Каталог / ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ / Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)
скачать файл: 
- Название:
- ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДШИПНИКОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
- ВУЗ:
- ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
- Краткое описание:
- Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Волинський національний університет імені Лесі Українки
На правах рукопису
ФАЛОВСЬКА ІРИНА ДМИТРІВНА
УДК 338.45:621.82:65.012.34
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ
НА ПІДШИПНИКОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ
Спеціальність 08.00.04. – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності )
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник
Ліпич Любов Григорівна
доктор економічних наук, професор
ЛУЦЬК – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВАМИ 11
1.1. Сутнісна характеристика раціонального використання ресурсів як напряму підвищення економічної ефективності виробництва 11
1.2. Основні тенденції та пріоритети матеріалозбереження підприємства 30
1.3. Загальні підходи формування системи раціонального використання матеріальних ресурсів у машинобудівному підприємстві 50
Висновки до першого розділу 67
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДШИПНИКОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 71
2.1. Діагностування діяльності підприємств у контексті розвитку матеріалозбереження 71
2.2. Оцінювання резервів матеріальних ресурсів на підшипниковому підприємстві 87
2.3. Внутрішньовиробничі резерви використання матеріальних ресурсів підшипникових підприємств 112
Висновки до другого розділу 143
РОЗДІЛ ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ 146
3.1. Обґрунтування програмно-цільового підходу до процесу зниження матеріаломісткості продукції 146
3.2. Розроблення комплексу норм із використання матеріальних ресурсів у виробництві 162
3.3. Формування оптимізаційної моделі управління матеріальними ресурсами підприємства 175
Висновки до третього розділу 193
ВИСНОВКИ 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 200
ДОДАТКИ 217
Додаток А Узагальнення новітніх головних ресурсозберігаючих технологій машинобудування та металообробки 218
Додаток Б Характеристика фінансової діяльності підприємств 223
Додаток В Довідки впровадження результатів дисертаційної роботи 226
Вступ
Актуальність теми. Реалізація інноваційної стратегії розвитку України вимагає ефективного управління матеріальними ресурсами. Водночас їх обмеженість і зростання потреб у них спонукають підприємства впроваджувати ресурсозберігаючі технології на всіх стадіях виробництва та реалізації продукції. Нинішній вітчизняній економіці притаманна активізація впровадження ресурсозберігаючих заходів в усіх сферах національної економіки. Передусім це стосується машинобудівного комплексу, зокрема підшипникового підприємства.
Високий рівень матеріаломісткості продукції української економіки, що перевищує аналогічні показники економічно розвинених країн у декілька разів, в умовах зростаючих світових цін на виробничі ресурси зумовлює потребу переходу машинобудівних підприємств до ресурсозберігаючого типу розвитку. Комплексна система управлінських заходів із матеріалозбереження не лише сприяє зниженню собівартості їх продукції, а й підвищенню ефективності виробництва завдяки використанню наявних резервів.
У розвиток теорії і практики збереження матеріальних ресурсів істотний внесок зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: А. Азріліян, К. Боулдінг, А. Богатирьова, Р. Балашова, О. Веклич, В. Вернадський, В. Геєць, Г. Дейлі, С. Денисюк, В. Жовтянський, Л. Канторович, Є. Крикавський, М. Ковалка, О. Кузьмін, С. Касян, Л. Ліпич, Д. Медоуз, О. Мельник, Й.Петрович, П.Пільцер, І. Пивоварчук, С. Подолинський, С. Половникова, У. Ростоу, Р.Солоу, І.Сотник, В. Таран, В. Трегобчук, Т. Тітенберг, О. Харламова, Дж.Форрестер, Н. Чухрай та інші. В опублікованих роботах висвітлено сутність раціонального використання матеріальних ресурсів та засади управління ним на підприємствах.
Водночас вимагають уточнення поняття раціонального використання матеріальних ресурсів, дослідження та удосконалення методи аналізування чинників, які впливають на механізм ресурсозбереження на машинобудівних підприємствах тощо. Підшипникова галузь, що є однією із провідних галузей машинобудівної промисловості – це матеріаломістке виробництво, відповідно, основні важелі підвищення ефективності діяльності підприємств належать до сфери ресурсозбереження та управління матеріальними витратами. Спеціалізація підшипникового виробництва й інші його галузеві особливості вимагають розроблення досконаліших підходів до формування інформації про матеріальні ресурси та їх використання, розмір і структуру матеріальних ресурсів тощо. Вище зазначене зумовило вибір теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає науковому напряму кафедри економіки і підприємництва та інноваційної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки “Економічний та соціальний розвиток суб’єктів господарювання”. Результати дослідження – складова частина робіт, виконаних відповідно до держбюджетної теми Волинського національного університету імені Лесі Українки “Моніторинг стану інноваційного розвитку суб’єктів господарювання та визначення пріоритетів інвестиційно-інноваційної політики в умовах обмежених фінансових ресурсів” (державний реєстраційний номер 0111U002145), у межах якої дисертант розробив рекомендації до формування програмно-цільового підходу процесу зниження матеріаломісткості в машинобудуванні.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – обґрунтування теоретико-методичних положень та розроблення практичних рекомендацій щодо формування системи раціонального використання матеріальних ресурсів на підшипниковому підприємстві.
Досягнення поставленої мети зумовлює розв’язання таких завдань:
– уточнити дефініцію «ресурсозбереження» в умовах конкуренції та ресурсних обмежень;
– розвинути систему раціонального використання матеріальних ресурсів на підшипникових підприємствах;
– удосконалити механізм діагностування матеріалозбереження машинобудівної продукції підприємства;
– удосконалити метод визначення резервів матеріальних ресурсів з врахуванням фактору часу;
– адаптувати програмно-цільовий підхід до формування політики раціонального використання матеріальних ресурсів на підшипникових підприємствах;
– запропонувати інструментарій оптимізації обсягу витрат та розробити процедуру його реалізації на підшипниковому підприємстві.
Об’єктом дослідження є процес використання матеріальних ресурсів на підшипниковому підприємстві.
