ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА ДО РОБОТИ З МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Краткое описание

Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

МАЗАНЕНКО Оксана Михайлівна

УДК 159.923

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ
МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА ДО РОБОТИ
З МУЗИЧНО ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ
СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук за спеціальністю
19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Науковий керівник
ЧЕРНОБРОВКІН В.М.
кандидат психологічних наук, доцент

Івано-Франківськ - 2007

ЗМІСТ:

ВСТУП...............................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку................................................................................................

13

1.1. Підходи до аналізу психологічної готовності до професійної діяльності...........................................................................................................

13

1.2. Професійно-психологічні властивості музично-педагогічної діяльності та особистості музичних керівників.............................................

29

1.3. Психологічна характеристика музично обдарованих дітей старшого дошкільного віку ...............................................................................................

46

1.5. Висновки до 1 розділу........................................................................................

71

РОЗДІЛ 2. Емпіричне дослідження психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку................................................................................................

75

2.1. Організаційно-методичні аспекти дослідження психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дошкільниками старшого віку..........................................................................

75

2.2. Структурно-динамічний розвиток музичних здібностей дітей 5-6 років....................................................................................................................

78

2.3. Аналіз та інтерпретація даних дослідження психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дошкільниками старшого віку......................................................................................................

83

2.3.1. Взаємозв’язок змістових характеристик компонентів психологічної готовності музичних керівників та ефективності їх професійної діяльності............................................................................................................

83

2.3.2. Психологічні якості музичних керівників як представників професійної групи.............................................................................................

118

Висновки до 2 розділу.......................................................................................

134

РОЗДІЛ 3. Експериментальне формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми................

138

3.1. Теоретичні засади креативно-суб’єктного тренінгу розвитку психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми 5-6 років........................................................................

138

3.2. Особливості проведення креативно-суб’єктного тренінгу....................

147

3.3. Ефективність тренінгу розвитку психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дошкільниками...................

153

Висновки до 3 розділу........................................................................................

159

ВИСНОВКИ .....................................................................................................

161

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................

166

ДОДАТКИ.............................................................................................

