Гербут Алла Олександрівна. Морфологічні зміни лімфоїдних структур білої пульпи селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції

Краткое описание

Гербут Алла Олександрівна. Морфологічні зміни лімфоїдних структур білої пульпи селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції : дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Ужгородський національний ун-т. — Ужгород, 2007. — 162арк. — Бібліогр.: арк. 123-152.

Гербут А.О. Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007.
Дисертація містить дані про величину відносних площ і щільності імунокомпетентних клітин структурних компонентів білої пульпи селезінки: лімфоїдних вузликів та їх чотирьох зон - мантійної, крайової, періартеріальної і світлого центру та періартеріальних лімфоїдних піхв, які складаються з малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів. Встановленj залежність величини цих морфологічних параметрів від віку тварин. Найбільшу відносну площу займають мантійна і крайова зони лімфоїдних вузликів (54,29-66,36)%. У лімфоїдних компонентах селезінки всіх вікових груп тварин переважають малі лімфоцити, щільність яких найбільша у періартеріальних лімфоїдних піхвах, у мантійній та періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів (від 7,52±0,26 у щурів дорепродуктивного віку до 17,97±0,49 у тварин репродуктивного віку).
Антигенна стимуляція організму викликає фазові зміни відносних площ і щільності клітинних елементів структурних компонентів селезінки, ці зміни залежать від віку тварин. Відносна площа білої пульпи селезінки та щільність її клітин у тварин дорепродуктивного віку зростає прямолінійно, через 30 діб збільшується вдвічі.
У лімфоїдних структурах селезінки щурів репродуктивного і пострепродуктивного віку щільність малих лімфоцитів максимально збільшується у 1,5-2 рази з максимумом через сім діб після введення антигена.У цей період відносна площа білої пульпи селезінки зростає на 5,8%.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання з нормальної анатомії щодо особливостей структурної організації та цитоархітектоніки компонентів білої пульпи селезінки безпородних білих щурів-самців різних вікових груп у нормі та закономірностей їх змін в динаміці упродовж одного місяця після антигенної стимуляції організму.
1. Встановлена залежність величини відносних площ структурних компонентів білої пульпи селезінки від віку білих щурів-самців: її найбільше у тварин репродуктивного віку (18,98±0,66) % від всієї площі селезінки, найменше у особин дорепродуктивного віку (15,13±0,28) %; у тварин пострепродуктивного віку вона становить (17,33±0,42) %. У структурних компонентах білої пульпи селезінки щурів дорепродуктивного віку мантійна і крайова зони лімфоїдних вузликів є найбільшими і займають 66,36 % від загальної її площі, у тварин репродуктивного віку 56,69 %, а у особин пострепродуктивного віку 54,29 %. Найбільше лімфоїдних вузликів зі світлими центрами є у селезінці тварин репродуктивного віку, їх відносна площа дорівнює (2,63±0,05) %, а у тварин дорепродуктивного віку цей показник складає всього (0,44±0,09) %.
2. У структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку переважають малі лімфоцити (93,26 %), їх щільність у мантійній і періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів дорівнює відповідно 8,80±0,36 і 9,95±0,28, а у періартеріальній піхві 9,35±0,32 на площі 625 мкм2. У крайовій зоні цих клітин найменше 7,52±0,26. Щільність середніх лімфоцитів найбільша у світлому центрі лімфоїдних вузликів 1,15±0,11. Великих лімфоцитів мало (до 2,03 %), їх щільність найбільша у світлому центрі лімфоїдних вузликів 0,63±0,14. Щільність плазмоцитів і макрофагів невелика.
3. У білих щурів-самців репродуктивного віку в структурних компонентах білої пульпи селезінки малих лімфоцитів є 94,8 %, але їх щільність на площі 625 мкм2у 1,8-2 рази більша у порівнянні з тваринами до репродуктивного віку. Найбільша щільність цих клітин у мантійній і періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів, відповідно 17,97±0,49 і 17,90±0,34. Кількість середніх лімфоцитів у структурних компонентах білої пульпи селезінки зростає на 14,21 % у порівнянні зі щурами дорепродуктивного віку, а їх щільність коливається від 0,10±0,03 у періартеріальних лімфоїдних піхвах до 1,43±0,19 у світлих центрах лімфоїдних вузликів. Щільність великих лімфоцитів найбільша у світлих центрах 0,55±0,05. Плазмоцитів найбільше у періартеріальній і крайовій зонах, а макрофагів у періартеріальній зоні.