Предметом дослідження є теоретичні та методико-прикладні засади формування і розвитку системи раціонального використання матеріальних ресурсів на підшипниковому підприємстві.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям роботи є комплекс методів, принципів та прийомів економічного дослідження з формування та розвитку системи управління матеріалозбереженням. У процесі дослідження використовувалися такі методи: порівняльного аналізу й узагальнення – для визначення сутності поняття «ресурсозбереження» (розділ 1, п. 1.1, 1.2, 1.3); системний і факторний аналізи – під час формування організаційно-економічного механізму управління матеріалозбереженням на мікрорівні та макроекономічних механізмів реалізації ресурсозберігаючих стратегій у машинобудуванні (розділ 1, п. 1.3); економіко-статистичний аналіз – для дослідження тенденцій розвитку машинобудування (розділ 2, п. 2.1); порівняльний, системно-структурний та статистичний аналізи, метод логічного узагальнення – для дослідження соціально-економічних передумов, пріоритетних напрямів та проблем реалізації матеріалозбереження на підшипникових підприємствах України (розділ 2, п. 2.1); теоретичного узагальнення, методи економіко-математичного та графічного моделювання – для наочного відображення фактичних даних і для розробки методичних підходів до управління матеріальними ресурсами для зменшення матеріаломісткості машинобудівної продукції (розділ 2, п. 2.2); балансовий, обчислювально-аналітичний – підчас обчислення величини резервів (розділ 2, п. 2.3); анкетування, експертне опитування фахівців – для побудови програми зниження матеріаломісткості та практичної структурної схеми програмно-цільового методу (розділ 3, п. 3.1); економіко-математичного моделювання – для розробки оптимізаційної моделі ефективного управління матеріальними ресурсами (розділ 3, п. 3.2.); системний підхід – для розробки комплексу норм ефективного використання матеріальних ресурсів (розділ 3, п. 3.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретико-прикладних засад і наданні методичних рекомендацій з формування системи раціонального використання матеріальних ресурсів на підшипникових підприємствах та створенні ефективної системи матеріалозбереження. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
– розроблено інструментарій мінімізації обсягу витрат машинобудівного підприємства на основі встановлення оптимального періоду оборотності матеріальних ресурсів через використання моделі ефективного управління ними;
удосконалено:
– систему збереження ресурсів на промисловому підприємстві, яка, на противагу існуючим, передбачає інтеграцію організаційного й інформаційного складників, що забезпечують її самовідтворення;
– процедуру діагностування матеріалозбереження на підшипниковому підприємстві, яка, на відміну від існуючої, є комплексною і включає два напрями: аналізування виробничо-господарської діяльності та безпосереднє аналізування матеріалозбереження. Унаслідок цього чинники економії матеріалоспоживання поділено на три групи: конструктивні, технологічні, організаційно-економічні;
– положення із визначення резервів ресурсозбереження матеріальних ресурсів з урахуванням фактору часу, що на противагу традиційному, дає можливість простежити їх динаміку й маневрувати за можливостями реалізації в поточному та наступних періодах;
набули подальшого розвитку:
визначення сутності поняття «ресурсозбереження», яке запропоновано тлумачити як процес оптимізації системи використання наявних матеріальних ресурсів, що, на відміну від інших, акцентує основну увагу на якісних та кількісних характеристиках, соціальну й економічну спрямованість;
програмно-цільовий підхід, який полягає у вирішенні цільових завдань шляхом їх розподілу на складові частини, виявленні їх можливого зв’язку та встановлення пріоритетів для виділення основного чинника в сукупності завдань за умов комплексного їх вирішення.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, висновки й рекомендації дисертації викладено у вигляді методичних розробок та пропозицій щодо вдосконалення економічних основ управління матеріалозбереженням на підшипникових підприємствах для забезпечення підвищення ефективності виробництва. Вони дають змогу цілеспрямовано управляти процесами впровадження ресурсозбереження на підприємствах. Методичні положення дисертації щодо управління процесом матеріалозбереження задля зменшення матеріаломісткості продукції машинобудування, формування організаційно-економічного механізму управління матеріалозбереженням та програмно-цільового підходу впроваджені на підшипникових підприємствах.
Результати дисертаційної роботи та їх використання у діяльності промислових підприємств підтверджено відповідними довідками: ПАТ «СКФ Україна» (довідка № 428 від 16.11.2011 р.); ДП «Автоскладальний завод №1» ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (довідка № 237/05-33 від 04.11.2011р.).
Окремі результати дослідження включено у навчальний процес кафедри економіки та інноваційної діяльності Волинського національного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів “Економіка підприємства”, “Економіка природокористування”, “Управління витратами”, “Інноваційний менеджмент”, “Калькулювання” (довідка № 3/1018 від 07.03.2012); Волинського інституту економіки та менеджменту: “Аналіз господарської діяльності”, “Економіка підприємства”, “Стратегічне управління підприємством”, “Теорія галузевих ринків”, “Інформаційні системи і технології в управлінні організацією” (довідка № 89 від 26.10. 2011).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень, викладені в дисертації, апробовані через обговорення й отримали позитивну оцінку на таких науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми формування економічної системи України» (м. Львів, 2002 р.); «Проблеми трансформації соціально-економічної системи в Україні» (м. Острог, 2003 р.); «Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації» (м. Луцьк, 2007 р.); «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Луцьк, 2008 р.); «Перспективи розвитку економіки: теорія, методологія, практика» (м. Луцьк, 2009 р); «Облік, аналіз і контроль в системі управління підприємством: теорія і практика» (м. Луцьк, 2009 р.); «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Сучасні проблеми економіки менеджменту» (м. Львів, 2011 р.) .
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 4,7 друк. арк. (наукові статті, тези доповідей на конференціях), з них особисто автором - 4,6 друк. арк. У фахових виданнях опубліковано 7 праць, з них 6 – одноосібно.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 230 сторінок, зокрема 17 сторінок рисунків (17 рисунків) та 23 сторінки таблиць (22 таблиці), 14 сторінок додатків (3 додатки), 17 сторінок списку використаних джерел (166 найменувань).
