ГЕОГРАФІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПОШИРЕННЯ І ДИНАМІКА ФТОРУ У ЧОРНОЗЕМАХ ПІВДЕННИХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я

Краткое описание

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

На правах рукопису

Тригуб Валентина Іванівна

УДК 631.416.3 (251..1:477.7)

Географічні закономірності поширення і динаміка фтору
у чорноземах південних
північно-західного Причорномор’я

11.00.05 біогеографія і географія грунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Позняк Степан Павлович
доктор географічних наук, професор

Одеса 2005

ЗМІСТ

стор.

Вступ

4

Розділ 1. Природні умови району досліджень

10

1.1. Геологічна будова і рельєф

10

1.2. Гідрогеологічні умови

16

1.3. Кліматичні особливості

18

1.4. Ґрунтово-рослинний покрив

23

Висновки до розділу 1

29

Розділ 2. Фтор як забруднювач грунтів та його поширення в природних об'єктах

30

2.1.Фтор і його геохімічні особливості

30

2.2. Фізіологічна і біологічна роль фтору

32

2.3. Закономірності поширення фтору у природних компонентах

43

2.4 Джерела забруднення ґрунтів фторвмісними сполуками

54

2.5. Гранично-допустимі концентрації фтору в природних
об'єктах

58

Висновки до розділу 2

64

Розділ 3. Об'єкти і методика досліджень

66

3.1. Методика проведення польових досліджень

66

3.2. Методика визначення різних форм фтору в природних
об'єктах

73

Розділ 4. Природні води як джерела фтору у грунтах

78

4.1. Вміст фтору в атмосферних опадах

78

4.2. Фтор у підземних і ґрунтових водах

79

4.3. Фтор у поверхневих і іригаційних водах

81

Висновки до розділу 4

86

Розділ 5. Географічні закономірності поширення і динаміка фтору в грунтах

88

5.1. Вплив хімічної меліорації на вміст і динаміку фтору в
грунтах

96

5.2. Фтор в системі "грунт - рослини"

103

Висновки до розділу 5

109

Розділ 6. Вплив викидів промислових підприємств на забруднення грунтів фтором в зоні впливу Одеського суперфосфатного заводу

