ГЕНЕЗА І РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ УКРАЇНСЬКОГО СПІВОЦТВА

Краткое описание

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

Черемський Костянтин Петрович

УДК [008(477)+101.1](082)

ГЕНЕЗА І РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ
УКРАЇНСЬКОГО СПІВОЦТВА

Спеціальність 17.00.01 теорія та історія культури

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Харків - 2005

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...............................................................3
ВСТУП ................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛЬНІ ПАРАМЕТРИ ТРАДИЦІЙНОГО
СПІВОЦТВА......................................................................................................11
1.1. Розвиток уявлень про традиційне співоцтво...........................................11
1.2. Методологія дослідження..........................................................................28
1.3. Засади сучасного вивчення співоцьких форм......................................... 32
1.4. Витоки та етапи становлення українського співоцтва.......................... 48
Висновки до розділу 1.......................................................................................62
Розділ 2. ЕВОЛЮЦІЯ ТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ УКРАЇНСЬКОГО
СПІВОЦТВА .....................................................................................................64
2.1. Парарелігійне співоцтво............................................................................64
2.2. Особливості скоморошої традиції........................................................... 86
2.3. Видозміни двірського співоцтва ............................................................ 92
2.4. Порівняльна характеристика різновидів українського традиційного
співоцтва....................................................................................................103
2.5. Репресії щодо традиційних співців.........................................................114
Висновки до розділу 2.....................................................................................122
Розділ 3. УЗАЄМОВПЛИВ МІЖ ТРАДИЦІЙНИМИ СПІВЦЯМИ І АМАТОРАМИ СПІВОЦЬКОГО ВИКОНАВСТВА ............................................124
3.1. Характеристика різновидів любительського музикування на співоцьких інструментах.............................................................................................124
3.2. Особливості стосунків і співпраці між професійними співцями і співцями-аматорми..............................................................................................137
Висновки до розділу 3....................................................................................144
Розділ 4. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ТРАДИЦІЙНОГО СПІВОЦТВА НА СЛОБІДЩИНІ .........................................................................................146

Висновки до розділу 4....................................................................................154
ВИСНОВКИ ...................................................................................................157
Список використаних джерел........................................................................160

ДОДАТКИ.......................................................................................................172
Додаток А. Статистичні відомості про кобзарів, лірників і стихівничих
початку ХХ ст..................................................................................................172
Додаток Б. Участь незрячих співців у громадянській війні 1917 -
1921 р.р.............................................................................................................175
Додаток В. Підсумки "кобзарської практики" 1989-2000 р.р................... 176
Додаток Д. Особливості побуту незрячих співців......................................180
Додаток Е. Взірці харківського діалекту лебійської мови.........................189
Додаток Ж. Кобзарське навчання.................................................................191
Додаток З. "Дванадцять Вустинських статутів".........................................196
Додаток К. Музичні інструменти в житті незрячих співців......................236
Додаток Л. Репресований Кобзарський з'їзд...............................................239
Додаток М. Історичні особливості бандурництва.......................................243
Додаток Н. Участь бандуристів-аматорів у громадянській війні 1917 -
1921 р.р.............................................................................................................247
Додаток П. Репресивні процеси щодо бандуристів....................................248
Додаток Р. Сучасні різновиди бандурного музикування...........................258
Додаток С. Співоцька творчість...................................................................268
Додаток Т. Співці Слобідського кобзарського цеху (ХІХ-ХХ ст.)...........276
Додаток У. Особливості Слобідського бандурництва................................293

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Архів УСБУ архівні фонди Управління Служби безпеки України;
ДАСО Державний архів Сумської області;
ДІА у Львові Державний історичний архів у Львові;
ІМФЕ рукописні фонди Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського АН України;
ЦДА ВОВ Центральний джержавний архів вищих органів влади;
ЦДА ГОУ Центральний державний архів вищих органів влади;
Фонди ХЛМ Фонди Харківського літературного музею;
ХДОА Харківський державний обласний архів.

