ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНАХ ЙОЗЕФА РОТА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

ТИМОЩУК НАДІЯ ПЕТРІВНА

УДК: 811.112.2’373.7

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РОМАНАХ
ЙОЗЕФА РОТА

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Огуй Олександр Дмитрович,
доктор філологічних наук,
професор

Чернівці 2005

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......................................................................5
ВСТУП ........................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФРАЗЕОЛОГІЇ ................................... 17
1.1. Фразеологія як об’єкт дослідження сучасного мовознавства.................. 17
1.2. Рівневий статус фразеології ...................................................................... 23
1.2.1. Фразеологізм: проблеми дефініції та терміна........................................ 24
1.2.2. Категоріальні ознаки фразеологізмів ................................................... 25
1.2.3. Особливості фразеологічного значення................................................. 27
1.2.4. Фразеологізми як виражально-зображувальні засоби мови................ 31
1.3. Класифікації фразеологізмів у мові ......................................................... 34
1.3.1. Загальний огляд ..................................................................................... 34
1.3.2. Структурно-семантична класифікація ................................................... 36
1.4. Реалізація фразеологізмів у художньому тексті: мовні варіанти,
мовленнєві форми, модифікації ФО ........................................................ 38
1.4.1. Критерії розмежування узусу та оказіональності................................. 38
1.4.2. Узуальна варіативність фразеологізмів та їх типологія........................ 40
1.4.3. Флективні форми фразеологізмів та їх межі.......................................... 43
1.5. Висновки до першого розділу................................................................... 44
РОЗДІЛ 2. ФРАЗЕОЛОГІЯ РОМАНІВ ЙОЗЕФА РОТА ............................... 46
2.1. Творчість Йозефа Рота та актуальність її дослідження.......................... 46
2.2. Інвентаризація як процедура визначення фразеологічного складу
у художньому тексті................................................................................. 51
2.2.1. Загальні зауваження....................................................................................... 51
2.2.2. Фразеологічні одномовні та двомовні словники джерело корекції
корпусу ФО ............................................................................................ 53
2.3. Авторська фразеологічна картина світу Йозефа Рота:
кодифіковані ФО ...................................................................................... 56
2.3.1. Вступні зауваження....................................................................................... 56
2.3.2. Концептосфера Світ людини”.................................................................... 60
2.3.3. Концептосфера Об’єктивний світ”...................................................... 61
2.3.4. Концептосфера Детермінанти”............................................................. 63
2.4. Некодифіковані фразеологізми ............................................................ 65
2.4.2. Компаративні фразеологізми................................................................. 65
2.4.1.1. Психолінгвістичний експеримент........................................................ 70
2.4.2. Модельовані утворення та парні фразеологізми................................... 76
2.4.3. Інтернаціональні фразеологічні еквіваленти /
різномовні фразеологічні конгруенти..................................................... 77
2.4.4. Індивідуально-авторські новотвори....................................................... 79
2.5. Структурно-граматична та семантико-граматична класифікації ФО..........84
2.5.1. Класифікація фразеологізмів за структурою........................................ 84
2.5.2. Семантико-граматичні розряди фразеологізмів .................................. 85
2.6. Стилістична класифікація фразеологізмів............................................. 89
2.6.1. Фразеологізми за стилістичним маркуванням....................................... 89
2.6.2. Фразеологізми за реалізацією макрокомпонентів значення................. 92
2.7. Узуальне вживання фразеологізмів....................................................... 95
2.7.1. Загальні зауваження................................................................................ 95
2.7.2. Узуальне вживання некомунікативних фразеологізмів......................... 96
2.7.3. Узуальне вживання комунікативних фразеологізмів............................ 98
2.8. Фразеологічна насиченість тексту романів............................................... 99
2.9. Висновки до другого розділу ................................................................. 103
РОЗДІЛ 3. МОДИФІКАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ТА СЕМАНТИКО-
СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ УЖИВАННЯ..................... 106
3.1. Модифікації, як індивідуально-авторське вживання фразеологізмів.........106
3.2. Модифікації як нормативне мовленнєве явище ..................................... 108
3.3. Авторська ФКС: фразеологічні модифікаці...................................................110
3.4. Класифікація ФМ за способом творення ............................................... 114
3.5. Структурно-семантичні модифікації.................................................... 118
3.5.1. Субституція конституентів ФО............................................................. 118
3.5.2. Експансія форматива ФО...................................................................... 129
3.5.3. Фразеологічний еліпс............................................................................ 140
3.5.4. Контамінація фразеологізмів ............................................................... 146
3.6. Семантичні модифікації......................................................................... 153
3.6.1. Розширення валентності..............................................................................153
3.6.2. Подвійна актуалізація...................................................................................154
3.7. Морфологічні модифікації.................................................................... 158
3.8. Синтаксичні модифікації....................................................................... 161
3.8.1. Інверсія .................................................................................................. 162
3.8.2. Дистантне розташування....................................................................... 166
3.8.3. Відфраземна деривація......................................................................... 169
3.8.4. Дефразеологізація................................................................................. 172
3.8.5. Повтор.................................................................................................... 174
3.9. Висновки до третього розділу................................................................. 180
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ............................................................................... 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 188
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ............................................213
ДОДАТКИ
СЛОВНИК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЗА РОМАНАМИ Й.РОТА
СЛОВНИК ФРАЗЕОВЖИВАНЬ ЗА РОМАНАМИ Й.РОТА

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

UDU Duden. Deutsches Universalwörterbuch. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2003. 1892 S.
