ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН ЧЕРЕЗ МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

СИДОРЕНКО Владислав Володимирович

УДК 004.75:352

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН ЧЕРЕЗ МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

25.00.04 Місцеве самоврядування

Д и с е р т а ц і я

на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СІЛАЄВ Віктор Іванович,
доктор технічних наук,
професор

Донецьк 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..........................

4

РОЗДІЛ 1. СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН У ПЕРІОД ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА.......

11

1.1. Роль комунікацій у реалізації громадянами своїх прав...................

11

1.2. Особливості реалізації прав громадян через механізм місцевого самоврядування (досвід демократичних країн).....

30

1.3. Перспективи реалізації громадянами своїх прав за допомогою інтеграції сучасних інформаційних технологій у механізм місцевого самоврядування ......

41

Висновки до розділу 1...

53

РОЗДІЛ 2. МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНАМИ СВОЇХ ПРАВ ЧЕРЕЗ ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ...................................................................................

57

2.1. Технологічна готовність до впровадження сучасних інформаційних технологій у механізм місцевого самоврядування ..

57

2.2. Правова та соціальна готовність до впровадження сучасних інформаційних технологій у механізм місцевого самоврядування

73

2.3. Визначення факторів, що впливають на інформаційну складову взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування..

81

Висновки до розділу 2...

98

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН .....

101

3.1. Концептуальні положення щодо формування механізмів реалізації прав громадян через органи місцевого самоврядування. ........

101

3.2. Створення інфраструктури реалізації прав громадян через органи місцевого самоврядування....

108

3.3. Формування соціального, економічного й правового механізмів реалізації прав громадян через органи місцевого самоврядування..

139

Висновки до розділу 3.....

153

ВИСНОВКИ..

155

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....

159

ДОДАТОК А. Довідки про впровадження .......

174

ДОДАТОК Б. Параметри факторної моделі .......

178

ДОДАТОК В. Посадова інструкція спеціаліста по роботі зі зверненнями громадян ..

180

ДОДАТОК Д. Приклад заповнення карти обліку звернення громадян...

181

ДОДАТОК Ж. Дані щодо анкетування громадян..

184

ДОДАТОК З. Імітація геоінформаційної карти підтримки прийняття рішень у сфері місцевого самоврядування ...

