ГЕОГРАФО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТІВ ТРАС МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ТЕЛЕГУЗ ОЛЕКСІЙ ГНАТОВИЧ

УДК 911.2:631.4:621.643

ГЕОГРАФО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ
ҐРУНТІВ ТРАС МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ

11.00.05 біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
КІТ МИРОН ГРИГОРОВИЧ
кандидат географічних наук, доцент

ЛЬВІВ - 2005

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................. 3

1. УМОВИ ҐРУНТОУТВОРЕННЯ ..................................................................... 9

1.1. Геологічна будова ............................................................................... 10
1.2. Геоморфологічна будова ....................................................................12
1.3. Гідрокліматичні умови .......................................................................15 1.4. Ґрунтовий покрив.................................................................................20
1.5. Рослинний покрив................................................................................24

2. ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ ВПЛИВІВ НА ҐРУНТИ ............................................................................................................... 27

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ......................................................................... 40

4. ГЕОГРАФО-ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТІВ .................................................................................................. 48

4.1. Морфологічні властивості ..................................................................48
4.1.1. Трансект Глинянський .......................................................... 55
4.1.2. Трансект Бродівський ............................................................73

4.2. Фізичні і фізико-хімічні властивості ................................................ 88
4.2.1. Гранулометричний і мікроагрегатний склад ...................... 90
4.2.2. Структурно-агрегатний склад ............................................. 98
4.2.3. Загальні фізичні властивості .............................................. 100
4.2.4. Фізико-хімічні властивості ................................................. 113

4.3. Класифікація техногенно порушених ґрунтів ................................122

5. ОЦІНКА ВТРАТ ЯКОСТІ ПОРУШЕНИХ ҐРУНТІВ ............................... 130
5.1. Бонітетна оцінка ............................................................................... 130
5.2. Вартісна оцінка ................................................................................. 134

ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 137

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......................................................... 144

