ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЛОПУХІНА ТЕТЯНА В’ЯЧЕСЛАВІВНА

УДК [371.134:82] (043)

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
кандидат педагогічних наук
доцент Сущенко О.Г.

Луганськ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………… 3 – 13
РОЗДІЛ І Теоретико-методологічні засади формування професійної свідомості майбутніх педагогів
1.1. Філософський і психолого-педагогічний аналіз феномена „професійна свідомість” ……….
14 – 50
1.2. Професійна свідомість майбутнього педагога в контексті компетентнісного, аксіологічного й суб’єктного підходів ………………………………

50 – 75
1.3. Формування професійної свідомості майбутнього педагога як зміст процесу професіоналізації …………………………………

75 – 86
Висновки до І розділу ………………………………………………. 87– 89
РОЗДІЛ ІІ Технологія формування професійної свідо-мості майбутнього педагога

2.1. Загальні підходи до організації експериментальної роботи ……………………….
90 – 123
2.2. Психолого-педагогічні механізми й умови формування професійної свідомості майбутнього педагога ……………………………………………

123 – 132
2.3. Експериментальна перевірка ефективності технологічної моделі формування професійної свідомості майбутнього педагога …………………

132 – 186
Висновки до ІІ розділу …………………………………………….. 187 – 189
ВИСНОВКИ ………………………………………………………… 190 – 192
ДОДАТКИ ………………………………………………………….. 193 – 214
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………….. 215 – 235

ВСТУП
Сьогодення характеризується глибинними змінами, що відбуваються в різних галузях суспільного життя, в тому числі – в освітньому просторі. Вони зумовлені глобалізацією суспільно-економічних стосунків, інтеграційними процесами, всеохоплюючою інформаційною революцією, а відтак – посиленням значення індивідуально-особистісних витоків у всіх проявах життя сучасної людини. Означені зміни вимагають перегляду цільової, змістової, технологічної складової педагогічної діяльності. До того ж у концептуальних положеннях Національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті наголошується на необхідності забезпечення високої якості вищої освіти й професійної підготовки майбутніх педагогів, оскільки саме на сучасного вчителя покладено вирішення проблеми формування особистості нової генерації, здатної ефективно працювати й навчатися протягом життя.
На думку багатьох дослідників, сфера освіти має нагальну потребу в педагогові-професіоналі, який здатний не тільки до проектування ефективного розвивального середовища в межах освітнього закладу, але й до саморозвитку, власного професійного й особистісного зростання. Сучасна педагогічна освіта поступово переорієнтовується з підготовки вчителя, здатного, орієнтованого на відтворення моделі традиційної педагогічної діяльності, на підготовку компетентного педагога-професіонала, який може будувати професійну діяльність на засадах цінностей розвитку особистості дитини (А. Богуш, Г. Бєлєнька, В. Болотов, О. Гогоберідзе, І. Зимня, І. Зубкова, І. Зязюн, Є. Ісаєв, Л. Мітіна, О. Пєхота, Л. Пуховська, В. Сластьонін, Н. Ткачова та ін.).
Досить тривалий час підвалинами професійно-педагогічної підготовки слугували усталені уявлення про особистість і діяльність учителя, розроблені відомими психологами та педагогами (Ф. Гоноболін, А. Деркач, Н. Кузьміна, А. Маркова, В. Моргун, А. Орлов, О. Щербаков та ін.), в яких розкривалися психолого-педагогічні компоненти професійної діяльності, особливості їх формування й розвитку. З огляду на сучасні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти важливим постає питання формування особистості педагога як цілісного суб’єкта професійної діяльності. Тому в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях спостерігається зміщення акцентів з описання структурних і функціональних компонентів діяльності педагога на вивчення професійної свідомості (з огляду на відомий постулат щодо єдності свідомості й діяльності) суб’єкта професійної діяльності: рефлексії, настанов, цінностей, смислів тощо (С. Днєпров, В. Зінченко, Л. Захарова, С. Косарецький, Ю. Кулюткін, Л. Плескач, Г. Сухобська, О. Цокур та ін.).
Слід також зазначити, що в сучасній психолого-педагогічній науці поширюється вивчення кола проблем, що торкаються професійної свідомості педагогів стосовно уявлень щодо цілей і ціннісних смислів освіти. Так, у роботах І. Зубкової та О. Юдіної відзначається, що в багатьох освітніх закладах, особливо дошкільної і початкової ланки, майже третина педагогів використовує монологічні форми й методи взаємодії з дітьми. Це свідчить про наявність значущого чинника, що впливає на відновлення традиційних моделей освітньої діяльності. Таким чинником дослідники вважають саме професійну педагогічну свідомість, в основі якої - так звана „надпозиція” дорослого по відношенню до дитини. Отже, особливої актуальності ця проблема набуває для професійної підготовки педагогів для дошкільних закладів і початкової школи.
Зазначимо, що поняття професійної свідомості й самосвідомості доволі широко використовуються в дослідженнях, які стосуються самовизначення педагогів (С. Днєпров, В. Зарецький, С. Краснов, С. Олексієнко, Н. Протасова, О. Цокур), а також розглядаються як найважливіша категорія, що реально відбиває сутність процесу професіоналізації і, перш за все – на етапі навчання у вищому навчальному педагогічному закладі (Г. Акопов, І. Зубкова, Д. Ронзін, В. Рябцев, В. Слободчиков).
Аналіз досліджень у галузі аксіології освіти свідчить також про переосмислення її традиційних орієнтирів, виникнення нових сенсів і цінностей, тим самим висуваючи професійну свідомість педагога в якості предмета дослідження теоретичної педагогіки й філософії освіти (Л. Плескач, В. Сластьонін, Г. Чижакова, В. Шадріков, О. Цокур, А. Ярошенко).
Отже, ми бачимо необхідність виходу за межі вузько технологічного розуміння професійної діяльності й, відповідно, професійної підготовки майбутніх педагогів. Про значущість ролі професійної свідомості йдеться в роботах В. Зінченка та Є. Моргунова, які розглядають розвиток професійної свідомості як основний зміст професіоналізації. Цю точку зору поділяють також Л. Мітіна й А. Маркова. До того ж наголошується на необхідності проведення теоретико-прикладних досліджень щодо цілеспрямованого визначення й обґрунтування шляхів формування професійної свідомості педагогів уже на етапі вузівської підготовки, оскільки, на думку
А. Маркової, вона (свідомість) найчастіше складається стихійно.
Аналіз змісту вищої освіти переконує, що саме професійна свідомість є тим „вузлом”, де зосереджено основні протиріччя між існуючою практикою підготовки майбутнього педагога і його безпосередньою професійною діяльністю. Наслідком цього протиріччя є, за висловом А.Вербицького, „яма адаптації”, до якої втрапляє випускник на перші декілька років власної професійної діяльності. Отже, дослідження психолого-педагогічних умов становлення й цілеспрямованого розвитку професійної свідомості повинно забезпечити оптимальний перехід студента від діяльності учіння до професійної діяльності.