186

ВСТУП

Актуальність дослідження. Кожне суспільство, турбуючись про свій розвиток і добробут, значну увагу приділяє навчанню та вихованню зростаючого покоління. Глобальну мету навчально-виховного процесу можна визначити як складну сукупну систему компонентів, від яких залежить гармонійний розвиток особистості: набуття знань, умінь та навичок, творчий, духовно-моральний та фізичний розвиток. Ці компоненти є наскрізними для всіх рівнів освіти від дошкільної до післядипломної, однак в умовах становлення сучасної економіки, права, політики, ідеології у нашій країні, під час реалізації глобальних завдань освіти, акцент ставиться на створенні умов для підтримки обдарованих дітей та молоді в різних сферах діяльності.
Можна впевнено констатувати, що жодне питання в психології не викликало такого палкого зацікавлення, як проблема обдарованості її сутність, зміст, природа, особливості прояву та інше. Під час розгляду дитячої обдарованості психологи, педагоги мають на увазі передусім синтез генетичних особливостей та впливів зовнішнього середовища, який приводить до розвитку особливих здібностей дитини. Аналіз сучасних психолого-педагогічних підходів дозволяє визначити три основні чинники, що ґрунтовно пояснюють природу та розвиток обдарованості: генотип, середовище та виховання. У вітчизняній психолого-педагогічній науці вихованню була надана провідна роль, адже завдяки вихованню як цілеспрямованому впливу спеціально підготовлених педагогів, керівників, вихователів стає можливим формування дитячих здібностей.
Останнім часом психологи, педагоги, намагаючись знайти найбільш ефективні шляхи вдосконалення системи освіти, звертаються до пошуку оптимальних форм організації навчально-виховного процесу. На сьогодні науковці не дійшли згоди стосовно того, яка форма навчання колективна, групова чи індивідуальна, є найбільш ефективною. У педагогічній практиці заняття зазвичай розраховані на диференційований підхід. Тривалий час після нівеліювання особистості в суспільстві більша увага приділялась учням, вихованцям, чий рівень знань, вмінь та здібностей був нижче середнього. Діти з високим рівнем здібностей отримували найменшу увагу.
Лише останнім часом ситуація почала змінюватися на краще з`являються дослідження, присвячені питанню розвитку дитячої обдарованості, створено та впроваджено нові програми, концепції, розраховані на сприяння ефективному розвитку та навчанню обдарованих дітей. Вочевидь, що однією з найвпливовіших умов, які забезпечують ефективність взаємодії з обдарованими дітьми, є підготовка спеціалістів до роботи з дітьми цієї категорії.
Незважаючи на безперечне практичне значення проблеми психологічної готовності педагогів до роботи з обдарованими дітьми, вона вивчена поки що недостатньо. Лише у 60-ті роки у вітчизняній психології з’явилися дослідження проблеми готовності до професійної діяльності.
Аналіз досліджень вітчизняних психологів та педагогів С. Гелерштейна, І. Зимньої, Є. Климова, М. Левітова, В. Моляко, К. Платонова, пов’язаних з вивченням професій в контексті динамічних змін умов праці, ситуації діяльності, дозволив дійти висновку, що успішність виконання діяльності залежить від якостей, що дають суб’єкту змогу будувати свою поведінку з урахуванням змін у професійній діяльності. З цього випливає, що у професіях, які мають складний, творчий характер, психологічна готовність до діяльності виходить на перший план. До цієї категорії професійної діяльності належить педагогічна діяльність музичного керівника.
Сучасні науковці, вивчаючи різноманітні питання, пов’язані з музичною освітою, вихованням, розвитком дітей, найчастіше звертаються до фундаментальних досліджень музичних здібностей Б. Теплова. Виокремилися певні напрямки досліджень, що цікавлять сучасних учених у галузі музичної проблематики. Питання впливу музики на життєдіяльність людини висвітлено в дослідженнях В. Петрушина, О. Рудницької. Роботи М. Алейникова, А. Борисової, Н. Ветлугіної, І. Гадалової, О. Кульчицької, О. Хижної пов’язані з вивченням творчості дітей у процесі музичної діяльності. Різноманітні аспекти видів музичної діяльності дітей вивчали Л. Бартенєва, Н. Кононова, Т. Орлова, Т. Радинова. У працях Л. Баренбойма, Ю. Кремльова, Л. Мазеля, В. М’ясищева, К. Тарасової розроблено теорії розвитку музичних здібностей. О. Апраксіна, В. Верховинець, З. Кодай, К. Орф, Л. Хлебнікова та інші запропонували нові теорії музичного виховання.
В окремих працях дослідники наголошують на необхідності формування психологічної готовності музичних керівників до своєї професійної діяльності, що є важливою умовою підвищення ефективності роботи з музично обдарованими дітьми. Незважаючи на актуальність та безперечне практичне значення цієї проблеми, вона вивчена недостатньо, а результати проведених досліджень потребують систематизації та узагальнення. Саме це зумовило вибір теми нашого дослідження „Формування психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку”.
Об’єкт дослідження професійна педагогічна діяльність музичного керівника.
Предмет дослідження - психологічна готовність музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні структури психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дошкільниками 5-6 років та можливостей формування психологічної готовності в ході організованого навчання.
Гіпотезу дослідження склали припущення щодо залежності ефективності професійної взаємодії музичних керівників з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку від певних особистісно-характерологічних, емоційних, вольових характеристик, суб’єктних властивостей, діяльнісних набутків професійного досвіду, які є складовими компонентів психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дошкільниками старшого віку. Крім того, ми вважаємо, що до структури психологічної готовності музичних керівників входять мотиваційно-ціннісний, орієнтаційний, операційний, емоційно-вольовий та оціночний компоненти. Ми припускаємо також, що на рівень сформованості психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку впливає ступінь сформованості суб’єктної позиції музичних керівників у професійній діяльності.