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання, що полягає у формуванні системи раціонального використання матеріальних ресурсів для підшипникових підприємств. Основні наукові та прикладні результати полягають у такому:
1. Визначено пріоритетні напрями матеріалозбереження у вітчизняному машинобудуванні, які ґрунтуються на забезпеченні впровадження нових ресурсозберігаючих заходів на місцях. Науково-технічні можливості машинобудівної галузі досить значні і актуальною необхідністю сучасності є їх збереження та примноження на основі введення інноваційних матеріалоберігаючих процесів. У концепції державної вітчизняної промислової політики машинобудівний комплекс розглянуто як основну ланку в індустріальній системі держави, якій належить особлива роль у вирішенні соціальних проблем, утвердженні позицій України на міжнародному ринку, у широкомасштабному переоснащенні національної економіки на основі сучасної техніки та технологій.
2. Аналізування різноманітних поглядів на значення терміну „ресурсозбереження” на підставі зведеного формування можливостей та обмежень дозволило розширити сутність поняття, а саме: у галузі машинобудування для підшипникових підприємств. Зокрема, ресурсозбереження запропоновано розглядати як організаційну, економічну, технічну, наукову, інформаційну діяльності, що об’єднані в систему, які супроводжують усі стадії виробничого циклу і спрямовані на забезпечення мінімальної втрати речовин й енергії на стадіях циклу в розрахунку на одиницю кінцевого продукту, відповідно до нинішніх рівня розвитку техніки й технології. Впровадження сформульованого визначення найповніше розкриває сутність поняття ресурсозбереження та природу, що значно розширює його межі та дозволить менеджерам підприємств отримувати достовірні показники. Запропоноване трактування є досить універсальне, що дає змогу застосовувати його для різноманітних галузей і сфер господарювання.
3. На основі аналізу й узагальнення результатів, що досягаються на різних рівнях господарювання, сформовано організаційно–економічну систему управління раціональним використанням матеріальних ресурсів, яка враховує багатоаспектність його результатів, забезпечує підвищення точності економічної оцінки його ефективності та сприяє комплексному вирішенню завдань, поставлених перед керівниками машинобудівного підприємства. Реалізація матеріалозбереження у практиці вітчизняного машинобудування вимагає різного наукового дослідження і використання підходящих організаційно–економічних засобів управління ним при виробництві.
4. Узагальнено процедуру діагностування матеріалозбереження машинобудівних підприємств на основі визначення показників виробничо-господарської діяльності та безпосереднього аналізування матеріаломісткості. На основі запропонованої послідовності обчислення системи показників проаналізовано матеріаломісткість виробництва, підприємств, галузі. Упровадження запропонованої системи дасть можливість економістам підприємства отримувати показники результатів діяльності з управління ресурсозбереженням для розробки коригувальних та попереджувальних заходів. Унаслідок цього – чинники економії матеріалоспоживання поділено на три групи: конструктивні, технологічні, організаційно-економічні.
5. Удосконалено метод визначення резервів ресурсозбереження в машинобудуванні для зменшення матеріаломісткості продукції, що забезпечує мінімізацію витрат ресурсів завдяки оптимальному використанню резервів матеріальних ресурсів. Основу формування резервів економії витрат виробничих ресурсів підприємства запропоновано розглядати з позицій практичних завдань ефективності виробництва, що зводиться до досягнення максимальної матеріаловіддачі. Поділена на три основні групи сукупність факторів зумовлюють процес економії матеріалоспоживання, що дає змогу фахівцям з нормування та ресурсозбереження й менеджерам корегувати найважливіші напрями реалізації резервів економії матеріальних ресурсів.
6. Для стимулювання реалізації раціонального використання матеріальних ресурсів запропоновано програмно-цільовий підхід (ПЦП), який забезпечує концентрацію сил і ресурсів на виконання найважливіших завдань, сприяє подоланню організаційних відмінностей. Будучи формою поєднання різних методів планування і управління, ПЦП сприяє ефективнішому застосуванню всієї їх сукупності завдяки посиленню і доповненню цільової орієнтації. Цей метод забезпечує розвиток об’єкта управління в потрібному напрямі через систему взаємопов’язаних заходів, усуває паралельність і відмінності у вирішенні економічних проблем та сприяє ефективному управлінню підприємства власниками.
7. Для встановлення норм витрат матеріалів на виготовлення продукції досліджено вплив кожного фактору на величину норми й вибрано найкраще їх поєднання, що забезпечує найменші витрати матеріалів у кожному випадку, а також зміна ціни на матеріальні ресурси, зміна транспортно–заготівельних і складських витрат, зміна цін на готову продукцію, що випускає підприємство. Запропоновано, працівникам відділу норм та нормативів, організовуючи системне управління матеріаломісткістю, розрізняти зміни в ній, викликані структурними факторами й зумовлені виробничими чинниками.
8. Розроблено та досліджено на адекватність економіко-математичну модель оптимізації обсягів витрат та втрат матеріальних ресурсів у процесі реалізації стратегії ресурсозбереження для встановлення оптимального періоду оборотності запасів. Завдання оптимізації, яка полягає в досягненні мінімізації витрат у виробничому процесі для підшипникових підприємств, формалізовано у вигляді задачі лінійного програмування. Ця модель дає можливість керівникам економічно-планових відділів розраховувати періоди постачання, а працівникам відділу постачання та логістики оптимізувати товарні потоки.
9. На підставі результатів виконаного дослідження можна рекомендувати:
- Міністерству економічного розвитку та торгівлі України під час розроблення нормативних документів у сфері регулювання норм та нормативів для підшипникових підприємств використовувати інструментарій оптимізації обсягу витрат на основі встановлення оптимального періоду оборотності матеріальних ресурсів.
- Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України запропоновано у процесі підготовки фахівців за галузями знань «Економіка та підприємництво», «Менеджмент і адміністрування» використовувати уточнений понятійний апарат, у сфері управління ресурсозбереженням, теоретичні та методичні положення щодо розвитку системи управління ресурсозбереженням, методичні рекомендації щодо оцінювання величини резервів, формування норм використання матеріальних ресурсів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксененко А.Ф. Микроанализ и оценка внутрихозяйственных резервов. - М.: Финансы, 1980.-127с.
2. Александрова В.П. Технологічне оновлення вітчизняного виробництва в умовах трансформації економіки // Проблеми науки. – 2005. – № 9. – С. 16-22.
3. Алякринский Г.С. Экономический анализ резервов снижения себестоимости продукции.-Л.: Судостроение, 1973. - 220с.
4. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М.: Экономика, 1989. – 460 с. 42
5. Анализ зарубежного законодательства и стандартов по энергоэффективности и энергосбережению / В.Е. Тонкаль, И.И. Стоянова, Е.В. Гагурин и др., Агентство по рациональному использованию энергии и экологии. - К.: 1996. - 136 с.
6. Бабанов В.Н. Интенсификация материалосбережения: проблемы и опыт.-Тула: Приокское издательство, 1989.-148с.
7. Баканов М.Н., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - 4-е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1998. – 416 с.
8. Батухтин И. Л. Совершенствование методов анализа труда и заработной платы. - М.: Экономика, 1979. – 247 с.
9. Балашова Р.І. Оцінка ефективності діяльності підприємств нових форм господарювання на основі показників ресурсозбереження: Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.06.01. – Донецьк: Ін-т економіки промисловості НАН України, 1999. - 16 с.
10. Барташевська Ю.М. Основні напрями інвестиційної політики в машинобудуванні України / Ю.М. Барташевська // http://nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Dtr_ep/2009_4/files/EC409_02.pdf
11. Барташевська Ю.М. Розвиток машинобудування України: стан, проблеми, перспективи / Ю.М. Барташевська // Європейський вектор економічного розвитку. – 2010. – № 1 (8). – С. 19–25.
12. Белик В.Г. и др. Резервы снижения материалоемкости машин.-К.: Техника, 1985. - 150с.
13. Близкий Р.С. Роль ресурсозбереження в сучасному розвитку економiки //Вiсник ДонДУЕТ, Серiя «Економiчнi науки». – 2003. – №4(20). – с. 12-20.
14. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Уч. курс.–К. Ника–Центр, 2001. — 448 с.
15. Большой экономический словарь/ Под ред. А.Н. Азрилияна. – 4-е изд., перераб. и доп.– М.: Институт новой экономики, 1999.
16. Боренкова С.А. Управлинческий анализ: Учеб. пособие М.; Финансы и статистика, 2002. – 384 с.
17. Бородин М.Е. Резервы повышения производительности труда на производстве. - М.: Экономика, 1972. - 160с.
18. Бородкин А.С., Торопов В.А. Нормативный учет и себестоимость про-мышленной продукции. - Киев: Тэхника, 1990 - 324 с.
19. Бялковская B.C., Разумов И.М. Машиностроение: экономика и организация.-М.: Знание, 1975.-192с.
20. Вайцзеккер Э., Ловинс Э., Ловинс Л. Фактор четыре. Затрат – половина, отдача – двойная. Новый доклад Римскому клубу. - М.: Academia, 2000. – 400 с.
21. Веклич О. А. Економічний механізм природокористування: аналіз дієвості // Вісник НАН України. – 2001. – № 8. – С. 7-14.
22. Веклич О.А. Теоретико-концептуальные основы “экологической” характеристики ресурсосбережения // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми, 2000. – Вип. 1. – С. 17-25.
23. Волков Б.Н., Яновский Г.А. Основы ресурсосбережения в машиностроении.-Л.: Политехника, 1991.-183с.
24. Воронін О. Визначення показників економічної ефективності виробництва на основі модифікації ресурсного підходу / О. Воронін // Економіка України. – 2007. – № 10. – С. 29–37.
25. Воронкова А.Е. Моделювання управління конкурентоспроможністю підприємства: еколого-організаційний аспект : монографія / А.Е. Воронкова, С.К. Рамазанов, О.В. Родіонов. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2005. – 368 с.
26. Ганштак В.И. Анализ резервов снижения себестоимости продукции.-М.: Машиностроение, 1974.-56с.
27. Гарас В.О. Фінансово-економічні аспекти розвитку машинобудування в Україні // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. – К.: РВПС НАН України, 2002. – С. 62-69.
28. Герасимова Е. Приоритеты для машиностроителей / Е. Герасимова // http://minprom.ua/articles/50824.html
29. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / В.М. Геєць. – К. : Ін-т екон. прогн., 2000. – 344с. 26
30. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет. – К.: «Скарби», 1998. – 384 с.
31. Голуб А.А., Струкова Е.Б. Экономика природных ресурсов: – М.: Аспект пресс, 2001. – 319 с.
32. Дембинский Н.В. Вопросы теории экономического анализа.-М.: Финансы, 1973.-72с.
33. Державна програма розвитку машинобудування на 2006-2011 роки // http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi
34. Дмитриев Ю. Экономия материалов - системный подход //Соц. Труд.-1985.-№7.-С.60-66.
35. ДСТУ 3051-95 (ГОСТ 30166-95) Ресурсозбереження. Основні положення. – чинний від 1997.01.01. – К.: Держстандарт України, 1996. – 15 с.
36. ДСТУ 3052-95 (ГОСТ 30167-95) Ресурсозбереження. Порядок встановлення показників ресурсозбереження у документації на продукцію. – чинний від 1997.01.01. – К.: Держстандарт України, 1996. – 61 с.
37. Економіка України. Деякі підсумки та узагальнення. Економічний меморандум // Економіст. – 2005. – № 2. – С. 25-31.
38. Евдокимов Д.К., Покараев Г.М. Нормирование материальных ресурсов: словарь-справочник.-М: Экономика, 1988.-199с.
39. Ефимов В.П. Методологические проблемы экономии ресурсов.-М.: Мысль, 1977.