ВСТУП

Актуальність теми. Наукові дослідження і всебічний аналіз традицій у контексті сучасного їх сприйняття свідчать, що для визначення шляхів та засобів піднесення рівня і забезпечення подальшого розвитку вітчизняної культури особливої актуальності й вагомості набули естетико-етичні, соціологічні, психологічні, філософські та виховні аспекти традиційного в сучасній культурі. Зокрема, глибокого переосмислення потребує явище традиційного українського співоцтва, що є одним із характерних, але недостатньо досліджених складників національної культури. Ця потреба обумовлена тим, що в результаті системних репресивних заходів, запроваджуваних щодо народних виконавців, митців та діячів національної культури протягом 20-50-х рр. ХХ ст., й унаслідок загальної ідеологічної заанґажованості радянського суспільства та обмеженості доступу дослідників до архівів, у громадській думці сформувались хибні стереотипні уявлення, що не відповідають дійсності.
Гуманізація життя, пожвавлення інтересу до автентичного кобзарського мистецтва, розширення наукового зацікавлення генеалогічними, музикознавчими, філософськими і творчими аспектами співоцьких надбань, утворення реконструктивних напрямків сучасного інструментального виконавства, спонукають до якісно нового методологічного підходу у вивченні феномену традиційного співоцтва.
У зв’язку із зазначеним, пропонована робота спрямована на розв’язання низки дискусійних питань щодо становлення й розвитку форм і груп традиційного українського співоцтва та різновидів музикування на співоцьких інструментах у порівнянні з подібними явищами світової культури, а також на розкриття перспектив традиційного співоцького виконавства в контексті загальнокультурного розвитку суспільства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Роботу виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Харківської державної академії культури, Харківського літературного музею, Харківського державного університету мистецтв ім. І. Котляревського. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Харківської державної академії культури (протокол № 9 від 30.01.2004 р.).
Мета і задачі дослідження розкрити особливості феномену традиційного українського співоцтва як поліструктурної й поліфункціональної етносоціокультурної системи у діахронічному і синхронічному темпоральних зрізах, визначити його місце в еволюційному розвитку національної культури.
Поставлена мета вимагає вирішення таких основних задач дослідження:
здійснити історичний аналіз виникнення й розвитку форм та груп традиційного українського співоцтва; розкрити специфіку побуту, звичаїв, світогляду, культурних здобутків співців та їх взаємодії; з’ясувати загальнокультурну і суспільну роль традиційного співоцтва;
виявити основні визначальні риси різновидів українського співоцтва; провести їх порівняльну характеристику між собою та зіставити з подібними явищами в інших культурах;
визначити основні риси видів музикування, що не належать до традиційних співоцьких форм; дослідити їхню генезу, розвиток, культурний набуток та взаємодію із традиційними співцями;
на реґіональному прикладі простежити процес виникнення, історич-ного розвитку і взаємодії різновидів традиційного співоцтва й аматорського музикування.
Об’єктом дослідження є система традиційних форм українського співоцтва, складовими якої є групи народних і аристократичних співців.
Предметом дослідження є зародження і подальший розвиток традиційного співоцтва в Україні.
Методологічна база дослідження. Для вирішення поставлених завдань, використовується загальнонаукова методологія дослідження; в основі роботи лежить системний підхід, що передбачає комплексне вивчення традиційного співоцтва з використанням взаємодіючих теоретичних та емпіричних методів дослідження. Основними теоретичними методами, застосованими в роботі, є наративний, культурно-історичний, компаративний, моделювання, історико-біографічний, а також елементи термінологічного методу, емпатії, герменевтики й міфопоетики. Для підтвердження концептуальних висновків використано методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, експеримент). Достовірність наукових результатів забезпечено коректним застосуванням комплексу методів дослідження, узгодженістю між результатами, одержаними автором та іншими відомими з літературних джерел дослідниками.
Джерельну базу роботи складають архівні матеріали, результати польових досліджень, записи, зроблені під час навчання у традиційних бандуристів, результати широкого спектру пошукових досліджень із вказаної проблеми.
Наукова новизна одержаних результатів роботи полягає у:
виробленні концептуальних засад дослідження традиційного співоцтва як властивого багатьом народам світу етнокультурного феномену, а саме: у визначенні поняття традиційного співоцтва, виявленні його універсальних рис й основних критеріїв оцінки та порівнянні з подібними культурними явищами у світі; здійсненні класифікації традиційного співоцтва за формами, групами та мікрогрупами; з’ясуванні закономірностей їхнього розвитку й узаємодії;
визначенні структури українського співоцтва, реконструкції етапів еволюції та з’ясуванні типу розвитку й характеру взаємодії його форм і груп;
здійсненні порівняльної характеристики між основними групами традиційного українського співоцтва; встановленні їх подібності до співоцьких груп інших народів;
характеристиці культурних явищ, що мімікрують до форм традиційного співоцтва (аналіз історичних різновидів бандурного музикування);
укладенні генеалогії Слобідського кобзарського цеху (XVIIІ ХХ ст.) і паспортизації слобідських співців;
введенні до наукового обігу нових архівних матеріалів з історії, побуту, традицій та філософії українського співоцтва;
новаторському застосуванні методів моделювання, емпатії та емпіричної перевірки отриманих результатів дослідження.
Теоретичне значення дисертації полягає у:
підготовці науково-обґрунтованої бази для розробки нової концепції розгляду феномену традиційного співоцтва і для узагальнення закономірностей та особливостей історичного розвитку української культури;
розробці нових напрямків дослідження українського традиційного співоцтва й сучасних форм музикування на традиційних співоцьких інструментах;
сформуванні джерелознавчої бази для дослідження явища українського співоцтва;
уведенні в науковий обіг ряду понять і специфічних термінів;
здійсненні аналізу впливу надбань традиційного кобзарства на розвиток "реконструктивних" напрямків музикування, з’ясуванні світоглядних засад сучасних виконавців, орієнтованих на наслідування давніх різновидів українського співоцтва.
Практичне значення дослідження. Практичні висновки й рекомендації роботи можуть бути використані для:
безпосередньої трансляції до навчальних програм, лекцій, семінарів, спецкурсів;
використання у роботі музеїв, спеціальних і самодіяльних музичних студій та гуртків, а також при написанні курсових, дипломних та дисертаційних робіт;
використання в енциклопедичних виданнях, монографіях, проспектах, теле- і радіопрограмах, присвячених розвитку вітчизняної та світової культур.
Особистий внесок здобувача. Усі наведені в дисертації результати одержані особисто автором самостійно. Автор сформулював мету і задачі дослідження, створив власну експериментальну лабораторію-майстерню, здійснив пошукові дослідження, опрацював існуючі в Україні архівні матеріали щодо тематики дисертації, літературні джерела та власні польові записи, підготував одержані результати для трансляції в систему загальної і професійної освіти. При цьому він користувався також експериментальною базою Київського кобзарського цеху, Харківського університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича, Харківського літературного музею, фондами архівів, музеїв та бібліотек України.
Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи було оприлюднено й обговорено у виступах на наукових конференціях: Всеукраїнській конференції "Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури", Переяслав-Хмельницький, 1992 р.; науково-практичній конференції "Творча спадщина Гната Хоткевича", Харків, 1997 р; Всеукраїнській науково-практичній конференції "Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність", Київ, 1997 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Процес соціалізації у контексті традиційної народної культури", Харків, 2000 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Традиція і сучасне в українській культурі", присвяченій 125-річчю Гната Хоткевича, Харків, 2002 р.; Всеукраїнській науковій конференції "Український етнос у часі і просторі", Київ, 2003 р. Матеріали дослідження використовувалися також під час лекційно-концертної роботи у навчальних закладах Харкова і практичного навчання виконавців на традиційних інструментах у творчих студіях.
Публікації. Усього за темою дисертації опубліковано 20 друкованих праць, у тому числі 2 наукові монографії, 3 статті у фахових виданнях, 4 тези доповідей.

