ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Маркович Олексій Володимирович

УДК: 377. 352: 61:616-051

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ
МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Цехмістер Ярослав Володимирович,
доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………. ……. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ…………………………………………………… 16
1.1. Професійна підготовка майбутніх медичних сестер як педагогічна проблема………………………………………………………………………………….16
1. 2. Поняття професійних умінь та проблема їх формування ……………………….39
1.3. Психолого-педагогічні аспекти формування професійних умінь ………………56
1.4. Алгоритмічний підхід до формування професійних умінь майбутніх медичних сестер ……………………………………………………………………………………71
1.5. Сучасний стан формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер 100
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………………… 123
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ ………………………………………………… 127
2. 1. Структура професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю 127
2. 2. Технологія алгоритмізації формування професійних умінь ……………… 137
2. 3. Зміст формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації з предмету «Медсестринство в хірургії» …………………………...148
2. 4. Форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації з предмету «Медсестринство в хірургії» ……………… 157
Висновки до розділу 2 …………..………………………………………………… 178
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ……………………………………. …. 180
3.1. Критерії ефективності формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації……………………….. 180
3. 2. Етапи і методика оцінювання педагогічного експерименту ……………. 186
3.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту……………………… 298
Висновки до розділу 3. …………………….…………………………………. 208
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………. 211
ДОДАТКИ …………………………………………………………………. 217
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………. 260

ВСТУП

Соціально-економічний розвиток України, світові тенденції глобалізації, інтеграції та інформатизації суспільства визначили принципово нові вимоги до підготовки медичної сестри. Рівень компетентності сучасного фахівця, його ділова культура, соціальна позиція стали визначальними факторами у вирішенні завдань розбудови нашої держави.
Модернізація медсестринської освіти в Україні зумовлена необхідністю покращення здоров’я української нації, якісного рівня її життєдіяльності. Відомо, що за оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я медсестринська освіта станом на 1990 рік на теренах України значно відставала від країн Європи. Не відбулося суттєвих змін у медсестринській освіті і за період незалежності України.
Рівнем підготовки медсестринських кадрів не повністю задоволені і лікувально-профілактичні заклади нашої країни. Насамперед зауваження висуваються до практичної професійної підготовки медичної сестри. Про нагальність вирішення даної проблеми свідчать матеріали науково-практичних медсестринських конференцій, опитування, проведені серед керівного складу медсестринських кадрів лікарень тощо. З огляду на це, головним завданням професійної медсестринської освіти є підготовка кваліфікованих конкурентноспроможних кадрів з високим рівнем сформованості професійних знань, навичок і вмінь, творчого мислення, кращих людських якостей, національної свідомості.
Реформування медсестринської освіти в Україні розпочалося згідно законодавчих актів розвитку загальної, професійної і медичної освіти. Концептуальні положення сучасної професійної освіти, шляхи її модернізації відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства визначені в законі України «Про освіту» (1991), Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1992), «Національній доктрині розвитку освіти» (2002), постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» (1998). Визначальні положення реформування медичної освіти, включаючи і напрями підготовки медсестер, регламентовані «Концепцією розвитку охорони здоров’я населення України» (2000), наказами МОЗ України «Про стан і перспективи підготовки молодших спеціалістів І–ІІ рівнів акредитації системи навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я України» (1993), «Про створення Національної програми розвитку медсестринства України» (1996).
Основні положення реформування медсестринської освіти в Україні знаходять своє відображення і в упровадженні державних стандартів вищої професійної освіти, обов’язковим компонентом яких є запровадження стандартних засобів оцінювання якості підготовки спеціалістів шляхом проведення ліцензійних кваліфікаційних іспитів – Крок М сестринська справа. Їхнє запровадження дає можливість готувати кваліфікованих спеціалістів з гарантованим рівнем знань і вмінь, не нижче за мінімально необхідний, який визначається науково-обґрунтованими методами об’єктивного оцінювання із застосуванням тестових технологій запропонованих під час роботи VІІІ Отавської всесвітньої конференції (1998) з проблем медичної освіти.
Професійна підготовка майбутніх медичних сестер в Україні здійснюється у вищих медичних навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації. Згідно із законом України «Про освіту» (1991) визначена ступеневість медсестринської освіти:
І ступінь – дипломована медична сестра, яку мають право готувати вищі медичні навчальні заклади І рівня акредитації; ІІ ступінь – медична сестра-бакалавр, з підготовкою в медичних закладах ІІ рівня акредитації.
Підготовка медсестри-бакалавра передбачає не тільки розширення рівня її компетентності й самостійності як помічника лікаря, а й у перспективі і продовження освіти в медичних закладах ІІІ–VІ рівнів акредитації з отриманням рівнів спеціаліста і магістра з медсестринства, що є характерною рисою розвинутих країн світу.
В умовах науково-технічного прогресу постають певні вимоги до якості професійної підготовки медичних сестер: вільне володіння фундаментальними і спеціальними знаннями та вміннями у питаннях комплексного догляду за пацієнтами; здатність до аналітичного мислення і творчої діяльності, що пов’язана з функціональними обов’язками медичної сестри; здатність до самовдосконалення і самонавчання тощо.
Значні зміни у модернізації медичної освіти сьогодні пов’язані також із приєднанням України до країн-учасниць Болонської декларації. Основна мета країн, які підписали Болонську декларацію, зводиться до підвищення якості і стандартизації освіти в усьому Європейському просторі відповідно до єдиних вимог, критеріїв і стандартів освіти. Покращання підготовки медичних сестер дозволяє розширити міжнародну конкурентноспроможність медичної освіти України, отримати можливості працевлаштування наших випускників і поза межами держави. Програма розвитку медсестринства МОЗ України № 585 від 08.11.2005 р. одним з провідних напрямів визначає вдосконалення підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів медицини відповідно до основних принципів Болонської декларації. У документі зазначається, що в незалежній Україні стало можливим вивчення міжнародного досвіду, що викликало необхідність реформування медсестринської освіти до рівня міжнародних стандартів. Це потребує зусиль у наступних напрямах: по-перше, вдосконалення змісту системи знань з метою підвищення рівня професійних умінь для кожної спеціальності; по-друге, застосування як у теоретичному, так і в практичному навчанні спеціальних методичних прийомів, що спрямовані на використання отриманих знань у практичній підготовці. Ідеться про використання виробничої навчальної гри, вирішення виробничих і ситуативних завдань, створення орієнтирів для зіставлення знань студентів у виробничих ситуаціях, відпрацювання практичних навичок і вмінь на високоякісних тренажерах, застосування методу аналогій та ін. По-третє, вдосконалення професійної спрямованості викладання спеціальних предметів, упровадження в навчальний процес досконалих робочих програм і навчальних планів, якісних теоретичних і практичних підручників, на основі яких повинен бути розроблений необхідний навчально-методичний матеріал: інструкції, комплекси методичного забезпечення, професійні алгоритми, міжпредметні комплексні завдання, карточки-завдання та ін.; по-четверте, використання технічних засобів навчання (комп’ютерні технології, навчальні відеофільми, фотознімки, малюнки, схеми тощо);
Аналіз наукових джерел вітчизняної педагогіки засвідчує, що в теорії і практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою професійної підготовки майбутніх медичних сестер хірургічного профілю: окреслено методологічні основи неперервної професійної освіти (С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, Н. Г. Ничкало, С. О. Сисоєва); визначено загально¬педагогічні засади організації навчального процесу у вищій школі (А. М. Алексюк, А. Є. Мойсеюк, Н. Ф.Тализіна); здійснено аналіз проблеми якості професійної освіти (Е. Е. Карпова, М. І. Сметанський); досліджуються теоретичні і практичні основи професійного навчання (О. М. Леонтьєва, Є. О. Мілерян, К. К. Платонов), проблеми алгоритмізації практичної підготовки (В. П. Беспалько, Л. М. Ланда, В. О. Скакун та ін).
