ФОРМУВАННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки
Національний педагогічний університет
імені М.П. Драгоманова

УДК 371.134:78+378.016:002:008 На правах рукопису

КОНЕВЩИНСЬКА ОЛЬГА ЕММАНУЇЛІВНА

ФОРМУВАННЯ МЕДІА-КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

13.00.04 – «Теорія і методика професійної освіти»

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник: Шпак Вікторія Іванівна
кандидат педагогічних наук, доцент

Київ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
МЕДІА-КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
1.1. Проблема медіа-культури як підсистеми медіа-освіти в
наукових дослідженнях 16
1.2. Медіа-культура вчителя музики як психолого-педагогічна
проблема 31
1.3. Особливості медіа-культури майбутнього вчителя музики 46
Висновки до 1 розділу 63

РОЗДІЛ 2 ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СФОРМОВАНОСТІ
МЕДІА-КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ
2.1. Аналіз змісту фахової підготовки майбутнього вчителя музики в
аспекті проблеми дослідження 67
2.2. Характеристика апаратних і програмних засобів формування
медіа-культури майбутніх учителів музики 79
2.3. Критерії, показники та рівні сформованості медіа-культури
майбутніх учителів музики 102
Висновки до 2 розділу 127
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ
МЕДІА-КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ
3.1. Модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики 131
3.2. Організація та хід експериментальної роботи з формування
медіа-культури майбутніх учителів музики 142
3.3. Результати дослідно-експериментальної роботи 164
Висновки до розділу 3 173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТКИ 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЕГ експериментальні групи
ЗМІ засоби масового інформування
ІК інформаційна культура
ІС інформаційне суспільство
ІПД інформаційно-професійна діяльність
ІТКТ інформаційні телекомунікаційні технології
КГ контрольні групи
КВМЗ культура володіння медіа-засобами
КК комунікативна культура
МК медіа-культура
МКВМ медіа-культура вчителя музики
МПК музично-педагогічна культура
ММП мультимедійні продукти
ММТ мультимедійні технології
ППЗ педагогічні програмні засоби

Вступ
Актуальність і доцільність дослідження. В умовах інформаційного суспільства набуває актуальності проблема становлення медіа-освіти, спрямованої на формування у майбутнього фахівця здатності орієнтуватися у сфері сучасних засобів масової інформації і комунікації. Професійна підготовка майбутніх педагогів, зумовлена суспільною потребою освітнього медіа-простору, зорієнтована на досягнення якісно нових результатів інноваційної діяльності в теорії і практиці вищої школи.
Розвиток новітніх освітніх систем, формування інформаційної інфраструктури, розробка сучасних електронних комунікацій докорінно змінюють стратегію, напрями професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці» на 2006–2010 роки орієнтують на впровадження широкого спектра інформаційних телекомунікаційних технологій, з метою оновлення змісту, форм і методів навчання студентів та значного підвищення ефективності навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.
Сучасний освітній медіа-простір висуває відповідні йому вимоги до професійної підготовки вчителя, серед яких вагомим є володіння майбутнім учителем інформаційно телекомунікаційними технологіями (ІТКТ) і методиками презентації навчальної інформації, здатність забезпечувати творчо-пошуковий характер навчання, вміння використовувати мультимедіа технології та медіа-засоби у навчально-виховному процесі, тобто володіння високим рівнем медіа-культури (МК).
Методологічні передумови становлення та розвитку професійної освіти досліджували В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало; проблеми професійної підготовки педагогів – Р. Гуревич, О. Дубасенюк, М. Лещенко, А. Мойсеюк, О. Падалка, О. Пєхота, Л. Пуховська, О. Семеног, С. Сисоєва, Л. Хомич та ін.; проблеми методології і теорії інформатизації та комп’ютеризації освіти науково обгрунтовані В. Биковим, Б. Гершунським, О. Довгяло, М. Жалдаком, Ю. Машбицем, Н. Морзе, О. Полат, О. Тихомировим; проблеми медіалогії та медіа-освіти досліджували О. Баранов, І. Дичківська, Л. Зазнобіна, Н. Кирилова, І. Левшин, Г. Онкович, Г. Полічко, Б. Потятинник, В. Робак, А. Спічкін, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шаріков; проблеми реалізації специфічних функцій комп’ютера в процесі навчання із застосуванням програмних педагогічних засобів – О. Гончаров, Ю. Кузнєцов, Є. Маргуліс, І. Мархель, В. Монахов, Й. Ривкінд, Є. Рябчинська; психолого-педагогічні засади організації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій були предметом Т. Гергей, М. Горського, В. Ляудіса, Н. Тализіної, С. Юдіна.
Вчені західноєвропейських країн – В. Белсон, Дж. Гилмельвейт, Д. Дорфлі, Г. Крюгман, разом із американськими дослідниками М. Маклюен, А. Моль, Л. Поршер, М. Тарді – всебіч - 5 -но розглянули проблему засобів масового інформування, наголошуючи на необхідності спеціального навчання мов мас-медіа.
Дослідженню проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя музики присвятили свої праці Т. Бодрова, В. Дряпіка, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, Л. Предтеченська, О. Ростовський, О. Рудницька; розробці навчальних комп’ютерних систем з метою підвищення ефективності музичної освіти – Н. Бєлявіна, З. Візель, В. Грищенко, М. Дергач, М. Дяченко, В. Карпович, В. Медушевський, І. Мельник, Д. Пільгуй, Л. Робустова, Л. Рубін, О. Сизова, І. Сокіл, В. Хоменко та інші.
Наукові праці, в яких розглядається проблема підготовки вчителя музики в умовах комп’ютеризації навчання, лише починають з’являтися. Так дослідники Н. Бєлявіна, О. Дітчук, О. Чайковська, В. Штепа розглядали проблему підготовки майбутнього вчителя музики в аспекті роботи з комп’ютером і комп’ютерними технологіями. Однак використання комп’ютерних технологій не вирішує проблеми готовності майбутнього вчителя до професійної діяльності в умовах широкого вибору традиційних, комп’ютерних та медіа-засобів навчання.
Швидкі зміни в галузі інформаційних телекомунікаційних технологій, їх широке застосування у повсякденному житті, безумовно, актуалізують інформаційно-комунікаційне та медіа забезпечення навчального процесу шляхом використання інструментальних, апаратних, програмних засобів, розширення мережі електронних комунікацій та Інтернет-ресурсів. Виявлений нами низький рівень культури володіння майбутніми вчителями музики медіа-засобами в процесі музично-педагогічної діяльності, спонукав до розробки та експериментальної перевірки основних складових моделі формування медіа-культури як важливої складової професійної культури учителя музики.
Аналіз результатів наукових досліджень свідчить про недостатню вивченість проблеми формування медіа-культури та відповідної професійно-фахової підготовки майбутніх учителів музики.
Ознайомлення з теоретичним доробком вітчизняних та зарубіжних дослідників, досвідом підготовки студентів у вищих навчальних закладах засвідчило наявність суперечностей, які гальмують формування медіа-культури майбутніх учителів музики між:
– нагальною потребою підвищення рівня медіа-культури педагогів та реальними можливостями вирішення проблеми у вищій школі;
– вимогами інформаційного суспільства та медіа-простору до нових професійно-педагогічних функцій вчителя та традиційним підходом до його підготовки в системі вищої музично-педагогічної освіти;
– дидактичними можливостями засобів медіа і недостатнім рівнем їх використання в процесі підготовки майбутніх учителів музики.