185

ВСТУП

Актуальність теми. Рух України до демократичних стандартів викликає необхідність створення дієвих механізмів реалізації громадянами своїх прав. У Європейській Хартії місцевого самоврядування закріплено, що права громадян повинні бути забезпечені на найнижчому рівні, на якому тільки можлива їх реалізація, виходячи з переконання, що існування наділених реальною владою органів місцевого самоврядування дає можливість участі громадян в управлінні. Приклади прямої участі громадян у управлінні можна зустріти в США, Швейцарії, Німеччини та інших країнах. Україна підписала Хартію 6 листопада 1996 р., позначивши подальший курс реформування державного управління.
Головним каталізатором змін в економіці та управлінні сьогодні є інформаційні технології. У демократичних країнах вони стають основною інфраструктурою реалізації громадянами своїх прав. Саме з інформаційними технологіями пов’язане зникнення багатьох технологічних бар’єрів, що перешкоджали взаємодії громадян і органів державного та місцевого управління. Багато питань, які були делеговані органам державного управління, вже можна вирішити на місцевому рівні. Проблема забезпечення реалізації громадянами своїх прав потребує пошук механізмів залучення громадян до процесу прийняття рішень.
Дослідження питання покрашення умов реалізації громадянами своїх прав через удосконалювання комунікацій ведеться практично в усьому світі. Великий внесок у вивчення інформаційної складової механізму управління внесли відомі зарубіжні вчені Р.Гібсон [150], П.Друкер [146, 147], К.Келлі [153], Д.Нейсбіт [158], Н.Нейсбіт [158], Ч.Севедж [159], Т.Хоффман. Серед вітчизняних вчених, які внесли певний вклад в удосконалювання механізмів участі громадян в управлінні, необхідно назвати В.Авер’янова [1, 2], В.Бабаєва [7], М.Братковського [16-18], Г.Губерну [24, 25], В.Дорофієнка [39, 52, 89, 107], В.Куйбіду [61, 62], О.Лазора [79, 88, 90, 127, 128, 136], В.Мартиненка [74], С.Поважного [93, 96], В.Троня [130].
Стан теоретичних і методичних розробок вітчизняних вчених у сфері залучення сучасних інформаційних технологій в управління не дозволяє сьогодні забезпечити належний рівень реалізації громадянами свого права на участь в управлінні, через що громадяни не мають можливості повною мірою реалізовувати свої права. Прийнята Україною концепція Електронного уряду скоріше відповідає західним зразкам і більше підходить для країн з високим рівнем інформатизації. Залучення громадян до процесу прийняття рішень планується лише на останньому етапі реалізації програми. Сучасні механізми реалізації прав громадян переважно функціонують за їх слабкої участі. Наявність значних правових, технологічних і соціальних бар’єрів, що перешкоджають громадянам самостійно брати участь у рішенні питань, які виникають, обумовило необхідність проведення подальших досліджень. У цьому зв’язку особливу актуальність мають аналіз теоретичних положень, накопиченого досвіду, місцевих особливостей реалізації громадянами своїх прав.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові розробки і положення дисертації виконано відповідно до плану наукових досліджень Донецького державного університету управління (2003-2007 рр.). Автор брав участь як співвиконавець теми «Дослідження та оцінка виробничого потенціалу підприємств регіону» (номер державної реєстрації 0101U002856) (2003-2007 рр.). У рамках наведеної теми автором розроблено методичні положення щодо інформаційної підтримки реалізації громадянами своїх прав на участь в управлінні. Автор також брав участь як співвиконавець у виконанні теми «Особливості побудови інформаційної системи підтримки прийняття рішень в органах державного управління в умовах низької соціальної та технологічної готовностей до впровадження новітніх інформаційних технологій» (номер державної реєстрації 0106U003480) (2006-2007 рр.). У рамках теми автором сформовано механізми взаємодії громадян з органами державного управління та місцевого самоврядування з метою створення умов реалізації громадянами своїх прав.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування на основі сучасних інформаційних технологій.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі основні завдання:
проаналізовано основні фактори, що впливають на інформаційну складову взаємодії громадян з органами управління;
визначено методичні положення щодо врахування думки громадян при прийнятті рішень в органах місцевого самоврядування відносно реалізації їх прав;
розроблено інформаційну інфраструктуру реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування відповідно до українських реалій розвитку інформаційно-комунікаційної сфери;
запропоновано механізм оперативного обміну інформацією громадян з органами місцевого самоврядування для підвищення ефективності прийнятих рішень щодо реалізації прав громадян;
розроблено механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування на сучасному етапі розвитку сфери інформатизації;
обґрунтовано напрямки інтенсифікації взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування.
Послідовність вирішення зазначених задач визначає зміст і логіку дисертаційної роботи.
Об’єктом дослідження є процес прийняття рішень в органах місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування.
Методи дослідження. Реалізація поставлених задач дисертації здійснюється за допомогою методів аналізу і синтезу, взаємозв’язку конкретного та абстрактного, індукції і дедукції, порівняльних характеристик та економіко-математичних методів, що дозволяє сформулювати принципи і розробити механізми ефективної реалізації прав громадян через місцеве самоврядування.