Питання розвитку і модернізації вищої медичної освіти ґрунтовно розглянуті в наукових працях І. Є. Булах, Ю. В. Вороненка; шлях розвитку медсестринської освіти простежено в дослідженнях Л. І. Воронової, О. М. Гуменюк, С. А. Мухіної, М. Б. Шегедин та ін; шляхи адаптації студентів до навчання в медичному коледжі обґрунтував у своїх дослідженнях Я. В. Цехмістер.
Разом з тим у вітчизняній педагогіці відсутні наукові праці з обґрунтування шляхів модернізації медсестринської освіти, впровадження сучасних концепцій діяльності медичної сестри, алгоритмічного підходу до формування професійної майстерності. Йдеться про розробку і впровадження класичних і новітніх методик навчання, адаптованих до підготовки медсестри; обґрунтування форм, методів і засобів навчання, що найбільшою мірою відповідають завданням підготовки майбутньої медсестри; впровадження в навчальний процес таких технологій навчання, які сприяють фундаменталізації підготовки, суттєво підвищують можливості самостійного навчання, сприяють ефективному використанню творчого потенціалу, індивідуальних можливостей студента.
Одним із загальних методів навчання, який дозволяє оптимізувати підготовку майбутньої медичної сестри, є алгоритмізація навчально-виховного процесу. Однак, означена проблема ще не була предметом спеціального дослідження в підготовці медичних сестер. Всебічного дослідження потребують, зокрема, такі аспекти: теоретичне обґрунтування необхідності алгоритмізації при підготовці медсестри; розроблення і широке впровадження в навчальний процес алгоритмів різного рівня складності й узагальнення – простих, складних, комбінованих, комплексних, загальних тощо; розроблення і впровадження різних моделей алгоритмізації теоретичної і практичної підготовки; гармонійне поєднання загальноприйнятих форм і методів навчання з алгоритмічними методиками. Необхідність упровадження широкої алгоритмізації в медсестринську освіту підтверджується й резолюцією конференції з проблем вищої освіти під егідою ЮНЕСКО, що відбулася в Парижі 5–9 жовтня 1998 р. Із матеріалів даної конференції випливає, що тенденції сучасної освіти спрямовані не на обсяг, а на фундаментальність засвоєння знань, навичок і вмінь, на вироблення властивості сприймати, розуміти й засвоювати прискорений потік нової інформації. Алгоритмічні технології навчання дають змогу виконати поставлені завдання.
Виходячи з того, що майбутня професійна діяльність медичної сестри пов’язана із засвоєнням значної кількості практичних умінь і навичок, а кожна її дія має виконуватися чітко і безпомилково (оскільки від цього залежить ефективність лікування, здоров’я, а іноді і життя пацієнта), алгоритмізацію слід вважати досить вдалою педагогічною технологією навчально-професійної підготовки.
Ураховуючи актуальність означених проблем, нагальних потреб внутрішнього і зовнішнього ринку праці в медичних сестрах високої професійної майстерності, відсутність фундаментальних наукових розробок у цій галузі освіти темою дисертації було обрано: «Формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Педагогічне дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (до 20.02.07 – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України) за темами «Психолого-педагогічні засади реформування організації і змісту діяльності вищої школи в Україні (теоретико-методологічний аспект)» (РК № 0196 U 000390) і «Психолого-педагогічні основи технології навчання у вищій школі» (РК № 0199 U 000390).
Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України – (протокол № 4 від 20.04.2006 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26.09.2006 р.).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх медичних сестер у вищих навчальних медичних закладах І–ІІ рівнів акредитації.
Предмет дослідження – зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації у процесі їх професійної підготовки.
Мета дослідження – розробити і обґрунтувати зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації набуває ефективності, якщо:
– обґрунтовано структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю і технологію алгоритмізації формування професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю;
– розроблено і обґрунтовано зміст, форми і методи формування професійних умінь майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації.
Відповідно до об’єкта, предмета, мети та гіпотези дослідження були визначено наступні завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан дослідження проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації;
2. Обґрунтувати структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю
3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити технологію формування професійних умінь медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації;
4. Визначити та обґрунтувати зміст, форми і методи формування професійних умінь медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації;
5. Розробити навчально-методичний комплекс (програму, навчальні підручники і посібники, методичні рекомендації тощо) щодо формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації.
Методологічну основу дослідження становлять педагогічні та психологічні положення про єдність теорії з практикою, про людину як суб’єкт діяльності, активність суб’єкта в пізнавальній діяльності, про розвиток і всебічне формування особистості; теоретичні і практичні засади професійної освіти; сучасні концепції демократизації та гуманізації освіти і виховання; особистісно орієнтованого навчання і виховання; формування змісту педагогічної освіти, зокрема професійної підготовки майбутніх медичних сестер.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові висновки і положення щодо: діяльнісного підходу до навчання і виховання (Л. В. Виготський, О. М. Леонтьєв); процесу формування умовних рухових рефлексів (І. П. Павлов, О. О. Ухтомський); фізіологічних основ формування професійних умінь (М. А. Бернштейн, С. О. Косілов, О. М. Новіков); упровадження в навчальний процес засобів алгоритмізації (Б. В. Бірюков, Б. В. Гнеденко, М. В. Гамезо, В. І. Ігошин, Л. М. Ланда); упровадження в навчальний процес активних методів навчання (О. В. Андреєва, І. А. Зязюн); розвитку творчості майбутніх спеціалістів у процесі професійної підготовки (М. І. Дьяченко, В. Г. Кремень, С. О. Сисоєва); використання у професійному навчанні різноманітних педагогічних технологій (П. Р. Атутов, А. П. Бєляєва, В. П. Безпалько, С. У. Гончаренко); необхідності реорганізації медсестринської освіти (Л. І. Воронова, О. М. Гуменюк, Л. М. Супрун, М. Б. Шегедин).
Дослідження ґрунтується на основних засадах Закону України «Про внесення змін та доповнень до закону Української РСР «Про освіту» (1996); Концепції реформування системи охорони здоров’я України (схвалена Кабінетом Міністрів України 22 лютого 1997 р., протокол № 7); Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» від 20 січня 1998 № 65; Наказу МОЗ України – «Про створення Національної програми розвитку медсестринства України» від 30 січня 1996 р., № 19.
Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: а) теоретичні – аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблеми дослідження, нормативно-методичної документації з педагогічної практики для порівняння і узагальнення теоретичних положень та висновків дисертації, для здійснення теоретичного аналізу дослідження проблеми у педагогічній практиці; системно-структурний, ретроспективний аналіз-моделювання, систематизація, порівняння і узагальнення; моделювання сучасного фахівця і параметрів його професійної готовності; визначення місця і ролі здатності розв’язувати творчі задачі засобами алгоритмізації і творчого мислення в діяльності медичної сестри; емпіричні – проведення дослідно-експериментального дослідження впливу алгоритмізації на ефективність формування професійних умінь, педагогічне спостереження, опитування, тестування, самоспостереження, самооцінка, статистичної обробки отриманих даних, які були використані для аналізу стану проблеми з питань формування професійних умінь під час вивчення дисципліни «Медсестринство в хірургії»; математичні – аналіз та інтерпретації результатів експерименту.
Дослідження проводилося впродовж 2001–2008 рр.
На першому етапі (2000–2002 рр.) вивчено стан дослідженості проблеми в її теоретичному і практичному аспектах та в діяльності вищих медичних навчальних закладів України І–ІІ рівнів акредитації; визначено об’єкт, предмет дослідження, сформульовано його мету, завдання, гіпотезу, розроблено програму дослідницької роботи, проведено констатувальний експеримент.