Структура роботи зумовлена її метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (разом 159 стор.), списку використаних джерел (279 джерел) та додатків. Матеріали дослідження виконані на 297 сторінках машинопису, в тому числі додатки на 124 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати здійсненого дослідження розкривають особливості виникнення та розвитку традиційних форм українського співоцтва й уможливлюють зробити такі наукові висновки:
1. У світовій культурі явище традиційного співоцтва постає універсальним для багатьох народів феноменом з характерними взаєподібними рисами і закономірностями виникнення й розвитку. Являючи собою поліструктурну і поліфункційну етносоціокультурну систему, традиційне співоцтво багатокомпонентно впливало на суспільство і стало важливою ланкою у розвитку національних культур.
2. Виникнення в національних культурах інституту традиційного співоцтва зумовлено психофізіологічними особливостями людини, специфікою становлення співу і співотворчості як еволюційних похідних "другої сигнальної системи" homo sapiens, культурними запитами, духовними й естетичними потребами, суспільною необхідністю вирізнення усунутих від матеріального виробництва осіб, які виконували функції збереження і творення духовних цінностей, взірців музичного і поетичного надбання, носіїв важливих символів самобутності народів. Такими носіями були співці традиційні професійні виконавці ексклюзивних світських і релігійних жанрів, які відзначалися особливим світоглядом, специфічним способом життя та самоорганізації.
3. Природа соціального і духовного життя давніх українців спонукала до виникнення в середовищі волхвів у дохристиянський період ритуальних співців, які в добу середньовіччя на тлі християнізації під впливом народного, церковного і аристократичного культурних середовищ розвинулися в автономні групи народних світських (скоморохи), народних парарелігійних незрячих жéбраючих (кощунники, старці, згодом кобзарі, лірники і стихівничі) і аристократичних (двірських) співців. Маючи власні ідентифікаційні ознаки, кожна з груп спеціалізовано задовольняла запити певних суспільних верств і прошарків.
4. Незважаючи на спільне походження і синхронні періоди становлення, різновиди традиційного українського співоцтва історично розвивалися паралельно і відносно незалежно одна від одної (ламінарно), механічної заміни однієї групи іншою в загальному історичному процесі не відбувалося, характер стосунків між групами співців у цілому відзначався позитивною взаємодією.
5. Особливості самоорганізації, системи цінностей, звичаїв, норм і правил поведінки, а також наявність власних мов (професійних сленгів) дає підстави говорити про творення деякими різновидами співоцтва окремих субкультур, що розвивалися в динамічній взаємодії в межах домінуючої культури. Зокрема, незрячі парарелігійні співці утворили власну сталу субкультуру з характерною знаково-символічною системою, духовними цінностями, неписаними законами і традиціями, укладеними в сакральних переказах співців т. зв. дванадцяти "Вустинських книгах (статутах)". На відміну від груп парарелігійних співців субкультури світських виконавців були нестійкими і змінювалися залежно від світоглядових і культурних засад верств, до яких вони належали; нерідко мистецтво світських професійних і аматорських співців було частиною інших субкультур (приміром, "козацької" у XVI-XVIII ст., або "шляхетсько-козацької" на початку ХІХ ст.).
6. Одночасно і паралельно з явищем традиційного співоцтва в середовищах аристократії, церковних служителів, військових, інтелігенції та ін. існувало аматорське музикування на співоцьких інструментах, що в культурному просторі суспільства займало окрему сферу й у порівнянні з професійним співоцтвом мало свої певні властивості, специфіку і напрямок розвитку. Характерними рисами такого музикування були виразне громадянське спрямування, патріотична орієнтація, використання атрибутів інших субкультур, імітація традиційного співоцтва, здатність переростати в окремі, відмінні від традиційно-співоцьких напрямки професійного виконавства, зокрема в бандурництво як окреме мистецьке явище.
7. У ХІХ-ХХ ст. на Україні простежується існування двох культурних феноменів, пов’язаних із виконавською практикою на співоцьких інструментах. Перший (кобзарство) утворювали традиційні парарелігійні співці незрячі кобзарі, лірники і стихівничі, другий (бандурництво) зрячі аматори виконавства на бандурі, переважно інтелігентського походження. Допущені в публіцистиці початку ХХ ст. помилки в трактуванні бандуристів-аматорів як прямих спадкоємців традиційних співців, призвели до змішування, а часом і ототожнення явища кобзарства і бандурного музикування, виникнення ряду термінологічних і понятійних неузгодженостей у дослідницьких парадигмах.
8. Між традиційними співцями й аматорами співоцького виконавства існували динамічні стосунки і різноманітні форми співпраці, що виявлялися, зокрема у взаємному навчанні, спільній творчості та мистецькому взаємообміні. Аматори-бандуристи частково перейняли набутки автентичного кобзарського мистецтва і розвинули бандурне виконавство до високого професійно-академічного рівня.
9. У зв’язку з тим, що традиційні співці й аматори бандурного музикування відігравали роль своєрідного чинника внутрішньої протидії суспільства тоталітаризму, колоніальні режими в Україні застосовували до них різноманітні репресивні заходи, що набули особливо жорстоких форм у 20-40 рр. ХХ ст. Показано, що запроваджена на той час система послідовних і юридично вивірених заходів була спрямована на повне знищення традиційного співоцтва і профанування культурної та суспільної ролі бандурництва.
10. Історичні, соціальні та культурні особливості Слобідщини сприяли становленню на цій території традиційного співоцтва і культивуванню різновидів музикування на співоцьких інструментах, їх пасіонарному розвитку і утвердженню протягом ХІХ - початку ХХ ст. на Харківщині потужних співоцьких центрів, виробленню характерних особливостей виконавства на бандурі та лірі. Взаємодія між кобзарством і бандурництвом на Слобідщині призвела до створення високомистецької виконавської школи гри на бандурі (т. зв. "харківська школа") і започаткування новітніх перспективних напрямків бандурного виконавства.
11. Мистецький, філософський і раціонально-практичні набутки українського традиційного співоцтва віртуально впливають на розвиток сучасних різновидів народно-інструментального музикування і знаходять своє втілення у творчих ініціативах інтелектуалів. На тлі сучасних процесів т. зв. культурної глобалізації відроджуване музикування на традиційних співоцьких інструментах є дієвим засобом мистецького виховання суспільства, особливо молоді.
12. Зважаючи на унікальну поліфункціональну роль традиційного співоцтва в розвитку культури і громадянського суспільства України, доцільним є виокремити відгалуження наукової дисципліни, яка б інтеґрувала досягнення кобзарознавства та лірництвознавства і комплексно досліджувала окремі різновиди національного співоцтва в контексті національних і світових історико-культурних процесів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аимбетов, К. Каракалпакские народные сказители. Традиции, новаторство, репертуар сказителей, взаимоотношение (связь и взаимовлияние) их творчества с творчеством других народов, соотношение фольклора и письменной литературы. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора филологических наук / К. Аимбетов. Ташкент: Наука, 1965. 74 с.
2. Алянскас, В. Об эволюции литовских канклес в связи с эволюцией их музыки / В. Алянскас // Проблемы традиционной инструментальной музыки народов СССР. Сборник научных трудов. Ленинград, 1986. С. 30-31
3. Архів Управління СБУ по Полтавській обл. Спр. 11924 (15496).
4. Архів Управління СБУ по Харківській обл. Слідча справа № 013938. Т. І. 185 с.
5. Архів Управління СБУ по Харківській обл. Слідча справа № 013938. Т.ІІ. 150 с.
6. Асов, А. Славянские руны и Боянов гимн” / А. Асов. М.: Вече, 2000.465 с.
7. Афанасьев, А. Народные русские сказки / А. Афанасьев. М.: Госиздат, 1957. Т. ІІІ. С. 161-162.
8. Багалій, Д. Історія Слобідської України / Д. Багалій. Х.: Дельта,1993. 256 с.
9. Бажан, М. П. Сліпці / М. Бажан // Сучасність. 1999. № 12. С.44-69.
10. Бажанський, П. Русконародна поетична й музикальна ритмика / П. Бажанський. Л.: Пиллер и Сполка. 1891 99 с.
11. Бажанський, П. Малоруський музикальний народній тон / Бажанський. Л., 1891. С. 4.
12. Базилевич, Г. Местечко Александровка Черниговской губернии Сосницкого уезда / Г. Базилевич // Этнографический сборник Спб.: 1853. Вып. 1. С. 329- 333.
13.Баранівська, Л. І. Гетьмансько-старшинське середовище і культурно-музичне життя в Україні другої половини XVII-XVIII ст. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. / Л. Баранівська. Київ, 2001. 24 с.
14. Бахтинський, Ф. Київські вуличні співці / Ф. Бахтинський // Музика. 1927. № 3. С. 40-43.
15. Баштан, С. Розвиток традицій народного музикування в творчості бандуристів-професіоналів / С. Баштан // Матеріали науково-практичної конференції Кобзарсько-лірницькі традиції та їх сучасний розвиток”. К., 1999. С. 1-3.
16. Баштан, С. З історії жанру сольно-інструментального виконавства на бандурі / С. Баштан // Тези до науково-практичної конференції: Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність” . К., 1997. С. 3-4.
17. Безсонов, П. Калеки перехожие. Сборник стихов и изследование П. Безсонова / П. Безсонов. М.: Типография А. Селина. 1861. Т. VI . 824 с.
18. Белкин, А. А. Русские скоморохи / А. Белкин. М.: Наука, 1975. 191 с.
19. Білокінь С. Григорій Любисток / С. Білокінь // Родовід. Наукові записки до історії культури України, 1993. № 6 С.10-15.
20. Богданова, О. В. Лірницька традиція в контексті духовної культури України. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. / О. Богданова. К., 2002. 20 с.
21. Боржковский, В. Лирники / В. Боржковский // Кієвская старина, 1889. Т. ХІ. С. 654- 706.
22. Боровський Я. Є. Світогляд давніх киян / Я. Боровський. К.: Наукова думка, 1992. 176 с.
23. Бріцин, А. та ін. Сучасні епічні виконавці та автентична кобзарська традиція в Україні. / А. Бріцин, П. Махлін, О. Руда // Матеріали Міжнародної наукової конференції: Усна епіка: етнічні традиції та виконавство. К., 1997 С. 175-180.
24. Бюлетень Народного Комісаріату Юстиції та Найвищого Суду УСРР. 1928. № 4 (24 квітня) С. 2.
25. Васютинський, В. Опануймо техніку // Музика мас. 1931. № 3-4. С. 4-5.
26. Вертков, К. Русские народные музыкальные инструменты / К.Вертков. Ленинград: Музыка, 1975. 280 с.
27. Ветухов, А. В. Материалы Комитета о кобзарях и лирниках. / А. Ветухов // Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХХІІ Археологического сьезда. Сборник Харьковского Историко-Филологического общества. Х.: Печатное дело, 1902. Т. 15. С. 384-387.
28. Вікторин, К. Дедовська (жебрацька) мова / К. Вікторин // Зоря. 1886. Ч. 13-14. С. 237.
29. Вісник Харківської міської ради. 1933. № 1-2 (10 січня). 16 с.
30. Вісник Харківської міської ради. 1933. № 10-11 (20 лютого) С. 3.
31. Вісник Харківської міської ради. 1933. № 18 (5 квітня) С. 3.
32. Вісник Харківської міської ради. 1934. № 3 (20 січня) С. 3.
33. Вісник Харківської міської ради. 1934. № 25-26 (10 листопада) С. 5.
34. Вісті Народного комісаріату праці УСРР. 1931. № 2 (30 січня). С. 10-14.
35. Волкова, З. Н. Эпос Франции: история и язык французских эпических сказаний / З. Волкова. М.: Наука, 1984. 317 с.
36. Гекерторн, Ч. У. Тайные общества всех веков и всех стран. / Ч. Гекертон. М.: Ран, 1993. Ч. І. 240 с.