У процесі написання дисертаційної роботи використовувалися наступні методи: історичного й логічного аналізу літературних та інформаційних джерел з метою дослідження еволюції постановки проблеми, підходів і способів рішення; економіко-статистичні для виявлення основних факторів, що впливають на інформаційну складову взаємодії громадян з органами управління; анкетне опитування для аналізу структури звернень громадян в органи місцевого самоврядування; систематизація, узагальнення, системний і ситуаційний підходи для розробки механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування та визначення напрямків інтенсифікації взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування.
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та закордонні публікації, аналітичні й статистичні дані Держкомз’вязку України, Держкомстату України, місцевих органів управління й нормативно-правових документів, що регулюють питання, про які йдеться в дисертаційному дослідженні, звітні дані органів самоврядування, а також збірники матеріалів конференцій і «круглих столів».
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток питання вдосконалення механізмів реалізації прав громадян через їх участь у прийнятті рішень на місцевому рівні за допомогою спеціальної інфраструктури пунктів колективного доступу. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
вперше:
розроблено механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування, що містять такі складові: соціальну (спрямовану на підвищення соціальної активності громадян), економічну (спрямовану на фінансову підтримку процесів інформатизації за рахунок коштів комерційного сектору), технологічну (спрямовану на створення відповідної інфраструктури) та правову (спрямовану на регулювання взаємин громадян і держави з приводу реалізації їх прав в умовах постіндустріальної економіки);
встановлено фактори, які впливають на інформаційні аспекти взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування, серед них найбільший вплив мають фактори соціальної групи, що потрібно враховувати при розробці місцевих програм інтенсифікації взаємодії органів самоврядування та громадськості;
удосконалено:
механізми оперативного отримання та обробки інформації, яка надходить від громадян до органів місцевого самоврядування, спрямовані на забезпечення впливу громадян на процес прийняття рішень щодо реалізації своїх прав;
методичні підходи до врахування думки громадян органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень відносно реалізації їх прав, що реалізуються через непряму участь громадян у розподілі коштів місцевих бюджетів;
інформаційна інфраструктура реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування відповідно до українських реалій розвитку інформаційно-комунікаційної сфери, що містить пункти колективного доступу до органів місцевого самоврядування, сервер аналітичної обробки інформації, експертну систему, геоінформаційну карту підтримки прийняття управлінських рішень;
дістали подальшого розвитку:
технологічні, правові та соціальні напрямки інтенсифікації реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування, спрямовані на створення умов природної інтеграції децентралізованих локальних інформаційних систем у механізм державного управління через органи місцевого самоврядування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в побудові теоретично обґрунтованих й адаптованих до реальних умов України механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування Це дозволило сформулювати конкретні пропозиції щодо підвищення ролі громадян у місцевому самоврядуванні за допомогою реалізації їх прав на участь у прийнятті рішень на місцевому рівні через пункти колективного доступу, що є необхідною умовою децентралізації державного управління.
Методичні розробки й практичні рекомендації використано в управлінні благоустрою й житлово-комунального господарства Донецької міської ради (довідка №07/202 від 16.03.2006р.) і відділі по роботі зі зверненнями громадян Будьонівської районної ради у м.Донецьку (довідка №01-12-314 від 10.03.2006р.). Довідки наведені в додатку А.
Рекомендації й пропозиції, сформульовані автором, використовуються також у викладанні дисципліни «Виробничий менеджмент».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. Висновки та рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто. У дисертаційному дослідженні не використовувались положення, що є результатами роботи співавторів.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи доповідалися на наукових семінарах Донецького державного університету управління, на конференціях професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної роботи в 2003-2006 рр., на IX Міжнародній конференції «Контроль і управління в складних системах» КУСС-2003 (м.Вінниця, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки» (м.Запоріжжя, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика» (м.Дніпропетровськ, 2006 р.) та Міжвузівській науково-практичній конференції «Сучасні тенденції менеджменту в Україні: правові та економічні аспекти» (м.Донецьк, 2006 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 12 наукових працях (6 у фахових виданнях), з них 3 статті у наукових журналах, 6 у збірниках наукових праць, 3 у матеріалах конференцій, а також в 1 навчальному посібнику. Загальний обсяг публікацій 8,6 д.а., з яких особисто авторові належать 7,9 д.а.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток питання вдосконалення механізмів реалізації прав громадян через їх участь у прийнятті рішень на місцевому рівні за допомогою спеціальної інфраструктури пунктів колективного доступу. Узагальнення теоретичного дослідження й отриманих у ході аналізу результатів дозволило зробити наступні висновки:
1. У результаті аналізу наукової літератури по темі дослідження встановлено домінування Західної концепції інформаційного забезпечення взаємодії громадян і органів управління, що розроблялася в країнах з високим рівнем інформатизації (концепція централізованої інтеграції). Основа даної програми Інтернет-технології. В роботі вперше були отримані багатофакторні моделі регресії впливу різних змінних на розвиток Інтернет-технологій для великих і малих міст Донецької області. Аналіз місцевих особливостей вказує на низький рівень соціальної й технологічної готовності до централізованого впровадження даної концепції. Виникає необхідність самобутньої української моделі, в основу якої, доцільно покласти принцип децентралізованої інтеграції.
2. Уперше розроблені технологічні, соціальні та правові механізми, що зроблять ефективним реалізацію прав громадян через місцеве самоврядування в умовах сучасного стану інформаційної сфери. Соціальний механізм спрямовано на створення умов для рівного доступу всіх категорій громадян до важелів місцевого самоврядування та забезпечення належного рівня інформованості всіх категорій громадян про результативність роботи місцевих органів управління.
Правовий механізм спрямовано на усунення обмежень в інформуванні громадян про діяльність місцевих органів, а також підвищення контролю за виконанням посадовими особами обов'язків визнання, дотримання й захисту прав громадян. Економічний механізм спрямовано на зацікавленість комерційних структур у створенні та підтримці інформаційної інфраструктури реалізації прав громадян, що надає широкі можливості швидкого децентралізованого створення пунктів колективного доступу громадян до органів місцевого самоврядування.
3. Розроблено інформаційну інфраструктуру реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування відповідно до українських реалій розвитку інформаційно-комунікаційної сфери, що містить: пункти колективного доступу до органів місцевого самоврядування, сервер аналітичної обробки інформації, експертну систему, геоінформаційну карту підтримки прийняття управлінських рішень. Розміщення карти для вільного доступу до неї громадян, дозволяє налагодити ефективний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку громадян: які методи й прийоми були використані при вирішенні проблеми, які ресурси й експерти залучалися, які показники досягнуті.
4. Запропоновано методичні положення щодо врахування думки громадян органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень відносно реалізації їх прав. Для забезпечення оперативності в прийнятті рішень, запропонований механізм швидкого одержання інформації, у тому виді, в якому це необхідно особі, яка приймає рішення, що включає: оперативний збір інформації про пріоритети громадян (буде здійснюватися шляхом «нав'язаного» анкетування через термінали публічного доступу), кількісна інтерпретація отриманих результатів, їхня експертна оцінка, економіко-математичне обґрунтування рішення на основі оперативних даних пріоритетів громадян, підготовка звітів. Дані, що надходять із терміналів, піддані формалізації, що дозволяє їх використовувати як базу для різних математичних розрахунків. Наприклад, дані про пріоритети громадян беруть участь в оптимізаційних розрахунках у вигляді вагових коефіцієнтів (при оптимізації розподілу коштів міського бюджету), а також після попередньої експертної обробки доступні особам, що приймають рішення у вигляді наочних таблиць, схем і діаграм. Результати розрахунків проходять інтерпретацію для нанесення їх на геоінформаційну карту. Отримана карта є наочним приладдям для особи, що приймає рішення.
5. Удосконалено механізми використання оперативного обміну інформацією громадян і органів місцевого самоврядування для забезпечення їх впливу на процес прийняття рішень, щодо реалізації своїх прав. Запропоновано руйнування складних соціальних конструкцій, що призводять до узурпації великої кількості громадян, за допомогою руйнування монополії на комунікації. Думка кожного громадянина повинна бути безпосередньо доведена до особи, що приймає рішення. Із забезпеченням двосторонньої взаємодії великої кількості громадян і особи, що приймає рішення, не зможуть впоратися навіть найсучасніші інформаційні системи. На сьогоднішній день не існує технологій обробки природних запитів, що унеможливлює пряму реалізацію громадянами свого права на участь в управлінні, тому пропонується здійснювати це за допомогою непрямої участі (вплив на прийняття рішень).
6. Визначено, що програми забезпечення взаємодії громадян і органів управління повинні включати: технологічну підтримку створення сприятливого середовища для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; цілеспрямоване створення й популяризація пунктів колективного доступу громадян до органів управління правову підтримку зміна в наявних, а також прийняття нових законодавчих актів, що знімають бар'єри взаємодії громадян з органами управління; соціальну підтримку доступність органів управління для різних категорій населення. При нагромадженні великої кількості інформації про рішення типових проблем місцевого самоврядування виникне можливість внутрішньорегіональної взаємодії органів місцевого самоврядування за принципом «обмін найкращою практикою». Узагальнена інформація про пріоритети громадян, що надходить із органів місцевого самоврядування повинна стати основою для прийняття рішень органами державного управління. Таким чином, відбудеться природна інтеграція децентралізованих локальних інформаційних систем у механізм державного управління через органи місцевого самоврядування. У перспективі доцільне створення експертних систем, які надалі повинні еволюціонувати в регіональні, а потім і міжрегіональні (рівень країни).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К., 1997. 48 с.