DU 11 Duden. Redewendungen. Band 11. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2002. 995 S.
DU 12 Duden. Zitate und Aussprüche. Band 12. Mannheim, Leipzig, Wien. Zürich: Dudenverlag, 1993. 827 S.
DU 2 Duden. Das Stilwörterbuch. Band 2. Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 1988. 864 S.
GP Німецько-український фразеологічний словник / Уклали В.І.Гаврись, О.П.Пророченко. К.: Рад. шк., 1981. т.1. 416 с. т.2. 382 с.
BG Немецко-русский фразеологический словарь / Под ред. Л.Э.Бинович, Н.Н.Гришин. М.: Русский язык,1975. 656 с.
FR Friederich Wolf. Moderne deutsche Idiomatik. Ismaning: Max Hueber Verlag, 1992. 565 S.
KP кодифікований фразеологізм
КФ компаративний фразеологізм
ФО фразеологічна одиниця
ФМ фразеологічна модифікація
МКС мовна картина світу
ФКС фразеологічна картина світу
F Roth J. Die Flucht ohne Ende. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1994. 145 S.
G Roth J. Das falsche Gewicht. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1994. 234 S.
H Roth J. Hiob. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1982. 217 S.
K Roth J. Die Kapuzinergruft. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1994. 129 S.
R Roth J. Radetzkymarsch. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1989. 319 S.
S Roth J. Hotel Savoy. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1989. 100 S.
Z Roth J. Zipper und sein Vater. Köln: Kiepenhauer&Witsch, 1986. 112 S.

ВСТУП

Художнє мовлення найповніше та найглибше вбирає в себе кращі риси національної мови, її творчі можливості, широку палітру образних засобів, коректність та влучність вербалізацій думок. Водночас художнє мовлення плідно впливає на формування та розвиток усієї національної мовної культури. Саме тому проблема художнього мовлення була і залишається однією із актуальних проблем філологічної науки як літературознавства, так і мовознавства [39, 97].
У художньому мовленні всі форми відображення дійсності передані через призму авторського замислу. Картина світу в художніх творах це не дзеркальне відображення реального світу, у цій картині присутня більшою чи меншою мірою інтерпретація, а головним є те, що вона несе в собі свого творця його творчу особистість, його світосприйняття, світовідчуття та світорозуміння. Це глибинний творчий процес, у якому митець ретельно добирає з загальнонародних мовних скарбів саме ті, що відповідають його творчій уяві та естетиці, при потребі змінюючи або творячи власні мовні засоби. У такий спосіб він вибудовує неповторну художньо-образну систему, яка базується на свідомому виборі способів презентації дійсності як засобу впливу на читача, його думки та почуття. В центрі художнього твору завжди перебуває людина, її внутрішній світ, почуття, переживання, емоції. Навколишній світ людини: природа, світ речей, сфера її громадської і трудової діяльності, історичне тло, соціально-ідеологічні та морально-філософські проблеми також знаходять своє відображення в художньому творі, однак виконують підпорядковану роль.
Зображуючи дійсність та даючи їй певну емоційно-естетичну оцінку, письменник втілює її в текст за допомогою мовних засобів, використання яких у художньому мовленні відрізняється від їх використання в інших видах комунікації. Саме тому дослідники цілком слушно зауважують, що вивчення образних засобів мови взагалі та індивідуально-авторської мови зокрема доцільно будувати на лінгвістичному ґрунті. На цьому не раз наголошували Л.В.Щерба, В.В.Виноградов, Б.О.Ларін, В.В.Коптілов, М.М.Бахтін, А.В.Федоров, Л.Г.Авксентьєв та ін.
У художньому тексті кожен елемент мови має відповідну художню значущість, яка повною мірою реалізується в контексті. Саме в контексті не тільки актуалізується узуальне значення, відоме носієві мови, але й може здійснюватися семантичне перетворення через перерозподіл сем у структурі значення мовних одиниць: виведення на перший план, підсилення одних та послаблення, нейтралізація інших. Контекст, у якому взаємодіють елементи всіх мовних рівнів, створюючи додаткові семи або нівелюючи існуючі, уможливлює творення такого феномену, який називають художньою інформацією.
Літературна мова певного періоду є базою для індивідуальної мовотворчості письменника, яка здійснюється в межах виробленості національної мови, з одного боку, а з іншого, талановитий митець збагачує літературну мову, творить авторські неологізми. Останні можуть стати за певних умов фактами загальнонаціональної мови. Справжній майстер слова може надати будь-якій мовній одиниці в певному контексті нове естетичне звучання, нову якість, зберігаючи при цьому її лінгвістичну сутність. Тому письменник є не тільки носієм національної літературної мови, який вміло користується літературною нормою для художнього зображення, він водночас виступає творцем цієї норми. Однак, збагачуючи та розширюючи літературну норму, майстер слова завжди зважає на вже усталені мовні норми. У такий спосіб здійснюється постійна взаємодія та взаємовплив між мовою художньої літератури та літературною мовою [162, с.50].
Олесь Гончар влучно зазначає з цього приводу: Письменник усе має чути, вбирати, акумулювати в собі, щоб, вивіривши непохибною художньою мірою, випробувавши матеріал де знанням, а де інтуїтивно, доторкнутись до цього слова, відчути можливості, які воно таїть, і вже своєю працею зуміти надати йому нового блиску, відшліфувати, як діамант, і в такому вигляді повернути народові, долучити до скарбів його діючої літературної мови” [50, с.564].