Не зважаючи на наявність досліджень, у тому числі й дисертаційних (С. Косарецький. Л. Плескач, О. Цокур), які торкаються окремих аспектів професійної свідомості, слід зазначити, що в науковій літературі ще недостатньо праць, у яких ґрунтовно розглядалися би саме питання структури, змісту, стану, чинників і механізмів формування та розвитку професійної свідомості педагога, оскільки переважна більшість психолого-педагогічних досліджень виконується в межах психології особистості вчителя, його діяльності, психології професійного самовизначення тощо.
Таким чином, аналіз сучасної теорії і практики професійно-педагогічної підготовки свідчить про наявність низки суперечностей між:
- змістом професійно-педагогічної освіти та багатоплановістю контекстів реальної професійної діяльності;
- утвердженням особистісно орієнтованої моделі освіти, в основі якої рефлексивно-мислительна культура як форма організації свідомості суб’єкта діяльності, та переважанням змісту й технологій підготовки педагогів, спрямованих на знаннєво-функціональну модель освіти.
Усе викладене вище свідчить про актуальність проблеми формування педагога як суб’єкта професійної діяльності з розвиненою професійною свідомістю, здатного до проектування власної педагогічної стратегії, орієнтованого на цінності розвитку особистості своїх вихованців, і зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування професійної свідомості майбутнього педагога в процесі вивчення фахових дисциплін”.
Дисертація виконувалася відповідно до одного з пріоритетних напрямків психолого-педагогічних досліджень Луганського національного університету імені Тараса Шевченка „Оптимізація процесу підготовки професійно компетентних фахівців з дошкільної та початкової освіти” (державний реєстраційний номер 0104U005504). Тема дослідження затверджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 27.09.2005 р.).
Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутнього педагога в контексті вивчення фахових дисциплін.
Предмет дослідження: технологія формування професійної свідомості майбутнього педагога в процесі вивчення фахових дисциплін.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності технології формування професійної свідомості майбутнього педагога в процесі вивчення фахових дисциплін.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що технологія формування професійної свідомості як сутності процесу професіоналізації майбутнього педагога набуде ефективності, якщо:
 здійснювати професійну підготовку на основі технологічної моделі, концептом якої виступає логіко-смислова модель професійної свідомості;
 дотримуватися принципів суб’єктності, інтегративності, компаративності, домінування ціннісної інформації;
 реалізувати комплекс психолого-педагогічних умов (створення навчально-професійного співтовариства, проектування змісту фахових дисциплін на засадах єдності соціокультурного контексту професійної діяльності й особистісного самовизначення, створення інтерактивного комунікативного середовища й ціннісно-смислового простору);
 задіяти відповідні психолого-педагогічні механізми – ідентифікації, адаптації, емоційної підтримки, рефлексії, самооцінки, сприйняття іншого й відповідальності за нього.
Згідно з метою й гіпотезою дослідження було визначено основні його завдання:
1. На підставі концептуально-порівняльного аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури визначити сутність, зміст і структуру категорії „професійна свідомість педагога”.
2. Обґрунтувати логіко-смислову модель професійної свідомості майбутнього педагога як концептуальну основу для технологічної моделі її формування.
3. Визначити принципи, психолого-педагогічні умови й механізми формування професійної свідомості майбутнього педагога.
4. Розробити критерії, показники й рівні сформованості професійної свідомості майбутнього педагога.
5. Експериментально перевірити ефективність упровадження технології формування професійної свідомості в процесі вивчення фахових дисциплін.
6. Розробити науково-методичний супровід процесу формування професійної свідомості майбутнього педагога в контексті вивчення фахових дисциплін як сутності його професіоналізації на етапі професійної підготовки.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять провідні філософські положення щодо всебічного зв’язку, взаємозумовленості та єдності явищ і процесів навколишнього світу, свідомості людини, природи особистості, її розвитку як універсального механізму існування. Загальнонаукову методологію дослідження становлять ідеї: системного підходу до проблеми свідомості в цілому в класичній філософській та педагогічній літературі (Аристотель, Сократ, Ф. Бекон, Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбниць, Г. Гегель, І. Кант, О. Конт, Я. Коменський, Й. Песталоцці та ін.) і в сучасних дослідженнях (П. Анохін, Дж. Гілфорд, В. Зінченко,
О. Леонтьєв, М. Мамардашвілі, С. Рубінштейн, О. Спіркін, В. Шадріков,
Г. Щедровицький та ін.) та положення про інтегральні характеристики особистості, пов’язані зі свідомістю (К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв, Б. Братусь, А. Брушлинський, Л. Виготський, Б. Ломов, В. Мерлін, А. Петровський, К. Платонов). Конкретно-науковою методологією дослідження щодо розвитку свідомості виступили: діяльнісний підхід – (Н. Алексєєв, Г. Щедровицький, Е. Юдін) і психологічна теорія діяльності (В. Давидов, О. Леонтьєв, Н. Пов’якель), суб’єктний підхід (К. Абульханова-Славська, А. Бойко, А. Брушлинський, О. Гогоберідзе, О. Волкова, В. Петровський, С. Рубінштейн, В. Сосновський), погляди на проблему професійної реалізації особистості педагога (Л. Анциферова, Ф. Василюк,
І. Зимня, Є. Климов, А. Маркова, Л. Мітіна, Д. Ронзін, В. Слободчиков,
О. Цокур), акмеологічний підхід у контексті „людина–особистість–свідомість–професійна свідомість–професіоналізм” (Б. Ананьєв, О. Бодальов, А. Деркач, І. Зязюн, Н. Кузьміна, Н. Ничкало, Л. Пуховська), аксіологічний підхід (І. Бех, В. Гриньова, Н. Ткачова, Г. Чижакова, В. Ядов, В. Ярошенко), компетентнісний підхід (В. Байденко, Н. Гавриш, І. Зимня, Н. Кузьміна,
В. Лозова, А. Маркова, О. Пометун, Дж. Равен, В. Сєриков, А. Хуторськой), ідеї професійної підготовки педагога засобами інтерактивних технологій
(О. Абдулліна, Н. Бібік, І. Богданова, О. Глузман, Є. Ісаєв, О. Овчарук,
Т. Осипова, О. Савченко, В. Сластьонін, Л. Хоружа, В. Чернобровкін), положення про педагогічне проектування (В. Борзенков, Ю. Громико,
В. Докучаєва, І. Колесникова, А. Кравцов, А. Крюкова, А. Лігоцький,
В. Монахов, В. Слободчиков, М. Чошанов).
Для розв’язання визначеної мети й комплексу завдань, перевірки гіпотези були використані відповідні методи дослідження: теоретичні – концептуально-порівняльний аналіз – для зіставлення філософських і психолого-педагогічних підходів щодо визначення сутності професійної свідомості майбутнього педагога; системно-структурний аналіз – для визначення структури професійної свідомості майбутнього педагога; проектування й моделювання – для розробки логіко-смислової й технологічної моделі формування професійної свідомості майбутнього педагога; емпіричні – педагогічний експеримент з метою ефективності розробленої технологічної моделі формування професійної свідомості майбутнього педагога; аналіз та інтерпретація експериментальних даних з метою визначення ефективності запропонованої технологічної моделі формування професійної свідомості майбутнього педагога; методи математичної статистики – для обробки результатів експерименту.
