ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Краткое описание

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
„ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ”

На правах рукопису

КРАВЧЕНКО Тетяна Анатоліївна

УДК 351.82: 338.43

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Корецький Микола Христофорович
Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор наук з державного управління, професор

Запоріжжя 2006

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ1.НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
1.1.Сучасні підходи до державного регулювання розвитку харчової промисловості у наукових дослідженнях українських і зарубіжних авторів 9
1.2.Нормативно-правове забезпечення механізмів державного регулювання харчової промисловості 29
1.3.Особливості державного регулювання харчової промисловості в умовах поглиблення інтеграційних процесів в економіці України 54
Висновки до розділу 1 74
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1.Адміністративно-організаційна структура управління харчовою промисловістю 77
2.2.Ефективність функціонування галузі харчової промисловості в Україні 89
2.3.Застосування концепції державного регулювання розвитку харчової промисловості на регіональному рівні 106
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 120
3.1.Формування механізмів сталого розвитку економіки харчової промисловості на основі державного регулювання 120
3.2.Забезпечення якості харчових продуктів як механізм державного регулювання харчової промисловості 143
3.3.Система інформаційного забезпечення державного регулювання харчової промисловості 156
Висновки до розділу 3 175
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
ДОДАТКИ 197
ВСТУП

Актуальність теми. У перехідний період становлення ринкової економіки України галуззю, що найбільш динамічно розвивається, є харчова промисловість. Економіка харчової промисловості України за часи незалежності кардинально змінилася. Це зумовлено зміною форм власності, реструктуризацією підприємств, зміщенням центрів відповідальності за кінцеві результати діяльності. Останніми роками посилилися негативні тенденції щодо розбалансованості ресурсного потенціалу харчової промисловості, нееквівалентності обміну між галузями ресурсного забезпечення та переробними підприємствами.
Порушення рівноваги між попитом з урахуванням медичних норм споживання продовольства та купівельною спроможністю населення також вказує на необхідність розробки результативного механізму державної підтримки продовольчого забезпечення. У зв’язку з цим проблема державного регулювання розвитку харчової промисловості стала ключовою з погляду створення сприятливого інвестиційного клімату агропромислового виробництва, а також забезпечення ефективності функціонування капіталу в країні.
Зазначені питання перебувають у полі зору вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, зокрема, аспекти державного регулювання аграрного сектора економіки, переробної галузі в цілому досліджувались у працях таких українських науковців, як: В.Галанець, Н.Кіданова, М.Корецький, О.Лебединська, О.Мордвінов, Г.Мостовий, А.Савков, І.Сурай, С.Таршин, Ю.Ульянченко, А.Чемерис та ін. Дослідження теоретичних основ та практичного застосування різних систем регулювання харчової промисловості знайшли своє відображення в працях Л.Анічина, Г.Андрусенка, П.Борщевського, В.Гейця, Л.Дейнеко, Д.Крисанова, І.Лукінова, П.Макаренка, П.Саблука, О.Скидана, В.Трегобчука, В.Юрчишина та ін. Серед зарубіжних учених необхідно відзначити праці російських науковців, зокрема С.Авдашевої, В.Ароніна, Н.Пімашкова, О.Попової, Т.Рябової, О.Філатова, Л.Ходова, Ю.Хромова та ін.
Проте, незважаючи на цінність проведених досліджень, окремі аспекти проблеми державного регулювання розвитку харчової промисловості залишились невирішеними. Так, потребують уточнення цілі державного регулювання розвитку харчової промисловості. Не ліквідовано недоліки в законодавчій базі та діяльності органів державної влади, що гальмують розвиток харчової промисловості. Відсутні обґрунтовані рекомендації щодо підвищення ефективності адміністративно-організаційної структури управління харчовою промисловістю в Україні. Потребує вдосконалення модель регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості.
Актуальність проблеми, її практичне значення і недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах наукової теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління”: Механізми управління об’єктами і процесами ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0105U002566). Роль автора полягає в розробці механізмів державного регулювання розвитку харчової промисловості.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування механізмів державного регулювання розвитку харчової промисловості.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
визначити вплив механізму державного регулювання на стійкий розвиток харчової промисловості;
запропонувати цілі державного регулювання розвитку харчової промисловості;
визначити недоліки в законодавчій базі та діяльності органів державної влади, що гальмують розвиток харчової промисловості;
уточнити сутність державного управління продовольчою безпекою;
дослідити дієвість адміністративно-організаційної структури управління харчовою промисловістю в Україні;
запропонувати модель регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості;
удосконалити механізм державного регулювання розвитку харчової промисловості.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання розвитку харчової промисловості України.