Аналіз сучасного стану професійної підготовки майбутнього вчителя музики у педагогічних ВНЗ України дає підстави констатувати, що формування медіа-культури (МК) вчителя музики ще не було предметом цілісного педагогічного дослідження.
Отже, актуальність даної проблеми, тобто, її недостатня теоретична і практична розробленість, виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Формування медіа-культури майбутніх учителів музики".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з реалізацією основних напрямів Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті та виконане у межах комплексної науково-дослідної теми Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти» і узгоджено з темою «Естетичні та етичні засади особистісного розвитку особистості педагога, що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (РК № 0108U000184).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 22.12. 2005 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 року).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів музики у вищих педагогічних навчальних закладах.
Предмет дослідження – формування медіа-культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити основні складові моделі формування медіа-культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки.
Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що медіа-культура є підсистемою медіа-освіти та інноваційною складовою професійної культури вчителя музики, розвиток якої в сучасних умовах підготовки у вищій школі значною мірою визначається використанням інформаційних телекомунікаційних та мультимедійних технологій в галузі музично-педагогічної освіти. Підготовка майбутніх учителів музики має ґрунтуватися на інтеграції професійної музичної (фахової) і медіа підготовки. Формування медіа-культури майбутніх учителів музики детермінується рівнем готовності вчителя до самостійної інформаційно-професійної діяльності, упровадженням мультимедійних технологій, комп’ютеризацією навчального процесу, що нині є необхідною умовою поліпшення професійної підготовки.
Процес професійної підготовки майбутнього вчителя музики розглядається на основі філософської триєдності загального, особливого та індивідуального аспектів. Загальний аспект відображає закономірності здобуття повної вищої музично-педагогічної освіти і є складовою зазначеної триєдності. Особливий аспект зумовлений, по-перше, складовими професійної підготовки вчителя музики, по-друге, змістовим наповненням поняття ”медіа-культура вчителя музики”, по-третє, врахуванням особливостей впливу мультимедійних технологій на формування особистості вчителя музики. Індивідуальний аспект відображає залежність майбутньої професійної діяльності від індивідуальних якостей особистості вчителя музики, особливо його загальної культури.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що рівень сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки значно підвищиться за умови створення теоретичної моделі формування медіа-культури студентів музично-педагогічних факультетів, в якій би враховувалося таке:
– визначення медіа-культури як вагомої підсистеми в системі професійної підготовки майбутнього вчителя музики;
– розроблення теоретичних передумов формування медіа-культури майбутніх учителів музики;
– оновлення змісту музично-педагогічної підготовки студентів впровадженням мультимедійної компоненти, яка конкретизована в інтеграції професійно-орієнтованих дисциплін і медіа технологій.
Відповідно до об’єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено завдання:
1. Проаналізувати стан дослідженості проблеми формування медіа-культури вчителя музики у педагогічній теорії та освітній практиці вищих навчальних закладів.
2. Розкрити сутнісну характеристику базових понять дослідження, що визначають специфіку використання мультимедійних технологій в системі музично-педагогічної освіти.
3. Визначити структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики.
4. Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити засадничі складові авторської теоретичної моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики.
5. Підготувати методичні рекомендації щодо використання медіа-засобів і мультимедіа технологій в процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики з метою формування їхньої медіа-культури.
Методологічну основу дослідження становлять основні положення філософії гуманізму як теоретичної основи сучасної освіти; філософії мистецької освіти, зокрема, про присвоєння художніх цінностей та розвиток особистості засобами мистецтва; методології і теорії комп’ютеризації освіти; системно-діяльнісного підходу до розуміння соціокультурних, мистецьких і педагогічних процесів; культурологічного підходу, згідно з яким формування особистості майбутнього вчителя розглядається в контексті його залучення до мистецької, зокрема, музичної культури, перетворення її надбань на культуру конкретної особистості.
Методологічну основу дослідження становлять основні положення філософії гуманізму як теоретичної основи сучасної освіти; філософії мистецької освіти, зокрема, про присвоєння художніх цінностей та розвиток особистості засобами мистецтва; методології і теорії комп’ютеризації освіти; системно-діяльнісного підходу до розуміння соціокультурних, мистецьких і педагогічних процесів; культурологічного підходу, згідно з яким формування особистості майбутнього вчителя розглядається в контексті його залучення до мистецької, зокрема, музичної культури, перетворення її надбань на культуру конкретної особистості.
Теоретичною основою дослідження є концептуальні положення і наукові висновки щодо:
– сутності педагогічного процесу у вищій школі (А. Алексюк, Г. Васянович, С. Гончаренко, І. Зязюн, Н. Ничкало, М. Лещенко, С. Сисоєва, Н. Кузьміна, З. Курлянд, О. Пєхота);
– психолого-педагогічної підготовки вчителя (І. Бех, Л. Виготський, Б. Теплов, П. Якобсон, С. Рубінштейн);
– методології і теорії комп’ютеризації освіти (В. Биков, Б. Гершунський, Р. Гуревич, О. Довгяло, М. Жалдак, Ю. Машбиць, Н. Морзе, О. Полат, О. Тихомиров);
– проблем медіалогії і теорії медіа-освіти (О. Баришполець, О. Баранов, І. Вайсфельд, І. Дичківська, Л. Зазнобіна, Н. Кирилова, І. Левшин, Г. Онкович, Г. Полічко, Б. Потятинник, В. Робак, А. Спічкін, Ю. Усов, О. Федоров, О. Шаріков);
– розкриття культурологічних аспектів професійної підготовки вчителя музики у процесі вивчення циклу художньо-естетичних дисциплін (В. Дряпіка, Л. Масол, Н. Миропольська, О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, Л. Предтеченська, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Шевнюк, Г. Шевченко, О. Щолокова);
– дослідження навчальних комп’ютерних систем з метою підвищення ефективності музичної освіти (Н. Бєлявіна, З. Візель, М. Дергач, М. Дяченко, В. Медушевський, М. Чембержі, В. Штепа).
Методи дослідження. На різних етапах дослідження було використано комплекс взаємопов'язаних методів. Теоретичні методи (аналіз літературних та Інтернет-джерел, аналіз основних категорій, базових понять дослідження, синтез, порівняння, класифікація, систематизація та узагальнення) використовувалися з метою визначення теоретичних основ дослідження, змісту та структури медіа-культури майбутніх учителів музики; прогностичні (моделювання та прогнозування) застосовувалися для розкриття теоретичних основ і розробки моделі медіа-культури майбутніх учителів музики; емпіричні (спостереження, опитування, бесіди, анкетування, тестування), методи оцінювання сприяли практичному вивченню стану проблеми; експериментальні (педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності основних складових розробленої моделі); методи статистичної обробки даних для здійснення кількісного і якісного аналізу результатів і підтвердження їх вірогідності.
Організація дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалося поетапно впродовж 2002–2009 років.
На першому етапі (2002–2003 рр.) проаналізовано наукову та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; обґрунтовано об’єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання та концептуальні ідеї дослідження, розроблено програму дослідження; визначено експериментальну базу; обґрунтовано якісний і кількісний склад учасників експериментальної роботи; розроблено методику проведення констатувального експерименту.
На другому етапі (2003–2005 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою з’ясування стану сформованості медіа-культури студентів, визначено критерії, показники та рівні сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики.