37. Голенищев-Кутузов, И. Н. Эпос сербского народа. / И. Голенищев-Кутузов. М.: Издат. АН СССР, 1963. 354 с.
38. Грабович, О. Думи як символічний код переказу культурних цінностей / О. Грабович // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. № 5 С. 30-36.
39. Греков Б. Киевская Русь. / Б. Греков. М.: Госполитиздат, 1953. 568 с.
40. Гримич М. Виконавці українських дум // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1992. № 3. С. 14-21;
41. Гримич М. Виконавці українських дум // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1992. № 4. С. 22-23.
42. Гримич М. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія) / М. Гримич. К., 2000. 379 с.
43. Грица, С. Й. В якому стосунку знаходиться кобзарсько-лірницьке мистецтво до фольклору та академічного професіоналізму / С. Грица // Матеріали ІІ Гончарівських читань.Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. К., 1995. С. 107-108.
44. Грица, С. Й. Мелос української народної епіки / С. Грица. К.: Наукова думка, 1979. 248 с.
45. Грица, С. Й. Українські думи в міжетнічному діалозі / С. Грица // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1995. № 11. С. 68- 81.
46. Грица, С. Актуальні проблеми кобзарсько-лірницького епосу (традиція та індивідуальне виконавство) / С. Грица // Тези до науково-практичної конференції: Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність”. К., 1997. С. 10-11.
47. Грубер, Р.И. Всеобщая история музыки / Р. Грубер. М.: Музыка, 1965. Ч. І. 484 с.
48. Грушевська К. До соціології старцівства / К. Грушевська // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. К., 1926. Вип. 3. 124 с.
49. Гуревич, П. С. Культурология. Учебное пособие / П. С. Гуревич. М.: Знание, 1998. С. 158.
50. Данилевский, Г. Харьковские народные школы / Г. Данилевский // Сочинения. Спб., 1901. Т. 21. С. 5.
51. ДАСО. Р-7. Оп. 2. Спр. 33. С. 275.
52. ДАСО. Р-7. Оп. 2. Спр. 42. С. 49-50.
53. Демочко, К. Бандурист з барикади / К. Демочко // Гнат Хоткевич. Спогади. Статті. Світлини. К.: УКСП Кобза”, 1994. С. 138.
54. Демуцький, П. Ліра і її мотиви / П. Демуцький. К., 1903. С. 9.
55. Долгов, М. О. Традиції та видозміни в кобзарстві Придніпров’я ХХ ст. Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеню кандидата філологічних наук, Київський університет ім. Т. Шевченка, 1998. 18 с.
56. Доманицкий, В. Кобзари и лирники Кієвской губернии / В. Доманицкий. К., 1903. С. 15.

