ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Литвинчук Алла Вікторівна

УДК: 338.45:316.334.5

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ

Спеціальність
08.00.03 – економіка та управління національним господарством

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Омельченко Володимир Якович,
доктор економічних наук, професор

Донецьк 2011

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………..……………………………………………4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ…………...………………………..…..11
1.1 Генезис категорій та понять системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом …………………...…11
1.2 Особливості еколого-економічного управління промисловим виробництвом ………………………….………………………………….…….30
1.3 Концепція формування системи комунікацій промислового виробництва в умовах нестабільності навколишнього природного середовища……………………………………………………………………….49
Висновки за розділом 1 ………………………………………………..…62
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ……………64
2.1 Аналіз організаційно-інституційних механізмів формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом........................................................................................................64
2.2 Економіко-маркетинговий інструментарій реалізації системи комунікацій еколого-економічного управління …………………..…………..79
2.3 Оцінка ефективності комунікаційних процесів промислового виробництва……………………………………………………………………...98
Висновки за розділом 2 ……………………………….………………..114
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЙ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМ ВИРОБНИЦТВОМ……………………...…………….….116
3.1 Інституційні та стратегічні трансформації системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом……….......116
3.2 Удосконалення методів оцінювання системи комунікацій та визначення еколого-економічного рейтингу промислових виробництв.......127
3.3 Імітаційне моделювання визначення еколого-економічного рейтингу промислового виробництва з урахуванням впливу комунікаційної складової ……………………………………………………………….……….147
Висновки за розділом 3……………….………………………….……...160
ВИСНОВКИ….………….……………………………………………….162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..………………………...…165
ДОДАТКИ………………..………………………………………………184

ВСТУП

Актуальність теми. Національне господарювання здійснюється в умовах нестабільного економічного середовища та характеризується несприятливою екологічною ситуацією, що дедалі погіршується через значне техногенне навантаження. Близько 15% території України з населенням понад 10 млн. осіб перебуває у критичному екологічному стані. Аналіз основних показників негативного впливу на атмосферне повітря, водні ресурси та земельний фонд, динаміки поводження з відходами у 2000-2010 рр. свідчать про відсутність якісних зрушень у напрямі раціонального природокористування та зменшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище.
Вихід з ситуації, що склалася, вбачається у суттєвих змінах господарювання на засадах сталого розвитку. Необхідною є консолідація зусиль управління державного, регіонального й промислового рівнів. Промислові виробництва, намагаючись відповідати екологічним цілям сьогодення, орієнтуються на впровадження новітніх досягнень науки та техніки стосовно охорони й збереження навколишнього природного середовища, що є однією із вимог еколого-економічного управління промисловим виробництвом, в основу якого покладено постійне поліпшення й удосконалення соціально-економічної та екологічної діяльності.
Особливо важливу роль в реалізації політики сталого розвитку, необхідності гармонійного поєднання економічних, екологічних і соціальних цілей, відіграють комунікації. Вони є першоосновою прийняття ефективних управлінських рішень. Складність й багатогранність поняття „комунікація”, різноманіття її типів, видів та форм реалізації вимагають формування системи, завдяки якій забезпечується отримання, обробка, збереження, прямий та зворотній рух інформації, що впливає на всі процеси господарської діяльності.
Теоретичні та методологічні засади управління комунікаціями розглядалися у роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Так, дослідження різних питань теорії комунікацій відображено у роботах видатних вчених Н. Вінера, В. Вівера, К. Шенона та ін. У роботах класиків менеджменту та маркетингу таких як П. Друкер, Ф. Котлер, М. Мескон та ін. розглядаються організаційні аспекти реалізації комунікаційних взаємодій та недостатньо уваги приділено методологічній основі їх оцінювання. Серед сучасних дослідників комунікаційних взаємодій, виділяють роботи Т.Ю. Анопченко, О.Б. Балакай, Е.Я. Басіна, В.М. Бебика, О.Ю. Боєнко, Л.С. Вінарика, П.В. Єгорова, О.В. Кендюхова, М.І. Крулькевича, О.М. Лондарь, В.Я. Омельченко та ін. Орієнтуванню комунікацій виробництва на екологічне управління та його інформаційному забезпеченню присвячені роботи І.О. Александрова, O.О. Веклич, Г.О. Білявського, І.В. Петенко, Г.Г. Почепцова, О.В. Родіонова, І.Н. Розіной, А.А. Садекова, Ю.М. Саталкіна, В.Я. Шевчука та ін. Проте, не зменшуючи вкладу вищезгаданих авторів, дослідження яких присвячені проблематиці еколого-економічного управління, слід зазначити, що комунікаційний аспект й формування системи комунікацій зазначеного процесу залишається до цього часу мало дослідженим.
Таким чином, недостатність теоретичної та методологічної розробленості питання щодо формування та оцінювання системи комунікацій, її впливу на процес еколого-економічного управління промисловим виробництвом обумовлюють актуальність наукових розробок дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету в рамках держбюджетної теми „Методологія і практика прийняття управлінських рішень в менеджменті” (номер державної реєстрації – 0107U001776), в якій автором запропоновано напрями формування та розвитку інформаційно-комунікаційної системи на національному, регіональному, виробничому та громадському рівнях управління.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних та практичних рекомендацій щодо формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом та механізму її функціонування й оцінювання, спрямованого на реалізацію природоохоронних цілей, завдань та програм.
Відповідно до мети дослідження в роботі поставлені й вирішені такі основні завдання:
- визначено особливості еколого-економічного управління промисловим виробництвом;
- уточнено сутність поняття „система комунікацій еколого-економічного управління”;
- розроблено концепцію формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом в умовах нестабільності економічного середовища;
- удосконалено механізм функціонування системи комунікацій еколого-економічного управління;
- запропоновано алгоритм кількісного виміру стану системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом;
- розроблено імітаційну модель виробничого процесу промислового виробництва, за рахунок визначення еколого-економічного рейтингу промислового виробництва з урахування впливу комунікаційної складової.
Об'єктом дослідження є процеси еколого-економічного управління.