На другому етапі (2003–2006 рр.) розроблено і теоретично обґрунтовано організаційно-методичні засади формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер за допомогою алгоритмів практичної діяльності; розроблено технологію алгоритмізації навчального процесу з дисципліни «Медсестринство в хірургії», зокрема: формування базових фахових практичних навичок за допомогою алгоритмів виконання дій (навичок); формування базових професійних умінь за допомогою критеріїв алгоритмічного опанування вміннями; формування основ навчально-професійної діяльності шляхом алгоритмічного вирішення типових і навчально-виробничих задач; розроблено методику експериментальної роботи; проведено формувальний педагогічний експеримент, проаналізовано і систематизовано отримані дані; результати дослідження впроваджено у практичну діяльність вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, знайшли відображення у виступах на з’їздах, конференціях, семінарах.
На третьому етапі (2007–2008 рр.) узагальнено результати педагогічного експерименту; розроблено методичні рекомендації стосовно формування професійних навичок і вмінь для викладачів клінічних дисциплін медичних коледжів і училищ; для викладачів і студентів розроблено методичні рекомендації з питань формування професійних умінь і навичок з урахуванням алгоритмів професійної діяльності; розроблені типові, ситуаційні і навчально-виробничі задачі і завдання з еталонами і алгоритмами відповідей; написано й оформлено текст дисертаційної роботи.
Експериментальна база дослідження: Дослідно-експериментальна робота виконувалася у Рівненському державному базовому медичному коледжі, Чортківському державному медичному коледжі, Шепетівському медичному училищі, Кременецькому медичному училищі ім. Арсена Річинського, Костопільській філії Рівненського державного базового медичного коледжу.
В експерименті брало участь 658 студентів відділень «Сестринська справа», і 23 викладачі. Автор особисто брав участь в експериментальній перевірці запропонованих положень і рекомендацій, здійснюючи викладацьку, навчально-методичну діяльність з підготовки майбутніх медичних сестер, надавав науково-консультативну, організаційну і методичну допомогу викладачам медичних училищ і коледжів.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано структуру професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю; розроблено і обґрунтовано технологію та зміст формування професійних умінь медичної сестри хірургічного профілю засобами алгоритмізації; подальшого розвитку набули форми і методи професійної підготовки майбутньої медичної сестри у вищих медичних навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації; удосконалено навчальні плани з дисципліни «Медсестринство в хірургії» для професійної підготовки майбутньої сестри хірургічного профілю; уточнено теоретичний зміст понять «професійні знання», «професійні навички», «професійні уміння»; теоретично обґрунтовано доцільність формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації; удосконалено навчальні плани з дисципліни «Медсестринство в хірургії».
Практичне значення одержаних результатів. На основі дослідження розроблено і впроваджено: підручник «Коледжна хірургія»; навчальний посібник «Медсестринство в хірургії»; навчально-методичні посібники «Збірник задач з дисципліни «Медсестринство в хірургії»; «Алгоритми простих і складних практичних навичок з дисципліни «Медсестринство в хірургії»; «Загальні поняття про алгоритми». Приклади загальних і розгорнутих алгоритмів з розділу «Відкриті переломи»; «Загальні принципи формування професійних знань, навичок, умінь»; «Особливості формування професійних умінь в умовах медичного коледжу» для викладачів і студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації».
Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі підготовки медичних сестер та інших спеціалістів у вищих медичних навчальних закладах І–ІІ рівнів акредитації, створенні комплексів методичного забезпечення занять (навчальних підручників і посібників, методичних розробок і рекомендацій, інших інструктивних матеріалів).
Упровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації щодо формування професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації упроваджено в навчально-виховний процес Рівненського базового медичного коледжу (довідка № 297 від 12.06.2008.), Чортківського державного медичного коледжу (довідка № 244 від 23.06.2008.), Шепетівського медичного училища (довідка № 178 від 18.06.2008.), Кременецького медичного училища імені Арсена Річинського (довідка № 360. від 17.06.2008.), Костопільської філії Рівненського державного базового медичного коледжу (довідка № 244 від 23.06.2008.).
Особистий внесок автора:
У навчальному підручнику «Коледжна хірургія» (Р. О. Сабадишин, І. В. Гашинський, О. В. Маркович) автору належить ідея загальної структури підручника та зміст тем із загальної хірургії; в навчальному посібнику «Медсестринство в хірургії» (О. Л. Ковальчук, Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович) авторові належить розробка алгоритмів виконання практичних навичок і зміст тем спеціальної хірургії; у програмі для студентів медичних училищ «Хірургія»
(Я. В. Волинська, О. В. Маркович) автору належить розробка програми теоретичних занять; у статті «До питань підготовки медичних сестер в умовах коледжу» // Медсестринство (Р. О. Сабадишин, В. О. Рижковський, О. В. Маркович) авторові належить класифікація етапів медсестринського процесу; у статті «Підготовка медичних сестер при алгоритмізації практичного навчання» // Магістр медсестринства (Р. О. Сабадишин, В. О. Рижковський, О. В. Маркович) авторові належить загальна ідея, класифікація алгоритмів.
Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, достатньою тривалістю дослідно-експериментальної роботи, використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, гіпотезі, меті та завданням, репрезентативністю і статистичною значущістю експериментальних даних, точністю їх математичної обробки, застосуванням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, позитивними результатами впровадження у практику вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації.
На захист виносяться:
– структура професійних умінь майбутніх медичних сестер хірургічного профілю;
– зміст, форми і методи формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації;
– технологія алгоритмізації формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на засіданнях регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Підготовка медичних сестер при алгоритмізації практичного навчання» (Тернопіль, 5–6 червня 2008); «Проблема формування професійних навичок і вмінь у майбутніх медичних сестер» (м. Рівне, 25 січня 2005); «Формування професійних умінь засобами алгоритмізації» (Рокитно, 21 січня 2006); «Формування професійних умінь за допомогою алгоритмічного вирішення типових, ситуаційних і навчально-виробничих задач» (Костопіль, 1 лютого 2007); «Критерії оцінювання професійних умінь в процесі навчально-виробничої діяльності» (Рівне, 26 січня 2008), та на Всеукраїнському з’їзді працівників соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я «Науково-організаційні шляхи реформування медичних коледжів в інститути медсестринства» (Житомир, 25–27 жовтня 2008).
Публікації. Основні результати дослідження відображені в 19 працях, зокрема: 1 навчальному підручнику (у співавторстві); 1 навчальному посібнику для практичних занять (у співавторстві); 3 навчально-методичних посібниках, 1 програмі з хірургії для спеціальності «Сестринська справа»; 5 одноосібних навчально-методичних рекомендаціях; 6 статях у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 1 статті у збірнику матеріалів конференції; 1 статті в фаховому журналі «Медсестринство»; 1 статті в Українському науково-практичному журналі «Магістр медсестринства». Загальний обсяг особистого внеску становить 45,10 др. арк.
Структура дисертації: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (275 найменувань). Основний текст дисертації викладений на 216 сторінках, загальний обсяг роботи становить 284 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз сучасного стану медсестринства в Україні показав, що модернізація медсестринської освіти має здійснюватися за такими напрямами: державно-законодавчому, науково-методичному, навчально-організаційному.
1. Вивчення психолого-педагогічної літератури дало можливість стверджувати, що алгоритмізація навчання майбутніх медичних сестер у сучасних умовах сприяє ефективному та раціональному розв’язанню важливих завдань, що стоять на шляху вдосконалення процесу підготовки майбутньої медичної сестри хірургічного профілю у контексті положень Болонської декларації, правової і нормативної бази системи охорони здоров’я, професійної і медсестринської освіти.
Аналіз стану самостійної медсестринської освіти і діяльності в розвинених країнах світу показує, що цій галузі надається пріоритетне значення. Первинна медико-санітарна допомога повинна забезпечувати фізичну й психологічну підтримку здорових і хворих людей, оцінку стану здоров’я окремих людей і його зміцнення, попередження захворювань, підтримку здорової обстановки в сім’ї і суспілбстві, участь у санітарній освіті, наданні рекомендацій, проведенні реабілітації тощо. На основі міжнародного співробітництва в галузі медсестринства стало можливим упровадження в Україні спільних міжнародних проектів (Європейсько-Український, Канадсько-Український та ін), на основі яких розпочалась і триває розробка та реалізація науково обґрунтованої моделі медсестринської освіти в Україні, яка дасть змогу підвищити роль медсестри в лікуванні пацієнтів, увести нові види медсестринської діяльності.