57. Дубас, О. І. Становлення та розвиток кобзарських шкіл в Україні ( XVII - перша половина ХХ століття). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства / О. Дубас. Київ, 2002. 20 с.
58. Дутчак, В. Г. Розвиток професійних засад бандурного мистецтва 1970-1990 років. Творчість і виконавство. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства / В. Дутчак. Київ, 1996. 24 с.
59. ДІА у Львові. Ф. 688. Оп. 1. Од. зб. 191. 247 с.
60. ДІА у Львові. Ф. 688. Оп. 1 Од. зб. 192. 328 с.
61. ДІА у Львові. Ф. 688. Оп. 1. Од. зб. 268. С. 1-3.
62. Евреинов, Н. История телесных наказаний в России / Н. Евреинов. Х.: Прогресс ЛТД, 1994. С. 19.
63. Ємець, В. К. У золоте 50-річчя на службі України. Про козаків -бандурників / В. Ємець. Голливуд. 1961. 381 с.
64. Ємець, В. К. Кобза та кобзарі / В. Ємець Берлін, 1923. С. 21.
65. Єфименко, П. Шпитали в Малороссие / П. Єфименко // Кієвская старина. 1883. Т. V. С. 722.
66. Єфименко, П. Братства и союзы нищих / П. Єфименко // Кієвская старина. 1883. Т. VII. С. 312-317.
67. Жеплинський, Б. М. Коротка історія кобзарства в Україні / Б. Жеплинський. Львів: Край. 2000. 196 с.
68. Жеплинський, Б. М. Реєстр народних співців, які були знищені у 30-х роках або доля яких невідома / Б.Жеплинський //Українська культура. 1992. № 6 С. 26-27.
69. Житецький, П. Про українські народні думи / П. Житецький. К.: Друкарь, 1919. 117 с.
70. Zguta, R. Russian minstrels. A History of the Skomorokhi / Russel Zguta. Clarendon Press. Oxford. 1978. 160 p.
71. Иванов, К. А. Трубадуры, труверы и миннезингеры / К. Иванов. СПб.: Петербургский учебный магазин, 1901. 356 с.
72. Ільченко, Г. З кобзою за плечима / Г. Ільченко. Х.: Просвіта. 2000. С. 48-49.
73. ІМФЕ. Ф. 2. Од. зб. 35. С. 114 зв.
74. ІМФЕ. Ф. 2. Од. зб. 152. С. 5.
75. ІМФЕ. Ф. 3-6. Од. зб. 376. С. 103.
76. ІМФЕ. Ф. 6-2. Од. зб. 23 (2). С. 36.
77. ІМФЕ. Ф. 6-2. Од. зб. 90-91. С. 31.
78. ІМФЕ. Ф. 6-4. Од. зб. 4. С. 30.
79. ІМФЕ. Ф. 8-3. Од. зб. 2. С. 30.
80. ІМФЕ. Ф. 8 -КЗ. Од. зб. 3. С. 139.
81. ІМФЕ. Ф. 8-4. Од. зб. 310. С. 13-14.
82. ІМФЕ. Ф. 8-4. Од. зб. 336. 171 с.
83. ІМФЕ. Ф. 8-4. Од. зб. 338. 122 c.
84. ІМФЕ. Ф. 8-4. Од. зб. 339. С. 36.
85. ІМФЕ. Ф. 8-5. Од. зб. 614. С. 5.
86. ІМФЕ. Ф. 11-3. Од. зб. 95. С. 24-24 зв.
87. ІМФЕ. Ф. 11-3. Од. зб. 99. С. 8 зв.