Предмет дослідження теоретичні та практичні аспекти формування механізмів державного регулювання розвитку харчової промисловості України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що існуюча система регулювання розвитку харчової промисловості не забезпечує досягнення належних результатів, а науково обґрунтована і впорядкована система державного регулювання розвитку харчової промисловості суттєво підвищить ефективність діяльності підприємств та організацій цієї галузі, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню ефективності всієї галузі харчової промисловості України.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертації мети й завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, що взаємодоповнюють один одного та спрямовані на отримання об’єктивних та достовірних результатів. В основу дослідження покладено системний підхід, який дав змогу розглянути керовану й керуючу підсистеми регулювання розвитку харчової промисловості як цілісний комплекс із взаємопов’язаними і взаємозалежними елементами. Для аналізу документальних та літературних джерел, вивчення рівня розробленості проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, еволюції політики держави щодо регулювання розвитку харчової промисловості застосовувалися історичний і логічний методи. Методи наукової абстракції, експертних оцінок та описового моделювання й узагальнення, а також прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо обґрунтування шляхів оптимізації регулювання розвитку харчової промисловості та визначення напрямів державної політики України у цій сфері.
Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти вищих державних органів влади, наукова література, зокрема монографії, статті зарубіжних і вітчизняних учених у періодичних виданнях, результати власних досліджень дисертанта і досліджень вітчизняних та зарубіжних центрів, офіційні публікації органів законодавчої влади Європейського Союзу, комісій та органів ООН.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
- запропоновано генеральну мету державного регулювання розвитку харчової промисловості − соціальне орієнтування в економіці, що передбачає: дотримання достатнього рівня життя населення; забезпечення продовольчої безпеки; розвиток науки, освіти, підвищення кваліфікаційного рівня працівників; підтримку національної системи стандартизації і технічного регулювання;
удосконалено:
- модель регіональної концепції державного регулювання розвитку харчової промисловості, яка базується на принципах безпечності, доступності, якості харчових продуктів, пріоритетності вітчизняного виробника;
- механізм державного регулювання розвитку харчової промисловості шляхом включення як невід’ємної складової системи інформаційного забезпечення, що поділяється на блоки: аналіз і оцінка кон’юнктури галузевого ринку; аналіз і оцінка структури галузевого ринку; аналіз поведінки ринкових суб’єктів; аналіз і оцінка результативності галузевого ринку;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні засади формування механізму державного регулювання, який забезпечує стійкий розвиток харчової промисловості, шляхом визначення його ролі та функціонального значення;
- сутність державного управління продовольчою безпекою як діяльності органів усіх гілок влади з метою забезпечення потреб населення у харчових продуктах відповідно до норм і стандартів, що відповідають повноцінному фізичному, психічному і соціальному благополуччю населення.
Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації стосовно реалізації моделі регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості використані Торгово-промисловою палатою у Запорізькій області (довідка № 43 від 07.09.2006 р.). Результати досліджень щодо формування механізмів державного регулювання розвитку харчової промисловості використані при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового виробництва Запорізької області на період до 2010 року. Автор вносила конкретні пропозиції Головному управлінню агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації щодо фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва і соціальної сфери села, прискорення розробки технічних регламентів та стандартів, гармонізованих з вимогами Європейського Союзу та Російської Федерації, впровадження комплексної Програми розвитку українського села на 2006−2010 рр. (довідка №06-11/13-198/121080 від 15.09.2006р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при підготовці спеціалістів з менеджменту та державної служби. Матеріали розділів дисертації використовуються при викладанні таких дисциплін: Державне регулювання економіки”, Правове забезпечення державного регулювання” (довідка №47 від 02.09.2006р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення й висновки дисертації розроблено автором особисто і викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані автором на таких науково-практичних конференціях, конгресах та семінарах: Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2006 р.); Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2006 р.); Гуманитарные и естественнонаучные факторы решения экологических проблем и устойчивого развития” (м. Новомосковськ, 2006 р.); Проблемы и перспективы развития сельскохозяйственных консультационных служб” (м.Судак, 2006 р.); Екологічне підприємництво в АПВ” (м. Мелітополь, 2006 р.); Фінансування та кредитування аграрного сектора: проблеми та перспективи” (м. Мелітополь, 2006 р.); Соціально-економічний розвиток України: Європейський вибір” (м. Мелітополь, 2006 р.); Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м.Мелітополь, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дослідження викладено в 13 наукових працях загальним обсягом 4,8 друк. арк., у тому числі у 5 статтях у наукових фахових виданнях, обсягом 2,8 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 206 сторінок, в тому числі 14 рисунків, 17 таблиць, 2 додатки, список використаних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання державного регулювання розвитку харчової промисловості шляхом визначення теоретичних підходів, удосконалення механізму інформаційного забезпечення, моделі формування регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості, розробки шляхів формування продовольчої безпеки України. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1.Вплив механізму державного регулювання на стійкий розвиток харчової промисловості може бути описаний через його роль та функціональне значення. Його роль у забезпеченні стійкого розвитку економіки галузі полягає у втручанні в механізм функціонування ринку для забезпечення такого рівня сукупного попиту, який би відповідав найбільш повному використанню продуктивних потужностей і зайнятості. Функціональне значення полягає в забезпеченні суспільних потреб на основі стійкого розвитку галузі.
