интерпретации: [сб. науч. тр.] / Владимир Юрьевич Григорьев. – М. : МГК, 1989. – 158 с.
89. Гродзенская Н. Л. О преподавании пения в начальной школе / Надежда Львовна Гродзенская. – М. : Учпедгиз, 1950. – 29 с.
90. Гумінська О. О. Уроки музики в загальноосвітній школі [Текст]: методичний посібник / Оксана Олексіївна Гумінська. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. – 102, [2] с.
91. Гуренко Е. Исполнительское искусство: Методологические проблемы / Евгений Гуренко. – Новосибирск. НГК,1985. – 86 с.
92. Гусейнова Л. В. Формування готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності: дис. … канд. пед. наук: 13.00.02 / Гусейнова Лариса Василівна. – К., 2005. – 241 с.
93. Давыдов В. Теория развивающего обучения / Василий Давыдов. – М. : Интер, 1996. – 380 с.
94. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении / Давыдов Василий Васильевич. – М. : Педагогика, 1972. – 422 с.
95. Данилюк А. Метаморфозы и перспективы интеграции в образовании / А. Данилюк // Педагогика. – 1988. – № 2. – С. 8–12.
96. Дик Ю. И. Интеграция учебных предметов / Ю. И. Дик, А. А. Пинский // Советская педагогика. – 1987. – № 9. – С. 42–47.
97. Дмитриева Л. Г. Методика музыкального воспитания в школе: учеб. [для студ. пед. учеб. заведений] / Л. Г. Дмитриева, Н. М. Черноиваненко. – М. : «Академия», 2000. – 240 с.
98. Добровольская Г. Танец. Пантомима. Балет / Галина Добровольская. – Л. : Искусство, 1975. – 125 с.
99. Додонов Б. И. В мире эмоций / Борис Игнатьевич Додонов. – К. : Политиздат Украины, 1987. – 141 с.
100. Дорошенко Т. Інтеграція на уроках музики / Т. Дорошенко // Початкова школа. – 2003. – № 4 – С. 25 – 27.
101. Дружинин В. Н. Психодиагностика общих способностей / Владимир Николаевич Дружинин. – М. : Academa, 1996. – 216 с.
102. Дряпіка В. Російсько-український музичний лексикон / В. Дряпіка, Ю. Соколовський. – Кіровоград : Алтей, 1997. – 239 с.
103. Дубінка М. Особливості організації та здійснення самостійної роботи студентів / М. Дубінка // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. – Вип. 58. – C. 106–112.
104. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навчальний посібник / Ілона Миколаївна Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. –352 с.
105. Дьяченко Н. Г. Теоретические основы воспитания и обучения в музыкальных учебных заведениях / Н. Г. Дьяченко, И. А. Котляревский, Ю. А. Полянский. – К. : Музична Україна, 1987. – 111 с.
106. Економова Е. К. Сумісна діяльність співака і концертмейстера у професійній підготовці студента-вокаліста: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Е. К. Економова. – Одеса, 2002. – 20 с.
107. Естетика: Підручник / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Д. Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л.Т. Левчук. – [2-ге вид., допов. і переробл.] – К. : Вища шк., 2006. – 431 с.
108. Ефимов А. Некоторые проблемы подготовки учителя музыки / А. Ефимов // Музыка в школе. – 1990. – № 2. – С. 10–13.
109. Живов Л. Подготовка концертмейстеров-аккомпаниаторов в музыкальном училище / Л. Живов // Методические записки по вопросам музыкального образования. – М. : Музыка, 1966. – С. 329–345.
110. Журавленко І. М. Організація творчої діяльності учнів у на⬬¬чально-виховному процесі / І. М. Журавленко. – К. : НПУ, 1997. – 38 с.
111. Загальна психологія: Підручник / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін.]. – К. : Либідь, 2005. – 464 с.
112. Зайцев Є. Основи народно-сценічного танцю / Євген Зайцев. – К. : Мистецтво, 1975. – 223 с.
113. Захаров Р. Записки балетмейстера / Ростислав Захаров. – М. : Искусство, 1976. – 351 с.
114. Захаров Р. Искусство балетмейстера / Ростислав Захаров. – М. : Искусство, 1954. – 280 с.
115. Захаров Р. Сочинение танца: Страницы педагогического опыта / Ростислав Захаров. – М. : Искусство, 1983. – 224 с.
116. Зверев И. Межпредметные связи в современной школе / И. Зверев, В. Максимова. – М. : Педагогика, 1981. – 159 с.
117. Здобнов Р. Исполнительство – род художественного творчества / Р. Здобнов // Эстет. очерки. – [Вып.2] – М. : Музыка, 1967. – 150 с.