2.

Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. Харків, 1998. 40 с.

3.

Адамов Б.І. Організаційно-економічні основи управління розвитком міст. К., Грот . 216 с.

4.

Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні: Матеріали міжнародної конференції, 28-29 вересня 2001р., м.Донецьк, Україна / Ін-т економіко-правових досліджень НАН України; За ред. В.К. Мамутова Донецьк: ІПЕД НАН України, 2001. 175с.

5.

Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. М.: Экономика, 1989. 519 с.

6.

Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): Учеб. пособие. М.: «НПО Экономика», 2000. 302 с.

7.

Бабаїв В. Формування територіальної громади в місті: організаційні та правові аспекти //Управлiння сучасним мiстом. № 4-6. 2003. С.85-89.

8.

Бабенков Є.П. Організаційно-економічний механізм розвитку місцевого самоврядування: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / ХаРІ НАДУ. Харків, 2005. 21 с.

9.

Бабінова О. О. Взаємодія органів державного управління і місцевого самоврядування з громадськістю: теоретико-методологічний аспект: Дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / МОН. НАДУ при Президентові України К., 2006. 232 с.

10.

Бажин И.И. Информационные системы менеджмента. М.: ГУВШЭ, 2000. 688 с.

11.

Баранов А. Электронное правительство в Украине? Будет! Когда? // Зеркало недели. № 1. 2002.

12.

Беззубко Л.В., Кольцова Д.В. Роль органів самоорганізації населення в рішенні проблем міста Макіївки // Проект «Голос громадськості»; Донбаська нац. акад. будівництва і архіт-ри. Донецьк, 2006. С. 133-136.

13.

Берданова О. Організація співпраці органів місцевого самоврядування з недержавним сектором у сфері соціального захисту (на прикладі м.Київа)//Управлiння сучасним мiстом. 2003. № 10-12. С.202-207.

14.

Блинкова О. ГИС: оружие будущего // PC Week. №30.

15.

Болдирєв С. В. Організаційно-правові питання місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис... канд. юр.наук: 12.00.02 / МОН. Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2003. 20 с.

16.

Братковский М.Л. Обоснование концептуальной модели управления гражданским согласием в регионе //Менеджер. 2002. №5. С.213-220.

17.

Братковский М.Л. Согласие как фактор социального управления: Монография. Донецк: ВИК, 2004. 208 с.

18.