Вагомим стилістичним компонентом мови художніх творів є, безсумнівно, фразеологічні одиниці. ФО вже у своєму змісті має важливу образну, емоційну інформацію, яка склалась історично і закріплена мовою. Більшість фразеологізмів не тільки позначає об’єктивні реалії, але й дає їм характеристику, оцінку, виражає ставлення мовця до них, що й обумовлює їх широке використання в художніх текстах. Водночас фразеологізми вносять у художнє мовлення „струмінь свіжості, надають йому більшої колоритності й естетичної краси, посилюють його пізнавальну вартість, сприяють стислості, пружності опису” [77, с.5]. Разом з іншими виражальними засобами фразеологізми реалізовують свою естетичну, впливову та експресивну функції, і це зумовлює широкі можливості їх використання як художньо-зображувального засобу.
Показником рівня володіння загальнонародною мовою письменником та суттєвою складовою його індивідуальної художньої манери є творче використання фразеологічного надбання мови. Наскільки широко та влучно послуговується митець фразеологічним багатством мови, наскільки майстерно та вміло він інтегрує ФО в текст, надаючи їм нових експресивних, емоційних та оцінних характеристик, настільки високим є його рівень володіння мовою.
Таким високим рівнем володіння мовою відзначається творчість німецькомовного письменника Йозефа Рота, неперевершеного майстра образності та влучності, „утаємниченої загадковості та прозорості у висловлюванні” [263, с.15]. Дослідники літературознавчого аспекту його творчості визнають привабливість ротівської прози, але застерігають, що надаремними є сподівання витлумачити її колорит та стилістичну відшліфованість через літературно-критичні або ж наукові дефініції [280, с.263]. Саме тому „кришталево чиста”[276] німецька мова Йозефа Рота, яка ще не була предметом окремого наукового дослідження, потребує окремого ґрунтовного вивчення, яке б дало відповідь й на цілу низку проблем літературознавчого характеру.
Творчий доробок Й.Рота характеризується широким використанням ФО й майстерністю інтеграції узуальних ФО у художній текст та творення модифікацій. Під вправним пером митця фразеологічні ресурси німецької мови оновлюються, набувають нових відтінків. З огляду на зазначене вище ми залишимо поза увагою інші вагомі чинники мовного таланту Й.Рота і зосередимо нашу увагу на дослідженні фразеологізмів у тексті романів, оскільки вони є вагомою складовою у номінації епічного універсуму, створеного автором. Дослідження проводиться в двох напрямках: характеристика узуальної фразеології, реалізація її виражально-зображувального потенціалу в текстах Й.Рота й авторські фразеологічні модифікації, тобто інтенціонально й оказіонально змінені ФО, як елемент авторської мовної картини світу і як джерело збагачення фразеологічного фонду німецької мови.
Отже, актуальність теми дослідження визначається:
· необхідністю системного дослідження фразеології окремих письменників на основі цілісного аналізу з метою вивчення мовленнєвих впливів на фразеологічне значення, ролі контексту у розкритті імпліцитних потенційних можливостей ФО, шляхів узуалізації мовленнєвих варіантів, а також комунікативно-функціональних властивостей ФО у художньому тексті, що може внести певні корективи у теоретичні аспекти фразеології, уточнити межі фразеології та критерії відбору ФО для лексикографічної обробки;
· відсутністю наукових досліджень мови Йозефа Рота в цілому та на фразеологічному рівні зокрема, у той час, коли роль письменника в розвитку німецької літературної мови ХХ сторіччя є беззаперечною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Тема дисертаційного дослідження узгоджена з планом наукової роботи кафедри германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Функція і семантика мовних одиниць різних рівнів”, затвердженої вченою радою факультету іноземних мов, протокол № 5 від 28 грудня 2002 року; номер держреєстрації 0102U006612.
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 20 червня 2003 року, протокол № 4.
Метою роботи є вивчення особливостей функціонування загально­народних фразеологізмів у художній мові Й.Рота і характеристика загальних та індивідуальних рис мовного світу автора на фразеологічному рівні.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких завдань:

напрацювати об’єктивні критерії визначення фразеологічного складу художнього твору та відмежування фразеологізмів від суміжних явищ;
інвентаризувати фразеологічний склад мови досліджуваних романів за фразеологічними та загальномовними словниками;

· провести науково-лінгвістичний аналіз і систематизувати фразеологізми з урахуванням досягнень лінгвістичної науки в галузі вивчення фразеології;
· на основі кодифікованих ФО визначити концепти та концептосфери авторської фразеологічної картину світу (ФКС);
· виявити некодифіковані звороти та за допомогою психолінгвістичного експерименту й контрастивного аналізу довести мовний статус окремих їх структурно-семантичних груп;
· з’ясувати особливості використання фразеологізмів в узуальній формі та авторські способи їх інтеграції в текст романів;
· встановити корпус авторських модифікацій, виявити способи модифікування ФО романів та визначити концепти й концептосфери авторських модифікацій у ФКС;
· вивчити семантичні зсуви, структурні зміни фразеологізмів та їх комунікативно-функціональні завдання в авторському художньому тексті;
· проаналізувати способи модифікування, концепти та концептосфери ФМ на предмет встановлення між ними певних кореляцій;
· упорядкувати за дослідженими романами авторський словник фразеологізмів Йозефа Рота.
Об’єктом дослідження є мова романів австрійського письменника минулого століття Йозефа Рота (1894 1939), (7 романів, обсяг 1256 сторінок).
Предметом дослідження є функціонування ФО у творах Й.Рота.