Предметом дослідження є система комунікацій еколого-економічного управління промислового виробництва.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи складають праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі комунікаційних взаємин та еколого-економічного управління, матеріали та рекомендації науково-практичних конференцій та семінарів.
У процесі дослідження з метою забезпечення достовірності й обґрунтованості отриманих результатів проведених розрахунків, поетапних висновків і тверджень використано такі методи наукового пізнання: аналіз і синтез (у процесі дослідження науково-методичної бази управління комунікаціями; при аналізі організаційно-інституційних механізмів формування системи комунікацій еколого-економічного управління), термінологічний та семантичний аналіз (для визначення основних сутнісних характеристик категорій та понять, пов'язаних з формуванням системи комунікацій еколого-економічного управління), статистичні методи (при аналізі стану навколишнього природного середовища України та антропогенного впливу на нього), групування (для систематизації факторів і показників, які впливають на формування системи комунікацій промислових виробництв), порівняння та експертні оцінки (при оцінюванні зовнішніх та внутрішніх комунікацій промислових виробництв; визначенні коефіцієнту узгодженості експертів), теорії графів (при визначенні ємності комунікаційних каналів зв’язку), нечітко-множинний аналіз (при проведенні кількісної оцінки системи комунікацій промислових виробництв), параметричний підхід (для побудови функцій відповідності нечітких термів), економіко-математичне моделювання (при визначенні еколого-економічного рейтингу виробництва з урахуванням впливу комунікаційної складової).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у вирішенні нового актуального завдання з розробки та поглиблення теоретико-методичних основ та вдосконалення практичних підходів щодо формування, аналізу та оцінювання системи міжрівневих комунікацій еколого-економічного управління. Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
розроблено концепцію формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом з урахуванням умов нестабільності економічного середовища, на основі використання методів системного аналізу та принципу безперервного розвитку, що дозволяє підвищити ефективність управління комунікаціями шляхом удосконалення стратегічного та оперативного планування, координації та оцінювання комунікаційних взаємодій промислового виробництва;
удосконалено:
механізм функціонування системи комунікацій еколого-економічного управління шляхом системного опису і формалізації взаємодії основних його складових на макро- та мікрорівнях, що дозволяє підвищити ефективність екологічного управління на основі застосування можливостей спеціалізованих інформаційно-комунікаційних систем до процесу організації та координації міжрівневих взаємодій суб’єктів господарювання;
алгоритм кількісного виміру стану системи комунікацій еколого-економічного управління, який базується на використанні нечітко-множинного аналізу та даних бенчмаркінгу, що сприяє удосконаленню комунікаційних взаємодій промислового виробництва за рахунок їх прискорення;
імітаційну модель виробничого процесу, на основі оцінки впливу стану системи комунікацій на функціонування промислового виробництва, що дозволяє підвищити якість прийняття управлінських рішень стосовно реалізації екологічно спрямованих проектів через визначення та врахування еколого-економічного рейтингу виробництва;
дістали подальшого розвитку:
методичні основи формування еколого-економічного рейтингу шляхом врахування показника стану системи комунікацій, що сприяє об’єктивному відображенню спроможності промислового виробництва функціонувати за умов нестабільності економічного середовища.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що здійснені розробки та визначені підходи дозволяють підвищити ефективність функціонування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом. Основні положення дисертаційної роботи було використано:
на регіональному рівні: Головним управлінням регіонального розвитку, залучення інвестицій і зовнішньоекономічних відносин Донецької обласної державної адміністрації (№ 745/06 від 09.06.2011 р.) впроваджені підходи до формування та оцінювання системи комунікацій еколого-економічного управління на основі використання інформаційно-комунікаційних систем; Регіональним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (№ 25/04 від 25.04.2011 р.) використано механізм функціонування системи комунікацій еколого-економічного управління;
на рівні підприємств: ТОВ „Укрпромсвітло” (№ 106/09 від 19.05.2011р.) використано рекомендації щодо формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом; ВРБП „Кредо” (№ 427/11 від 05.04.2011 р.) використано дані бенчмаркінгу для оцінювання зовнішніх комунікацій підприємства; ТОВ „Ватра-Донбас” (№ 13/02 від 08.06.2011 р.) алгоритм кількісного виміру стану системи комунікацій еколого-економічного управління; ТОВ „Коксобладнання” (№ 32/14 від 10.06.2011 р.) впроваджено імітаційну модель виробничого процесу, що дозволяє відобразити вплив на нього стану системи комунікацій й встановити значення еколого-економічного рейтингу виробництва, економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження полягає у підвищенні прибутку на 4,6%.
Наукові результати дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету при викладанні дисциплін „Екологічний менеджмент”, „Менеджмент природоохоронної діяльності” (№1287/01 - 26/6.9.0 від 15.03.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі результати, висновки та рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. Внесок здобувача до публікацій, написаних у співавторстві, відображено у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи було обговорено і схвалено на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності” (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації” (м. Київ, 2009 р.); Науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету (м. Донецьк, 2009 р., 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2010-2011 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону” (м. Суми, 2011 р.).
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 15 праць загальним обсягом 37,69 д.а., з яких особисто автору належить 4,95 д.а., у тому числі 1 колективна монографія загальним обсягом 32,74 д.а., з яких особисто автору належить 0,6 д.а., 6 праць у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,6 д.а, з яких особисто автору належить 2,45 д.а. і 8 тез доповідей науково-практичних конференцій загальним обсягом 1,9 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 185 найменувань та 3 додатків. Загальний обсяг роботи - 164 сторінки. Матеріал дисертації ілюструє 25 таблиць, 21 рисунок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено постановку та вирішено нове актуальне завдання розробки теоретико-методичних та практичних рекомендацій щодо формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом та механізму її функціонування й оцінювання, спрямованого на реалізацію природоохоронних цілей, завдань, програм. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Визначено сутність та зміст еколого-економічного управління промисловим виробництвом, виділено основні переваги та недоліки впровадження еколого-економічного управління промисловим виробництвом як інструмента сталого розвитку. Встановлено, що методи запобігання забруднення, які використовуються в рамках еколого-економічного управління, є більш результативними й економічно ефективними тільки внаслідок заміни застарілих технологічних рішень та організаційних підходів, пов'язаних з контролем процесу виробництва, вибором сировинних матеріалів, вторинним використанням або переробкою матеріалів, логістикою виробництва тощо.