2.В Україні потребує розробки система цільових установок державного регулювання процесів стійкого розвитку харчової промисловості на рівні стратегічних цілей. У зв’язку з цим у дисертації запропоновано генеральну мету державного регулювання розвитку харчової промисловості − соціальне орієнтування в економіці. На відміну від діючих генеральних цілей, вона передбачає: дотримання достатнього рівня життя населення; забезпечення продовольчої безпеки; розвиток науки, освіти, підвищення кваліфікаційного рівня працівників; підтримку національної системи стандартизації і технічного регулювання.
3.Господарська діяльність підприємств харчової промисловості забезпечується відповідним законами, які в цілому регулюють їх розвиток за такими напрямами: впровадження у виробництво прогресивних технологій; вживання заходів щодо підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів; створення ринку сучасного вітчизняного технологічного устаткування; забезпечення виробництва якісної конкурентоспроможної харчової продукції з урахуванням міжнародних стандартів.
Однак у законодавчій базі та діяльності органів державної влади існують певні недоліки, що гальмують розвиток харчової промисловості в цілому. Це стосується адаптації законодавства України до законодавства ЄС, недостатності роботи щодо розробки технічних регламентів і стандартів, відсутності інформаційного та матеріально-технічного забезпечення вітчизняного товаровиробника.
4.Майбутнє входження України до СОТ потребує гарантій державної безпеки харчової продукції. Створення цивілізованого українського ринку харчової продукції, стан захищеності і впевненості споживача у безпечності та якості продукції будуть залежати від розуміння сутності державного управління продовольчою безпекою на всіх рівнях: законодавчому, виконавчому і судовому. При цьому вироблення й реалізація управлінських рішень мають відбуватись з метою забезпечення потреби у якісних продуктах харчування в суворій відповідності санітарно-гігієнічним нормам і стандартам.
5.Визначено, що у діючій структурі органів виконавчої влади в галузі забезпечення продуктами харчування є занадто багато паралелізму і дублювання функцій, які виконуються однопрофільними структурними підрозділами у складі різних міністерств і відомств, невирішеною залишається проблема розмежування повноважень між органами виконавчої влади загального і регіонального рівнів.
Відповідно до цього запропоновано комплексну реорганізацію, починаючи з перетворення Міністерства аграрної політики у Міністерство сільського господарства і продовольства, структурним підрозділом якого буде Державний комітет харчової промисловості. Це сприятиме захисту споживача та систематизації необхідної інформації для прийняття оперативних рішень.
6.У дисертації запропонована модель регіональної концепції державного регулювання харчової промисловості. Реалізація такої моделі передбачає розподіл функцій між органами державної влади, вищими навчальними закладами, підприємствами харчової промисловості та дає змогу поєднати використання адміністративних, законодавчих, економічних, адміністративно-економічних та інформаційно орієнтованих механізмів як прямого, так і непрямого впливу, що в цілому підвищить ефективність державного управління у харчовій промисловості.
7.Визначена неефективність механізму стимулювання виробництва продукції харчової промисловості, суть якого полягає у встановленні кількісних обмежень з обсягу продукції. При цьому держава має формувати ту гарантовану ціну на продукцію, при якій виробництво і реалізація її в межах квоти забезпечать для товаровиробників отримання прибутків, достатніх для здійснення розширеного відтворення. З метою удосконалення механізму державного регулювання харчової промисловості в роботі запропоновано використовувати принципово новий підхід в напрямі гарантування рівня закупівлі продовольчої продукції державою, що стимулює вітчизняного виробника.