ДОДАТКИ ......................................................................................................... 165

ВСТУП

Деградація ґрунтів, зумовлена процесами техногенезу, має велике поширення. Це стосується як забруднення ґрунтів, погіршення їхніх режимів, особливо водно-повітряного, інтенсифікації процесів ерозії, вторинного гідроморфізму тощо, що зумовлює не лише погіршення їхніх властивостей, а і їхню маргіналізацію. Тисячі гектарів останніми роками виходять із сільськогосподарського вжитку не лише унаслідок їх відчуження під будівництво різних промислових об’єктів, а і в результаті інтенсивної деградації та деструкції. Використання в останні десятиліття систем магістральних трубопроводів для транспорту нафти, газу та інших продуктів завдає великої шкоди ґрунтовому покриву, в результаті погіршення окремих параметрів, властивостей, насамперед, морфологічних, фізичних і фізико-хімічних. Це зумовлено не лише частковим порушенням будови ґрунтових профілів, а й формуванням на місці модальних ґрунтів специфічних утворень техноземів. У результаті багаточисельних досліджень, з’ясували, що напрям, характер та інтенсивність негативних змін не лише погіршують екологовідтворні та про-дуктивні функції ґрунтів, а й сприяють виникненню несприятливих, незвонезво-ротних змін в екосистемах і в значному порушенні екологічної рівноваги. Водночас, стабілізація цих порушень проходить досить повільно і вимагає сотні чи тисячі років, а в окремих випадках вона неможлива. Тому нерідко затрати на заходи на покращення екологічної ситуації екосистем такі високі, що не завжди виправдовують економічну доцільність їхнього використання.
Дослідження змін властивостей ґрунтів зумовлених як будівництвом, так і експлуатацією трубопроводів одне з актуальних завдань збереження земельних ресурсів та охорони довкілля.
Актуальність теми. Суттєве загострення екологічної ситуації та формування у межах трас магістральних трубопроводів передкризового, кризового, а нерідко, і катастрофічного стану земельних ресурсів потребує детального вивчення процесів, які пов’язані з будівництвом та експлуатацією трубопровідного транспорту з метою розробки оцінки втрат сільськогосподарського виробництва та методів покращення порушених ґрунтів.
Актуальність теми зумовлена тим, що відповідно до багаточисельних досліджень стан ґрунтового покриву після будівництва і в тривалий час його експлуатації близький до критичного, що спричиняє не лише порушення екологічної рівноваги, а й нерентабельне або й недоцільне ведення землеробства новими землевласниками і землекористувачами через територію яких прокладено трубопроводи.
Аналіз наукових досліджень українських та іноземних фахівців з цього питання свідчить про недостатній рівень вивчення впливу будівництва і експлуатації трубопроводів на ґрунтовий покрив, що підтверджується відсутністю фундаментальних праць і комплексних досліджень з цього питання, особливо для території західного регіону України. Проведені дослідження, розроблення методики вивчення ґрунтового покриву в межах трас магістральних трубопроводів, вивчення морфогенетичних, агрофізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунтів цих територій та спроба вартісно оцінити втрати сільськогосподарського виробництва в межах траси трубопроводу є актуальним, як щодо дослідження проблеми деградації ґрунтів, так і щодо їхньої залежності від географічних умов, генетичного типу ґрунту, які загалом зумовлюють ступінь деградації чи екологічної стійкості територій, де прокладені трубопроводи. Крім того, подібні роботи в межах західного регіону України виконуються вперше.
Вдосконалення класифікації техногенно порушених у процесі будівництва та експлуатації трубопроводу ґрунтів на базі детального і критичного аналізу та узагальнення багаточисельних польових та лабораторних дос-ліджень, проведених як безпосередньо автором, так із використанням фондових джерел дають змогу перейти на якісно новий рівень у питанні вивчення техногенно модифікованих ґрунтів і техноземів, що формуються при будівництві магістральних трубопроводів.
Крім того, враховуючи те, що земля передана у приватну власність, порушення ґрунтів та погіршення їхньої якості повинно відшкодовуватись повною мірою під час будівництва трубопроводів та їхньої експлуатації. Тому доцільною в нашій роботі є спроба оцінити втрати сільськогосподарського виробництва за допомогою методики, яка базується на Постановах Кабінету Міністрів України.
Актуальність проблеми, її теоретичне і практичне значення визначили мету, завдання, предмет, об’єкт, методологію і методику, наукову новизну, практичну цінність проведених досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок відповідає концепції „Національної програми охорони земель” на 1996-2005 рр., тісно пов’язаний із виконанням держбюджетної теми, „Географічні проблеми розвитку депресивних регіонів України: оцінка розвитку депресивності в сільськогосподарських регіонах України” (держ. реєстр. № 0101U001424), а також із кафедральною тематикою „Проблеми генези, географії і класифікації ґрунтів західного регіону України” (держ. реєстр.