2. На підставі проведеного термінологічного та семантичного аналізу розвинуто сутність категорій та понять, пов'язаних з формуванням системи комунікацій еколого-економічного управління, визначено основні сутнісні характеристики дефініції «система комунікацій еколого-економічного управління» як сукупності комунікаційних процесів, що забезпечують багатосторонні взаємодії управління при реалізації екологічних цілей, завдань, програм, розроблених на підставі принципів екологічної ефективності та безпеки.
3. Розроблено концепцію формування системи комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом, яка має за мету своєчасне та безперервне здійснення комунікаційних взаємодій промислового виробництва з урахуванням вимог еколого-економічного управління. Встановлено, що система комунікацій складається із системи управління комунікаціями та комплексу комунікаційних процесів, що реалізують взаємодії промислового виробництва із зовнішнім середовищем та внутрішніми підсистемами. Особливе значення в концепції має підсистема з оцінювання функціонування комунікацій, робота якої дозволяє оперативно отримати інформацію про проблеми та резерви результативності системи комунікацій для своєчасного вдосконалення її роботи.
4. Удосконалено механізм функціонування системи комунікацій еколого-економічного управління на основі взаємодії основних його складових на макро- та макрорівнях для забезпечення реалізації положень чинного законодавства стосовно руху екологічно спрямованої інформації й забезпечення своєчасних та повних комунікаційних взаємодій суб’єктів господарювання на міжсистемному рівні. Спільною метою механізму функціонування зазначеної системи, як на макро, так і на мікрорівнях визначено реалізацію комунікаційних процесів, що забезпечують багатосторонні взаємодії управління при втілювані екологічних цілей, завдань, програм, розроблених на підставі принципів сталого розвитку.
5. Удосконалено алгоритм аналізу та оцінювання системи комунікацій промислових виробництв, що передбачає використання даних бенчмаркінгу та методу нечітко-множинного аналізу, що дозволяє оцінити реалізацію комунікаційних взаємодій промислового виробництва системно у динаміці. Встановлено, що для аналізу системи комунікацій промислового виробництва доцільним є використання SWOT-аналізу, що дозволить акцентувати увагу на слабких та сильних сторонах управління комунікаціями, а також врахувати погрози та можливості зовнішнього оточення виробництва і, як наслідок, розробити програму по впровадженню відповідних змін до управління системою комунікацій еколого-економічного управління промисловим виробництвом.
6. Запропоновано використання теорії графів як метод аналізу ємності каналів зв’язку, що дозволяє визначити найбільш та найменш ємний канал, а також виявити недоліки в організаційній структурі виробництва. Отримана в такій спосіб інформація є підставою для прийняття управлінських рішень щодо реорганізації комунікаційних процесів виробництва.
7. Доведено доцільність проведення рейтингової оцінки еколого-економічного рівня виробництва, використання його в якості індикатора стану об'єкта господарювання. Удосконалено методичні основи визначення еколого-економічного рейтингу промислового виробництва з урахуванням впливу комунікаційного фактору.
8. Розроблено імітаційну модель виробничого процесу, що дозволяє встановити значення еколого-економічного рейтингу промислового виробництва з урахування впливу комунікаційної складової. В результаті імітаційних експериментів встановлено, що високий рівень розвитку системи комунікацій дозволяє підвищити значення еколого-економічного рейтингу виробництва до 18 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров І.О. Стратегія сталого розвитку регіону: монографія / І.О. Александров, О.В. Половян, О.Ф. Коновалов, О.В. Логачова, М.Ю. Тарасова; за заг. ред. І.О. Александрова / НАН України. Ін-т економіки промисловості. – Донецьк: Ноулідж, 2010. – 203 с.
2. Александров И.А. Экономический рост и окружающая среда (введение в методологию измерения и анализа): монография / И.А. Александров. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. – 158 с.
3. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва / О.І. Амоша. – К.: Наук. думка, 2002. – 305 с.
4. Аналітична доповідь „Довкілля України у 2009 році” / Державний комітет статистики [Електронний ресурс]. – Сайт Державного комітету статистики України. – 2009. – Режим доступу: http://www.segodnya.ua/files/articles/141432/52/1.pdf.
5. Андрусевич А. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / кол. авт.: А. Андрусевич, Н. Андрусевич, З. Козак. – Львів, 2009. – 203 с.
6. Андрушків Б.М. Основи менеджменту / Б.М. Андрушків, О.Е. Кузьмін. – Львів: Світ, 1995. – 293 с.
7. Анопченко Т.Ю. Коммуникационный менеджмент: Этика и культура управления / Т.Ю. Анопченко, Г.А. Болошин, И.П. Маличенко, Е.И. Моисеенко, А.Ю. Чалова, М.А. Чернышев. – М.: Феникс, 2010. – 380 с.
8. Араева Л.А. Словообразовательный тип: монография / Л.А. Араева. – М.: Книжный дом „ЛИБРОКОМ” , 2009. – 272 с.
9. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель; пер. Н. Платонова. – М.: Азбука классики, 1978. – 423 с.
10. Багиев Г.Л. Бенчмаркинг – как функция и инструмент предпринимательской деятельности: тезисы докладов / Международная научная конференция „Маркетинг и культура предпринимательства” / Г.Л. Багиев, И.А. Аренков, Ю.Н. Соловьева. – СПб.: Изд-во СПбУЭФ, 1996. – Ч.1.
11. Балашов В.В. Франт-офис и бек-офис бренда / В.В. Балашов. – Спб.: Питер, 2004. – С. 151–152.
12. Барнетт Дж. Маркетинговые коммуникации. Интегрированный подход / Дж. Барнетт, С. Мориарти. – СПб.: Питер, 2001. – 386 c.
13. Барышников А.А. История возникновения и развития функционально-стоимостного анализа / А.А. Барышников, А.М. Кузьмин // Машиностроитель. – № 1. – 2001.