40. Економічний словник-довідник / [за ред. С.В. Мочерного]. – К.: Феміна, 1995. – 549с. 90
41. Жаліло Я. Економічна стратегія як категорія сучасної економічної науки / Я. Жаліло // Економіка України. – №1. – 2005. – С.19-27. 34
42. Закон України № 1676-ІV від 09.04.2004 р. „Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 32. – Ст. 384.
43. Закон України № 433-ІV від 16.01.2003 р. „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 93.
44. Захарова О.В. Управління енергетичними ресурсами у виробництві: Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.06.01. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - 18 с.
45. Захарченко В. Структурні перетворення в машинобудуванні // Економіка України. – 2001. – № 9. – С. 30-35.
46. Іваненко А.П. Трансфер технологій як засіб сприяння сталому соціально-економічному і еколого-економічному зростанню України, фінансово-організаційний механізм його забезпечення // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми, 2003. – Вип. 4. – С. 83-101.
47. Іванов М.І., Хижняк Л.Т., Липницький Д.В. Ресурсозабезпечення промисловості України // Економіка промисловості. – 1999. – №1(3). – С.30-37.
48. Іванов М. І. Ресурси підприємства: забезпечення і збереження / М. І. Іванов, О. В. Бреславцева. – Д.: ІЕП НАН України, 1999. – 355 с.
49. Игнатов В.Г., Кокин А.В. Экология и экономика природопользования. – Ростов- н/Д: Изд-во «Феникс», 2003. – 512 с.
50. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Менеджмент екологічних інновацій: Навч. посіб. / За заг. ред. С.М. Ілляшенка. – Суми: Вид-во СумДУ, 2003. – 266 с.
51. Ильичев Р., Волченко А. Из тупика // Бизнес. – 2003. – № 21 (540).– С. 28-33.
52. Інноваційний фактор у підвищенні конкурентоспроможності промисловості України: доповідна записка. Прес-реліз. - К.: РВПС України НАН України, 2006. -8 с.
53. Кабанец М. Широкий поиск резервов.-К.: Пилитиздат, 1976.-182с.
54. Калінеску Т.В., Романовська Ю.А., Кирилов О.Д. Стратегічний потенціал підприємства: формування та розвиток: Монографія. – Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 272 с.
55. Калинчук І.Д. Основні концепції контролю за формуванням собівартості продукції / І.Д. Калинчук // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: Збірник наукових праць. Серія «Природокористування та ресурсозбереження» – Луцьк: Видавництво Волинське редакційно-видавниче підприємство «Настир’я», 2003. – Випуск ІХ, № 4 – С. 95-105. – 0,51 д.а.
56. Калинчук І.Д. Облік витрат підприємства за місцем виникнення та центрами відповідальності / І.Д. Калинчук // Наукові праці Кіровоградського технічного університету: Економічні науки. Збірник наукових праць – Кіровоград: Видавництво Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс -ЛТД», 2005. - Вип. 7, частина І. - С. 320-327 – 0,72 д.а.
57. Калинчук І.Д. Значення та особливості обліку накладних витрат в системі управлінського обліку / І.Д. Калинчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». Збірник наукових праць. – Ужгород: Видавництво Поліграфцентр «Ліра», 2007. – Спецвипуск 22 - С.302-305. – 0,40 д.а.
58. Калинчук І.Д. Формування сучасної моделі нормативного методу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості в умовах ринкового господарського механізму / І.Д. Калинчук // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Збірник наукових праць. Економіка. - Чернівці: Чернівецького національного університету друкарня видавництва «Рута». – 2008. – Вип. 368-369 – С. 220-222 – 0,33 д.а.
59. Калинчук І.Д. Інформаційна база для аналізу витрат / І.Д. Калинчук // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Актуальні проблеми формування економічної системи України»], (Львів, 16-17 травня 2002 р). – Львів: Видавництво Львівського національного університету імені І. Франка, 2002. – С. 121–123. – 0,11 д.а.
60. Калинчук І.Д. Основні етапи проведення економічного аналізу витрат виробництва / І.Д. Калинчук // Тези доповідей ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Проблеми і перспективи функціонування інноваційної системи держави в умовах глобалізації»], (Луцьк, 27-28 вересня 2007 р). – Луцьк: РВВ „Вежа” ВДУ імені Лесі Українки, 2007. – С. 247 -249. – 0,13 д.а.
61. Калинчук І.Д. Організація та джерела аналізу витрат виробництва / І.Д. Калинчук // Тези доповідей І науково-практичної конференції молодих науковців аспірантів, здобувачів і студентів [«Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України»], (Луцьк, 13-14 листопада, 2008 р.). – Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ імені Лесі Українки, 2008. – С.252-255. – 0,18 д.а.
62. Калинчук І.Д. Значення нормування витрат в управлінні / І.Д. Калинчук // Тези доповідей ХІV Міжнародної науково-практичної конференції [«Перспективи розвитку економіки: теорія, методологія, практика»], (Луцьк, 26-27 травня 2009 р). – Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ імені Лесі Українки, 2009. – С. 366 – 367. – 0,07 д.а.
63. Калинчук І.Д. Діагностика тенденцій розвитку підшипникових підприємств України / І.Д. Калинчук // Тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Облік, аналіз і контроль в системі управління підприємством: теорія і практика»], (Луцьк, 19-21 червня 2009 р).- Луцьк: РВВ Луцького національного технічного університету, 2009. – С. 128 -131. – 0,17 д.а.
64. Калинчук І.Д. Процес ресурсозбереження в ринкових умовах / І.Д. Калинчук // Тези доповідей ІІ науково-практичної конференції молодих науковців аспірантів, здобувачів і студентів [«Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України»], (Луцьк, 19-20 листопада, 2009 р.). – Луцьк: РВВ „Вежа” ВНУ імені Лесі Українки, 2009. – С. 59–60. – 0,13 д.а.
65. Калинчук І.Д. Фактори впливу на ресурсозбереження машинобудівних підприємств / Л.Г. Ліпич, І.Д. Калинчук // Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи вирішення»] (Тернопіль, 15-16 квітня 2010р.) – Тернопіль: Видавництво ТНЕУ „Економічна думка” с. 99-101. – 0,19 д.а. (Особистий внесок автора: запропоновано організаційні та технологічні фактори ресурсозбереження).