№ 0103U005913).
Результати досліджень будуть використовувати науково-дослідні та пошукові організації під час розробки практичних заходів відповідно до Закону України „Про охорону земель”. Встановлені закономірності генетико-географічних особливостей техногенно-техногенно порушених ґрунтів, оцінка їхнього сучасного стану покладені в основу виконання державної науково-технічної програми „Родючість і охорона ґрунтів” на 2001 - 2005 рр.
Мета і завдання досліджень. Основною метою наукових досліджень є встановлення географо-генетичних особливостей трансформації ґрунтів при будівництві і експлуатації магістральних трубопроводів, визначення кількісних і якісних показників техногенної трансформації ґрунтів, удосконалення методики вивчення і моніторингу земель, що перебувають у кризовому стані.
Для досягнення основних цілей вирішували такі завдання:
- вивчення особливостей умов ґрунтоутворення Малого Полісся і Вороняк, генези фонових ґрунтів даної території;
- порівняльне вивчення властивостей техногенно-техногенно непорушених і техногенно-техногенно трансформованих ґрунтів і техноземів, їхніх морфологічних, фізичних, фізико-хімічних властивостей;
- оцінка ступеня трансформації ґрунтів досліджуваної території за основними діагностичними критеріями та показниками.
Об’єкт і предмет досліджень. Об’єктом досліджень є техногенно-техногенно порушені ґрунти західного регіону трас магістральних трубопроводів. Предметом досліджень є географо-генетичні особливості трансформації ґрунтів магістральних трубопроводів, морфогенетика і морфометрія, фізичні і фізико-хімічні властивості, класифікація та діагностика цих ґрунтів, їхня бонітетнабонітетна і вартісна оцінка.
Методи дослідження. В основі вивчення трансформаційних процесів у ґрунтах, порушених будівництвом і експлуатацією магістральних трубопроводів, покладені порівняльно-географічний, порівняльно-профільний і порівняльно-аналітичний методи.
Наукова новизна отриманих результатів:
- досліджено характер та особливості трансформації морфогенетичних, фі-зичних і фізико-хімічних властивостей техногенно-техногенно порушених ґрунтів трас магістральних трубопроводів;
- застосовано методику вивчення ґрунтів уздовж лінійних споруд, а саме, метод трансект і ключових ділянок;
- як діагностичний показник використано цифрову шкалу Манселла для оцінки забарвлення техногенної трансформації ґрунтів;
- визначено діагностичні показники техногенної трансформації ґрунтів трас магістральних трубопроводів;
- вдосконалено класифікацію техногенно-техногенно порушених ґрунтів трас магістральних трубопроводів як новозбудованих, так і тих, які експлуатують тривалий час;
- проведено бонітетну оцінку техногенно-техногенно порушених ґрунтів;
- доповнено методику визначення втрат сільськогосподарського виробництва при будівництві магістральних трубопроводів.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблена методика вивчення техногенної трансформації ґрунтів доповнює методику дослідження деградаційних процесів ґрунтового покриву і методики моніторингу земель, що перебувають у кризовому стані.
Систематизація важливих діагностичних показників і критеріїв трансформації ґрунтів, розробка підходів до вивчення їхньої варіабельності можуть бути використані при проведенні великомасштабних ґрунтових обстежень, бонітуванні та грунтово-екологічній оцінці, проведенні землеустрою і виборі заходів раціонального землекористування, розробці системи заходів з попередження та ліквідації деградаційних процесів, удосконалення методики і методів будівництва та подальшої рекультивації під час будівництва трубопроводів тощо.
Результати вивчення трансформації техногенно-техногенно порушених ґрунтів і їхня бонітетна оцінка використана Львівською філією інституту землеустрою УААН, районними відділами земельних ресурсів для визначення орендної плати за землю і вартісної оцінки ділянок.
Особистий внесок здобувача:
- проведення польових і лабораторно-аналітичних досліджень з вивчення морфологічних, фізичних, фізико-хімічних властивостей досліджуваних ґрунтів, встановлення ступеня їх трансформації;
- адаптація методики проведення польових досліджень для вивчення ґрунтів лінійної частини підземних магістральних трубопроводів;
- опрацювання картографічного матеріалу з використанням елементів географічних інформаційних систем (векторизація, трансформування, геокодування тощо);
У дисертації опрацьовано матеріли великомасштабних ґрунтових досліджень, матеріали ґрунтового знімання, проведеного кафедрою ґрунто-знавства і географії ґрунтів Львівського національного університету імені Івана Франка.