2. Вивчення сучасного стану підготовки майбутньої медсестри показало, що у вітчизняній педагогіці відсутні наукові праці з обґрунтування шляхів модернізації медсестринської освіти, впровадження сучасних концепцій діяльності медичної сестри. Не всі педагоги достатньо розуміють рівні навчально-професійної майстерності студентів, яких необхідно досягати в процесі навчання майбутніх спеціалістів, не знають шляхів покращення теоретичної і практичної підготовки тих кого вони навчають, і, в першу чергу оволодіння професійними навичками й уміннями. Теоретичний і практично-навчальний аналіз означених проблем дозволив нам уточнити загальний напрям підготовки майбутньої медсестри, а саме: а) на основі якісних професійних знань, через сформовані високоавтоматизовані практичні фахові навички до високомайстерних професійних умінь; б) формування професійних навичок повинен відбуватися поетапно: від несвідомого і невмілого виконання до поступового усвідомлення що і навіщо виконується; від хаотичного виконання дії до поступової координації рухів і до повністю автоматизованого виконання дій на підсвідомому рівні. в) вищим рівнем професійної підготовки молодого спеціаліста є формування професійних умінь, з свідомою, вмілою, творчою діяльністю.
3. Аналіз тенденцій розвитку світової освіти, яка спрямована на фундаментальність навчання, а також уміння сприймати, розуміти й засвоювати прискорений потік нової інформації, дозволив визначити алгоритмічний підхід до підготовки майбутньої медичної сестри оптимальною технологією навчання. Рівень підготовки молодих спеціалістів значно покращується завдяки різнобічним перевагам алгоритмізації, а саме: властивостям алгоритмізації – дискретності, масовості, зрозумілості, ефективності, результативності, детермінованості, гнучкості; можливості осягнути великий об’єм інформації при економії часу; упорядкуванні і організації навчання, більш глибокій актуалізації опорних знань, нестандартно поданого матеріалу, конкретності навчання, більш міцного запам’ятовування, включення механізмів так званої активної пам’яті, розвитку кмітливості, тямовитості тощо; перспективі не тільки вивчати, але й контролювати знання й уміння, адаптувати навчальну діяльність до індивідуальних особливостей студента; можливості розвитку творчого раціонального мислення – виділення головних (суттєвих) компонентів з наявної інформації, узагальнення матеріалу з окремих його елементів, схильності до логічного мислення. Завдяки тому, що алгоритмічний підхід передбачає освоєння матеріалу за чіткими і зрозумілими стандартами, спостерігається вирівнювання показників успішності, внаслідок чого студенти з різною обдарованістю досягають приблизно однакових професійних успіхів. Цьому сприяє також властивість алгоритмізації «переносити» чітко завчену дію до нових умов, тобто до розв’язання усіх можливих завдань цього класу.
4. Розгляд понять «алгоритм» і «алгоритмізація навчання», різностороннє осмислення проблем алгоритмізації дали змогу: створити власну класифікацію алгоритмів практичної діяльності відповідно до складності й узагальнення відповідного матеріалу; впровадити триетапну модель алгоритмізації практичної підготовки майбутньої медичної сестри хірургічного профілю, а саме: первинне засвоєння базових практичних навичок за допомогою алгоритмів їх виконання; поглиблене засвоєння практичних дій до рівня умінь, за допомогою алгоритмічних критеріїв їх відпрацювання; завершення формування професійних умінь за допомогою алгоритмічних критеріїв розв’язання і практичного засвоєння навчально-виробничих задач і завдань.
5. У процесі дослідження розроблено технологію побудови алгоритмів різного ступеня складності й узагальнення матеріалу, а саме: лінійних алгоритмів для засвоєння простих практичних навичок, в основі яких лежить поділ складної для одномоментного виконання дії на ряд більш простих і зрозумілих послідовних компонентів, з наступним їх об’єднанням у загальну структуру; лінійно-розгалужених алгоритмів для виконання складних практичних навичок, структура яких включає загальну послідовність виконання складної дії і алгоритми окремих простих навичок; алгоритмів відпрацювання простих і складних практичних дій до рівня професійних умінь, шляхом визначення і детальної розробки алгоритмічних критеріїв, їх вивчення, відпрацювання і оцінювання, в структурі якого послідовність виконання дії (алгоритм виконання дії на рівні навички) є лише одним з критеріїв; алгоритмічних критеріїв (еталонів) розв’язування типових і ситуаційних навчальних задач і завдань з наступним відпрацюванням комбінованих і комплексних загальних алгоритмів практичної діяльності на рівні професійних умінь.
6. Зміст формування професійних умінь у майбутніх медичних сестер засобами алгоритмізації визначається на основі розробки алгоритмів послідовного виконання розумових і відповідних до них практичних дій з метою вирішення поставлених задач і завдань. Визначено, що в умовах алгоритмічного підходу до навчання, засвоєння знань, навичок і вмінь студентами відбувається шляхом послідовного засвоєння взаємопов’язаних навчальних дій і операцій, а саме: отримання чітких і глибоких професійних знань; теоретичне вивчення і практичне відпрацювання закладених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускника простих навичок і вмінь на основі відповідних алгоритмів; відпрацювання складних комбінованих і комплексних алгоритмів діяльності на основі раніше засвоєних простих алгоритмів; поступова відмова від алгоритмічного поетапного виконання дій з використанням інструктивної підтримки і перехід на автоматизовану діяльність; алгоритмічне вирішення і практичне виконання поставлених типових і навчально-виробничих задач; складання власних алгоритмів виконання професійних дій з елементами творчості відповідно до особливостей психічної діяльності та фізіологічних властивостей свого організму.
7. На основі аналізу науково-педагогічної літератури і власного досвіду визначені традиційні і нетрадиційні форми та методи підготовки, які логічно поєднуються з алгоритмічними технологіями навчання. Встановлено, що основою професійної підготовки майбутньої медичної сестри є практичні методи навчання, до яких відносяться: теоретичне вивчення і практичне опрацювання незнайомих практичних навичок, удосконалення практичної діяльності, розв’язання різного ступеня складності практичних задач, відтворення практичної ситуації за допомогою ділових ігор, проведення навчально-виробничої, виробничої і переддипломної практики. Крім того, алгоритмічні технології можна адаптувати з такими методами, як змагання, конкурси, рольові ігри, інтегральні заняття, практикуми, засідання гуртків, факультативні заняття, домашня самостійна робота і взаємонавчання, кругове тренування, бінарні заняття, самоконтролю, самооцінки тощо. Обґрунтовано, що засобами алгоритмізації доцільно розпочинати первинне опрацьовування незнайомих практичних навичок на муляжах, моделях, манекенах тренажерах, а також один на одному, при роботі в парах. Навчання повинно проводитися в кабінетах доклінічної підготовки. При такому навчанні кожен студент має можливість регулювати ритм і швидкість виконання дії, час на її опрацювання, кількість повторень або повернень до попередніх етапів тощо. Алгоритмічні технології є зручними також під час підготовки домашнього завдання або підготовки до відпрацювання пропущеного заняття. Удосконалення практичної діяльності майбутніх медичних сестер при допомозі комбінованих, комплексних і загальних алгоритмів, можливе при вирішенні й практичному опрацюванні навчально-виробничих задач і завдань. Формування професійних умінь на зазначеному рівні передбачає створення (імітацію) реальної виробничої обстановки, достатнього матеріально-технічного забезпечення. Завершення формування професійних умінь майбутніх медичних сестер повинно відбуватися в лікувально-профілактичних закладах – при достатньому засвоєнні передбачених дій без алгоритмічного інструктивного забезпечення.