66. Калинчук І.Д. Основні підходи до класифікації витрат виробництва / І.Д. Калинчук // Проблеми трансформації соціально-економічної системи в Україні: зб. наук. праць. серія «Економіка» – Острог: Видавництво «Острозька академія», 2003р. - Випуск 5. С. 121 – 128. – 0,31 д.а.
67. Каплан Р., Стратегические карты. Трансформация нематериальных активов материальные / Р. Каплан, Д. Нортон. — М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005 — 512 с.
68. Карлофф Б. Ф.Деловая стратегия: концепция, содержание, символы / Ф.Б. Карлофф. – М.: Экономика, 1991. – 239c. 29,78
69. Карпова Т.П. Управленческий учет. М.: ЮНИТИ, 2003. – 350 с.
70. Касич А.О. Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку машинобудування України /А.О. Касич // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 7 (73). – С. 32-40.
71. Касян С. Я. Маркетинговий механізм управління ресурсами промислового підприємства / С. Я. Касян // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – Вип. 264: В 9 т. – Т. ІІІ. –С. 691–696.
72. Касян С. Я. Капітал підприємства та аналіз кругообігу фінансових ресурсів підприємств хімічного виробництва та машинобудування / С. Я. Касян // Вісник Дніпропетровського університету, серія: Економіка. – Дніпропетровськ : ДНУ ім. О. Гончара. – 2009. – т. 17, №10/1. – Випуск 3/1. – С. 70–78.
73. Клименко В.В., Клименко А.В., Андрюченко Т.Н. и др. Энергия, природа и климат. – М.: Изд-во МЭИ, 1997.
74. Колісник М.К. Стан підприємств машинобудування в Україні і можливі шляхи виходу з кризи за допомогою стратегії інтеграції // Регіональна економіка. – 2008. – № 4. – С. 163–172.
75. Концепція загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року // http://industry.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=57967&cat_id=57966
76. Корнєва О.В. Інформаційно-методичні засади формування інноваційної стратегії підприємств (на прикладі машинобудівних підприємств Івано-Франківської області): автореф. дис. канд. екон. наук: 08.02.03 / О.В.Корнєва. - К., 2001. — 20 с.
77. Конищева Н.И. Оценка эффективности ресурсосбережения в новых условиях хозяйствования // Ресурсосбережение: эколого-экономический аспект. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 157-177.
78. Крушельницька О.В. Управління матеріальними ресурсами: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2003. - 162 с.
79. Курасова А.В. Міжнародна торгівля продукцією машинобудування в структурі конкурентоспроможності України. [Електронний ресурс] / А.В. Курасова. – Доступний з: http://www.intkonf.org
80. Липницкий Д. В. Методы выявления и использования резервов ресурсосбережения на промышленных предприятиях / Д. В. Липницкий. – Донецк : ИЭП НАН Украины, 1997. – 19 с.
81. Майданчик Б.И. Сравнительный экономический анализ в машиностроении.-М.: Машиностроение, 1978.-240с.
82. Мазін Ю.О. Економічні основи управління інноваційною ресурсозбережною політикою в машинобудуванні: Дис... канд. екон. наук: 08.02.02. - Суми: СумДУ, 2005. - 222 с.
83. Маниловский Р.Г. Выявление и использование внутрипроизводственных резервов. - М.: Машиностроение, 1982.-142с.
84. Машинобудування в Україні: тенденції, проблеми, перспективи / за заг. ред. чл.-кор.НАН України Б.М. Данилишина. – Ніжин : ТОВ "Видавництво "Аспект-Поліграф", 2007-308 с.
85. Мельник Л.Г. Экологическая экономика. – Сумы: Изд-во «Университетская книга», 2001. – 350 с.
86. Мельник Л.Г., Скоков С.А. Ресурсосбережение как направление природопользования// Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми, 2001. – Вип. 1-2. – С. 70-73.
87. Мельник Л. Г. Эколого-экономические основы ресурсосбережения / Мельник Л. Г., Скоков С. А., Сотник И. Н. (подред. к.э.н., доц. И. Н. Сотник.) – Сумы : ИТД «Университетская книга», 2006. – 229 с.
88. Мескон М.Х. Основы менеджмента / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; пер.с анг.– М.: Дело, 1998. – 704 с.
89. Методические рекомендации по оценке ресурсосберегающей эффективности прогрессивных наукоемких технологий // Аудит и финансовый анализ. – 1998. – № 2. – С. 188-205.
90. Михайлова-Станюта И.А., Сорокин СВ. Материалоемкость: факторы, резервы, стимулы.-Мн.: Наука и техника, 1984.-134с.
91. Мирзоахмедов Ф.М. Математические модели и методы управления производством с учетом случайных факторов / Ф.М. Мирзоахмедов. – К.: Наук. Думка, 1991. – 224 с. 224
92. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 400 с.
93. Муравьев А.И. Проблемы измерения, оценки и планирования повышения эффективности производства. - Л.: ЛГУ, 1981.-110с.
94. Муравьев А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 144с.
95. Найдек В.Л. Прогрессивная технология обработки металлических расплавов. – К.: УкрНИИНТИ – 1991. – 52 с.
96. Назарбаев А.А. Стратегия ресурсосбережения и переход к рынку.-М.: Машиностроение, 1992. – 351 с.
97. Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Статистичний збірник. - К.: Держкомстат України, 2006. - 362 с.
98. Нормирование расхода материальных ресурсов в машиностроении: Справочник в 2т. Т.1 /Под общей ред. Г.М. Покараева, А.А. Зайцева.-М.: Машиностроение, 1988.- 372с.
99. Ольшевський В.Й. Машинобудування в системі національної безпеки держави // Матеріали Круглого столу "Національна програма забезпечення економічної безпеки в контексті стратегії соціально-економічного розвитку України". – К., 2000. – С. 24-29.
100. Пашко И.Г., Первушин СП. Глубинные резервы и условия их реализации.-М.: Знание, 1982.-48с.