Організація дослідження. Робота над дисертацією здійснювалася протягом 2002-2008 років і в ньому умовно можна виділити кілька етапів. На першому етапі – аналітико-пошуковому (2002-2003 рр.) проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну літературу з проблеми дослідження, визначено його основні положення, мету й завдання, робочу гіпотезу, проведено опитування педагогів з різним педагогічним стажем щодо визначення професійно значущих особистісних якостей в усвідомленому актуальному „Я”, реальному „Я” й ідеальному „Я”, пріоритетних педагогічних цінностей і смислів професійної діяльності, сформовано діагностичний комплекс, окреслено зміст і послідовність проведення експерименту.
На другому етапі – перетворювальному (2003-2007 рр.) визначено контрольну й експериментальну групи, розроблено критеріально орієнтовану логіко-смислову модель професійної свідомості, технологічну модель її формування, проведено формувальний експеримент з метою перевірки ефективності пропонованої моделі.
На третьому етапі – узагальнюючому – (2007-2008 рр.) здійснено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, визначено ефективність пропонованої технологічної моделі формування професійної свідомості майбутнього педагога в процесі вивчення фахових дисциплін, дієвість психолого-педагогічних умов і механізмів, окреслено перспективні напрямки подальшого розгортання науково-дослідної роботи.
Експериментальною базою дослідження виступили Донецький інститут соціальної освіти, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Маріупольський державний гуманітарний університет, Слов’янський державний педагогічний університет. На різних етапах експерименту взяли участь 269 студентів і 22 викладачі цих ВНЗ.
Наукова новизна й теоретичне значення здобутих результатів полягає в тому, що
вперше: обґрунтовано структуру й зміст професійної свідомості майбутнього педагога як двошарового утворення в інтегративній єдності буттєвого й рефлексивного шарів; розроблено та експериментально перевірено технологію формування професійної свідомості майбутнього педагога; психолого-педагогічні умови та механізми її функціонування;
удосконалено зміст процесу професіоналізації майбутнього педагога як суб’єкта професійної діяльності з розвиненою професійною свідомістю;
дістало подальшого розвитку: наукові уявлення про сутність професійної свідомості педагога як ядерне утворення особистості суб’єкта педагогічної діяльності в інтегративній єдності структурних компонентів, які забезпечують функціонування її буттєвого й рефлексивного шарів; про принципи організації процесу формування професійної свідомості.
Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищої школи: розроблено методичний супровід технології формування професійної свідомості майбутнього педагога в процесі вивчення фахових дисциплін, що складається з модульних програм навчальних курсів „Вступ до фаху”, „Педагогіка”; модульної програми й навчально-методичного посібника зі спецкурсу „Моделювання педагогічного процесу”; контрольно-діагностичний комплекс (тести, педагогічні ситуації, завдання для моделювання, питання для самоконтролю, модульні контрольні роботи тощо, щоденник самоспостереження для майбутніх педагогів щодо визначення перспектив професійного становлення).
Результати проведеного дисертаційного дослідження можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів у вищих педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у науково-дослідній роботі студентів і магістрантів, самоосвітній діяльності студентської молоді, можуть бути запроваджені у навчальних закладах непедагогічного профілю.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Донецького інституту соціальної освіти (довідка про впровадження № 376 від 21.04.08), Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1/734 від 29.04.08), Слов’янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження № 68–08–221 від 24.04.08), Маріупольського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження № 429/01–17/01 від 08.04.08).
Особистий внесок у роботах, опублікованих у співавторстві з
О. Сущенко та Н. Гавриш, полягає у визначенні особливостей реалізації компетентнісного підходу в професійній підготовці майбутніх педагогів дошкільної та початкової освіти; визначенні змісту процесу формування професійної свідомості майбутнього педагога в контексті вивчення фахових дисциплін; виокремленні соціально-педагогічних характеристик готовності до самоосвітньої діяльності як важливого аспекту становлення професійної свідомості в процесі професійної підготовки; визначенні сутнісних характеристик професійної свідомості майбутнього педагога в контексті компетентнісного підходу.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня – Міжнародних: „Дошкільне дитинство: наука – практиці” (Могильов, 2006), „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти (Луганськ, 2005), „Дошкільна освіта: традиції та перспективи” (Луганськ, 2006); Всеукраїнських: „Професіоналізм педагога” (Ялта, 2006, 2007), „Формування особистості сучасного педагога в контексті нової парадигми освіти” (Донецьк, 2005); на засіданнях кафедр дошкільної і початкової освіти та психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантських семінарах, засіданнях науково-практичної лабораторії при кафедрі дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, науково-методичних семінарах у Донецькому інституті соціальної освіти (2003–2007 рр.).
Публікації. Результати дослідження висвітлено в 10 публікаціях, з них 5 статей – у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України. Одна праця представлена як навчально-методичний посібник.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (240 найменувань, з них
2 – іноземними мовами), 4 додатків на 22 сторінках, 12 таблиць, 6 рисунків. Загальний обсяг роботи – 235 сторінок.

Список литературы

Загальні висновки
Теоретико-методологічний, психолого-педагогічний, порівняльний і системний аналіз теоретичних і прикладних досліджень у межах проблеми дисертаційної роботи дозволяє говорити про утвердження тенденції переорієнтації вищої професійної педагогічної освіти з підготовки вчителя, здатного лише на відтворення традиційної моделі педагогічної діяльності, на підготовку компетентного педагога-професіонала з розвиненою суб’єктною позицією, здатного до проектування ефективного освітнього середовища на засадах цінностей розвитку особистості дитини, власного професійного й особистісного зростання. Нове розуміння підвалин професійної підготовки потребує розробки й осмислення нового категоріального апарату в контексті розвитку вищої педагогічної освіти, де увага акцентується не на дослідженні структурних і функціональних компонентів діяльності педагога, а зосереджується на вивченні його професійної свідомості як суб’єкта діяльності, що скеровує розвиток рефлексії, ціннісних смислів, орієнтацій тощо. Проведене теоретико-експериментальне дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання проблеми формування професійної свідомості майбутніх педагогів у процесі вивчення фахових дисциплін, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці технологічної моделі формування професійної свідомості майбутнього педагога, принципів, психолого-педагогічних механізмів і умов, що сприяють підвищенню ефективності досліджуваного процесу.
2. Концептуально-порівняльний аналіз філософських та психолого-педагогічних підходів у історико-генетичному аспекті дозволив визначити професійну свідомість педагога як ядерне утворення його особистості в інтегративній єдності педагогічної спрямованості, педагогічного мислення, професійної компетентності, педагогічної діяльності, емоційно-вольового й регулятивного компонентів, які складають структурну й функціональну цілісність буттєвого й рефлексивного шарів свідомості та забезпечують усвідомлення й засвоєння системи нормативних соціально-педагогічних ідей, теорій і вироблення нових цінностей, смислів і значень професійної діяльності.
3. Для організації експериментальної роботи було обґрунтовано логіко-смислову модель професійної свідомості педагога як концептуальну основу для технологічної моделі її формування, у якій визначено структурні компоненти, що згідно з визначеною двошаровою будовою свідомості логічно забезпечують взаємодію та функціонування її буттєвого й рефлексивного шарів. Технологічна модель формування професійної свідомості відзначається цілісністю предметно-змістовного, діяльнісно-організаційного, психолого-педагогічного й структурно-динамічного аспектів та є керованою через визначені принципи, цілі й контрольно-діагностичний комплекс.