118. Зильберквит М. А. Музыкально-исполнительское искусство / Марк Александрович Зильберквит. – М. : Знание, 1982. – 56 с.
119. Зись А. Я. Виды искусства / Авнер Яковлевич Зись. – М. : Знание, 1979. – 128 с.
120. Зись А. Я. Конфронтации в эстетике / Авнер Яковлевич Зись. – М. : Искусство, 1980. – 239 с.
121. Зись А. Я. О комплексном изучении искусства / А. Я. Зись // Методологические проблемы современного искусствознания. – М. : Наука, 1986. – С. 3–20.
122. Зязюн І. Три кити нової філософії освіти: гуманізація, індивідуалізація, інтеграція / І. Зязюн // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2000. – № 1 – С. 74–79.
123. Іванчук М. Г. Інтеграція як наукова категорія / М. Г. Іванчук // Педагогіка і психологія. – 2004. – № 2 – С. 23–31.
124. Интегративные тенденции в современном мире и социальный прогресс / под ред. М. А. Розова. – М. : Из-во Моск. Ун-та, 1989. – 224 с.
125. Интеграция современного научного знания: Методологический анализ / под ред. Н. Г. Костюк. – К. : Вища школа, 1984. – 184 с.
126. Искусствознание и психология художественного творчества / отв. ред. А. Зись, М. Ярошевский. – М. : Наука,1988. – 270 с.
127. Історія української музики: В 6 т. / [АН УРСР. Ін-т мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського; Редкол.: М. М. Гордійчук (голова) та ін.]. – К.
Т. 3: Кінець XIX – XX ст. – 1990. – 424 с.
128. Історія української музики: В 6 т. / [АН УРСР. Ін-т мист-ва, фолькл. та етногр. ім. М. Т. Рильського]. – К.
Т. 4: 1917–1941. – 1992. – 616 с.
129. Історія Української СРСР: В 2 т. – К. : Наукова думка.
Т. 2 – 1989. – 470 с.
130. Кабалевский Д. Воспитание ума и сердца: книга для учителя / Дмитрий Кабалевский. – М.: Просвещение, 1984. – 206 с.
131. Каган А. О реформе музыкального образования / А. Каган // Художественное образование. – 1931. – № 2. – с. 42–43.
132. Каган М. С. Музыка в мире искусств / Моисей Самойлович Каган. – С.-Петербург: Искусство, 1996. – 232 с.
133. Каган М. С. Морфология искусства: Историко-теоретическое исследование внутреннего строения мира искусств / Моисей Самойлович Каган. – Л. : Искусство, 1972. – 440 с.
134. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъективных отношений / Моисей Самойлович Каган. – М. : Политиздат, 1988. – 319 с.
135. Карабаєва І. Комплексний підхід у вивченні обдарованих дітей старшого шкільного віку / І. Карабаєва // Обдарована дитина. – 2008. – № 8. – С. 23–28.
136. Каратыгин В. План преподавания пения (музыки) в общеобразовательной школе. 1918-1919 уч. год / Вячеслав Каратыгин // Музыка в единой трудовой школе. – Пб. 1919. – Вып. 1. – С. 11–29.
137. Каргина Г. Э. Исторические предпосылки диверсификации пианистического и хореографического образования // История музыкального образования как наука и как учебный предмет: [материалы V Международной научно-практической конф., Москва 1-2 декабря 1999 г.]. – М. : МГПУ, 1999. – С. 286–291.
138. Кевішас І. Становлення музичної культури школяра / Іонас Кевішас. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2008. – 288 с.
139. Келдыш Ю. В. 100 лет Московской консерватории: Краткий исторический очерк / Юрий Всеволодович Келдыш. – М. : Музыка, 1966. – 208 с.
140. Ковин Н. М. Пение и музыка в единой трудовой школе / Н. М. Ковин // Музыка в единой трудовой школе. – Пб. , 1919. – Вып. 1. – С. 5–11.
141. Коган Г. М. У врат мастерства: Психол. предпосылки успешности пианист. работы / Григорий Михайлович Коган. – [4-е изд. доп.] – М. : Сов. композитор, 1977. – 174 с.
142. Коган Г. М. Работа пианиста / Григорий Михайлович Коган. – М. : Музыка, 1978. – 288 с.
143. Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування / Пилип Козицький – К. : Муз. Україна, 1971. – 148 с.
144. Козлов А. Ю. Статистические функции MS Excel в экономико-статистических расчетах: [учеб. пособие для вузов] / Козлов А. Ю., Мхитарян В. С., Шишов В. Ф. – М. : Юнити-Дана, 2003. – 231 с.