Апробація результатів дисертації.
Основні результати наукових досліджень доповідали та обговорювали на: Міжнародній конференції „Кризис почвенных ресурсов: причины и следствия” (Санкт-Петербург, 1997), Міжнародній науково-практичній конференції „Кризовий та передкризовий стан довкілля як результат техногенного впливу на геологічне середовище і геоморфосферу” (Львів, 1998), Четвертій і П’ятій Загальноукраїнській студентській науковій конференції „Розбудова держави: духовність, екологія, економіка” (Київ, 1998, 1999), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 1999), Міжнародній науковій конференції „Генеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 1999), VII з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000), VI з’їзді Українського товариства ґрунтознавців і агрохіміків (Умань, 2002), Міжнародному семінарі „Генеза, географія та екологія ґрунтів” (Львів, 2003), Міжнародному еколо-гічному форумі „Сохраним планету Земля” (Санкт-Петербург, 2004), Звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 1999 2003).
Публікації: на тему дисертації автором опубліковано 12 одноосібних і 2 у співавторстві наукових публікацій загальним обсягом 2,8 д.а., в тому числі 4 у виданнях, рекомендованих ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі вперше проведено просторово-часовий аналіз впливу будівництва та експлуатації трубопроводів в межах західної України на властивості та режими ґрунтів. Особливу увагу звернено на екологічні проблеми, які спричинені неправильним проведенням технічної рекультивації та практична відсутність біологічної рекультивації на трасах трубопроводів.
2. У процесі виконання роботи проведено аналіз та узагальнення наявних фондових матеріалів. Основні результати досліджень ґрунтуються, зазвичай, на польових дослідженнях з вивчення морфологічної будови та лабораторно-аналітичних роботах з визначення фізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунтів трас магістральних трубопроводів „Дружба” і „Одеса-Броди”.
3. З метою обґрунтування формування ґрунтів у межах трас магістральних трубопроводів та встановлення динаміки стабілізації чи дестабілізації властивостей та режимів техногенно-техногенно порушених ґрунтів проведено вивчення природних умов території дослідження. Встановлено, що компоненти природи є не лише основними факторами становлення сучасного ґрунтового покриву території досліджень, а значною мірою сприяють розвитку негативних процесів у техногенно-техногенно порушених ґрунтах. До таких компонентів треба віднести морфометричні характеристики рельєфу, насамперед, довжину і крутизну схилів, які є причиною формування (навіть при опадах незначної інтенсивності) лінійних форм ерозії. Інтенсивні зливові дощі зумовлюють не лише збільшення розмірів лінійних форм ерозії, а й сприяють площинному змиву. Інтенсивність останнього, крім вищеперелічених факторів має і техногенну обумовленість, яка полягає в значному ущільненні ґрунтів, трас магістральних трубопроводів, що різко погіршує структурно-агрегатний стан даних ґрунтів і зменшує до мізерних величин їхню фільтраційну здатність. Певною мірою на процеси ерозії впливає руйнування трав’яного покриву на природних кормових угіддях.
4. Проведено детальне дослідження морфологічної будови, ознак та властивостей у межах трас нафтопроводів та на прилеглих до них територіях. Виявлено суттєві зміни не лише в окремих ознаках та властивостях, але і в морфологічній будові ґрунтових профілів. Встановлено, що в межах траншеї трубопроводу створено специфічні техногенні ґрунти, які отримали в ґрунтознавчій літературі назву техноземи.
У межах траси щойно збудованого трубопроводу, це хаотична суміш матеріалу різних генетичних горизонтів і материнської породи. Іноді на глибині 70-100 см в таких техноземах похований гумусовий горизонт, а верхній шар, який є орним вміщає значно менше гумусу. Включення породи в техноземі переважно має гострі кути, які лише частково заокруглені в орному горизонті. Оцінку ступеня перемішування матеріалу генетичних горизонтів і материнської породи потрібно проводити шляхом оцінки забарвлення з використанням найбільш сучасної методики оцінки шкали Манселла. Проведена кількісна оцінка ступеня перемішування ґрунтового матеріалу і породи, свідчить про те, що у межах траншей трубопроводу будь-яких закономірностей стосовно забарвлення ґрунту встановити неможливо. З інших властивостей варто зазначити формування грудкувато-брилуватої структури в орному горизонті техноземів, на відміну від виразно оформленої грудкувато-зернистої чи зернисто-грудкуватої структури в техногенно-техногенно непорушених ґрунтах. Різко змінюється зложення, яке проявляється у збільшенні великих шпар і тріщин у техноземах.