Відповідно до мети і гіпотези дослідження було визначено наступні завдання:
1. Проаналізувати наявні підходи до вивчення проблеми формування психологічної готовності педагога до професійної діяльності, психології музичного керівника, психології дітей старшого дошкільного віку та дитячої обдарованості, психології музичної обдарованості.
2. Визначити і емпірично дослідити психологічні характеристики музичних керівників, які впливають на психологічну готовність до професійної діяльності та структурні компоненти психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дошкільниками 5-6 років.
3. Дослідити структурні компоненти психологічної готовності музичного педагога до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.
4. Перевірити можливість формування психологічної готовності музичних керівників в умовах спеціальної тренінгової роботи.
Для вирішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних та експериментальних методів дослідження:
1. Теоретичні методи: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, систематизація з метою обґрунтування змісту поняття „психологічна готовність музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку”, виокремлення структурних компонентів, умов, від яких залежить формування та розвиток психологічної готовності.
2. Організаційні: лонгітюдний метод дослідження факторів, які впливають на розвиток музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку.
3. Емпіричні:
а) психодіагностичні: 16-факторний особистісний опитувальник Кеттелла (варіант С); тест сенсожиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва; методика Дембо-Рубінштейн (модифікація А.М. Прихожан), адаптована для вимірювання рівня самооцінки та рівня домагань; опитувальник „Комунікативних і організаційних здібностей” (КОЗ-2); методика діагностики „перешкод” у встановленні емоційних контактів В.Бойко; опитувальник САМОАЛ Н. Каліної; авторська методика „Самооцінка ефективності власної педагогічної діяльності”; авторська самооціночна методика „Професійний ідеал”, авторська психодіагностична методика визначення рівня розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку;
б) метод експертної оцінки, на основі якого визначався рівень розвитку музичних здібностей дітей та визначена сформованість психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку;
в) метод спостереження, який використовувався з метою уточнення даних.
4. Методи статистичної обробки даних: кореляційний, дисперсійний та факторний аналіз. Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою комп’ютерної програми Statistica V 5.0.
Методологічну основу дослідження складають:
- положення системного підходу, на основі якого психологічна готовність музичних керівників розглядається як системне утворення, що складається з взаємопов’язаних та взаємозалежних компонентів; у якості системоутворювального чинника цієї системи розглядається рівень суб’єктності педагога (В. Афанасьєв, І. Ганжін, В. Ільїн, В. Кузьмін, В. Станкевич, Д. Узнадзе та ін.);
- принципи діяльнісного підходу (О. Леонтьєв, Б. Ломов, Г. Суходольський);
- положення індивідуально-особистісного підходу (Б. Ананьєв, Л. Божович, О.Запорожець, Г. Костюк, С. Рубінштейн), який дозволяє розглянути професійну діяльність музичного керівника як прояв самоактуалізації, свободи та творчості особистості;
- принцип суб’єктності, на основі якого характер активності педагога та рівень її керованості в професійній діяльності визначається свідомо обраною метою, умінням співвідносити свої суб’єктивні бажання та об’єктивні вимоги професії, а також ступенем професійної і особистісної відповідальності музичних керівників (С. Рубінштейн, К. Абульханова-Славська, Л. Анциферова, В. Брушинський, В. Татенко, О. Головаха, К. Мітіна, О. Осницький, В. Чернобровкін);
- положення про детермінацію розвитку музичних здібностей, де провідними чинниками визнаються соціальні умови, виховання та діяльність (Б. Теплов, Л. Виготський).
Теоретичну основу дослідження склали положення І. Зязюна, Л. Проколієнко, В. Семиченко, Т. Яценко про особистість педагога як носія специфічних професійних вмінь і якостей; концептуальні положення С. Гелерштейна, І. Зимньої, Є. Климова, М. Левітова, К. Платонова про залежність успішності виконання професійної діяльності зі складними, динамічними і творчими умовами праці від суб’єктних якостей особистості; концепції М. Алейникова, А. Борисової, Н. Ветлугіної, І. Гадалової, О. Кульчицької, В. Моляко, О. Хижної щодо психологічних особливостей обдарованих дітей; різноманітні аспекти музичної діяльності дітей, висвітлені в працях Л. Бартенєва, Н. Кононової, Т. Орлової, Т. Радинової; теорії розвитку музичних здібностей Л. Баренбойма, Ю. Кремльова, Л. Мазеля, В. М’ясищева, К. Тарасової; нові теорії музичного виховання О. Апраксіної, В. Верховинець, З. Кодай, К. Орфа, О. Рудницької, Л. Хлебнікової, а також положення Л. Виготського щодо сензитивних періодів розвитку; фундаментальні положення Б. Теплова щодо структури музичності та детермінації музичних здібностей; гуманістичні теорії особистості А. Маслоу, К. Роджерса.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні специфіки психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. Визначено поняття психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми 5-6 років та структурні компоненти, що її складають. Установлено вплив виокремлених компонентів психологічної готовності на ефективність взаємодії музичних керівників та обдарованих у музичній сфері старших дошкільників. Простежено особливості формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими старшими дошкільникамиу. Доведено залежність ефективності професійної взаємодії музичних керівників від сформованості психологічної готовності музичних керівників та рівня їх суб’єктної позиції у музично-педагогічної діяльності.
Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні психологічних знань щодо особливостей організації професійної педагогічної взаємодії з музично обдарованими дітьми дошкільного віку, психологічної підготовки педагогічних працівників до діяльності в динамічних творчих умовах, у розширенні уявлень про вплив суб’єктності педагога на рівень його психологічної готовності до професійної діяльності.