111

Висновки до розділу 6

126

Висновки

128

Список літератури

131

Додатки

151

Вступ

Однією з найголовніших задач в області охорони навколишнього середовища є розробка заходів запобігання забруднення компонентів природного середовища, зокрема ґрунтів, у результаті господарської діяльності людини.
Екологічні аспекти проблеми фтору зумовлені зростаючими викидами його як екзогенної речовини в навколишнє середовище. У сучасних умовах фтор є одним з найбільш розповсюджених забруднюючих речовин у повітрі, ґрунті, природних водах, продуктах харчування, що є результатом використання в сільськогосподарському виробництві фосфорних добрив; у промисловості при виготовлені чорних і кольорових металів, міндобрив, скла, цегли; у побуті при спалюванні вугілля, сланців тощо.
Актуальність теми У комплекс заходів, пов'язаних з раціональним використанням ґрунтових ресурсів, входить внесення мінеральних добрив і хімічних меліорантів, застосовуваних з метою підвищення родючості й охорони ґрунтів. Внесення добрив неминуче пов'язане з надходженням у ґрунт, поряд з необхідними для рослин біологічно важливими елементами, різного роду забруднюючих речовин, здатних токсично впливати на рослини, тварин і людину. Тому найбільшу увагу слід приділяти ґрунтам, які в умовах інтенсивного сільськогосподарського виробництва найбільшою мірою зазнають негативного впливу антропогенного фактору.
Чисельні дослідження фторного режиму відносяться переважно до ґрунтів лісової і лісостепової зон. Що ж стосується степових ландшафтів півдня України, які за геохімічними особливостями відносяться до кальцієвого класу водної міграції, а грунти до кальцій-гумусових степових, то їх фторидний режим вивчений недостатньо. Це пов’язано з тим, що з кальцієм фтор утворює важкорозчинні сполуки. Тому в ґрунтах, багатих цим елементом, можуть накопичуватися великі кількості фтору при низькій його активності. Зрошення чорноземів півдня України і пов'язане з ним внесення фосфорних добрив і зокрема фосфогіпсу, як хімічного меліоранту зрошуваних ґрунтів, зумовлює фторне забруднення, що з екологічної точки зору є надзвичайно актуальною проблемою.
На зрошуваних чорноземах одним з важливих елементів кореневого живлення рослин є фосфор. Основною сировиною для виробництва фосфорних добрив в Україні є апатити, до складу яких входить три фосфоровміщуючих мінерали: хлорапатит Са5СI/PO4/3, гідроксилапатит - Са5/ОН/РО4/3 і фторапатит- Са5F/РО4/3. Співвідношення між цими мінералами в сировині буває різним, тому і фосфорні добрива, що постачаються сільськогосподарському виробництву (суперфосфат, подвійний суперфосфат, преципітат тощо), завжди містять у своєму складі більшу чи меншу кількість біологічно токсичного фтору.
Вміст фтору у фосфогіпсі може бути в інтервалі 1,0-5,0%. Однак, маючи на увазі можливість фторного забруднення ґрунтів, велику частину фосфогіпсу, що постачається для сільського господарства, на хімкомбінатах піддають очищенню, знижуючи вміст фтору до десятих часток відсотка. Однак при високих нормах внесення фосфогіпсу і тривалому систе­ма­тич­ному його застосуванні небезпека забруднення агроландшафтів фтором зберігається.
Фтор відносять до активних атмосферних і водних мігрантів. Тому для умов півдня України актуальною є розробка кількісної оцінки надходження фтору в ландшафти цієї території з атмосферними опадами і перерозподіл його в складі ґрунтів, ґрунтових і підземних вод.
Істотним джерелом фтору є відходи і викиди різного роду промислових підприємств. Зокрема, для м. Одеси і її околиць потужним донатором фтору є Одеський суперфосфатний завод, що переробляє різноманітну фосфоритну сировину.
Важливим є питання вивчення транслокації фтору із ґрунту в рослини, так як загальної думки дослідників стосовно залежності вмісту фтору в рослинах від його вімісту в грунтах дотепер не вироблено.
Нами розроблена принципово нова методика оцінки фторного забруднення рослин методом безпосереднього визначення активного фтору в соку рослин за допомогою іонселективного фторного електроду.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках:
1) держбюджетної теми № 145 «Провести грунтово-екологічний моні­торинг і дати оцінку меліоративного стану ґрунтів масивів зрошення півдня України при поливі водами різної іригаційної якості», № державної реєстрації 0100U002887 (2000-2002 р.р.);
2) наукової теми № 208 кафедри географії України і кафедри ґрун­тознавства і географії ґрунтів «Грунтово-екологічна експертиза сільськогос­подарських земель, земель лісів, природних резерватів і міських поселень (2001-2003 р.р.)».
Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у встановленні географо-генетичних особливостей поширення і динаміки фтору в чорноземах південних, а також атмосферних опадах, природних водах, рослинах; виявленні впливу хімічних меліорантів і викидів Одеського суперфосфатного заводу на вміст фтору в системі „ґрунт - рослини”.
Завдання досліджень:
- встановити географічні закономірності міграції фтору в ґрунтах, поверхневих і підземних водах Причорномор’я України;
- встановити генетичні особливості накопичення фтору в ґрунтах північно-західного Причорномор’я, в тому числі при їхньому зрошенні та хімічній меліорації;
- оцінити надходження фтору в ґрунт і рослини в результаті меліорації їх фосфогіпсом;
- розробити метод визначення активного фтору в клітинному соку росли і встановити залежність вмісту фтору в рослинах від його вмісту в ґрунтах;
- оцінити вплив викидів промислових підприємств на вміст фтору в системі „ґрунт рослини” на прикладі Одеського суперфосфатного заводу.
Об'єкт і предмет досліджень. Об'єктом досліджень є фтор у взаємопов'язаній системі „вода - грунт - рослина”; предметом географо-генетичні особливості поширення фтору в природних водах і ґрунтах північно-західного Причорномор'я, його динаміка, вплив хімічних меліорацій і викидів промислових підприємств на забруднення природних ландшафтів.
Методологія і методи дослідження. В основу вивчення географо-генетичних закономірностей поширення фтору у чорноземах південних покладені порівняльно-географічний, порівняльно-профільно-генетичний, порівняльно-аналітичний і картографічний методи дослі­джень. Розробка проблеми поєднувала теоретичні та експериментальні дослідження на основі системного підходу. Дослідження проводили в умовах польових, модельно-веге­таційних і модельно-лабораторних дослідів. Під час еколого-агромеліоративного обстеження зрошуваних земель використовували метод „ключів-аналогів”. Польові та модельно-ве­ге­таційні досліди проводили згідно з існуючими методиками, фізико-хімічні та хімічні аналізи ґрунтів, вод, рослин і меліорантів за загальноприйнятими стандартизованими методиками.
Наукова новизна отриманих результатів. На основі вперше проведених у північно-західному Причорномор’ї досліджень вмісту і динаміки фтору в системі „природні води - ґрунти - рослини” встановлені географо-генетичні закономірності природного поширення і антропогенного накопичення фтору в чорноземах південних зрошуваних і незрошуваних, ґрунтових і поверхневих водах.
Встановлені регіональні закономірності впливу зрошення і хімічної меліорації (фосфогіпсування) на динаміку вмісту фтору в чорноземах південних.
Досліджено локальний характер фторного забруднення ґрунтів промисловими викидами, який пов'язаний з генетичними особливостями ґрунтів і типами сільськогосподарського використання земель.
Розроблена методика визначення активного фтору в рослинному соку, за допомогою якої вперше проаналізовано особливості накопичення рухомого фтору в рослинах залежно від агроекологічних особливостей ґрунтів.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами досліджень можна проводити оцінку стану ґрунтового покриву щодо забруднення фтором під впливом хімічних меліорацій та промислових викидів. Результати досліджень можуть бути використані при проведенні регіонального моніторингу використання і охорони земель, а методичні розробки для оцінки показників екологічного стану природних об’єктів, зокрема, удосконаленні державних стандартів. Матеріали досліджень використані під час розробки пропозицій щодо подальшого використання зрошуваних земель Дунай-Дністровської зрошувальної системи і знайшли відображення в монографії „Зрошувальні землі Дунай-Дністровської зрошувальної системи: еволюція, моніторинг, охорона, родючість”.
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети та задач досліджень, у проведенні польових, лабораторних і модельно-вегетаційних дослідів, у виконанні основного обсягу аналітичних робіт (у тому числі за розробленою автором методикою визначення активного вмісту фтору в рослинах), математичній обробці експериментального матеріалу, в аналізі й узагальненні вихідної інформації. Положення, винесені на захист, і висновки сформульовані й обґрунтовані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення доповідались та обговорювались на конференції молодих вчених „Підвищення родючості ґрунтів в умовах інтенсивного сільськогосподарського використання” (Москва, 1988); на ХІІІ Всесоюзному з’їзді ґрунтознавців (Новосибірськ, 1988); на ІІІ, IV, V з’їздах Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків (Херсон, 1990; Харків, 1994; Рівне, 1998); Міжнародній науковій конференції „Ґенеза, географія і екологія ґрунтів” (Львів, 1999); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова (1987-2004 рр.), а також викладені в матеріалах міжнародних і регіональних науково-методичних конференцій.
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць, з них шість у рекомендованих ВАК України виданнях. Статті повністю відображають зміст дисертації.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота охоплює 127 сторінок тексту і складається з вступу, шести розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації 160 сторінок, картосхем 4, таблиць 30, рисунків 7 і додатків 7. Список використаних джерел складається з 254 найменувань, у тому числі 41 іноземного джерела.