101. Пивоварчук І.Д. Управління витратами виробництва в забезпеченні конкурентоспроможності промислової продукції (на прикладі машинобудування Одеської області): Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.07.01. – Одеса: Ін-т проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2001. - 19 с.
102. Петрович Й.М. Пріоритети та інструментарій і ресурсне забезпечення прискорення інноваційних процесів в економіці України / Петрович Й.М. // Збірник наукових статей “ Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Менеджмент та підприємництво». - Львів, 2009.- № 657. - С.423-429.
103. Петрович Й.М. Механізм управління використанням виробничих потужностей машинобудівних підприємств / Петрович Й.М. // Науковий журнал Вісник Хмельницького національного університету "Економічні науки". - Хмельницький, 2009. - № 4, т.1.- С.13-15.
104. Плавинская О.Н. и др. Экономическое регулирование ресурсосбережения в системах управления развитием НТП //Теория и практика управления в условиях становления и функционирования рыночных отношений.-М.: Экономика, 1993.-С.89-95.
105. Подсолонко В.А. Рациональное ресурсопользование в экономике окружающей среды // Ученые записки ТНУ. – 2000. – Вып. 8(45). – С. 32-42.
106. Половникова С.Ю. Історичні аспекти ресурсозбереження як фактору сталого розвитку // Вісник ДДФЕІ “Економічні науки”. – 2001. – № 1. – С. 24-27.
107. Половникова С.Ю. Ресурсозбереження в розширеному відтворенні трансформаційної економіки України: Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.01.01. – Дніпропетровськ: ДДАУ, 2003. – 20 с.
108. Постанова Верховної Ради України № 916-ХІV від 13.07.1999 р. „Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 37. – Ст. 336.
109. Постанова Кабінету Міністрів України № 1174 від 28.07.2003 р. „Про схвалення Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки” // Офіційний вісник України. — 2003. — № 31. — С. 78.
110. Праховник А.В. Стратегия и барьеры в энергосбережении // Матеріали міжнародної конференції “Енергетична безпека Європи. Погляд у 21 століття». – К.: УЕЗ, 2000. – С. 154-157.
111. Прохоров Г.С. и др. Снижение материалоемкости производства.-Горький: Волго-Вятское издательство, 1981.-112с.
112. Проценко О.Д., Поляк A.M. Материалоемкость: вопросы снижения //Вопросы экономики.- 1988.-№ 1 .-С. 139-148.
113. Пруденский Г. А. Внутрипроизводственные резервы. -М: Госполитиздат, 1954.-284с.
114. Рабинкий Р.Я. Планирование ресурсосбережения в машиностроительном комплексе.-М: ВНИИТЭМР, 1989.-64с.
115. Разумов И.М. и др. Организация, планирование и управление предприятием машиностроения.-М.: Машиностроение, 1982.
116. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. – 637 с.
117. Разуваев А.В. Ресурсосбережение в машиностроении. М.: 2010. -184с.
118. Ресурсосбережение промышленных предприятий / [Иванов Н. И., Бреславцев А. В., Хижняк Л. Т., и др.]. – Донецк : ИЭПНАН Украины, 1999. – 356 с.
119. Романишин С.Б. Аналіз стану та тенденцій розвитку машинобудівної галузі / С.Б. Романишин, Н.І. Горбаль // науковий вісник національного лісотехнічного університету України. – 2009. – вип.. 19.6 – С. 131 – 138.
120. Рубан Л.О. Маркетингова стратегія підприємств в галузі ресурсозбереження: Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.06.02. – Х.: ХДЕУ, 2000. – 17 с.
121. Савицкая Г.В Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – Минск: ИП «Экоперспектива», 1998. – 326 с.
122. Система прогрессивных технико-экономических норм и нормативов по видам работ и затрат (экономии) труда, сырья, материалов и топливно-энергетических ресурсов (порядок разработки и утверждения).-М.: Экономика, 1981.- 49с
123. Синяк Ю.В. Энергосбережение и экономический рост // Проблемы прогнозирования. – 1999. – № 3. – С. 50.
124. Синякевич И. Экономические инструменты экополитики: теория и практика // Экономика Украины. – 1999. – № 10. – С. 78-83.
125. Ситніченко В. Стратегія розвитку машинобудування на основі системи збалансованих показників // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2009. – № 1 (56). – С. 39–44.
126. Скоков С.А. Эколого-экономическое регулирование процессов ресурсосбережения: Дис… канд. экон. наук: 08.08.01. – Сумы: СумГУ, 2002. – 190 с.
127. Соколовская Г. А., Сигарева П. С. Ресурсосбережение на предприятиях. – М.: Экономика, 1990. – 156 с.
128. Сотник И.Н. Классификация эффектов и реципиентов ресурсосбережения как фактор совершенствования методической базы оценки его экономической эффективности // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. – Суми, 2005. – Вип. 1. – С. 26-34.
129. Сотник И.Н. Эколого-экономические основы управления энергосбережением: Дис. канд. экон. наук: 08.08.01. – Сумы: СумГУ, 2002. – 217 с.
130. Сотник І.М. Комплексна система соціо-еколого-економічних показників моніторингу ресурсозбереження на підприємстві // Вісник СумДУ. Серія Економіка. - 2007. -№ 1 (85). - С. 30-39.
131. Сотник І.М. Ресурсозбережні пріоритети реформування системи рентних та природоохоронних платежів України // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: Матеріали міжнар. наук-практ. конф., м. Київ, 17 травня 2007 p.: У трьох частинах / РВПС України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - Ч. 1. - С. 112-118.
132. Соколовская Г. А. Ресурсосбережение на предприятиях / Г. А. Соколовская, Т. С. Сигарева. – М. : Экономика, 1990. –156 с.
133. Статистичний бюлетень за січень 2006 року (№ 1). - К.: Держкомстат, 2006. - 132 с.
134. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держкомстат України; За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Вид-во "Консультант", 2006. - 576 с.