4. Логіко-смислова модель професійної свідомості педагога є критеріально орієнтованою, оскільки визначені структурні (смислові) компоненти одночасно виступають її критеріями, які, з одного боку, слугують векторами професійної підготовки, а з іншого (через визначені показники) – дають можливість вимірювати ефективність процесу формування педагогічної свідомості в цілому й за окремими компонентами. У процесі експериментальної роботи нами визначено три рівні сформованості професійної свідомості майбутнього педагога: базовий, перспективний і творчий.
5. Формування професійної свідомості розглядається як сутність про-цесу професіоналізації, у т.ч. і на етапі професійної підготовки у вищому педагогічному навчальному закладі, на засадах принципів суб’єктності, компаративності, інтегративності, домінування ціннісної інформації, який відзначається нерівномірністю щодо становлення окремих компонентів. Його оптимізацію в контексті вивчення фахових дисциплін забезпечують психоло-го-педагогічні механізми – ідентифікації, адаптації, емоційної підтримки, самооцінки, сприйняття іншого й відповідальності за нього, рефлексії.
6. Психолого-педагогічними умовами забезпечення ефективності цього процесу виступають: створення навчально-професійного співтовариства – студенти, викладачі, педагоги шкіл і вихователі ДОЗ; проектування змісту фахових дисциплін на засадах єдності двох контекстів – соціокультурного контексту професійної діяльності й контексту особистісного самовизначення майбутнього педагога; створення інтерактивного комунікативного середови-ща та ціннісно-смислового простору. Ефективними формами й методами ста-ли інтерактивні технології – проблемно-проектні семінари, організаційно-діяльнісні ігри, модеративні семінари, педагогічне моделювання й проектування.
7. Результати експериментального дослідження свідчать про позитивну динаміку формування професійної свідомості в студентів експериментальних груп. Порівняння результатів контрольного й констатувального зрізів дозво-ляє зробити висновок про ефективність запропонованої автором технології формування професійної свідомості майбутнього педагога та дієвість розроб-леного методичного супроводу (модульні програми з фахових дисциплін, завдання для самостійної роботи, навчально-методичний посібник зі спец-курсу „Моделювання педагогічного процесу”, контрольно-діагностичний комплекс). Проведене дисертаційне дослідження виявило також низку проблем, які пов’язані зі складністю й багатогранністю досліджуваного феномена, адже професійна свідомість пов’язана з афективною сферою особистості, для якої складно конструювати діагностичний комплекс і вимірювати результати, оскільки вони є достатньо віддаленими в часі й пов’язані з афективними цілями, що діагностуються, переважно, через проективні методики. Таким чином, можна визначити перспективи подальшого розгортання наукового дослідження в площині уточнення показників критеріїв, поглибленого дослідження особливостей формування окремих структурних компонентів професійної свідомості тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
3. Абульханова-Славская К. А. Философско-психологическая концепция
С. Л. Рубинштейна / К. А. Абульханова-Славская, А. В. Брушлинский ; отв. ред. Е. А. Будилова. – М. : Наука, 1989. – 243 с.
4. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Борис Герасимович Ананьев. – СПб. : Питер, 2001. – 282 с.
5. Анисимов О. С. Методологическая культура педагогической деятель-ности и мышления / О. С. Анисимов. – М. : Экономика, 1991. – 415 с.
6. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональных систем : избр. тр. / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – 400 с.
7. Анпилогова Л. Психологические механизмы развития нравственного сознания личности : моногр. / Л. Анпилогова. – Омск : ОмГПУ, 1999. – 245 с.
8. Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики / Е. Ю. Артемьева. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – 127 с.
9. Артемьева Е. Ю. Психосемантические методы описания профессии
/ Е. Ю. Артемьева, Ю. Г. Вяткин // Вопросы психологии. – 1986. – № 3. –
С. 127–133.
10. Аскольдов С. Сознание как целое / С. Аскольдов. – М., 1918.
11. Асташова Н. А. Концептуальные основы педагогической аксиологии
/ Н. А. Асташова // Педагогика. – 2002. – № 8. – С. 8–13.
12. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В.Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 432 с.
13. Анцыферова Т. О. О динамическом подходе к изучению личности / Т.О. Анцыферова // Психологический журнал. – 1981. – № 2. – С. 12-23.
14. Батракова С. Н. Проблема самосознания учителя как “человека культуры” / С. Н. Батракова // Мир психологии. – 2002. – № 2. – С. 149–158.
15. Беляева Л. А. Социокультурные основания педагогической деятельности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора филос. наук : спец. 09.00.11 “Социальная философия” / Л. А. Беляева – Екатеринбург, 1994. – 32 с.
16. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М. : Прогресс, 1986. – 420 с.
17. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред О. В. Овчарук. – К., 2004. – С. 47–52.
18. Бизяева А. А. Рефлексивные процессы в сознании и деятельности учителя : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / А. А. Бизяева – Л., 1993. – 21 с.
19. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности / В. А. Бодров. – СПб. : Per Se, 2001. – 511 с.
20. Бойко Е. И. Механизмы умственной деятельности : (динамические временные связи) / Е. И. Бойко. – М. : Педагогика, 1976. – 248 с.
21. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте : психол. исслед. / Л. И. Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 464 с.
22. Бондаревская Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная ценность / Е. В. Бондаревская // Педагогика. – 1999. – № 3. – С. 37–43.
23. Бордовская Н. В. Диалектика педагогического исследования : логико-методологические проблемы / Н. В. Бордовская. – СПб. : Изд-во РХГИ, 2001. – 511 с.
24. Братусь Б. С. Смысловая вертикаль сознания личности / Б. С. Братусь
// Вопросы философии. – 1999. – № 11. – С. 81–89.
25. Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. – М. : Мысль, 1988. – 301 с.
26. Брушлинский А. В. Культурно-историческая теория мышления : (философские проблемы психологии) / А. В. Брушлинский. – М. : Высш. шк., 1968. – 104 с.
27. Брушлинский А. В. Проблема субъекта в психологической науке / А. В. Брушлинский // Психологический журнал. – 1991. – № 6. – С. 6–10.
28. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воображение : избр. психол. тр. / А. В. Брушлинский. – М. ; Воронеж : НПО “Модек”, 1996. – 390 с.
29. Брушлинский А. В. Психология субъекта / А. В. Брушлинский . – СПб. : Алатейя, 2003. – 268 с.
30. Будинайте Г. Л. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г. Л. Будинайте, Т. В. Корнилова // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 99–105.
31. Василюк Ф. Е. Психология переживания : анализ преодоления критичес-ких ситуаций / Ф. Е. Василюк. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.
32. Ващенко Г. Виховний ідеал : Т. 1: підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків / Григорій Ващенко. – Полтава : Ред. газ. “Полтав. вісн.”, 1994. – 191 с.
33. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51–55.
34. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. – М. : Высш. шк., 1991. – 204 с.
35. Волкова Е. Н. Субъектность педагога: теория и практика : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Е. Н. Волкова – М., 1998. –51 с.
36. Вульфов Б. З. Профессиональная рефлексия / Б.З.Вульфов // Magister. – 1995. – № 1. – С. 71–79.