Список литературы

Висновки

На основі вперше проведених у північно-західному Причорномор’ї досліджень вмісту і динаміки фтору в системі природні води ґрунти -рослини” встановлено географо-гене­тичні закономірності поширення і антропогенного накопичення фтору в чорноземах південних (модальних, міцелярно-карбонатних, в тому числі зрошуваних і незрошуваних), ґрунтових і поверхневих водах. Результати досліджень дають можливість оцінити ступінь забруднення фтором ґрунтового покриву регіону під впливом хімічних меліорацій та промислових викидів.
1. Причорноморська низовина є регіоном підвищеної концентрації фтору, що зумовлено фі­зи­ко-географічними особливостями території. Вміст фтору в сарматських водах (глибина залягання яких понад 140 м) коливається в межах 0,21 2,20 мг/л. Багаті на фтор води понтичного горизонту 1,6-2,2мг/л. Підвищеним вмістом характеризуються води малих річок, які певним чином формують склад іригаційних вод у ставках-накопичувачах і озері Сасик.
2. Особливості накопичення фтору в ґрунтах північно-західного Причор­номор’я зумовлені регіональними і загальними географічними закономірнос­тями. Встановлено, що вміст фтору в ґрунтах коливається в межах: валового 131,0-670,0мг/кг, водорозчинного 0,70-6,73мг/кг. Вміст фтору в ґрунтах Придунайської провінції значно вищий, ніж в ґрунтах Азово-Причорноморської провінції, що спричинено відмінностями гранулометричного складу, вмісту гумусу, карбонатів, легкорозчинних солей та меліоративного стану ґрунтів.
3. Встановлено закономірне збільшення вмісту фтору у верхніх горизонтах ґрунтів від елювіальних до транселювіальних (схили) і акумулятивних (заплави річок, днища балок) лан­д­­шафтів від 1,0 до 7,0 мг/кг, що свідчить про високу міграційну активність фтору. Вертикальна диференціація чорноземів південних і лесової товщі за вмістом фтору визначається, насамперед, особливостями їхнього гранулометричного складу і характером розпо­ділу легкорозчинних солей і карбонатів кальцію. Максимальні значення валового вміс­ту фтору в ілювіально-карбонатних горизонтах сягають величин 1000 мг/кг, водорозчинного 30мг/кг.
4. Зрошення і хімічна меліорація є вагомим фактором диференціації території за вмістом валового і водорозчинного фтору в чорноземах південних. Зрошення протягом восьми років водою з низьким вмістом фтору (0,4 мг/л) істотно не вплинуло на вміст валового і водорозчинного фтору. При виробничому гіпсуванні поливних вод і, відповідно, високому вмісті фтору в них (1,7-2,0 мг/л) суттєво підвищується вміст валового і водорозчинного фтору в ґрунтах.
Динаміка вмісту фтору на масивах вторинно-солонцюватих ґрунтів Дунай-Дністров­сь­кої зрошувальної системи залежить від періодичності проведення хімічної меліорації земель. Одноразове використання фосфогіпсу в дозі 12 т/га для меліорації солонцюватих ґрунтів призводить до підвищення валового і водорозчинного фтору, але не перевищує гранично допустимих концентрацій. Повторне застосування високих доз фосфогіпсу (12-24 т/га) для розсолонцювання середньо- і сильносолонцюватих ґрунтів зумовлює суттєве підвищення в них вмісту як валового, так і водорозчинного фтору (1,5 ГДК).
6. Збільшення вмісту водорозчинного фтору в ґрунтах спричиняє підвищення його кіль­кості в рослинах від 0,06 мг/л при зрошенні до 0,74 мг/л при внесенні фосфогіпсу. Причому спостерігається більш інтенсивне накопичення фтору в рослинах, ніж у ґрунтах. Різні види рослин неоднаково поглинають фтор.
7. Наявність техногенно забруднених фтором ґрунтів міста Одеси пов’язане з розміщенням на північно-східній околиці суперфосфатного заводу. Техногенне забруднення проявляється в накопиченні валових і особливо водорозчинних форм фтору. Збільшення вмісту водорозчинного фтору в ґрунтах простежується на відстані 7-10 км від заводу. Максимальний ступінь забруднення ґрунтів у 50 разів вищий порівняно з фоновим вмістом і простежується на відстані 2-3 км. На ступінь забруднення ґрунтів водорозчинним фтором великий вплив має характер сільськогосподарського використання; більш забрудненими є пасовища і рілля та значно менше ґрунти приватного сектору.
Вміст активного фтору у природній рослинності поблизу заводу в 3-8 разів перевищує фонові значення. Пошкодження рослин у зоні суперфосфатного заводу неоднакове і залежить від низки факторів, у тому числі і від ступеня фторстійкості самих рослин.
8. Необхідний тривалий моніторинг вмісту фтору в ґрунті та рослинах. Пропонується включити у перелік показників, які підлягають обов’язковому контролю при сертифікації рослинної продукції, і фтор, який виявляє високу токсичну дію на організми тварин і людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алисов В.П. Климат СССР. М.: Высшая школа, - 1979. 104 с.