Практичне значення дослідження. Установлено структуру психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку; доведено залежність ефективності професійної діяльності музичних керівників від рівня сформованості їх психологічної готовності та суб’єктної позиції; рівень суб’єктності музичних керівників визначено як системоутворювальний чинник психологічної готовності до діяльності.
Розроблено тренінг, спрямований на розвиток суб’єктності та формування психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. Важливим є те, що тренінг може бути використаний не тільки на етапі вдосконалення професійної майстерності, а й на етапі професійної адаптації музичних працівників. Тобто його використання буде доречним як на початку самостійної професійної діяльності, так і під час проходження навчальної практики студентами майбутніми музичними педагогами. Застосування тренінгу сприятиме цілісності та стрункості процесу формування особистості майбутнього музичного керівника та формуванню, розвитку, корекції компонентів психологічної готовності тих музичних керівників, які вже займаються професійною педагогічною діяльністю, працюють з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.
Впровадження результатів дослідження. Теоретичні засади та тренінгові техніки дослідження впроваджено у навчально-виховний процес у Луганському державному інституті культури і мистецтв (довідка № 2/37 від 02.04.2006 р.), Стаханівському педагогічному коледжі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 341 від 04.02.2006 р.), Лисичанському педагогічному коледжі Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 87 від 17.03.2007 р.), на лекціях та семінарах для музичних керівників у Луганському інституті післядипломної педагогічної освіти, Луганському коледжі культури та мистецтв (довідка № 144 від 12.06.2007 р.). Дане дослідження у 2007 році було представлено у конкурсі наукових робіт молодих вчених, який проводився за ініціативою Луганської обласної ради, хід і результати якого широко висвітлювалися у засобах масової інформації (довідка № 1/06-1811 від 05.06.2007 р.).
Крім того, результати роботи відображено в наукових публікаціях автора та розглянуто на Всеукраїнських і міжнародних конференціях.
Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались використанням стандартизованих, адаптованих, валідизованих методик, адекватних меті та завданням дослідження; застосуванням методів математичної статистики, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки.
Організація дослідження. Теоретичне та емпіричне дослідження здійснювались протягом 2002-2006 років. В експерименті були обстежено 186 дітей дошкільного віку, 100 музичних керівників, які працюють з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку в дитячих садках, музичних школах, дитячих організаціях, дитячих будинках творчості. Географія експерименту представлена наступними містами та районами Луганської області: м.м.Луганськ, Красний Луч, Первомайськ, Брянка, Алчевськ, Лутугіне, Стаханов, Попасна, Сватово, Кремінна, Краснодон, Марківка, Новоайдарський район, Білокуракінський район, Станично-Луганський район, Троїцький район, Бєловодський район та інші.
Апробація матеріалу була здійснена на міжнародних науково-практичних конференціях, які проводились в НДІ імені Г. Костюка АПН України (Київ, 2003 р.), Інституті духовності Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Луганськ, 2005, 2006 р.р.), а також на щорічних наукових конференціях Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, на VІІ науково-практичній конференції з питань вищої освіти „Соціально-психологічні проблеми трансформації сучасного суспільства” у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (Луганськ, 1718.01.2007 р.), на ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи” в Луганському державному інституті культури та мистецтв (2123.03.2007 р.).
Публікації. Основний зміст дисертації відображено у 9 публікаціях, з них 6 у фахових виданнях:
1. Пальчикова О. М. Вплив особистісних властивостей вчителя на його поведінку у фруструючих ситуаціях педагогічної діяльності. // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України. Київ. 2003. Том V, частина 7. С. 216-220.
2. Пальчикова О. М. До питання діагностики та розвитку музичних здібностей. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина. Харків. 2003. № 599 С. 265-268.
3. Пальчикова О. М. Деякі аспекти впливу сучасної музики на емоційні стани дошкільників. // Вісник Харківського Державного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Харків:ХДПУ. 2003р. Випуск 11. С. 182-187.
4. Пальчикова О. М. Методологічні основи дослідження психологічної готовності музичного керівника. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразина. Харків. 2004. № 617 С. 182-186.
5. Пальчикова О. М. Особистісні властивості музичного керівника як провідний фактор у роботі з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. // Теоретичні і прикладні проблеми психології. Збірник наукових праць. Луганськ: Видавництво СНУ В. Даля. 2004 р. № 3 (8). С. 82-88.
6. Мазаненко О. М. Психологічна готовність та суб’єктна позиція як провідні чинники професійної успішності музичних керівників. // Збірник наукових праць: Філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 2007 р. Випуск 12.
7. Пальчикова О. М. Формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Збірник наукових праць. Луганськ: Видавництво Інститут духовного розвитку СНУ ім. В. Даля. 2005 р. № 5 (11). С. 159-169.
8. Пальчикова О. М. Фрустраційні реакції в педагогічній діяльності. // Психолог. Київ. 2004. № 5 (101). С. 6-7.
9. Пальчикова О. М. Розвиток рівня суб’єктності музичних керівників як системоутворюючого фактору психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми. // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Збірник наукових праць. Луганськ: Видавництво Інституту духовного розвитку СНУ ім. В. Даля. 2006 р. № 2/15. С. 125-131.