145. Козловська І. М. Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / І. М. Козловська. – Київ, 2001. – 41 с.
146. Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (дидактичні основи) / І. М. Козловська. – Львів : Світ, 1999. – 301 с.
147. Козловська І. Інтеграція знань учнів професійних навчально-виховних закладів / І. Козловська, Ю. Жидецький. – Львів, 1993. – 152 с.
148. Коломієць А. Міжпредметні зв’язки у контексті проблеми інтеграції / А. Коломієць, Д. Коломієць // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 2. – С. 61–66.
149. Концертмейстерський клас і ансамбль: Програма для музично-педагогічних факультетів та факультетів підготовки вчителів початкових класів і музики педагогічних інститутів / [укл. А. Болгарський, М. Моісеєва]. – К. : УДПУ, 1997. – 23 с.
150. Костогрыз Т. А. Освоение студентами пространственных компонентов музыкального образа в условиях взаимодействия искусств: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Костогрыз Татьяна Александровна – М., 1996. –196 с.
151. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Григорій Силович Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.
152. Костюков М. Інтеграція навчання як проблема професійної медичної освіти / М. Костюков // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 114–121.
153. Краткий психологический словарь / [сост. Л. А. Карпенко, под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1985. – 432 с.
154. Краткий философский словарь / [под ред. М. Розенталя и П. Юдина]. – М. : Госполитиздат,1955. – 568 с.
155. Кременштейн Б. Л. Воспитание самостоятельности учащихся в классе специального фортепиано / Берта Львовна Кременштейн. – М. : Музыка, 1966. – 220 с.
156. Кремень В. Г. Освіта і наука України – інноваційні аспекти: Стратегія. Реалізація. Результати / Василь Григорович Кремень. – К : Грамота, 2005. – 446, [2] с.
157. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста / Ната Борисовна Крылова. – М. : Высш. шк., 1990. –140, [2] с.
158. Крюкова И. А. Методы формирования импровизационных умений студентов в процессе концертмейстерской подготовки / И. А. Крюкова // Вопросы фортепианной педагогики. – М., 1980. – С. 124–131.
159. Крючков Н. Искусство аккомпанемента как предмет обучения / Н. Крючков. – Л. : Музгиз, 1961. – 72 с.
160. Кубанцева Е. И. Концертмейстерство – музыкально-творческая деятельность / Е. И. Кубанцева // Музыка в школе. – 2001. – № 2. – С. 38–40.
161. Кубанцева Е. И. Методика работы над фортепианной партией пианиста-концертмейстера / Е. И. Кубанцева // Музыка в школе. – 2001. – № 4. – С. 52–55.
162. Кубанцева Е. И. Процесс учебной работы концертмейстера с солистом и хором / Е. И. Кубанцева // Музыка в школе. – 2001. – № 5. – С. 72–75.
163. Кудін В. О. Мистецтво і духовний світ молоді / В’ячеслав Олександрович Кудін. – К. : Рад. школа, 1983. – 96 с.
164. Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва / Миколай Кузьмін. – К. : Музична Україна, 1972. – 226 с.
165. Кузмінський А. І. Педагогіка вищої школи: [навч. посіб] / Анатолій Іванович Кузьмінський. – К. : Знання, 2005. – 485, [1] с.
166. Курышев Е. Совершенствование музыкально-исполнительской подготовки студентов / Е. Курышев // Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури. – К. : КДПІ, 1992. – С. 266–268.
167. Кушнір В. А. Теоретико-методологічні основи системного аналізу педагогічного процесу вищої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. А. Кушнір. – Київ, 2003. – 44 с.
168. Левитов Н. Д. Психология характера / Николай Дмитриевич Левитов. – М. : Просвещение, 1969. – 424 с.
169. Леонтьев А. Н. Некоторые проблемы психологии искусства / Алексей Николаевич Леонтьев // Избранные психологические произведения: в 2 т. – М. : Педагогика.
Т. 2. – 1983. – 318 с.
170. Либерман Е. Я. Работа над фортепианной техникой / Евгений Яковлевич Либерман. – М. : Музыка, 1971. – 144 с.
171. Либерман Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом / Евгений Либерман. – М. : Музыка, 1988. – 234 с.
172. Ліненко А. Ф. Теорія і практика формування готовності студентів педагогічних вузів до професійної діяльності: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / А. Ф. Ліненко. – Київ, 1996. – 44 с.
173. Лобова О. Музика: програма для початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів / О. Лобова // Початкова школа: науково-методичний журнал. – 2004. – № 8, 9. – С. 59–61, 41–47.