2. Аржанова В.С. Миграция микроэлементов в почвах (по данным лизиметрических исследований) // Почвоведение. № 4, 1977. С. 71-77.
3. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. - Киев: Урожай,1979. - 160 с.
4. Бабинец А.Е. Гидрогеологические районы на территории Украины // Формирование эксплуатационных ресурсов подземных вод платформенных структур Украины. - Киев: Наукова думка, 1979. - С. 14-23.
5. Бабинец А.Е. Подземные воды юго-запада Русской платформы. Киев, 1961.
6. Бабиченко В.Н., Барабаш М.Б., Логвинов К.Т. Природа Украинской ССР. Климат. - Киев: Наукова думка, 1984. - 232 с. .
7. Баер Р.А., Зеленин И.В., Лютаев Б.В., Подражанский В.А. Мелиоративно-гидрогеологические условия Западного Причерноморья СССР. - Кишинев: ШТИИНЦА, 1979.-183 с.
8. Балюк С.А., Кукоба П.И., Чаусова Л.А. О загрязнении природных вод и почв в условиях орошения на Украине // Мелиорация и водное хозяйство. -1992. - №1.-С. 25-28.
9. Балюк С.А., Кукоба П.І., Ладних В.Я., Чаусова Л.0., Мирошниченко Л.Г. Забруднення природних вод і грунтів біогенними елементами і фтором, шляхи його зменшення // Агрохімія і ґрунтознавство. - К.: Урожай, 1992. - вип. 54. - С. 25-34.
10. Барановский А.З., Панкрутская Л.И. Накопление фтора в биологических объектах при длительном применении фосфорных удобрений на торфяно-болотных почвах // Агрохимия. № 12, 1992. С. 27-34.
11. Безуглая Э.Ю., Расторгуева Г.П., Смирнова И.В. Чем дышит промышленный город. Л.: Гидрометеоиздат, 1991. 256 с.
12. Беляев М.П. Справочник предельно допустимых концентраций вредных веществ в пищевых продуктах и среде обитания. — М.: Госсанэпиднадзор, 1993. — 141.с.
13. Белякова Т.М. Фтор в почвах и растениях в связи с эндемическим флюорозом // Почвоведение. - № 8, 1977. С. 55.
14. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. — Л.: Химия, 1985. — 528 с.
15. Біланчин Я.М. Грунти Придунав'я України: оцінка сучасного генетико-екологічного стану, тенденції еволюції, деякі аспекти подальшого дослідження і картографування // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2002. — Спец. вип. - Т.2. - С. 20-22.
16. Біланчин Я.М. Сучасний стан зрошення в Одещині та тенденції грунтоутворення на масивах зрошення // Вісн. Одес. нац. ун-ту. Сер. географ. та геол. наук. 2003, - Т. 8, вип. 5. С. 16-21.
17. Біланчин Я.М., Жанталай П.І., Тортик М.И. та ін. Зрошувані землі Дунай-Дністровської зрошувальної системи: еволюція, екологія, моніторинг, охорона, родючість. - Харків: Антіква, 2001. - 268 с.
18. Білик Г.І., Брадіс О.М. Геоботанічне районування Української РСР // Ботанічний журнал АН УРСР. Т. 19. - № 4. 1962.
19. Бондарчук В.Г. Геологічна будова Української РСР. Київ, 1963.
20. Бондарчук В.Г. Геоморфологія УРСР. Київ, - 1949.
21. Бондарчук В.Г. Четвертичный период. Киев, - 1961.
22. Борисочкина Т.И., Краснова Н.Н., Головкова Т.В. Особенности поглощения фтора растениями в условиях загрязнения // Техногенное воздействие на почвы и их плодородие: методы контроля. Научные труды почвенного института им. В.В. Докучаева. М. 1991. С. 21-25.
23. Важенин И.Г. Опасность загрязнения почвы фтором в результате длительного применения фосфорных удобрений // Техногенное воздействие на почвы и их плодородие: методы контроля. Научные труды почвенного института им. В.В. Докучаева. М. 1991. С. 3-12.
24. Важенин И.Г., Сиволобова Г.С., Сорокин С.Е., Краснова Н.М. Фтор в почвах и растениях в окресностях аллюминиевого завода // Химия в сельском хозяйстве, Т. 25, № 2 (280), 1987. С. 47-48.
25. Веклич М.Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и соседних стран. - Киев: Наукова думка, 1968. - 238 с.
26. Веклич М.Ф., Артюшенко А.Т. Опорные геологические разрезы антропогенна Украины. Киев. 1967. Ч. 1. 103 с.
27. Вернандер Н.Б., Годлин М.М., Самбур Г.Н. и др.. Почвы УССР. - К., 1951.
28. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеяных химических элементов в почвах. М.: АН СССР, 1957. 237 с.
29. Виноградов А.П. Микроэлементы в жизни растений и животных. М.: Наука, 1952. 80 с.
30. Виноградов А.П. Фтор в природе // Гигиена и санитария. № 3. 1958. С. 11-25.
31. Виноградов А.П., Данилова В.В. Фтор в почвах СССР // Докл. АН СССР 1948 г.. Т. 59, № 7. С. 1317-1319. .
32. Власюк П.А. Биологические элементы жизнедеятельности растений. К.: Наукова думка, 1969. 516 с.
33. Власюк П.А., Мицко В.Н. Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине, 1967.