14. Барышников А.А. Формы применения функционально-стоимостного анализа / А.А. Барышников, А.М. Кузьмин // Машиностроитель. – № 6. – 2001.
15. Барышников А.А. Функциональный анализ: выявление, определение и классификация функций / А.А. Барышников, А.М. Кузьмин, Е.А. Кузьмина // Машиностроитель. – № 9. – 2001.
16. Басин Е.Я. Искусство и коммуникация (очерки из истории философско-эстетической мысли) / Е.Я. Басин. – М.: Московский общественный научный фонд; ООО „Издательский центр научных и учебных программ”, 1999.– Серия „Учебная литература”. – Вып. 6. – 240 с.
17. Бахтєєва Т. Охорона здоров’я України: гра без правил / Т. Бахтєєва // Дзеркало тижня. – 2009. – № 17 (745).
18. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: монографія / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.: іл. — Бібліогр. С. 432–437.
19. Белявцев М.И. Маркетинг: учеб. пособие / М.И. Белявцев, Л.М. Иваненко. – Донецк: ДонНУ, 2002. – 196 с.
20. Берж К. Теория графов и ее применение / К. Берж. – М.: Изд-во иностр. лит., 1962. – 319 с.
21. Билл Кверк. Создавая связи. Внутрикорпоративные коммуникации в бизнес-стратегии / Б. Кверк. – М.: Вершина, 2006. – 416 с.
22. Бондаренко В.М. Новый методологический подход к обоснованию концепции и стратегии построения информационного общества / В.М. Бондаренко // Информационное общество. – 2005. – № 3.
23. Бронников М. К вопросу о цене информации / Бронников М. – М.: Проблемы теории и практики управления. – 1999. – № 1. – С.79-83.
24. Буркинский Б.В. Природопользование: основы экономико-экологической теории / Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, С.К. Харичков. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – 350 с.
25. Быков А.А. Проблемы анализа безопасности человека, общества и природы / А.А. Быков, Н.В. Мурзин. – СПб.: Наука, 1997. – 244 с.
26. Веклич О.О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні/ О.О. Веклич // Економіка України. – № 9. – С. 65–74.
27. Винарик Л.С. Информатизация: понятийный словарь терминов и аббревиатур / под. ред. Л.С. Винарика, М.И. Крулькевича. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. – 208 с.
28. Винер Н. Информация, язык и общество / Н. Винер // Кибернетика. – М.: Наука, 1983. – С. 236–248.
29. Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком / В.В. Вітлінський, П.І. Верченко. – К.: КНЕУ, 2000.
30. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика): монография / Т.П. Галушкина. – Одесса: Ин-т проблем рынка и экон.-эколог. исслед. НАН Украины, 2000. – 280 с.
31. Гауффе Г. Менеджмент підприємства меблевої промисловості з урахуванням принципів сталого розвитку / Г. Гауффе // Науковий вісник: зб. наук.-техн. пр. – 2000. – Вип. 10.1. – С. 347–350.
32. Геец В. Экономические начала правового регулирования хозяйственных отношений / В. Геец, А. Гриценко // Экономика Украины. – 2008. – № 5 (550). – С. 4–18.
33. Герберт А. Менеджмент в организациях / А. Герберт, У. Дональд, А. Виктор. – М., 1995. – С. 169–210.
34. Глухова В.В. Основы менеджмента: учеб. пособие / В.В. Глухова. – СПб., 1995. – 327 с.
35. Гоновська Г. Роль громадськості у прийнятті природоохоронних рішень в Україні: постановка проблеми та сучасний стан: збірник наукових праць „Ефективність державного управління” / Г. Гоновська. – 2008. – Вип. 14/15. – С. 265–270.
36. Гранатуров В.М. Регіональні аспекти розвитку українського внутрішнього ринку металопродукції / В.М. Гранатуров, В.М Осипов, В.Д. Шамілов // Економіка промисловості: науково-практичний журнал НАНУ ІЕП. – 2009. – № 4. – С. 54.
37. Грицанов А.А. Новейший философский словарь / сост. А.А. Грицанов. – Мн.: Изд. В.М. Скакун, 1998. – 896 с.
38. Даль В.И. Словарь живого великорусского язика: в 4 т. / В.И. Даль. – М., 1981.
39. Деревянко П.М. Нечетко-логический подход к формированию инвестиционного портфеля [Электронный ресурс]: Инструментальные методы в экономике: сборник научных трудов / П.М. Деревянко. – СПб.: СПбГИЭУ, 2004. – С. 117–123. – Режим доступа: http://fuzzylib.narod.ru/.
40. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища / В.С. Джигирей. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2002. – 203 с.
41. ДСТУ ISO 14001-04-97. „Системи управління навколишнім середовищем. Загальні керівні положення щодо принципів, систем та засобів забезпечення”. – К.: Держстандарт України, 1997.
42. Дяченко В. Про уровень компьютерного пиратства в Украине [Електронный ресурс] / В. Дяченко // Business Software Alliance. – 2010. – Режим доступа: http://www.bsa.org/country/News%20and%20Events/ News%20Archives/global/05112010-globalpiracystudy.aspx.
43. Заде Л. Понятие лингвистической переменной и ее применение к принятию приближенных решений / Л. Заде. – М.: Мир, 1976.
44. Зыков А.А. Теория конечных графов / А.А. Зыков. – Новосибирск: Наука, 1969. – 543 с.
45. Караева Н.В. Основные факторы и экономический механизм экологического управления состоянием ОПС // Актуальные проблемы устойчивого развития / под общ. ред. М.В. Недина, Е.И. Сухина. – К.: О-во „Знание Украины”, 2003. – С. 107–116.
46. Караєва Н.В. Сталий розвиток: еколого-економічна оптимізація територіально-виробничих систем: навч. посібник / Н.В. Караєва, Р.В. Корпан, Т.А. Коцко та ін. / за заг. ред. І.В. Недіна. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2008. – 384 с.
