Герасімова Олена Володимирівна. Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю

Краткое описание

Герасімова Олена Володимирівна. Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2006

Герасімова О.В.Підготовка майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2006.
У дисертації викладено теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до диференціації змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю. Здійснено історико-ретроспективний аналіз підходів до організації змісту аграрної освіти в Україні. Систематизовано критерії та показники лінгводидактичної готовності майбутніх учителів до диференціації змісту освіти. Створено авторську модель підготовки спеціалістів, яка поєднує в собі дидактико-методичну готовність, аграрно-професійну лексичну компетентність і сформованість операційних умінь. У процесі експериментального аналізу апробовано авторську програму вивчення англійської мови у ВНЗ. Її ефективність підтверджено статистичними даними.

1. На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження обґрунтовано принципи професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю. Особливе значення в контексті компетентнісного підходу належить принципам професійної домінанти, доступності, інтерактивності та варіативності професійної підготовки. За умов реалізації вищеозначених принципів професійна компетентність як інтегрована здатність фахівця іноземної мови поєднує в собі, крім комунікативних компетентностей, також і низку ключових компонентів, які розподіляються за трьома групами: соціальні, мотиваційні та функціональні. Дослідженням доведено, що комплекс компетентностей має бути забезпечений як варіативною, так і інваріативною частинами змісту професійної підготовки.
2. Історико-ретроспективний аналіз підходів до організації змісту аграрної освіти в Україні засвідчує: формування професійної мовленнєвої компетентності спеціалістів-аграріїв завжди становило важливу педагогічну проблему. Реалізований у першій чверті ХХ століття досвід викладання кількох іноземних і класичної (латинської) мов, у сільськогосподарських школах було втрачено, через що мовленнєва грамотність спеціалістів аграрного профілю не трактувалась як важлива складова професійної підготовки студентів. У наш же час процеси глобалізації сучасного суспільства, вимоги ринку праці визначають лексично-комунікативну компетентність як ключову функціональну підготовленість фахівця. Забезпечити освітні потреби фахівців аграрного профілю покликані добре підготовлені вчителі іноземної мови. В цих випадках диференціацію професійної підготовки студентів, спрямованої на задоволення вимог сучасного ринкового суспільства, доцільно проводити на освітньо-кваліфікаційних рівнях „спеціаліст” і „магістр”.
3. Відповідно до теоретичного вивчення проблеми дослідження та результатів констатувального експерименту нами визначено критерії готовності майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в професійно-технічних навчальних закладах аграрного профілю. До них належать: дидактико-методична готовність, аграрно-професійна лексична компетентність і сформованість операційних умінь. Критерій дидактико-методичної готовності характеризується такими ознаками: інформаційною насиченістю; комунікативною майстерністю; методичною грамотністю стосовно диференційованої модифікації інформації. Критерій аграрно-професійної лексичної компетентності грунтується на таких ознаках: елементарні знання аграрництва, володіння агроспрямованою лексикою і вміння професійно проводити ділову письмову комунікацію.
Ознаки критерію операційних умінь передбачають творче володіння інтегрованими технологіями професійного навчання, вміння створювати позитивну навчальну атмосферу, здатність імпровізувати у різноманітних професійно-навчальних ситуаціях.
4. Констатувальне дослідження довело кончу потребу в опрацюванні моделі підготовки майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в ПТНЗ аграрного профілю. Модель поєднує в собі такі структурні компоненти професійної підготовки: мотиваційний, цільовий, змістовий, операційний, регулятивний, до того ж реалізується на основі компетентнісного підходу. Результати формувального експерименту підтвердили таке наше припущення: ефективність підготовки майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в ПТНЗ аграрного профілю значно підвищується за таких педагогічних умов: якщо майбутні вчителі оволодівають педагогічною компетентністю, тобто набувають потрібних знань з методики навчання іноземної мови, стратегій, технології його реалізації, набувають уміння використовувати свої професійні знання у процесі розв'язання конкретних навчальних завдань; якщо студенти засвоюють професійну лексику, оволодівають елементарними знаннями аграрного сектора, відповідною іншомовною лексикою; студенти опановують технологіями професійного навчання в контексті поєднання іноземної мови з аграрництвом, імпровізуванням за конкретних умов. Інтегральною умовою ефективної підготовки майбутніх учителів іноземних мов до диференціації змісту навчання в ПТНЗ аграрного профілю є авторська модель, що забезпечує формування ключових компетентностей сучасних фахівців.
5. Методичні рекомендації стосовно впровадження спецкурсу „англійська мова в навчальних закладах сільськогосподарського профілю” для майбутніх учителів іноземних мов відображають компетентнісний підхід до організації професійної підготовки на її предметно-націлюючому рівні; вони ґрунтуються на системному структуруванні педагогічної реальності відповідно до компонентів авторської моделі: мотиваційного, цільового, змістового, операційного та результативного.
Результати дослідження дозволяють рекомендувати Міністерству освіти і науки України вдосконалити варіативну складову професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов професійно-орієнтованими спецкурсами, інтенсифікувати підготовку навчальних посібників з іноземної мови, досягти професійної диференціації їхнього змісту.
Виконане дослідження, певна річ, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення й обґрунтування потребують питання формування ключових компетентностей майбутніх учителів іноземних мов, модернізації в цьому аспекті їхньої професійної підготовки.