ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

На правах рукопису

Сливко Світлана Анатоліївна

УДК 378.147:785(07)

ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ
СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.02 – теорія та методика музичного навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник –
Крицький Володимир Миколайович,
кандидат педагогічних наук, доцент

Ніжин – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ВИКОНАВЦЯ 10
1.1. Музичне виконавство як художній процес 10
1.2. Сутність та структура музично-слухової активності в музично-виконавському процесі 31
Висновки до першого розділу 53
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ПЕДАГОГІЧНИХ ВУЗІВ 56
2.1. Проблема формування музично-слухової активності в теорії та методиці інструментально-виконавської підготовки студентів 56
2.2. Методика та педагогічні умови формування музично-слухової активності у процесі інструментально-виконавської підготовки .77
Висновки до другого розділу 108
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВУЗІВ 111
3.1. Діагностика та рівні сформованості музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей 111
3.2. Зміст експериментальної роботи з формування музично-слухової активності в процесі інструментально-виконавської підготовки 141
3.3. Аналіз та узагальнення результатів дослідження 171
Висновки до третього розділу 197
ВИСНОВКИ 201
ДОДАТКИ 205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 227

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розбудова української держави, динамічний розвиток соціокультурної та мистецької реальності зумовлюють необхідність забезпечення суспільства професійно компетентними фахівцями, здатними до самостійної, активної, творчої мистецької діяльності. З огляду на це, сучасна педагогічна наука зорієнтована на вирішення низки важливих питань стосовно професійної підготовки фахівців різних мистецьких напрямків, пов’язаних із художньою творчістю, інтерпретацією мистецьких творів, репрезентацією творів перед слухачами.
Професійна підготовка студентів мистецьких спеціальностей є досить різнобічною і реалізується в музично-педагогічному, виконавському, хормейстерському, режисерському, хореографічному та інших напрямках. Вагоме місце посідає музично-виконавська підготовка як одна з провідних фахових дисциплін, що залучає студентів до художньо-естетичних цінностей, норм музичної культури, виконавських традицій та має значні резерви для вияву художньо-пізнавальної активності, розвитку творчого потенціалу, реалізації потреби в духовному самовираженні.
Музичне виконавство, як відзначають науковці, є складною художньою діяльністю, що вимагає засвоєння широкого спектру художніх, естетичних, музикознавчих знань та володіння комплексом спеціальних музично-інтерпретаційних, технічно-виконавських умінь і навичок. Високий професійний рівень музичного виконавства, на що вказують музиканти (Л.Баренбойм, М. Давидов, К. Ігумнов, Г. Коган, К. Мартінсен, Г. Нейгауз, С.Фейнберг, Г. Ципін, О. Шульпяков та ін.), можливий за низки умов, серед яких особливо значущою є музично-слухова активність виконавця. У безпосередньому виконавському процесі музично-слухова активність виступає основою усвідомленої зосередженості уваги на художньо-смислових елементах твору, детермінує творче осягнення його художньо-образного змісту й формування художньо-інтерпретаційної версії виконання, забезпечує пошук художньо-доцільних засобів виконавського втілення та слуховий контроль художньої й технічної довершеності музичного виконання.
Формування музично-слухової активності виконавців у сучасних науково-педагогічних дослідженнях розглядається здебільшого як супутній продукт музично-виконавської підготовки, зокрема, в межах вивчення питань розвитку музично-виконавського мислення (О. Бурська), активізації музично-творчої діяльності студентів (А. Душний), удосконалення виконавського апарату музикантів-інструменталістів (О. Андрейко), розвитку музичного слуху і виконавської техніки музикантів (В. Спірідонова). У низці досліджень формування музично-слухової активності виконавців висвітлюється як наслідок удосконалення основних властивостей внутрішнього музичного слуху (C.Оськіна), формування художньо-образних уявлень музикантів (Р.Гржибовська), активізації музично-слухового самоконтролю в процесі навчання (О. Карпова), організації уваги студентів при вивченні музичних творів (Л. Годик), розвитку музично-творчих навичок у процесі музично-виконавської діяльності (Г. Шахов) тощо.
Незважаючи на визнання важливості музично-слухової активності у виконавській діяльності та необхідності подолання слухової інертності, що часто спостерігається серед виконавців, проблема цілеспрямованого формування музично-слухової активності як професійної якості музиканта в науково-педагогічних дослідженнях не стала предметом спеціального вивчення.
Опосередкований розгляд та вивчення окремих аспектів зазначеної проблеми не дають завершеної, логічно обґрунтованої картини формування музично-слухової активності музикантів у процесі інструментально-виконавської підготовки. Зокрема, лишаються недостатньо визначеними змістовна структура музично-слухової активності у цілісному музично-виконавському процесі; вимагають більш глибокого вивчення механізми свідомої регуляції зосередженості музичного слуху в процесі художньо-інтерпретаційної діяльності. Потребують наукового обґрунтування й експериментальної апробації педагогічні шляхи та методи подолання пасивності музичного слуху виконавців у інструментально-виконавській діяльності.
Актуальність досліджуваної проблеми, її практична значущість в удосконаленні фахової підготовки майбутніх музикантів-педагогів та недостатня теоретично-методична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей у процесі інструментально-виконавської підготовки».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри музичної педагогіки та хореографії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя і складає частину комплексного дослідження «Методологічні та методичні засади фахової підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін». Тему дисертації затверджено Вченою радою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (протокол № 5 від 28.12.2006 року) та узгоджено з Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 24.02.2009 року).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці й експериментальній перевірці методики формування музично-слухової активності студентів у процесі інструментально-виконавської підготовки.
Об’єкт дослідження: процес інструментально-виконавської підготовки майбутніх музикантів-педагогів.
Предмет дослідження: методика і педагогічні умови формування музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей вищих закладів педагогічної освіти у процесі інструментально-виконавської підготовки.
Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:
- розкрити сутність поняття «музично-слухова активність» виконавця;
- визначити компонентну структуру музично-слухової активності;
- проаналізувати стан дослідженості проблеми формування музично-слухової активності в теорії та методиці інструментально-виконавської підготовки;
- розробити методику та обґрунтувати педагогічні умови формування музично-слухової активності студентів у процесі інструментально-виконавської підготовки;
- визначити критерії та показники сформованості музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей вищих закладів педагогічної освіти;
- експериментально перевірити ефективність запропонованої методики формування музично-слухової активності майбутніх музикантів-педагогів.
Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять провідні положення філософії щодо сутності музичного мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості (М. Бровко, І. Зязюн, Л. Левчук, В.Панченко); психологічні ідеї про взаємозалежний розвиток психіки, свідомості та діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Л. Рубінштейн, В.Узнадзе); теорія поетапного формування розумових дій у процесі навчання (П. Гальперін, С. Кабильницька, Н. Тализіна); концептуальні позиції музикознавства щодо пізнання мистецьких явищ (Б. Асаф’єв, Л.Мазель, С. Раппопорт, Б. Яворський); наукові розробки з питань музичного сприймання (В. Медушевський, Є.Назайкінський, О. Рудницька, К. Руч’євська); теоретико-методичні засади музично-виконавської підготовки (Л.Баренбойм, Г. Коган, К. Мартінсен, М.Метнер, Г. Нейгауз, С. Савшинський, С. Фейнберг); сучасні дослідження музично-виконавської інтерпретації (Є. Гуренко, Н. Корихалова, В. Крицький, В.Москаленко); наукові праці з питань удосконалення музично-виконавської майстерності (М. Давидов, Н. Кашкадамова, М. Старчеус, Г.Ципін, Т. Чернова, Г. Шахов); сучасні педагогічні концепції музично-педагогічної освіти (А. Козир, О.Олексюк, Г. Падалка, Л. Паньків, О.Ростовський, О. Щолокова).
Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань було використано такі методи дослідження:
- теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз та узагальнення педагогічного досвіду в системі інструментально-виконавської підготовки, аналіз навчальних програм, підручників, посібників, що дозволило сформувати власний погляд на проблему дослідження, виявити наукові засади створення експериментальної методики;
- емпіричні: опитування (анкетування, тестування, інтерв’ю, бесіда), педагогічне спостереження, методи експертної оцінки та самооцінки, музично-творчі завдання, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), що дозволило діагностувати рівні сформованості музично-слухової активності студентів та експериментально перевірити ефективність розробленої методики;
- математично-статистичні: кількісна обробка отриманих експериментальних результатів дослідження, відображення їх у графічному вигляді, що забезпечило фіксацію результатів вимірювання та перевірку ефективності розробленої методики формування музично-слухової активності студентів.
Наукова новизна дослідження.
Уперше розроблено й апробовано методику поетапного формування музично-слухової активності у напрямку від засвоєння розгорнутих зовнішньо виражених художньо-аналітичних прийомів до згорнутої внутрішньо-мисленнєвої орієнтуючо-контролюючої музично-виконавської діяльності; визначено та обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють її успішній реалізації.
Конкретизовано сутність поняття «музично-слухова активність» виконавця та компонентну структуру музично-слухової активності в музично-виконавському процесі.
Удосконалено засоби діагностики сформованості музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей, які охоплюють відповідні параметри, критерії, показники, рівні.
Подальшого розвитку набуло навчально-методичне забезпечення музично-виконавської підготовки студентів мистецьких спеціальностей вищих навчальних закладів педагогічної освіти.
Практичне значення дослідження визначається можливістю впровадження у процес фахової підготовки майбутніх музикантів-педагогів апробованої методики цілеспрямованого формування музично-слухової активності. Матеріали дослідження можуть мати практичне застосування в діяльності викладачів музично-виконавських дисциплін вищих навчальних закладів педагогічної освіти; використовуватися при розробці навчальних програм, написанні навчально-методичних посібників; у подальших наукових дослідженнях.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення, результати та висновки дослідження обговорювалися на міжнародних конференціях: «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ,2007 р.); «VI мистецько-педагогічні читання пам’яті професора О.П.Рудницької» (Київ, 2008 р.); «Культурно-мистецьке середовище: творчість та технології» (Київ, 2009 р.); «Мистецько-педагогічні читання пам’яті професора О.П. Рудницької» (Київ, 2010 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інструмен¬тальне мистецтво у вищій школі: проблеми і перспективи професійної підготовки» (Кам’янець-Подільський, 2009 р.); «Мистецька освіта ХХІ століття: проблеми теорії і практики» (Ніжин, 2010 р.); «Методологічні та методичні засади мистецької освіти» (Ніжин, 2013р.); всеукраїнських науково-практичних семінарах: «Проблеми сучасної музичної освіти та виконавства» (Ніжин, 2009 р.); «Актуальні проблеми сучасної музичної освіти та виконавства» (Ніжин, 2011 р.); «Мистецькі діалоги: культура, освіта, виконавство» (Ніжин, 2012 р.); на засіданнях кафедри музичної педагогіка та хореографії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (2006–2013 рр.).
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес факультету культури і мистецтв Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (довідка № 04 від 21.12.2012 р.); музичних факультетів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (довідка № 32 від 11.05.2010 р.); факультету мистецтв Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 652 від 11.05.2010 р.); факультету мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 316 від 19.05.2010 р.).
Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; проведенням дослідно-експериментальної роботи з використанням комплексу методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; якісною та кількісною обробкою даних; позитивною динамікою досліджуваного феномену за результатами формувального експерименту; репрезентативністю вибірки.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено в 17 одноосібних публікаціях, 6 з яких надруковано в провідних фахових виданнях України з педагогіки, 1 – у міжнародному науковому виданні.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (286 найменувань, з них 5 – іноземними мовами), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки, з них 190 сторінок основного тексту. Робота містить 16 таблиць, 9 рисунків, що разом із додатками розміщені на 36 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення проблеми формування музично-слухової активності виконавця та представлено її нове вирішення, що знайшло відображення в обґрунтуванні й експериментальній перевірці методики формування музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей вищих закладів педагогічної освіти у процесі інструментально-виконавської підготовки.
У відповідності до мети наукового дослідження, поставлених і вирішених завдань зроблено такі узагальнюючі висновки.
1. Необхідність цілеспрямованого формування музично-слухової активності студентів зумовлена потребою вдосконалення їх музично-професійної майстерності та досягнення високих результатів у музично-педагогічній діяльності. Актуальною в цьому контексті є розробка сучасних науково-методичних підходів щодо активізації музичного слуху та подолання слухової інертності у музично-виконавській діяльності.
2. Конкретизовано сутність музично-слухової активності як необхідної професійної якості художньо осмисленої музичної діяльності, яка в музично-виконавському процесі реалізується через усвідомлену зосередженість уваги на художньо-смислових елементах музичного твору в їх взаємодії й цілісності, що забезпечує повноцінне осягнення художньо-змістовної сутності твору, самостійний відбір художньо-доцільних засобів виконавської виразності втілення та виступає першоосновою поточного контролю й оперативного коригування музично-виконавського результату.
3. З’ясовано структуру музично-слухової активності, яка охоплює два компоненти: орієнтувально-контролювальний, контролювально-коригувальний. Орієнтувально-контролювальний компонент виступає основою виокремлення художньо-значущих елементів музичного твору як орієнтирів зосередженості слухової уваги та контролю повноти їх охоплення в художньо-образній цілісності. Контролювально-коригувальний компонент є основою контролю відповідності виконавського втілення художньому задуму та корекції засобів виконавської виразності й технічних прийомів втілення.
4. Виділено й обґрунтовано параметри діагностики сформованості музично-слухової активності – художньо-виконавський і діяльнісно-операційний, відповідні критерії, показники, рівні.
Основними критеріями за художньо-виконавським параметром є ступінь художньої довершеності музичного виконання, що виявляється в художньо-інтонаційній визначеності, емоційно-образній виразності, драматургічній логічності й цілісності, та ступінь технічної довершеності виконання, показниками якої є художня доцільність використаних засобів виконавської виразності, технічна досконалість музично-виконавських прийомів, скоординованість музично-слухових уявлень і технічних способів втілення.
Основними критеріями за діяльнісно-операційним параметром стали міра усвідомленості орієнтуючо-контролюючої діяльності, на що вказує її художня цілепідпорядкованість, компонентно-операційна визначеність і повнота обсягу в цілісному музично-виконавському процесі, та міра узагальненості орієнтуючо-контролюючої діяльності, показниками якої є безпомилковість у застосуванні щодо різноманіття художнього матеріалу, швидкість отримання музично-виконавського результату, самостійність у адаптації до змінених умов.
5. Розроблено й апробовано методику цілеспрямованого формування музично-слухової активності студентів у напрямку від засвоєння розгорнутих зовнішньо виражених художньо-аналітичних прийомів до згорнутої внутрішньо-мисленнєвої орієнтуючо-контролюючої музично-виконавської діяльності, що включає три основні етапи.
Перший етап передбачає засвоєння художньо-аналітичних прийомів та дій музично-виконавського процесу в розгорнутій зовнішньо вираженій формі. Другий етап зводиться до педагогічного керування процесом скорочення орієнтуючо-контролюючої діяльності у згорнуту внутрішньо-мисленнєву з орієнтацією на показ музично-виконавських результатів. Третій етап передбачає адаптацію засвоєної орієнтуючо-контролюючої діяльності до нових умов при урізноманітненні й ускладненні художнього матеріалу. Базовими методами виступають метод алгоритмізованих завдань, спеціальні словесні методи навчання, поточного контролю і диференційованої оцінки виконання.
6. Доведено, що успішність формування музично-слухової активності студентів у процесі інструментально-виконавської підготовки залежить від створення таких педагогічних умов: цілеспрямоване формування узагальнених художньо-аналітичних прийомів цілісної музично-виконавської діяльності; забезпечення студентів необхідними й достатніми знаннями щодо художньо-смислової організації музичних творів; переведення орієнтуючо-контролюючої діяльності з розгорнутої зовнішньо вираженої у згорнуту внутрішню діяльність.
Упроваджена методика формування музично-слухової активності студентів виявила достатню ефективність, про що свідчить динаміка отриманих результатів. У експериментальній групі відбулося помітне зростання кількості студентів, віднесених до високого (з 8,6% – до 31,2%) і середнього (38,8% – до 58,1%) рівнів. Водночас суттєво знизилася кількість студентів, що виявили низький рівень (з 52,6% – до 10,7%). У контрольній групі динаміка змін була менш істотною. Успішна апробація експериментальної методики дає підставу рекомендувати її для широкого впровадження в практику інструментально-виконавської підготовки студентів мистецьких спеціальностей вищих закладів педагогічної освіти.
Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування музично-слухової активності студентів мистецьких спеціальностей. Подальшого вивчення і наукового обґрунтування потребують питання комплексного розвитку музично-слухових здібностей у процесі фахової підготовки студентів; створення органічної взаємодії педагогічного керування і самоорганізації студентів при активізації музичного слуху; розкриття місця та ролі музично-слухової активності у формуванні творчих якостей студентів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллин Э. Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего образования : учеб. пособие / Э. Б. Абдуллин. – М. : Прометей, 1990. – 186 с.
2. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования : для пед. cпец. высш. учеб. заведений / О. А. Абдуллина. – 2-е изд., перерераб. и доп. – М. : Просвещение, 1990. – 72 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 334 с.
4. Абульханова-Славская К. А. Типология активности личности / К. А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1985. – Т. 6, № 5. – С. 3–18.
5. Алексеев А. Д. Вопросы координации музыкально-теоретических и исполнительских курсов / А. Д. Алексеев // Актуальные проблемы музыкальной педагогики : сб. статей / сост. Ф. Г. Арзаманов. – М. : ГМПИ им. Гнесиных, 1977. – С. 56–63.
6. Алексеев А. Д. Из истории фортепианной педагогики: руководства по игре на клавишно-струнных инструментах (от эпохи Возрождения до середины ХІХ века) : хрестоматия / А. Д. Алексеев. – К. : Музична Україна, 1974. – 162 с.
7. Алексеев А. Д. История фортепианного искусства : учебник : в 3 ч. / А. Д. Алексеев. – 2-е изд., доп. – М. : Музыка, 1988.
Ч. 1, 2. – 1988. – 415 с. : ноти.
8. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія : підручник / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 175 с.
9. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды : в 2 т. /
Б. Г. Ананьев / ред. : А. А. Бодалев, Б. Ф. Ломов, Н. В. Кузьмина. – М. : Педагогика, 1980.
Т. ІІ. – 1980. – 288 с.: илл.
10. Андрейко О. І. Методи вдосконалення виконавського апарату музиканта-інструменталіста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання музики і музичного виховання» / Андрейко О. І. – К., 2004. – 19 с.
11. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе : учеб. пособие / О. А. Апраксина. – М. : Просвещение, 1983. – 224 с.
12. Арановский М. Г. Музыкальный текст. Структура и свойства / М. Г. Арановский. – М. : Композитор, 1998. – 343 с.
13. Арзаманов Ф. Г. Теория музыки и работа исполнителя / Ф. Г. Арзаманов // Актуальные проблемы музыкальной педагогики : сб. статей / сост. Ф. Г. Арзаманов. – М. : ГМПИ им. Гнесиных, 1977. – С. 63–90.
14. Аристова Л. П. Активность учения школьника / Л. П. Аристова. – М. : Просвещение, 1968. – 138 с.
15. Арчажникова Л. Г. Интеллектуальная активность и ее место в комплексе профессиональных способностей учителя музыки / Л. Г. Арчажникова, И. Н. Немыкин // Условия формирования педагогических умений и творческих способностей учителя музыки : сб. научн. трудов. – Ярославль : Костромской гос. пед. ин-т им. Н. А. Некрасова, 1982. – Вып. 63. – С. 11–32.
16. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки / Л. Г. Арчажникова. – М. : Просвещение, 1984. – 111 с.
17. Асафьев Б. В. Избранные статьи о просвещении и образовании / Б. В. Асафьев. – 2-е изд. – Л. : Музыка, 1973. – 144 с.
18. Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс : в 2 кн. / Б. Асафьев. – 2-е изд. – Л. : Музыка, 1971. – 365 с.
19. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения: общеди¬дакти¬-ческий аспект / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1981. – 215 с.
20. Бай Ю. М. До систематики головних психомоторних прийомів побудови віртуозних побіжних рухів і дій музиканта-клавішника / Ю. М. Бай // Теоретичні та практичні питання культурології. – Мелітополь : Сана, 2007. – Вип. ХХІІІ. – С. 50–62.
21. Бай Ю. М. Психомоторна доцільність в архітектоніці інструментального виконання та інтерпретації / Ю. М. Бай // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Музичне мистецтво. – К. : НАН України, 2000. – Вип. 2. – С. 99–106.
22. Баренбойм Л. А. За полвека : Очерки. Статьи. Материалы / Л. А. Баренбойм. – Л. : Советский композитор, 1989. – 368 с.
23. Баренбойм Л. А. Путь к музицированию / Л. А. Баренбойм. – Л. : Сов. композитор, 1973. – 272 с.
24. Беркман Т. Л. Методика обучения игре на фортепиано / Т. Л. Беркман. – М. : Просвещение, 1977. – 102 с.
25. Берлянчик М. О развитии интонационного слуха исполнителя / М. О. Берлянчик // Вопросы воспитания музыкального слуха : сб. научн. трудов / отв. ред. Л. М. Масленкова. – Л. : Изд. ЛОЛГК, 1987. – С. 20–41.
26. Бернштейн Н. А. Физиология движений и активность / Н. А. Бернштейн ; ред. О. Г. Газенко. – М. : Наука, 1990. – 492 с.
27. Бех І. Педагогіка успіху: виховні втрати та їх подолання / І. Д. Бех // Вища освіта України. – 2005. – № 2. – С. 59–66.
28. Бирмак А. В. О художественной технике пианиста / А. В. Бирмак. – М. : Музыка, 1973. – 137 с.
29. Бичков В. В. Естетика : підручник для вузів / В. В. Бичков. – М. : Академічний проект, 2005. – 426 с.
30. Благовещенский И. П. Некоторые вопросы музыкального искусства / И. П. Благовещенский. – Минск : Наука и техника, 1965. – 145 с.
31. Бобровский В. П. Тематизм как фактор музыкального мышления / В. П. Бобровський // Очерки. – М. : Музыка, 1989. – Вып. 1. – 256 с.
32. Бобровский В. П. Функциональные основы музыкальной формы / В. П. Бобровский. – М. : Музыка, 1978. – 336 с.
33. Богоявленский Д. Н. Формирование приемов умственной работы учащихся как путь развития мышления и активизации учения / Д. Н. Богоявленский // Вопросы психологии. – 1962. – № 4. – С. 74–82.
34. Болдина Е. А. Творческая природа музыкального исполнительства : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство» / Болдина Е. А. – К., 1975. – 29 с.
35. Большой толковый психологический словарь : в 2 т. / ред. А. Ребер ; пер. с англ. Е. Ю. Чеботарева. – М. : Вече, АСТ, 2000.
Т. 2. – 2000. – 560 с.
36. Бондаренко Т. Музыкальное произведение в системе воспитания слуха музыканта-специалиста / Т. Бондаренко // Музыкальное произведение: сущность, аспекты анализа : сб. статей / сост. : И. А. Котляревский, Д. Г. Терентьев. – К. : Музична Україна, 1988. – С. 111–123.
37. Бонфельд М. Ш. Теоретический курс анализа музыкальных произведений : учеб. пособие / М. Ш. Бонфельд. – Вологда, 1982. – 103 с.
38. Борев Ю. Б. Эстетика / Ю. Б. Борев. – М. : Астрель, 2005. – 829 с.
39. Бочкарев Л. Л. Психология музыкальной деятельности / Л. Л. Бочкарев. – М. : Институт психологии РАН, 1997. – 352 с.
40. Бровко М. М. Мистецтво: філософсько-культурологічні виміри : монографія / М. М. Бровко. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2008. – 237 с.
41. Бровко М. М. Мистецтво як естетичний феномен / М. М. Бровко. – К. : Віпол, 1999. – 239 с.
42. Бузони Ф. О. О пианистическом мастерстве / Ф. О. Бузони // Исполнительское искусство зарубежных странах / под ред. Г. Я. Эдельмана. – М. : Музгиз, 1962. – Вып. 1. – С. 159–160.
43. Бурковський Г. В. Питання фортепіанного виконавства / Г. В. Бурковський. – К. : Музична Україна, 1983. – 140 с.
44. Бурназова В. В. Методичні засади розвитку виконавської самостійності студентів музично-педагогічних факультетів у процесі інструментальної підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання» / Бурназова В. В. – К., 2010. – 20 с.
45. Бурська О. П. Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Бурська О. П. – К., 2005. – 20 с.
46. Вечер Д. В. Виконавський аналіз музичного твору: теоретичний і практико-методичний аспект (на прикладі діяльності піаніста-інтерпретатора) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 17.00.03 «Музичне мистецтво» / Вечер Д. В. – К., 2007. – 22 с.
47. Выготский Л. С. Мышление и речь. Психологическое исследование / Л. С. Выготский. – М. : Лабиринт, 1996. – 344 с.
48. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский ; под ред. В. В. Давыдова. – М. : АСТ ; Астрель ; Люкс, 2005. – 671 с.
49. Выготский Л. С. Психология искусства / Л. С. Выготский. – Ростов н/Дону : Феникс, 1998. – 480 с.
50. В классе А. Б. Гольденвейзера / сост. : Д. Благой, Е. Гольденвей-зер. – Л. : Музыка, 1982. – 64 с.
51. Волков С. О формировании представлений в образно-художественном мышлении современного музыканта-исполнителя / С. Волков // Вопросы теории и эстетики музыки / ред. : А. А. Гозенпуд, Л. Н. Раабен, В. В. Смирнов. – Л. : Музыка, 1972. – Вып. 11. – С. 184–200.
52. Вопросы воспитания слуха : сб. статей / под ред. А. Агажанова. – М. : Музыка, 1977. – 157 с.
53. Вопросы методики воспитания слуха : сб. статей / под ред. А. Островского. – Л. : Музыка, 1967. – 136 с.
54. Гальперин П. Я. Введение в психологию : учеб. пособие для вузов / П. Я. Гальперин. – 6-е изд. – М. : КДУ, 2006. – 336 с.
55. Гальперин П. Я. Экспериментальное формирование внимания / П. Я. Гальперин, С. Л. Кабыльницкая. – М. : Изд. Московского ун-та, 1974. –94 с.
56. Гальперин П. Я. Поэтапное формирование как метод психологических исследований / П. Я. Гальперин // Актуальные проблемы возрастной психологии : сб. статей / ред. П. Я. Гальперин, А. В. Запорожец, С. Н. Карпова. – М. : 1987. – С. 19–35.
57. Гальперин П. Я. Формирование умственных действий и понятий / П. Я. Гальперин. – М. : Педагогика, 1965. – 240 с.
58. Гейнрихс И. П. Музыкальный слух и его развитие / И. П. Гейнрихс. – М. : Музыка, 1978. – 80 с.
59. Гельмгольц Г. Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки / Г. Гельмгольц ; пер. с нем. – СПб., 1875. – 594 с.
60. Гинзбург Л. С. О работе над музыкальным произведением / Л. С. Гинзбург. – М. : Музыка, 1981. – 143 с.
61. Годик Л. В. Организация внимания студентов в процессе работы над музыкальным произведением в классе фортепиано музыкально-педагогического факультета педвуза : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» / Годик Л. В. – М., 1985. – 16 с.
62. Голубовская Н. О. О музыкальном исполнительстве / Н. О. Голубовская. – Л. : Музыка, 1985. – 143 с.
63. Гольденвейзер А. О музыкальном исполнительстве / А. Гольденвейзер // Вопросы музыкально-исполнительского искусства : сб. статей / ред. : Л. С. Гинзбург, А. А. Соловцов. – М. : Музгиз, 1958. – Сб. 2. – С. 3–13.
64. Гоноболин Ф. Н. Развитие внимания школьников / Ф. Н. Гоноболин // Воспитание школьников. – 1971. – № 4. – С. 40–46.
65. Гофман И. Фортепианная игра: Ответы на вопросы о фортепианной игре / И. Гофман ; пер. с англ. Э. Г. Рашковской. – М. : Музгиз, 1961. – 144 с.
66. Гржибовская Р. Н. Проблема формирования внутреннеслуховых (художественно-образных) представлений у учащихся-музыкантов : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Методика преподавания музыки и методика музыкального воспитания» / Гржибовская Р. Н. – М., 1982. – 16 с.
67. Гринчук І. П. Формування музично-аналітичних умінь майбутнього вчителя музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Професійна педагогіка» / Гринчук І. П. – К., 1997. – 20 с.
68. Гуренко Е. Г. Исполнительское искусство: методологические проблемы : учеб. пособие / Е. Г. Гуренко. – Новосибирск : НГК, 1985. – 88 с.
69. Гуренко Е. Г. Проблемы художественной интерпретации (философский анализ) / Е. Г. Гуренко. – Новосибирск : Наука, 1982. – 256 с.
70. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / В. В. Давыдов. – М. : Педагогика, 1986. – 240 с.
71. Давидов М. А. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста (акордеоніста) : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М. А. Давидов. – К. : Музична Україна, 2004. – 287 с.
72. Давыдова Е. В. Как развивать музыкальный слух / Е. В. Давыдова. – М. : Гос. муз. изд-во, 1957. – 72 с.
73. Данилов М. А. Дидактические пути повышения качества знаний учащихся / М. А. Данилов // Советская педагогика. – 1948. – № 7. – С. 64–72.
74. Дыс Л. Музыкальное мышление как объект исследования / Л. Дыс // Музыкальное мышление: сущность, категории, аспекты исследования : сб. статей / сост. Л. И. Дыс. – К. : Музична Україна, 1989. – С. 35–44.
75. Доблаев Л. П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания / Л. П. Доблаев. – М. : Педагогика, 1982. – 176 с.
76. Дружинин В. Н. Психология общих способностей / В. Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 1999. – 368 с.
77. Душний А. І. Методика активізації творчої діяльності студентів педагогічних університетів у процесі музично-інструментальної підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика музичного навчання» / Душний А. І. – К., 2006. – 20 с.
78. Дьяченко М. И. Психология высшей школы : учеб. пособие для вузов / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : Изд-во БГУ, 1981. – 383 с.
79. Дятлов Д. А. Концерт как феномен творчества: на примере фортепианного исполнительства : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. искусствоведения : спец. 17.00.02 «Музыкальное искусство» / Дятлов Д. А. – Нижний Новгород, 2007. – 20 с.
80. Естетика : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л. Т. Левчук, Д.Ю.Кучерюк, В. І. Панченко; за заг. ред. Л. Т. Левчук. – К. : Вища школа, 1997. – 399 с.
81. Жайворонок Н. Б. Музичне виконавство як феномен музичної культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.01 «Теорія та історія культури» / Жайворонок Н. Б. – К., 2006. – 19 с.
82. Жижина М. В. Внимание музыканта-исполнителя : монография / М. В. Жижина. – Саратов : Изд-во Саратовского пед. ин-та, 2000. – 102 с.
83. Жукова Н. А. Інтерпретація як компонент музичної творчості: естетичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.08 «Філософія науки і техніки» / Жукова Н. А. – К., 2003. –14 с.
84. Загальна психологія : навч. посіб. / О. Скрипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук та ін. – К. : А.П.Н., 1999. – 463 с.
85. Загальна психологія : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / за ред. С. Д. Максименка. – К. : Форум, 2000. – 543 с.
86. Зальцман А. М. О механизме звуковысотного слуха / А. М. Зальцман // Вопросы психологии. – 1983. – № 2. – С. 118–124.
87. Зальцман А. М. Проблема полифункциональности слухового восприятия / А. М. Зальцман // Вопросы психологии. – 1981. – № 5. –
С. 53–62.
88. Згурська Н. М. Формування музично-виконавської культури майбутнього вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання музики і музичного виховання» / Згурська Н. М. – К, 2001. – 16 с.
89. Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство / В. П. Иванов. – К. : Наукова думка, 1977. – 244 с.
90. Иванченко Г. В. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы / Г. В. Иванченко. – М. : Смысл, 2001. – 264 с.
91. Кабанова-Меллер Е. Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся / Е. Н. Кабанова-Меллер. – М. : Просвещение, 1968. – 288 с.
92. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган. – СПб. : Питер, 1996. – 415 с.
93. Каган М. С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа) / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
94. Капустин Ю. В. Музыкант-исполнитель и публика: социологические проблемы современной концертной жизни : исследование / Ю. В. Капустин. – Л. : Музыка, 1985. – 159 с.
95. Карнак А. Параметрические методы исследования музыкальных произведений / А. Карнак // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Музичне мистецтво – К. : НАН України, 2000. – Вип. 2. – С. 107–112.
96. Карпова Е. Ф. Исследование путей и методов активизации музыкально-слухового самоконтроля в процессе обучения игре на фортепиано : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания» / Карпова Е. Ф. – М., 1975. – 22 с.
97. Кашкадамова Н. Б. Мистецтво виконання музики на клавішно-струнних інструментах (клавікорд, клавесин, фортепіано) XIV – XVIII ст. : навч. посіб. – Вид. 2-е, випр. і доп. / Н. Б. Кашкадамова. – К. : Освіта України, 2009. – 416 с.
98. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. – М. : Просвещение, 1965. – 286 с.
99. Коган В. З. Понятие «активности личности» как категория социальной психологии / В. З. Коган // Некоторые проблемы личности : сб. аспирантских работ. – М. : Мысль, 1971. – С. 69–82.
100. Коган Г. М. Об интонационной содержательности фортепиан¬ного исполнения / Г. М. Коган // Советская музыка. – 1975. – № 11. –
С. 93–95.
101. Коган Г. М. Работа пианиста / Г. М. Коган. – 3-е изд., доп. – М. : Музыка, 1979. – 182 с.: ноти.
102. Коган Г. М. У врат мастерства (психологические предпосылки успешности пианистической работы) / Г. М. Коган. – М. : Советский композитор, 1961. – 115 с.
103. Конопкин О. А. Психологическая саморегуляция произвольной активности человека / О. А. Конопкин // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 5–12.
104. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности / О. А. Конопкин. – М. : Наука, 1980. – 256 с.
105. Корженевський А. Й. До питання про специфіку мислення музиканта-виконавця / А. Й. Корженевський // Питання фортепіанної педагогіки та виконавства : зб. статей / ред. А. Й. Корженевського. – К. : Музична Україна, 1981. – С. 29–40.
106. Корыхалова Н. П. Интерпретация музыки: Теоретические проблемы музыкального исполнительства и критический анализ их разработки в современной буржуазной эстетике / Н. П. Корыхалова. – Л. : Музыка, 1979. – 208 с.
107. Костюк А. Г. Эстетические аспекты восприятия музыки / А. Г. Костюк // Проблемы музыкальной культуры. – К. : Наукова думка, 1986. – Вып. 2. – 192 с.
108. Костюк Г. С. Избранные психологические труды / Г. С. Костюк. – М. : Педагогика, 1988. – 304 с.
109. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.
110. Котова Л. М. Підготовка музикантів-інструменталістів до публічних виступів : метод. рекомендації / Л. М. Котова. – Мелітополь :
Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2010. – 23 с.
111. Крицький В. М. Музично-виконавська інтерпретація: педагогічні проблеми музично-виконавської підготовки : монографія / В. М. Крицький. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2009. – 158 с.
112. Крупнов А. И. Психологические проблемы исследования активности человека / А. И. Крупнов // Вопросы психологии. – 1984. – № 3. – С. 25–32.
113. Кулікова В. Інтерпретаторська техніка солістів-інструмен¬талістів: алгоритм роботи з музичним твором / В. Кулікова // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Музичне мистецтво. – К. : НАН України, 2000. – Вип. 2. – С. 221–230.
114. Культурологія: українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін.; за ред. М. М. Заковича. – К.: Знання, 2004. – 567 с.
115. Курбатов М. Н. Несколько слов о художественном исполнении на фортепиано / М. Н. Курбатов // Русские пианисты : сб. статей / ред. А. Д. Алексеев. – М. : Музыка, 1948. – С. 281–285.
116. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 584 с.
117. Леонтьев А. Н. Психологические вопросы формирования личности студента / А. Н. Леонтьев // Психология в вузе. – 2003. – № 1. – С. 232–241.
118. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения / И. Я. Лернер. – М. : Педагогика, 1981. – 185 с.
119. Либерман Е. Творческая работа пианиста с авторским текстом / Е. Либерман. – М. : Музыка, 1988. – 26 с.: ноти.
120. Лист Ф. Избранные статьи / Ф. Лист ; предисл. и общ. ред. Я. Мильштейна ; ред. текста, вступ. статья и прим. С. Барского. – М. : Музгиз, 1959. – 464 с.
121. Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів: спецкурс із дидактики : навч. посіб. для пед. ін-тів / В. І. Лозова. – Х. : Основа, 1990. – 89 с.
122. Любомудрова Н. А. Методика обучения игре на фортепиано / Н. А. Любомудрова. – М. : Музыка, 1982. – 142 с.
123. Ляшенко О. Д. Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору в професійній підготовці майбутніх учителів музики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Професійна педагогіка» / Ляшенко О. Д. – К, 2001. – 20 с.
124. Мазель Л. А. Вопросы анализа музыки: Опыт сближения теоретического музыкознания и эстетики / Л. А. Мазель. – 2-е изд., доп. – М. : Сов. композитор, 1991. – 375 с.
125. Мазель Л. А. О природе и средствах музыки: теоретический очерк / Л. А. Мазель. – 2-е изд. – М. : Музыка, 1991. – 80 с.
126. Максимов В. Н. Анализ ситуации художественного восприятия / В. Н. Максимов // Восприятие музыки : сб. статей / ред.-сост. В. Н. Максимов. – М. : Музыка, 1980. – 256 с.
127. Малинковская А. Фортепианно-исполнительское интонирование: проблемы художественного интонирования на фортепиано и анализ их разработки в методико-теоретической литературе ХVI–ХХ веков : очерки / А. Малинковская. – М. : Музыка, 1990. – 191 с.
128. Мальцев С. А. Мастерство музыканта-исполнителя / С. Мальцев // Нотация и исполнение : сб. статей / ред. : Т. Гайдамович, Я. Мильштейн. – М. : Советский композитор, 1976. – Вып. 2. – С. 68–104.
129. Маркин Л. И. Формирование интонационного самоконтроля у будущего учителя в процессе специальной подготовки : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Маркин Л. И. – Волгоград, 2010. – 22 с.
130. Маркова Е. Н. Интонационность музыкального искусства: научное обоснование и проблемы педагогики / Е. Н. Маркова. – К. : Музична Україна, 1990. – 182 с.
131. Мартинсен К. А. Индивидуальная фортепианная техника на основе звукотворческой воли / К. А. Мартинсен ; пер. с нем. В. Л. Михелис ; ред. прим. и вст. стат. Г. М. Когана. – М. : Музыка, 1966. – 220 с.
132. Масленкова Л. М. Б. Л. Яворский о воспитании слуха / Л. М. Масленкова // Критика и музыкознание : сб. статей и материалов / сост. О. Коловский. – Л. : Музыка, 1980. – Вып. 2. – С. 198–207.
133. Масленкова Л. М. О стилистических принципах воспитания слуха / Л. М. Масленкова // Советская музыка. – 1981. – № 12. – С. 68–70.
134. Масол Л. Концепція загальної мистецької освіти / Л. Масол // Мистецтво та освіта. – 2004. – № 1. – С. 2–5.
135. Матюшкин А. М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности / А. М. Матюшкин // Вопросы психологии. – 1982. – № 4. – С. 5–17.
136. Медушевский В. В. Двойственность музыкальной формы и восприятие музики / В. В. Медушевский // Восприятие музыки : сб. статей / ред.-сост. В. Н. Максимов. – М. : Музыка, 1980. – С. 178–195.
137. Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки / В. В. Медушевский. – М. : Музыка, 1976. – 254 с.
138. Медушевский В. В. Человек в зеркале интонационной формы / В. В. Медушевский // Советская музыка. – 1980. – № 9. – С. 39–48.
139. Менчинская Н. А. Проблемы учения и умственного развития школьников / Н. А. Менчинская. – М. : Педагогика, 1989. – 219 с.
140. Метнер Н. К. Повседневная работа пианиста и композитора: страницы из записных книжек / Н. К. Метнер ; сост. М. А. Гурвич, Л. Г. Лукомский ; вст. стат., комплект. П. И. Васильева. – 2-е изд. – М. : Музыка, 1979. – 71 с.
141. Микулинская М. Я. Развитие лингвистического мышления учащихся: экспериментальное психологическое исследование обучения пониманию предложений при чтении / М. Я. Микулинская. – М. : Педагогика, 1989. – 144 с.
142. Мильштейн Я. И. Вопросы теории и истории исполнительства / Я. И. Мильштейн. – М. : Советский композитор, 1983. – 161 с.
143. Мильштейн Я. И. К. Н. Игумнов о мастерстве исполнителя / Я. И. Мильштейн // Советская музыка. – 1959. – № 1. – С. 120.
144. Михайлов М. К. Этюды о стиле в музыке: статьи и фрагменты / М. К. Михайлов ; сост., ред. и примеч. А. Вульфсона ; вст. ст. М. Арановского. – Л. : Музыка, 1990. – 288 с.: ноти.
145. Мозгальова Н. Г. Формування музичного мислення майбутнього вчителя музики в процесі інструментальної підготовки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання музики і музичного виховання» / Мозгальова Н. Г. – К., 2002. – 202 с.
146. Москаленко В. М. До визначення поняття «музичне мислення» / В. М. Москаленко // Музична україністика в контексті світової культури. Українське музикознавство. – К., 1998. – Вип. 28. – С. 48–53.
147. Москаленко В. М. Творческий аспект музыкальной интерпретации / В. М. Москаленко. – К. : Музична Україна, 1994. – 157 с.
148. Музыка : большой энциклопедический словарь / ред. Г. В. Келдыш. – 2-е изд. – М. : БРЭ, 1988. – 672 с.
149. Музыкальный энциклопедический словарь / гл. ред. Г. В. Келдыш. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – 672 с.
150. Муха А. И. Процесс композиторского творчества (проблемы и пути исследования) / А. И. Муха. – К. : Музична Україна, 1979. – 269 с.
151. Н. А. Гарбузов – музыкант, исследователь, педагог : сб. статей / сост. О. Сахалтуева, О. Соколова ; ред. Ю. Рагс. – М. : Музыка, 1980. – 303 с.: ноти, илл.
152. Навчальні програми з дисциплін музично-виконавського циклу / уклад. : В. М. Крицький, В. Г. Дорохін, О. М. Щербініна. – Ніжин : НДПУ, 2001. – 42 с.
153. Назайкинский Е. В. Логика музыкальной композиции / Е. В. Назайкинский. – М. : Музыка, 1982. – 319 с.
154. Назайкинский Е. В. Музыкальное восприятие как проблема музыкознания / Е. В. Назайкинский // Восприятие музыки : сб. статей / сост. В. Н. Максимов. – М. : Музыка, 1980. – С. 91–111.
155. Назайкинский Е. В. О психологии музыкального восприятия / Е. В. Назайкинский. – М. : Музыка, 1972. – 383 с.
156. Н. А. Римский-Корсаков и музыкальное образование : статьи и материалы / под ред. С. Л. Гинзбурга. – Л. : Госуд. муз. изд-во, 1959. – 327 с.
157. Нейгауз Г. Г. Об искусстве фортепианной игры: Записки педагога / Г. Г. Нейгауз. – 5 е изд. – М. : Музыка, 1988. – 240 с.: портр., илл., ноти.
158. Немыкина И. Н. Методические основы специальной подготовки учителя музыки : учеб. пособие / И. Н. Немыкина. – Свердловск : Изд-во Свердловского пед. ун-та, 1988. – 64 с.
159. Никифоров Г. С. Самоконтроль человека / Г. С. Никифоров. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1989. – 192 с.
160. Николаев А. А. Очерки по истории фортепианной педагогики и теории пианизма : учеб. пособие / А. А. Николаев. – М. : Музыка, 1980. – 112 с.: ноти.
161. Носуленко В. Н. Пространство-время в слуховом восприятии / В. Н. Носуленко // Психологический журнал. – 1989. – Т. 10, № 2. – С. 73–79.
162. Оборин Л. Н. О некоторых принципах фортепианной техники / Л. Н. Оборин // Вопросы фортепианного исполнительства : сб. статей / ред. М. Соколова. – М. : Музыка, 1968. – Вып. 2. – С. 71–80.
163. Общая психология / под ред. В. В. Богословского. – М. : Просвещение, 1981. – 383 с.
164. Олексюк О. М. Музична педагогіка : навч. посіб. / О. М. Олексюк. – К. : КНУКіМ, 2006. – 188 с.
165. Олексюк О. М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва : навч. посіб. / О. М. Олексюк, М. М. Ткач. – К. : Знання України, 2004. – 263 с.
166. Орлова Е. М. Интонационная теория Асафьева как учение о специфике музыкального мышления: История. Становление. Сущность / Е. М. Орлова. – М. : Музыка, 1984. – 302 с.
167. Осницкий А. К. Проблемы исследования субъективной активности / А. К. Осницкий // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 5–19.
168. Островский А. Творческая задача исполнителя / А. Островский // Вопросы музыкально-исполнительского искусства : сб. статей / ред. А. А. Николаев. – М. : Музыка, 1967. – Вып. 4. – С. 3–21.
169. Остроменский В. Д. Восприятие музыки как педагогическая проблема / В. Д. Остроменский. – К. : Музична Україна, 1975. – 204 с.
170. Остроменський В. Д. Художньо-педагогічний аналіз музичних творів / В. Д. Остроменський. – К. : Музична Україна, 1969. – 48 с.
171. Оськина С. Е. Внутренний музыкальный слух / С. Е. Оськина. – М. : Музыка, 1977. – 72 с.
172. Очертовская Н. Л. Содержание и форма в музыке / Н. Л. Очертовская. – Л. : Музыка, 1985. – 112 с.
173. Падалка Г. М. Актуальні проблеми професійної підготовки вчителя музики / Г. М. Падалка // Теорія і методика мистецької освіти : зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. – Вип. 1. – С. 9–21.
174. Падалка Г. М. Музична педагогіка: Курс лекцій з актуальних проблем викладання музичних дисциплін в системі педагогічної освіти / Г. М. Падалка. – Херсон : ХДПІ, 1995. – 104 с.
175. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва: Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін : навч. посіб. / Г. М. Падалка. – К. : Освіта України, 2008. – 274 с.
176. Паньків Л. І. Особливості підготовки майбутнього вчителя до керівництва музичними колективами школярів / Л. І. Паньків // Наукові записки : зб. наук. статей. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – Вип. 52. – С. 101–105.
177. Педагогика : учеб. пособие / под ред. В. А. Сластенина, И. Ф. Исаева, А. И. Мищенко. – М. : Школа-пресс, 2000. – 512 с.
178. Педагогічний словник / за ред. М. Д. Ярмаченка. – К. : Педагогічна думка, 2001. – 514 с.
179. Переверзев Н. К. Исполнительская интонация / Н. К. Переверзев. – М. : Музыка, 1989. – 208 с.
180. Петрушин В. И. Музыкальная психология : учеб. пособие / В. И. Петрушин. – 2-е изд., доп. – М. : Гуманист. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 384 с.
181. Подгорецкая Н. А. Изучение приемов логического мышления у взрослых / Н. А. Подгорецкая. – 2-е изд. – М. : Высшая школа, 1980. – 150 с.
182. Попова Н. Шуман о музыкальном исполнительстве / Н. Попова // Вопросы музыкально-исполнительского искусства : сб. статей / ред. : Л. С. Гинзбург, А. А. Соловцов. – М. : Музгиз, 1958. – Сб. 2. – С. 484–507.
183. Поспелов Н. Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников / Н. Н. Поспелов, И. Н. Поспелов. – М. : Педагогика, 1989. – 152 с.
184. Програми педагогічних інститутів «Основний музичний інструмент» (фортепіано) для спец. 03.05.00 – музика / уклад. : Г. Н. Падалка, Н. І. Плешкова. – К. : РУМК, 1991. – 28 с.
185. Програми педагогічних інститутів «Основний музичний інструмент» (фортепіано) для спец. «Музика» / уклад. : Е. Ф. Новікова, Р. А. Верхолаз, І. П. Кулясов. – М. : Освіта, 1989. – Зб. 10. – С. 32–71.
186. Программы педагогических институтов: Основной инструмент (фортепиано) / сост. : Л. Т. Арчажникова, Т. И. Евсеева. – М. : Просвещение, 1983. – 30 с.
187. Прокофьев Г. П. Формирование музыканта-исполнителя- пианиста / Г. П. Прокофьев. – М. : Изд-во Акад. пед. наук, 1956. – 479 с.
188. Психологический словарь / под ред. В. В. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др. – М. : Педагогика, 1983. – 448 с.: илл.
189. Психологічна енциклопедія / авт.-упоряд. О. М. Степанов. – К. : Академвидав, 2006. – 424 с.
190. Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. – К. : Вища школа, 1982. – 216 с.
191. Психологічний тлумачний словник / за ред. В. Б. Шапара – Х. : Прапор, 2004. – 640 с.
192. Психологія : підручник для студ. вищ. навч. закл. / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін. ; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 6-те вид. – К. : Либідь, 2008. – 560 с.
193. Психология : словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2 е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.
194. Пясковский И. Б. Логика музыкального мышления / И. Б. Пясковский. – К. : Музична Україна, 1986. – 180 с.
195. Рагс Ю. Проблемы воспитания музыкального слуха / Ю. Рагс // Вопросы воспитания музыкального слуха : сб. научн. трудов / отв. ред. Л. М. Масленкова. – Л. : Изд-во ЛОЛГК, 1987. – С. 7–19.
196. Ражников В. Г. Диалоги о музыкальной педагогике / В. Г. Ражников. – М. : ЦАПИ, 1994. – 141 с.
197. Раппопорт С. С. Семиотика и язык искусства / С. С. Раппопорт // Музыкальное искусство и наука : сб. статей / сост. Е. В Назайкинский. – М. : Музыка, 1973. – Вып. 2. – С. 17–58.
198. Ройтерштейн М. И. Основы музыкального анализа : учеб. для студ. пед. вузов / М. И. Ройтерштейн. – М. : ВЛАДОС, 2001. – 112 с.
199. Ростовський О. Я. Педагогіка музичного сприймання : навч.-метод. посібник / О. Я. Ростовський. – К. : ІЗМН, 1997. – 248 с.
200. Ростовський О. Я. Теорія і методика музичної освіти / О. Я. Ростовський. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2011. – 640 с.
201. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 2002. – 720 с.: илл.
202. Рувинский Л. И. Психология самовоспитания : учеб. пособие для пед. ин-тов / Л. И. Рувинский, А. Е. Соловьева. – М. : Просвещение, 1982. – 143 с.
203. Рудницька О. П. Педагогика: загальна та мистецька : навч. посібник / О. П. Рудницька. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2005. – 360 с.
204. Рудницька О. П. Формування музичного сприйняття в системі розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Рудницька О. П. – К., 1994. – 39 с.
205. Рутман Э. М. Исследован