47. Кендюхов О.В. Ефективність маркетингових комунікацій у брендингу/ О.В. Кендюхов, О.Ю. Боєнко // Наукові праці ДонНТУ. – Донецьк, ДонНТУ, 2008. – Серія: економічна. – Вип. 35 (149). – С. 70–75.
48. Кирдина С.Г. Институциональные матрицы и развитие России / С.Г. Кирдина. –М: ТЕИС, 2000. – 216 с.
49. Кирюхина И.А. Событийный маркетинг как средство продвижения товара / И.А. Кирдина // Маркетинг и маркетинговые исследования. – 2001. – № 5 (35). – С. 47–51.
50. Кислый В.Н. Экологизация управления предприятием: монография / В.Н. Кислый, Е.В. Лапин, Н.А. Трофименко; под общ. ред. В.Н. Кислого. – Сумы: Унив. кн., 2002. – 230 с.
51. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика: учебник / И.М. Кобозева. – 4-е изд. – М.: Книжный дом „ЛИБРОКОМ”, 2009. – 352 с.
52. Кравченко А.И. История менеджмента / А.И. Кравченко. – М.: Академический проект, 2000. – 352 с.
53. Конончук С. Комунікаційний потенціал українських політичних партій [Електронний ресурс] / С. Конончук. – Режим доступу:http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News& file=article&sid=60140.
54. Конституція України від 30.09.2009 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 50.
55. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. – М.: Прогресс, 1991. – Ч. 2 (Главы 11–20). – 245 с.
56. Кофман А. Введение теории нечетких множеств в управлении предприятиями / А. Кофман, Х. Хил Алуха. – Минск: Высшая шк.., 1992.
57. Козлова О.А. Когнитивный подход в моделировании поведения потребителя на рынке экологических товаров / О.А. Козлова // Сборник научных работ Омского государственного университета им. Ф.М. Достоевского. – Омск, 2010. – № 2. – Серия: социальные и гуманитарные науки. – С. 115–124.
58. Красильников О.Ю. Институциональная карта и координаты экономического развития России / О.Ю. Красильников // Экономический рост и вектор развития современной России / под ред. К.А. Хубиева. – М.: ТЕИС, 2004. – С. 509–518.
59. Кузьмина Е.А. Функционально-стоимостный анализ. Концепции и перспективы / Е.А. Кузьмина, А.М. Кузьмин // Методы менеджмента качества. – 2002. – № 8. – С. 10–14.
60. Кузьмина Е.А. Функционально-стоимостный анализ. Экскурс в историю / Е.А. Кузьмина, А.М. Кузьмин // Методы менеджмента качества. – 2002. – № 7. – С. 8–12.
61. Курцев Н.П. Экологическое законодательство России: сб. нормативних актов / Н.П. Курцев, Б.Д. Завидов. – М.: Орионт, 1996. – С. 30.
62. Лисиця А.В. Комунікаційні взаємодії розвитку екологічних потреб у підприємництві / А.В. Лисиця // Управління розвитком: зб. наук. праць.– Харків: ХНЕУ, 2009. - №8. – С.69.
63. Лисица А.В. Коммуникационные системы развития экологического аудита Украины / А.В. Лисица, під ред. В.П. Шевченка, С.В. Беспалової // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідницької роботи за період 2007-2008 рр. Суспільно-гуманітарні науки. – Донецьк: Цифрова типографія, 2009. – Т.2. - С. 249.
64. Литвинчук А.В. Маркетинг. Менеджмент. Інновації: монографія / А.В. Литвинчук, С.М. Іляшенко та ін. – Суми: ТОВ „ТД „Папірус”, 2010. – С. 605-614
65. Литвинчук А.В. Імітаційне моделювання еколого-економічного рівня виробництва з урахуванням комунікаційної складової / А.В. Литвинчук // Зовнішня торгівля, 2009. - № 5-6. – С. 46-52.
66. Литвинчук А.В. Аналіз змісту еколого-економічного управління промисловим підприємством / А.В. Литвинчук // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою: зб. наук. праць ДонДУУ. – Донецьк: ДонДУУ, 2010. – Т. ХІ. – С. 246–251.
67. Литвинчук А.В. Кількісні методи оцінки ефективності комунікацій підприємства / А.В. Литвинчук // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право, 2010.–№2. – Т.1.– С.216-222.
68. Литвинчук А.В. Використання бенчмаркінгу в оцінюванні системи комунікацій еколого-економічного управління підприємством / А.В. Литвинчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль: ТНЕУ, 2010. – Т. ІІІ. – С. 145–149.
69. Литвинчук А.В. Семантичний аналіз категорій і понять системи комунікацій еколого-економічного управління / А.В. Литвинчук // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту. Економічні науки, 2010. - №3(39). – С. 376-382.
70. Литвинчук А.В. Оцінювання системи комунікацій виробництва з використання нечітких множин / А.В. Литвинчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету, 2010. – Т.3. – С. 145-149.
71. Литвинчук А.В. Інформаційно-комунікаційна система підтримки екологічної політики України / А.В. Литвинчук // Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та студентів. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2009. – С.21-22.
72. Литвинчук А.В. Інформаційно-комунікаційні системи в екологічному управлінні / А.В. Литвинчук // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: збірник тез доповідей за матеріалами Сьомої Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Тернопіль: ТНЕУ, 2010. – Ч. 2. – С. 236–237.
73. Литвинчук А.В. Аналіз методів оцінювання комунікацій промислового виробництва / А.В. Литвинчук // Управляння розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання зб. наук. праць. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – Т. 3. – С. 244-247.
74. Литвинчук А.В. Комунікаційний механізм правового забезпечення еколого-економічного управління на регіональному рівні / А.В. Литвинчук // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: зб. тез доповідей за матеріалами Восьмої Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених.– Тернопіль: ТНЕУ, 2011.– Ч.2. – С. 268-269.
75. Литвинчук А.В. Застосування теорії графів в оцінюванні комунікаційних каналів зв’язку / А.В. Литвинчук, під ред. П.В. Єгорова, С.В. Беспалової // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів Донецького національного університету за підсумками науково-дослідницької роботи за період 2009-2010 рр. Суспільно-гуманітарні науки. – Донецьк: Цифрова типографія, 2011. – Т.2. – С. 359-360.