8. Визначено й обґрунтовано критерій ефективності професійної підготовки майбутніх медичних сестер хірургічного профілю засобами алгоритмізації, а саме: критерії рівня засвоєння професійних знань; критерій рівня засвоєння професійних навичок і вмінь; критерії сформованості професійно-значущих якостей психіки, а саме – уміння визначити головне у змісті навчального матеріалу (аналітичні здібності), уміння узагальнити навчальний матеріал (синтетичні здібності), уміння робити висновки із змісту навчального матеріалу (здібності логічного мислення). Обґрунтовано показники і коефіцієнти, які визначають зміст кожного критерію. Якісний та кількісний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи з комплексного алгоритмічного навчання майбутніх медичних сестер свідчить, що показники теоретичних і практичних зрізів, а також рівень сформованості таких професійно важливих особливостей, як схильність до синтезу, аналізу й логічного мислення в експериментальних групах порівняно з контрольними впродовж педагогічного експерименту значно зросли.
9. Розроблено й упроваджено в навчальний процес підготовки майбутньої медичної сестри навчально-методичні комплекси (програми, навчальні підручники і посібники, методичні посібники і рекомендації) для викладачів і студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, за допомогою яких стає можливою успішна реалізація запропонованої технології навчання. Методичні рекомендації можуть бути використані у процесі підготовки інших фахівців медичного профілю, в навчальній діяльності викладачів професійної школи.
До подальших напрямів дослідження вважаємо за доцільне віднести такі: проблеми стандартизації підготовки майбутньої медичної сестри на основі компетентнісного підходу; вивчення зарубіжного досвіду підготовки медичних сестер; здійснення міждисциплінарних досліджень з проблеми індивідуалізації і диференціації підготовки медичного персоналу за алгоритмічними технологіями; вдосконалення алгоритмічного підходу до професійної підготовки майбутніх медичних сестер, зокрема самостійної роботи за індивідуальним навчальним планом тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алгоритми засвоєння знань і здобуття практичних навичок у системі морфо-функціональних наук у ВУЗах І-ІІ рівнів акредитації // Медична освіта / За ред. Ю. В. Вороненька. – 2003. – № 1. – С. 18-21.
2. Амонашвили Ш. А. Обучение. Оценка. Отметка / Ш. А. Амонашвили. – М., 1980. – 96 с.
3. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания / Б. Г. Ананьев. – Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996. – 382 с.
4. Альтшуллер Г. С. Алгоритм изобретения / Г. С. Альтшуллер. – М.: Моск. рабочий. – 1-е изд., 1969. – 216 с.; 2-е изд., 1973. – 296 с.
5. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1988. – 240 с.
6. Андреева О.В. Применение некоторых активных методов обучения в преподавании сестринського дела / О. В. Андреева // Медицинская помощь. – 1996. – № 7. – С. 25.
7. Аненков В. П. Самовизначення майбутнього фахівця як особиста проблема / В. П. Аненков // Неперервна професійна освіта, теорія і практика: зб. наук. пр. у 2-х т. / За ред. І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. – Челябінськ, 2001. – 392 с.
8. Атутов П. Р. Политехническое образование и подготовка школьников к труду / П. Р. Атутов // Политехническое образование в школе на современном этапе. – М., 1981. – С. 1 – 24.
9. Атутов П. Р. Методологические проблемы развития педагогической науки / П. Р. Атутов, М. Н. Скаткин, Я. С. Турбовская. – М.: Педагогика, 1985. – 240 с.
10. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогические аспекты / Г. А. Балл. – М.: Педагогика, 1990. – 184 с.
11. Банадич Н. В. Сестринський процес в умовах реформування медичної освіти / Н. В. Банадич, Н. Я. Ходорчук, І. О. Рогальський // Медична освіта. – 2006. – № 3. – C. 58-60.
12. Башкирдина Г.Н. Новое в подготовке специалистов сестринского дела / Г. Н. Башкирдина // Медицинская помощь. – 1996. – № 2. – С. 23-25.
13. Безрукова В.С. Педагогика профессионально-технического образования, технические основы. Текст лекций / В. С. Безрукова. – Свердловск, 1989. – 82 с.
14. Белопольская А. Р. Опыт применения обучающих алгоритмов / А. Р. Белопольская // Вестник высшей школы, 1963. – № 6. – С. 19-21.
15. Белопольская А. Р. Опыт применения обучающих алгоритмов / А. Р. Белопольская // Вестник высшей школы, 1963. – № 6. – С. 18-20.
16. Белопольская А. Р. Сначала алгоритмы, потом машина: опыт программированного обучения иностранным языкам в Ленинградском гос. ун-те им. А. А. Жданова / А. Р. Белопольская, В. А. Крылова // Вестник высшей школы. – 1964. – № 8. – С. 29-29.
17. Беляева А. П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах: метод. пособ. / А. П. Беляева. – М.: Высшая школа, 1991. – 205 с.
18. Беляева А.П. Интегративно-модульная педагогическая система профессионального образования / А. П. Беляева. – СПб. – Радом, ин-т профтехобразования РАО. – 1997. – 226 с.
19. Бернштейн Н. А. Биомеханика и физиология движений: Избранные психологические труды / Н. А. Бернштейн / Под ред. В. П. Зинченко. 2-е изд. – М.: изд. Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд. НПо МОДЕН, 2004. – 688 с.
20. Беспалько В. П. Программированное обучение (дидактические основы) / В. П. Беспалько. – М.: Высшая школа, 1970. – 300 с.
21. Беспалько В.П. Системно-методические обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М.: Высшая школа, 1989. – 143 с.
22. Білик Л. С. Деякі аспекти підвищення якості медичної освіти / Л. С. Білик, Т. Г. Шевченко, З. І. Грабовецька // Медична освіта. – 2001. – № 4. – С. 23 - 24.
23. Бобровицька С. В. Некоторые особенности мотивации поступления в педагогический вуз / С. В. Бобровицька // Психологическая служба образования: Материалы докл. конф. в г. Сочи. – СПб., 1997. – С. 90 – 96.
24. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей: учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений / Д. Б. Богоявленская. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 320с.
25. Бойко Е.И. Еще раз об умениях и навыках / Е. И. Бойко // Вопросы психологии. – 1957.– №1. – С. 133-139.
26. Бойчук А. В. Використання навчальних алгоритмів для підвищення ефективності проведення практичних занять з акушерства та гінекології з лікарями інтернами / А. В. Бойчук, Н. М. Олійник, В. С. Гута та ін. // Медична освіта. – 2001.– № 4. – С. 25 – 26.
27. Бондаренко Т.А. Міжпредметні зв’язки на уроках фізики / Т. А. Бондаренко // Професійно-технічна освіта. – 2004. – № 4. – С. 19 – 20.
28. Булах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. – К.: КМК МОЗ України, УДМУ, 1995. – 221 с.
29. Бульвінська О. Перехід від писемної до електронної освітньої культури: соціологічний аспект / О. Бульвінська // Вища освіта України. – 2004. – № 3. – С. 91-96.
30. Буянов В. М. Хирургия: учебник / В. М. Буянов, Ю. А. Нестеренко. – М.: Медицина, 1990. – 624 с.
31. Вайль С.С. Некоторые вопросы врачебной деонтологии / С. С. Вайль. – Л.: Медицина, 1969. – 44 с.
32. Вакуленко И.П. Концепция профессионального образования на факультете “Сестринськое дело” / И. П. Вакуленко, Н. В. Кабанова, С. В. Москаленко // Проблеми медичної науки та освіти. –2002. – № 3. - С. 8-9.
33. Варковецкая Г. Н. Методика осуществления межпредметных связей в профтехучилищах / Г. Н. Варковецкая. – М.: Высш. шк. – 1989. – 128 с.
34. Верлань А. Ф. Інформатика. Підруч. для учнів 10 – 11 кл. загальноосв. шк / А. Ф. Верлань, Н. В. Апатова. – К.: Форум, 2000. – 223 с.