Братковский М.Л. Социальное согласие: типологический анализ//Менеджер. 2000. № 4. С.12-20.

19.

Великая Н.М. Основные тенденции политического участия в местном самоуправлении //СОЦИС. 2003. №8. С.45-50.

20.

Виробничий менеджмент: Навч. посібник / За заг. ред. д.е.н., проф. С.Ф.Поважного. Донецьк: ДонДУУ, 2005. 493 с.

21.

Водолазький В.А. Формування зв’язків із громадськістю в органах місцевого самоврядування України: соціологічний аналіз моделей: Автореф. дис... канд. соц. наук: 22.00.03 / НАН України. Ін-т соціології. К., 2003. 21 с.

22.

Всеукраинская перепись населения 2001 года // www.ukrstat.gov.ua.

23.

Глущенко Ю. Розробка концепції інформатизації органів місцевого самоврядування середніх міст України (на прикладі м.Луганська )//Схiд. 2003. №4. С.16-20.

24.

Губерная Г.К. Наследство в управлении страной и реформами //Менеджер. 2002. № 4. С.156-161.

25.

Губерная Г.К., Ильюшенко В.Г. Власть и управление // Менеджер. 2003. №2. С.7-12.

26.

Данилин А.В. Архитектура информационных технологий в государственных организациях // Материалы конф.: «Государство в XXI веке» (10 апреля 2003 г.). Microsoft. М. 2003.

27.

Девятко И.Ф. Методы социологического исследования. Екатеринбург: Изд-во Урал, ун-та, 1998. 208 с.

28.

Делія Ю.Місцеве самоврядування як право територіальної громади//Право України. № 5. 2005. С. 45-48.

29.

Дергунова О.К. Государство в XXI веке // Материалы конф.: «Государство в XXI веке» (10 апреля 2003 г.). Microsoft. М. 2003.

30.

Діденко Н.Г. Громадські об’єднання в Україні: Навч.-метод. посібник. Донецьк: ДонДУУ, 2005. 115 с.

31.

Древицкая И.Ю. Информационное обеспечение органов местного самоуправления в моноотраслевых городах //Менеджер. 2002. № 5. С.272-273.

32.

Дудинска Э., Мизма М. Управленческие информационные системы // Проблемы теории и практики управления. 1996. №2. С.114-120

33.

Ермошенко Н.Н. Опыт самоуправления территорией зарубежем. К.: УкрИНТЭИ, 1992. 56 с.

34.

Економічна доповідь Головного управління статистики у Донецькій області: «Про інформатизацію в Донецькій області». Донецьк. 2004. №09-182/06т. 9 с.

35.

Економічна доповідь Головного управління статистики у Донецькій області: «Стан інформатизації в Донецькій області за 2004 рік». Донецьк. 2005. №05/1-2-11/174. 9 с.

36.

Економічна доповідь Головного управління статистики у Донецькій області: «Стан інформатизації в Донецькій області за 2005 рік». Донецьк. 2006.

37.

Економічна доповідь Головного управління статистики у Донецькій області: «Стан та розвиток підприємств зв’язку у Донецькій області за 2004рік та перше півріччя 2005 року». Донецьк. 2005.

38.

Європейська Хартія місцевого самоврядування / Пер. з англ. мови Є.М.Вишневського. М.: Рада Європи, Б.р. 10 с.

39.

Зайцева К.В., Дорофиенко В.В. Менеджмент в общественных организациях: Учеб. пособ. Донецк: ДонГАУ, 2003. 192 с.

40.

Закон України «Про звернення громадян» // Відомості Верховної Ради. 1996. №47. Ст.256.

41.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. Ст.170.

42.

Закон України «Про Національну програму інформатизації» // Відомості Верховної Ради України. 1998. №27-28. Ст.181.

43.

Закон України «Про об’єднання громадян» // Відомості Верховної Ради. 1992. №34. Ст.504.

44.