34. Вознесенський С.А. Химия фтора. Л.: Химия, 1937. 168 с.
35. Волошин І.М. Аналіз та перспективи розвитку грунтового еколого-картографічного моніторингу // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2002. - Спец. вип.-Т.2.-С.30-32.
36. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір М, 1998.-356с.
37. Ворошилин С.И., Плодко Е.Г., Гитилтуллина Э.З. Цитогенетическое действие неорганических соединений фтора на клетки человека и животных и in vitro // Генетика, Т. 9, № 4, 1973. С. 115-120.
38. Вредные химические вещества. Неорганические соединения V-VIII групп: Справ. изд. (А.Л. Бандман, Н.В. Волкова, Т.Д. Грехова и др.). Л.: Химия, 1989. 592 с.
39. Габович Р.Д. Содержание фтора в пищевых продуктах // Гигиена и санитария. № 6, 1951. С. 31-36.
40. Габович Р.Д. Фтор и его гигиеническое значение. М.: Медгиз, 1957. 251 с.
41. Габович Р.Д., Овруцкий Г.Д. Фтор в стоматологии и гигиене. Казань, 1969. 512 с.
42. Гамкало З.Г. Зуби є індикатором навколишнього середовища / Львівська газета, № 36 (360) від 26 лютого 2004 р., - С. 7.
43. Гапонюк Э.И. Степень и экологические последствия фторидного загрязнения. Обнинск, 1983 56 с.
44. Гапонюк Э.И., Бобовникова Ц. И., Кремленкова Н. П. Фосфорные удобрения как возможный источник химического загрязнение почв // Химия в сельском хозяйстве, 1982, № 12, - С. 40-42.
45. Гапонюк Э.И., Кремленкова Н. П., Моршина Т. Н. Изменение свойств дерново-подзолистой почвы и серозема под влиянием фтора // Почвоведение, 1982. № 4. - С. 148-154.
46. Гапонюк Э.И., Кремленкова Н. П., Моршина Т. Н. Изменение физико-химических и биоло­гических свойств почв под влиянием фтора // Почвоведение, 1982, № 4. - С. 148-154.
47. Геохимия окружающей среды. / Под ред. Ю.Е. Саета, И.В. Ревич. М.: Недра. - 1990.-335 с.
48. Гладушко В.И. Техногенное рассеивание фтора в окружающей среде и его последствия // Агрохимия. № 11, 1991. С. 84-88.
49. Глазовская М.А. Методологические основы оценки эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 102с.
50. Глазовская М.А. Проблемы и методы оценки эколого-геохимической устойчивости почв и почвенного покрова к техногенным воздействиям // Почвоведение. - 1999. - № 1. - С. 114-124.
51. Глазовская М.А. Факторы устойчивости биогеоценозов к техногенным воздействиям и критерия экологического нормирования // Влияние промы­шленных предприятий на окружающую среду. - Пущино, 1984. - С. 39-41.
52. Глазовская М.А., Солнцева М.П., Геннадиев А.Н. Технопедогенез: формы проявлений // Успехи почвоведения. - М.: Наука. - 1986. - С. 108-114.
53. Глазовский Н.Ф. Проблемы эколого-географической экспертизы // Новое мышление в географии - М : Наука, 1991.-С. 110-118.
54. Глухарь Е., Майер Л., Абел Э. Загрязнение атмосферы соединениями фтора в окрестностях алюминиевого завода // Гигиена и санитария. 1965, № 9, - С. 18-20.
55. Гоголев И.Н., Биланчин Я.М. Использование земельных ресурсов // Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья, географические основы хозяйственного освоения. - Л.: Наука, 1988. - С. 87-94.
56. Гоголев И.Н., Биланчин Я.М. Особенности почвообразования и пути повышения плодородия почв степной зоны юга Украины в условиях орошения бездренажне // Агропочвоведение и плодородие почв. - М.: Агропромиздат, 1986.-С. 38-54.
57. Гоголев И.Н., Биланчин Я.М., Жанталай П.И., Мурсанов В.П. Современные тенденции изменения и пути повышения плодородия почв степной зоны юга Украины при орошении // Комплекс первоочередных и перспективных науч. и практ. задач по мелиор. мероприятиям на юге Украины. Херсон: ЮНЦ АН УССР, 1986. С. 59-60.
58. Гоголев Н.И., Тригуб В.И. Накопление фтора в почвах и растениях на юго-западе Украины // Мелиорация и водное хозяйство. 1992. № 1, С. 28-29.
59. Гоголєв І.М., Біланчин Я.М. Агромеліоративно-грунтове районування зрошуваних територій Одеської області // Генеза, географія та екологія грунтів. 36. наук. праць. - Львів, 1999. - С. 12-15.
60. Гоголєв І.М., Біланчин Я.М. Ландшафтно та грунтово-екологічні наслідки і сучасні проблеми зрошення в степовій зоні України // Матеріали Всеукр. наук. конф. "Проблеми географії України". Львів, 25-27 жовтня, 1994 року. Львів: ЛДУ, 1994. С. 187-188.
61. Голов В.Н., Каменщекова Н.М. Фтор в основних компонентах ландшафтов, подверженных промышленным выбросам. В кн..: Микроэлементы в антропогенних ландшафтах Дальнего Востока. Владивосток, 1985. С. 4-14.
62. Головкова Т.В., Краснова М.Н. Определение валового фтора в почве с помощью ионселективного электрода/ В кн.: Бюллетень почвенного института им. В.В. Докучаева. Вып. 42. Москва, 1988. С. 19-22.