8.У роботі запропоновано заходи зовнішньоторговельного регулювання стосовно процесів розвитку ринку продуктів харчування і його галузей за напрямами стимулювання інтеграційних і коопераційних зв’язків із зарубіжними партнерами на основі міждержавних угод про економічну і науково-технічну співпрацю.
З метою приведення у відповідність системи нормативної документації і нових умов її використання пропонується скоротити дублювання і надлишкову регламентацію показників в технічних умовах, замінивши їх державними стандартами безпеки на згруповані за певним критерієм однорідні групи продуктів, які включають обов’язкові для виконання показники безпечності та якості для вітчизняних виробників і для постачальників імпортних продуктів харчування.
9.Підвищенню ефективності функціонування механізму державного регулювання розвитку харчової промисловості буде сприяти запропонована система інформаційного забезпечення. Вона враховує характеристики масштабу ринку; його пропорції та стійкість, стан конкурентного середовища, задоволення споживацького попиту, забезпечення фізіологічних потреб у харчуванні. Її створення як цілісної системи інформування й орієнтування господарюючих суб’єктів дасть змогу забезпечити ефективність процесу державного регулювання.
10.Для покращання державного регулювання розвитку харчової промисловості України пропонується:
- розробити та прийняти нормативно-правові акти на виконання Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва і соціальної сфери села;
- внести зміни до помісячного розпису видатків Державного бюджету на 2007 р. Міністерству аграрної політики України з урахуванням фактора сезонності сільськогосподарського виробництва;
- прискорити розробку технічних регламентів та стандартів, гармонізованих з вимогами Європейського Союзу та Російської Федерації, зокрема активізувати контроль за введенням нових стандартів на молоко і молочні продукти;
сприяти впровадженню: комплексної Програми розвитку українського села на 2006−2010 рр., зокрема, стосовно підвищення якості агропромислової продукції з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу; системи інженерно-технічного забезпечення харчової промисловості України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. И. Проблемы экономической динамики. − М., 1989 188с.
2. Авдашева С.Б., Розанова И.М. Анализ структур товарных рынков: экономическая теория и практика России.− М.: ТОО «ТЕИС» , 1998 г.− 233 с.
3. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы.− М.: ОАО «Типография «новости»,2000.−253 с.
4. Алб И.М., Емцов Р.Г., Холопов А.В. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку /Под общ. ред. проф. А.В.Сидоровича. − М.: Дело и сервис, 1998. 345 с.
5. Александров Ю.Л., Терещенко Н.Н. Экономика товарного обращения: Ученик.− Красноярск, 2000. 240 с.
6. Алексєєв І.В. Стратегії розвитку підприємств і державне регулювання економіки: Монографія. − К.: УАДУ, 1998. − 204 с.
7. Андрійчук В.Г. Оцінка макро- і мікропараметрів економіки в контексті продовольчої безпеки України // Економіка АПК. 2001. № 5. С. 61-65.
8. Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління // Вісник УАДУ. 1998. № 3. С. 9-12.
9. Балабанов В.С., Борисенко Е.Н. Продовольственная безопасность: (международные и внутренние аспекты). М.: ЗАО Издательство Экономика”, 2002. 544 с.
10. Баранов Э., Глисин Ф. Динамика промышленного производства и деловая активность предприятий // Экономист. 2001. №8 С. 28-34.
11. Барановский А. Экономическая безопасность регионов // Финансовая Украина. 1995. № 48 (106). С. 11.
12. Бачурин А. Условия экономического роста // Экономист. 1998. №2. С. 32-38.
13. Батченко Л.В., Дятлова Ю.В. Державне регулювання економічного розвитку АПК: вітчизняний та зарубіжний досвід // Актуальні проблеми державного управління: Зірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІДУ НАДУ „Магістр”, 2005. №2 (24): У 2-х ч. Ч.1. С. 77-81.
14. Білик Ю.Д. Продовольча безпека України: стан та перспективи використання потенційних резервів // Нова економічна парадигма формування стратегії національної продовольчої безпеки України у ХХІ столітті. К.: ІАЕ УААН, 2001. С. 139-148.
15. Білик Ю.Д. Продовольча безпека України: стан, проблеми та використання потенційних резервів продовольчого забезпечення населення. К.: Фенікс, 2000. 55 с.
16. Білоусько Т.М. Моделювання продовольчого комплексу регіону в умовах трансформації економіки (на прикладі Полтавської області): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / РВПС НАНУ. К., 2003. 20 с.