88. ІМФЕ. Ф. 11-3. Од. зб. 241. С. 12.
89. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 336. С. 62.
90. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 590. 8 с.
91. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 591. С. 1-10.
92. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 592. С. 38 зв.
93. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 594. 4 с.
94. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 723. С. 17.
95. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 725. С. 125.
96. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 739. 497 с.
97. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 755. 302 с.
98. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 767. С. 13.
99. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 775. С. 114.
100. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 810. 16 с.
101. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 913. С. 1-2.
102. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 940. 13 с.
103. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 941. С. 13.
104. ІМФЕ. Ф. 11-4. Од. зб. 954. С. 4зв.-5 зв.
105. ІМФЕ. Ф. 14-К1. Од. зб. 1. С. 3, С. 5, С. 28.
106. ІМФЕ. Ф. 14-К1. Од. зб. 2. С. 3.
107. ІМФЕ. Ф. 14-К1. Од. зб. 8. С. 3.
108. ІМФЕ. Ф. 14-2. Од. зб. 353-353а. С. 19.
109. ІМФЕ. Ф. 14-8. Од. зб. 608. С. 5.
110. ІМФЕ. Ф. 14-8. Од. зб. 609. С. 13.
111. ІМФЕ. Ф. 14-8. Од. зб. 623. С. 28.
112. Имханицкий, М. И. История исполнительства на русских народніх инструментах / М. Имханицкий. М., 2002. 351 с.
113. Історія міст і сіл УРСР. Сумська область / Головна редакція УРЄ. К., 1973. С. 180.
114. История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область / Главная редакция УСЭ. К., 1976. 724 с.
115. Кабачок М. Спогади про батька / М. Кабачок // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. №. 6. С. 75-77.
116. Квитка, К. профессиональные народные певцы и музыканты на Украине. Програма для исследования их деятельности и быта / К. Квитка // Избранные труды в 2-х томах. М.: 1973. Т. 2. С. 280.
117. Квітка-Основ’яненко, Г. Головатый. / Г. Квітка-Основ’яненко // Твори в шести томах. К.: ДВХЛ, 1957. С.122-123.
118. Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні / Б. Кирдан, А. Омельченко. К.: Музична Україна, 1980. 184 с.
119. Колесса, Ф. Мелодії українських народних дум / Ф. Колесса. К.: Наукова думка, 1969. 592 с.
120. Колесса, Ф. Українські народні думи / Ф. Колесса. Л.: Просвіта, 1920. С. 61.