ЗахарченкоО. Роль громадськості в розвитку місцевого самоврядування:теоретичні аспекти //Наукові записки. Т.20. Політичні науки. Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». 2002. С.9-13.

45.

Информация о вопросах, рассмотренных на аппаратном совещании Калининского райсовета г.Донецка // Калиновка. 2005. №27.

46.

Іванова Т.В. Організація місцевого самоврядування в Україні: Навч. посіб. Рек. Мін-вом освіти і науки України. К.: «Професіонал», 2005. 112 с.

47.

Інформаційне законодавство України : Науково-практичний коментар / За ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Чижа . К.: Юридична думка, 2006. 232 с.

48.

Інформаційні системи в менеджменті: Навч. Посібник для студентів ВНЗ / Кутідзе Л.С., Курда Н.М., Олійник О.М., Головань О.О., Коваленко Н.М., Запоріжжя: ЗНУ, 2006. 349 с.

49.

Іщенко О. Актуальні питання розвитку місцевого самоврядування на сучасному етапі // Вісник НАДУ при Президентові України. 2004. №3. С.333-339.

50.

Калина М. Євроінтеграційна політика як чинник оптимізації місцевого самоврядування та регіонального розвитку України //Управління сучасним містом. 2005. № 1-2. С.218-224.

51.

Калитич Г.И., Каныгин Ю.М. Информатика менеджмента за рубежом. К.: УкрИНТЭИ, 1992. 40 с.

52.

Клейнер Я.С., Древицкая И.Ю., Дорофиенко В.В. Информационные системы и технологи в менеджменте: Учеб. пособие. Харків: Основа, 1999. 177 с.

53.

Климкова И. Местное самоуправление-фактор обеспечения действенности избирательного процесса (на примере Республики Польша) //Персонал. № 9. 2004. С.22-24.

54.

Комар Т., Амитан В. Механизм взаимодействия органов государственной власти и местного самоуправления //Менеджер. 2004. № 4. С.51-57.

55.

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст.141.

56.

Коротич О.Б. Підвищення ролі системи місцевого самоврядування в управлінні розвитком регіонів України //Вісник Академії економічних наук України. № 1. 2004. С.37-42.

57.

Косарева Н.А. РКЦ: решение проблем сбора платежей и расчетов с населением // Журнал руководителя и главного бухгалтера ЖКХ. № 1. 1999. С.41.

58.

Кочуїв В. Проблема розподілу повноважень у контексті реалій громадянського суспільства в Україні //Схiд. № 4. 2003. С.40-43.

59.

Кравченко В. Мiсцеве самоврядування України у контекстi європейського досвiду //Схiд. 2000. № 2. С.55-60.

60.

Крестєва Ю. В. Інститут місцевого самоврядування в Україні: Автореф. дис... канд.політ.наук: 23.00.02 / МОН. Львівський нац. ун-т імені Івана Франка. Львів, 2002. 21с.

61.

Куйбіда В. Політико-правові проблеми діяльності органів місцевого самоврядування в контексті адміністративної реформи//Управлiння сучасним мiстом. 2003. № 1-3. С.119-126.

62.

Куйбіда В. С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Автореф. дис... д-ра. наук з держ. упр.: 25.00.04 / МОН. НАДУ при Президентові України К., 2003. 28 с.

63.

Куценко Ю. Участь громадян у мiсцевому самоврядуваннi: пошук i варiанти //Управлiння сучасним мiстом. 2002. №7-9. С.68-74.

64.

Лелеченко А. П. Децентралізація в системі державного управління в Україні: теоретико-методологічний аналіз: Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / МОН НАДУ при Президентові України К., 2006. 21 с.

65.

Лелеченко А. Становлення місцевого самоврядування в Україні як інструмент елементу децентралізації державного управління //Вісник НАДУ при Президентові України. 2005. № 1. С.497-504.

66.

Лобанов В. Реформирование государственного аппарата: мировая практика и российские проблемы // Проблемы теории и практики управления. 1999. №1.