У техноземах, які використовуються тривалий час простежено деяку стабілізацію морфології техноземів, яка полягає у гомогенізації орного горизонту і покращенні його структури до невиразно зернисто-грубогрудкуватої, формуванні за рахунок іллімеризації слабоущільненого ілювіального горизонту з грубо-призмоподібною структурою, зменшення кількості тріщин та великих шпар. У результаті цього збільшується величина капілярної пористості по всьому профілі техноземів, які сформовані понад 35 років тому.
5. Дещо інші зміни морфології ґрунтів у межах траси трубопроводу, з використанням важкої будівельної техніки та місце складування матеріалу із траншеї. У межах Бродівського трансекту такі зміни полягають у формуванні над генетичним профілем модальних ґрунтів техногенно-техногенно сформованого горизонту, за рахунок матеріалу, який привнесений при вирівнюванні в процесі технічної рекультивації. Тому в орному горизонті в межах траси трубопроводу спостерігається домішка різної кількості привнесеного матеріалу нижніх генетичних горизонтів та породи. Будь-яких закономірностей у кількості даної домішки в межах траси не спостерігається. Можна натрапити на місця, де в процесі вирівнювання спостерігається укороченість гумусового профілю. В будь-якому випадку наявні включення в орному чи залягаючих нижче горизонтах. Сильне ущільнення, яке спостерігається від 20 до 50 см зумовлене тривалим використанням важкої будівельної техніки. Дані горизонти практично водонепроникні, що зумовлює явища вторинного гідроморфізму, появи іржавих та сизуватих плям на контакті орного та підорного горизонтів.
Стосовно техноземів тривалого сільськогосподарського використання, то поряд з повною гомогенізацією орного горизонту і відсутністю в ньому включень породи чи інших горизонтів спостерігається деяке його побуріння, яке добре фіксується за допомогою шкали Манселла. Залягаючі нижче генетичні горизонти маючи подібне з техногенно-техногенно непорушеними ґрунтами забарвлення характеризуються масивним зложенням і дуже низькою капілярною шпаруватістю.
6. З’”ясовано, що значні зміни відбуваються з фізичними властивостями ґрунтів в процесі будівництва та експлуатації магістральних трубопроводів. Помітна зміна такої стабільної властивості як гранулометричний склад. Особливо це простежується у межах техноземів тривалого використання. Значна шпаруватість ґрунтів в перші роки після будівництва трубопроводу зумовила відмивання мулуватої фракції з верхніх горизонтів та їхню акумуляцію в нижніх, з формуванням у процесі лесиважу (ілімеризації) ілювіального, збагаченого на мул горизонту. Цей процес не спостерігається в межах новозбудованого трубопроводу і знаходиться у зачатковому стані. В межах траси трубопроводу простежується незначна відмінність між гранулометричним складом техногенно-техногенно модифікованих ґрунтів і їх модальних аналогів, що зумовлено однорідним гранулометричним складом цих ґрунтів. Будівництво та експлуатація трубопроводу негативно відбивається на структурно-агрегатному стані ґрунтів, погіршується коефіцієнт структурності, агрегованості. Це особливо помітно в межах новозбудованого трубопроводу. Певна незначна стабілізація структурно-агрегатного стану спостерігається в межах техноземів тривалого використання.
В той час, коли загальні фізичні властивості в межах техноземів тривалого використання стабілізувалися і щільність будови та загальна шпаруватість незначною мірою відрізняється від модальних ґрунтів, то в межах новозбудованого трубопроводу досить виразно бачимо різке збільшення щільності будови, особливо в техногенно-техногенно модифікованих ґрунтах. Дещо менші значення змін спостерігаються в межах техноземів, що зумовлено значною кількістю тріщин та великих шпар техногенного походження. Коли взяти до уваги те, що загальні фізичні властивості модальних ґрунтів також погіршені тривалим сільськогосподарським використанням, то на їхньому фоні порушені ґрунти стосовно фізичних властивостей знаходяться у передкризовому, кризовому, рідше катастрофічному стані.
7. Для фізико-хімічних властивостей також характерні зміни, особливо зокремастосовно вмісту гумусу - різко змінивсяюється характер його розподілу з глибиною. Замість прогресивно-акумулятивного характеру розподілу, в більшості випадків, спостерігається регресивно-акумулятивний тип розподілу, особливо в межах ґрунтів Глинянського трансекту. Стосовно вмісту гумусу спостерігається загальна закономірність в межах обох трансектів, яка полягає в незначному зменшенні гумусу в орних горизонтах порушених ґрунтів і в значному зменшенні в техноземі. Крім того, в техноземах спостерігається зворотній розподіл гумусу тобто з глибиною збільшується.