На третьому етапі (2005–2009 рр.) проведено формувальний експеримент; розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено теоретичну модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики; здійснено обробку, аналіз та узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи; розроблено методичні рекомендації щодо використання медіа-засобів і мультимедіа технологій у процесі підготовки вчителів музики у ВНЗ; сформульовано загальні висновки дослідження; оформлено текст дисертації.
Експериментальна база дослідження: Київський Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка.
Наукова новизна й теоретичне значення полягають у тому, що вперше науково обґрунтовано й експериментально перевірено теоретичну модель формування медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки; розкрито сутність поняття «медіа-культура вчителя музики», виявлено компоненти, критерії та показники рівнів сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики; доповнено змістовий компонент професійної підготовки майбутніх учителів музики шляхом поглиблення змісту професійно орієнтованих та фахових дисциплін і впровадження спецкурсу; подальшого розвитку набули концептуальні положення щодо специфіки мультимедійних технологій у системі музично-педагогічної освіти.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено спецкурс «Медіа-культура вчителя музики в процесі професійної підготовки», який включає комплект творчих завдань для вимірювання й оцінки рівнів сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики; підготовлено методичні рекомендації «Медіа-культура вчителя музики: теорія і практика» для проведення практичних занять зі студентами музично-педагогічних факультетів. Експериментальні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення навчального процесу в системі підготовки майбутніх учителів музики у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівня акредитації, при розробці навчально-методичних посібників, що сприятиме підвищенню ефективності й результативності професійної підготовки майбутніх учителів музики.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Ізмаїльського державного гуманітарного університету (довідка № 1–7/92 від 14.02. 2006 р.), Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (довідка № 04-10/876 від 20.03. 2006 р.), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 04-11/209 від 11.03. 2009 р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди (довідка № 242 від 04.04. 2006 р.), Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (довідка № 03554/01-37/16 від 28.01. 2009 р.), Львівського національного університету ім. Івана Франка (акт про впровадження № 4825-4 від 01.12. 2008 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт про впровадження № 1-629 від 29.12. 2008 р.)
Вірогідність результатів дослідження забезпечується обґрунтуванням вихідних положень і доказовістю висновків, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, достатньою тривалістю та широтою педагогічного експерименту, поєднанням кількісного і якісного аналізу та репрезентативністю результатів, висновками експертів і результатами анкетування, застосуванням методів експертних оцінок статистичного аналізу та їх математичною обробкою, а також позитивними наслідками впровадження результатів дослідження в навчальний процес у вищих навчальних закладах.
На захист виносяться:
• положення щодо формування медіа-культури майбутніх учителів музики в процесі професійної підготовки, які полягають у доведенні необхідності збагачення змісту навчальних курсів інноваційними елементами, а саме, використання мультимедійних технологій і медіа-засобів у навчальному процесі, що сприятиме формуванню медіа-культури майбутнього вчителя музики.
• теоретично обґрунтована та експериментально перевірена авторська модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики, яка відображає підсилення змістового компонента навчання інтегрованою мультимедійною компонентою, що забезпечує якісно новий рівень професійної підготовки майбутніх учителів музики і реалізується в інтерактивних формах і методах навчання (творчі завдання, медіа-комплекс апаратних і програмних засобів, аудіовізуальна, візуальна та звукова комунікація, музичне портфоліо тощо), що сприятиме формуванню медіа-культури майбутніх учителів музики.
Апробація результатів дослідження. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних, науково-методичних конференціях, зокрема, міжнародних: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (м. Київ, 2008), «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (м. Умань, 2008), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (м. Суми, 2008), «Развитие международного сотрудничества в сфере образования в контексте Болонского процесса» (м. Ялта, 2008); всеукраїнських: «Педагогічні аспекти професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи в умовах комп’ютеризації освіти» (м. Київ, 2003), «Викладач і студент у системі вищої освіти: проблеми діалогу, співпраці і взаємодії» (м. Львів, 2003), «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2004), «Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти» (м. Київ, 2004), «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, 2006), «Формування професійної компетентності вчителя початкової школи в контексті моніторингу якості освіти» (м. Переяслав-Хмельницький, 2006), «Реалізація компетентнісного підходу у педагогічній освіті як однієї з вимог входження в європейський освітній простір» (м. Глухів, 2006); міждисциплінарній – «Технології інтелектуальної діяльності» (м. Київ, 2009); семінарах: «Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі» (м. Київ, 2008), «Соціальні сервіси Веб 2.0. як засіб інтерактивного навчання» (м. Київ, 2008). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки і методики початкового навчання Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в 10 одноосібних наукових працях, з них: 5 статей – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті – у збірниках матеріалів наукових конференцій, 1 розділ – у колективній монографії, 1 брошура з методичними рекомендаціями.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел, що нараховує 327 найменувань, з них 12 – джерел іноземною мовою. Робота містить 10 таблиць, 4 рисунка. Загальний обсяг дисертації – 226 сторінок. Обсяг основного тексту – 185 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства професійна підготовка педагога, що здійснюється в умовах комп’ютеризованого навчання характеризується як складний, багатокомпонентний динамічний процес і вимагає від майбутнього педагога високого рівня компетентності з питань існуючих інформаційно комунікаційних і мультимедійних технологій, обізнаності з широким колом мистецької інформації та наявних мультимедіа програм, володіння навичками роботи з медіа-засобами, музичними Інтернет-ресурсами, уміння організовувати пошуково-дослідну роботу студентів з метою активізації їх творчого потенціалу і підготовки конкурентоспроможних фахівців на ринку праці. Отже, в умовах реформування вищої музично-педагогічної освіти проблема формування медіа-культури майбутніх учителів музики особливо актуальна і водночас недостатньо розроблена у педагогіці вищої школи.
2. У результаті вивчення стану дослідженості проблеми формування медіа-культури майбутніх учителів музики у педагогічній теорії та освітній практиці вищих навчальних закладів встановлено, що феномен «медіа-культури майбутніх учителів музики» досліджений недостатньо, немає чіткого визначення поняття «медіа-культура майбутнього вчителя музики». У зв’язку з цим уточнено понятійно-категоріальний апарат, охарактеризовано поняття «медіа-культура майбутнього вчителя музики» як динамічна інноваційна підсистема яка є синергетичним результатом взаємодії професійно-інформаційної та музично-педагогічної діяльності в системі підготовки майбутнього вчителя музики. Змістовим наповненням цього феномену є взаємодія практичного і теоретичного напрямів у площині фахової підготовки, які включають взаємозалежність і взаємодоповнюваність музично-педагогічної та інформаційно-професійної діяльностей. Вважаємо, що структура медіа-культури складається з таких компонентів, як: музично-педагогічна культура, комунікативна культура і культура володіння медіа-засобами.
3. На основі аналізу та узагальнення результатів теоретичного вивчення досліджуваної проблеми визначені структурні компоненти медіа-культури вчителя музики: музично-педагогічна культура, комунікативна культура, культура володіння медіа-засобами; розроблено критерії визначення рівнів сформованості медіа-культури майбутніх учителів музики та їх показники: потребово-цільовий критерій (показники: пізнавальний інтерес до пошуку нової мистецької інформації медіа-засобами, наявність потреби щодо оновлення знань, нове художньо-естетичне мислення, аудіовізуальне сприйняття, звукова, візуальна, аудіовізуальна комунікація, інноваційне ставлення до професії вчителя музики; когнітивно-ціннісний критерій (показники: ціннісні орієнтації, музично-естетичний тезаурус, художньо-творчій потенціал, професійна мобільність і адекватність в медіа просторі, медіа компетентність); інформаційно-пошуковий критерій (показники: наявність умінь і навичок самостійного пошуку інформаційних джерел, рівень творчої емерджентності, яка сприяє процесу самореалізації та самовдосконалення майбутнього вчителя музики, навички аналізу, інтерпретації та оцінки медіа-текстів); творчо-діяльнісний критерій (показники: творча активність та самостійність, а також здатність майбутнього вчителя музики до медіа творчості, педагогічна рефлексія досвіду власної творчої діяльності). Сформованість медіа-культури майбутніх учителів музики представлена трьома рівнями: високим, середнім, низьким.
За результатами констатувального експерименту узагальнений показник по критеріям показав, що 18 % студентів мають високий рівень сформованості медіа-культури, 26,6 % - середній, 55,4 % - низький. На діагностичному етапі констатувального експерименту розподіл структурних компонентів медіа-культури майбутніх учителів музики за рівнем сформованості становить 34,2% - музично-педагогічної культури, 33,3 % - комунікативної культури, 31,5 % - культури володіння медіа-засобами. Аналіз експериментальних даних доводить доцільність розробки і впровадження авторської теоретичної моделі формування медіа-культури майбутніх учителів музики у руслі якісно нового підходу до методології навчального процесу в системі вищої музично-педагогічної освіти.
1. Розроблено авторську теоретичну модель формування медіа-культури майбутніх учителів музики, ефективність якої підтверджена експериментальним дослідженням. Основу моделі становить взаємодія двох напрямів: теоретичного, що переважно відображає музично-педагогічна підсистема і практичного, який відображає інформаційно-професійна підсистема. Музично-педагогічна діяльність (як підсистема) забезпечує сукупність професійно-фахових знань, вмінь і навичок педагогічної взаємодії й спрямована на формування у майбутніх учителів музично-педагогічної та комунікативної культури в процесі професійної діяльності. Зміст цієї підсистеми розкривають мотиваційно-цільова складова яка передбачає активне стимулювання потреби щодо оновлення знань, пізнавального інтересу до пошуку нової інформації медіа-засобами; когнітивно-змістова складова яка відображає сукупність всіх видів і форм знань про нові медіа-засоби, комп’ютерні програми, спрямованими на усвідомлення значущості та дидактичних можливостей інноваційних комп’ютерних і медіа-засобів для професійної діяльності майбутнього вчителя музики.
Інформаційно-професійна діяльність покликана забезпечити необхідний рівень інтелектуальних, процесуальних, операціональних знань, вмінь і навичок інформаційної взаємодії в процесі професійної діяльності й спрямована на формування культури володіння медіа-засобами майбутнього вчителя музики. Зміст цієї підсистеми розкривають комунікативна складова, розкриває взаємодію суб'єктів навчання й виховання і відображає рівень художньо-педагогічного спілкування в медіа просторі; операційно-діяльнісна складова передбачає реалізацію інтерактивних методів, форм і засобів навчально-пізнавальної діяльності, що забезпечує визначення рівня медіа компетентності, яка спрямована на розвиток медіа-творчості, творчої самостійності, активності, здатності до рефлексії.
Важливим компонентом розробленої моделі виступав авторський спецкурс «Медіа-культура вчителя музики в процесі професійної підготовки» спрямований на формування у майбутніх учителів музично-педагогічної, комунікативної культури та культури володіння медіа-засобами в процесі професійної діяльності. Порівняння даних, отриманих на завершальному етапі в експериментальних групах з відповідними показниками контрольних груп, дало можливість стверджувати, що розроблена і впроваджена модель позитивно вплинула на навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах, функціональне поєднання всіх складових якої забезпечило формування медіа-культури у майбутніх учителів музики.
В результаті проведення формувального експерименту високий рівень сформованості медіа-культури виявили 11 % – студентів контрольної групи, 34 % – студентів експериментальної групи значно покращили свої показники, зокрема: високого рівня сформованості досягло на 27 % студентів більше, ніж на початку експерименту; відповідно середнього рівня сформованості стало більше на 7,6 %; студентів з низьким рівнем сформованості стало менше на 34,6 %. Виявлені якісні показники підтверджують ефективність впровадження авторської моделі.
5. Розроблено методичні рекомендації щодо забезпечення процесу формування медіа-культури майбутніх учителів музики. Зміст методичних рекомендацій «Медіа-культура вчителя музики: теорія і практика» відображають два напрями: теоретичний і практичний, що забезпечують досягнення результату – високого рівня сформованості медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки. Теоретичний напрям передбачає вивчення фундаментальних фахових понять із поглибленням медіа аспекту, тобто врахуванням впливу інформаційно-комунікаційних, мультимедійних технологій на традиційний підхід до викладання циклу художньо-естетичних дисциплін. Практичний напрям сприяє вдосконаленню практичних операціональних умінь і навичок роботи з медіа-засобами та інформаційно телекомунікаційними технологіями необхідними для формування медіа-культури майбутнього вчителя музики в процесі професійної підготовки.
Дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшої розробки потребують питання вдосконалення організації навчально-виховного процесу з комп’ютерною і медіа-підтримкою, розвитку психолого-педагогічних, валеологічних і операціональних аспектів медіа-культури педагога в процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах. Наукового обгрунтування вимагають також рефлексивні та валеологічні аспекти діяльності суб’єктів навчального процесу в комп’ютеризованому середовищі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер'янова Н. Інформаційний простір в системі освіти / Н. Авер'янова // Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 33–35.
2. Александров Г. Н. Программированое обучение и нове информационные технологи обучения / Г. Н.Александров // Информатика и образование. – 1993. – № 5. – С. 7–10.
3. Амонашвили Ш. А. Как живете дети? : книга для учителя / Амонашвили Ш. А. – М. : Просвещение, 1991. – 175 с.
4. Андреєва О. Ф. Основи музичної грамоти / О. Ф. Андреєва // Музична Україна. – К., 1993. – № 5. – С. 46–47.
5. Анненков В. П. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді в умовах промислово-економічного коледжу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. П. Анненков. – К., 1996. – 24 с.
6. Антипов И. Н. О преподавании информатики в младших классах / И. Н. Антипов, О. А. Боковнев, М. Е. Степанов // Информатика и образование. – 1993. – № 5. – С. 46–47.
7. Антошина М. Н. Интонационная настройка по камертону в классе сольфеджио / Антошина М. Н. – М. : Музгиг, 1982. – 42 с.
8. Арчажникова Л. Г. Профессия учитель музыки : книга для учителя / Арчажникова Л. Г. – М. : Просвещение, 1984. – 111 с.
9. Асафьев Б. В. Музыка в современной общеобразовательной школе / Б. В. Асафьев // Из истории музыкального воспитания : хрестоматия / [сост. О. А. Апраксина]. – М. : Просвещение, 1990. – C. 72–75.
10. Асафьев Б. В. Организация преподавания музыки в общеобразовательной школе / Б. В. Асафьев // Из истории музыкального воспитания : хрестоматия / [сост. О. А. Апраксина]. – М. : Просвещение, 1990. – C. 75–77.
11. Асафьев Б. В. Принцип контраста в музыке и его методическая роль в постановке занятий по слушанию музыки / Б. В. Асафьев // Из истории музыкального воспитания : хрестоматия / [сост. О. А. Апраксина]. – М. 5 Просвещение, 1990. – C. 107–109.
12. Ахиезер А. С. От культурологического к социокультурному анализу инноваций в обществе / А. С. Ахиезер // Вестник Московського ун-та. Серия 12: Политические науки. – 1996. – № 2. – С. 35–45.
13. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процеса. Методические основы / Бабанский Ю. К. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.
14. Баловсяк Н.В. До проблеми визначення структури професійної компетентності фахівця // професійна та моральна культура в педагогічній системі / проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Зб.наук.пр. – Харків-Луганськ: стиль Іздат, 2004. – С.6-14.
15. Баранова Т. Б. О комплексном музыкально-теоретическом курсе для исполнителей в музыкальном вузе / Т. Б. Баранова // Актуальне проблеми музыкального образования : сб. статей / [сост. И. А. Котляревский, Ю. А. Полянский]. – К. : МузичнаУкраина, 1986. – С. 106–117.
16. Батуринская Т. Н. О музыкально-педагогической деятельности / Т. Н. Батуринская // Из истории музыкального воспитания : хрестоматия / [сост. О. А. Апраксина]. – М. : Просвещение, 1990. – С. 38–43.
17. Белавина И. Психологические последствия компьютеризации детской игры / И. Белавина // Информатика и образование. – 1991. – № 3. – С. 91–95; № 4. – С. 98–101.
18. Бернстайн Л. Концерти для молодежи / Л. Бернстайн ; [пер. с англ. ; предисл. Е. Ф. Бронфин]. – Ленинград : Сов. композитор, 1990. – 232 с.
19. Бехтерев В. М. К основанию генетической рефлексологии / В. М. Бехтерев, Н. М. Щелованов // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / [под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис]. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – С. 63–65.
20. Бєлявіна Н. Д. Деякі методичні проблеми використання нових комп’ютерних технологій в музичній освіті / Н. Д. Бєлявіна // Культура і мистецтво в сучасному світі : наукові записки КДУК і М. – Вип. 1. – К. : КДУК, 1998. – С. 195–201.
21. Бєлявіна Н. Д. Комп’ютерна програма „Первинні музичні жанри. Танець” / Н. Д. Бєлявіна // Мистецтво та освіта. – 1998. – № 3. – С. 12–17.
22. Бєлявіна Н. Д. Комп’ютерні комунікації як фактор формування в учнів навичок логічного мислення в контексті професійної музичної освіти / Н. Д. Бєлявіна // Питання культурології : міжвід. зб. наук. статей. – Вип. 15 / [ред. кол. О. Г. Миронюк та ін.]. – К. : КДУК, 1997. – С. 139–143.
23. Бєлявіна Н. Д. Концертний менеджмент : план-конспект курсу лекцій / Н. Д. Бєлявіна // Питання музменеджменту, матеріал для обговорення. – К. : НМА України, 1996. – С. 8–26.
24. Биков В.Ю.Інформатизація загальноосвітньої і професійно-технічної школи України: концептуальні засади і пріоритетні напрями / В.Ю.Биков // Професійна освіта: педагогіка і психологія. – 2003. – ІV . – С.501-515.
25. Блехман М. С. Англо-русский словарь по программированию : около 17 тыс. слов и терминологических сочетаний / Блехман М. С. – Х. : Медин, 1993. – 210 с.
26. Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис / Блюменау Д. И. – Ленинград : Наука, 1989. – 192 с.
27. Бойко Е. И. Механизмы умственной деятельности / Бойко Е. И. – М. : Педагогика, 1986. – 246 с.
28. Бондаревская Е. В. Ценностные основания личностно-ориентированного воспитания / Е. В. Бондаревкая // Педагогика. – 1995. – № 4. – С. 29–36.
29. Будинайтэ Г. Л. Личносные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г. Л. Будинайтэ, Т. В. Корнилова // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 99–107.
30. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / 1Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – К. : Наукова думка, 1989. – 177 с.
31. Бутковский В. Эффективность СМИ в системе образования взрослых / В. Бутковский // Школа. – 2004. – № 1/5. – С. 2–5.
32. Быков В. Е. Реализация гипермедиа системы организации и поддержки конструировании знаний / В. Е. Быков // Коммуникационные и информационные компьютерные технологии в обучении. – К. : Ин-т кибернетики АН Украины, 1995. – С. 25–27.
33. Варга Б. Язык, музыка, математика / Б. Варга, Ю. Димень, Э. Лопариц ; [пер. с венгерского Ю. А. Данилова]. – М. : Мир, 1989. – 248 с.
34. Вартанов А. На перекрестке трех искусств / П. Вартанов // Телевидение и радиовещание. – 1990. – № 5. – С. 12–13.
35. Васильченко С. Л. Поход к созданию компьютерных учебно-игровых сред по гуманитарным дисциплинам / С. Л. Васильченко, Э. Л. Ивахненко, А. Е. Стрижак // Разработка компьютерных технологий обучения и их внедрение / [ред. кол.: В. И. Гриценко, А. М. Довгяло и др.]. – К. : Ин-т кnбернетики АН УССР, 1991. – С. 15–20.
36. Васянович Г.П. Педагогічна етика / Г.П. Васянович: Навчально-методичний посібник. – Львів: “Норма”, 2005. – 344с.
37. Ващёкин Н. П. Научно-информационная деятельность: философско-методологические проблемы / Ващёкин Н. П. – М. : Мысль, 1984. – 204 с.
38. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2001. – 1440 с. ; перевид. з додатками і доповненнями, 2005. – 1728 с.
39. Венгер Л. А. Развитие восприятия в онтогенезе / Л. А. Венгер // Хрестоматия по психологии : учеб. пособие для студ. пед. ин-тов / [сост. В. В. Мироненко ; под ред. А. В. Петровского]. – М. : Просвещение, 1987. – С. 16–20.
40. Вербицкий А. А. Психолого-педагогические особенности деловой игры как формы знаково-контексного обучения / А. А. Вербицкий // Хрестоматия по педагогической психологии : учеб. пособие для студ. / [сост. и вступ. очерки А. Красило и А. Новгородцевой]. – М. : МПА, 1995. – С. 326–332.
41. Возрастная и педагогическая психология : учебник для студ. пед. ин-тов / [ред. А. В. Петровского]. – М. : Просвещение, 1979. – 288 с.
42. Волобуева Т. Б. Развитие творческой активности учащихся младших классов средствами новых информационных технологий обучения : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Т. Б. Волобуева. – К., 1996. – 22 с.
43. Володіна-Панченко Н. В. Художня творчість з комп’ютерною підтримкою / Н. В. Володіна-Панченко // Дошкільне виховання. – 1997. – № 7. – С. 8–10.
44. Воробьев Г. Г. Молодежь в информационном обществе / Воробьев Г. Г. – М. : Мол. гвардия, 1990. – 255 с.
45. Временные санитарно-гигиенические нормы и правила устройства, оборудования, содержания и режима работы на персональных ЭВМ в кабинетах вычислительной техники и дисплейных классах всех типов средних учебных заведений (№ 5146-89) : утвердж. Минздравом СССР и Госком.СССР по народному образованию // Информатика и образование. – 1990. – № 2. – С. 115–121.
46. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский ; [под ред. В. В. Давыдова]. – М. : Просвещение, 1991. – 481 с.
47. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский ; [под ред. М. Г. Ярошевского]. – М. : Педагогика, 1987. – 344 с.
48. Галыгина Л. В. Организация творческой работы учащихся при изучении графического редактора / Л. В. Галыгина, И. В. Галыгина // Информатика и образование. – 2001. – № 1. – С. 10–16.
49. Гальперин П. Я. Введение в психологию / Гальперин П. Я. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 150 c.
50. Гальперин П. Я. К вопросу о внутренней речи / П. Я. Гальперин // Хрестоматия по педагогической психологии : учеб. пособие для студ. / [сост. и вступ. очерки А. Красило и А. Новгородцевой]. – М. : МПА, 1995. – С. 253–258.
51. Гальперин П. Я. К исследованию интелектуального развития ребенка / П. Я. Гальперин // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / [под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис]. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – С. 198–203.
52. Гальперин П. Я. О методе поэтапного формирования умственных действий / П. Я. Гальперин // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / [под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис]. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – С. 97–101.
53. Гейн А. Г. Основы информатики и вычислительной техники : пробный учебник для 10–11 классов средней школы / Гейн А. Г., Житомирский В. Г., Линецкий Е. В. – М. : Просвещение, 1993. – 254 с.
54. Гершинзон В. Е. Проект „Подсолнух” – образ новой обучающей среды / В. Е. Гершинзон, Е. Ю. Зейналова, В. А. Кошевой, И. В. Шевченко, О. Н. Тараканова // Информатика и образование. – 1995. – № 5. – С. 91–93.
55. Гессен С. Й. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Гессен С. Й. – М. : "Школа–Пресс", 1995. – 448 с.
56. Гинзбург Я. С. Социально-психологическое сопровождение деловых игр / Я. С. Гинзбург, Н. М. Коряк // Хрестоматия по педагогической психологии : учеб. пособие для студ. / [сост. и вступ. очерки А. Красило и А. Новгородцевой]. – М. : МПА, 1995. – С. 332–342.
57. Гласс Дж., Стенли Р. Статистические методи в педагогике / Дж. Гласс, Р. Стенли ; [пер. с англ. ; ред. Ю. П. Адлера]. – М. : Прогрес, 1976. – 495 с.
58. Глушков В. М. Мышление и кибернетика / В. М. Глушков // Вопросы философии. – 1963. – № 1. – С. 36–46.
59. Голубев А. Музыка как художественная математика / А. Голубев // Музыкальная академия.– 1997. – № 2. – С. 133–137.
60. Гольцман М. Элементы музыкальной грамоты в курсе раннего обучения информатике / М. Гольцман, Ю. Первин, Н. Первина // Информатика и образование. – 1991. – №4. – С. 3–10.
61. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Гончаренко С. У. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
62. Гончаренко С. У.Гуманізація освіти України // Кримські педагогічні читання: Матеріали Міжнародної наукової конференції. / За редакцією С.О.Сисоєвої і О.Г.Романовського. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. – С.22-26.
63. Горбунова А. Использование современных средств звукозаписи в учебно-воспитательной и методической работе педагога / А. Горбунова // Вопросы методики начального образования : сб. статей / [ред.-сост. В. И. Руденко, В. А. Натансон]. – М. : Музыка, 1981. – С. 123–128.
64. Горвиц Ю. М. Психолого-педагогические основы использования программно-методической системы „КДИ/МАЛЫШ” / Ю. М. Горвиц, Е. В. Зворыгина // Информатика и образование. – 1996. – № 2. – С. 44–80.
65. Готединер А. Л. Психологические особенности подросткового возраста / А. Л. Готединер // Вопросы методики начального музыкального обучения : сб. статей / [ред.-сост. В. И. Руденко, В. А. Натансон]. – М. : Музыка, 1981. – С. 12–32.
66. Грищенко В. Пути развития информатизации образования / В. Грищенко, А. Довгяло // Информатика и образование. – 1986. – № 6. – С. 3–7.
67. Грищенко В. И. Информационная технология: Вопросы развития и применения / В. И. Грищенко, Б. Н. Паньшин. – К. : Наукова думка, 1988. – 272 с.
68. Грищенко В. И. Музыка и компьютер / В. И. Грищенко // Программы и компьютеры. – 1998. – № 3 (45). – С. 60–63.
69. Грищенко В. И. Формирование ровности звука у музыканта / В. И. Грищенко // Программы и компьютеры. – 1998. – № 7 – С. 62–63.
70. Гуревич Р.С. Інформаційна культура – важлива складова загальної культури особистості // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми /Зб.наук. пр. – У 2-х част. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця. 2004. – Ч.1. – С.42-47.
71. Гуревич П. С. Культурология / Гуревич П. С.– М. : Гардарики, 2002. – 280 с.
72. Гуревич Р. С. Формування інформаційної культури майбутньог фахівця Р. С. Гуревич // Педагогіка і психологія професійної освіти: результат досліджень : зб. наук. праць / [за ред. І. А. Зязюна, Н. Г. Ничкало]. – К. : АПН України, 2003. – С. 354–360.
73. Гуржій А. М. Засоби навчання : навч. посібник / Гуржій А.М. – К. : АПН України, 1997. – 207 с.
74. Гуржій А. М. Засоби навчання : навч. посібник / Гуржій А. М., Жук Ю. О., Волинський В. П. – К. : ІЗН, 1997. – 246 с.
75. Гуржій А. М. Інформатика і школа: проблеми перспективи / А. М. Гуржій, Ю. О. Жук // Комп’ютер у школі і сім’ї. – 1998. – № 1. – С. 8–10.
76. Давидов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и експериментального психологического исследования / Давидов В. В. – М. : Педагогика, 1986. – 240 с.
77. Давидов В. В. Психологическое развитие и воспитание / В. В. Давидов // Хрестоматия по педагогической психологии : учеб. пособие для студ. / [сост. и вступ. очерки А. Красило и А. Новгородцевой]. – М. : МПА, 1995. – С. 152–168.
78. Дворина М. Деятельность младших школьников в компьютерной игровой учебной среде / М. Дворина, А. Довгяло, Э. Ивахненко, Е. Коберник, Е. Маргулис, А. Стрижак, А. Чигорев // Информатика и образование. – 1990. – № 6. – С. 19–25.
79. Демиденко Т. М. Інформаційна культура сучасного вчителя : навч. посібник / Демиденко Т. М. – Черкаси : Черкаський держ. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2003. – 96 с.
80. Демушкин А. С. Компьютерные обучающие программы / А. С. Демушкин, А. И. Кирилов, Н. А. Сливина, Е. В. Чубров, А. О. Кривошеев, С. С. Фомин // Информатика и образование. – 1995. – № 3. – С. 15–21.
81. Дергач М. А. Мій помічник гіпертекст / М. А. Дергач // Мистецтво та освіта. – 1998. – № 1. – С. 53–58.
82. Державна національна програма „Освіта” // Україна ХХІ ст. – К. : Радуга, 1994. – 61 с.
83. Державний стандарт загальносередньої освіти: художня культура // Мистецтво та освіта. – 1997. – № 3. – С. 2–10.
84. Джинчарадзе Н. Г. Інформаційна культура особистості: формування тенденції розвитку (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософ. наук : спец. 09.00.03 “Соціальна філософія та філософія історії” / Н. Г. Джинчарадзе. – К., 1997. – 45 с.
85. Джонасен Девид Х. Компьютеры как инструменты познания: изучение с помощью технологии, а не из технологии / Х. Девид Джонасен // Информатика и образование. – 1996. – № 4. – С. 117–120.
86. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / Дичківська І. М. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с. (Альма-матер).
87. Діденко В. Ф. Філософія: проблеми, категорії, теорії / Діденко В. Ф. – К. : Педагогіка, 1996. – 190 с.
88. Добровольский А. Е. Байесовские сети для моделирования знаний обучаемого / А. Е. Добровольский // Коммуникационные и информационные компьютерные технологии в обучении. – К. : Ин-т кибернетики АН Украины, 1995. – С. 18–24.
89. Довгяло А. М. Концепция создания АУК на основе гибридной експертно-обучающей системы / А. М. Довгяло, В. А. Лобчак, Е. И. Оглоблина // Компьютерные и информационные технологи в обучении. – К. : Ин-т кибернетики НАН Украины, 1995. – С. 5–10.
90. Додонов Б. И. В мире эмоций / Додонов Б. И. – К. : Политиздат Украины, 1987. – 140 с.
91. Друкер Е. З. Англо-русский словарь пользователя ИВМРС / Друкер Е. З., Друкер П. З., Собоцинский В. В. – М. : Радико, 1993. – 144 с.
92. Дряпіка В. І. Соціально-педагогічні основи формування орієнтацій студентської молоді на цінності музичної культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / В. І. Дряпіка. – К., 1997. – 35 с.
93. Дуванов А. Роботоландия – курс информатики для младших школьников / А. Дуванов, Я. Зейдельман, Ю. Первин, М. Гольдман // Информатика и образование. – 1989. – № 5. – С. 37–40.
94. Дудка В. В. Формування у студентів умінь застосовувати комп’ютерні редактори в майбутній професійній діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти » / В. В. Дудка. – К., 1996. – 22 с.
95. Дыс Л. И. Использование вычислительной техники в музыкальном образовании : лекции / Дыс Л. И. – М. : ККГК, 1988. – 58 с.
96. Дяченко М. Г. Про використання технічних засобів у музичному навчанні / М. Г. Дяченко // Методика викладання музично-теоретичних і музично-історичних предметів (музична школа, училище, консерваторія) : зб. статей / [упоряд. В. Самохвалов]. – К. : Музична Україна, 1983. – С. 43–49.
97. Дяченко Н. Г. Программно-целевой подход к проблеме комплексного использования технических средств обучения в заведениях культуры и искусства / Н. Г. Дяченко // Актуальные проблемы музыкального образования : сб. статей / [сост. И. А. Котляревский, Ю. А. Полянский]. – К. : Музична Україна, 1986. – С. 24–34.
98. Енциклопедія освіти / акад.. пед.наук України ; головний ред.. В.Г.Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
99. Жалдак М. І. Комп'ютер на уроках математики : посібник для вчителів / Жалдак М. І. – К. : Техніка, 1997. – 303 с.
100. Жалдак М. І. Яким бути шкільному курсу „Основи інформатики” / М. І. Жалдак // Комп’ютер у школі і сім’ї. – 1998. – № 1. – С. .3–8.
101. Зазнобина Л. С. Банк визуальной информации как научная техно-педагогическая задача / Л. С. Зазнобина, Т. С. Назарова, И. В. Морозов, С. В. Шаповаленко // Информатика и образование. – 1996. – № 4. – С. 100–104.
102. Зазнобина Л. С. Стандарт медиаобразования, интегрированного в гуманитарные и естественно-научные дисциплины начального общего и среднего общего образования / Л. С. Зазнобина // Медиаобразование / [под ред. Л. С. Зазнобиной]. – М. : Изд-во Москов. ин-та пов. квалификации работников образования, 1996. – С. 72–78.
103. Закон України “Про вищу освіту” // Законодавство україни про освіту: Збірник законів. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – С.112-155.
104. Занков Л. В. Обучение и развитие / Л. В. Занков // Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии / [под ред. И. И. Ильясова, В. Я. Ляудис]. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – С. 21–26.
105. Зарицкий Д. В. Модуль 1 в курсе „Информационная культура” / Д. В. Зарицкий, З. А. Зарицкая, Ю. А. Первин // Информатика и образование. – 1996. – № 4. – С. 87–94.
106. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / Здравомыслов А. Г. – М. : Политиздат, 1986. – 223 с.
107. Зинченко В. П. Теоретические проблемы психологии восприятия и задачи генетического исследования / А. Г. Зинченко // Хрестоматия по психологии : учеб. пособие для студ. пед. ин-тов / [сост. В. В. Мироненко ; под ред. А. И. Петровского]. – М. : Просвещение, 1987. – C.184–189.
108. Зязюн І. А. Естетичний досвід особистості / Зязюн І. А. – К. : Вища школа, 1984. – 172 с.
109. Зязюн І. А. Наукове осмислення освітнього простору культури у педагогічній теорії / І. А. Зязюн // Імідж сучасного педагога : науково-практичний освітньо-популярний часопис. – Полтава, 2006. – № 5–6. – С. 12–16.
110. Зязюн І. А. Національна державна комплексна програма з естетичного виховання / І. А. Зязюн, О. М. Семашко // Рідна школа. – 1995. – № 2. – С. 29–52.
111. Информатика : учеб. пособие / [Каймин В. А., Питеркин В. М., Титов В. К., Аксенова О. В., Точенная И. А., Уртминцев А. Г.] ; под общ. ред. В. А. Каймина. – М. : „Бридж”, 1994. – 195 с.
112. Использование программного обеспечения персональных компьютеров в учебном процессе. Методические рекомендации / [сост. М. И. Жалдак, Н. В. Морзе, А. Г. Олейник]. – К. : Радянська школа, 1990. – 70 с.
113. Інформаційні технології і засоби навчання : [зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука]. – К. : Атіка, 2005. – 272 с. – (Новітні засоби навчання: проблеми впровадження та стандартизації) (Ін-т засобів навчання АПН України).
114. Каган М. С. Мир общения / Каган М. С. – М. : Политиздат, 1988. – 319 c.
115. Каган М. С. Философия культуры / Каган М. С. – СПб. : ТОО ТК „Петрополис”, 1996. – 416 c.
116. Кандинский В. В. О духовном в искусстве / Кандинский В. В. – М. : МГТГ, 1989. – 110 с.
117. Карабін О. Інформаційна культура студентів в контексті модернізації педагогічної освіти / О. Карабін // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 2005. № 2. – С. 37–40.
118. Караванова Т. Проблеми застосування ЕОМ / Т. Караванова, М. Тищенко // Рідна школа. – 1996. – № 6. – С. 25–26.
119. Кармин А. С. Культурология / А. С. Кармин, Е. С. Новикова. – СПб. : Литер, 2005. – 464 с.
120. Кедрович Г. Теория и практика использования компьютерных технологий в общеобразовательных и профессиональных учебных заведениях Польши / Кедрович Г. – К. : Вища школа, 2001. – 355 с.
121. Керр Стефан. Новые информационные технологии в образовании и реформа школы / Стефан Керр // Информатика и образование. – 1993. – № 5. – С. 117–123.
122. Кєдрович Г. Оцінка дидактичної придатності вибраних мультимедійних програм / Г. Кєдрович // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – № 2. – С. 45–48.
123. Кириллова Н. Б. Медиаобразование в эпоху социальной модернизации / Н. Б. Кириллова // Педагогика. – 2005. – № 5. – С. 13–21.
124. Клименко В. В. Механізм творчості і чим його розвивати / В. В. Клименко // Шкільний світ. – 2001. – № 25–28. – С. 12–20.
125. Кнабе Г. С. Феномен рока и контр-культура / Г. С. Кнабе // Вопросы философии. – 1990. – № 8. – С. 39–82.
126. Князева М. Диагноз: Информомания / М. Князева // Учительская газета. – 1990. – 21 мая. – № 21. – С. 11.