Матеріалом для дослідження слугують фразеологізми, вилучені методом суцільної вибірки з визначальних для творчості Й.Рота романів. Картотека дисертаційного корпусу нараховує понад три тисячі фразеовживань (враховуючи ФО, які не зафіксовані лексикографічною практикою та релевантні для кількісних досліджень).
Джерелом для дослідження обрано оригінальні твори Й.Рота: Die Flucht ohne Ende (1926); „Zipper und sein Vater (1928); „Hotel Savoy; „Hiob (1930); „Radezkymarsch (1932); „Das falsche Gewicht (1937); „Kapuzinergruft (1938), які вийшли друком у видавництві Kiepenheuer & Witsch, Köln у 1982 1994 роках. Вибір саме цих творів умотивований тим, що вони хронологічно й тематично відображають еволюцію творчої манери автора, тобто є репрезентативними для творчого доробку Й. Рота як романіста.
Методологічною основою роботи є розуміння онтологічної сутності мови як соціального явища, діалектичного зв’язку мови й мислення. Це передбачає аналіз усіх явищ, зокрема мовних і мовленнєвих, у їх динаміці, взаємопереходах, взаємозв’язку, системі, що відповідає процесуальним аспектам формування фразеології.
Методи дослідження. Складність самого об’єкта аналізу вимагає комплексного використання різних методів дослідження. В основу покладено індуктивний метод, що йде від накопичення мовного матеріалу до його аналізу та виявлення закономірностей функціонування мовних одиниць. Метод фразеологічної ідентифікації та психолінгвістичний експеримент (2.2, 2.4) використовувався для виявлення фразеологічності усталеного слово­сполучення. При аналізі ФО в умовах художнього тексту, їх взаємодії з іншими елементами тексту та при вивченні узуального та оказіонального вживання ФО використовувався метод фразеологічного аналізу (метод фразеологічної ідентифікації і метод фразеологічного опису) та контекстологічний метод (2.7, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8). При лінгвістичному спостереженні, дефініції, класифікації ФО та їх семантичному аналізові (1.2, 1.3, 1.4, 2.2.2, 3.2) використовувались описовий метод, елементи кількісного аналізу (2.2, 2.3, 3.3), а також концептуальний аналіз (2.3, 3.3).
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що
· в науковий обіг введено новий емпіричний матеріал: комплексно та системно вивчено функціонування фразеологізмів у тексті романів Йозефа Рота, мовний аспект яких вперше досліджуються як у вітчизняному, так і в зарубіжному мовознавстві;
· на основі сучасних загальномовних та фразеологічних одно- й двомовних словників (11), психолінгвістичного експерименту та контрастивного аналізу вперше проведено об’єктивну обґрунтовану інвентаризацію ФО мови окремого автора;
· вперше визначено авторську фразеологічну картину світу письменника на матеріалі як узуального, так і модифікованого вжитку ФО, проведено їх кількісний, якісний та порівняльний аналіз;
· за допомогою лінгвостилістичного аналізу вперше визначено характерні мовні ознаки індивідуального стилю Йозефа Рота на фразеологічному рівні та уточнено деякі теоретичні положення, що стосуються потенційних можливостей використання ФО в їх прагматичній функції;
· упорядковано словник фразеологізмів та фразеовживань за романами Йозефа Рота.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що основні положення та результати дослідження сприятимуть подальшій розробці теоретичних проблем лінгвістики тексту та фразеологічної стилістики, поглибленню знань про природу фразеологізмів та фразеологічного значення. За результатами дослідження уточнено сфери фразеологічної номінації в мовній картині світу та комунікативно-функціональні особливості ФО в художньому тексті. Отримані результати сприятимуть уточненню меж фразеології та критеріїв відбору ФО для лексикографічної обробки.
Практичне значення. Теоретичні положення, матеріали та одержані результати можуть бути використані у вузівських курсах лексикології, німецької фразеології, лінгвістики тексту, на спецсемінарах з лінгвістичної інтерпретації художнього тексту, а також як фактичний матеріал при укладанні фразеологічних словників та словників індивідуально-авторських фразео­вживань. Загальні принципи і методи аналізу можуть бути використані для написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт, а також у практичному оволодіванні фразеологічним багатством німецької мови.
Апробація роботи. Дисертація обговорювалась на кафедрі германського, загального та порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі положення дисертації були виголошені на міжнародних наукових конференціях: Актуальні питання зарубіжної літератури та теорії літератури” (Чернівці,2002), VII міжнародні семантичні читання” (Івано-Франківськ, 2003), ХІІІ міжнародна наукова конференція Язык и культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2004), Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004).

На захист виносяться такі положення:
1. Індивідуальний стиль Йозефа Рота характеризується, поряд з іншими рисами, інтенсивним використанням фразеологізмів німецької мови. Висока фразеологічна насиченість тексту забезпечує передачу більшого обсягу художньої інформації при економії мовних засобів, що сприяє скороченню мовного коду для вираження концептуальної інформації.
2. Неповторність творчої манери Йозефа Рота базується на широкому використанні фразеологічних модифікацій, які у взаємодії з контекстом розширюють імпліцитно закладений потенціал ФО, створюючи нові конотації і в такий спосіб збагачують номінації у системі засобів художнього зображення. Такі ФМ, що в романах письменника групуються довкола людини за принципом триєдності я тут зараз, ще більшою мірою антропоцентричні, навіть егоцентричні й суттєво домінують над ФМ Об’єктивного світу”.