Стосовно реакції ґрунтового розчину, то при закономірному рості величини рН з глибиною в порушених ґрунтах спостерігається певне незначне підвищення рН в орних горизонтах і досить високе рН по всій потужності техноземів в межах новозбудованого трубопроводу. У ґрунтах „старого” трубопроводу, у зв’язку з формуванням промивного режиму, в техноземах спостерігається формування карбонатного акумулятивного горизонту на глибині 50-80 см. Досить цікаві просторово-часові відмінності у карбонатності ґрунтів, відмічається значне збільшення вмісту карбонатів кальцію у техноземах практично по всьому профілю, вторинна, так звана техногенна реградація.
8. Беручи до уваги результати проведених досліджень та вивчення літератури з проблем класифікації техногенних ґрунтів ми вдосконалили класифікацію запропоновану Л.В. Єтеєревською. На рівні типу пропонуємо виділити специфічний тип ґрунту технозем. Залежно від території його формування виділяємо підтипи чорноземний, темно-сірий опідзолений, лучний, дерновий і т.д. На рівні роду виділяється турбаційредукований і модифікований технозем. Розряд виділяють залежно від літологічної основи техногенного профілю.
9. У процесі дослідження встановлено основні географо-генетичні особливості формування техногенних ґрунтів, які полягають у:
- формуванні специфічних техноземів, редукованихтурбаційних та модифікованих залежно від розташування трубопроводу в межах певного ландшафту, а нерідко навіть в таксономічних одиницях нижчого рангу;
- у межах схилових урочищ, при будівництві та експлуатації трубопроводу значно інтенсифікуються процеси водної ерозії, насамперед лінійної;
- на плакорних чи слабохвилястих урочищах і в техногенно-техногенно порушених ґрунтах спостерігається формування ілювіального горизонту за рахунок ілімеризації, утворення замкнутих мікропонижень, де тривалий час застоюються атмосферні опади і утворюються псевдооглеєні ґрунти через сезонне спорадичне заболочення;
- в урочищах з оглеєними ґрунтами посилюється процес гідроморфізму за рахунок ущільнення ґрунтів на глибину до 70 см, а на техноземах редуковатурбаційних відновних процесів за рахунок збільшення водопроникливості не спостерігається.
Стосовно генетичних особливостей, то трансформація ґрунтів у межах трас магістральних трубопроводів відмінна в модифікованих і турбаційнихредукованих техноземів.
Генетичні особливості трансформації техноземів модифікованих головно пов’язані із генетичними особливостями зональних ґрунтів. Будова генетичного профілю цих ґрунтів також подібна, трансформаційні процеси полягають в частковій деформації верхніх генетичних горизонтів. Трансформація морфології, фізичних і фізико-хімічних властивостей значною мірою зумовлена стійкістю ґрунтів, яка сформувалася у процесі їх генези. Найбільш стійкі - це чорноземи, найменш стійкі ґрунти понижень та схилів. Екологічна стійкість ґрунтів зумовлена їхніми генетичними особливостями значною мірою сприяє швидкій стабілізації порушених ґрунтів. Складніше оцінити генетичні особливості трансформації ґрунтів у межах траншеї трубопроводів, сформований в результаті недосконалої технічної рекультивації технозем турбаційнийредукований відображає лише ступінь перемішування генетичних горизонтів і породи, та не враховує генези ґрунтів, з яких сформовані техноземи. Тут спостерігається повна відповідність окремих фізичних і фізико-хімічних характеристик. Так, технозем має подібний гранулометричний склад верхніх горизонтів з незначним перерозподілом гранулометричних фракцій. Технозем сформований із ґрунтів з більшим вмістом гумусу характеризується більшим вмістом гумусу. Треба зазначити, докорінно змінені фізичні властивості техноземів, порівняно з тими ґрунтами, з яких вони сформовані.
10. Прикладний характер полягає у вдосконаленні методики розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, пов’язаний з погіршенням властивостей порушених ґрунтів. За основу визначення втрат родючості прийнята бонітетна оцінка ґрунтів в межах траси трубопроводу і зональних ґрунтів. Грунтуючись на нормативі втрат, які затверджені Кабінетом Міністрів України, та коефіцієнт погіршення ґрунтів, розраховано необхідне відшкодування у грошовому виразі - 3388,862 тис. грн. (три мільйони триста вісімдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агрокліматичний довідник по Львівській області. К.: Держсільгосп-видав УРСР, 1959. 96 с.
2. Адерихин П.Г., Усков Б.В., Дудкин Ю.И., Брехов М.Т. Потенциальное плодородие вскрышных пород КМА. Воронеж: Изд-во ВГУ, 1977. 224с.
3. Айбиндер А.Б. Расчет магистральных и промышленных трубопроводов на прочность и устойчивость. М.: Недра, 1991. 286 с.
4. Аксенов И.Я., Аксенов В.И. Транспорт и охрана окружающей среды. М.: Транспорт, 1986. 176 с.
5. Аксенов И.Я. Транспорт: история, современность, перспективы, проблемы // Серия Наука и технический прогрес”. М.: Наука, 1985. 176 с.