76. Литвинчук А.В. Інституційні зміни обумовлені формуванням системи комунікацій промислового виробництва / А.В. Литвинчук, за заг. ред. О.В. Прокопенка // Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону: матеріали доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції.– Суми: СумДУ, 2011. – С.112-114.
77. Лондарь Е.Н. Методы и инструменты повышения эффективности коммуникаций внутри компании [Электронный ресурс] / Е.Н. Лондарь. – Режим доступа: http://www.hrm21.ru/rus/hrklad/motivac/?action=show&id =461
78. Лоу А.М. Имитационное моделирование / А.М. Лоу, В.Д. Кельтон // Классика CS. – 3-е изд. – Питер, 2004.
79. Лысенко Ю.Г. Экономическая кибернетика: учеб. пособие/ Ю.Г. Лысенко, П.В. Егоров, Г.С. Овечко, В.Н.Тимохин. – Донецк: ООО „Юго-Восток, Лтд”, 2004. – 516 с.
80. Лычкина Н.Н. Современные тенденции в имитационном моделировании / Н.Н. Лычкина // Вестник ГУУ. – № 2. – М., 2000. – Серия: информационные системы управления.
81. Макаренко І.П. Анатомія економічних криз у контексті інноваційних процесів: монографія / І.П. Макаренко // Інститут еволюційної економіки. – К.: Інтертехнологія, 2009. – 320 с.
82. Макроекономічні показники [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
83. Марков Ю.Г. Механизмы развития: трансформация экономических отношений / Ю.Г. Марков. – Новосибирск, 1995. – 66 с.
84. Матьяш О.И. Сборник научных трудов „Теория коммуникации & прикладная коммуникация” / О.И. Матьяш // Вестник Российской коммуникативной ассоциации / под общ. ред. И.Н. Розиной. – Ростов н/Д: ИУБиП, 2004. – C. 103 –122. – Вып. 2.
85. Мелихов А.Н. Ориентированные графы и конечные автоматы / А.Н. Мелихов. – М.: Наука, 1971. – 416 с.
86. Мельник Л.Г. Информационная экономика: учеб. пособие / Л.Г. Мельник. – Сумы: ИТД „Университетская книга ”, 2003. – 288 с.
87. Мельник Л.Г. Экологические издержки производства в Украине / Л.Г. Мельник [и др.]; под ред. Л.Г. Мельник, А.И. Каринцева. – Сумы: АС-Медиа, 2003. – 72 с. – Библиогр.: С. 66–70.
88. Мескон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберет, Ф. Хедоури; пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.
89. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.4293.0
90. Моррис А. Устойчивость среди бури. Сравнительный анализ конкурентоспособности IT-индустрии 2009: доклад компании Economist Intelligence Unit [Електронный ресурс] / А. Моррис // The Economist Intelligence Unit Limited. – 2009. – Режим доступа: http://gtmarket.ru/ files/research/Benchmarking-IT-Industry-Competitiveness-2009.pdf.
91. Назименко А. Событийный маркетинг: руководство для заказчиков и исполнителей / А. Назименко. – М.: Вершина, 2007. – 224 с.
92. Наше общее будущее: докл. междунар. комис. по окружающ. среде и развитию (МКОСР): [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1989. – 376 с.
93. Недосекин А. Применение теории нечетких множеств к финансовому анализу предприятий [Электронный ресурс]: вопросы анализа риска. – 1999. № 2 –3. – Режим доступа:www.aup.ru/articles/finance/8.htm.
94. Нові депозити домашніх господарств та нефінансових корпорацій, лютий 2011: статистичний випуск [Електронний ресурс] / Національний банк України. – 2011. – № 3. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/ Publication/stat/data/9-stat-release_new%20deposits.pdf.
95. Норт Д. Інституції, інституційна зміна та функціонування економіки / Д. Норт. – К.: Основи, 2000. – 200 с.
96. Ожегов С.И. Толковый словарь русского язика / С.И. Ожегов. – М., 1981.
97. Олейник А.Н. Институциональная экономика / А.Н. Олейник. – М.: ИНФРА–М, 2002. – 416 с.
98. Омельченко В.Я. Логистика в системе трансформационной микроэкономики (теоретико-методологические аспекты): монография / В.Я. Омельченко. – Донецк: „Норд-Пресс ”, 2004. – 309 с.
99. Оре О. Теория графов / О.Оре. – М.: Наука, 1968. – 242 с.
100. Орлова Т.М. Управление знаниями: Как превратить знания в капитал / Т.М. Орлова, Гапоненко А.П. – М.: Ексмо, 2008. – 400 с.
101. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Затверджено Постановою ВР України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР// Відомості ВР України від 13.10.1998. – 1998. – № 38. – Ст. 24.
102. Панкратов Ф.Г. Рекламная деятельность / Ф.Г.Панкратов, Ю.К. Баженов, Т.К. Серегина, В.Г. Шахурин. – 3-е изд. – М.: Информационно-внедренческий центр „Маркетинг”, 2000.
103. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність / В.В. Пастухова. – К.: КНТЕУ, 2002. – 301 с.
104. Петенко І.В. Оценка экологически безопасного экономического развития с учетом социально экономических детермінант / І.В. Петенко // Вісник Хмельницького нац. ун-ту. – № 5. – Хмельницький, 2010. – Сер.: економічні науки. – Т. 2 (159). – С. 18–21.
105. Платіжний баланс і зовнішній борг України 2009 р. Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/Publication/ econom/BALANS/PB_2009_Q3.pdf.
106. Платіжний баланс і зовнішній борг України 2010 р. Щоквартальне аналітично-статистичне видання Національного банку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/Publication/ econom/Balans/PB_2010_Q2.pdf.
107. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации (от речей президентов до переговоров с террористами) / Г.Г. Почепцов. – М., 1998. – 370 с.
108. Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державна податкова адміністрація України від 07.10.2004 р. № 383/587 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 43. – Ст. 28 –52.
109. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: Постанова Кабінету міністрів Укрїни від 21 липня 2006 р. № 1001 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2132.
110. Про інформацію: Закон України № 1642-III // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
111. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/T041906.html
112. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 163-XIV (163-14) від 06.10.1998 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 48. – Ст. 1340).
113. Про Національну комісію сталого розвитку України: Постанова Кабінету міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1491 [Електронний ресурс] / Сайт „Законодавство України”. – 2009. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=1491-97-%EF.
114. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.zakon.rada.gov.ua.
115. Донецька область 2010: програма / Донецька обласна адміністрація. – Донецьк, 1999. – 150 с.
116. Программа научно-технического развития Донецкой области на период до 2020 года, утвержденная решением Донецкого областного совета от 22.03.2002 № 3/25-656.
117. Про страхування: Закон України № 2288-IV от 23.12.2004 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.zakon.rada.gov.ua .
118. Пунько Б. Проблеми еколого-економічного менеджменту навколишнього середовища / Б. Пунько // Економіка України. – 2001. – № 8. – С. 60–65.
119. Райцин Т.М. Синтез САУ методом направленных графов / Т.М. Райнер. – Л.: Энергия, 1970. – 94 с.
120. Родіонов О.В. Розвиток екологічного менеджменту: монографія / О.В. Родіонов. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2005. – 156 с.
121. Про схвалення концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року: Розпорядження Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2007 р. № 880-р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 79. – С. 29–32.
122. Родіонов О.В. Екологізація і ділова репутація підприємства: монографія / О.В. Родіонов, Б.Т. Харківський, О.Ю. Родіонова; за заг. ред. О.В. Родіонова. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2006. – 168 с.
123. Родіонов О.В. Особливості екологічного менеджменту в життєвому циклі виробів підприємств / О.В. Родіонов // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 15. – С. 178–185.
124. Росситер Д.Р. Реклама и продвижение товаров / Д.Р. Росситер, Л. Перси. – СПб.: Питер, 2000. – С. 482–496.
125. Савицкая Г.В. Анализ эффективности деятельности предприятия: монография / Г.В. Савицкая. – 2-е изд., испр. – М.: Новое знание, 2004. – 160 с.
126. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: учеб. пособие для студ. вузов / Г.В. Савицкая. – 4-е изд., перераб. и доп. – Мн: Новое знание, 2000. – 688 с. – (Учеб. для XXI века).
127. Садеков А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием: монография / А.А. Садеков. – X.: Инжэк, 2004. – 223 с.
128. Садеков А.А. Предпринимательство и устойчивое развитие: монографія / А.А. Садеков. – Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2002. – 450 с.
129. Садеков А.А. Формування екологічної моделі стратегії підприємства / А.А. Садеков // Вісник ДонДУЕТ. – 2001. – № 4. – С. 76–85.
130. Садеков А.А. Экономико-экологический рейтинг в системе управления предприятием монография / А.А. Садеков, А.В. Половян, А.В. Родионов, О.Б. Балакай. – Донецк: ДонНУЭТ, 2008. – 173 с.
131. Саркисян О.А. Конспект рекламиста / О.А. Саркисян, О.А. Груздева, Г.В. Красовский. – М.: РА „НЬЮ-ТОН”, Центр промышленного маркетинга и рекламы МГТУ „Станкин”, 1999.
132. Семенов В.Ф. Екологічний менеджмент: навч. посібник / В.Ф. Семенов; за ред. В.Ф. Семенової, О.Л. Михайлюка. – К.: Знання, 2006. – 366 с.
133. Сергеев А. Организация как жизнеспособная система. Экономика и финансы. [Электронный ресурс] / А. Сергеев – Режим доступа: http://www.econfin.ru/rus/library/libmanage/management/index.php?3214.
134. Сидоренко В.Н. Системно-динамическое моделирование в среде PowerSim. Справочник по интерфейсу и функциям. – М.: МАКС-ПРЕСС, 2001. – 159 с.
135. Стародубская М.А. Социальная ответственность бизнеса / М.А. Стародубская // Маркетинговые коммуникации. – 2005. – № 1. – С. 5–7.
136. Статистична інформація / Державний комітет статистики [Електронний ресурс] / Сайт Державного комітету статистики України. – 2009. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/control/uk/localfiles/display/Noviny/new_u.html.
137. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2009. – 574 с.
138. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2010. – 574 с.
139. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Держкомстат України. – К.: Консультант, 2011. – 574 с.
140. Тарушкин А.Б. Институциональная экономика: учеб. пособие / А.Б. Тарушкин. – СПб.: Питер, 2004. – 368 с.
141. Технологии информационного общества – интернет и современное общество / Материалы Всероссийской объединенной конференции. Санкт-Петербург, 20–23 ноября 2001 г. – СПб., 2001.
142. Тулупов В.В. Реклама в коммуникационном процессе / В.В. Тулупов. – Воронеж: Кварта, 2003. – 144 с.
143. Україна у цифрах 2008 // Державний комітет статистики України: Статистичний збірник / під ред. О.Г. Осауленко. – К.: Державне підприємство „Інформаційно-аналітичне агенство”, 2009. – С. 131.
144. Україна у цифрах 2009 // Державний комітет статистики України: Статистичний збірник / під ред. О.Г. Осауленко. – К.: Державне підприємство „Інформаційно-аналітичне агенство”, 2010. – С. 131.
145. Уэллс У. Реклама: принципы и практика / У. Уэллс, Дж. Беркет, С. Мориарти. – СПб.: Питер, 2001.
146. Федотова М.Г. Коммуникационный менеджмент: учеб. пособие / М.Г. Федотова. – Омск: Изд-во ОмГТУ, 2006. – 76 с.
147. Фісун А.О. Роль функції інвестування іновацій в економічному зростанні / А.О. Фісун // Фінанси України. – 2007. – № 6. – С. 46–55.
148. Форрестер Дж. Основы кибернетики предприятия (индустриальная динамика) / пер. с англ. под общ. ред. Д.М. Гвишиани. – М.: Прогресс, 1971.
149. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма; пер. с англ. – М.: ООО „Издательство ACT”: ЗАО НПП „Ермак”, 2004. – 730 с.
150. Хиценко В.Е. Самоорганизация: становление теории и перспективы социальных приложений. [Электронный ресурс] / Хиценко В.Е. – Режим доступа: http://www.synergetic.ru/society/index.php?article=hc03.
151. Хобта В.М. Механізми забезпечення розвитку підприємств: еколого-економічний аспект: монографія / В.М. Хобта, У.В. Лаврик, О.Ю. Попова, О.Ю. Шилова. – Донецьк, ПП Чернецька Н.А., 2009. – 272 с.
152. Христиановский В.В. Введение в имитационное моделирование с помощью пакета ARENA / В.В. Христиановский, Э. Дж. Флетчер; под ред. Т.С. Клебановой. – Донецк: ДонНУ, 2004. – 137 с.
153. Царенко О.М. Основи екології та економіка природокористування: навч. посіб. для студ. вищ. нав. закл. / О.М.Царенко, О.О.Нєсвєтов, М.О.Кадацький.- Суми: Університетська книга, 2004.- 400с.
154. Черниченко Г.А. Развитие промышленного производства: (эколого-экономический аспект): монография / Г.А. Черниченко. – Донецк: ИЭП НАП Украины, 2001. – 320 с.
155. Шамаєва Л.Г. Управління якістю бізнес-процесів на підприємстві: монографія / Л.Г. Шамаєва, К.С. Безгін, К.Г. Наумік, В.В. Ушкальов. – Харків: Вид-во ХНЕУ, 2009. – С. 7.
156. Швальбе X. Практика маркетинга для малых и средних предприятий / Х. Швальбе; пер. с нем. – М.: Республика, 1995. – 125 с.
157. Шевцов А.І. Енергетична безпека України: стратегія та механізми забезпечення / А.І. Шевцов та ін. – Д.: Пороги, 2002. – 264 с.
158. Шевцова А.И. Система показателей и методика оценки состояния энергетической безопасности: науч.-техн. отчет / под ред. А.И. Шевцова. – Днепропетровск, 1999. – 78 с.
159. Шевчук В.Я. Екологічне управління: підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.
160. Шмит Б. Бизнес в стиле шоу. Маркетинг в культуре впечатлений / Б. Шмит, д. Роджерс, К. Вроцос; пер. с англ. – М. Вильямс, 2005.
161. Энджелл Дж. Ф. Поведение потребителей / Дж. Ф. Энджелл, Р.Д. Блэкуэлл, П.У. Миниард. — СПб.: Питер Ком, 2000.
162. Berlo D.K. The Process of Communication / D.K. Berlo. – New York: Holt, Rmehart & Winston, 1960. – 210 р.
163. Bern E. What Do You Say After You Say Hello / E. Bern. — NY: Times Book Review, 1972.
164. Callenbach E. Ecomanagment / E. Callenbach, F. Capra. – San_Francisco: Better-Kochler publishers, 1993.
165. Colman S. Advertising tracking studies and sales effects / S. Colman, G. Brown // Journal of the market research society. – 1983. – 25(2). – Р. 165 –183.
166. Сamp R.C. Benchmarking. The Search for Indastry Best Practices That Lead to Superior Performance / R.C. Camp. – ASQC Industry Press, Milwaukee, Wisconsin, 1989. – 92 р.
167. Druker P. People and Performance: The Best of Peter Druker on Management / P. Druker. – New York: Harper & Row, 1977. – P. 19.
168. EcoMobility. Volvo truck and environment. – Goteborg, 2000. – 54 p.
169. Environment & Automobilies 2001. PSA Peugeot Citroen. Altavia Prodity. – Paris, 2001. – 126 p.
170. International Organization for Standardization. ISO 14001:1996 Environmental Management Systems – Specification with Guidance for Use. – Geneva: ISO, 1996.
171. Katsuki annual environment report '01. Katsuki print. – Osaka, 2002. – 86 p.
172. Lasswell H.D. The Structure and Function of Communication in Society / H.D. Lasswell // In L. Bryson (ed.). The Communication of Ideas. – New York: Harper, 1948. – 215 p.
173. Leidig G. Benchmarking - Lernen von den Besten, Leistung und Qualitaut steigern / G. Leidig // Informationen Betriebswirtschaft I. – Hsrg.: Bundesverband Druck E.V., Wiesbaden, 1995.
174. Russell J. The Essentials of Compassionate Communication [Електронний ресурс] / J. Russel. – Режим доступу: http://www.listeningway.com/cctutorial-1.html.
175. Rafig M. Using 7 Ps fc f generic marketing mix:an exploratory survey of UK and European marketing academics / M. Rafig, P. Ahmed // Market. Intell and Plann. – 1995. – 13/9. – P. 4–15.
176. Sakaiya T. The Knowledge-Value Revolution, or a History of the Future / T. Sakaiya. – N.Y., Kodansha America Ltd., 1991. – P. 51.
177. Scania environmental report. – Falun, 2005. – 30 p.
178. Schramm W. How communication works / W. Schramm // In W. Schramm (ed.) The Process and Effects of Mass Communications. Urbana, 111. – University of Illinois Press, 1954. – 310 p.
179. Schramm W. The nature of communication between humans / W. Schramm // In W. Schramm and D. Roberts (eds). The Process and Effects of Mass Communications. Urbana, 111. – University of Illinois Press, 1971. – 330 р.
180. Shannon C. The Mathematical Theory of Communication / C. Shannon // The Bell System Technical Journal. – 1948. – Vol. XXVII. – № 3.
181. Shannon C.E. & Weaver W. The Mathematical Theory of Communication / C.E. Shannon, W.Weaver – Urbana, 111: University of Illinois Press, 1949. – 270 p.
182. Toyota Environment report 2000. Toyota motor corporation. – Toyota city, 2000. – 100 p.
183. Watzlawick P. Social Communications / P. Watzlawick. – Еt al., 1967.
184. Welford R. Environmental Strategy and Sustainable Development: The corporate challenge for 21 century / R. Welford. – London, New York, 1995. – P. 356.
185. Zadeh L.A. Fuzzy sets as a basis for a theory of possibility // Fuzzy Sets and Systems. – 1978. – Vol. 1. – № 1.