Структура дисертації. Дисертація має обсяг у 212 сторінок основного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (263 найменування, з них 13 іноземними мовами). Робота містить 18 таблиць, 6 рисунків, додатки на 32 аркушах.

Список литературы

ВИСНОВКИ.

Спираючись на теоретичне обґрунтування обраної для дослідження проблеми, виходячи з емпіричного дослідження структурних компонентів психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку, установлення особливостей формування психологічної готовності музичного керівника до роботи з музично обдарованими вихованцями, можна зробити такі висновки:
1. Психологічна готовність музичного керівника до роботи з музично обдарованими старшими дошкільниками це динамічне психологічне структурне утворення, що постійно змінюється з розвитком музично-педагогічної діяльності і суб’єктної позиції музичного педагога. Вона залежить від особистісного зростання й розвитку здібностей педагога, які дозволяють досягти високої взаємодії з музично обдарованими вихованцями 5-6 років.
Найбільш продуктивними у вивченні особливостей психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку є індивідуально-особистісний підхід та реалізація принципу суб’єктності. Крім того, вивчення психологічної готовності музичних керівників передбачає аналіз відповідності їх індивідуальних особливостей вимогам професійної діяльності, урахування психологічних особливостей музично-педагогічної професійної діяльності, психологічних властивостей музичних керівників та психології музично обдарованих дітей старшого дошкільного віку.
2. На успішність виконання музично-педагогічної діяльності музичних керівників впливають психологічні властивості моральні (загальнолюдські цінності, справедливість, гуманістична спрямованість), професійні (психологічні, педагогічні, музичні знання, уміння, навички, здібності), особистісно-характерологічні (життєвий оптимізм, самооцінка, рівень домагань, комунікативність), емоційні (виразність, артистизм, емпатійність), вольових (самоволодіння, наполегливість), суб’єктних (активність, креативність, усвідомлення вимог та цілей) тощо. Ці властивості виступають складовими компонентів психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.
3. Структуру психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку складають:
- мотиваційно-ціннісний компонент містить схильність, інтерес, позитивне ставлення до музично-педагогічної професійної діяльності та до взаємодії з музично обдарованими дітьми дошкільного віку, зацікавленість процесом, а не результатом музичної освіти. Цей компонент передбачає наявність у музичних керівників цінностей самоактуалізації прагнення до гармонійних відносин, цінності добра, краси, справедливості, віри в унікальність людських здібностей;
- емоційно-вольовий компонент здатність до естетичного переживання, розвинутий естетичний смак, уміння керувати своїми емоціями та впливати на емоційні стани дітей дошкільного віку мовленнєвими та музичними засобами; здатність до відтворення власних емоцій через засоби музичної виразності та здатність донести настрій музичного твору за допомогою власних навичок музично-виконавчої майстерності; музична та педагогічна перцепція, вольові риси наполегливість, упевненість, цілеспрямованість, самоволодіння;
- орієнтаційний компонент організаційні, комунікативні, педагогічні та музичні здібності, прагнення до демократичного стилю спілкування, особистісні характеристики, які забезпечують ефективну професійну взаємодію з музично обдарованими дітьми дошкільного віку;
- операційний компонент професійні педагогічні, музичні знання, психологічна досвідченість у галузі психології старшого дошкільного віку, психології обдарованості, психології музичних здібностей, музично-педагогічні вміння, навички; креативні здібності; артистичність, вміння включатися в музично-ігрове навчання;
- оціночний адекватний рівень самооцінки та рівня домагань, уміння діагностувати та оцінювати музичні здібності дітей та динаміку їхніх досягнень у музичній діяльності, педагогічне та музичне уявлення.
4. Сформованість психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку може бути представлена підвищеним рівнем, який передбачає високий або середній рівень розвитку з тенденцією до високих показників усіх структурних компонентів психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми дошкільного віку, що забезпечує високу ефективність професійної діяльності, а також звичайним та зниженим рівнями.
5. Професійна діяльність для музичних керівників може посідати різне місце в структурі їхніх сенсожиттєвих орієнтацій, знаходиться на вершині ієрархії сенсу життя. Тому суб’єктна позиція музичних керівників виступає як системоутворювальний чинник для розвитку їхньої психологічної готовності, яка, у свою чергу, забезпечує високу ефективність у взаємодії з музично обдарованими дошкільниками 5-6 років. Дослідженні суб’єктних характеристик музичного керівника потребує врахування його ставлення до педагогічної професії як невід’ємного компонента системи сенсожиттєвих орієнтацій суб’єкта.
6. Музичного керівника, який досяг підвищеного рівня психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку та суб’єктної позиції у професійній діяльності, можна охарактеризувати таким психологічними особливостями, як наявність чітких перспективних цілей; задоволеність пройденим відрізком життя; сприйняття сьогодення як цікавого й емоційно насиченого; здатність контролювати своє життя, приймати та втілювати рішення, спираючись на власний досвід; високий рівень самоконтролю; рішучість, сміливість, наполегливість; здатність сприймати нові ідеї; креативне ставлення до виконання професійних обов’язків; розвинені комунікативні й організаційні здібності; емоційна стійкість; адекватні самооцінка та рівень домагань; віра в унікальність здібностей дітей та свої можливості; досягнення успіхів за рахунок власних знань, умінь, навичок, особистих емоційно-вольових якостей без апелювання до власного впливу, авторитету, висока результативність у взаємодії з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.
7. Формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку можливе в умовах спеціально організованого навчання, у ході креативно-суб’єктного тренінгу з груповою формою організації роботи.
Креативно-суб’єктний тренінг являє собою систему методичних заходів, спрямованих на розвиток суб’єктної позиції музичних керівників у професійній діяльності, яка є системоутворюючим чинником для формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими вихованцями. Головні орієнтири тренінгу пов’язані з актуалізацією рефлексивних процесів, вибору оптимальних засобів організації взаємодії з музично обдарованими дітьми, усвідомленням професійних вимог, розвитком зацікавленості та спрямованості на музично-педагогічну діяльність, уміння будувати такі умови роботи, у яких потенціал усіх сторін педагогічної взаємодії отримає найбільші можливості для розвитку.
Найбільш ефективними у вирішенні завдань тренінгу стали модифіковані вправи тренінгу, що передбачали застосування музичних інструментів та музичних засобів виразності завдяки поєднанню функцій абстрагування, конкретизації, індивідуалізації та реалізації творчого початку.
У ході участі в креативно-суб’єктному тренінгу відбулися якісні зміни в психіці музичних керівників, які простежуються в плані саморозкриття та самопізнання себе як особистості та професіонала завдяки ідентифікації себе з представниками своєї професії; усвідомлення себе як неповторної особистості, яка володіє індивідуальним стилем в професійній діяльності музичного керівника; розумінні своїх переваг та слабких сторін, які впливають на ефективність професійної взаємодії з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.
Під час проведення корекційної роботи найбільш значні зрушення відбулись у кількісних показниках рівня суб’єктності музичних керівників, мотиваційно-ціннісного та емоційно-вольового компонентів їхньої психологічної готовності до роботи з музично обдарованими дітьми дошкільного віку 5-6 років.
Простежуються також зміни, хоча й меншої динаміки в орієнтаційному, операційному, оціночному компонентах психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку. Але те, що рівень суб’єктності є системоутворюючим фактором для формування психологічної готовності, можна прогнозувати віддалений ефект креативно-суб’єктного тренінгу в розвитку компонентів психологічної готовності.
Показники „професійної успішності”, які були отримані під час повторного використання методу незалежних експертних оцінок, підтверджують зростання ефективності взаємодії музичних керівників з музично обдарованими дітьми 5-6 років, що є показником набуття більш високого рівня сформованості рівня суб’єктності в педагогічній діяльності та психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми.
У цілому завдання дослідження виконані, гіпотеза знайшла своє підтвердження. Знайдена система тренінгових заходів, що може впливати на розвиток рівня суб’єктності музичних керівників у педагогічній діяльності, сприяти формуванню психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку і, як наслідок, підвищувати ефективність професійної взаємодії музичних керівників з музично обдарованими вихованцями старшого дошкільного віку.
Перспектива дослідження проблеми формування психологічної готовності музичних керівників до роботи з музично обдарованими дітьми старшого дошкільного віку полягає в можливості використання результатів даної роботи з метою вивчення психологічної готовності в роботі з музично обдарованими дітьми різних вікових груп та дітьми, які виявляють обдарованість у різних видах діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абульханова К.А., Рубинштейн С.Л. Проблема субъекта в психологической науке. М., Академический проект, 2000. С. 7-86.
2. Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни (Соотношение философского, методологического и конкретно-научного подходов к проблеме индивида). М.: Мысль,1991. С. 14-38.
3. Абульханова Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. С. 21-29.
4. Абульханова-Славская К.А. Типология активности личности.// Психологический журнал. 1985. Т. 6 - № 5. С. 5-24.
5. Абрамова Г.С. Возрастная психология. М., 1997. С.36-58.
6. Адарно Теодор В. Избранное: Социология музыки. М.: Университетская книга, 1999. С. 24-36.
7. Актуальні проблеми духовності: Зб.наук.доповідей та реферативних викладів повідомлень ІІ Всеукраїнської конференції у Кривому Розі. / ред. Хорольська Т. А. К., 1997. С. 5-14.
8. Актуальные проблеми эстетических и гуманитарных наук на пороге ХХІ века. Психология. Сб.тезисов Юбилейной научной конференции, посвященной 30-летию Ярославского гос. университета им. П. Демидова. Ярославль, 2000. С. 87-94.
9. Актуальные проблемы педагогики и психологии. Сб. научных трудов. / отв. ред. Соловьева В. А. Кострома, 2001. С. 8-26.
10. Алаторцев В. Изучение психической готовности спортсмена к соревнованию. М.: ВНИИФК, 1970. С. 7-32.
11. Аллахвердов В. М. Психология искусства: Эссе о тайне эмоционального воздействия художественных произведений. СПб: Ис-во ДНК, 2001. С. 73-89.
12. Алмаханова Х.А. Использование зрительной наглядности в формировании музыкального восприятия школьников: Дис...канд.психол.наук: 19.00.07. Алма-Ата, 1984. 185 с.
13. Альтшуллер Г.С., Верткин И.М. Как стать гением: жизненная стратегия творческой личности. Минск: Беларусь, 1994. С. 17-38.
14. Ананьев Б. Г. О соотношении способностей и одаренности // Проблемы способностей. М., 1962, С. 16-22.
