Гордийчук Іван Йосипович. Обгрунтування технології та розробка пристроїв знезаражування вовни з використанням електромагнітних і пружних коливань

Краткое описание

Гордийчук Іван Йосипович. Обгрунтування технології та розробка пристроїв знезаражування вовни з використанням електромагнітних і пружних коливань : Дис... канд. наук: 05.09.16 2003

Гордійчук Іван Йосипович. Обґрунтування технології та розробка пристроїв знезаражування вовни з використанням електромагнітних та пружних коливань. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.09.16 електротехнології та електрообладнання в агропромисловому комплексі. Харківський державний технічний університет сільського господарства. - Харків, 2002.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню технології при знезаражуванні вовни від патогенних мікроорганізмів із використанням електромагнітних і пружних коливань і розробці пристроїв, що реалізують цю технологію.
Теоретично обґрунтовані й побудовані пристрої для обробки вовни електромагнітним полем НВЧ діапазону й ультразвуком. Визначено розповсюдження електромагнітного поля НВЧ діапазону в камері, а також оптимальне розташування магнітострикційних випромінювачів в ультразвуковій ванні. Визначені експозиції обробки вовни й інтенсивності фізичних факторів впливу на мікроорганізми. Пристрої реалізовані в промислових зразках і впроваджені у виробництво.
Наведені дані ефективності використання розроблених пристроїв і в цілому технології.

1. Вовну при її первинній обробці необхідно знезаражувати, тому що в ній можуть знаходиться хвороботворні мікроби і навіть такі, котрі приводять до летального випадку людини (сибірська виразка, лихоманка Ку).
2. Замість існуючих дезінфектантів для знезаражування вовни, що викликають ушкодження волокон, необхідно застосовувати нові технології знезаражування на основі НВЧ електромагнітних полів і пружних коливань.
3. Застосування ЕМП і пружних коливань для знезаражування вовни дозволить скоротити час технологічних циклів у 20-25 разів; зменшити енерговитрати до 60 %; зменшити технологічні площі в 3-5 разів; зберегти міцність і розривне навантаження вовни; виключити негативний вплив технологічного процесу знезаражування на навколишнє середовище; автоматизувати технологічний процес; виключити втрати вовни при її знезаражуванні.
4. Для знезаражування вовни НВЧ енергією варто використовувати об'ємний резонатор зі змінним перетином, що поряд із знезаражуванням забезпечує автоматичне завантаження й вивантаження вовни.
5. Для розрахунку конструктивних параметрів резонатора можна використовувати результати, отримані при розв’язанні електродинамічної задачі, пов'язаної з розподілом електромагнітного поля в об’ємі резонатора.
6. Знезаражування вовни варто проводити на хвилі типу Е31, що забезпечує рівномірний розподіл електромагнітної енергії по об’єму резонатора.
7. Для проведення дезінфекції волокон вовни і стічних вод варто вибирати магнітострикційні перетворювачі з параметрами:
- частота 20-40 кГц;
- інтенсивність коливань 0,5-5 Вт/см2.
8. Для ванни з розмірами 1,4 м х 1,4 м х 1 м необхідно використовувати 4 перетворювачі, розташовані попарно на протилежних сторонах ванни з координатами:
два випромінювачі на одній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м;=0,25 м; 2-го випромінювача - у=1,04 м;= 0,75 м;
два випромінювачі на протилежній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м;= 0,75 м; 2-го випромінювача у=1,04 м;= 0,25 м.
9. Для знезаражування вовни в технологічному циклі первинної обробки варто використовувати НВЧ пристрій на частоті 2,45 ГГц потужністю 3 кВт з об’ємом 2 м3і пристрій пружних коливань на частоті
22 кГц із щільністю потоку потужності 2 Вт/см2.
10. Для повного знищення мікроорганізмів вовни рекомендуються наступні умови: експозиція 120 с для НВЧ енергії і 180 с для впливу ультразвуку при концентрації формаліну у водяному розчині 0,05 %.