ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОЇ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
“ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН”

КРИСЬКО Віктор Федорович

На правах рукопису
УДК 65.015.144:331.108:338.432

ФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ПІДПРИЄМСТВАХ АГРАРНОЇ СФЕРИ ЕКОНОМІКИ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
КУЛАЄЦЬ Марія Михайлівна,
кандидат економічних наук, доцент

Київ – 2010

ЗМІСТ
стор.
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО
І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ........................................................12
1.1. Економічна сутність категорій трудовий
і кадровий потенціал та їхніх компонентів ...……………………….12
1.2. Особливості формування й розвитку трудового і кадрового
потенціалу в підприємствах аграрного сектору ……………............33
1.3. Методичні підходи до оцінювання та формування
трудового і кадрового потенціалу.......................................……...…..60
Висновки до розділу 1.............…………………………………………………83
Розділ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
ТРУДОВОГО І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
В КОНТЕКСТІ РИНКОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ.....….............88
2.1. Трансформаційні зрушення як чинник формування
трудового і кадрового потенціалу в аграрних підприємствах..........88
2.2. Аналіз стану трудового і кадрового потенціалу
в підприємствах аграрної сфери економіки....…………………......109
2.3. Ефективність використання трудового і кадрового
потенціалу в підприємствах аграрного сектору...............................131
Висновки до розділу 2………………………............………………………...150
Розділ 3. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ
ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
ТРУДОВОГО І КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ............................155
3.1. Соціальні технології формування
трудового і кадрового потенціалу......................................................155
3.2. Шляхи підвищення ефективності використання
трудового і кадрового потенціалу.....……………………………….171
3.3. Прогнозні показники стану трудового і кадрового
потенціалу та чинники мотивації їх виробничої діяльності...........185
Висновки до розділу 3.............………………………….…………………….202
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………207
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...213
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...234

ВСТУП

Актуальність теми. Докорінні структурні перетворення у суспільному виробництві та сучасний стан розвитку аграрного сектору економіки зумовлюють нагальну потребу осмислення ролі людського фактора в економічних явищах і процесах, активізації наукових досліджень у сфері соціально-трудових відносин. Реформування аграрної сфери економіки було спрямоване на реорганізацією колективних сільськогосподарських підприємств, створення нових організаційно-правових форм господарювання та переведення їх діяльності на ринкові засади, розподіл і приватизацією землі та майна, вдосконалення земельних і майнових відносин без належного створення достатньо міцного підґрунтя для формування ефективного власника і працівника нового типу, адекватного соціально-економічним умовам господарювання.
Сучасний стан розвитку сільського господарства характеризується соціальними суперечностями щодо формування та ефективного використання трудового і кадрового потенціалу в організаційно-правових структурах, скороченням чисельності зайнятих у суспільному виробництві та зростанням кількості домогосподарств, зниженням кваліфікаційного й освітньо-культурного рівня працівників та стимулювання праці. Спостерігається дисбаланс між трудозабезпеченістю аграрної сфери економіки і параметрами конкурентного поля на ринку сільськогосподарської праці, безробіттям і нелегальною трудовою діяльністю, доходами різних верств населення, темпами продуктивності та оплати праці, часткою матеріальних витрат та затрат праці у собівартості продукції, якістю і рівнем життя та можливостями відтворення життєвого і трудового потенціалу селян.
Ринок праці являє собою складний елемент ринкової економічної системи, стан якого безпосередньо залежить від загальної економічної ситуації, узгодженості між професійною підготовкою кадрів і реальними потребами виробництва, розвитку підприємницької діяльності та економічної активності населення.
Несприятлива демографічна та економічна ситуація суттєво обмежує можливості використання трудового і кадрового потенціалу у сільському господарстві, з одного боку, у зв’язку з нездатністю більшої частини працівників забезпечити реальні запити на висококваліфіковану працю, а з іншого – неможливістю суб’єктів господарювання забезпечити платоспроможний запит на компетентних фахівців. У стабілізації соціально-економічної ситуації, задоволенні споживчого попиту та підтримці життєвого рівня сільського населення певну позитивну роль відіграє доступність неформальної економіки. Проте вона також не забезпечує ефективне використання наявного трудового потенціалу, оскільки не ставить до працівників високих професійно-кваліфікаційних вимог, не передбачає процедур їхнього відбору та оформлення. Її працівники повністю виключені з системи державного соціального страхування та норм трудового законодавства, а тривале перебування в цьому секторі веде до втрати професійно-кваліфікаційних навичок, зниження матеріального і культурного рівня, поступового руйнування трудового потенціалу. Проблема формування негативних тенденцій реалізації трудового і кадрового потенціалу відповідно переноситься на функціонування аграрного сектору.
Розвиток продуктивних сил суспільства, визначальною складовою яких виступає людина, значною мірою залежить від характеру виробничих відносин. Досягнення національних інтересів продовольчої незалежності та конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції в сучасних умовах економічної глобалізації і науково-технологічної інтеграції можна забезпечити лише за умови ефективного використання людського фактора продуктивних сил у трансформаційних процесах, що відповідно сприятиме виходу аграрного сектору із затяжної кризи.
На сучасному етапі соціально-економічного прогресу цивілізації вирішального значення у розв’язанні цієї проблема набуває зростання знань людини та підвищення загального інтелекту нації, здатність до багаторазової мультиплікації економічного ефекту, що забезпечується висококваліфікованою інтелектуальною працею. З огляду на це, трудовий і кадровий потенціалу характеризує ступінь використання можливостей та динаміку цього процесу через формування умов або спроможностей, які в сукупності, що здійснюється через механізм реалізації здатності у результат.
Вирішення висвітлених питань зумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його наукове та практичне значення.
Проблеми трудового і кадрового потенціалу, його формування, розвиток і використання постійно перебувають у полі зору економічної думки. Цьому питанню присвячені наукові праці Д. Богині, О. Бородіної, О. Бугуцького, О. Грішнової, О. Гудзинського, В. Дієсперова, М. Долішнього, О. Замори, С. Злупка, Б. Кваснюка, А. Колота, Е. Лібанової, М. Маліка, Ю. Лузана, Т. Олійник, В. Онікієнка, С. Пирожкова, І. Прокопи, В. Россохи, П. Саблука, М. Семикіної, С. Струмиліна, С. Черемісіної, А. Чухна, В. Шияна, В. Юрчишина, К. Якуби та ін. Відгукуючись на соціальний запит суспільства, вагомий внесок у розвиток класичних теоретичних положень стимулювання праці, формування людського капіталу внесла зарубіжна економічна наука, представлена надбаннями Г. Беккера, В. Врума, Л. Герша, Г. Кунца, Д. Мак-Грегора, Д. Мак-Клелланда, А. Маслоу, Я. Мінера, А. Пігу, Л. Портера, Т. Шульга, С. Шульца та ін.
Водночас, ринкові перетворення соціально-економічних умов суспільства, особливо щодо розвитку аграрного сектору, де проблема використання трудового і кадрового потенціалу набула надзвичайної ваги, спонукають до активізації наукових пошуків для поглибленого вивчення і вирішення цього питання. Проведені попередниками дослідження потребують узагальнення, урахування всіх чинників підвищення результативності використання людських можливостей з метою підвищення конкурентоспроможності продукції галузі, ефективності сільськогосподарського виробництва та забезпечення продовольчої незалежності країни.
Актуальність обраної теми зумовлюється також необхідністю вивчення сучасних тенденцій формування і розвитку кадрового потенціалу села, спричинених, насамперед, процесами технологізації виробництва, розгортанням компонентів постіндустріального розвитку суспільства, зростанням впливу науково-технологічного прогресу на рівень зайнятості населення та недостатнім ступенем розроблення цих питань загальної, надзвичайно важливої проблеми у вітчизняній науці. Саме на подолання зазначених недоліків й спрямоване дане дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до програми наукових досліджень Національного наукового центру “Інститут землеробства НААН” “Розробити наукові основи адаптації еколого-економічних систем землеробства до природного та ринкового середовища” (номер державної реєстрації 0105U003825) 2001–2010 рр. та завдань “Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально-спрямованого аграрного виробництва”, де дисертантом розроблено методологічні підходи до підвищення ефективності використання трудового потенціалу аграрної сфери економіки; “Розробити науково-методологічні засади аграрної та соціальної політики в умовах переходу на інноваційну модель розвитку АПК”, в якій дисертантом розроблено основні принципи підготовки кадрів в умовах переходу аграрного сектору на інноваційний шлях розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і прикладних засад та особливостей формування й використання трудового і кадрового потенціалу в аграрній сфері економіки, визначення основних напрямів підвищення зайнятості та результативності праці сільського населення, забезпечення продовольчої незалежності країни, формування та розвитку потенціалу кадрів з урахуванням сучасних трансформацій і тенденцій переходу світової економіки на нову ступінь науково-технічного прогресу, в основі якого лежить поєднання знань і технологій та їхній вплив на людський розвиток і ринок праці. Досягнення поставленої мети визначило необхідність розв’язання наступних завдань:
– розкрити методологічні аспекти, об’єктивний характер змісту, смислове значення категорій трудовий і кадровий потенціал та їх зв’язок з близькими за сутністю поняттями, які поглиблюють його сутність, тенденції прояву і значимість у соціально-економічних явищах і процесах;
– встановити методологічні, галузеві, загальноекономічні особливості та принципи формування і відтворення трудового і кадрового потенціалу;
– визначити чинники формування трудового і кадрового потенціалу у підприємствах галузі сільського господарства в умовах ринкових трансформацій;
– проаналізувати стан та ефективність використання трудового і кадрового потенціалу в підприємствах аграрного сектору;
– з’ясувати роль і значення соціальних технологій для підготовки кадрів у відповідності з вимогами і потребами ринку;
– узагальнити основні завдання, визначити чинники та запропонувати заходи мотивації праці у підприємствах галузі;
– запропонувати шляхи створення робочих місць у аграрному секторі на засадах підвищення рівня продовольчої незалежності країни, розвитку підприємництва та обслуговуючої кооперації;
– визначити напрями та розробити прогноз формування та використання трудового і кадрового потенціалу в підприємствах аграрного сектору економіки.
Об’єктом дослідження є трудовий та кадровий потенціал підприємств аграрної сфери економіки.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування та використання трудового і кадрового потенціалу в підприємствах аграрного сектору.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження в роботі використано сукупність економічних методів та методик.
Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних процесів і явищ та наукові основи формування й використання трудового і кадрового потенціалу, викладені в працях вітчизняних і зарубіжних вчених, а також Конституція та інші закони України, звіти досліджень та рекомендації Міжнародної організації праці, нормативні акти міністерств і відомств, дані Державного комітету статистики України та програми розвитку аграрного сектору економіки.
Теоретичне узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій сучасних провідних шкіл з наведеної проблематики виконано на основі системно-аналітичного методу та комплексного підходу. Для вирішення окремих завдань використовували також наступні методи: статистичного аналізу – для дослідження розвитку сільського господарства та чинників формування трудового і кадрового потенціалу, табличний і графічний методи – встановлення динамічних змін використання трудового і кадрового потенціалу; індексний метод – для визначення залежності результативних показників від найважливіших факторів впливу; порівняльного аналізу – для співставлення кадрового і трудового потенціалу в підприємствах аграрного сектору економіки; проблемно-орієнтований – наукового обґрунтування чинників та напрямів підвищення ефективності використання трудового і кадрового потенціалу; економіко-математичний – встановлення функціональних параметрів і тенденцій динамічного розвитку та прогнозування; матричних розрахунків – для виявлення рівня впливу основних чинників мотивації управлінської праці на підвищення її ефективності.
Інформаційними джерелами виконаного дослідження слугували звітні матеріали міністерств та відомств, інформаційна база даних ННЦ “Інститут аграрної економіки”, науково-дослідних інститутів щодо формування та ефективного використання кадрового потенціалу в сучасних умовах, а також аналітично-оглядові й науково-методичні публікації і практичні рекомендації із зазначеної проблеми, висвітлені у звітах і періодичній пресі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного обґрунтування теоретичних положень, визначенні суспільно-соціальних та організаційно-економічних закономірностей і особливостей формування, розвитку й використання трудового і кадрового потенціалу в аграрному секторі у пореформений період, у результаті якого отримано наступні наукові положення:
вперше:
– розроблено напрями активізації трудової діяльності та реалізації трудового і кадрового потенціалу підприємств аграрної сфери економіки на основі формування нових соціальних стандартів, конкурентного ринкового середовища та забезпечення продовольчої незалежності країни, визнання людського фактора не лише засобом, а й метою соціально-економічного розвитку суспільства (с. 22; 27; 31–33);
– запропоновано механізм вибору працівником аграрного підприємства виду діяльності та її ефективності, де на основі сукупності чинників та мотиваційної структури сприяння будь-якій діяльності, внутрішньої, що виникає із потреб самої людини, та зовнішньої позитивної і негативної мотивації встановлено найдоцільніші співвідношення між її видами, що впливають на результати праці та особистість працівника (с. 52–54);
удосконалено:
– визначення категорій “трудовий потенціал” і “кадровий потенціал”, що включає технологічний і економічний компоненти, гармонізацію цілей та інтересів і при трансформації можливості у актуальність сприяє прояву синергетичного ефекту, а також та їх взаємозв’язку з близькими за сутністю і змістом поняттями (с. 20–24);
– методичний підхід до формування системи мотивації, що включає комплекс таких заходів мотиваційної політики, як непрямі економічні та психологічні мотиви, а також затвердження цінностей праці, підвищення вимог до якості праці і надання можливостей реалізації цих вимог (с. 53, 167);
набули подальшого розвитку:
– мотивація трудової діяльності, що базується на посиленні бажаних мотивів та послабленні (ліквідаці) демотиваторів для підвищення ефективності роботи колективу (197–200);
– методичний підхід до створення робочих місць у галузях рослинництва і тваринництва в підприємствах аграрної сфери економіки на основі підвищення рівня забезпечення населення продуктами харчування та продовольчої безпеки країни, розвитку обслуговуючої кооперації та малого підприємництва у сільській місцевості (с. 172–175);
– соціальні технології формування та підвищення рівня трудового і кадрового потенціалу на основі ціннісних орієнтацій і законів поведінки працівників, що включають визначення соціальних пріоритетів, задоволення і гармонізацію потреб, зміцнення внутріколективних відносин (с. 164–167).
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в обґрунтуванні та розробленні заходів щодо формування трудового і кадрового потенціалу, підвищення результативності їхнього використання та забезпечення продовольчої незалежності країни. Основні пропозиції дисертаційної роботи доведені до рівня методичних та практичних рекомендацій, які можуть бути використані органами управління аграрним сектором економіки.
Запропоновані методологічні підходи до забезпечення людського розвитку на основі природних компонентів індивіда та особистості в контексті державної політики та механізму побудови кадрового потенціалу розглянуті та прийняті до впровадження Міністерством аграрної політики України (довідка від 1.07.2010 р. № 421); формування мотиваційної структури діяльності працівників та технологічні процеси підтримки мотивації до праці – Секретаріатом Кабінету Міністрів України (довідка від 5.07.2010 р. № 134527); прогнозні показники трудового потенціалу – Міністерством праці та соціальної політики України (довідка від 12.07.2010 р. № 37-11-1-13/10514). Отримані результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Інституту післядипломної освіти Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні дисциплін з менеджменту та економіки праці.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом особистого наукового дослідження. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції отримані автором самостійно. У роботі викладено авторський підхід до формування і підвищення результативності використання трудового і кадрового потенціалу в аграрній сфері економіки.
Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень, висновки і пропозиції дисертації доповідалися й обговорювалися на Ш Міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки” (Сімферополь, 29–31 травня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора” (Харків, 8–9 жовтня 2009 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 14–16 квітня 2010 р.), IV Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспектив”(Харків, 12 травня 2010 р.).
Публікації. Результати наукового дослідження опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 3,28 друк. арк., підготовлених самостійно, у т.ч. 6 статей у наукових фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі наведених у дисертаційному дослідженні теоретичних узагальнень, обґрунтованих методологічних і методичних підходів, пропозицій і рекомендацій щодо нового вирішення наукової задачі удосконалення процесу формування та забезпечення ефективності використання трудового і кадрового потенціалу в аграрних підприємствах автором зроблено такі висновки.
1. Визнання наукою і практикою ролі трудового і кадрового потенціалу здебільшого пов’язано з інтенсифікацією методів господарювання та потребою капіталу використовувати мотивації людей у процесі виробництва для підвищення рівня трудової активності. Нагальною потребою стає розробка дієвих механізмів активізації трудової діяльності, соціального і правового захисту особи від крайніх проявів ринкової економіки, створення соціально орієнтованого демократичного суспільства з пріоритетом загальнолюдських цінностей і конкурентного ринкового середовища. Визнання людини як цілі соціально-економічного розвитку країни базується на врахуванні її потреб як першоджерела мотивації, що спонукає до будь-якого виду діяльності.
2. Трудовий і кадровий потенціал – це складні категорії, методологічно пов’язані з категоріями “трудові ресурси”, “людський фактор”, “робоча сила”, “персонал”, “кадри”, а також людський і соціальний капітал, які розкривають визначальну роль людини у виробництві і соціально-економічних процесах. Реальний зміст трудового потенціалу конкретної особи вимірюється її природними здібностями (фізичними, розумовими, нервово-психологічними) та набутими нею упродовж життя знаннями, вміннями, навичками і їхньою загальною сукупністю – трудовим досвідом, які потребують від неї особистих зусиль з їхнього здобуття. Компонентами кадрового потенціалу є ресурси знань, навички, досвід, творчі здібності, психічні і психофізіологічні характеристики працівників, завдяки трансформації яких у актуальність досягаються соціально-економічні цілі розвитку підприємств, національної економіки, суспільства в цілому, що в свою чергу спричиняє підвищення рівня кадрового потенціалу.
3. Потенційні можливості діяльності формуються в процесі соціалізації і значною мірою визначаються умовами життєдіяльності, особливостями ведення сільськогосподарського виробництва, що включають максимізацію прибутків, розростання сфери нерегламентованих послуг, зміни співвідношення між фізичними і розумовими елементами праці, домінування ідеальних цінностей (інформації та знань), обмеження раціональності при ухваленні рішень у зв’язку з асиметричністю інформації. Продуктивна зайнятість передбачає наявність необхідних умов, що сприяють високопродуктивній праці й реалізації індивідуальних здібностей людей, їхніх професійних і ділових якостей.
4. Формування і розвиток трудового і кадрового потенціалу має здійснюватися з позицій теорії людського капіталу, що включає здібності, талант, а також освіту, професійну підготовку та набуту кваліфікацію, є мірою втілення в особі здатності приносити позитивний результат та залежності доходів індивідуума від знань, складності й продуктивності праці. Важливе значення має розроблення системи та планування індивідуального кар’єрного росту персоналу, оцінювання реальних можливостей якісного кадрового оновлення і ефективного використання його потенціалу в межах сучасних виробничо-економічних систем.
5. Структурні зміни в аграрному секторі економіки, зростання кількості сільськогосподарських підприємств з 14 тис. у 1991 р. до 50,6 тис. у 2009 р. спричинили збільшення чисельності керівників організаційних структур у 3,7 раза. Проте зменшення площі використання аграрними підприємствами угідь від 37,1 млн га якщо у 1991 р. до 18,2 млн га у 2009 р. або на 50,5 % зумовило скорочення робочих місць в офіційному секторі економіки (порівняно з 2000 р. більше ніж у 3 рази). За досліджуваний період кількість фермерських господарств з середньою площею 100 га зросла на 11,8 %, а загальна чисельність працюючих у них – на 56,2 %. Вони створили 78,4 тис. робочих місць для найманих працівників, з яких 82,7 % – постійних, або 1,5 особи на одне фермерське господарство. Домогосподарства, що здійснюють виробничу діяльність в середньому на площі 1,4 га, забезпечують роботою в перерахунку на повну зайнятість і засобами для існування 2,5 млн осіб працездатного населення.
6. У 2009 р. із 8,2 млн осіб сільського населення працездатного віку трудовий потенціал села становив 6655,1 тис. осіб, 2,3 млн осіб (28 %) були безробітними, середньооблікова кількість найманих працівників у підприємствах суспільного сектору галузі становила 783 тис. осіб, штатних працівників – 685 тис. осіб, що становить 20,6 % від усього зайнятого населення за місцем проживання та 87,5 % від кількості найманих працівників. Упродовж 2000–2009 рр. працевлаштування жителів села Державними центрами зайнятості зросло в 1,8 раза. Проте із офіційно зареєстрованих 465,3 тис. безробітних у 2009 р. в аграрному секторі забезпечено роботою лише 205,6 тис. працездатного сільського населення, або 44,2 %. При цьому перевага у прийнятті на роботу надавалася фахівцям з повною вищою освітою, (79,1 % загальної кількості працевлаштованих у 2009 р.), базовою вищою (61,4 %) та середньою-спеціальною освітою (65,8 %), що свідчить про необхідність активізації підвищення освітнього рівня для забезпечення зайнятості та закріплення на селі сільської молоді.
7. За період 2006–2009 рр. кількість керівників і фахівців у галузі зросла на 0,18 %. Рівень забезпеченості кадрами щодо штатного розпису зменшився на 0,9 %, серед них бухгалтерами – на 20 %, а економістами, зооінженерами і ветлікарями зріс на 3,7, 4,3 і 2,9 % відповідно. У 2009 р. обіймали посади керівників та заступників керівників підприємств 49,3 тис. осіб, головних спеціалістів – 34,9 тис., спеціалістів середньої ланки – 65,9 тис. осіб. Співвідношення між керівниками і головними спеціалістами становило 1:0,709, а між головними спеціалістами та спеціалістами середньої ланки – 1:1,89. На одного керівника підприємства припадало 13,4 середньооблікових працівників в еквіваленті повної зайнятості та 3,1 працівників на керівний склад кадрів.
8. З 2004 по 2009 рік виробництво валової продукції на одного зайнятого у сільськогосподарському виробництві у порівнянних цінах 2005 р. зросло на 31,1 тис. грн або у 2,1 раза, у т.ч. у галузях рослинництва – на 27,3 тис. грн (в 1,9 раза), тваринництва – на 39,1 тис. грн (у 2,5 раза). Водночас середньомісячна номінальна заробітна плата працівників збільшилася у 3,5 раза. Темпи оплати праці в динаміці перевищували темпи її продуктивності на 0,141. При цьому частка витрат на оплату праці у структурі витрат на виробництво сільськогосподарської продукції за період 1990–2009 рр. скоротилася з 33,6 до 10,7 %, а відрахування на соціальні заходи – з 4,2 до 2,6 %. Відповідно до рівня продуктивності праці і зареєстрованих безробітних в сільській місцевості аграрна сфера економіки недоотримала у 2009 р. 21,1 млрд грн, а держава понесла значні витрати з виплати допомоги по безробіттю. З урахуванням підвищення продуктивності праці в домогосподарствах до її рівня в сільськогосподарських підприємствах галузь додатково отримає 67,8 млрд грн валової продукції у порівнянних цінах 2005 р.
9. В Україні спостерігається підвищений інтерес до вищої освіти. Щорічно за денною формою навчання випускається близько 13 тис. осіб молодих спеціалістів в університетах та 19,5 тис. осіб – в технікумах і коледжах. Але при щорічному оновленні 5 % теоретичних і 20 % професійних знань неможливо за п’ять або шість років підготувати людину до професійної діяльності на все життя. Старіння знань фахівця (період зниження компетентності на 50 %) внаслідок появи нової інформації за багатьма професіями наступає раніше, ніж закінчується процес навчання. Необхідний перехід на довічну, багаторівневу освіту, що полягає у доповненні базової освіти програмами додаткової, підготовку конкурентоспроможної особи на ринку праці, формування нового рівня мислення, що поєднує творчий потенціал, підприємництво, готовність до ризику, соціальну і професійну мобільність, самовдосконалення і подолання консервативних поглядів у відповідності з вимогами і потребами ринку.
10. Найважливішим чинником мотивації особи до реалізації власного «проекту» життя є ціннісні орієнтації (потреби та інтереси), що виконують функцію перспективних стратегічних життєвих цілей. В умовах транзитивної економіки мотивація до праці виявилася найслабкішою ланкою в аграрній сфері економіки. Значні проблеми зумовлює психологічна непідготовленість людей до змін, перекваліфікації, освоєння нових видів діяльності. Підтримка мотивації до праці забезпечується використанням технології життєвого циклу, що передбачає планування і анкетування працівниками строків реалізації задумів щодо посадового росту, купівлі різних товарів, придбання житла тощо та пропозицій адміністрації в реалізації намічених планів, управлінням за визначеними критеріями та на основі законів і програми поведінки людей.
11. Сільськогосподарське виробництво найближчим часом не зможе забезпечити всіх підготовлених фахівців роботою. Для створення робочих місць і працевлаштування фактично зареєстрованих безробітних в аграрну сферу економіки необхідно інвестувати 12,7 млрд дол. США, а всіх осіб незайнятого населення працездатного віку – 131,9 млрд дол. США. Основною функцією держави на ринку праці має стати розроблення механізмів його регулювання, які б сприяли реалізації права громадян на працю і підприємництво, зацікавлювали роботодавців у створенні робочих місць для населення. Нагальною потребою в сільській місцевості стає розвиток несільськогосподарського виробництва.
12. За рахунок збільшення виробництва м’яса, молока, плодів ягід та винограду до мінімальних норм споживання потреба в кадрах у галузі зростає від 71 до 86 тис. осіб, а в разі задоволення раціональної потреби – до 159–169 тис. осіб. При створенні обслуговуючого кооперативу на 100 фермерських господарств зі штатом 10 фахівців додатково забезпечується роботою 4,3 тис. осіб, а створення такого кооперативу на 1000 господарств населення дає можливість працевлаштувати 46 тис. осіб. Замовлення управлінь агропромислового розвитку на підготовку кадрів у навчальних закладах має здійснюватися за участі підприємств з обов’язковим працевлаштуванням випускників на контрактній основі. В комплекс заходів закріплення кадрів на селі слід включити одержання учнями виробничих спеціальностей уже в процесі здобуття ними загальної середньої освіти.
13. Для формування потенціалу фахівців і працівників галузі важливе значення має врахування ступеня впливу мотивуючих і демотивуючих чинників на різних людей. Встановлено, що найважливішими мотивуючими чинниками колективу підприємства є високий рівень доходів (0,21), можливість отримання додаткових доходів (0,20), фінансова стабільність підприємства і можливість самореалізації в колективі (відповідно 0,114 і 0,092). Найвагомішими демотивуючими чинниками визначено високу вірогідність скорочення (0,160), низький заробіток (0,155), неможливість реалізувати себе в інших сферах (0,149), відсутність чітких перспектив діяльності (0,103). Якщо внутрішня мотивація стимулює вдосконалення професійної майстерності, є джерелом розвитку людини, то зовнішня мотивація орієнтує її на суто особисті інтереси (цілі), пригнічує колективістські прагнення, спричиняє відчуження від колективу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку. – К. : ТОВ “Видавництво Арата”, 2009. – 343 с.
2. Баланси та споживання основних продуктів харчування населення України : стат. зб. – К. : Держкомстат України, 2010. – 240 с.
3. Балашов Ю. К. Мотивация и стимулирование персонала / Ю. К. Балашов // Кадры предприятия. – 2005. – №7. – С. 15–17.
4. Бандур С. І. Забезпечення зайнятості населення в контексті сучасної інноваційної політики держави // Продуктивні сили України : науково-теоретичний економічний журнал РВПС України НАН України. – 2006. – № 1(001). – С. 62–71.
5. Басария Т. В. Методы оценки управленческого персонала в современной компании / Т. В. Басария // Ломоносовские чтения. Секция социологии, организации и менеджмента. – 2003. – Т. 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lib. socio.msu.ru
6. Бек У. Общество риска. На пути к новому модерну. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 378 с.
7. Беккер Г. Человеческий капитал. – М. : МГУ, 1997. – 682 с.
8. Беккер Г. Человеческий капитал. Воздействие на заработки и инстиций в человеческий капитал / Г. Беккер // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – № 1–12. – С. 140–158.
9. Беккер Г. Экономический анализ и человеческое поведение / Г. Беккер // THESIS. – 1993. – Вып. № 1. – 154 с.
10. Бехтель М. Будущее труда. Размышления, взгляды, перспективы. – М. : Ин-т им. Гете, 2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.embessy/debis.ru/ru/library/internaziones/arbeitszukunft
11. Богиня Д. П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці / Д. П. Богиня // Україна: аспекти праці. – 1999. – № 6. – С. 3–6.
12. Богиня Д. П. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики / Д. П. Богиня, М. В. Семикіна ; передмова І. Ф. Кураса. – К. : Шторм, 2003. – 382 с.
13. Бойко В. І. До питання оцінки економічного стану сільських територій / В. І. Бойко, О. А. Козак // Економіка АПК. – 2008. – № 3. – С. 20–24.
14. Бойко В. І. Територіально-галузеві трансформації аграрного виробництва та їх економічна оцінка / В. І. Бойко, О. А. Козак, О. Ю. Грищенко // АгроІнКом. – 2009. – №. 9–12. – С. 15–18.
15. Бородіна О. М. Людський капітал як основний стратегічний ресурс сталого розвитку аграрного сектору / О. М. Бородіна // Економіка АПК. – 2003. – № 9. – С. 103–108.
16. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Брукинг Э. ; пер. с англ. ; под ред. Л. Н. Ковалик. – С.Пб. : Питер, 2001. – 288 с.
17. Брэддик У. Менеджмент в организации / Брэддик У. – М. : ИНФРА-М, 2003. – 344 с.
18. Бузни А. Н. Менеджмент персонала : уч. пос. / А. Н. Бузни, С. Г. Черемисина. – Ялта, ЯИМ, 2003. – 373 с.
19. Быченков О. А. Проблемы оценки человеческого капитала предприятия / Быченков О. А. – Мн. : ПРИМ, 2005. – 295 с.
20. Быченков О. А. Проблемы оценки человеческого капитала предприятия / Быченков О. А. – Мн. : ООО «ПРИМ», 2005. – 295 с.
21. Вебер М. Хозяйство и общество / М. Вебер ; пер. с нем. ; под ред. Л. Г. Ионина. – М. : ГУ ВШЭ, 2007. – 808 с.
22. Веблен Т. Теория «праздного класса» / Т. Веблен // История экономической науки. – 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.subscribe.ru
23. Вильховченко В. Д. Прогресс труда на современном этапе НТР. Соотношение детерминизма технологического, организационного и социокультурного / В. Д. Вильховченко // Мировая єкономика. – 1992. – № 8. – С. 39–43.
24. Витрати і доходи домогосподарств України у 2000 році. – К. : Державний комітет статистики України, 2001. – 324 с.
25. Витрати і доходи домогосподарств України у 2005 році. – К. : Державний комітет статистики України, 2006. – 355 с.
26. Витрати і доходи домогосподарств України у 2006 році. – К. : Державний комітет статистики України, 2007. – 348 с.
27. Витрати і доходи домогосподарств України у 2007 році. – К. : Державний комітет статистики України, 2008. – 334 с.
28. Витрати і доходи домогосподарств України у 2008 році. – К. : Державний комітет статистики України, 2009. – 351 с.
29. Витрати і доходи домогосподарств України у 2009 р. – К. : Держкомстат України, 2010. – 347 с.
30. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2009 р. (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) : статистичний збірник. – К., 2010. – Ч. І. – 327 с.
31. Волгин А. П. Управление персоналом в условиях рыночной экономики / Волгин А. П. – М. : [б.и.], 2002. – 541 с.
32. Гавкалова Н. Л. Образовательный фактор формирования человеческого капитала / Н. Л. Гавкалова // Вестник науки и техники. – Х. : ХДНТ, 2003. – Вып. 1. – С. 51–55.
33. Галушко В. Ефективність сільськогосподарських підприємств і зростання продуктивності в сільському господарстві / Галушко В., Дем’яненко С., Брюмер Б. – К. : Ін-т екон. досліджень і консультацій в Україні, 2003. – 26 с.
34. Ганслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Ганслі Теренс ; пер. з англ.. – К. : Основи, 1995. – 237 с.
35. Гаркавий В. К. Тенденції трудомісткості сільськогосподарської продукції / В. К. Гаркавий, Н. Г. Гончаренко // Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні : Вісник ХНАУ. – Х. : ХНАУ, 2006. – Вип.. 8. – С. 68–73. – (Серія “Економіка АПК і природокористування”).
36. Гаузнер Н. Д. Методы регулирования занятости в странах Запада / Н. Д. Гаузнер // Проблемы теории и практики управления. – 1993. – № 1. – С. 97–102.
37. Герасимчук В. І. Забезпечення інноваційно-технологічних зрушень в розвитку економіки і зайнятості / Герасимчук В. І. – К. : Ін-т соціальних досліджень, 2001. – 33 с.
38. Герасимчук В. І. Ринкова інфраструктура та її вплив на ринок праці / Герасимчук В. І. – К. : Принт-Експрес, 1999. – 33 с.
39. Гнибіденко І. Ф. Соціально-економічні проблеми зайнятості і соціального захисту населення в аграрному секторі економіки / Гнибіденко І. Ф. – К. : Соцінформ, 2002. – 327 с.
40. Горелов Н. А. Инновационное управление трудом / Н. А. Горелов, В. В. Синов. – С.Пб. : С.Пб. ГУ ЭиФ, 2001. – 113 с.
41. Грабауров В. А. CALS-технологии как средство повышения эффективности работы предприятий / В. А. Грабауров, А. Г. Гривачевский // Научно-инновационная деятельность и предпринимательство в АПК: проблемы эффективности и управления : сб. науч. ст. 2-й Междунар. научно-практич. конф. (Минск, 17–19 мая 2007 г.) : в 2-х. ч. – Минск, 2007. – Ч. 2. – С. 13–19.
42. Грищенко В.П. Інноваційні підходи до управління навчальними закладами / В. П. Грищенко // Фінанси України. – 2005. – №4. – С. 85–89.
43. Грішнова О. А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / Грішнова О. А. – К. : Знання, КОО, 2001. – 254 с.
44. Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України / М. Гуць // Україна: аспекти праці. – 2005. – № 2. – С. 13–17.
45. Данные национального отчета ООН о человеческом развитии в Украине [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.hdr.undp.org/reports/index/12_13.html
46. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт / Р. Дарендорф // Очерки политики свободы. – М. : РОССПЭН, 2002. – С. 186–196.
47. Дейнека О. С. Экономическая психология / Дейнека О. С. – С.Пб. : Питер, 1999. – 376 с.
48. Демографічні перспективи України до 2026 року / [Стешенко В., Рудницький О., Хомра О., Стефановський А.]. – К. : ІЕ НАН України, 2010. – 55 с.
49. Дієсперов В. С. Аналіз ефективності праці / Дієсперов В. С. – К. : ННЦ ІАЕ, 2007. – 68 с.
50. Дієсперов В. С. Тенденції динаміки продуктивності й оплати сільськогосподарської праці в Україні / В. С. Дієсперов // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 6. – С. 15–20.
51. Дієсперов В. С. Реформа як засіб активізації трудового потенціалу / В. С. Дієсперов // Економіка АПК. – 2006. – № 6. – С. 130–135.
52. Додонов Б. И. Структура и динамика мотивов деятельности // Вопросы психологии. – 1984. – № 4. – С. 48–56.
53. Доклад о развитии человека 2004. Культурная свобода в современном многообразном мире ; пер. с англ. – М. : Весь мир, 2004. – 328 с.
54. Доклад о развитии человека 2007–2008 // Борьба с изменениями климата: человеческая солидарность в разделенном мире ; [пер. с англ.]. М. : Весь Мир, 2007. – 400 с.
55. Доповідь Інституту Всесвітнього спостереження про прогрес до сталого суспільства // Стан світу 2002. – К. : Інтелсфера, 2002. – 246 с.
56. Достойный труд : д-к Ген. Дир-ра МОТ на 87-й сессии Междунар. Конф. Труда. – Женева : МБТ, 1999. – 54 с.
57. Дробышева В. В. Интегральная оценка качества жизни населения / В. В. Дробышева, Б. И. Герасимов. – Тамбов, ТГТУ, 2000. – 108 с.
58. Дудар Т. Г. Проблеми кадрового забезпечення сільського сектору в нових економічних умовах / Т. Г. Дудар // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій : матеріали Сьомих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів аграрників (Київ, 9–10 листоп. 2005 р.). – К. : ННЦ ІАЕ, 2006. – С. 646–652.
59. Дулуб Л. Н. Соціально-економічна сутність категорії “трудовий потенціал” / Л. Н. Дулуб // Економіка розвитку. – 2003. – №3 (27). – С. 99–102.
60. Дятлов В. А. Управление персоналом / Дятлов В. А., Кабанов А. Я., Пихало В. Т. – М. : ПРИОР, 2004. – 365 с.
61. Економічна активність населення України у 2009 році : стат. зб. – К. : Держкомстат України, 2010. – 234 с.
62. Елсукова М. Работодатели устали от недоучек / М. Елсукова // Известия. – 2005. – №. 78. – С. 17.
63. Ефимова Н. В. Технология трудоустройства. Психологический практикум / Ефимова Н. В., Кудрина Н. П., Навольская Д. В. ; под ред. Н. ПМ Ашнина. – С.Пб. : СПГУТД, 2006. – 84 с.
64. Ємельяненко Л. М. Адаптація міжнародного досвіду активної політики зайнятості до умов євро інтеграційного середовища / Л. М. Ємельяненко, І. О. Томіліна // Вісник Хмельницького нац. у-ту. – Хмельницький, ХНУ, 2005. – № 2. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 239–244. – (Серія “Економічні науки”).
65. Завіновська Г. Т. Економіка праці : навч. посіб. / Завіновська Г. Т. – К. : КНЕУ, 2003. – 300 с.
66. Замфир К. Удовлетворенность трудом / Замфир К. – М. : Наука, 1983. – 227 с.
67. Заяць Т. А. Соціально-демографічний і трудовий потенціал України: особливості формування, проблеми та перспективи / Т. А. Заєць // Продуктивні сили України : науково-теоретичний економічний журнал РВПС України НАН України. – 2006. – № 1(001). – С. 51–61.
68. Зверев Н. И. Сравнительная оценка состояния международной образовательной деятельности в разных странах / Н. И. Зверев, А. М. Алексаков [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.informica.ru
69. Зимогляд В. Я. Розвиток місцевого самоврядування як чинник горизонтальної самоорганізації суспільства / В. Я. Зимогляд // Український соціум. – 2008. – № 3 (26). – С. 124–131.
70. Зиновьев И. Ф. Формирование и реализация кадрового экономического потенциала в аграрной сфере : моногр. / И. Ф. Зиновьев. – Симф. : Феникс, 2008. – 407 с.
71. Зиновьев Ф. В. Удовлетворение потребности в экономических кадрах: проблемы и пути их решения / Ф. В. Зиновьев // Соціально-економічні проблеми розвитку українського села і сільських територій : матеріали Сьомих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів аграрників (Київ, 9–10 листоп. 2005 р.). – К. : ННЦ ІАЕ, 2006. – С. 642–646.
72. Иванов В. Оценка управленческого потенциала организации на основе паспорта деятельности / В. Иванов // Персонал. – 2001. – № 2. – С. 29–31.
73. Иванов В. Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В. Н. Иванов, В. И. Петрушев. – [2-е изд. перераб. и доп.]. – М. : Экономика, 2001. – 327 с. (Энциклопедия управленческих знаний).
74. Иванов Н. П. Человеческий капитал и глобализация / Н. П. Иванов // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. –№ 9. – С. 19–31.
75. Калиниченко И. Л. Мотивы и стимулы в труде руководителей сельскохозяйственного предприятия / Калиниченко И. Л. – Симф. : Таврия, 2001. – 142 с.
76. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура / Кастельс М. ; пер. англ. ; под ред. О. И. Шкаратана. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 608 с.
77. Качан Є. П. Управління трудовими ресурсами / Є. П. Качан, Д. Г. Шушпанов. – К. : Юридична книга, 2003. — 258 с.
78. Кендюхов О. Гносеологія інтелектуального капіталу / О. Кендюхов // Економіка України. – 2003. – № 4. – 28–33.
79. Кенэ Ф. Избранные экономические произведения / Кенэ Ф. – М. : Политиздат, 1960. – 374 с.
80. Климов С. М. Интеллектуальные ресурсы организации / С. М. Климов. – С.Пб. : ИВЭСЭП «Знание», 2000. – 168 с.
81. Кнорринг В. И. Искусство управления / Кнорринг В. И. – М. : БЕК, 1997. – 288 с.
82. Козес С. Ринки праці у перехідний період. Урівноваження гнучкості та захищеності у Центральній та Східній Європі / С. Козел, А. Нешпорова. – К. : Міленіум, 2004. – 182 с.
83. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання : моногр. / А. М. Колот. – К. : КНЕУ, 2003. – 230 с.
84. Колот А.М. Фундаменталізація та індивідуалізація економічної освіти як провідні тенденції її розвитку / А. М. Колот // Економічна теорія. – 2006. – №1. – С. 94–107.
85. Коляда Т. А. Альтернативні інституційні підходи щодо змін у державному регулюванні довіри до фінансової системи: спеціальний банківський збір Обами чи податок Тобіна / Т. А. Коляда, Ю. В. Прозоров // Економічна теорія. – 2010. – № 2. – С. 39–46.