174. Лопухов Ф. Хореографические откровенности / Фёдор Лопухов. – М. : Искусство, 1972. – 215 с.
175. Лук А. Н. Эмоции и личность / Александр Наумович Лук. – М. : Знание, 1982. – 175 с.
176. Луначарская С. Общие вопросы музыкального воспитания / С. Луначарская // Музыка в трудовой школе (в помощь учителю): [сб. статей под ред. С. Луначарской]. – М., 1930. – С. 8–13.
177. Луначарский А. В. О народном образовании / Анатолий Васильевич Луначарский. – М. : АПН РСФСР, 1958. – 559 с.
178. Лутай В. С. Філософія сучасної освіти / Владлен Степанович Лутай. – К. : «Магістр-S», 1996. – 255 с.
179. Люблинский А. П. Теория и практика аккомпанемента: Методологические основы / А. П. Люблинский. – Л. : Музыка, 1972. – 80 с.
180. Мазель Л. А. Строение музыкальных произведений: [учебное пособие для вузов] / Лев Абрамович Мазель. – М. : Музыка, 1986. – 527, [1] с.
181. Мальцев С. М. Нотация и исполнение / Сергей Михайлович Мальцев // Мастерство музыканта-исполнителя. Вып. 2. – М. : Музыка, 1976. – С. 68–104.
182. Мальцев С. М. О психологии музыкальной импровизации / Сергей Михайлович Мальцев. – М. : Музыка, 1991. – 85, [2] с.
183. Мартинсен К. А. Методика индивидуального преподавания игры на фортепиано / Карл Адольф Мартинсен. – М. : Музыка, 1977. – 128 с.
184. Масол Л. Концепція загальної мистецької освіти / Л. Масол // Мистецтво та освіта. – 2004. – №1. – С. 2 – 5.
185. Матвеева К. П. Подготовка студентов к руководству вокально-хоровой работой со школьниками / К. П. Матвеева // Вопросы профессиональной подготовки студентов на музыкально-педагогическом факультете: [сб. науч. тр.]. – М. : 1985. – С. 45–54.
186. Медушевский В. В. Углублять концепцию музыкального образования / В. В. Медушевский // Советская музыка. – 1981. – № 9. – С. 52–59.
187. Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки / Вячеслав Вячеславович Медушевский – М. : Музыка, 1976. – 254 с.
188. Мельничук С. Г. Теорія і практика формування естетичної культури майбутніх учителів: (історико-педагогічний аспект) / Сергій Гаврилович Мельничук. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. – 248 с.
189. Металлов В. Синодальное училище церковного пения в его прошлом и настоящем / Василий Металлов. – М., 1911. – 149 с.
190. Методическое письмо об инструкторско-педагогических отделах профессиональных музыкальных школ // Музыкальное образование: Сб. по пед., науч. и обществ. вопросам музыкальной жизни. – М. : Изд-во МГК, 1925. – С. 28–30.
191. Мильштейн Я. И. Воспитание пианистического мастерства / Яков Исаакович Мильштейн // Вопросы теории и истории исполнительства. – М. : Сов. композитор, 1983. – 262 с.
192. Миропольский С. О музыкальном образовании народа в России и Западной Европе / С. Миропольский. – СПб., 1882. – 255 с.
193. Михалев В. П. Видовая специфика и синтез искусств / В. П. Михалев. – К. : Наукова думка, 1984. – 99 с.
194. Михайлов И. Вопросы восприятия и рационализации фактуры в фортепианных аккомпанементах // О мастерстве ансамблиста [сб. науч. трудов ] / отв. ред. Т. Воронина. – Л. : Изд-во ЛОЛГК, 1986. – С. 59–73.
195. Могилевская И. М. Реализация принципа целостности в процессе совершенствования профессиональной подготовки учителя музыки: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / И. М. Могилевская. – О., 1994. – 139 с.
196. Моделирование педагогических ситуаций: Проблемы повышения качества и эффективности общепедагогической подготовки учителя / под ред. Ю. Кулюткина и Г. Сухобской. – М. : Педагогика, 1981. – 120 с.
197. Моносзон Э. И. Теоретические основы коммунистического воспитания школьников / Эле Исаевич Моносзон. – М. : Педагогика, 1983. – 320 с.
198. Мостова І. В. Формування педагогічно-виконавської майстерності майбутніх учителів музики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / І. В. Мостова. – Луганськ, 1998. – 18 с.
199. Музальов О. О. Готовність майбутніх вчителів музики до педагогічної діяльності / О. О. Музальов // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 3. – С. 158–166.
200. Музальов О. О. Міжпредметні зв’язки: типи індивідуальних занять / О. О. Музальов // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 2. – С. 78–