3. Фразеологізми, зафіксовані на рівні мовлення (тексти романів Й.Рота) не в повному обсязі відображені на рівні мови (лексикографічні джерела), що засвідчує інвентаризація ФО на достатньому лексикографічному матеріалі. Психолінгвістичний експеримент щодо узусу допоміг об’єктивно встановити їх повний корпус.
4. Авторська ФКС, побудована за семантичним критерієм, охоплює три концептосфери: Світ людини”, Об’єктивний світ” та Детермінанти”. „Світ людини” чотирикратно переважає Об’єктивний світ”, що засвідчує антропоцентризм фразеологічної номінації у романах Йозефа Рота та фразеологічної системи в цілому. Домінантними у „Світі людини” є мультиконцепти, які репрезентують людину як homo sapiens у її соціальних та трудових відносинах.
5. Прямої кореляції між концептосферами ФКС та способами модифікування не спостерігається. Однак відзначається переважаюче використання окремих способів модифікування для номінації певних фрагментів ФКС.
6.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Фразеологізми це багатопланові й багатофункціональні мовні знаки зі складною семантичною структурою, які утворюють вертикальний об’єднуючий рівень щодо стандартних мовних рівнів: лексичного, синтаксичного та текстового.
2. Більшість досліджуваних фразеологізмів, і передовсім ідіоми, базується на наївному розумінні світу. Вони на відміну від інших мовних знаків, передають пряму когнітивну діяльність носіїв мови. Фразеологічна номінація має яскраво виражений вибірковий характер, оскільки позначає лише окремі фрагменти дійсності, що засвідчує авторська ФКС, змодельована у даній роботі.
3. Специфіка фразеологічного значення, у тому числі у Йозефа Рота, полягає у вторинному відтворенні МКС шляхом переосмислення вже існуючих у мові знаків. У структурі фразеологічного значення як засобу художнього зображення провідним виступає конотативний макрокомпонент, який утворює інтегральну єдність з предметно-логічною інформацією. Як виражально-зображувальні засоби художнього мовлення, вони містять водночас лінгвістичний та естетичний елементи.
4. Широкий спектр можливостей узуальних ФО, які реалізував в романах Й.Рот, є наслідком авторського розуміння ФО як багатопланового мовного знака, і лише у взаємодії з контекстом розкривається імпліцитно закладений потенціал. Саме в тексті повною мірою реалізуються іманентні та імпліцитні ознаки ФО експресивність, образність, емоційність, оцінність та ін.
5. Інтенсивне використання фразеологізмів (1 ФО на 133 словоформи) Йозефом Ротом веде до високої фразеологічної насиченості тексту романів і служить одним із продуктивних шляхів мовної економії, що веде до скорочення мовного коду та до згущення концептуальної інформації.
6. Інвентаризація фразеологізмів художнього тексту на достатньому лексикографічному матеріалі не спроможна забезпечити об’єктивне визначення фразеологічного складу художнього тексту. Врахування такого критерію, як узус, суттєво доповнює фразеологічний корпус ФО, які існують в ментальному лексиконі мовців та відтворюються в мовленні як готові мовні форми. Вони, однак, залишаються поза увагою лексикографів.
7. На фразеологічному рівні Йозеф Рот писав прозу „кришталево чистою німецькою мовою” першої половини ХХ сторіччя. Тому в аналізованому корпусі ФО переважають літературні фразеологізми, джерелом походження яких є літературна та розмовна мова. У художній тканині тексту відсутні діалектизми, австріацизми, лайливі та вульгарні висловлювання. Невелику групу складають архаїзми, однак, вони радше є екзотичними вкрапленнями.
8. Порівняльний аналіз ФКС Йозефа Рота з погляду узуальних та модифікованих ФО засвідчив високий ступінь антропоцентризму фразеологічної номінації, особливо фразеологічних модифікацій. Питома вага ФМ концептосфери „Світ людини” суттєво (на 14,7%) переважає узуальні фразеологізми цієї ж концептосфери.
9. Інтенціонально модифіковані ФО краще в порівнянні з узуальними ФО, характеризують складний творчий процес митця, його роботу над відбором засобів фразеологічної номінації та художнього зображення, їм належить провідна роль у системі засобів мовного зображення у художньому тексті.
10. Йозеф Рот послуговується різними способами модифікації (11), але не однаковою мірою: найуживанішими є структурно-семантичні модифікації, серед яких субституція (33,5%) та експансія (25,9%) виступають найпродуктивнішими. Синтаксичні модифікації: відфраземна деривація, інверсія, повтор, дистантне розташування, дефразеологізація забезпечують новаторську структуризацію художнього тесту, увиразнюють художнє мовлення, творять поряд з іншими самобутню систему засобів художнього зображення у романах письменника.
11. Характерною ознакою авторського стилю Й.Рота, що засвідчує високу авторську майстерність та неповторність творчої уяви митця, вважаємо інтенсивне використання конвергенцій (20,2%) (пор.: у Віллі Бределя 1,5%), паралельної актуалізації кількох способів модифікування всередині однієї ФО, які сприяють творенню нової якості шляхом збільшення інформативності, підвищення експресивності та посилення образності.
12. Між фрагментами ФКС та способами модифікаціі не спостерігається певної кореляції, оскільки певний фрагмент дійсності представлений на фразеологічному рівні різноструктурними ФО. Однак необхідно відзначити домінантне використання окремих способів у певних мультиконцептах: субституцію та відфраземну деривацію у мультиконцепті фізичний, емоційний і психічний стан”, експансію, еліпс, подвійну актуалізацію та інверсію у мультиконцепті колектив, соціальний статус, соціальні відносини”, морфологічні модифікації у мультиконцепті інтелект, ментальна й трудова діяльність”.