37. Выготский Л. С. Раннее детство / Л. С. Выготский // Собр. соч. : в 6 т. – М., 1984. – Т. 4: Детская психология. – С. 340–367.
38. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский. – М. : Лабиринт, 2005. – 352 с.
39. Вязникова Л. Ф. Рефлексия и переживание как единый психологический механизм изменения профессионального сознания руководителей системы образования в процессе их профессиональной переподготовки / Л. Ф. Вязникова // Мир психологии. – 2002. – № 4. – С. 209–215.
40. Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных действий / П. Я. Гальперин // Психологическая наука в СССР. – М., 1959. – Т. 1. – С. 441–450.
41. Габдреев Р. В. Моделирование в познавательной деятельности студентов / Р. В. Габдреев. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1983. – 111с.
42. Гегель Г. В. Ф. Сочинения : Т. 3: Энциклопедия философских наук. Ч. 3: Философия духа / Гегель ; пер. Б. А. Фохта. – М. : Госполитиздат, 1959. – 371 с.
43. Гегель Г. В. Ф. Сочинения : Т. 4: Система наук. Ч. 1: Феноменология духа / Гегель ; пер. Г. Шпета. – М. : Соцэкгиз, 1959. – ХIVIII, 440 с.
44. Гершунский Б. С. Концепция самореализации личности в системе обоснования ценностей и целей образования / Б. С. Гершунский
// Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 3–7.
45. Гессен С. И. Основы педагогики : введение в прикладную философию
/ С. И. Гессен . – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
46. Гласс Д. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стенли ; пер. с англ. Хайрусовой. – М. : Прогресс, 1976. – 495 с.
47. Гогоберидзе А. Г. Теоретические основы развития субъектной позиции студента в условиях высшего профессионально-педагогического образования : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора пед. наук : спец. 13.00.01 “ Общая педагогика, история педагогики и образования ”/ А. Г. Гогоберидзе. – СПб., 2002. – 34 с.
48. Гордеева О. В. Проблема структуры сознания в трудах С. Л. Выготского / О. В. Гордеева // Мир психологии. – 1999. – № 3. – С. 11–118.
49. Готт В. С. О формировании нового типа педагогического мышления
/ В. С. Готт // Философские науки. – 1985. – № 3. – С. 38–42.
50. Григорьев Д. А. Динамика целеполагания в процессе профессионализации : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Григорьев Дмитрий Анатольевич. – М., 1988. – 197с.
51. Григорьев Д. А. Динамика целеполагания в процессе профессионализации : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология“ / Д. А. Григорьев. – М., 1988. – 21с.
52. Громыко Ю. В. Проектное сознание : рук. по программированию и проектированию в образовании для систем стратег. упр. / Ю. В. Громыко. – М. : Ин-т учеб. “Пайдейя”, 1998. – 551 с.
53. Громовий В. Глобальна освіта й українська школа / Віктор Громовий
// Шлях освіти. – 1998. – № 1. – С. 13–16.
54. Гуслякова Н. И. О психологических механизмах становления профессионального сознания будущего учителя / Н. И. Гуслякова // Мир психологии. – 2006. – № 1. – С. 152–160.
55. Давыдов В. В. О понятии развивающего обучения / В. В. Давыдов. – Томск : Пеленг, 1995. – 144 с.
56. Декарт Р. Избранные произведения / Ренэ Декарт. – М. : Госполитиздат, 1950. – 710 с.
57. Деркач А. А. Акмеология / А. А. Деркач, В. Г. Зазыкин. – М. : Питер, 2003. – 252 с.
58. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А. Дистервег. – М. : Учпедгиз, 1956. – 375 с.
59. Днепров С. А. Педагогическое сознание: теория и технологии формирования у будущих учителей : моногр. / С. А. Днепров. – Екатеринбург : Уникум, 1998. – 298 с.
60. Додонов Б. И. В мире эмоций / Б. И. Додонов. – К. : Политиздат Украины, 1987. – 140 с.
61. Данильченко В. В. Развитие индивидуального стиля педагогической деятельности в контексте глобального образования / В. В. Данильченко
// Полемика. – 2006. – Вып. 15. – Режим доступа к журн. : http://www.irex.ru/press/pub/polemika/15/dan/
62. Дружинин В. В. Проблемы системологии : проблемы теории сложных систем / В. В. Дружинин, Д. С. Конторов. – М. : Сов. радио, 1976. – 296с.
63. Дружилов С. А. Становление профессионализма как процесс формирова-ния концептуальной модели профессиональной деятельности / С. А. Дру-жилов // Журнал прикладной психологии. – 2004. – № 6. – С. 40–45.
64. Дружилов С. А. Психология профессионализма: интегративный подход
/ С. А. Дружилов // Вестник КрасГУ. – 2006. – № 8. – С. 170–176.
65. Дубровский Д. И. Информация, сознание, мозг / Д. И. Дубровский. – М. : Высш. шк., 1980. – 286 с.
66. Дьяков С. І. Семантичні чинники суб'єктності майбутнього педагога : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / С. І. Дьяков. – К., 2006. – 20 с.
67. Ерахтин А. В. Диалектика становления мышления и сознания : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора филос. наук : спец. 09.00.01. “Онтология и теория познания” / А. В. Ерахтин. – М., 1991. – 36 с.
68. Єрмакова С. С. Формування професійно-педагогічних цінностей у майбутніх вчителів початкових класів : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти” / С. С. Єрмакова. – Одеса, 2003. – 23 с.
69. Забродин Ю. М. Мотивационно-смысловые связи в структуре направленности человека / Ю. М. Забродин, Б. А. Сосновский // Вопросы психологии. – 1989. – № 6. – С. 100–108.
70. Завалишина Д. Н. Профессиональное развитие и профессиональное мышление / Д. Н. Завалишина // Вестник Балтийской педагогической академии. – 1998. – Вып. 18. – С. 71–75.
71. Завалова Н. Д. Принцип активного оператора и распределение функций между человеком и автоматом / Н. Д. Завалова, Б. Ф. Ломов, В. А. Пономаренко // Вопросы психологии. – 1971. – № 3. – С. 3–12.
72. Загвязинский В. И. Идеал, гармония и реальность в системе гуманистического воспитания / В. И. Загвязинский, Ш. А. Амонашвили, А. Ф. Закирова // Педагогика. – 2002. – № 9. – С. 3–10.
73. Засобина Г. А. Педагогическая аксиология о критериях качества образования / Г. А. Засобина, Т. А. Воронова // Вестник Ивановского государственного университета. – 2003. – № 2. – С. 71–80.
74. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А. Г. Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 223 с.
75. Здравомыслов А. Г. Отношение к труду и ценностные ориентации личности / А. Г. Здравомыслов, В. А. Ядов // Социология в СССР. – М. : Наука, 1966. – Т. 2. – С. 187–208.
76. Зеер Э. Ф. Профессионально ориентированная логико-смысловая модель личности / Э. Ф Зеер. // Мир психологии. – 2004. – № 1. – С. 141–147.
77. Зеличенко А. И. Психосемантика и изучение профессионального сознания психологов / А. И. Зеличенко, Г. И. Степанова // Вестник МГУ. Сер. Психология. – 1989. – № 3. – С. 20–32.
78. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании / И. А. Зимняя. – М. : Исслед. центр. пробл. качества подгот. специалистов , 2004. – 38 с.
79. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – М. : Логос, 2002. – 384 с.
80. Зинченко В. П. Миры сознания и структура сознания / В. П. Зинченко
// Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С. 15–36.
81. Зинченко В. П. О целях и ценностях образования / В. П. Зинченко
// Педагогика – 1997. – № 5. – С. 3–16.
82. Зязюн І. А. Філософські проблеми гуманізації і гуманітаризації освіти
/ І. А. Зязюн // Педагогіка толерантності. – 2000. – № 3. – С. 58–61.
83. Иващенко А. В. Проблемы Я-концепции личности в отечественной психологии / А. В Иващенко, В. С Агапов, И. В. Барышникова // Мир психологии. – 2002. – № 2. – С. 17–29.
84. Изард К. Эмоции человека / Кэрол Е. Изард. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – 439 с.
85. Изучение мотивации поведения детей и подростков / под ред. Л. И. Божович, Л. В. Благонадежиной. – М. : Педагогика, 1972. – 351 с.
86. Ильенков Э. В. Диалектическая логика : очерки истории и теории / Э. В. Ильенков. – М. : Политиздат, 1984. – 320 с.
87. Исаев Е. И. Становление и развитие профессионального сознания будущего педагога / Е. И. Исаев, С. Г. Косарецкий, В. И. Слободчиков
// Вопросы психологии. – 2000. – № 3. – С. 57–66.
88. Исаев Е. И. Формирование ценностно-смыслового отношения к психологии у будущих педагогов / Е. И Исаев, С. В. Пазухина // Вопросы психологии. – 2004. – № 5. – С. 3–11.
89. Каган М. С. Человеческая деятельность : (опыт системного анализа)
/ М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
90. Карнозова Л. Н. Самоопределение профессионала в проблемной ситуации / Л. Н. Карнозова // Вопросы психологии. – 1990. – № 6. – С. 75–82.
91. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения / С. С. Кашлев. – Минск : Беларус. верасень, 2005. – 196 с.
92. Кларин М. В. Метафоры и ценностные ориентации педагогического сознания / М. В. Кларин // Педагогика. – 1998. – № 1. – С. 34–39.
93. Климов Е. А. Пути в профессионализм : (психологический взгляд) / Е. А. Климов. – М. : Моск. психол.-соц. ин-т : Флинта, 2003. – 318 с.
94. Климов Е. А. Психология профессионала / Е. А. Климов. – Воронеж : МОДЭК, 1996. – 400 с.
95. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения : в 2 т. / Я. А. Коменский. – М. : Педагогика, 1982. –
Т. 1. – 1982. – 658 с.
96. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения : в 2 т. / Я. А. Коменский. – М. : Педагогика, 1982–
Т. 2. – 1982. – 576 с.
97. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности
/ О. А. Конопкин. – М. : Наука, 1980. – 256 с.
98. Конопкин О. А. Стилевые особенности саморегуляции деятельности / О. А. Конопкин, В. И. Моросанова // Вопросы психологии. – 1989. – № 5. – С. 18–26.
99. Константинов Н. А. История педагогики / Н. А. Константинов, Е. Н. Медынский, М. Ф. Шабаева. – М. : Просвещение, 1982. – 447 с.
100. Корнетов Г. Б. Цивилизационный подход к изучению всемирного историко-педагогического процесса / Г. Б. Корнетов. – М. : ИТПИМИО РАО, 1994. – 265 с.
101. Косарецкий С. Г. Психологические условия развития профессионального сознания будущих педагогов : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / С. Г. Косарецкий. – М., 1999. – 20 с.
102. Костенко М. А. Педагогічні умови професійно-творчого саморозвитку майбутнього вчителя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / М. А. Костенко. – Х., 2004. – 21 с.
103. Кравцов А. О. Проектирование воспитательной системы школы в контексте поликритериального подхода к анализу педагогической действительности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / А. О. Кравцов. – СПб., 2003. – 21 с.
104. Крамаренко В. Ю. Интеллект человека / В. Ю. Крамаренко,
В. Е. Никитин, Г. Г. Андреев. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 182 с.
105. Краткий психологический словарь / под общ. ред. Петровского А., Ярошевского М. – Ростов н/Д : Феникс, 1999. – 512 с.
106. Кроник А. А. Психологический возраст личности / А. А. Кроник,
Е. И. Головаха // Психологический журнал. – 1983. – № 5. – С. 27–40.
107. Кузина В. М. К вопросу о профессиональной деформации личности учителя / В. М. Кузина // Журнал прикладной психологии. – 1999. – № 2. – С. 67–81.
108. Кузнецов Н. С. Человек: потребности и ценности / Н. С. Кузнецов. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1992. – 152 с.
109. Кузьмина Н. В. Очерки психологии труда учителя. Психологическая структура деятельности труда учителя и формирование его личности
/ Н. В. Кузьмина. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1967. – 183 с.
110. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н. В. Кузьмина. – М. : Высш. шк., 1990. – 117с.
111. Лазарев В. В. Становление философского сознания нового времени
/ В. В. Лазарев. – М. : Наука, 1987. – 135 с.
112. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. –
М. : Политиздат, 1972. – 304 с.
113. Леонтьев А. Н. Философия психологии : из научного наследия / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – 228 с.
114. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики / А. Н. Леонтьев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 575 с.
115. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения : в 2 т. / А. Н. Леонтьев. – М. : Педагогика, 1983–
Т. 1. – 1983. – 391 с.
116. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения : в 2 т. / А. Н. Леонтьев. – М. : Педагогика, 1983–
Т. 2. – 1983. – 318 с.
117. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций / Д.А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2000. – 18 с.
118. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой деятельности / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 1999. – 487 с.
119. Леонтьев Д. А. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования / Д. А. Леонтьев, Н. В. Пилипко // Вопросы психологии. – 1995. – № 1. – С. 97–110.
120. Леонтьев В. Г. Психологические механизмы мотивации / В. Г. Леонтьев. – Новосибирск : Изд-во пединститута, 1992. – 215 с.
121. Лернер И. Я. Педагогическое сознание – явление действительности и категория педагогики / И. Я. Лернер // Советская педагогика. – 1985. –
№ 3. – С. 52–57.
122. Лозанский С. Б. Парадоксы психологии сознания / С. Б. Лозанский
// Школьные технологии. – 2002. – № 4. – С. 228–232.
123. Лозова В. І. Формування педагогічної компетентності викладачів вищих навчальних закладів освіти / В. І. Лозова // Педагогічна підготовка викладачів вищої школи : матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. / за заг. ред. І. Ф. Прокопенка, В. І. Лозової. – Х. : ОВС, 2002. – С. 65-71.
124. Локк Д. Сочинения : в 3 т. / Джон Локк. – М. : Мысль, 1985–
Т. 1. – 1985. – 622 с.
125. Локшина О. І. Моніторинг рівня досягнень компетентностей: інноваційні підходи / О. І. Локшина // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред О. В. Овчарук. – К., 2004. – С. 26–33.
126. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи / Б. Ф. Ломов. – М. : Наука, 1984. – 446с.
127. Ломов Б. Ф. О системном подходе в психологии / Б. Ф. Ломов // Вопросы психологии. – 1975. – № 2. – С. 31–45.