6. Акульшина Н.П., Лобовиков Н.Н. Биологическая рекультивация нарушенных земель на трасах трубопроводов в тайге и тундре Европейского Севера (итоги и задачи) // Проблемы рекультивации нарушенных земель. Свердловск, 1988. С. 141 142.
7. Александрова Л.Н., Найденова О.А. Лабораторно-практические занятия по почвоведению. Л.: Колос, 1976. 280 с.
8. Александрова Т.Д., Преображенский В.С. Геоэкологические принципы проэктирования природно-технических геосистем. М.: ИГАН, 1987. С. 65 90.
9. Амиров М.Б., Иофинов А.П. Исследования показателей плодородия рекультивированных земель в зонах трубопроводов // Повышение эффективности рекультивации земель, нарушенных строительством трубопроводов. Уфа, 1984. С. 10 16.
10. Андрианов М.С. О циркуляционных факторах климата западных областей УССР // Географ. сб. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1951. Вып. 1. С. 13 17.
11. Андрущенко Г.О. Грунти західних областей УРСР. Львів Дубляни: Вільна Україна, 1970. Ч. I, II. 295 с.
12. Антропогенная эволюция геосистем и их компонентов. М.: АН СССР Институт географии, 1987. 164 с.
13. Атлас Львівської області. ГУГК СРСР М.: 1989. 41 с.
14. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Крупского Н.К., ПолупанаН.И. К.: Урожай, 1979. 160 с.
15. Атлас природных условий и естественных ресурсов УССР. М.: ГУГК, 1978. 184 с.
16. Бабаев М.П., Оруджева Н.Г. Классификация антропогенных почв Азербайджана // Тр. Междунар. конф. „Проблемы антропогенного почвобразования”. М.: Почвенный ин-тут им. В.В. Докуча-ева, 1997. Т. 2. С. 98 101.
17. Бабин Л.А., Быков Л.И., Рафиков С.К. Технические мелиорации грунтов в трубопроводном строительстве // Строительство трубопроводов. 1981. №8. С. 16 18.
18. Бекаревич Н.Е., Горобец Н.Д., Колбасин А.А., Масюк Н.Т., Пистунов Н.И., Сидорович Л. П., Узбек И.Х. О рекультивации земель в степи Украины. Днепропетровск: Проминь, 1971.
19. Біланюк В.І. Вплив будівництва магістральних трубопроводів на природні територіальні комплекси Укр. Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. Географічні проблеми західного пограниччя України. Львів: Світ, 1996. Вип. 20. С. 56 59.
20. Біланюк В.І. Екологічні та економічні наслідки аварій на магістральних трубопроводах в Українських Карпатах // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Екологія і економіка”. Львів, 1997. С. 23 24.
21. Біланюк В.І. Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів. Львів.: Меркатор, 1998. 102 с.
22. Біланюк В.І., Телегуз О.Г. Ландшафтно-екологічні підходи до оптимізації територій порушених магістральними трубопроводами // Проблеми ландшафтного різноманіття. К.: 2000. С. 239 242.
23. Біланюк В.І., Телегуз О.Г. Трансформація ґрунтово-рослинного покриву внаслідок будівництва і функціонування магістральних трубопроводів // Генеза, географія та екологія ґрунтів. Львів.: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. С. 27 30.
24. Білик Г.І., Брадіс Є.М. Геоботанічне районування Української РСР // Укр. бот. журн. 1962. Т.19, № 4. С. 18 23.
25. Білик Г.І. Голубець М.А. Принципи геоботанічного районування Української РСР // Геоботанічне районування Української РСР. К.: Наукова думка, 1977. С. 9 16.
26. Биологическая рекультивация земель по трассе газопровода Мессояха-Норильск. Методические рекомендации. НИИ сельского хозяйства Крайнего Севера. Новосибирск, 1988. 12 с.
27. Богуцький А.Б. Генетичні типи четвертинних відкладів Волино-Подільської височини // Матер. наук. конф. по вивченню та використанню продуктивних сил Поділля. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. Вип. 1.
28. Бондарев А.Г. Кузнецова И.В. К оценке степени деградации пахотного слоя почв по физическим свойствам // Антропогенная деградация почвенного покрова и меры ее предупреждения. М., 1988. Т. 1 С. 75 78.
29. Бондарчук В.Г. Геоморфологія УРСР. К.: Радянська школа, 1949. 240 с.
30. Бородавкин П.П., Березин В.Л. Сооружение магистральных трубопроводов. М.: Недра, 1977. 407 с.
31. Бородавкин П.П., Ким Б.И. К вопросу определения потенциального стока при повреждении магистрального нефтепровода // Нефть и газ. Баку: Изв. вузов, 1978. № 5. С. 61 64.
32. Бородавкин П.П., Ким Б.И. О воздействии магистральных трубопроводов на окружающую среду в процессе их строительства и эксплуатации // Проэктирование и строительство трубопроводов и газонефтепромысловых сооружений. 1976. № 11. С. 13 18.
33. Бородавкин П.П., Ким Б.И. Оптимизация проэктных решений магистральных нефте- и нефепродуктопроводов с учетом охраны окружающей среды // Нефтяное хозяйство. 1976. № 10. С. 42 44.
34. Бородавкин П.П., Ким Б.И. Охрана окружающей среды при строительстве и эксплуатации магистральных трубопроводов. М.: Недра, 1981. 160 с.
35. Бородавкин П.П. Подземные трубопроводы. М.: Недра, 1973. 304 с.
36. Боул С., Хоул Ф., Мак-Крекен Р. Генезис и классификация почв. М.: Прогресс, 1977. 415 с.
37. Бурыкин А.М. Темпы эрозии почв в естественных и техногенных ландшафтах // Почвоведение. 1986. № 4. С. 80 89.