63. Головкова Т.В., Сиволобова Т.С. Фтор в почве окрестностей криолитового завода. В кн.: Система методов изучения почвенного покрова, деградированного под влиянием химического загрязнения. Москва, 1992. С. 86-90.
64. Голубев И.М. Биохимические исследования микроэлементов Тамбовской области // Микроэлементы в СССР, 1989. № 30. - С. 68-83.
65. Гончар Г.Я. Гидрогеологические условия семеро-западного Причерноморья на прилегающей части шельфа // Геология побережья и дна Черного и Азовского морей в пределах УССР. Вып. 1. К.: Изд-во Киевского университета, 1967. С.192-199.
66. Гончар Г.Я. Лессы и лессовидны суглинки террас левобережья Нижнего Дністра // Четвертичный период, 1961. Вып. 13-15.
67. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство. — М.: Медицина, 1986. - 320 с.
68. Горбунов Н.И., Юдина Л.П., Зарубина Т.Г. Активность некоторых ионов в соке растений // Почвоведение. - №6, 1982. С. 141-144.
69. Гринь Г.С. Галогенез лессовых почвогрунтов Украины. - Киев: Урожай, 1969. - 208с.
70. Грушко Я. М. Вредные неорганические соединения в про­мышленных сточных водах. - Л.: Химия, 1979. - 250 с.
71. Гудериан Р. Загрязнение воздушной среды. - М.: Мир, 1979. - 200 с.
72. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: геохімічний аспект. Навч. посіб. Чернівці: Рута, 2002. 272 с.
73. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія. Чернівці: Рута, 1995. 317 с.
74. Данилова В.В. Метод определения малых количеств фтора и применение его для геохимических исследований. / Дисс. канд. хим. наук. М. 1974.
75. Данилова В.В. Определение фтора в растениях // Труды биохимической лаборатории АН СССР. - Москва, 1974.
76. Дзядевич Г.С. Определение фтора в почвах и природных водах с помощью ализаринкомплексона без предварительной отгонки. М.: МГУ, 1974.
77. Димо В.Н., Розов Н.Н. Термические критерии как основа фациально-провинциального разделения почв // Почвоведение. 1974, № 5. С. 12-22.
78. Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Экологические функции почвы. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 137 с.
79. Докучаев В.В. Русский чернозем // Сочинение. - М-Л., 1950. Т. 3.
80. Дубровина И.В., Корнблюм Э.А. Природа поглощения фтора удобрений и мелиорантов // Почвоведение, № 9, 1984. С. 23-34.
81. Ермолов Ю.В. Фтор в почвах лесостепной и степной зон Обь-Иртышского междуречья // Почвоведение, № 6, 2003. С. 692-696.
82. Жаворонков А. А. География эндемического флюороза на земном шаре. - Вестник АМН СССР, 1968, вып. I, с. 20-25.
83. Жанталай П.І. Еволюція структури чорноземів Задністров'я України в умовах антропогенного впливу // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2002. - Спец. вип. - Т.2. - С. 234-236.
84. Жанталай П.І. Катіонно-обмінна здатність чорноземів масивів зрошення південного заходу України та тенденції її сучасної динаміки // Генеза, географія та екологія грунтів. Львів.: ЛНУ, 2003. С. 135-139.
85. Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР. Київ: Вид. Київського університету, 1969. 550 с.
86. Захаржевский Я.В. Климатическое районирование Одесской области. - Одесса, 1983.- 10с.
87. Зенин А.А. Колориметрический тори-ализариновый метод определения фтор-ионов/ Гидрохимические материалы. № 1, 1954. С. 42-48.
88. Зрошувані землі Дунай-Дністровської зрошувальної системи: еволюція, екологія, моніторинг, охорона, родючість. Харьків, 2001. с.
89. Иванов Г.М., Кашин В.К. Фтор в почваз Забайкалья // Почвоведение, № 2, 2003. С. 158-163.
90. Иванова Е.Н. Классификация почв СССР. Москва, 1976. 226 с.
91. Иванова Е.Н., Розов Н.Н. Опыт систематики почв степной зоны СССР (сообщение 1) // Почвоведение. 1958, № 12. С. 62-73.
92. Иванова Е.Н., Розов Н.Н. Опыт систематики почв степной зоны СССР (сообщение 2) // Почвоведение. 1959, № 1. С. 59-70.
93. Ильин В.Б. О надежности гигиенических нормативов содержания тяжелых металлов в почве // Агрохимия, № 12, 1992. С. 78-85.
94. Ильин В.Б. Система показателей для оценки загрязненности почв тяжелыми металлами // Агрохимия, № 1, 1995. С. 94-99.
95. Ильин В.Б., Степанова М.Д. Относительные показатели загрязнения в системе почва-растение // Почвоведение, № 11, 1979. С. 61-67.
96. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растений. К.: Наукова думка, 1978. 246 с.
97. Илькун Г.М., Мотрук В.В. Накопление и передвижение фтористых соединений в почвах // Растения и промышленная среда. Киев, 1976. С. 72-85.
98. Илькун Г.М., Мотрук В.В., Канивец В.И. Накопление фтора растениями вблизи предприятий // Биологическая роль микроэлементов и их приеменение в сельском хозяйстве и медицине. Тезисы докл. Ивано-Франковск, 1978. Т. 1. С. 94-95.