128. Макаренко А. С. Методика виховної роботи / А. С. Макаренко. – К. : Рад. шк., 1990. – 366 с.
129. Максимова Т. Смысл жизни и индивидуальный стиль педагогической деятельности / Т. Максимова // Мир психологии. – 2001. – № 2. – С. 114–118.
130. Максимюк С. П. Педагогіка : курс лекцій / С. П. Максимюк. – К. : Кондор, 2005. – 667 с.
131. Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию / М. К. Мамардашвили. – М. : Прогресс, 1990. – 365 с.
132. Маркова А. К. Психологические критерии и ступени профессиона-лизма учителя / А. К. Маркова // Педагогика. – 1995. – № 6. – С. 55–63.
133. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М. : Знание, 1996. – 312 с.
134. Маркова А. К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя / А. К. Маркова // Педагогика. – 1990. – № 8. – С. 57–68.
135. Мартынова Е. В. Роль смысложизненных ориентаций в системе профессиональной подготовки студентов педвузов / Е. В. Мартынова
// Вопросы психологии. – 2001. – № 2. – С. 109–118.
136. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики / А. Маслоу. – СПб. : Евразия, 1999. – 432 с.
137. Машин В. А. О двух уровнях личностной регуляции поведения человека / В. А. Машин // Вопросы психологии. – 1994. – № 3. – С. 144–149.
138. Мелешко А. Субъектный подход к изучению личности / А. Мелешко. – Режим доступа : http: //psi.lib.ru
139. Мережников А. П. Формирование концептуальной модели профессиональной деятельности педагога : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / А. П. Мережников. – СПб., 1999. – 21 с.
140. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности
/ В. С. Мерлин. – М. : Педагогика, 1986. – 253 с.
141. Мещеряков Б. Г. Психологические проблемы антропологизации образования / Б. Г. Мещеряков // Вопросы психологии. – 1998. – № 1. – С. 20–30.
142. Митина Л. М. Учитель как личность и профессионал / Л. М. Митина. – М. : Дело, 1994. – 216 с.
143. Митина Л. М. Психологические аспекты труда учителя / Л. М. Митина. – Тула : Б. и., 1991. – 178 с.
144. Митина Л. М. Психологическая диагностика эмоциональной устойчивости учителя / Л. М. Митина – Кемерово : Кемеров. обл. ИУУ , 1992. – 71 с.
145. Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя / Л. М. Митина. – М. : Моск. психол.-соц. ин-т ; Флинта, 1998. – 200 с.
146. Моделирование педагогических ситуаций: пробл. повышения качества и эффективности общепед. подгот. учителя / [Ю. Н. Кулюткин, Г. С. Сухобская, Я. И. Петров и др.] ; под ред. Ю. Н. Кулюткина, Г. С. Сухобской. – М. : Педагогика, 1981. – 120 с.
147. Монтень М. Опыты : [перевод] / Мишель Монтень. –
М. : Изд. центр “Терра”, 1991–
Кн. 1. – 1991. – 509 с.
Кн. 2. – 1991. – 715 с.
148. Мышление учителя : личностные механизмы и понятийный аппарат / под ред. Ю. Н. Кулюткина, Г. С. Сухобской. – М. : Педагогика, 1990. – 104 с.
149. Мясищев В. Основные проблемы и современное состояние психологии отношений человека / В. Мясищев // Психологическая наука в СССР : в 2 т.– М., 1960. – Т. 2. – С. 64–82.
150. Никитина Н. Н. Развитие ценностного сознания учителя / Н. Н. Никитина // Педагогика. – 2000. – № 6. – С. 65–70.
151. Овчарук О. В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті : світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К., 2004. – С. 6–15.
152. Огнев’юк В. О. Освіта в системі цінностей сталого людського розвитку
/ В. О. Огнев’юк. – К. : Знання України, 2003. – 450 с.
153. Ольшанский В. Личность и социальные ценности / В. Ольшанский
// Социология в СССР : в 2 т.– М., 1966. –
Т. 1. – 532 с.
Т. 2. – 504 с.
154. Осипова Е. К. Психологические основы формирования профессионального мышления учителя : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология" / Е. К. Осипова. – М., 1988. – 31 с.
155. Осницкий А. К. Проблемы исследования субъектной активности / А. К. Осницкий // Вопросы психологии. – 1996. – № 1. – С. 5–19.
156. Павлова Е. Д. Сознание, его определение и понимание Л.С. Выготским
/ Е. Д. Павлова // Мир психологии. – 2003. – № 2. – С. 104–109.
157. Павлова Ж. П. Профессионально-педагогическая идентификация студента / Ж. П. Павлова // Высшее образование сегодня. – 2007. – № 1. – С. 52–54.
158. Петров И. Г. Смысл как рефлективное отношение человеческого бытия
/ И. Г. Петров // Мир психологии. – 2001. – № 2. – С. 26–35.
159. Петровский А. В. Основы теоретической психологии / А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 528 с.
160. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности
/ В. А. Петровский. – Ростов-н/Д : Феникс, 1996. – 512 с.
161. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / В. А. Петровский. – М. : РОУ, 1992. – 224 с.
162. Петрулите Л. Когнитивный и эмоциональный компонент в структуре образа Я у студентов: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук: спец. 19.00.11 “Психология личности”/Л.Петрулите. – Л.,1985. –16с.
163. Підласий І. П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів : навч. посіб. / І. П. Підласий. – К. : Либідь, 1998. – 343 с.
164. Пинский А. А. К новой парадигме образования / А. А. Пинский
// Пайдейя : работы 1986–96 годов. – М., 1997. – С. 228.
165. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения / К. К. Платонов. – М. : Наука, 1998. – 309 с.
166. Плескач Л. Е. Целостное педагогическое сознание как категория педагогики : дис. на соиск. учен. степ. доктора пед. наук : 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Л. Е. Плескач. – Майкоп, 2000. – 350 с.
167. Поваренков Ю. Психологическое содержание профессионального ста-новления человека / Ю. Поваренков. – М. : Изд-во УРАО. – 2002. – 160 с.
168. Подольська Є. А. Аксіологічний аспект діяльності і методологічні проблеми соціологічного аналізу : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. доктора соціол. наук : спец. 22.00.04 “Спеціальні та галузеві соціології”
/ Є. А. Подольська.– Х., 1992. – 36 с.
169. Полонский В. М. Оценка качества научно-педагогических исследований / В. М Полонский. – М. : Педагогика, 1987. – 142 с.
170. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровад-ження компетентнісного підходу в українській освіті / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчаренко. – К., 2004. – С. 16–25.
171. Посталюк Н. Ю. Творческий стиль деятельности : педагогический аспект / Н. Ю. Посталюк. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1989. – 205 с.
172. Психология способностей : соврем. состояние и перспективы исслед. : материалы науч. конф., посвящ. памяти В. Н. Дружинина, [19–20 сент. 2005] / отв. ред.: А. Л. Журавлев, М. А. Холодная. – М. : Ин-т психологии РАН, 2005. – 475 с.
173. Психологія суб’єктної активності особистості / відп. ред. В. О. Татенко. – К. : Просвіта, 1993. – 228 с.