17. Большой экономический словарь / Под ред. А. М. Азримяна. 2-е изд. перераб.− М.: Институт новой экономики, 1999. 780 с.
18. Борщевський П.П., Дейнеко Л.В., Рибалко А.А. Актуальні проблеми розвитку харчової промисловості // Економіка України.−1996.−№ 7.− С. 18 - 30.
19. Борщевський П.П.та ін. Регіональні АПК України / Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г. та ін. − К.: Наук. Думка, 1996. 262 с.
20. Борщевський П.П. та ін. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості / Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.Б.; За ред. П.П. Борщевського. - К.: Наук, думка, 1994. - 160 с.
21. Борщевський П., Дейнеко Л. Продовольча безпека країни: стан і тенденції // Розбудова держави. 2000. № 1-6. С. 66-73.
22. Бочин Л А. Антимонопольная политика в переходной период // Конкурент. 1995. №12. С. 7-13.
23. Бурдуков П.Т., Саетгалиев P.З. Россия в системе глобальной продовольственной безопасности. М., 1999. 112 с.
24. Валентинов В.Л. Теоретичні особливості нееквівалентності міжгалузевих відносин в АПК // Економіка АПК. 2002. № 11. С. 4-37.
25. Варченко О. До питання поєднання державного і ринкового регулювання продовольчої безпеки // Економіка України. 2004. № 8. С. 53-59.
26. Великий тлумачний словник. − К.: Ірпінь, 2004. 1123 с.
27. Верба Ф.О. Фінансові аспекти інтеграції України у Світову організацію торгівлі // Фінанси України. 2002. № 3 (76). С. 81-87.
28. Волошин В., Трегобчук В. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України // Регіональна економіка. 2002. № 1. С. 7-22.
29. Гаврилов М.С. Організаційна структура агробізнесу: Навч. посіб. − К.: ЦУЛ, 2003. −188 с.
30. Гаврилов М.С, Соломаха Г.М. Організація маркетингу і особливості розробки бізнес-планів на підприємствах АПК: Навч. посіб. −К.: ЦУЛ, 2003. −14 с.
31. Гайдуцький А.П. Аграрна реформа і нові можливості для залучення іноземних інвестицій // Економіка АПК. 2002. № 11. С. 45-48.
32. Гойчук О. Продовольча безпека як необхідна складова членства України у Світовій організації торгівлі // Матеріали Міжнародної науково -практичної конференції, присвяч. 10-й річниці Конф. ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку (25-27 вересня 2002 р.) Львів, 2002. Т.2. С. 117-123.
33. Гойчук О.І. Продовольча безпека та її забезпечення в Україні // Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2001. −Вип. 4. С. 205-211.
34. Гончарук Н.Т., Серьогін С.М. Кадри аграрного сектора економіки України: формування та розвиток. − Дніпропетровськ: ДРІДУ УАДУ, 2003. − 168 с.
35. Горська О.В. Проблеми АПК України в контексті Європейської інтеграції // Економіка АПК. 2003. №1. С. 132-135.
36. Государственное регулирование экономики: Учебное пособие / Под ред. проф. Петрова. С.Пб.: Знание. 1999.− 115с.
37.Гончаров Ю., Долгоруков Ю., Бондаренко А. Про формування промислової політики // Економіка України. 1999. № 3. С. 31-35.
38. ДанилишинБ., МіщенкоВ. Реформування відносин власності на природні ресурси//Економіка України. 2003. № 9. С. 34-42.
39. Дейнеко Л.В. Екологічна ефективність розвитку харчової промисловості // Вісник аграрної науки. − 1999. − № 9. − С. 66 - 68.
40. Дем’янчук В., Шевцов О., Артюшин В. Актуальні питання аграрної політики: Збірник праць. К.: UAPP, 1999-2002 450 с.
41. Дейнеко Л.В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень (проблеми теорії та практики). − К.: Знання, 1999. − 331 с.
42. Дейнеко Л.В. Розміщення харчової промисловості України та шляхи його подальшого удосконалення // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК. − К.: РВПС НАНУ, 1998. − С. 173 - 178.
43. Дейнеко Л.В. Тенденції розвитку харчової промисловості // Харчова і переробна промисловість. 1996. - № 12. - С. 3 - 5.
44. Дейнеко Л.В., Суханова Е.Т. Актуальні проблеми зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості // Економіка промисловості України. − К.: РВПС НАН України, 2000. − С. 107 - 117.