15. Андриенко Е.В. Феномен профессиональной зрелости учителя // Педагогика. М., 2002 № 6. С. 66-70.
16. Анцыферова Л.И. Методологические проблемы психологии развития // Принцип развития в психологии. М.: Наука, 1987. С. 3-20.
17. Арановский М.Г. Мышление, язык, семантика // Проблемы музыкального мышления: Сб-к статей. М.: Музыка, 1974. 336 с.
18. Арнхейм Рудольф. Новые очерки по психологии искусства. М.: Прометей, 1994. 214 с.
19. Артемьева Т.И. Проблемы способностей: личностный аспект. //Психологический журнал. 1984г. Т.5 № 3 С. 46-55.
20. Артемьева Т.И., Москвина В.А. и др. Психология одаренности: проблемы, структура, показатели: Сб-к статей. К., 1996, С. 3-64.
21. Ахмешев Б.А. Становление личностной профессиональной позиции учителя музыки в процессе методологической подготовки: Дис...канд.психол.наук: 19.00.07. М., 1995. 196 с.
22. Бабаева Ю.Д., Лейтес Н.С., Марютина А.А., Мелик-Пашаев З.Н. Психология одаренности детей и подростков. М.: Академия, 1996. С. 14-85.
23. Бабаева Ю.Д. Особенности эмоционального развития одаренных детей // Одаренность: рабочая концепция. Материалы I Международной конференции / Отв. ред. Д.Б.Богоявленская, В.Д. Шадриков. Самара; Москва: РПО, 2000. С. 57-67.
24. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років. Тести та ігри. Тернопіль: Богдан, 1998. С. 3-36.
25. Бекина С.І. Музыка и движение. М., Просвещение, 1983. 96 с.
26. Белова Е.С. Одаренность малыша: раскрыть, понять, поддержать. 2 изд. М., 2001. 88 с.
27. Белухин Д.А. Основы личностно-ориентированной педагогики. М., 1997. С. 62-84.
28. Богданова І.М. Соціально-педагогічні аспекти оновлення професійної підготовки майбутніх учителів // Практична психологія та соціальна робота. 1998. № 3 С. 43-44.
29. Богданова Т.С. Обучающие основы педагогической оценки успеваемости учащихся на уроке музыки в общеобразовательной школе. Дис...канд.психол.наук: 19.00.07. М., 1986. 214 с.
30. Богоявленская Д.Б. Вчера и сегодня психологии творчества // Дорфман Л., Мартиндейл К., Петров В., Махотка П., Леонтьев Д., Купчик Дж. (ред.) Творчество в искусстве — искусство творчества. М.: Наука; Смысл, 2000. С. 186-198.
31. Богоявленская М.Е., Богоявленская Д.Б., Горячева Т.Г. Анализ регуляторной сферы одаренных детей // Одаренность: рабочая концепция. Материалы I Международной конференции / Отв. ред. Д.Б.Богоявленская, В.Д. Шадриков. Самара; Москва: РПО, 2000. С. 125-130.
32. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. М.: ИЦ «Академия», 2002. С. 117-119.
33. Бодалев А.А. Смысл жизни и акме человека: соотношение „будничного” и „высшего Я” // Психолого-педагогические и философские аспекты проблемы смысла жизни. М.: ПИ РАО, 1997. С. 29-32.
34. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. С. 12-60.
35. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. М.: Воронеж, 1995. С. 351-352.
36. Большунова Л.М. Вплив музичних засобів на розвиток емпатії особистості. Дисканд.психол.наук: 19.00.07. К., 2000. С. 64-74.
37. Бочкарев Л. Л. Психология музыкальной деятельности. М.: Институт психологии РАН, 1997. С. 8-42.
38. Бремс К. Полное руководство по детской психологии. М.: ЭКСМО Пресс, 2002. с. 164.
39. Бриль А.К. Формирование музыкальной памяти как необходимые условия совершенствования певческой деятельности младших школьников. Дис...канд.психол.наук: 19.00.07, М., 1979. С. 70-114.
40. Буланова О.С. Артистизм как компонент творческой личности педагога // Школа. 2001. № 2. С.18-19.
41. Бурлачук Л.Ф. Словарь справочник по психологической диагностике. К.: Наук. думка, 1989. С. 200-204.
42. Веденина В. Мастерство само не приходит: [Мастерство учителя] // Учитель. 2000 № 1 С. 65-67.
43. Велієва С.В. Психічні стани дітей дошкільного віку. Дис...канд.психол.наук: 19.00.07. К., 2001. С. 78-118.
44. Венгер Л.А. Педагогика способностей. М.: Знание, 1973. С. 4-48.
45. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология. М.: Просвещение, 1983. 336 с.
46. Ветлугіна Н.А. Методика музичного виховання в дитячому садку. М.: Просвещение, 3 видання, 1989. С. 14-46.
47. Види обдарованості. // Обдарована дитина. 2000, № 3. С. 6.-14.
48. Вилюнас В.К. Психология эмоциональных явлений. М., 1976. С. 27-41.
49. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. СПб: Союз, 1997. С. 42-58.
50. Вышегородцева С.О. Исторический анализ развития музыкальной психологии в ХХ веке. Дисканд.психол.наук. М., 2001. С. 5-58.
51. Гелерштейн С. Чувство времени и скорость двигательной реакции. М., 1958. С. 17-21.
52. Генов Ф. Психология управления: Осн. проблемы. Пер. с болг. / Филипп Генов; Общ. ред. и вступит. статья Б.Ф.Ломова, В.Ф.Венды. М. : Прогресс, 1982. 422 с.
53. Гильбух Ю.З. Внимание: одаренные дети. М.: Знание, 1991. С. 4-56.
54. Головаха Е.І. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді. К., 1988. С. 28-46.
55. Голубева Э.Л. Способности. Личность. Индивидуальность. Дубна: Феникс +, 2005. С. 16-24.
56. Голубева Е.А. Способности и индивидуальность. М., 1993. С. 43-48.
57. Гольдштейн А., Хомік В. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам. / Пер.з англ. В.Хоміка. К.: Либідь, 2003. С. 515- 523.
58. Готсдинер А.Л. Музыкальная психология”. М., 1994. С. 18-46.
59. Гофман И. Фортепианная игра. Вопросы и ответы. М.: Искусство, 1961. С. 19-34.
60. Григоренко Л. Самостійна робота як фактор підвищення ефективності підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності // Рідна школа. 2005. № 8 С. 22-24.
61. Гуревич К.М., Раевский А.М. Личность как объект психологической диагностики. // Психологический журнал. 2000. № 5. С. 29-37.
62. Горностай П.П. Формирование психологической готовности старшеклассников к педагогической деятельности: Дисс...канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1988. 149 с.