38. Вадюнина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв и грунтов. М.: Агропромиздат, 1986. 416 с.
39. Величко А.А. Природный процесс в плейстоцене. М.: Наука, 1973. 256 с.
40. Вернандер Н.Б. Агрогрунтові райони Українського Полісся // Агрохімія і грунтознавство. К.: Урожай, 1969. Вип. 12. С. 27 61.
41. Вернандер Н.Б. Почвы лесостепной зоны // Природа Украинской ССР. Почвы. К.: Наукова думка, 1986. С. 89 104.
42. Вернандер Н.Б., Тютюнник Д.А. Агропочвенное районирование Украины и его место в почвенно-географическом районировании СССР // Природа Украинской ССР. Почвы. К.: Наукова думка, 1986. С. 34 40.
43. Визначення втрат сільськогосподарського виробництва, пов’язаних з пониженням якості земель у зв’язку з будівництвом нафтопроводу Броди Одеса (НПК Південний” Західна Україна) в межах Львівської області: Технічний звіт по темі ВМ- 2-97/. Львів: ЛДУ, НДЛ - 50, 1998. 456 с.
44. Воронин А.Д. Структурно-функциональная гидрофизика почв. М.: Изд-во МГУ, 1984. 214 с.
45. Гавриленко К.С., Штогрин О.Д., Щепак В.М. Підземні води західних областей України. К.: Наукова думка, 1968. 316 с.
46. Гавриш Н.С. Історичні аспекти правової охорони земель // Вісник Львівського університету. Серія геогр. Львів, 1998. Вип. 23. С. 124 127.
47. Гагарина Э.И. Почвы, экология, техногенез // Труды Ин-та почвоведения МГУ им. Ломоносова и РАН „Роль почв в биосфере”. М., 2002. Вып. 1. С. 41 45.
48. Гагарина Э.И., Шелемина А.Н. Эволюционные аспекты почвообразования на земляных военных сооружениях // Материалы IV Всерос. конф. „Проблемы эволюции почв”. М.: Полтекс, 2001. С. 105 107.
49. Галеев В.Б., Карпачев М.З., Харламенко В.И. Магистральные нефтепродуктопроводы. М.: Недра, 1988. 295 с.
50. Гаркуша И.Ф. Почвоведение. Л. М.: Сельхозиздат, 1962. 448 с.
51. Гельцер Ю.Г., Бобров А.А., Гельцер В.Ю. Некоторые свойства почв при возобновлении леса на нарушенных газопроводом территориях Подмосковья // Почвоведение. 1989. № 5. С. 59 65.
52. Гельцер Ю.Г., Гельцер В.Ю. Изменение свойств дерново-подзолистых почв агроценозов при строительстве магистральных трубопроводов // Почвоведение. 1993. № 10. С. 71 77.
53. Генсірук С.А., Бондар В.С. Лісові ресурси України, їх охорона і використання / Відп. ред. П.С. Погребняк. К.: Наукова думка, 1973. 526с.
54. Геоботанічне районування Української РСР. К.: Наукова думка, 1977. 304 с.
55. Географический энциклопедический словарьморфологическое районирование СССР.: понятия и термины М.: Советская энциклопедияВысш. шк., 19880. 343 432 с.
56. Геоморфология Украинской ССР / Под ред. И.М. Рослого. К.: Вища школа, 1990. 287 с.
57. Герайзаде А.П., Бабаев М.П., Исмаилов М.М. Прогнозирования влияния возможных аварий на нефтепроводе Баку Тбилиси Джайхан на почву и путей его устранения (в пределах Азербайджана). С. 242 245.
58. Герасимов И.П., Глазовская М.А. Основы почвоведения и география почв. М.: Географгиз, 1960. 491 с.
59. Геренчук К.І., Койнов М.М., Цись П.М. Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів. Львів.: Вид-во Львів. ун-ту, 1964. 222 с.
60. Геренчук К.И. Малое Полесье // Физико-географическое районирование Украинской ССР. К.: Изд-во Киев. ун-та, 1968. С. 165 173.
61. Гилязов М.Ю., Гайсин И.А. Типы нарушенных почв в районах нефтедобычи Татарстана // Тр. Междунар. конф. „Проблемы антропогенного почвобразования”. М.: Почвенный ин-тут им. В.В. Докучаева, 1997. Т. 2. С. 272 275.
62. Гинсарь С.А., Книжник Г.Б., Грицаенко В.А. Линейные коммуникации (газо- и нефтепроводы, железные и автомобильные дороги) // Экологическая геология Украины. К., 1993. С. 189 194.
63. Глазовская М.А. Общее почвоведение и география почв. М.: Высшая школа, 1981. 400 с.
64. Глинка К.Д. Почвоведение. М. Л.: Сельколхозгиз, 1932. 599 с.
65. Гоголев И.Н. Рендзинные (перегнойно-карбонатные) почвы Западно-Украинского Полесья и их генезис // Природные условия и природные ресурсы Полесья. К.: Изд-во АН УССР, 1958.
66. Голеусов П.В. Формирование почв в различных комбинациях субстратно-фитоценотических условий лесостепной зоны // Почвоведение. М., 2003. № 9, С. 1050 1060.
67. Голубев И.Р., Новиков Ю.В. Окружающая среда и транспорт. М.: Транспорт, 1987. 207 с.
68. Горбунов Н.И., Бекаревич Н.Е., Етеревская Л.В. Классификация пород по степени их пригодности в сельском хозяйстве // Почвоведение. М.: Наука, 1971. № 11. С. 1715 1721.
69. Горбунов Н.И., Зарубина Т.Г. Теоретические и практические вопросы рекультивации земель, нарушенных промышленностью в южнотаежной и лесостепной зонах // Освоение нарушенных земель М.: Наука, 1976. С. 82 98.
70. Горлов В.Д. Рекультивация земель на карьерах. М.: Недра. 1981. 260с.
71. Горлов В.Д. Технология и механизация рекультивационных работ. Новочеркасск, 1983. 83 с.
72. Гринь Г.С. Польова діагностика ґрунтів. К.: Вища школа, 1976. 215с.
73.