99. Инструкция по определению тяжелых металлов и фтора химическими методами в почвах, растениях и водах при изучении загрязненности окружающей среды. - М.: Гидрометеоиздат, 1978. -45 с.
100. Исикава Н., Абэ Т., Нагасэ С. и др. Соединения фтора. Москва, 1990. 407 с.
101. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях: пер. с англ. М.: Мир, 1989. С. 306-316.
102. Кисель В.Д. Почвенный покров и районирование черноземной территории Украины // Черноземы СССР. Украина. - М.: Колос, 1981. - С. 26-37.
103. Кисіль В.Д. Агрогрунтові райони степової чорноземної зони // Агрохімія ґрунтознавства, 1969. Вип. 12. С. 109-142.
104. Ковальський В.В., Гололобов А.Д. Методы определения микроелементов в органах и тканях животных, растениях и почвах. М.: Колос, 1969.
105. Коломийцева М.Г., Габович Р.Д. Микроэлементы в медицине. М.: Медицина, 1970. 287 с.
106. Кочуров Б. И., Гречушкина Л. И. Прогноз поведения элементов техногенеза в степных и лесных геосисте­мах Минусинской котловины и Западного Саяна. - В кн.: Охрана окружающей среды и географический прогноз. Иркутск, 1979. - 141 с.
107. Кочуров Б. И. Предельно допустимые концентрации ве­ществ и использование земельных ресурсов. - В кн.: Перспек­тивы рационального использования природных ресурсов. М., 1980. - 112 с.
108. Краев В.Ф. Инженеро-геологическая характеристика пород лессовой формации Украины. Киев, 1971.
109. Краев В.Ф. Лессовые породы Украинской ССР // Лессовые породы СССР. - М.: Наука, 1966.-С. 22-64.
110. Краєв В.Ф. Склад і властивості лесових порід північного Причорномор'я. К.: Наукова думка., 1973. 104 с.
111. Красєха Є.Н. Антропогенна еволюція просторової організації грунтового покриву чорноземної зони півдня України // Агрохімія і грунтознавство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Харків, 1988, Ч. 2. С. 12.
112. Крейда Н.А., Михайлюк В.И., Кичук И.Д. О деградации черноземов на Дунай-Днестровской оросительной системе // Почвоведение. - 1989. - № 5. - С. 74-79.
113. Крейдман Ж.Е Фтор в черноземах, лесных и пойменных почвах юго-запада СССР (на примере Молдавии). Дисс. канд. геогр. гаук. Кишинев, 1983.
114. Кремленкова Н.П. Накопление и перераспределение техногенного фтора в почвах южной части Причерноземной зоны // Почвоведение, № 9, 1993. С. 87-93.
115. Кремленкова Н.П. Опыт составления прогнозных карт опасности фторидного загрязнения почв (на примере Московской области) // Почвоведение, № 9, 1995. С. 1166-1172.
116. КрептогорскиЙ Л.Н., Богусевич Л.Н. Фтор в природных водах Казахстана. - Гидрохимические материалы, 1952, т. 76. - с. 80.
117. Кривульченко А.І. Галогеохімія грунто-підгрунтя ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю. Автореф. док. дис. - Львів, 2003. 32 с.
118. Кривульченко А.І. Обґрунтовання до систематики ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Український географічний журнал, 2002. № 4. С. 10-16.
119. Кривульченко А.І. Риси специфіки ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу // Географія і сучасність / Зб. наук. праць національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. К.: Видавництво національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, 2002. Вип. 7. С. 65-74.
120. Крупенников И.А. Черноземы Молдавии. Кишинев: Картя Молдавеняска, 1967. 427 с.
121. Крупенников И.А. Черноземы Молдавии. // Черноземы СССР. М.: Колос, 1974. С. 88-104, 282-524.
122. Крупский Н.И., Полупан Н.И. Атлас почв Украинской ССР. К.: Урожай, 1979. 145 с.
123. Крылова Н.И. Фтор в пищевых продуктах // Вопросы питания, Т. 11, № 1, 1952.
124. Кудзин Ю. К., Пашова В. Г. О содержании фтора в почве и растениях при длительном применении удобрений // Почвоведение, 1970, № 2. - С. 30-35.
125. Лавришин А.Н., Крылова А.Н. определение фторидов в биологическом материале // Ветеринария. - № 10, 1975. С. 96-98.
126. Лавренко Е.М. Принципы и единицы геоботанического районирования СССР. М-Л.: Изд-во АН СССР, 1947.
127. Левковский И.Ф. Четвертичные и третичные напластования Херсонской, Харьковской и Екатеринославской губернии. Москва, 1861.
128. Лозановская И.М., Орлов Д.С., Садовникова Л.К. Экология и охрана биосферы при химическом загрязнении. М.: Висшая школа, 1998. 287 с.
129. Лукомский И.Г. Фтор в медицине. Москва, 1940. 92 с.
130. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. - Киев: Наукова думка, 1985. - 224 с.
131. Методические рекомендации по выявлению деградированных и загрязненных земель. -М., 1996.-47 с.