Галімов Анатолій Володимирович. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом

Краткое описание

Галімов Анатолій Володимирович. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом: дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський національний педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. - Т., 2005

Галімов А.В.Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, 2005.
Визначено сутність, історичніаспекти і сучасний стан розробки проблеми підготовки офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом. Розкрито особливості виховної роботи, критерії, показники та рівні готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом.
Визначено структуру, зміст і принципи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом. Розроблено й експериментально перевірено педагогічну систему підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом. Розроблено педагогічні рекомендації щодо забезпечення ефективної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом.

1. Аналіз наукових праць із загальної та військової психології і педагогіки, теорії та практики педагогічної освіти, з проблем професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників засвідчив, що теорія підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом є достатньо інтегративною і відносно самостійною педагогічною теорією, яка охоплює цілісний педагогічний процес у ВВНЗ. Основу теорії підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом визначають такі методологічні підходи:системний- передбачає конструювання педагогічного процесу із позицій цілісності, взаємозбагачення та взаємозумовленості його компонентів, виявлення структури такої підготовки, особливостей її організації (спрямованість та якісні і кількісні характеристики), основні механізми керування нею;функціональний- спрямований на визначення та диференціацію функцій процесу підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників і практичне забезпечення їх реалізації;полісуб’єктний- відображає єдність особистісно-орієнтованого та діяльнісного аспектів, що становить сутність методології сучасної гуманістичної педагогіки і психології, специфічний спосіб професійної самореалізації особистості тощо;аксіологічнийдає можливість підпорядкувати зміст професійної підготовки майбутніх офіцерів формуванню у них ціннісних орієнтацій, необхідних для педагогічної діяльності;культурологічний-розглядає підготовку офіцерів як інтеграцію особистісного, інтелектуального та професійного зростання, формування елементів професійної культури.
Послідовне застосування зазначених положень дає можливість визначити структурні елементи теорії підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи: об’єкт, предмет, мета, завдання, функції й ознаки, головні концептуальні ідеї, категорії, терміни, методи пізнання.
До процесу обґрунтування системи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, як до будь-якого педагогічного феномена були застосовані методи теоретичного дослідження: моделювання, функціональний та системно-структурний аналіз, що дає можливість обґрунтувати певну цілісність цього педагогічного процесу (у межах загального педагогічного процесу НАДПСУ) і визначити зміст та обсяг його компонентів, які входять у педагогічну підготовку курсантів, а також особливості реалізації кожного з них саме у цій педагогічній системі. У своїй сукупності ці компоненти утворюють якісно новий педагогічний феномен, що може розглядатися як закономірно обумовлений, внутрішньо цілісний, такий, який поступово розвивається, суперечливий і керований педагогічний процес підготовки курсантів до навчально-виховної роботи в органах та підрозділах ДПСУ. Отже, під підготовкою майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом розуміємо системний специфічний педагогічний процес як підсистему загального педагогічного процесу у ВВНЗ, змістом якого є синтез навчання, виховання, розвитку курсантів, їх психологічної підготовки до виховної діяльності і педагогічного самовдосконалення, а результатом - опанування курсантами змісту цієї підготовки, тобто його готовність до виховної діяльності у підрозділі.
2. Передумови для розвитку та функціонування даного виду підготовки у вітчизняних ВВНЗ визрівали поступово. Якщо за часів створення військової школи на території сучасної України (початок XVIII століття), у джерелах зустрічаються лише окремі приклади підготовки офіцерів до навчання і виховання воїнів, то із середини-наприкінці ХІХ століття формуються передумови створення педагогічної системи. Військова практика стимулює розробку психолого-педагогічних курсів для військових училищ (академій), розвиток теорії та практики підготовки викладачів і вихователів для військових навчальних закладів, педагогічну підготовку юнкерів, випуск відповідної літератури. За радянських часів обґрунтовуються науково-педагогічні основи підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи, формуються її складові: викладання військової педагогіки та психології, військове стажування і педагогічна практика, науково-дослідна робота курсантів у галузі психолого-педагогічних проблем, педагогічне самовдосконалення тощо.