45. Дейнеко Л.В., Цимбалюк А.В. Ефективність розвитку харчової промисловості в регіоні. − Ірпінь: УФЕІ, 1998. − 285 с.
46. Декларация о политике в области обеспечения прав пациента в Епропе: Принята Европейским совещанием по правам пациента, Амстердам, Нидерланды, март 1994 г. (Документы ВОЗ) // Врачебные ассоциации, медицинская этика и общественные проблемы: Сб. офиц. документов. − М., 1995. С. 8291.
47. Дементьев В. Финансово-промышленные группы в стратегии реформирования российской экономики // Российский экономический журнал. − 2000. − №11-12. С. 3-9.
48. Дем’янчук В., Шевцов О., Артюшин В. Актуальні питання аграрної політики: Збірник праць. К.: UAPP, 1999-2002 450 с.
49. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. / За заг.ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка; Кол. авт.: В.Т. Білоус, С.Д. Дубенко, М.Я. Задорожна та ін. − Л.: Вид-во Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2002. 352 с.
50. Дункан Дж. У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики: Пер. с англ. М.: Дело,1996.
51. Дробот І., Крайник О. Актуальні проблеми розвитку регіону і галузі. − X.: Вид-во ХРІДУ НАДУ "Магістр", 2004. − 160 с.
52. Економіка підприємств харчової промисловості / А.О. Заїнчковсь-кий, Г.М. Решетюк, Г.А. Болдуй та ін.; За ред. А.О. Заїнчковського. − К.: Урожай, 1998. − 272 с.
53. Економічна робота в аграрних підприємствах / П.Т.Саблук, В.С.Дієсперов, М.К.Орлатий та ін. − К.: Вид-во УАДУ, 2003. − 57 с. − (Сер. "Б-ка сільського голови").
54. Есафова О.В. Закон о конкуренции Европейского Сообщества и его применение в отношении ограниченных соглашений // Конкурент. 1996. № 3-4. С. 7-12.
55. Жеголева Е., Плотынина Н.Л. Анализ региональной продо-вольственной безопасности // Достижения науки и техники. − 1997 г. № 3. − С. 12-17.
56. Загальна Декларація прав людини // http://www.tu.edu.te.ua/irex/books/ declaration.html
57. Збірник нормативних актів з питань реформування аграрного сектора економіки України. К.: УААН, 2000. 220 с.
58. Закон України „Про безпечність і якість харчових продуктів” від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 1998. №19. Ст. 98.
59. Закон України „Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні” від 17.12.1993 р. № 3744-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 1994. − №6. − Ст.28.
60. Закон України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” від 17.07.1997 р. №468/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 1997. − №44. − Ст.281.
61. Закон України „Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 року” від 19.02.2004 р. №1516-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 2004. − №22. − Ст.313.
62. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001 р. №2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 2001. − №12. − Ст.64.
63. Закон України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 03.03.1998 №154/98 - ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 1998. − №34. − Ст.229.
64.Закон України „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 16.01.2003 р. №433-IV (Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 2003. − №13. − Ст.93.
65. Закон України „Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” від 07.02.2002 р. №3023-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 2002 − №24. − Ст.167.
66. Захарченко В. Обґрунтування територіальної концепції економічної безпеки // Регіональна економіка. 2000. № 2. С. 121-127.
67. Кіт В., Сафін О., Топішко І. Продовольча безпека: проблеми та шляхи їх розв’язання // Ринкова трансформація економіки АПК: Монографія: У 4 ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева. К.: ІАЕ, 2002. Ч.4. С. 100-103.
68. Комплексна програма підтримки розвитку українського села на 2006-2010 рр.
69. Кондрашева Т.К. Государство на разных этапах трансформации командно-административной системы в социальное рыночное хозяйство // Вестник Московского университа, Серия 6: Экономика. − 2001. − №2. − С.54-57.
70. Конкуренция и антимонопольное регулирование: Учебное пособие для вузов / С.Б. Авдашева, В.А. Аронин и др.: Под. ред. А. Г. Циганова. М.: Лотос, 1999. − 368 с.
71. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 147.
72. Конференция ООН по окружающей среде и развитию. Рио-де-Жанейро, июнь 1992 г.: Информационный обзор / Российская Академия наук. Сибирское отделение.− Новосибирск, 1992. − 61с.
73. Корняков В. Государственно-корпоративное напрвление развитой экономики // Экономист. − 2000. − №5. − С.74-80.
74. Концепція економічної безпеки України (кер. проекту В.М.Геєць). К.: Логос, 1999. 26 с.