35. Веретено Т. Г. Загальна педагогіка: навч. посіб. / Т. Г. Веретено – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 128 с.
36. Взаимосвязь содержания, форм и методов обучения в средних учебных заведениях: [сб. научн. тр.]. – М.: НИИВШ. – 1990. – 152 с.
37. Вінник Л.В. Міжпредметні зв’язки як, умова підвищення ефективності навчально-виховного процесу / Л. В. Вінник // Професійна освіта. – 2003. – № 2. – С. 43-46.
38. Воловик П.М. Педагогічна технологія оцінювання ефективності нових методів (методик) навчання / П. М. Воловик // Педагогічний процес: теорія і практика. – 2003. – Вип.1. – С.54-66.
39. Волосовець О. П. Питання якості освіти в контексті впровадження засад Болонської декларації у вищій медичній школі / О. П. Волосовець // Медична освіта. – 2005.– №2. – С. 12-16.
40. Вороненко Ю. В. Медсестринство в Україні: сьогодення і перспектива розвитку / Ю. В. Вороненко // Медсестринська освіта в Україні. – Чернівці. – 1998. – С. 2-3.
41. Воронова Л. И. Второй етап медсестринського процеса – медсестринская диагностика / Л. И. Воронова, Л. П. Попова // Головна медична сестра. – 2005. – № 2. – С. 59.
42. Воронова Л.И. Реформа медсестринского образования, медсестринский процесс. Основные этапы / Л. И. Воронова, Л. П. Попова // Головна медична сестра. – 2005. – С. 46-49.
43. Всемирная декларация о высшем образовании для ХХІ века: подходы и практические меры // Вестник высшей школы. Alma mater. – 1999. – № 3. – С. 29-35.
44. Всемирная организация здравоохранения. Сер. техн. докл. – Женева, 1967. – № 347. – 45 с.
45. Выготский Л. С. Проблемы высших интеллектуальных функций в системе психотехнического исследования. – В кн. история советской психологии труда. Тесты / Л. С. Выготский. – М. – 1983 – 463 с.
46. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте / Л. С. Выготский. – М., 1967. – 93 с.
47. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский / Под ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика. – 1991. – 480 с.
48. Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6-ти т. Т. 6. Научное наследство / Л. С. Выготский / Под редакцией М. Г. Ярошевского. – М.: Педагогика. – 1984. – 400 с.
49. Габай Т.В. Учебная деяльность и ее средства / Т. В. Габай. – М.: МГУ., 1988. – 256 с.
50. Гамезо М. В. Атлас по психологии. Информационно-методические материалы к курсу “Общая психология” / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М.: Просвещение. – 1986. – 272 с.
51. Гастев А. К. Трудовые установки / А. К. Гастев. – М., 1973. – 343 c.
52. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХІ века. (В поисках практико-ориентированых образовательных потенций) / Б. С. Гершунский – М.: Современник, 1998. – 608 с.
53. Гиргинов Г. Наука и творчество / Г. Гиргинов. – М.: Прогресс, 1979. – 368 с.
54. Глезер Гуго. О мышлении в медицине / Гуго Глезер. – М.: Медицина, 1969. – 270 с.
55. Гнеденко Б. В.Об алгоритмическом подходе к обучению. Вступ. статья к книге Ланда Л. Н. Алгоритмизация в обучении / Б. В. Гнеденко, Б. В. Бірюков. М.: Просвещение, 1966. – С. – 11-23.
56. Голинська Я. В. Хірургія – програма для студентів медичних училищ, спеціальність 5.11010201 “Сестринська справа” / Я. В. Голинська, О. В. Маркович. – К., 1995 – 27 с.
57. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко – К.: Либідь, 1997. – 256 с.
58. Гончаренко С.У. Фундаментальність професійної освіти – потреба часу / С. У. Гончаренко // Професійно-технічна освіта. – 2005 . – № 1. – С. 5-6.
59. Грандо А.А. Врачебная етика и медицинская деонтология / А. А. Грандо. – К.: Вища школа, 1988. – 187 с.
60. Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного пед. у-ту ім. Григорія Сковороди: [наук-теор. зб.]. – Переяслав-Хмельницький. – 2005. – 490 с.
61. Гуменюк О. М. Організаційно-педагогічні умови професійної підготовки молодших спеціалістів стоматологічного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. пед. наук: спец. 13. 00. 04 “Теорія і методика професійної освіти”. – К., 2004. – 23 с.
62. Гуржій А. М., Львов М. С., Співаковський О. В. Основи програмування. К., 2004. – 356 с.
63. Гуржій А. М.Наукове та методичне забезпечення професійної освіти / А. М. Гуржій, В. М. Доній // Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної школи. – К. – 1994. – Ч. 1. – С. 19-22.
64. Гутгарц Р. Д. Компьютерная технология обучения / Р. Д. Гутгарц, П. Б. Чебышева // Информатика и образование. – 2000. – № 5. – C. – 44-45.
65. Двойников С. И. Организация сестринского процесса у больных с хирургическими заболеваниями / С. И. Двойников, Л. А. Карасева // Медсестринская помощь. – 1996. – № 2. – С. 17-19.
66. Декарт Р. Избранные произведения: пер. с франц. и латинського / Р. Декарт. – М.: Госполитиздат, 1950. – 272 с.
67. Демченко Н. Психолого-педагогічні якості викладача, необхідні при особистісно орієнтованої взаємодії зі студентами / Н. Демченко // Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього: зб. матеріалів всеукр. наук-практ. конференції. – К. – 2002. – Т. 1. – С. 27 – 29.
68. Дидактика средней школы / Под ред. М.Н.Скаткина. – М.: Просвещение., 1982. – 318 с.
69. Дидактические закономерности развития профессиональних знаний, умений и навыков у учащихся профтехучилища в условиях ускорения научно-технического процеса: [сб. научн. тр.]. – Л. ВНИИ: Профтехобразование. – 1990. – 61 с.
70. Доній В.М. Впровадження в навчальний процес прогресивних педагогічних технологій / В. М. Доній, Є. М. Судаков // Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі “ школа – ПТУ – ВНЗ”. – Вінниця, 1996. – С. 13-16.
71. Дудка Г. Я. Формування вмінь студентів розв’язувати прикладні задачі при навчанні математики в коледжі економічного профілю: дис.… канд. пед. наук: 13.00.02 / Г. Я. Дудка. – К., 1998. – 187с.
72. Дьяченко М.И. Готовность к деяльности в напраженных ситуациях (Психологический аспект) / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович, В. А. Пономаренко. – Минск.: БГУ, 1985. –236 с.
73. Дьяченко М. И. Краткий психологический словарь / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск, 1998. – 324 с.
74. Дьяченко М. И. Психология высшей школы: учебн. пособ. для вузов / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск: БГУ., 1981. – 383 с.
75. Дьяченко М.И. Психологические проблемы готовности к деяльности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск: БГУ., 1976. – 175 с.
76. Егоров С. Ф. Вопросы истории образования и педагогической мысли в России до 1907 г. / С. Ф. Егоров // Современные проблемы историко-педагогических исследований / Под. ред. З. И. Равкина. – М. – 1992. – 127 с.
77. Еремкин А.И. Система межпредметных связей в высшей школе / А. И. Еремкин. – Харьков. изд. при Харьковском гос. у-те: Вища школа. – 1984. – 152 с.
78. Етичний кодекс професійної етики міжнародної ради медсестер // Головна медична сестра. – 2005. – № 5 – С. 36.
79. Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загальнолікарській практиці: [навч-метод. посіб. / За ред. проф. Чухрієнко Н. Д.] – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС. – 2004. – 190 с.
80. Загв’язинський В.І. Организация опытно-експериментальной работы в школе: пособ. для руководителей школ, учителей, воспитателей / В. І. Загв’язинський. – Тюмень: Тюм. обл. ИПК, 1993. – 223 с.
81. Задворная О. Л. Подготовка сестринского персонала служб первичной медико-санитарной помощи / О. Л. Задворная, Д. И. Кича // Медицинская помощь. – 1995.– № 5. – С. 4-5.
82. Зак А.3. О теоретическом способе решения задач у младших школьников / А. З. Зак // Новые исследования в психологии. – 1979. – № 1. – С. 28.
83. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 / Відомості Верховної Ради, 2002. – № 20. – с. 134.
84. Закон України «Про внесення змін і доповнень до закону Української РСР «Про освіту» від 23 березня 1996 / Відомості Верховної Ради, 1996. – № 21. – с. 84.
85. Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 / Відомості Верховної Ради, 1998. – № 32. – с. 215.
86. Зализняк А. А. Опыт обучения англо-русскому переводу с помощью алгоритма / А. А. Зализняк / Питання прикладної лінгвістики: тези доп. міжвузівської наук. конф. – Чернівці. – 1960. – С. 25-27.
87. Залега Ю.М. Информационные технологии и школа / Ю. М. Залега, Л. Н. Маркина, Н. Е. Омелько // Информатика и образование. – 1997. – № 5. – С. 31-34.
88. Зимняя И.А. Педагогическая психология: учеб. для вузов. Издание второе, доп., испр. и перераб. / И. А. Зимняя – М.: Изд. корпорация «Логос», 1999. – 384 с.
89. Зинченко В. П. О целях и ценностях образования / В. П. Зинченко // Педагогика. – № 5. – С. 3-16.
90. Зорина Л. Я. Дидактические основы формирования системы знаний старшекласников / Л. Я. Зорина – М.: Педагогіка., 1978. – 128 с.
91. Зязюн І. А. Сучасні дидактичні моделі і логіка учіння / І. А. Зязюн // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методи навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць / Ред. кол.: І. А. Зязюн та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця. – 2000. – 636 с.
92. Иванов Е.М. Основы психологического изучения деятельности / Е. М. Иванов – М.: МГУ., 1987. – 28 с.
93. Иванова Л. А. Обучение на основе проблемно-алгоритмической технологии / Л. А. Иванова // Проф. образование. Казан. пед. журн. – 1998. – № 2. – С. 22-24.
94. Игошин В.И. Математическая логика и теория алгоритмов / В. И. Игошин – Саратов: Из-во Сарат. ун-та, 1991. – 256 с.
95. Идеи Н. Ф. Кондратьева и динамика общества на рубеже третього тысячелетия / Под ред. Ю. П. Яковец. – М. – 1995. – 372 с.
96. Из рукописного наследия К. Маркса. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 12. – 1956. – 654 с.
97. Ильин Е. П. Мотивации и мотивы / Е. П. Ильин – С-Пб.: Питер., 2000. – 512 с.
98. Кабанова Н.В. Тестовий контроль знань у студентів факультету “Сестринська справа” при вивченні невідкладних станів / Н. В. Кабанова, С. В. Москаленко // Медична освіта. – 2003. – № 1 – С. 25-27.
99. Проэктирование и реализация системы управления обучением в медицинском вузе / [В. Н. Казаков, А. Н. Галалаенко, М. Г. Гаринак та ін.]. // Архив клинической и експериментальной медицины. – М., 2000. – № 3. – С. 423-426.
100. Казинс Н. Анатомия болезни с точки зрения пациента / Н. Казинс. – М.: Физкультура и спорт., 1991. – 95 с.
101. Калюткин Ю.Н. Эвристический поиск, его операционные и эмоциональные компоненты / Ю. Н. Калюткин. // Вопросы психологии. – 1973. – № 1. – С. 48-58.
102. Караванова Т. П. Основи алгоритмізації та програмування / Т. П. Караванова. – К.: Форум. – 2002. – 286 с.
103. Касаткин В. Н. Информация, алгоритмы, ЭВМ: пособ. для учителя / В. Н. Касаткин. – М.: Просвещение., 1991. – 192 с.
104. Климов Е.А. Введение в психологию труда: учеб. пособ. для студентов вузов, обуч. по спец. “Психология” / Е. А. Климов – М.: Изд.МГУ, 1988. – 197 с.
105. Кобзар О. Б. Система навчального процесу в медичному вузі / О. Б. Кобзар. – К.: СТИЛОС., 1997. – 242 с.
106. Ковальчук О. Л. Медсестринство в хірургії – посібник з практичних занять / О. Л. Ковальчук, Р. О. Сабадишин, О. В. Маркович. – Тернопіль: Укрмедкнига., 2002. – 480 с.
107. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. Ч.1.Психологія суб’єкта діяльності / А. А. Козаков. – К., 1999. – 244 с.
108. Козакова Г. О. Інформаційні технології: інтелектуалізація навчання у вищій школі / Г. О. Козакова // Вища освіта України. – 2002. – № 1. – С. 48-52.
109. Конечный Р. Психология в медицине / Р. Конечный, М. Боухал. – Прага: Авиценна, 1974. – 405 с.
110. Концепція реформування системи охорони здоров’я України (схвалена Кабінетом Міністрів України 22 лютого 1997 р.).
111. Копалова О.О. Міжпредметна інтеграція / О. О. Копалова, А. В. Лаврика // Професійно-технічна освіта. – 2003. – № 4. – С. 33-34.
112. Косилов С. А. О физиологических основах производственного обучения / С. А. Косилов. – М.: Высшая школа., 1981. – 79 с.
113. Костюк Г. С. Вопросы психологии мышления / Г. С. Костюк / Психологическая наука в СРСР / Под ред. Б. Г. Ананьева, Г. С. Костюка, А. Н. Леонтьева и др. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – Т. 1. – С. 357-440.
114. Кочетов С.Н. Основы применения средств обучения в ПТУ / С. Н. Кочетов. – М.: Высшая школа., 1986. – 160 с.
115. Краткий психологический словарь / Под общ. ред. А. В. Петровського, М. Г. Ярошевского. – М.: Политиздат., 1985. – 431 с.
116. Кремень В. Г. Передмова / В. Г. Кремень // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І. А. Зязюна – К.: Віпол., 2000.– С. 3-10.
117. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности / Н. В. Кузьмина. – Л.: Изд. Ленингр. ун-та., 1991. – 256 с.
118. Кузьмінський А. І., Педагогіка: підруч. / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко – М.: Знання-Прес., 2003. – 418 с.
119. Лавренко В.П. Становление нравственно-психологической культуры студента-медика / В. П. Лавренко – Горький: Волго-вятское кн. изд-во. – 1989. – 164 с.
120. Ланда Л. Н. Алгоритмизация в обучении / Л. Н. Ланда – М.: Просвещение., 1966. – 523 с.
121. Ланда Л. Н. Алгоритмические эвристические модели мышления и программированное обучение / Л. Н. Ланда // Советская педагогика. – 1970. – № 12. – С. 31-33.
122. Ланда Л. Н. Алгоритмы в обучении: уточнение понятий / Л. Н. Ланда // Вопросы психологии. – 1972. – № 6. – С 22-24.
123. Ланда Л. Н. Некоторые проблемы алгоритмизации и программирования в обучении иностранным языкам / Л. Н. Ланда // Иностранный язык в школе. – 1968. – № 1. – С. 11-14.
124. Ланда Л. Н. Некоторые теоретические и экспериментальные проблемы алгоритмизации и программирования обучения. К проблеме автоматизации и программирования обучения: вып. 2 / Л. Н. Ланда / – М. – 1973. – 263 с.
125. Ланда Л. Н. Некоторые уточнения по вопросу об алгоритмах в обучении / Л. Н. Ланда // Вопросы психологии. – 1969. – № 2. – С. 13-15.
126. Ланда Л. Н. Обучение учащихся методам рационального мышления и проблема алгоритмов / Л. Н. Ланда // Вопросы психологии. – 1961. – № 1. С. 14-16.