67.

Лобовикова Е.А.Проблемы информационного обеспечения органов местного самоуправления //Грані. 2006. № 4. С.84-87.

68.

Лужков Ю. Управление развитием города: взаимодействие общественного и частного секторов // Проблемы теории и практики управления. №3. 1996. С. 32-39.

69.

Лукьянченко А.А. Организационно-правовые аспекты развития местного самоуправления //Менеджер. 2002. №2. С.4-12.

70.

Макаренко А.С. Інформаційні технології для великого міста: моделювання, прогнозування, передбачення // Актуальні проблеми економіки. 2005. №10 С.166-169.

71.

Макаренко А.С. Модели общественных явлений и сценарне подходы в приняти решений // Системні дослідження та інформаційні технології. 2003. №3. С.127-142.

72.

Макаренко А.С. Системній анализ и моделирование социальных систем: новые возможности // Актуальні проблеми економіки. 2004. №9. С.79-83.

73.

Макаров В., Глазырин М. Новая экономическая самоорганизация муниципальных образований //Экономист. 2003. № 4. С.53-60.

74.

Мартиненко В. Демократизація державного управління як необхідна передумова реалізації інноваційної моделі інституційного розвитку українського суспільства // Матеріали щоріч. загальноінститут. наук.-практ. конф. «Інституційні перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону» (24 квіт. 2003). Одеса. 2003. С.380-388.

75.

Мартынов М.Ю. Местное сообщество и социально-экономическая основа местного самоуправления //СОЦИС. 2003. №8. С.50-54.

76.

Маршал А. Принципы политической экономии. М.: Прогресс. Т. 3, 1984, С.182.

77.

Мескон М.Х. Основы менеджмента. М.: Дело, 1997. 704с.

78.

Мех О.В. Служби із зв’язків з громадськістю в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку України: Автореф. дис... канд. філолог. наук: 10.01.08 / МОН. Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Ін-т журналістики К., 2004. 20 с.

79.

Місцеве самоврядування: вітчизняний та зарубіжний досвід / Лазор О.Я, Лазор О.Д. К.: Дакор, 2005. 462 с.

80.

Місцеве самоврядування: світовий та Український досвід: Посібник / А.Ткачук, Р.Агранофф, Т.Браун; Прогр. Сприяння парламентові України . К.: Заповіт, 1997. 186 с.

81.

Місюра В. Місцеве самоврядування як складовий елемент громадянського суспільства //Вісник НАДУ при Президентові України. 2005. №2.С.252-258.

82.

Місюра В. Я. Особливості взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства в Україні (державно-управлінський аспект): Автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / МОН НАДУ при Президентові України К., 2006. 21 с.

83.

Мокрый В. Ключевая роль местного самоуправления в укреплении государственности // Проблемы теории и практики управления. 2002. №6. С.64-67

84.

Муниципальный менеджмент: Справочное пособие / Иванов В.В., КоробовА.Н. М.: ИНФРА-М, 2002. 718 с.

85.

Олуйко В.М. Інформаційне забезпечення державної служби // Менеджер. 2003. №2. С.12-17.

86.

Омельченко А.«Местному самоуправлению не хватает...самоуправления» //МЭР СНГ. 2004. № 3. С.18-21.

87.

Онищенко И.С., Горбунова Т.В. Политика местной администрации США в области науки. М.:ИНИОН, 1989. 47с.

88.

Організація влади у містах пострадянської Білорусії та України: компаративний аналіз / ЛазорО.Д., ЛазорО.Я. Львів: Ліга-Прес, 2005. 106 с.

89.

Осипенко И.Н., Дорофиенко В.В. Менеджмент в жилищно-коммунальном хозяйстве: Учеб. пособие. Харків: Основа, 1999. 352с.

90.

Основи місцевого самоврядування: Навч. посібник / Лазор О.Д.; вид. 2-ге, доп. К.: Центр навч. літ., 2003. 432 с.