4. У білих щурів-самців пострепродуктивного віку в структурах білої пульпи селезінки кількість малих лімфоцитів на 23,20 % менша, ніж у тварин репродуктивного віку, а їх щільність коливається від 6,70±0,30 у світлому центрі до 15,90±1,10 у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів і періартеріальних лімфоїдних піхвах. Середніх лімфоцитів у 1,5 рази більше у порівнянні із селезінкою щурів репродуктивного віку, а їх щільність найбільша у мантійній зоні і світлому центрі 1,70±0,40, а у крайовій зоні 1,40±0,40. Щільність великих лімфоцитів у світлих центрах у двічі більша за аналогічний показник селезінки щурів репродуктивного віку і становить 1,10±0,20. Плазмоцитів і макрофагів мало.
5. Антигенна стимуляція білих щурів-самців Імуноглобуліном людини нормальним” викликає реакцію структурних компонентів білої пульпи селезінки, що проявляється фазовими змінами їх відносних площ і щільності клітинних елементів, ці зміни залежать від віку тварин.
6. Після дії антигена відносна площа білої пульпи селезінки щурів дорепродуктивного віку поступово зростає і через 30 діб вона збільшується на 8,65 % у порівнянні з інтактними тваринами. Найбільше зростає площа світлих центрів і періартеріальних зон лімфоїдних вузликів, відповідно у1,7 і 1,3 рази. У тварин дорепродуктивного і пострепродуктивного віку максимально збільшується площа білої пульпи селезінки через сім діб після введення антигена, відповідно на 2,26 % і 5,77 %. У цей період у щурів репродуктивного віку найбільше зростає (на 6,18 %) площа періартеріальних піхв, а у тварин пострепродуктивного віку на 24,13 % площа періартеріальних зон лімфоїдних вузликів. Через 30 діб ці параметри наближаються до контрольних величин.
7. Після антигенної стимуляції у структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів усіх вікових груп достовірно зростає щільність малих лімфоцитів. У тварин дорепродуктивного віку щільність цих клітин прямолінійно зростає і через 30 діб збільшуються вдвічі, зокрема щільність малих лімфоцитів у мантійній і крайовій зонах лімфоїдних вузликів становить відповідно 16,93±0,30 і 15,98±0,20 на площі 625 мкм2, а в періартеріальних піхвах 16,58±0,40. У всіх структурних компонентах білої пульпи селезінки щурів репродуктивного віку щільність малих лімфоцитів максимально зростає на 10-20 % через сім діб після введення антигена, а через 30 діб коливається в межах контрольних величин. Фазовість змін щільності малих лімфоцитів у компонентах білої пульпи селезінки щурів-самців пострепродуктивного віку подібна до тварин репродуктивного віку.
8. Закономірність фазових змін щільності середніх і великих лімфоцитів після антигенної стимуляції подібна у всіх структурних зонах білої пульпи селезінки білих щурів-самців різних вікових груп. Максимальне зростання вдвічі щільності середніх лімфоцитів спостерігається через сім діб у світлих центрах лімфоїдних вузликів: у щурів дорепродуктивного віку до 2,27±0,28, репродуктивного віку найбільше до 2,30±0,43, у тварин пострепродуктивного віку до 2,79±0,22 на площі 625 мкм2. У особин репродуктивного і пострепродуктивного віку достовірно зростає у 1,6 разів щільність великих лімфоцитів через сім діб у світлих центрах, відповідно вона становить 0,87±0,09 і 1,81±0,30, а у тварин до репродуктивного віку щільність великих лімфоцитів у світлих центрах максимально збільшується втричі через три доби до 1,91±0,25. Через 30 діб щільність цих клітин у структурах білої пульпи селезінки всіх вікових груп тварин коливається в межах контрольних величин.
9. Після антигенної стимуляції організму у білій пульпі селезінки щурів-самців у 1,5-2 рази зростає щільність макрофагів і плазмоцитів з максимумом через сім діб. Найбільше цей ефект виражений у тварин репродуктивного віку. Через один місяць після дії антигена у тварин дорепродуктивного віку кількість макрофагів і плазмоцидів залишається дещо вищою, ніж у контрольних тварин. При ультрамікроскопічному дослідженні в цей період відзначено посилення плазматизації лімфоцитів. Зростає кількість активних” макрофагів: збільшується відносна площа їх цитоплазми, зростає кількість і довжина відростків та мікроворсинок плазмолеми, за допомогою яких вони контактують між собою, а також з іншими макрофагами і лімфоцитами.