3. Сучасний стан практики підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом у ВВНЗ є недостатнім. Має місце невідповідність змісту і методів такої підготовки реальним вимогам до виховної діяльності офіцерів в органах і підрозділах ДПСУ, суть якої полягає у здійсненні командирами та їх заступниками по роботі з особовим складом цілеспрямованих системних виховних впливів на підлеглих з метою забезпечення їх професійної і морально-психологічної готовності до виконання службових завдань та вирішення проблемних педагогічних ситуацій, що безперервно виникають. Зокрема, не приділяється належна увага формуванню в курсантів особистісних якостей офіцера-вчителя і вихователя військовослужбовців. Вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу має пізнавально-репродуктивний, а не активно-діяльнісний характер, їх зміст недостатньо професійно орієнтований; викладачі й офіцери академії часто не мають необхідні для здійснення такої підготовки курсантів знання, уміння і навички.
Сучасна підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом у НАДПСУ є складним процесом, який характеризується низкою як зовнішніх, так і внутрішніх суперечностей та проблем соціально-педагогічного, особистісно-психологічного, навчально-побутового і фізіологічного характеру.
4. Готовність майбутнього офіцера-прикордонника до виховної роботи з особовим складом як результат спеціальної підготовки можна визначити як цілісне особистісне утворення, що передбачає наявність у курсантів сукупності певних якостей особистості майбутнього офіцера, знань, умінь, навичок, які забезпечують успішну реалізацію виховної діяльності, зокрема педагогічних знань, умінь, навичок, потреби й інтересу до ефективної виховної діяльності, відповідальності за її результати та впевненості в собі.
Кожний із компонентів, що складають зміст процесу підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом, може розглядатись як критерій результативності заходів педагогічного впливу і використовуватися для оцінки готовності особистості до виховної роботи в цілому. Серед цих критеріїв визначено: ціннісно-орієнтаційний, інформаційно-змістовий, діяльнісно-технологічний, узагальнено-прогностичний. Для кожного з критеріїв є визначною сукупність показників, які дають можливість ідентифікувати готовність курсантів з високим, середнім та низьким рівнями.
5. Метод моделювання дає можливість відтворити компоненти, характеристики, виділити і відобразити певні сторони реально існуючого процесу підготовки майбутніх офіцерів ДПСУ до виховної роботи з особовим складом. Раціонально побудована модель системи підготовки майбутніх офіцерів ДПСУ до виховної роботи з особовим складом дає можливість представити даний педагогічний процес як систему навчальних, виховних та соціально-педагогічних впливів і заходів, що складають орієнтовний, виконавчий та контрольний компоненти цієї системи.
Педагогічна система підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом включає п’ять етапів, які відповідають курсам навчання у ВВНЗ. Вона передбачає формування готовності офіцера до виховної діяльності за посадовим призначенням за допомогою вирішення різних педагогічних завдань. Технологічність системи досягається за рахунок дотримання вимог безперервності, послідовності, поступового переходу від простого до складного, своєчасного діагностування, прогнозування, контролю, корекції й оцінки процесу опанування курсантами виховної діяльності.
Основними умовами ефективності педагогічної системи підготовки майбутніх офіцерів ДПСУ до виховної роботи з особовим складом є: ціннісно-цільова спрямованість навчального процесу на виконання майбутніми офіцерами-прикордонниками завдань виховання особового складу; інформаційно-технологічне забезпечення підготовки майбутніх офіцерів до виховання підлеглих у системі ДПСУ; поетапне вирішення основних завдань підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи; підготовка майбутніх офіцерів-прикордонників до організаційно-управлінської діяльності у вихованні особового складу.
6. Експериментальна робота з перевірки ефективності змодельованої системи підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом в цілому засвідчила позитивні результати. Унаслідок проведеного формуючого експерименту відбулися статистично значущі зміни у рівнях готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом в експериментальних групах: суттєво збільшився відсоток курсантів з високим (з 10,1 % до 22,2 %) і середнім (з 47,5 % до 71,2 %) рівнями, та, відповідно, різко зменшилась кількість курсантів з низьким рівнем (з 42,4 % до 6,6 %). Результати теоретичного й експериментального дослідження дали можливість сформулювати педагогічні рекомендації щодо вдосконалення підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов’язаних з проблемою підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом. Потребують подальшого вивчення такі питання: підготовка до виховної роботи з особовим складом прапорщиків, сержантів в органах та підрозділах ДПСУ; військово-педагогічна діяльність офіцерських кадрів в органах і підрозділах; інформаційно-педагогічне та комп’ютерне забезпечення підготовки майбутніх офіцерів до виховної роботи з особовим складом; оптимізація теорії і практики підготовки до виховної роботи з особовим складом змінного складу ВВНЗ.