135. Сухоруков А. І. Управління матеріальними ресурсами / А. І. Сухоруков. – К.: IMMB, 2000 – 65 с.
136. Таран В.А., Богатырев А.В. Ресурсосбережение – новый символ социально-экономического и научно-технического прогресса // Машиностроитель. – 2003.– № 12. – С. 8-19.
137. Таран В.А., Богатырев А.В. Ресурсосбережение как стратегический объект системы государственного и внутрифирменного управления // Машиностроитель. – 2004.– № 1. – С. 2-13.
138. Таран В.А., Богатырев А.В. Ресурсосбережение как стратегический объект системы государственного и внутрифирменного управления // Машиностроитель. – 2004.– № 2. – С. 1-14.
139. Телюк В.А. Особенности отраслевых программ развития промышленности / В.А. Телюк, Е.В. Кулиш / http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/EProm/2008_43/st_43_09.pdf
140. Тимошенко Л.М. Проблемы интенсификации использования ресурсов.-Киев: Вища школа. 1985.-175с.
141. Точилін В., Осташко Т., Олефір В. Внутрішній ринок України: проблеми розвитку // Економіст. – 2005. – № 2. – С. 34-37.
142. Указ Президента від 12 лютого 2003 року „Про Концепцію державної промислової політики” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 7. – С. 27-39.
143. Управление затратами на предприятии: Учебник /Под. ред Г.А. Краюхина. - СПб.: «Издательский дом «Бизнес-пресс», 2000. - 577 с.
144. Фаловська І.Д. Механізм формування резервів економії витрат виробничих ресурсів / І.Д. Фаловська // Моделювання регіональної економіки : Збірник наукових праць. Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, 2011. – №1(17)- С. 94–100. – 0,30 д.а.
145. Фаловська І.Д. Ліпич Л.Г., Основні тенденції формування моделі управління матеріальними ресурсами в машинобудуванні / Л.Г. Ліпич, І.Д. Фаловська // Формування ринкової економіки в Україні: Збірник наукових праць. – Львів: Видавництво Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2011. – Випуск 24. - С.40–46. – 0,45 д.а. (Особистий внесок автора: розроблено модель оптимізації обсягів витрат та втрат матеріальних ресурсів у процесі реалізації стратегії ресурсозбереження оптимізаційної моделі).
146. Фаловська І.Д. Внутрішньовиробничі резерви, як результат ресурсозбереження у машинобудуванні / І.Д. Фаловська // Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки» Збірник наукових праць. - 7’[10]. – Хмельницький: , 2011. – С.140 – 143. – 0,38 д.а.
147. Фаловська І.Д. Економічне стимулювання зниження ресурсомісткості виробництва в машинобудуванні /Фаловська І.Д.// Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції [«Ринкові трансформації у сфері природокористування: теорія, методологія, практика»], (Луцьк, 22-23 вересня 2011р.) м. Луцьк: РВВ Луцького національного технічного університету, 2011. – С. 148 -149. – 0,11 д.а.
148. Фаловська І.Д. Організаційно-економічне забезпечення процесу ресурсозбереження /Фаловська І.Д.// Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції [Сучасні проблеми економіки менеджменту], (Львів, 10-12 листопада 2011р.). – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011. – С. 263 – 264 . – 0,21 д.а.
149. Фисун А.А. Методика определения экономической эффективности от внедрения технологии литья с противодавлением. – В кн.: Новое в литье с противодавлением. – София. – 1988. – с. 34–37
150. Федорищева А.М. Основний капітал промисловості України: стан, проблеми і шляхи відновлення // Економіка промисловості України: Зб. наук. праць. – К.: РВПС НАН України, 2002. – С. 4-12.
151. Харламова О.В. Економічні основи використання матеріальних ресурсів (на прикладі підприємств водопровідного господарства): Автореферат дис… канд. екон. наук: 08.10.01. – Харків: Харківська державна академія міського господарства, 2000. – 18 с.
152. Хокен П., Ловинс Э., Ловинс Х. Естественный капитализм: грядущая промышленная революция. – М.: Наука, 2002. – 459 с.
153. Чапек В.Н. Экономика природопользования. – М.: «Издательство ПРИОР», 2001.
154. Чайковська В. П. Ресурсозабезпечення в сучасних умовах господарювання / В. П. Чайковська // Збірних наукових праць Європейського Університету «Актуальні проблеми економіки: теорія та практика. – 2007. -№2. – С. 136 – 144.
155. Чайковська В. П. Ресурсозбереження в системі управління підприємством / В. П. Чайковська // Збірник наукових праць Національного Університету ім. Т. Г. Шевченко «Серія економічні науки». – 2006. - №11. – С. 186 – 193.
156. Шевцова С.В. Экономические основы учета экологических факторов в процессах энергосбережения. - Дис… канд. экон. наук: 08.08.01. - Сумы: СумГУ, 1998. - 163 с.
157. Шапуров О.О. Стан і тенденції розвитку машинобудування // Актуальні проблеми економіки, 2009. – № 3. – С. 57–63.
158. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с.
159. Шнипко О.С. Конкурентоспроможність України в умовах глобалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.00.03 "Ін-т економіки та прогнозування НАН України" / О.С. Шнипко. – К., 2008. – 40 с.
160. Щегорцов В., Таран В., Хозов В. Энциклопедический словарь менеджера предприятия / Под общ. ред. В.А. Щегорцова. – М.: МСЭУ, 2003. – 328 с.
161. Экологические издержки производства в Украине / Под научн. ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника, к.э.н., доц. А.И. Каринцевой. – Сумы: РИО «АС-Медиа», 2003. – 72 с.
162. Экономическая стратегия фирмы: учеб. пособ. / [Под ред. засл. деят. науки РФ, д.э.н., проф. А.П. Градова]. – СПб.: спец. л-ра, 1999. - 599с. 50
163. Яцков В. Проблеми ресурсозбереження // Економіка України. - 1994. - № 3. - С. 45-52.
164. http://www.ukrstat.gov.ua/
165. http://www.skf.com/portal/skf_ua/home/skflutsk
166. http://www.harp.com.ua
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн