ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ КВАНТИТАТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І.МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

Бронікова Світлана Анатоліївна

УДК 811.161.2’36(043.5)

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ КВАНТИТАТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність: 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
БОНДАР ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

Одеса 2004

ЗМІСT

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................. 5
ВСТУП............................................................................................................. 6
РОЗДІЛ 1. СЕМАНТИКА І СИСТЕМА ФУНКЦІЙ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КВАНТИТАТИВНОСТІ.................................. 12
1.1. Категорія кількісності в мові як відображення онтологічної категорії 12
1.2. Семантична основа квантитативності................................................. 16
1.3. Класифікація функцій квантитативності............................................. 21
1.4. Структурування ФСП квантитативності............................................ 30
Висновки до розділу 1............................................................................... 36
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ПЕРВИННИХ ФУНКЦІЙ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КВАНТИТАТИВНОСТІ 37
2.1. Підзона нумеральності........................................................................ 37
2.1.1. Функція точної нумеральності...................................................... 37
2.1.1.1. Морфолого-лексичні засоби.................................................... 37
2.1.1.2. Лексико-морфологічні засоби................................................. 46
2.1.1.3. Лексичні засоби........................................................................ 49
2.1.1.4. Словотворчі засоби.................................................................. 52
2.1.2. Функція псевдонумеральності....................................................... 53
2.2. Функціонально-семантична категорія числа...................................... 55
2.2.1. Підзона сингулярності................................................................... 55
2.2.1.1. Лексико-семантичні та лексико-морфологічні засоби............ 56
2.2.1.2. Словотворчі засоби.................................................................. 59
2.2.2. Підзона сукупності........................................................................ 61
2.2.2.1. Лексико-семантичні засоби...................................................... 61
2.2.2.2. Словотворчі засоби.................................................................. 65
2.2.2.3. Лексико-синтаксичні засоби..................................................... 68
2.2.3. Підзона плюральності................................................................... 68
2.2.3.1. Лексико-морфологічні засоби................................................. 68
2.2.3.2. Синтаксичні засоби.................................................................. 70
2.2.4. Граматична категорія числа.......................................................... 72
2.3. Підзона невизначеної кількості........................................................... 82
2.3.1. Функція мультипліцитності........................................................... 82
2.3.1.1. Лексико-фразеологічні засоби вираження мультипліцитності 83
2.3.1.2. Словотворчі засоби вираження мультипліцитності............... 86
2.3.1.3. Синтаксичні засоби вираження мультипліцитності................ 89
2.3.2. Функція паукальності.................................................................... 92
2.4. Функціонально-семантична категорія збірності................................ 95
2.5. Субполе нерахованості..................................................................... 102
2.5.1. Функція вимірності...................................................................... 102
2.5.2.Функція опосередкованої сукупності........................................... 106
Висновки до розділу 2............................................................................. 107
РОЗДІЛ 3. ВЗАЄМОДІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИХ ПОЛІВ У МЕЖАХ КВАНТИТАТИВНИХ ЗНАЧЕНЬ.............................................................. 110
3.1. Реалізація функції точної нумеральності......................................... 110
3.2. Взаємодії підзони сингулярності...................................................... 119
3.3. Взаємодії підзони сукупності............................................................ 128
3.4. Взаємодії граматичної категорії числа............................................. 130
3.5. Взаємодії підзони невизначеної кількості........................................ 137
3.5.1. Мультипліцитно-функціональні категорійні ситуації................ 137
3.5.2. Комплексні категорійні ситуації із функцією паукальності....... 148
3.6. Взаємодії функціонально-семантичної категорії збірності............. 158
3.7. Взаємодії субполя нерахованості..................................................... 166
Висновки до розділу 3............................................................................. 172
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............................................................................ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................. 181
ДОДАТКИ................................................................................................... 199
Додаток А.................................................................................................... 199
Додаток Б..................................................................................................... 200
Додаток В...........................................................................................

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Базовим ФСП у вираженні реальної кількості через поняттєву категорію кількісності є ФСП квантитативності, спрямоване насамперед для вираження субстанціальної кількості, тобто суб’єктно-об’єктної кількості. Рахунок же дій та ознак виражається на перетині ФСП квантитативності з іншими полями аспектуальності, детермінації, темпоральності, локативності, компаративності, що розкриває велику перспективу для подальших досліджень.
До сфери ФСП квантитативності входять мовні одиниці, яким, по-перше, притаманна ДСО рахованості, що розгортається у конкретних функціях за допомогою ДСО нижчого рангу: однинність/множинність, означеність/неозначеність, розчленованість/нероз­чле­­нованість, наявність/відсутність суб’єктивної оцінки; по-друге, значно обмеженіше, ДСО нерахованості, що виступає поруч із рахованістю в іншій іпостасі кількісності вимірності, яка стосується відносно нерахованих об’єктів, явищ. Онтологічну ознаку рахованості/нерахованості на лінгвістичному рівні слід розуміти насамперед граматично: як здатність/нездатність форми входити до опозиції однина множина. Усі мовні одиниці, що входять до вищеназваної опозиції (не тільки формально, а передусім семантично) вважаються такими, що мають ДСО рахованості. Решта словоформ, що перебувають в такій опозиції, визнаються нерахованими.
На підставі ДСО 1-ого рангу рахованості/нерахованості, ДСО 2-ого рангу означеності/неозначеності, розчленованості/нероз­чле­­нованості, наявності/відсутності суб’єктивної оцінки та ДСО 3-ього рангу один/більше ніж один виділено квантитативні функції точної нумеральності, псевдонумеральності, плюральності, сингулярності, мультипліцитності, паукальності, власне невизначеної кількості, вимірності, опосередкованої сукупності, нерахованої вимірної сукупності. Протиставляючись одна одній, функції сингулярності та плюральності утворюють ГК числа, що є осердям ФСК числа. У субполі нерахованості перебуває збірність, яку вважаємо окремим ФСК.
ФСП квантитативності має чітку моноядерну структуру, в якій можна виділити ядерну частину, або центр, напівпериферію та периферію. У центрі його перебуває ФСК числа з опозиційними підзонами сингулярності плюральності, що виражаються досить послідовно суто граматичними засобами і обмежено лексико-семантичними, та нумеральності, що виражається числівниками та рахунковими іменниками, охоплюючи морфолого-лексичні, лексико-морфологічні, власне лексичні та словотворчі засоби. Напівпериферію творять ФСК збірності, що виражаються переважно словотворчими засобами, підзона невизначеної кількості з лексичними засобами. Функція власне невизначеної кількості, що виражається займенниками, та функції слабкоцентрованої зони вимірності, нерахованої вимірної сукупності, опосередкованої сукупності зі спеціальними лексичними засобами вираження становлять периферію ФСП квантитативності.
Попри те, що підзона нумеральності не становить ГК, вона є чітко зорганізована, охоплюючи як морфологічний, так і лексичний та словотвірний рівні (підрівні) з переважанням лексичного компонента. Основні засоби вираження нумеральності виявляються на перетинах вищевказаних рівнів, деякою мірою дублюючи один одного, але виконуючи різні синтаксичні функції. Провідну роль у вираженні нумеральності відіграють морфолого-лексичні засоби, які й становлять центр цієї підзони. Інші засоби, як правило, виявляються похідними від морфолого-лексичних.
Лише функції псевдонумеральності підзони нумеральності притаманні синтаксичні засоби вираження відповідні апроксимаційні конструкції з прислівниками, прийменниками і прислівниками, двома числівниками, що вказують на інтервал розсягу величини.
Хоч сингулярність та плюральність являють собою дві різні функції, вони перебувають між собою в опозиційних відношеннях, що дає підставу для виділення в межах ФСП квантитативності окремої ФСК числа, осердям якої є ГК числа, а також слово один, що займає особливе місце, не тільки називаючи число 1 і позначаючи кількість чого-небудь із однієї одиниці, а може реалізувати також цілий ряд семем із домінантною семою сингулярності, охоплюючи діапазон від найбільш конкретної до найбільш абстрактної кількості (математичне число 1). Функція сингулярності виражається лексико-семантичними, лексико-морфологічними та словотворчими засобами.
Функція сукупності розглядається в роботі у межах підзони сингулярності, однак, по суті вона займає проміжне місце між сингулярністю та плюральністю, оскільки має формальне вираження однини, проте означає множину (однорідних чи неоднорідних) предметів. Крім того, сукупність деякою мірою близька до збірності, відрізняючись від останньої ДСО рахованості/нерахованості. Виділяючи сукупність у окрему функцію, не слід розширювати її до окремою ФСК, бо в такому випадку поняття сукупності, надто розширюючись, фактично збігається з поняттям множинності.
У сучасній українській мові основними засобами мовної системи для вираження функції сукупності є одиниці лексико-семантичного рівня, які досить чітко поділяються на певні лексико-семантичні групи категорійного характеру та на тематичні групи, тоді як словотворчі засоби, крім дієслівних, розвинені недостатньо і характеризуються досить вузькою семантичною спеціалізацією. Семи сукупності можуть займати в структурі семеми центральне, напівпериферійне і периферійне місце. Лише слова з домінантними семами сукупності можна вважати такими, що мають значення сукупності.
Основні засоби вираження підзони плюральності зосереджені в ГК числа. Тільки незначною мірою плюральність може виражатися синтаксичними та лексико-морфологічними засобами, а лексико-семантичні засоби відсутні зовсім. ГК числа, перебуваючи у двох зонах зоні визначеної кількості (сингулярність) і зоні невизначеної кількості (плюральність) є основним суто граматичним утворенням не тільки для ФСК числа, а для всього ФСП квантитативності. Іменники з дефектними опозиціями (singularia tantum, pluralia tantum, лише формально опозиційні) належать до периферії ГК числа.
Ядром функцій мультипліцитності та паукальності у двох її варіантах (параметрично-оцінна і експресивно-оцінна) є лексика і фразеологія, синтаксичні засоби перебувають на периферії (генітивні конструкції, конструкції з повторами та ін).
Засоби вираження паукальності в українській мові нерозвинені і зводяться переважно до параметрично-оцінної лексики.
Експресивно-оцінна лексика для вираження функцій підзони неозначеної кількості складається з трьох ступенів вираження експресивно-емоційної оцінки: 1) лексеми, вжиті в прямому значенні, 2) лексеми, вжиті в переносному значенні, 3) фразеологізми.
У вираженні функцій ФСП квантитативності засоби різних рівнів, як правило, групуються навколо певної зони чи підзони. Так, переважно лексичними засобами виражаються мультипліцитність, паукальність та сукупність, переважно морфологічними плюральність та сингулярність, майже винятково синтаксичними псевдонумеральність, рідко словотворчими збірність і опосередкована сукупність. Функції точної нумеральності виражаються переважно на перетині лексико-семантичного та морфологічного рівнів, функції вимірності на перетині синтаксичного і лексичного рівнів.
Квантитативні функції виявляють різну активність при актуалізації і входженні до різних КС. Великий ступінь взаємодії з іншими функціями (ФСП) в ТПД притаманний нумеральним і сингулярним функціям, функціям сукупності та мультипліцитності властивий середній ступінь взаємодії, решта ж функцій, у тому числі й функції ГК числа, взаємодіють з іншими функціями досить обмежено. Такий розподіл функціональної спроможності частково можна пояснити мірою автосемантичної самодостатності тієї чи іншої функції, а також частотністю відповідних КС. Причому внаслідок такої взаємодії утворюються, як правило, перехідні функції, вторинні ж функції виникають зрідка, що пояснюється особливістю офіційно-ділового стилю.
Тексти правових документів виявляють деяку стильову неоднорідність щодо функціонування тих чи інших засобів ФСП квантитативності, що дозволяє у їх межах виділити два підстилі офіційно-ділового стилю: 1) строгий офіційно-діловий підстиль тексти конституції, законів, кодексів, статутів тощо; 2) нестрогий офіційно-діловий підстиль тексти інформаційних правових документів різного типу (вітання, листи, довідки тощо). Для другого підстилю властиві риси, що зближують його з публіцистичним стилем.
У ТПД не зафіксовано експресивно-оцінних варіантів квантитативних функцій, що, безумовно, випливає з характеристики самого офіційно-ділового стилю.
На показник взаємодії квантитативних функцій у ТПД впливають також 2 чинники: невласне-правових текстових вкраплень медичної, хімічної, математичної, технічної, мистецтвознавчої і ін. термінологічної лексики, а також форми подання документів (зв’язний текст, список, таблиця тощо). Це розширює коло взаємодії функцій і збільшує корпус виражальних засобів квантитативності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
І
1. Аванесов Р.И., Сидоров В.Н. Очерк грамматики русского литературного языка. М.: Учпедгиз, 1945. 236 с.
2. Авилова Н.С. Вид и семантика глагольного слова. М.: Наука, 1976. 328 с.
3. Адмони В.Г. Полевая природа частей речи (на материале числительных) // Вопросы теории частей речи: На материале языков различных типов. Л.: Наука, 1968. С. 98-106.
4. Акуленко В.В. О выражении количественности в семантике языка // Категория количественности в современных европейских языках. К.: Наукова думка, 1990. С. 7-40.
5. Акуленко Л.Г., Клименко Н.Л. Выражение категории количества в языке // Структурная и математическая лингвистика. К.: Вища школа, 1975. Вып.3. С. 11-17.
6. Александров Н.М. К вопросу о классификации частей речи в индоевропейских языках // Вопросы теории частей речи: На материале языков различных типов. Л.: Наука, 1968. С. 107-115.
7. Андреев И.Д. Диалектическая логика. М.: Высшая школа, 1985. 367 с.
8. Арбатский Д.И. Значения форм множественного числа имен существительных в современном русском литературном языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. М., 1954. 16 с.
9. Аргуткіна О.А. Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми „число”: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. 20.02.02. Харків, 2001. 18 с.
10. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Г.Х. Числівник української мови. К.: Наукова думка, 1980. 242 с.
11. Астафурова Т.Н. Категория итеративности в современном английском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. Москва, 1981. 27 с.
12. Бажул С. Деякі особливості реалізації квантитативного значення у фраземах обставинно-прислівникового типу // Проблеми функціональної граматики, фонетики, лінгводидактики: Збірник наукових праць. Полтава, 2002. С. 92-97.
13. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Изд-во иностранной литетатуры, 1955. 416 с.
14. Баранник Д.Х. Поняттєва категорія порядковості (до питання про включення в категоріальну систему мовних явищ) // Мовознавство. 1992. № 5. С. 17-19.
15. Бардина Н.В. Языковая гармонизация сознания. Одесса: Астропринт, 1997. 271 с.
16. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови (Нариси із словозміни та словотвору). Ужгород: Закарпатоблвидав, 1960. 416 с.
17. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (Функціональний аналіз). К.: Наукова думка, 1991. 172 с.
18. Безпояско О.К. Зона перехідності в граматичній категорії числа іменника // Мовознавство. 1995. № 2-3. С. 12-16.
19. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. К.: Либідь, 1993. 335 с.
20. Безрук Л.К. Категорія числа речовинних іменників в аспекті семантики // Мовознавство. 1982. №4. С. 33-36.
21. Богдан С.К. Синтаксичні конструкції з числівниками в українській мові. Одеса, 1961. 35 с.
22. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження. Одеса: Астропринт, 1996. 191 с.
23. Бондар О.І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській літературній мові: Функціонально-ономасіологічний аспект: Дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук. Спеціальність 10.02.01 українська мова. Одеса, 1998. 369 c.
24. Бондар О.І. Семантичний синкретизм на словотвірному рівні в сучасній українській літературній мові // Щорічні записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 1999. Вип.6. С. 16-23.
25. Бондар О.І. Онтологічні категорії і функціонально-семантичні поля: відображуваність, конститутивність, ізоморфність // Записки з загальної лінгвістики. Одеса: Астропринт, 2001. Вип.2 С. 17-26.
26. Бондар О.І., Івасюк Г.М. Семантичний потенціал поля детермінації // Щорічні записки з українського мовознавства. Одеса, 1996. Вип.3. С. 40-46.
27. Бондарко А.В. Классификация морфологических категорий // Типология грамматических категорий (Мещаниновские чтения). М.: Наука, 1975. 219 с.
28. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976. 255 c.
29. Бондарко А.В. Проблемы и методы сопоставительного изучения грамматических категорий в славянских языках // Славянское языкознание: ІХ Международный съезд славистов. М.: Наука, 1983. С. 34-47.
30. Бронікова С.А. Функціонально-семантичний потенціал сингулярності числівника один в сучасній українській мові (на матеріалі текстів правових документів) // Записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 2000. Вип.9. С. 123-130.
31. Бронікова С.А. Структурування ФСП квантитативності у сучасній українській літературній мові // Записки з загальної лінгвістики. Одеса: Астропринт, 2001. Вип. 2. С. 108-113.
32. Бронікова С.А.Функція сукупності у структурі функціонально семантичного поля квантитативності в сучасній українській мові // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Кіровоград: Редакційно-видавничий центр Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, 2001. Серія: Філологічні науки (Мовознавство). Вип.31. С. 36-37.
33. Бронікова С.А. Засоби вираження функції сукупності в сучасній українській мові // Записки з загальної лінгвістики. Одеса: Астропринт, 2001. Вип.3. С. 15-21.
34. Бронікова С.А. Засоби вираження функції нумеральності функціонально-семантичного поля квантитативності в сучасній українській мові // Записки з загальної лінгвістики. Одеса: Латстар, 2002. Вип. 4. С. 91-100.
35. Бронікова С.А.Реалізація функції точної нумеральності в текстах правових документів // Записки з українського мовознавства. Одеса: Астропринт, 2003. Вип. 13. С. 145-152.
36. Брусенская Л.А. Существительные pluralia tantum в структуре категории числа современного русского литературного языка // Русский язык в национальной школе. 1990. №3. С. 3-8.
37. Букреева Е.И. Выражение категории единичности в сфере неисчисляемых имен существительных в современном английском языке // Романские и германские языки: Функциональный и лингвометодический аспекты описания: Сборник научных трудов. К.: Наук. думка, 1985. С. 24-33.
38. Букреева Е.И. Функционально-семантическое поле единичности в современном английском языке: Автореф. дисс. канд. филол. наук. К., 1985. 24 с.
39. Букреева Е.И. Грамматическая категория числа в современном английском и русском языках // Категория количества в современных европейских языках. К.: Наукова думка, 1990. С. 55-66.
40. Булатова Л.Н. Еще о грамматическом статусе категории числа существительных в русском языке // Проблемы структурной лингвистики 1981. М.: Наука, 1983. С. 120-130.
41. Васильева А.К. Место числительного в системе частей речи (на материале французского и русского языков) // Актуальные проблемы лексикологии и лексикографии: М-лы ІХ зональной конф. кафедр русс. яз. вузов Урала. Пермь, 1972. С. 64-67.
42. Визир П.И., Урсул А.Д. Диалектика определенности и неопределенности. Кишинев: Штиинца, 1976. 124 с.
43. Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. К.: Наукова думка, 1966. 151 с.
44. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). М.: Высшая школа, 1972. 614 с.
45. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наукова думка, 1988. 256 с.
46. Вихованець І.Р. Граматика української мови: Синтаксис. К.: Либідь, 1993. 368 с.
47. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. М.: Высшая школа, 1986. 416 с.
48. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
49. Вярхоў П.В. Лічэбнік у беларускай мове (параўнальна з рускай і украінскай мовамі). Мінськ, 1961. 168 с.
50. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка: Морфология. М.: Высшая школа, 1986. 312 с.
51. Городенська К.Г. Вираження неозначеної кількості засобами української мови // Мовознавство. 1978. №4. С. 18-21.
52. Городенська К.Г. Числівник // Граматика україн­сь­кої мови: Морфологія. К.: Либідь, 1993. С. 142-157.
53. Городенська К.Г. Число // Українська мова: Енциклопедія. К.: Українська енциклопедія, 2000. С. 728-730.
54. Горпинич В.О. Іменник в сучасній українській мові. Дніпропетровськ: ДДУ, 1997. 68 с.
55. Горпинич В.О. Генітивні речення в українській мові // Українська мова державна мова України. Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. С. 107-112.
56. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. 189 с.
57. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. К.: Вища школа, 1999. 207 с.
58. Горшкова И.М. Категория числа при сопоставительном анализе (На материале русского и чешского языков) // Филологические науки. 1977. №4. С. 93-100.
59. Грамматика современного русского литературного языка. М.: Наука, 1970. 767 с.
60. Гриднева Л.М. Соотношение категорий качества и количества в языке и языкознании // Система и структура языка в свете марксистско-ленинской методологии. К.: Наукова думка, 1982. С. 157-171.
61. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 184 с.
62. Дегтярев В.И. Категория числа в славянских языках (историко-семантическое исследование). Р.-на-Дону: Издательство Ростовского университета, 1982. 320 с.
63. Дегтярев В.И. Происхождение имен pluralia tantum в славянских языках (К определению семантических механизмов лексикализации) // Вопросы языкознания. 1982. №1. С. 65-77.
64. Дегтярев В.И. Собирательность и категория числа в истории славянских языков // Вопросы языкознания. 1982. №4. С. 92-101.
65. Дмитрук В.І. Квантитативні слова в сучасній українській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. 10.02.01. Кіровоград, 1998. 16 с.
66. Домрачева І.Р. Функціонально-семантична категорія сукупності у сучасній українській мові: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. 10.02.01. Запоріжжя, 1999. 18 с.
67. Доценко П.П. Збірні іменники в тлумачних словниках // Лексикологія та лексикографія. Вип.3. К.: Наукова думка, 1969. С. 50-57.
68. Дюкро О. Неопределенные выражения и высказывания // Новое в зарубежной лингвистике: Логика и лингвистика. М: Радуга, 1982. С. 263-291.
69. Еселевич И.Э. Из истории категории собирательности в русском языке: Очерки. Казань: Изд-во Казанского университета, 1979. 158 с.
70. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). М., 1992. 215 с.
71. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови. К.: Вища школа, 1972. Ч.1. 402 с.
72. Загнітко А.П. Семантика іменних категорій // Мовознавство. 1990. №1. С. 29-34.
73. Загнітко А.П. Центр і периферія функціональної морфології // Мовознавство. 1991. №2. С. 54-60.
74. Загнітко А.П. Основи функціональної морфології української мови. К.: Вища школа, 1991. 77 с.
75. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: Морфологія. Донецьк: ДонДУ, 1996. 435 с.
76. Івченко М.П. Числівники української мови. К.: Вид-во КДУ, 1955. 144 с.
77. Игнатьева Э.В. Средства выражения количественных отношений в системе имени в современном английском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. 10.02.04 М., 1982. 15 с.
78. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. К.: НМК ВО, 1992. 400 с.
79. Карпенко Ю.О. Історія форм кількісних числівників в українській мові: Дис. на здобуття вченого ступеня кандидата філол. наук. Чернівці, 1956. 298 с.
80. Карпенко Ю.О. Давня слов’янська назва десяти тисяч — тьма // Научн. ежегодник Черновицкого гос. ун-та за 1957 год. Черновцы, 1958. С. 160-162.
81. Карпов В.А. Этюды о числе // Число. Язык. Текст: Сб. статей к 70-летию А.Е.Супруна. Минск: Белгосуниверситет, 1998. С. 110-118.
82. Кашина Д.А. Функціонально-семантическое поле количества (На м-ле современного немецкого языка) Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. 10.02.04 М., 1979. 19 с.
83. Категория количества в современных европейских языках. К.: Наукова думка, 1990. 284 с.
84. Клименко Н.Л. Лексико-фразеологические средства выражения неопределенно большого количества в современном русском и английском языках: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. 20.02.19. Л., 1982. 18 с.
85. Ковалевська Т.Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування. Одеса: Астропринт, 2001. 341 с.
86. Колесников А.А. О грамматическом статусе собирательных имен существительных русского языка // Русский язык в школе. 1976. №6. С. 94-96.
87. Колесников А.А. Еще о статусе форм собирательности имен существительных в системах русского и украинского языков // Актуальные проблемы исследования языка и речи. Минск, 1998. Ч.1. С. 140-143.
88. Колесников А.О. Синтагматична парадигматика категорії числа морфологічно недостатніх іменників: Авт. дис. ... канд. філол. наук. 10.02.01 Одеса, 2000. 18 с.
89. Колесников А.О. Концепт кількості та субстантивне число в українській мові // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Ізмаїл: ІДГУ, 2002. Вип.12. С. 126-129.
90. Кононенко И.С., Першина Е.Л. Синтез параметрических конструкций // Моделирование языковой деятельности в интеллектуальных системах. М.: Наука, 1987. С. 220-256.
91. Корсакова Л.С. Особенности форм числа в лексике современного немецкого языка (на материале имен существительных): Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. М., 1990. 24 с.
92. Кравцова С.И. Фразеологические единицы со значеним количества в русском языке: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. 20.02.01. Ростов-на-Дону, 1980. 21 с.
93. Кривоносов А.Т. «Текст» и логика // Вопросы языкознания. 1984. №3. С. 30-43.
94. Кристал Д. и Дейви Д. Стилистический анализ // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвостилистика. М.: Прогресс, 1980. Вып. ІХ. С. 148-171.
95. Курс сучасної української літературної мови. К.: Радянська школа, 1951. Т.1. 520 с.
96. Курс сучасної української літературної мови: Синтаксис. К.: Радянська школа, 1951. Т.2. 408 с.
97. Кузнецов П.С. О принципах изучения грамматики: Материалы к курсам языкознания. М.: Изд-во МГУ, 1961. 100 с.
98. Кумахов М.А. Число и грамматика // Вопросы языкознания. 1969. №4. С. 65-74.
99. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. М.: Прогресс, 1978. 543 с.
100. Линник Т.Г. Параметричні прикметники і їх становлення. К.: Наукова думка, 1982. 200 с.
101. Ломтев Т.П. Общее и русское языкознание: Избранные работы. М.: Наука, 1976. 381 с.
102. Лосев А.Ф. Логическая теория числа // Вопросы философии. 1994. №11. С. 82-134.
103. Лукінова Т.Б. Числівники // Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов. К.: Наукова думка, 1966. С. 196-205.
104. Лукінова Т.Б. Числівник // Історія української мови: Морфологія. К.: Наукова думка, 1978. С. 216-234.
105. Лукінова Т.Б. Структура і семантика числівникових утворень у праслов’янській мові // Слов’янське мовознавство: Х міжнародний з’їзд славістів. Софія, вересень, 1988 р.: Доповіді. К.: Наукова думка, 1988 С. 31-42с.
106. Лукінова Т.Б. Числівники в слов’янських мовах (порівняльно-історичний аналіз). К.: Наукова думка, 2000. 370 с.
107. Лукінова Т.Б. Генезис і еволюція квантитативних імен у слов’янських мовах (порівняльно-історичний аспект): Автореф. дис. ... док