63. Данилова А.Г. Акмеологічна модель педагога в XXI століття // Рідна школа-2003. № 6 С. 6-9.
64. Данилова А.Г. Педагогический менеджмент: опыт работы по повышению профессионального уровня учителей / А.Г. Данилова // Завуч для администр. школ 2004. № 3. С. 59-63.
65. Деятельностный подход в психологи: Сб.научных трудов. М., 1990. С. 12-88.
66. Дзвоник Г.П., Ткачук Т.М. Професійний інтерес як одна з детермінант професійної спрямованості вчителя. К., 2002. С. 97-101.
67. Дилео Джон. Детский рисунок: диагностика и интерпритация/ред.Е. Рыбина/ М: Апрель Пресс, 2001. С. 63-68.
68. Добрович А.А. Общение: наука и искусство. М., 1982. С. 20-34.
69. Доровской А.И. Сто советов по развитию одаренности детей. Родителям, воспитателям, учителям. М.:Российское пед. агенство, 1997. 310 с.
70. Дорфман Л.Я. Эмоции в искусстве. Теоретические подходы и эмпирические исследования. М.: Смысл, 1997. С. 42-46.
71. Дружинин В.Н. Психология общих способностей: Учеб.пособие. 2-е изд. СПб.: Питер, 2000. С. 6-24.
72. Дружинин В.Н. Психология XXI века. М., 2003. С. 94-102.
73. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. Проект индивидуального обучения на основе личностно ориентированного учебного плана общеобразовательной школы”. М.: Лантерна, 1995. 184 с.
74. Дружинин В., Хазратова Н. Экспериментальное исследование формирующего влияния среды на креативность. // Психологический журнал, 1994. Т. 15. № 4. С. 83-93.
75. Дьяченко М., Кандыбович Л. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск: Изво БГУ им. В.Ленина, 1976. 173 с.
76. Дьяченко М., Кандыбович Л. Формирование готовности к действиям в напряженных ситуациях. // Вестник ПВО, 1977. № 12. С. 14-26.
77. Дьяченко М. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. Минск, 1985. С. 6-68.
78. Дьяченко М. Психологические проблемы готовности к деятельности. Минск, 1976. С. 12-38.
79. Дьяченко О.М. Одаренный ребенок. М., 1997. С. 28-50.
80. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психологический словарь-справочник. Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2001 (2004). с. 214.
81. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы. 2-е изд. перераб. и доп. Минск: Изд-во БГУ, 1981. С. 14-26.
82. Дябло Т.В. Активизация разносторонней музыкальной деятельности и музыкального развития первоклассников. Дис...канд.психол.наук: 19.00.07 Одесса, 1978. 176 с.
83. Емельянов Г.А., Адаскина А.А. Пути взаимодействия психологии и искусства // Развивающая психология основа гуманизации образования: Материалы 1 Всероссийской научно-методической конференции 19-21 марта 1998 г. / Под ред. В.Я.Ляудис, Н.Н.Корж. М.: РПО, 1998. С. 72-73.
84. Жуков В. Коммуникативная компетентность. М.: МГУ, 1991. С. 20-28.
85. Завалишина Д.Н. Профессиональная деятельность как смысл жизни // Психолого-педагогические и философские проблемы смысла жизни. М.: ПИ РАО, 1997. С. 72-81.
86. Завалишина Д.Н. Динамика ценностно-смыслового отношения субъекта к профессиональной деятельности // Психологические, философские и религиозные аспекты смысла жизни. М., 2001. С. 193-203.
87. Захарова Л.Н. Психологическая подготовка педагога. - Н.Новгород, 1993.- С. 18-46.
88. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб.для вузов. 2-е изд., доп., испр. и перераб. М.: Логос, 2005. 274 с.
89. Зубкова І.Ю. Психологічні особливості Я-образу вчителя-професіонала за структурними компонентами цілісної моделі. // Практична психологія та соціальна робота. 2003 № 5. С. 4-11.
90. Ильин Е.П. Проблема способностей: два подхода к ее решению. // Психологический журнал. 1987. Т.8 № 2. С.42-48.
91. Ильин Е. Эмоции и чувства. СПб: Питер, 2001. 752 с.
92. Ильин Е.П. Психология: Учеб. для ср. учеб. заведен. СПб: Питер, 2004. С. 16-24.
93. Ильина Г., Руднева С. К вопросу о механизме музыкального переживания. // Вопросы психологии. 1971, № 5. С. 16-24.
94. Ісаєва Г.М. Розвиток педагогічної творчості вчителя // Директор школи. 1999. № 11 (берез) С. 11-19.
95. Искусство в школе // О программе «Ребенок и музыка: опыт диалога». 1999. № 6. С. 10-13.
96. Искусство в школе // О программе «Ребенок и музыка: опыт диалога». 2000. № 4. С. 3-6.
97. Искусство в школе // О программе «Ребенок и музыка: опыт диалога». 2002. № 4. С. 11-18.
98. Кабалевский Д. Прекрасное пробуждает доброе. Эстетическое воспитание. Статьи, доклады, выступления. М.: Педагогика, 1973. 334 с.
99. Кабалевский Д. Как рассказывать детям о музыке? 3-е издание, исправл. М.: Просвещение, 1989. 187 с.
100. Кагальняк Г.І., Шулдик Г.О. Психологія здібностей. Навч. Пос. К.: Науковий світ, 2001. С. 12-26.
101. Каган М.С. Музыка в мире искусств. СПб.: Vt, 1996. 146 с.
102. Кадыров Б.Р. Способности и склонности. Ташкент, 1990. С. 42-47.
103. Как определить и развить способности ребенка.(сост. В. М. Воскобойников) СПб.: Респекс, 1996. С. 8-20.
104. Калугина И.Ю. Возрастная психология: развитие ребенка от рождения до 17 лет. СПб., 1997. С. 36-41.
105. Каптерев П.Ф. Детская и педагогическая психология. М.: Моск. психол. соц. ин-т; Воронеж: НПО «МОДЭК», 1999. С. 38-44.
106. Каптерев П.Ф. Избранные педагогические сочинения / [Вступит. статья П.А. Лебедева] / Под ред. А.М.Арсеньева. М.: Педагогика, 1982. С. 7-31.
107. Карандашев В.Н. Основы психологии общения. Челябинск, 1990. С. 84-88.
108. Кириченко Н.Т., Науменко Т. І. Виховує мистецтво: Активізація творчості дошкільників засобами мистецтва. К., 1998. С. 8-56.
109. Корнилова Т.В. Введение в психологический эксперимент: Учебник. М.: Изд-во Моск. Ун-та ЧеРо, 1997. 256 с.
110. Клименко В.В. Психологические тесты таланта. Х.: Фолио”, 1997. С. 6-30.
111. Карпенко З.С. Психологічні основи аксіогінезу особистості. Дис. д-ра психол. наук. К., 1999. 443 с.
112. Карпенко-Сашньова Н.В. Діагностика психічного розвитку дітей раннього віку. К., 1996.