13. Позитивно корелюють між собою семантико-структурні типи ФО та способи модифікації: аналітичні конструкції модифікуються здебільшого шляхом експансії; вербальні та комунікативні ФО підлягають частіше інших еліпсуванню; КФ автор, як правило, не модифікує, а вживає в узуальній формі та значенні або ж творить влучні образні авторські порівняння.
14. Авторські модифікації у різний спосіб впливають на семантику ФО. Вони розширюють, деталізують, конкретизують, уточнюють або ж інтенсифі­ковують семантику ФО. Деколи ФМ ведуть до „перевантаження” значення ФО, до його десемантизації або й антонімізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуллаева М.Б. Узуальное и окказиональное в использовании фразеологических единиц (на материале произведений Э.Штриттматтера): Автореф. дис канд. филол. наук. Л., 1990. 16 с.
2. Авалиани Ю.Ю. Характеристика основных семантических разрядов устной разговорной фразеологии // Вопр. семантики фразеологических единиц славянских, германских и романских языков: Тез. докл. науч.-теорет. конф. Новгород, 6 июня 1972 г. Новгород, 1972. ч.2. С. 11-15.
3. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. Харків: Вища шк., 1983. 137 с.
4. Алефіренко М.Ф. Співвідношення синтаксичних і фразеологічних словосполучень // Укр. мова і літ. в школі. 1983. № 12. С. 37-42.
5. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вища шк., 1987. 136 с.
6. Амосова Н.Н. Значение фразеологии как особой отрасли языкознания // Значение фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. Вологда, 1967. С. 5-12.
7. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
8. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу: Навч. посіб./ В.В.Левицький, О.Д.Огуй, С.В.Кійко, Ю.Є.Кійко. Чернівці: Рута, 2000. 136 с.
9. Аристотель. Риторика // Античные риторики: [Переводы] / Собр. текст., ст. и коммент. под общ. ред. А.А.Тахо Годи. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. С. 15-164.
10. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. Л.: Просвещение, 1973. 301 с.
11. Архангельский В.Л. О понятии устойчивой фразы и типах фразео­логизмов // Проблемы фразеологии. М.; Л.: Наука, 1964. С. 102-125.
12. Архангельский В.Л. О постоянных и переменных в структуре устойчивой фразы // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. 1962. № 1. С. 210-213.
13. Архангельский В.Л. Соотношение и взаимодействие единиц фразеологического уровня с единицами других уровней современного русского языка // Уровни языка и их взаимодействие: Тез. докл. науч. конф., 4-7 апр. 1967 г. М., 1967. С. 22-26.
14. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке // Основы теории устойчивых фраз и проблемы общей фразеологии. Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 1964. С. 316 c.
15. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Сов. энциклопедия, 1966. 608 с.
16. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. Л.: Наука, 1970. 264 с.
17. Бабкин А.М. Устарелые слова в современной языке и словаре // Современная русская лексикография. Л.: Наука, 1983. С. 4-34.
18. Байер Х., Байер А. Немецкие пословицы и поговорки: Сб. М.: Высш. шк., 1989. 392 с.
19. Бакина М. Общеязыковая фразеология в русской поэзии второй половины ХІХ в. М.: Наука, 1991. 127 с.
20. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. 416 с.
21. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр.лит., 1961. 394с.
22. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів, 1980. 155 с.
23. Баран Я.А. Фразеология в произведениях Бертольда Брехта: Автореф.
дис канд. филол. наук. Л., 1971. 16 с.
24. Баран Я.А. Фразеологія в системі мови. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 176 с.
25. Баранов А.Н. Добровольский Д.О. Типология формальных операций при порождении актуального значения идиомы // Linguistische Arbeitsberichte 75. Leipzig: Institut für Linguistik der Universität Leipzig, 2000. S. 120-131.
26. Берлизон С.Б. Экспрессивность и эмоциональность доминирующие элементы смысловой структуры фразеологических единиц // Вопр. семантики фразеологических единиц славянских, германских и романских языков: Тез. докл. науч.-теорет. конф., Новгород, 6 июня 1972 г. Новгород, 1972. ч.2. С. 19-21.
27. Билиця Я.Т. Політична фразеологія як особливий розряд одиниць термінологічного характеру // Мовознавство. 1987. №3. С. 61-64.
28. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 156 с.
29. Болдырева Л.М. Некоторые стилистические приемы употребления фразеологических единиц // Уч. зап. 1-го Моск. пед. ун-та иностр.яз., 1968. Т. 39. С. 43-59.
30. Болдырева Л.М. Стилистические особенности функционирования фразеологизмов: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1967. 27 с.
31. Большой энциклопедический словарь. Языкознание. / Гл. ред. В.Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. 685 с.
32. Большой немецко-русский словарь / Сост. Лепинг Е.И., Страхова Н.П. и др. М.: Сов. энциклопедия, 1969. Т.1. 760 с.; Т.2. 676 с.
33. Бондаренко В.Т. О частях речи в русском языке применительно к фразеологическому составу // Вопр. фразеологии. Самарканд, 1972. Вып.5, ч. 2. С. 140-145.
34. Булаховский Л.А. Курс русского литературного языка: В 2 т. К.: Рад. шк., 1952. Т.1. 446 с.
35. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 172 с.
36. Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины // Лексикология и лексикография: Избр. тр. М.: Наука, 1977. С. 118-139.
37. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Лексикология и лексикография: Избр. тр. М.: Наука, 1977. С. 140-161.
38. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова // Лексикология и лексикография: Избр. тр. М.: Наука, 1977. С. 162-189.
39. Виноградов В.В. О теории художественной речи. М.: Высш. шк., 1971. 240 с.
40. Виноградов В.В. О языке художественной литературы. М.: Гослитиздат, 1959. 654 с.
41. Воробьева О.П. Семантическое пространство художественного текста: интерпретации мира и мир интерпретаций // Вопр. языкознания. 1999. № 4. С. 17-33.
42. Гаврин С.Г. Заметки по теории фразеологических единиц // Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц: Материалы межвуз. симпозиума (1968). Тула, 1972. Вып.2. С. 127-142.
43. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук. К., 1998. 16 с.
44. Гальперин И.Р. Об анализе языка и стиля писателя // Язык и стиль писателя в литературно-критическом анализе художественного произведения. Кишинев: Штиница, 1977. С. 13-24.
45. Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: На матеріалі нім. мови: Монографія. К: Вид. центр КДЛУ, 2000. 256 с.
46. Гамзюк М.В. Скорочення структури твірних мовних одиниць у процесі створення фразеологізмів ⁄⁄ Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Чернівці, 2000. Вип. 84: Герман.філол. С. 122-127.
47. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища шк., 1985. 360 с.
48. Гаспарян С.К., Князян А.Т. К вопросу об изучении индивидуального стиля автора // Филол. науки. 2004. № 4. С. 50-57.
49. Гнатюк І.С. Фразеологічний натяк як різновид структурно-семантичних трансформацій // Структура і семантика мовних одиниць: Зб. наук. пр. К., 1985. С.140-143.
50. Гончар О.Т. Цвіт слова народного // Твори: В 7 т. К.: Дніпро, 1988. Т.6. С.558-565.
51. Гонченко Л.В. Аллюзия и ее использование в немецком еженедельнике «Шпигель» // Лексика и стиль: Сб.науч.тр. Тверь, 1993. С. 17-24.
52. Григораш А.М. Письменник і фразеологізм ⁄ ⁄ Культура і слово: Респ. міжвід. зб. К., 1980. Вип.18. С. 76-78.
53. Григораш А. М. Фразеология и стиль. К.: Вища шк., 1991. 139 с.
54. Григораш А.М. Засоби індивідуально-авторської інтерпретації фразеологічних одиниць без зміни їх семантики (на матеріалі сучасної преси України) // Рідний край. 2002. № 6. С. 34-39.
55. Гумбольдт В. О сравнительном изучении языков применительно к различным эпохам их развития // Гумбольдт В.О. Избр. тр. по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. С. 307-323.
56. Данилова Н.Н. Фразеологизмы в художественной коммуникации (на материале художественной литературы ГДР // Семантика, прагматика, текст: Сб. науч. тр. М., 1987. Вып. 290. С. 90-97.
57. Деметрий. О стиле // Античные риторики: [Переводы] / Собр. текст.,ст. и коммент.; Под общ. ред. А.А.Тахо Годи. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. С. 237-285.
58. Демський М.Т. Лексичні та граматичні особливості українських іменникових фразеологізмів // Мовознавство. 1981. № 2. С. 35-41.
59. Демський М.Т. Граматичні особливості української дієслівної фразеології // Мовознавство. 1984. № 2. С. 24-32.
60. Демський М. Суть фраземи, її ономасіологічні функції й особливості номінації // Зап. Наук. Т-ва. ім. Т. Шевченко. Львів, 1992. Т. ССХХІV. С.240 -265.
61. Денисенко С.Н. Основні шляхи розвитку фразеологічного складу сучасної німецької мови // Інозем. філологія: Респ. міжвід. наук. зб. Львів, 1977. Вип.46. С. 52-57.
62. Денисенко С.Н. Реалізація стійких словесних комплексів у мовленні ⁄⁄ Іноземна філологія: Респ. міжвід. наук. зб. К., 1981. Вип. 64. С. 61-68.
63. Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке: фразеологическая деривация как системный фактор фразообразования: Монография. Львів: Вища шк., 1988. 198 с.
64. Дискурс іноземномовної комунікації: Зб.ст. Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 2001. 495 с.
65. Добровольский Д.О. Фразеология как объект лингвистики универсалий // Сопоставительная фразеология (на материале германских языков): Курс лекций. Владимир, 1990. С. 7-21.
66. Єсипенко Н. Лексико-семантичні особливості авторського стилю // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Чернівці, 2003. Вип.156: Герман. філол. С. 114-119.
67. Ефимов А.И. Стилистика русского языка. М.: Просвещение, 1969. 262с.
68. Жуйкова М. Про деякі принципи дослідження архаїчних концептів // Вісн. Львів. ун-ту. Л., 2003. Вип. 30: Сер. філол. С. 145-153.
69. Жуйкова М.В. Типологія ідіом у когнітивно-генетичному аспекті // Мовознавство. 2004. № 4. С. 72-80.
70. Жуков А.В. Фразеологическая переходность в русском языке. Л., 1984. 93 с.
71. Жуков В.П. О лексических вариантах фразеологизмов // Уч. зап. Гурьев. пед. ин-та. 1962. Вып.11. С. 53-68.
72. Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. М.: Просвещение, 1978. 160 с.
73. Жуков В.П. Уровневое положение фразеологизмов в языковой системе // Семантико-грамматические характеристики фразеологизмов русского языка. Л., 1978. С. 6-11.
74. Жуков В.П. Русская фразеология. М.: Высш. школа, 1986. 312 с.