121. Kononenko, N. Ukrainian Minstrels And the Blind Shall Sing. / Natalie Kononenko. Armonk, New York, London, England: M. E. Sharpe, 1998. 361 p.
122. Кононенко, Н. Епос та плач: про витоки думи / Н. Кононенко // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. № 6. С. 27-30.
123. Корній, Л. Історія української музики. / Л. Корній. Київ Харків Нью-Йорк: Видавництво М.П. Коць, 1996. 314 с.
124. Корнієвська Д . Від Олександра Корнієвського / Д. Корнієвська // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. №. 6. С. 80.
125. Костомаров, Н. Черты народной южнорусской истории / Н.
Костомаров // Исторические произведения. К.: Либідь, 1990. 736 с.
126. Крист Е. Кобзари и лирники Харьковской губернии /Е. Крист. // Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХХІІ Археологического сьезда. Сборник Харьковского Историко-Филологического общества. Х.: Печатное дело, 1902. Т. 15. С. 121- 133.
127. Кулиш, П. Записки о Южной Руси. СПб., 1856. Т. І. 234 с.
128. Кулиш, П. Записки о Южной Руси. СПб., 1856. Т. ІІ. 187 с.
129. Кушпет, В. Г. Традиційне кобзарство та нові концертні форми у мистецтві бандуристів / В. Кушпет // Тези до науково-практичної конференції: Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність”. К., 1997. С. 22-23.
130. Кушпет, В. Г. Самовчитель гри на старосвітських музичних інструментах. Кобза О. Вересая, бандура Г. Ткаченка, торбан Ф. Відорта / В. Кушпет. К., 1997. 148 с.
131. К.Ф.У.О. Коденская книга и три бандуриста / К.Ф.У.О // Кієвская старина. 1882. Т.2. С. 161-165.
132. Лавров, Ф. І. Кобзарі. Нариси з історії кобзарства України / Ф. Лавров. К.: Мистецтво, 1980. 254 с.
133. Лапсюк, В. Джерела української скрипкової культури / В. Лапсюк // Музика. № 6. С. 25-26.
134. Лысенко, Н. В. О торбане и музыке песен Видорта / Н. Лысенко // Кіевская старина. 1892. Т. XXXVІ. 381-387с.
135. Литвин, М. Струни золотії / М. Литвин. К.: Веселка, 1994. С. 56-57.
136. Лірницькі пісні з Полісся. Матеріали до вивчення лірницької традиції. / О. Ошуркевич. Рівне, 2002. 137 с.
137. Липец, Р. С. Эпос и Древняя Русь / Р. Липец. М.: Наука, 1960 299 с.
138. Лист Управління СБУ до редакції журналу Ранок”. № 1615 від 15. 12. 1992 р.
139. Лист Управління СБУ по Дніпропетровській обл. до дирекції Харківського літературного музею. № Ш- 43/10 від 22. 01. 1995 р.
140. Лист управління СБУ по Сумській обл. до дирекції Харківського літературного музею. № 723 від 16. 02. 1995 р.
141. Лист Управління СБУ по Харківській обл. дирекції Харківського літературного музею. № лп-2. 10-01 3938 від 25. 01. 95 р.