75. Кооперація в аграрній сфері виробництва: Наук. вид. / П.Т. Саблук, В.В. Зіновчук, М.К. Орлатий та ін. − К.: Вид-во УАДУ, 2003. − 73 с. − (Сер. "Б-ка сільського голови").
76. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: Монографія. − К.: Вид-во УАДУ, 2002. − 260 с.
77. Корецький С.Л., Мордвінов Л.І., Лебединська О.Ю. Прогнозування розвитку соціально-економічних систем на основі методів динамічного факторного аналізу // Вісник УАДУ. − 2001. №3. С. 129-135.
78. Корниенко Л. Формирование эффективной системы продовольст-венной безопасности // Вестник Хабаровской гос. акад. экономики и права // http://www.gov.mari/gsde/cgi/library?e=d-000-00
79. Котлер Ф. Основы маркетинга. М.: Прогресс, 1990. 734с.
80. Кочетков О.В., Марков Р.В. Формування системи показників продовольчої безпеки країни // "Економіка АПК". − 2002. − №29. − С. 43-49.
81. Кравченко Т.А. Концептуальні засади механізмів державного регулювання розвитку підприємств харчової промисловості // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць. 2006. №2 (14). С. 127-131.
82. Кравченко Т.А. Роль державного управління в забезпеченні якості харчових продуктів // Вісник НАДУ. − 2006. №2. С. 206-209.
83. Кравченко Т.А. Правове забезпечення процесу формування якості продукції АПК для харчової промисловості // Держава та регіони. Серія: Державне управління. − 2005. №2. С. 112-116.
84. Кравченко Т.А. Проблема єдності термінології в державному управлінні продовольчою безпекою України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. − 2006. №2. С. 121-123.
85. Кравченко Т.А. Роль державного управління в забезпеченні продовольчої безпеки країни // Економіка і держава. − 2006. №6. С.65-66.
86. Крайник О. Економічний розвиток регіону: Монографія. − Л.: Ліга-Прес, 2002. − 294 с.
87. Крисанов Д.Ф. Аграрна сфера: пріоритети та механізм реалізації. − К.: ІЕ НАН України, 1998. − 235 с.
88. Крисанов Д.Ф. Проблеми інвестиційного забезпечення відтворення потенціалу харчової промисловості // Економічні проблеми розвитку ресурсного потенціалу АПК України: Збірник наукових праць. − К.: ІЕ НАН України, 1999. − С. 30 - 37.
89. Крисанов Д.Ф. Харчова промисловість у постреформаційний період: формування нового механізму техніко-технологічної модернізації // Пріоритетні напрями і механізми відновлення та модернізації ресурсного потенціалу національного АПК: Збірник наукових праць. − К.: ІЕ НАН України, 2000. − С. 18 - 32.
90. Крылатых Э.Н. К вопросу о структуре агропромышленного комплекса и система моделей его планирования // Экономика и математические методы. − 1979. − № 8.− С.529-533.
91. Куимов В.В. Научно-методические основы формирования и развития потребительского комплекса в условиях создания рыночной экономики. − Новосибирск: Опп СО РАН, 1999. − 324 с.
92. Лебединська О.Ю. Міський продовольчий комплекс: організація та управління: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2003. 272 с.
93. Лебединська О.Ю. Управління міським продовольчим комплексом // Зб. наук. пр. УАДУ. 2000. № 2 . С. 138-141
94. Лебединська О.Ю. Безалкогольна промисловість України (державна політика, управління, конкурентномсппроможність ). К.: ГРОТ, 2000.144 с.
95. Лебединська О.Ю. та ін. Концентрація виробництва і малий бізнес в харчовій промисловості: Монографія / О.Ю. Лебединська, С.М. Аржевітін, О.І. Кірпот; За ред. Ю.П. Лебединського. − К.: Грот, 1999. − 108 с.
96. Лібанова Е.М. та ін. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004 − 2015 pp.) „Шляхом європейської інтеграції”/ Кол. авт.: Е.М. Ліанова, А.С. Гальчинський (наук. кер.), В.М. Геєць, С.Г. Бабенко та ін. − К.: Інформ.-видав. центр Держкомстату України, 2004. − 416 с.
97. Маркетинговые исследования рынка продуктов питания: региональный аспект: Учебное пособие / А.А. Пимашков, В. С. Смирнова. − Красноярськ, 2000. − 216 с.
98. Матеріальний добробут сільських жителів: Навчальний посібник / За ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого; Кол. авт.: П.П. Борщевський, О.Ю. Лебединська, О.М. Орлатий та ін. − К.: ІАЕ УААН, 2002.− 369 с.
99. МихасюкІ. та ін. Державне регулювання економіки: Підручник / І. Михасюк,А. Мельник, М. Крупка. К., 2000. 356с.
100. Мостовий Г.І. Агробізнес: державне регулювання: Монографія. − X.: Основа, 2002. − 300 с.
101. Мостовий Г.І. Ринок продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини: Монографія. − К.: Вид-во УАДУ, 1997. 244с.
102. Населення і трудові ресурси села: Навчальний посібник / За ред. П.Т. Саблука, М.К. Орлатого; Кол. авт.: В.В. Вітвіцький, С.О. Гудзинський, М.К. Орлатий та ін. − К.: ІАЕ УААН, 2002. − 277 с.
103. Нижник О.М. Проблеми забезпечення міського населення картоплею та плодоовочевою продукцією // Агропродовольчий ринок: Збірник наукових праць. 1995. С. 91-103.
104. Нижник О.М. Продовольча безпека: аналіз еколого-економічних проблем та шляхи їх вирішення // Вісник Сумського державного аграрного університету. 2001. Вип.2. С. 342-346.
105. Нижник Н., Машков О. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник / За заг. ред. Н. Нижник К.: Вид-во УАДУ, 1998. 160 с.
106. Нижник Н.Р. Україна − державне управління, шляхи реформування. − К., 1997. − 71 с.
107. Новые материалы и технологии продовольственных и не -продовольственных товаров: Межрегиональный сборник научных трудов / Министерство экономического развития Российской Федерации. − М., 1999. 65 с.
108. Остапчук М.В. та ін. Система технологій (за видами діяльності): Навчальний посібник. М.В. Остапчук, А.І. Рибак. К.: ЦУЛ, 2003.− 888 с.
109. Пимашков Н.И. Особенности развития региональной экономики государства и реалии региональной экономической политики // Сборник статей и работ. − Красноярск: Из-во «Офсет», 1999. 293 с.
110. Писаренко С. Досвід проведення спільної аграрної політики ЄС // Регіональна економіка. 2000. № 3. С. 147-153.
111. Плахотін В.Я. та ін. Теоретичні основи технологій харчових виробництв: Навчальний посібник. В.Я. Плахотін, І.С.Тюрікова, Г.П. Хомич. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 640 с.
112. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання. Тернопіль: Думка, 2001. 454 с.
113. Попов Н.И. Система европейского законодательства по безопасности пищевой продукции // Пищевая промышленность. − 2004. №1. С. 89-94.
114. Попова О.Г. Зарубежные организации по вопросам качества продукции // Пищевая промышленность. − 2002. №10. С.17-20.
115. Портер М.Э. Конкуренция: Учебное пособие: Пер с англ. М.: Вильямс, 2000. − 495 с.
116. Постанова Кабінету Міністрів України „Про державні комітети та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади” від 08.04.1992 р. №182 (втратила чинність на підставі постанови КМУ № 792-2004-п від 21.06.2004 ).
117. Постанова Кабінету Міністрів України „Про створення Державної комісії з питань ринку продовольства” від 24.09.1997 р. № 1061 (втратила чинність на підставі постанови КМУ 1026-98-п від 06.07.98).
118. Постанова Верховної Ради України „Про інформацію Кабінету Міністрів України про роботу з реалізації законодавства в агропромисловому секторі економіки України та про стан підготовки до проведення весняно-польових робіт у 2006 році” від 21.02.2006 № 3442-IV/
119. Постанова Верховної Ради України „Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України” від 13.07.1999 р. №916-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). −1999. − №37. − Ст.336.
120. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання Національної комісії України з Кодексу аліментаріус” від 03.07.2006 р. N 903.
121. Постанова Кабінету Міністрів України „Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів” від 9.11.1996р. №1371.
122. Постанова Кабінету Міністрів України „Про визначення базових районів для опрацювання моделей ринкових відносин в агропромисловому комплексі” від 17.11.1997 р. N 1288 Указ Президента України „Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку” №767/2000 від 06.06.2000р.
123. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми розвитку інфраструктури ринку риби, інших водних живих ресурсів та харчової продукції, що з них виробляється, на 2005−2010 роки” від 25.12.2004 р. №1755.
124. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Комплексної програми розвитку аграрного ринку на 2003−2004 роки” від 01.03.2003 р. №271.