75. Затонський Д. Феномен австрійської літератури // Вікно в світ. 1998. № 1. С. 132-155.
76. Задорожна І. П. Семантичні та сполучувальні властивості компонентів фразеологізмів у німецькій мові: Автореф. дис канд. філол. наук. Львів, 2003. 20 с.
77. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. Львів: Вища шк., 1983. 175 с.
78. Зоривчак Р.П. К методологии изучения фразеологических единиц в контрастивных исследованиях // Очерки по контрастивной лингвистике. К.: Наук. думка, 1979. С. 59-64.
79. Їжакевич Г.П. Стилістика фразеологічних одиниць // Сучасна українська мова. Стилістика / За ред. І. К. Білодіда К.: Наук. думка, 1973. С. 150-210.
80. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.; Л.: Наука, 1963. 110 с.
81. Ковалев В.П. Языковые выразительные средства русской художественной прозы. К.: Вища шк., 1981. 184 с.
82. Ковалева Н.А. Авторское фразообразование и коммуникативная стратегия текста в письмах А. П. Чехова: Монография. Астрахань: Изд-во гос. пед. ун-та, 2000. 247 с.
83. Когановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ ст.). К.: Вид-во КНЛУ, 2002. 292 с.
84. Кодухов В.И. Общее языкознание. М.: Высш. шк., 1974. 303 с.
85. Кожина М.Н. Стилистика русского языка. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1993. 224 с.
86. Козырева Л.Ф. Использование устойчивых фраз в речи (на материале немецких писателей) // Вопр. германо-романской филол. Ростов н/Д., 1968. С. 21-33.
87. Козырева Л.Ф. Устойчивые фразы и контекст. Ростов н/Д., 1983. 120с.
88. Колшанский Г.В. Объективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 105 с.
89. Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по русской фразеологии. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1972. 124 с.
90. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. М.: ЧеРо, 2003. 348 с.
91. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство. 2004. № 5-6. С.12-22.
92. Кунин А.В. Вклинивание как лингвистическое явление:На материале современного англ. яз. // Иностр. яз. в шк. 1977. № 2. С. 3-12.
93. Кунин А.В. Двойная актуализация как понятие фразеологической стилистики // Иностр. яз. в шк. 1974. № 6. С. 1317.
94. Кунин А.В. Замена компонентов фразеологизмов как стилистический прием: На материале англ. яз.// Иностр.яз. в шк. 1977. № 2. С. 3-12.
95. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высш. школа, 1970. 343 с.
96. Кусько К.Я. Текстолінгвістика, текст і дискурс: актуальні та віртуальні тенденції розвитку // Вісн. Черкас. ун-ту. Черкаси, 2001. Вип. 24: Сер. філол. науки. С. 60-61.
97. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. Одесса: Латстар, 2002. 328 с.
98. Лебедева Л.А. Устойчивые сравнения русского языка во фразеологии и фразеографии. Краснодар, 1999. 192 с.
99. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. Черновцы: Рута, 2004. 189 с.
100. Левицький В.В. Статистическое изучение лексической семантики: Учеб. пособие. К.: УМК ВО, 1989. 156 с.
101. Левченко О.П. Фразеологічна репрезентація світу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб.наук.пр. К., 2002. Вип. 7. С. 307-315.
102. Леонтович О.А. Узуальное и окказиональное использование фразеологических единиц: (На материале трагедий В.Шекспира) //Фразеология и контекст: Сб. науч. тр. Куйбышев: Изд-во Куйбышев. пед. ин-та, 1982. Т.3. С. 41-49.
103. Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. 2004. № 5-6. С. 36-41.
104. Минц Т.М. К вопросу об особенностях употребления фразеологизмов в современной немецкой художественной литературе // Сб. тр. Моск.обл.пед.ин-та им.Н. Крупской. М., 1973. Вып. 24. С. 173-193.
105. Михайлов В.Я. Основные структурные и семантические свойства компаративных фразеологических единиц в современном немецком языке // Некоторые вопросы романо-германской филологии: Сб. ст. Челябинск, 1972. Вып.5. С. 143-154.
106. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. М.: Высш. шк., 1980. 207 с.
107. Мокієнко В.М. Лексичне і фразеологічне значення // Мовознавство. 1988. № 4. С. 10-21.
108. Молотков А.И. Словосочетание и фразеологизм // Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц. Тула: Наука, 1972. С. 43-82.
109. Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. Л.: Наука, 1977. 284 с.
110. Мухина Т.П. О номинативной функции немецких фразеологических единиц // Лексикология и фразеология немецкого языка: Сб. науч. тр. М., 1981. Вып.172. С. 61-73.
111. Назарян А.Г. Фразеология современного французского языка. М.: Высш. шк., 1976. 320 с.
112. Немецко-русский фразеологический словарь/ Ред. Л. Э. Бинович, Н.Н. Гришин. М.: Рус. яз., 1975. 656 с.
113. Німецько-український фразеологічний словник / Уклали В.І.Гаврись, О.П.Пророченко. К.: Рад.шк., 1981. Т.1. 416 с.; Т.2. 382 с.
114. Никитин В.Н. Об отношении фразеологии к уровням языка, о спорных вопросах общей теории «фразеологизмов» и об уточнении понятия «фразеологизм» // Уровни языка и их взаимодействие: Тез. докл. науч. конф., 4 -7 апреля 1967 г. М., 1967. С. 116-118.
115. Огуй О.Д. Модифікована класифікація одиниць фразеологічного рівня та особливості їх перекладу з німецької мови // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. Черн