86. Комаров Е. И. Измерение мотивации и стимулирования персонала предприятия / Е. И. Комаров // Кадровая служба и управление персоналом предприятия. – 2003. – № 6. – С. 15–17.
87. Конституція України : Закон від 28.06. 1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua
88. Корнаи Я. Системная парадигма / Я. Корнаи // Вопросы экономики. – 2002. – № 4. – С. 4–22.
89. Корнійчук Л. Теоретичні основи реалізації концепції сталого розвитку / Л. Корнійчук // Економіка України. – 2010. – № 2. – С. 72–83.
90. Коровський А. В. Еволюція людського фактора економіки та проблеми його формування : моногр. / Коровський А. В. – К. : КНЕУ, 2004. – 184 с.
91. Коулман Дж. Капитал социальный и человеческий / Дж. Коулман // Общественные науки и современность. – 2001. – № 3. – С. 121–139.
92. Краснов Ю. Стратегія ефективної зайнятості в Україні / Ю. Краснов // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 4. – С. 3–8.
93. Криклий А. С. Формирование кадрового потенциала отрасли: вопросы теории и практики / Криклий А. С. – К. : Репро-Графика, 2003. – 281 с.
94. Крисько В. Ф. Актуалізація професійного потенціалу як основа успішної трудової діяльності / В. Ф. Крисько // Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора : матер. міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 8-9 жовт. 2009 р.) ; ред. кол. В. І. Пастухов [та ін.]. – Х. : ХНАУ, 2009. – 391 с. [С. 175–176].
95. Крисько В. Ф. Аналіз зайнятості та використання трудових ресурсів у сільському господарстві / В. Ф. Крисько // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю : VII міжнародної науково-практичної конференції (Черкаси, 14-16 квіт. 2010 р.). – Черкаси : ЧДТУ, 2010. – С.
96. Крисько В. Ф. Використання кадрового потенціалу в контексті сільського розвитку / В. Ф. Крисько // АгроІнКом. – 2010. – № 1–3. – С. 12–17.
97. Крисько В. Ф. Кадровий потенціал: від індустріального розвитку до економіки знань/ В. Ф. Крисько // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2009. – Вип. 63. – 194 с. [С. 20–24].
98. Крисько В. Ф. Методичні підходи до формування кадрового потенціалу в умовах ринку / В. Ф. Крисько // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. – Вип. 97. – Х. : ННТУСГ. – 388 с. [С. 157–170]. – (Серія “Економічні науки”).
99. Крисько В. Ф. Мотиваційні чинники трудової діяльності і розвитку підприємництва / В. Ф. Крисько // Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки : матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь, 29–31 трав. 2009 р.) ; ред. кол. В. І. Тарасов [та ін.]. – Сімф. : ЦРОНІ, 2009. – 236 с. [С. 49–51].
100. Крисько В. Ф. Перспективи підвищення рівня зайнятості в аграрній сфері економіки / В. Ф. Крисько // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи : IV Міжнародному Форумі молодих вчених (Харків, 12 трав. 2010 р.). – Х. : ХНТУСГ, 2010. – С.
101. Кропивко М. М. Аналіз зарубіжного досвіду інвестиційного забезпечення стратегічних пріоритетів сільськогосподарських товаровиробників / М. М. Кропивко // АгроІнКом. – 2007. – №. 3–4. – С. 43–47.
102. Крючкова І. В. Структурні чинники розвитку економіки України / Крючкова І. В. – К. : Наукова думка, 2004. – 318 с.
103. Кузнецов О. Л. Устойчивое развитие: синтез естественных и гуманитарных наук / Кузнецов О. Л., Кузнецов П. Г., Большаков Б. Е. – Дубна, 2001. – 388 с.
104. Леонтьев Б. Б. Цена интеллекта. Интеллектуальный капитал в российском бизнесе / Леонтьев Б. Б.. – М. : Акционер, 2002. – 200 с.
105. Литягин А. Оценка эффективности персонала : семинар. – М. : Кадровый клуб, 2002. – 129 с.
106. Лісогор Л. С. Формування ринку праці в Україні / Лісогор Л. С. К. : Ін-т економіки НАН України, 2003. – 296 с.
107. Лузан Ю.Я. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку агропромислового виробництва України : моногр. / Лузан Ю. Я. – К. : ННЦ ІАЕ, 2010. – 472.
108. Людський розвиток в Україні: можливості та напрями соціальних інвестицій ; за ред. Е. М. Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. – 356 с.
109. Мазур Н. А. Соціально-економічні проблеми трудового потенціалу аграрного сектору економіки регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. екон. наук : спец. 08.07.02 “Економіка сільського господарства і АПК” / Н. А. Мазур. – Луганськ, 2003. – 20 с.
110. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки / Макарова О. В. – К. : Лібра-К, 2004. – 328 с.
111. Малиновський А. С. Відродження кадрового потенціалу в контексті аграрної освіти / А. С. Малиновський // Економіка АПК. – 2006. – № 11. – С. 107–112.
112. Малік М. Й. Кадровий потенціал аграрних підприємств: управлінський аспект / М. Й. Малік, О. Г. Шпикуляк. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 368 с.
113. Мандибура В. О. Ідеологічна і об’єктивна складові економічної “теорії людського капіталу” / В. О. Мандибура // Економічна теорія. – 2009. – № 1. – С. 34–49.
114. Мандибура В. О. Політико-економічні аспекти сучасного соціально-класового структурування населення України / В. О. Мандибура // Економічна теорія. – 2010. – № 2. – С. 16–30.
115. Маркова Н. Дослідження тенденцій формування інтелектуальних складових людського капіталу / Н. Маркова. – Україна: аспекти праці. – 2005. – № 3. – С. 45–49.
116. Маркова Н. С. Сучасні підходи до визначення інтелектуального капіталу / Н. С. Маркова // Социально-экономические аспекты промышленной политики : сб. науч. труд. : в 2-х т. – Донецк : [б.и.], 2004. – Т. 2. – С. 476–483.
117. Маркс К. Процес виробництва капіталу // Капітал. Критика політичної економії / Маркс К. – К. : Політ. література, 1952. – Т. 1. – Кн. – 1. – 680 с.
118. Маслов Е. В. Управление персоналом предприятия : учеб. пос. / Маслов Е. В. ; под ред. П. В. Шеметова. – М. : ИНФРА-М; Новосибирск : НГАЭиУ, 1999. – 312 с.
119. Маусов Н. Менеджмент персонала – ключевое звено внутрифирменного управления / Н. Маусов // Проблемы теории и практики управления. – 1995. – № 6. – С. 109–119.
120. Махсма М. Б. економіка праці та соціально-трудові відносини : навч. посіб. / Махсма М. Б. – К. : Атіка, 2005. – 304 с.
121. Медоуз Д. Х. Пределы роста / [Медуз Д. Х., Медоуз Д., Рендерс Й., Беренес В.]. – М. : Мысль, 1991. – 424 с.
122. Меламьюка К. Измерение стоимости интеллектуального капитала / К. Меламьюка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.osp.ru.
123. Мельник С. І. Соціально-економічні проблеми відтворення та ефективного використання ресурсного потенціалу села. – К. : ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.
124. Мескон М. Х. Основы менеджмента / Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. – М. : Дело, 1992. – 427 с.
125. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации ; пер. с англ. – С.Пб. : Питер, 2004. – 512 с.
126. Морита А. Сделано в Японии / Акио Морита ; пер. с англ. при участии Э. Рейнгольда, М. Симомуры. – М. : Прогресс, 1993. – 413 с.
127. Мосоров А. М. Общественные отношения и человек / А. М. Мосоров : Красноярск : Красноярск. ун-т, 1987. – 314 с.
128. Нагорская М. Н. Формирование и использование потенциала управленческого персонала в рыночных условиях / М. Н. Нагорская // Экономика и управление. – 2003. – № І. – С. 7–13.
129. Населення України у 2009 році. – К. : Держкомстат України, 2010. – 578 с.
130. Наявність та основні показники роботи споруд для приймання, пропуску, відведення та очищення стічних вод за 2009 рік : стат. бюлетень. – К. : Держкомстат України, 2010. – 198 с.
131. Новий словник української мови : у 3-х т. : [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. – [вид. 2-е, випр.]. – К. : Аконіт. – Т. 3. – 862 с.
132. Олійник Т. І. Продуктивність праці та структурні зміни в сільському господарстві / Т. І. Олійник // Економіка АПК. – 2006. – № 4. – С. 122–127.
133. Олійник Т. І. Формування й ефективне використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств : могр. / Олійник Т. І. – Х. : Магда Ltd? 2008/ – 372 c/
134. Онищенко В. П. Онтологія маркетингу / В. П. Онищенко // Економічна теорія. – 2010. – № 2. – С. 87–97.
135. Онікієнко В. В. Зайнятість та якість життя населення / В. В. Онікієнко // Український соціум: соціологічні дослідження та моніторинг соціальної політики. – 2002. – № 1. – С. 111–121.
136. Онікієнко В. В. Молодіжний ринок праці в Україні: проблеми та шляхи вирішення / В. В. Онікієнко, Л. Г. Ткаченко. – К. : РВПС України НАН України, Укр. ін-т соціальних досліджень, 2003. – 160 с.
137. Онікієнко В. В. Продуктивна зайнятість: зміст, актуальні проблеми і шляхи досягнення / В. В. Онікієнко, Н. І. Коваленко. – К. : Прінт-експрес, 1999. – 50 с.
138. Онікієнко В. В. Розвиток ринку праці в Україні: тенденції та перспективи / Онікієнко В. В., Ткаченко Л. Г., Ємельяненко Л. М. ; за ред В. В. Онікієнка. – К. : РВПС України, 2007. – 286 с.
139. Онікієнко В. В. Удосконалення соціально-трудових відносин як важлива умова забезпечення людського розвитку / В. В. Онікієнко // Демографія та соціальна економіка. – 2004. – № 1–2. – С. 102–109.
140. Орієнтовний набір основної продовольчої сировини і харчових продуктів для забезпечення у середньому на душу населення на 2005–2015 роки : за термінологією МОН України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
141. Пирожков С. І. Трудовой потенциал в демографическом измерении // Демографический и трудовой потенциал : избран. науч. труды : в 2-х т. – К. : Киев. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 934 с.
142. Письмак В. П. Начала отрицания экономики / Письмак В. П. – М. : Комкнига, 2007. – 347 с.
143. Письмак В. П. Региональные аспекты специального режима инвестирования: теория и практика, проблемы и решения / Письмак В. П. – Донецк : Донбасс, 2000. – 256 с.
144. Подолинський С. А. Вибрані твори / Подолинський С. А. – К. : КНЕУ, 2000. – 486 с.
145. Поляков Д. Ю. Оценка персонала: подходы, методы, ошибки / Д. Ю. Поляков, А. В. Саликова // Управление развитием персонала. – 2005. – № 2. – С. 66–70.
146. Попов С. В. Трудові ресурси України: стан та перспективи розвитку / С. В. Попов [Електронний ресурс] // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 419–426. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08psvtpr.pdf
147. Попова О Л. Сталий розвиток агросфери України: політика і механізми / Попова О. Л. – К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2010. – 352 с.
148. Порохня В. М. Науково-методичні основи оцінювання ефективності діяльності управлінського персоналу підприємства / В. М. Порохня, І. С. Ландука. – Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємництво». – 2008. – № 5. – С. 152–158.
149. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств / [Саблук П. Т., Зубець М. В., Месель-Веселяк В. Я. та ін.] ; за ред. П.Т. Саблука. – К. : ІАЕ УААН, 2000. – 634 с.
150. Про зайнятість населення : Закон України від 17.11.1992 р. № 2787–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua
151. Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення : Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 р. № 656 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
152. Про оплату праці : Закон України від 24.03.1995 № 108/95-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
153. Про основні засади аграрної політики на період до 2015 року : Закон України від 18.10.2005 р. № 2982-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua
154. Про Основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року : Указ Президента України від 3.08.1999 р. № 958/99 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/document/spart55/inx55211.htm
155. Про основні показники роботи водопровідного господарства України за 2008 рік : стат. бюлетень. – К. : Держкомстат України, 2009. – 127 с.
156. Проблеми забезпечення дохідності агропромислового виробництва в Україні в постіндустріальний період / Матеріали Дванадцятих річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників 10–11 квітня 2010 р. – К. : ННЦ ІАЕ, 2010. – 101 с.
157. Прокопа І. Депресивність аграрних територій: український вимір / І. Прокопа, Л. Шепотько // Економіка України. – 2003. – № 7. – С. 54–60.
158. Пучкова С. І. Про доцільність використання закордонного досвіду в менеджменті персоналу вітчизняних підприємств / С. І. Пучкова, В. О. Кравченко // Вісник соціально-економічних досліджень : зб. наук. праць. – Одеса : ОДЕУ-АТЗТІРЕНТТ, 2001. – Вип.. 9. – С. 293–299.
159. Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати підприємства : Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 31.03.1999 р. № 44 // Інфодиск «Законодавство України». – 2008. – № 11.
160. Рекомендації щодо створення оптимального механізму колективно-договірного регулювання фондів оплати праці залежно від результатів виробничої та фінансово-господарської діяльності : Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 29.11.2007 р. № 627 // Інфодиск «Законодавство України». – 2008. – № 11.
161. Рождественский Ю. В. Правила современной риторики / Рождественский Ю. В. ; под. ред. В.И. Аннушкина. – [3-е изд. испр.]. – М. : Флинта: Наука, 2003. – 176 с.
162. Рождественский Ю. В. Теория риторики / Рождественский Ю. В. – М. : Добросвет, 1997. – 600 с.
163. Россоха В. В. Интеграционные формы хозяйственных объединений в АПК Украины: проблемы становления и перспективы развития / В. В. Россоха // Интеграция и дезинтеграция в агропромышленном секторе экономики: традиционный и инновационный подходы. – М. : ООО «НИПКЦ Восход-А», 2009. – 952 с. [463–469].
164. Рос