127. Ланда Л. Н. Прием, метод, алгоритм (анализ понятий) / Л. Н. Ланда // Вопросы психологии. – 1973. – № 4. – С. 24-28.
128. Ланда Л. Н. Теоретические проблемы алгоритмизации и эвристики в обучении / Л. Н. Ланда // Вопросы психологии. – 1975. – № 4. – С 34-36.
129. Леднев В.С. Содержание образования / В. С. Леднев. – М.: Высшая школа., 1989. – 360 с.
130. Леонтьев А. Н. О применении теории информации в конкретно-психологических исследованиях / А. Н. Леонтьев, Е. П. Клинчик // Вопросы психологии. – 1961. – № 5. – С. 37-39.
131. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – М. – 1981. – 260 с.
132. Лещинский Л.А. Деонтология в практике терапевта / Л. А. Лещинский. – М.: Медицина. – 1989. – 208 с.
133. Линдебратен А. Л. Оценка качества й эффективности работы среднего медицинского персонала / А. Л. Линдебратен // Медицинская помощь. – 1995. – № 5. – С. 7.
134. Логунова М. М. Активні форми навчання: психолого-дидактичні принципи їх організації і проведення / М. М. Логунова // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Міжн. наук. практ. конференція. – Чернівці., 1996. – С. 45-46.
135. Лузина Л.М. Формирование творческой индивидуальности учителя в педагогическом вузе / Л. М. Лузина. – Ташкент:ФАН., 1986. – 95 с.
136. Мазуха Д. С. Педагогіка: навч. посібн. / Д. С. Мазуха, Н. І. Опанасенко. – К.: Центр навчальної літератури. – 2005. – 232 с.
137. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, процедури: навч. посібн. для вищої школи / С. Д. Максименко. – К.: Наукова думка., 1998. – 226 с.
138. Маркович О. В. Алгоритми простих і складних практичних навичок при вивченні предмету «Медсестринство в хірургії»: метод. посібн. / О. В. Маркович. – Рівне: Рівненський базовий медичний коледж., 2006. – 76 с.
139. Маркович О. В. Збірник задач з хірургії з алгоритмами відповідей: навч. посібн. з предмету «Медсестринство в хірургії» / О. В. Маркович. Рівне: Рівненський базовий. медичний коледж., 2006. – 44 с.
140. Маркович О. В. Загальні поняття про алгоритми. Приклади загальних і розгорнутих алгоритмів по розділу “Відкриті переломи”: метод. рек. / О. В. Маркович Рівне: Рівненський держ. медичний коледж, 2006 – 43 с.
141. Маркович О. В. Загальні принципи формування професійних знань, навичок, умінь. Особливості формування професійних умінь в умовах медичного коледжу (методичні рекомендації) / О. В. Маркович. Рівне: Рівненський базовий медичний коледж, 2006.– 43 с.
142. Мартиненко С. Т. Загальна педагогіка: навч. посіб. / С. Т. Мартиненко, Л. Л. Хоружа. – К.: МАУП., 2002. – 176 с.
143. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью / Е. И. Машбиц. – К.: Вища школа, 1987. – 224 с.
144. Медсестринская практика. Доклад комитета экспертов ВООЗ. – Женева, 1996. – 51 с.
145. Межпредметные связи естественно-математических дисциплин: пособ. для учителей: сб. статей. / Под ред. В. Н. Федоровой. – М.: Просвещение, 1980. – 208 с.
146. Менеджмент и лидерство в сестринском деле. Глоссарий для рускоязычных лидеров сестринского дела (Глоссарий МАНГО). – С. 6.
147. Мерхель И. И. Комплексный подход к использованию технических средств обучения / И. И. Мерхель, Ю. О. Овакимян. – М.: Высшая школа. – 1987. – 175 с.
148. Методика формирования трудовых умений и навыков у учащихся 5-7 классов: пособ. для учителя / [В. И. Кочнев, М. Б. Ханин, А. А. Кирилов и др: под ред. В. И. Кочнева]. – К.: Рад. шк., 1989. – 144 с.
149. Милерян Е.А. Психология формирования общетрудовых политехнических учений / Е. А. Милерян. – М.: Педагогика, 1973. – 300 с.
150. Миллер Ф. Планы и структура поведения / Ф. Миллер, Е. Галантер, К. Прибрам. – М., 1965. – 238 с.
151. Мирошниченко А. Г. Применение алгоритмов для организации самостоятельной работы студентов при решении задач в курсе биофизической химии / А. Г. Мирошниченко, Г. Г. Лезина // Вопр. педагогики и психологии высш. мед. школы. – К., Донецк., 1983. – С. 100-101.
152. Михайличенко В.Є. Самопрограмирование личности на успіх / В. Є. Михайличенко // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2002. – № 3. – С. 46-50.
153. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка: навч. посібн. 4-е видання, доповнене / Н. Є. Мойсею. – К.: – 2003. – 615 с.
154. Монахов В.М. Что такое новая информационная технология обучения / В. М. Монахов // Математика в школе. – 1990. – № 2. – С. 47-52.
155. Монмоллен М. Системи “человек и машина” / М. Монмоллен. – М.: Мир., 1973. – 256 с.
156. Мошкова И. Н., Малов С. Л. Психология производственного обучения / И. Н. Мошкова, С. П. Малов. – М.: Высшая школа. – 1990. – 207 с.
157. Муратов С. Н. Хирургические болезни с уходом за больными. 2-е изд / С. Н. Муратов. – М.: Медицина., 1981. – 336 с.
158. Мухина С. А. Из опыта работы факультета повышения квалификации преподавателей и организаторов сестринского дела / С. А. Мухина // Медицинская помощь. – 1996. – № 2. – С. 34-37.
159. Наказ МОЗ України – “Про стан і перспективи підготовки молодших спеціалістів І і ІІ рівнів акредитації системи навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я України” від 14 травня 1993 р., № 104.
160. Наказ МОЗ України – “Про створення Національної програми розвитку медсестринства України” від 30 січня 1996 р., № 19.
161. Наследков В. Н. Культура сестринского дела / В. Н. Наследков, Т. Б. Наследков // Медицинская помощь. – 1996. – № 5. – С. 12-13.
162. Наумов Л. Б. Оптимизация подготовки врачей по военно-полевой хирургии посредством обучающих алгоритмов / Л. Б. Наумов, Г. Е. Соколович, Р. С. Башаров // Ортопедия, травматология и протезирование. – 1985. – № 7. – С. 70-72.
163. Немов Р.С. Психология : в 3-х книгах / Р. С. Немов – М.: Владос, 1995 – Кн. 1. – 575 с.
164. Ничкало Н. Г. Професійно-технічній освіті – державну підтримку та науково-технічне забезпечення / Н. Г. Ничкало // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К.: ІСДО., 1995. – Вип. 15. – С. 11.
165. Ніколаєнко С.М. Забезпечення економіки держави висококваліфікованими кадрами / С. М. Ніколаєнко // Професійна освіта. – 2003. – № 2. – С. 10-11.
166. Новиков А.М. Процес и методы формирования трудових учений / А. М. Новиков. – М.: Высшая школа. – 1986. – 288 с.
167. Носаль В.И. На страже здоровья людей / В. И. Носаль. – К.: Рад. школа, 1981. – 78 с.
168. Олійник О. В., Гнатів В. В. Ділові ігри в програмі підготовки лікарів інтернів-анестезіологів / О. В. Олійник, В. В. Гнатів // Медична освіта. – 2003. – № 4. – С. 33-34.
169. Організація навчально-виховного процесу. З досвіду роботи вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації: випуск 5 / Під ред. Хоменко М. П. та ін. – 2005. – 207 с.
170. Освітні технології: навч.-метод. посібн. / [О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; під ред. О.М.Пєхоти]. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.
171. Павлов И. П. Исследование высшей нервной деятельности / И. П. Павлов. – К.: Госмедиздат УССР. – 1953. – 34 с.
172. Павлов И. П.