174. Пуховська Л. П. Сучасні підходи до професіоналізму вчителя в різних освітніх системах: порівняльний аналіз / Л. П. Пуховська // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2000. – № 1. – С. 53–61.
175. Райков В. Л. Мышление как процесс сознания / Райков В. Л. // Мир психологии. – 2003. – № 2. – С. 110–114.
176. Реан А. А. Психология адаптации личности / А. А. Реан, А. Р. Кудашев, А. А. Баранов. – СПб. : Мед. Пресса, 2002. – 344 с.
177. Регуш Л. А. Развитие прогнозирования как познавательной способности личности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. доктора психол. наук : спец. 19.00.01 “Общая психология, психология личности, история психологии”/ Л. А. Регуш.– Л., 1985. – 33 с.
178. Ретюнский В. Н. Некоторые аспекты формирования профессионально-педагогического сознания / В. Н. Ретюнский // Психологические аспекты формирования профессионально-педагогического сознания в процессе подготовки специалистов в вузе. – Куйбышев, 1989. – С. 83–91.
179. Ронзин Д. В. Профессиональное сознание учителя как научно-практическая проблема / Д. В. Ронзин // Психологический журнал. – 1991. – № 5. – С. 65–71.
180. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. –
СПб. : Изд-во Питер, 1999. – 720 с.
181. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. –
М. : Педагогика, 1973. – 416 с.
182. Рубинштейн С. Л. О мышлении и путях его исследования / С. Л. Рубинштейн. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 147 с.
183. Русалов В. М. Теория личности / В. М. Русалов // Психология / под ред.
В. Н. Дружинина. – СПб., 2003. – С. 272–294.
184. Самойлова А. Г. Особливості формування професійної свідомості майбутніх психологів : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогічна та вікова психологія” / А. Г. Самойлова. – К., 2004. – 18 с.
185. Савченко С. В. Політична соціалізація студентської молоді в Україні: досвід, тенденції, проблеми : моногр. / С. В. Савченко, Ю. І. Загородній, В. С. Курило. – Луганськ : Альма-матер, 2004. – 144 с.
186. Семенов И. Н. Рефлексия в организации творческого мышления и саморазвития личности / И. Н. Семенов, С. Ю. Степанов // Вопросы психологии. – 1983. – № 2. – С. 35–42.
187. Семенова Е. М. Тренинг эмоциональной устойчивости педагога / Е. М. Семенова. – М. : Изд-во Ин-та психиатрии, 2002. – 224 с.
188. Семиченко В. А. Сформированность представлений о профессионально значимых качествах личности учителя как психологическое условие активности студентов в учебной деятельности : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / В. А. Семиченко. – М., 1981. – 24 с.
189. Серегина И. А. Психологическая структура субъектности как личностного свойства педагога : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / И.А.Серегина. – М., 1999. – 24 с.
190. Симановский А. Э. Структура профессионально-важных качеств учителя, необходимых для организации творческого обучения
/ А. Э. Симановский // Мир психологии. – 2002. – № 4. – С. 215–222.
191. Скульський Р. П. Пріоритетні цінності у вихованні майбутніх вчителів / Р.П.Скульський // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 1. –
С. 166–170.
192. Сластенин В. А. Введение в педагогическую аксиологию : учеб. пособие / В. А. Сластенин, Г. И. Чижакова. – М. : Академия, 2003. – 192 с.
193. Сластенин В. А. Профессиональное сознание учителя / В.А.Сластенин, А. И. Шутенко. // Мagister. – 1995. – № 3. – С. 17–23.
194. Сластенин В. А. Педагогика : инновационная деятельность / В. А. Сластенин, Л. С. Подымова. – М. : Магистр, 1997. – 224 с.
195. Слободчиков В. И. Рефлексия как принцип существования индивидуального сознания / В. И. Слободчиков // Экспериментальные исследования по проблемам общей и дифференциальной психологии. – М., 1979. – С. 16 –24.
196. Слободчиков В. И. Психологические условия введения студентов в профессию педагога / В. И Слободчиков, Н. А. Исаева // Вопросы психологии. – 1996. – № 4. – С. 72–80.
197. Слободчиков В. И. Антропологический принцип в психологии разви-тия / В. И. Слободчиков, Е. И. Исаев // Вопросы психологии. – 1998. – № 6. – С. 3–17.
198. Современный философский словарь / под общ. ред. В. Е. Кемерова. – М. ; Бишкек ; Екатеринбург : Одиссей, 1996. – 608 с.
199. Спирин Л. Ф. Теория и технология решения педагогических задач : (развивающее проф.-пед. обучение и самообразование) / Л. Ф. Спирин ; под ред. П. И. Пидкасистого. – М. : Рос. пед. агентство, 1997. – 173 с.
200. Спиркин А. Г. Сознание и самосознание / А. Г. Спиркин. – М. : Политиздат, 1972. – 303 с.
201. Степанов С. Ю. Психология рефлексии: проблемы исследования / С.Ю. Степанов, И. Н. Семенов // Вопросы психологии. – 1985. – № 3. –
С. 31–39.
202. Столин В. В. Самосознание личности / В. В. Столин. – М. : Изд-во Моск. у-та, 1983. – 285 с.
203. Стрелков Ю. К. Инженерная и профессиональная психология : учеб. пособие / Ю. К. Стрелков. – М. : Академия, 2001. – 360 с.
204. Суходольский Г. В. Основы психологической теории деятельности / Г. В. Суходольский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1988. – 168 с.
205. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека: (этика коммунистического воспитания) : педагогическое наследие / В. А. Сухомлинский. – М. : Педагогика, 1990. – 288 с.
206. Сущенко О. Г. Развитие творческой активности будущего учителя в учебной деятельности (на материале дисциплин педагогического цикла) : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук : спец. 13.00.01. “Теория и история педагогики”/ О. Г. Сущенко. – Волгоград, 1993. – 18 с.
207. Татенко В. А. Психология в субъектном измерении / В. А. Татенко. – К. : Просвита, 1996. – 404 с.
208. Титова О. Методика воспитания : (методологические аспекты) / О.Ти-това. – СПб. : Междунар. фонд “Культурная инициатива”, 1996. – 176 с.
209. Тихомиров О. К. Психология мышления / О. К. Тихомиров. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 270 с.
210. Ткачова Н. О. Аксіологічний підхід до організації педагогічного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі / Н. О. Ткачова. – Х. : Каравела, 2006. – 300 с.
211. Тугаринов В. П. Личность и общество / В. П. Тугаринов . – М. : Мысль, 1965. – 190 с.
212. Турчинов А. И. Профессионализация и кадровая политика : проблемы развития теории и практики /А. И. Турчинов. – М. : Флинта, 1998. – 271 с.
213. Тхагапсоев Х. Г. О новой парадигме образования / Х. Г. Тхагапсоев
// Педагогика. – 1999. – № 1. – С. 103–110.
214. Ушинский К. Д. Избранные педагогические сочинения / К. Д. Ушинский. – М. : Педагогика, 1974–
Т. 1: Теоретические проблемы педагогики. – 1974. – 584 с.
215. Философский словарь/ под ред. И. Фролова. – М.: Политиздат, 1986. – 590 с.
216. Философский энциклопедический словарь. – М. : Инфра-М, 1999. –
576 с.
217. Філ