142. Лист Управління СБУ по Харківській обл. до проводу Харківської молодіжної патріотичної ор-ї "Сокіл". № 1029 від 20.11. 1991 р.
143. Lord, A. B. The Singer of Tales / Albert Bates Lord. Cambridge, Massachusetts and London: Harvard University Press, 1960. 198 p.
144. Лось, А. Генезіс лірніцкіх спевау і формы старчества на Беларусі. / А. Лось // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. № 6. С. 31-36.
145. Луговський, Б. Матеріали до ярмаркового репертуару та побуту старцівства в західній Чернігівщині / Б. Луговський // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. №. 6. С. 88-89.
146. Максимович, М. А. Сборник украинских песен издаваемый Михайлом Максимовичем / М. Максимович. К.: Типогр. Ф. Глинсберга, 1849.116 с.
147. Максимович, Н. К статистике глазных болезней и слепоты в Харьковском уезде (По данным поголовного осмотра) / Н. Максимович // Вестник общественной гигиены, судебной и практической медицины. 1902. Кн.Х. С. 1455- 1457.
148. Майбурова, К. Глухівська школа півчих XVIІ ст. та її роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та Росії / К. Майбурова // Українське музикознавство. К.: Музична Україна, 1982. № 17. С. 126-136.
149. Маркевич, Н. Украинские мелодии. Сочинение Николая Маркевича / Н. Маркевич. М., 1832. С. 116-117.
150. Мартинович, П. Д. Украинськи записи Порфирія Мартиновича / П.Мартинович // Кієвская старина. 1904. Т. LXXXIV С. 476-477.
151. Маслов, С. Лирники Полтавской и Черниговской губернии / С. Маслов // Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХХІІАрхеологического сьезда. Сборник Харьковского Историко-Филологи-ческого общества. Х.: Печатное дело, 1902. Т. 15. С. 217-226.
152. Мацієвський, І. В. Ігри і співоголосся. Контонації. Музикологічні розвідки / І. Мацієвський. Тернопіль: Астон, 2002. 171 с.
153. Метлинський, А. Народные южноруссие песни / А. Метлинський. К.: Университетская типография. 1854. 476 с.
154. Митрополит Ілларіон. Дохристиянські вірування українського народу / Митр. Ілларіон. Вінніпег: Волинь, 1965. С. 189.
155. Мицик, Ю., Плохій, С., Стороженко, І. Як воювали козаки / Ю. Мицик та ін. Дніпропетровськ: Січ, 1991. С. 256.
156. Мішалов, В., Мішалов М. Українські кобзарські думи. До питання виникнення, розвитку та сучасного стану українського кобзарського епосу / В. Мішалов, М. Мішалов. Сідней, 1990. 138 с.
157. Мішалов, В. Бандурист Леонід Гайдамака / В. Мішалов // Бандура. 1986. № 17-18. С. 1-10.
158. Мифы народов мира. Энциклопедия / С. Токарев. М: БРЭ, 1997. Т.2 719 с.
159. Мовчан, П. Ми гордимося ним / П. Мовчан // Егор Мовчан. Спогади. Статті. Матеріали. Суми: Собор, 1999. С. 13.
160. Могилевська, Н. Дума про кобзаря / Н. Могилевська // Маяк. 1992. 4 грудня (№ 105).
161. Морозевич, Н. В. Бандурне мистецтво як культурне надбання сьогодення. Автореферат дисертаціії на здобуття наукового ступеню кандидата мистецтвознавства / Н. Морозевич. Одеса, 2003. 16 с.
162. Мощанская, О. Л. Народно-поэтическое творчество Англии средних веков / О. Мощанская. М.: МОПИ. 1986. 81 с.
163. Муравьев, В. Б. Дороги вагантов / В. Муравьев // Ваганты. колесо фортуны. М.: Летопись, 1998. 504 с.
164. Народні думи, пісні, балади / В. Яременко К.: Молодь, 1970. С. 88-89.
165. Науман Э. Всеобщая история музыки. Развитие музыкального искусства с древнейших времен до наших дней / Э. Науман. СПб.: Издание Ф. В. Щепанского, 1897. Т. 1. 262 с.
166. Nevermore. З рук жебрака на послугу радянської культури. / Nevermore // Музика. 1927. № 4. С. 31.
167. Неф, К. История западно-европейской музыки / Карл Неф. М.: Госмузиздат, 1938. 304 с.
168. Никанорова, О. Функционирование сакральных инструментов в русской сказке ( к возрождению традиционных аспектов инструментоведения) / О. Никанорова // Традиционные музыкальные инструменты в современной культуре. К 70-летию Альгирдаса Вижинтаса. Материалы международной конференции. СПБ., 1999. С.95-96.
169. Нолл, В. Паралельна культура у період сталінізму / В. Нолл // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. № 5 С. 37-41.
170. Нолл, В. Моральний авторитет та суспільна роль сліпих бардів в Україні / В. Нолл // Родовід. Наукові записки до історії культури України. 1993. № 6 С.16-26.
171. Нолл, В. Порівняльне дослідження мистецтва бардів з перспективи етномузикології / В. Нолл // Родовід. Етнографічні, археологічні, фольклорні, мистецтвознавчі записки. 1991. № 2. С. 37-40.
172. Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. / Пірко В., Гуржій І. К.: Наукова думка,1991. 220 c.
173. Омарова, Г. Н. Казахская кобызовая традиция. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата искусствоведения / Г. Омарова. Ленинград, 1989. 25 с.
174. Омельченко, А. Ф. Развитие кобзарского искусства на Украине. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата искусствоведения. Киев, 1968. 25 с.
175. Панич, О. До питання вивчення музичного мистецтва скоморохів / О. Панич // Українське музикознавство. К.: Музична Україна, 1982. № 17. С. 20- 32.
176. Платонов, В. Terra incognita XVII столетия / В. Платонов // Материалы к энциклопедии музыкальных инструментов народов мира. СПб, 1998. Вып. 1. С. 54-58.
177. Повість минулих літ / В. Близнець. К.: Веселка, 1989. С.124-125.