127. Коберник Е. Г. Проектирование компьютерных сред для решения задач эстетического воспитания / Е. Г. Коберник // Теоретические проблемы использования ЭВМ в школе / [редкол. И. Д. Демаков]. – М. : Просвещение, 1991. – С. 82–86.
128. Ковалевський В.О. Висновки / Ковалевський В.О // Українське інформаційне суспільство. – [Електронний ресурс] – Електрон. Дан. Режим доступу: – [http: kovalevsky.diallink.net/concl.htm]
129. Коваль Л. Проблеми соціальної роботи з дітьми та молоддю в Україні / Л. Коваль, І. Звєрєва, І. Хохлєнков // Вісник Київського університету. Серія „Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – К., 1996. – Вип. 2. – С. 175–189.
130. Коваль Л. Соціальна педагогіка / Л. Коваль, І. Звєрєва, С. Хлєбік // Соціальна робота : навч. посібник. – К. : ІЗМН, 1997. – 392 с.
131. Ковальова С. В. Розвиток творчої активності вчителів музики в сучасних умовах: теорія й практика : науково-методичний посібник / Ковальова С. В. – Біла Церква : КОІПОПК, 2004. – 228 с.
132. Коган В. В. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки / Коган В. В. – Новосибирск : Наука, 1990. – 316 с.
133. Коган В. В. Человек в потоке информации / Коган В. В. – Новосибирск : Наука, 1985. – 173 с.
134. Кондрашова Л.В. Процесс обучения в высшей школе: Учебное пособие. / Кондрашова Л.В. – Кривой Рог: И.В.И., 2000. – 170с.
135. Коломієць А.М. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів : Дис…на здобуття наук. ступеня док. пед. наук : спец. 13.00.04 – «Теорія та методика професійної освіти» / А. М. Коломієць. – К., 2008. – С. 45-52, 138-143.
136. Коммуникационные и информационные компьютерные технологи в обучении : сб. науч. программ / [ред. В. Гриценко, А. Довгяло]. – К. : Ин-т кибернетики АН Украины, 1995. – 99 с.
137. Комп’ютерний словник / [пер. з англ. В. О. Соловьова]. – К. : Україна, 1997. – 470 с.
138. Компьютерные телекоммуникации – школе / [под ред. Е. С. Полат]. – М. : Академия, 1995. – 156 с.
139. Кон И. С. Психология старшеклассника : пособие для учителей / Кон И. С. – М. : Просвещение, 1980. – 192 с.
140. Кон И. С. Ребенок и общество/ Кон И. С. – М. : Педагогика, 1988. – 215 с.
141. Коневщинська О. Е. Піднесення рівня інформаційної культури учителів музики / О. Е. Коневщинська // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. – 2002. – Вип. 12. – С. 47–50.
142. Коневщинська О. Е. Ціннісно-орієнтаційний потенціал засобів масової інформації та проблеми сучасної інформаційної культури / О. Е. Коневщинська // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – 2005. – Вип. 19, ч. 1. – С. 356–361.
143. Коневщинська О. Е. Педагогічні проблеми формування медіа-культури сучасного вчителя музики / О. Е. Коневщинська // Школа першого ступеня: теорія і практика : зб. наук. статей. – Переяслав­Хмельницький : Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г. Сковороди. – 2006. – Вип. 19. – С. 34–36.
144. Коневщинська О. Е. Використання електронних підручників в процесі формування медіа-культури вчителя / О. Е. Коневщинська // Зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред. М. Т. Мартинюк]. – Умань : СПД Жовтий, 2008. – Ч. 4. – С. 54–58.
145. Коневщинська О. Е. Інформаційна компетентність в процесі формування медіа-культури майбутнього вчителя музики / О. Е. Коневщинська // Вища освіта України – 2008 – Дод. 3, том V : – Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – С. 261–267.
146. Коневщинська О. Е. Використання мультимедіа технологій в системі вищої музично-педагогічної освіти. Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу / О. Е. Коневщинська : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Ялта, 5 –6 берез. 2008 р.). – Ялта : РВВКГУ, 2008. – Ч. 1. – С. 148–150.
147. Коневщинська О. Е. Проблема формування медіа-культури вчителя в теорії і практиці вищої школи. Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій / О. Е. Коневщинська : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. для студентів, аспірантів, науковців : у 6 ч. – Суми : РВВСОІППО, 2008. – Ч. 4 (1). – С. 57–60.
148. Коневщинська О. Е. Комп’ютеризація музичного навчання у контексті сучасної парадигми інформаційно-мистецької культури / О. Е. Коневщинська // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ.конф. (Київ, 15–16 квіт. 2004 р.) : у 7 т. – К., 2004. – С. 283–285.
149. Коневщинська О. Е. Проблеми створення дидактичних програмних засобів та електронних навчальних посібників в системі шкільної освіти / О. Е. Коневщинська // Формування інформаційного освітнього простору в процесі модернізації середньої загальної освіти: світові тенденції : колективна монографія. – К. : Педагогічна думка, 2007. – С. 170–172.
150. Коневщинська О. Е. Медіа-культура вчителя музики: теорія і практика : метод. рек. / О. Е. Коневщинська – К. : Принт-Центр, 2009. – 50 с.
151. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір. – [Електронний ресурс] – Електрон. Дан. Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average/topic/rozv/knc.doc
152. Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти вУкраїні // Освіта України. – 2004. – 20 липня. – № 56–57. – С. 3–35.
153. Красило А. И. Рекомендации по организации активного обучения / А. И. Красило, А. П. Новгородцева // Хрестоматия по педагогической психологии : учеб. пособие для студ. / [сост. и вступ. очерки А. Красило и А. Новгородцевой]. – М. : МПА, 1995. – С. 342–380.
154. Крейн И. М. Естественный разум и искусственный интеллект / И. М. Крейн : П’ята міжнародна конф. філософії, мови і культури [«Мова і культура»] / під ред. С. Б. Бураго. – К. : Колегіум, 1997. – Т. 1. – С. 81–91.
155. Куєвда В. Основи соціалізації у виховному процесі школи / В. Куєвда // Професійна підготовка студентів педагогічних інститутів до виховної діяльності / [за ред. А. Й. Капської]. – К. : Віпол, 1996. – С. 11–20.
156. Кузнецов А. Обучающие программы и дидактика / А. Кузнецов, Т. Сергеева // Информатика и образование. – 1986. – № 8. – С. 87–89.
157. Кэррол Л. Логическая игра /Л. Кэррол ; [пер. с англ. Ю. А. Данилова]. – М. : Наука, 1991. – 192 с.
158. Лазарсфельд П. Ф. Латентно-структурный анализ и теория тестов / П. Ф. Лазарсфельд // Математические методы в социальных науках / [ред. П. Лазарсфельд, Н. Генри ; пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1973. – С. 42–54.
159. Лактіонова Г. Молоде покоління обирає не тільки „Пепсі” / Г. Лактіонова // Нова освіта України. – 1994. – № 2. – С. 34–35.
160. Лебедева М. Требования к содержанию и оформлению педагогического сценария / М. Лебедева // Информатика и образование. – 1989. – № 4. – С. 68–74.
161. Левченко Т. И. Современные дидактические концепции в образовании : монография / Левченко Т. И. – К. : МАУП, 1995. –168 с.
162. Лелехівський В. Інтернет – з чашкою кави / В. Лелехівський // Культура і життя. – 1998. – 18 лист. – № 46. – С. 1.
163. Лендрет Г. Л. Игровая терапия – искусство отношений / Г. Л. Лендрет ; [пер. с англ. ; предисл. А. Я. Варга]. – М. : МПА